УВФ запрошує громадські організації 9 листопада 2023 року о 12:00 на воркшоп Українського ветеранського фонду Мінветеранів.
Під час заходу юристи, фінансисти, експертний сектор та проєктні менеджери Фонду розкажуть учасникам про те, як громадським організаціям (ГО) підготувати конкурсну заявку, аби виграти до 2,5 млн грн на підтримку на проєкт для ветеранів і їхніх родин.
Якщо ви плануєте взяти участь у заході, варто підготувати запитання та обовʼязково озвучити їх під час воркшопу Українського ветеранського фонду.
УВФ особливо наголошує на необхідності вказувати під час реєстрації саме ті електронні скриньки, які ви перевіряєте — на них вам буде надіслано посилання для участі в ZOOM.
Нагадуємо, що претендувати на отримання фінансової підтримки можуть громадські об’єднання зі статусом юридичної особи (громадські організації або громадські спілки), які зареєстровані відповідно до вимог законодавства не пізніше ніж за один рік до подання заяви на участь у конкурсному відборі та мають статус неприбуткової організації, до статутної діяльності яких належать питання щодо захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів ветеранів та членів їх сімей.
У рамках вищезазначеного конкурсного відбору можуть брати участь проєкти, які відповідають наступним пріоритетам:
1. Надання менторської підтримки та консультування ветеранського підприємництва від старту до розвитку; 2. Соціальний супровід ветеранів, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України; 3. Соціальний супровід дітей ветеранів та дітей загиблих (померлих) ветеранів війни, дітей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України; 4. Реінтеграція ветеранів та членів їх сімей до активного суспільного життя, забезпечення збереження та відновлення їх фізичного та психічного здоров’я.
Міністр оборони України підписав Наказ про затвердження Концепції військової кадрової політики до 2028 року. Документ визначає стратегічне бачення розвитку військової кадрової політики у сфері оборони впродовж наступних п’яти років – як під час дії воєнного стану, так і у мирний час.
Головний акцент концепції — гарантоване задоволення потреб ЗСУ в людях під час повномасштабної війни, інтеграція в євроатлантичний безпековий простір, взаємосумісність ЗСУ зі збройними силами держав-членів НАТО.
Основні пункти, на які варто звернути увагу: 1) ЗСУ перейдуть на військову службу за контрактом. Строкову військову службу замінять інтенсивною військовою підготовкою громадян призовного віку; 2) удосконалена електронна система військового обліку; 3) автоматизовані та цифровізовані процеси управління персоналом; 4) розширена співпраця між українськими вищими навчальними закладами та вишами держав-членів НАТО і ЄС; 5) нова культура взаємовідносин між командирами та підлеглими; 6) належні умови для переходу від військової кар’єри до цивільного життя військовослужбовців, які підлягають звільненню з військової служби.
Залишається сподіватися, що найбільш глобальна проблема перетікання визначеного на папері в реальне життя відбудеться якнайшвидше, бо “маленька радянська армія” ніколи не переможе “велику радянську армію.”
Реабілітаційне відділення Черкаської обласної лікарні поповнилось новим, сучасним обладнанням для відновлення м’язів спини, верхніх та нижніх кінцівок. Його закупили завдяки субвенції з міського бюджету. Про це повідомили на фейсбук-сторінці КНП “Черкаської обласної лікарні Черкаської міської ради”.
Реабілітаційне відділення Черкаської обласної лікарні запрацювало ще в лютому 2015 року. Сьогодні у відділенні нараховується 50 ліжкомісць. Фахівці відділення надають допомогу військовим з пораненнями верхніх та нижніх кінцівок, черепно-мозковими травмами, пораненнями хребта та спинного мозку, а також іншим пацієнтам, які мають покази до реабілітації. Крім того надають і психологічну реабілітацію.
За словами директора Черкаської обласної лікарні Віталія Шила, вартість отриманого потужного та сучасного обладнання склала близько 10 мільйонів гривень.
– Нове обладнання більш зручніше, сучасніше, має спеціальні програми, функціональні можливості, які дозволяють врахувати патології пацієнтів, їх початкові стани, спостерігати за динамікою,- зауважив Віталій Шило.
Пристрої вже введені в експлуатацію, персонал пройшов відповідне навчання. Завідувач реабілітаційного відділення Людмила Фомічова зазначила, що такі тренажери використовуються не лише для лікування, а й для діагностики.
– Спочатку діагностується обсяг рухів суглобів чи спини, які людина може виконати, і вже тоді пристрій складає програму вправ, яка максимально налаштована на рівень пацієнта. Це також дає змогу спостерігати за динамікою занять,- уточнює Людмила Фімічова.
Триває відбір кандидатів до складу Національної збірної команди України для участі у міжнародних змаганнях United States Air Force Trials, які проходитимуть 4 – 16 березня 2024 року у Лас-Вегасі, штат Невада, США. Реєстрація триває до 16 листопада 2023 року (включно). Щоб дізнатися більш докладно про реєстрацію, перейдіть за ПОСИЛАННЯМ.
Організацію та забезпечення підготовки збірної команди України для участі у 2024 році у міжнародних змаганнях “United States Air Force Trials” на запрошення Військово-повітряних сил США (програма Air Force Wounded Warrior (AFW2) здійснює Міністерство у справах ветеранів України відповідно до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих, спортивних заходів та спортивних змагань України на 2023 рік.
На Всеукраїнських змаганнях United States Air Force Trials 2024 ветерани війни і військовослужбовці з числа учасників АТО/ООС та широкомасштабного вторгнення (період з 2014 року – до сьогодні) змагатимуться в 9 видах адаптивного спорту. Кандидати матимуть можливість проявити себе в одному чи двох індивідуальних видах спорту з дев’яти видів спорту та додатково у одному командному:
велосипедний спорт
легка атлетика
веслування на тренажерах
пауерліфтинг
баскетбол на візках
волейбол сидячи
плавання
регбі на візках
стрільба з лука.
На сьогодні на відбір до Національної збірної команди України вже подано 127 заяв, інформує Мінветеранів.
Уряд України ухвалив Постанову, яка надасть можливість посилити соціальну підтримку захисників, захисниць та членів їхніх родин. Йдеться про пілотний проєкт щодо організації соціального супроводу військових та їхніх сімей на базі підрозділів Збройних Сил України, інформує Міністерство соціальної політики України. Головна мета проєкту — допомогти військовим у цивільних питаннях, зазначають міністерстві.
Завдяки соціальному супроводу військові та їхні родини зможуть отримувати консультації щодо психосоціальної підтримки, налагодження комунікації в сім’ї, допомогу і супровід військовослужбовця на етапах призову під час мобілізації.
Змінюється підхід до фінансування зазначеної послуги, що дасть змогу збільшити кількість організацій, які професійно можуть підтримувати військових та їхні родини. Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю надалі зможе укладати договори про надання послуг соціального супроводу для військових підрозділів.
Соціальні послуги Фонд зможе безпосередньо закуповувати у надавачів таких послуг: юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських і благодійних організацій. Оплата за договором та відповідно до наданих послуг буде проводитись Фондом за кошти Державного бюджету. Своєю чергою Міністерство оборони має визначити перелік військових частин, які можуть долучитись до проєкту.
До кінця 2023 року до проєкту мають долучитись до п’яти військових частин, наступного року — до 35 військових підрозділів.
Ветеранми можуть бути не тільки люди. Відставний прикордонний пес, який відслужив державі й людям вірою і правдою, сьогодні лишився без домівки, без господаря і без догляду в тилу. За переказами сусідів його господар зараз захищає Батьківщину, а пес залишився сам у містечку Ямпіль, що на Вінниччині.
Про історію цього ветерана-прикордонника розповів журналіст і волонтер Василь Кізка.
«Не так давно на цьому місці був будинок. У ньому на квартирі жив відставний прикордонник. А з ним був цей пес. Він із чоловіком все життя служив на кордоні.
Минув час. Прикордонник кудись подівся. А пес залишився тут. Прийшли багаті люди і все розвалили. А пес, навчений охороняти, охороняє це розвалля, як охороняв колись державний кордон. А по вечорах лягає на краю цієї території, складає передні лапи навхрест і пильно вдивляється в проїжджих і перехожих – мабуть чекає прикордонника.
Якби він умів говорити – багато б розказав про службу на кордоні. То була його молодість. А тепер прийшла його зраджена, самотня, беззуба старість. Так буває не лише з собаками, а й з людьми», – розповів журналісту Укрінформ Василь Кізка.
Пан Василь, наскільки має можливість, приглядає за собакою. Каже, взяти до себе не може, бо вже має двох домашніх тварин. До того ж, постійно зайнятий волонтерськими справами.Але в його дощенту заповненому житті знайшовся час приділити увагу і для покинутого собаки.
«До кого я тільки не звертався, намагався знайти йому якесь пристановище! Мені його дуже шкода, бо я пам’ятаю, яким бадьорим він був ще кілька років тому. Коли він, так би мовити, тільки вийшов на заслужений відпочинок», – каже пан Василь.
«Прикордонник був у цивільному, він гуляв із песиком. Я люблю собак, тому підійшов і почав його розпитувати. Він каже: «Я прикордонник, демобілізований за вислугою років. І взяв на демобілізацію цього собаку, адже я з ним служив». І почав мені показувати, що цей пес може. А він був натренований на пошук контрабанди. Мене це найбільше вразило. Він показував, як бере купюру, десь кидає її, чи я ховаю її в кишеню, а собака знаходить. Також демонстрував інші його вміння і навички. Пес був дуже добре «натасканий», – згадує чоловік.
«Кілька місяців тому …у садибу, де раніше жив той прикордонник, прийшли будівельники і почали руйнувати будинок. Виявляється, господарі продали обійстя. Знесли і ту хатину, й паркан. А собака ходить поміж будівельників, не полишає подвір’я. Він розгублений, очевидно, розуміє, що то вже не його територія. Бо вже немає від нього того «натиску» охоронця. Я кілька разів приходив до тих будівельних бригад, розповідав історію цього собаки. Просив, щоб його не кривдили і по можливості підгодовували», – каже Василь.
«Це не дворняга, це елітна собака. Він не дружить з іншими бродячими псами, тримається відсторонено. Донедавна дуже насторожено ставився навіть до мене, хоч я його й підгодовую. Зараз уже іноді дозволяє себе погладити. Але узяти цього собаку будь-хто навряд чи зможе. Адже він службовий і невідомо, як відреагує на спроби забрати його зі знайомого місця. Тому щонайменше потрібна була б допомога фахових кінологів з прикордонної служби, які могли б проконсультувати, як з ним поводитися.
Нещодавно повз мене йшов прикордонний наряд, я їх зупинив. Розповів і їм історію цього собаки. Кажу, мені відомо, що десь у вас там є притулок для собак, які своє відслужили. А йому ж багато не треба, – тільки вольєр і трохи їжі. Це було кілька тижнів тому, вони обіцяли, що повідомлять своє командування і мені зателефонують. На жаль, ніхто зі мною так і не зв’язався», – ділиться Кізка.
Тим часом собака і далі живе на вулиці, стереже розвалини старого будинку. Поки було тепло, тварина була надворі без особливих проблем, але скоро зима. І навряд чи без допомоги прикордонний пес зможе її пережити. Він уже старий, у нього залишився один-єдиний зуб. А тут іще й кульгати почав.
Старому «прикордоннику» насамперед потрібна домівка і людське тепло. Він не такий гарний і відомий, як славнозвісний пес Патрон, але теж чесно відслужив людям. І заслуговує прожити свої останні роки в гідних умовах.
Ветерани російсько-української війни 3 листопада отримали спецавто. Про це у Фейсбук повідомив черкаський міський голова Анатолій Бондаренко. Авто має спеціальний підйомник та інше обладнання, яке дозволяє комфортно перевозити людей з травмами опорно-рухового апарату.
Мікроавтобус пристосований для перевезення ветеранів, які отримали ушкодження і проходитимуть фізкультурно-спортивну реабілітацію на спортивних майданчиках МСК “Дніпро”.
Кошти на придбання транспортного засобу зібрали під час проведення благодійного футбольного матчу між командами влади та бізнесу, який відбувався в жовтні.
На Дніпропетровщині триває безкоштовне IT-навчання для ветеранів війни та членів їхніх родин, а також родичів загиблих бійців. Його організували в рамках співпраці області з компанією Yalantis OÜ, повідомляє Інформаційний портал Жовтоводської міської ради.
Практичні навички пропонують отримати за напрямком мануального тестування програмного забезпечення. Курс розрахований на початківців. Учасників навчать виявляти та досліджувати помилки у програмах.
Слухачам курсу розкажуть про основні принципи тестування. Навчать виявляти та досліджувати помилки у програмах. Буде й чимало практики. Зокрема, учасники дізнаються більше про інструменти для випробування застосунків.
Програмою передбачено 14 лекцій по 45 хвилин, домашні завдання, перевірки знань за пройденим матеріалом. Заплановані також онлайн-зустрічі зі спікером Yalantis у ZOOM.
Ветеран війни Дмитро Олійник все ж таки домігся того, щоб МСЕК у Києві надала йому другу групу інвалідності. Спочатку у Києві військовому хотіли присвоїти другу групу інвалідності на два роки, повідомив кореспондент Суспільне.
“Вони вирішили дати групу як пряник, а потім, за два роки, сказати, що все добре”, — розповідає Дмитро.
Член комісії МСЕК, який відмовився називати своє ім’я, пояснив кореспонденту, що це звичайна процедура для тих, кому група інвалідності визначається вперше: “Зазвичай дається на два роки для реабілітаційних заходів. У Дмитра нові захворювання вперше виявлені, він має бути під наглядом, на цей час вирішили дати другу групу”.
Пізніше лікарі комісії попросили всіх вийти з кабінету. За декілька хвилин покликали військового та вручили йому талон про другу групу інвалідності.
“Вони дослідили весь пакет документів, весь перелік діагнозів, визначили, що поранення пов’язане зі захистом батьківщини й надали другу групу інвалідності без терміну переогляду. Це так мало бути з самого початку. Вони мене постійно “футболили” з однієї клініки в іншу, мені ніхто ці кошти не надавав, щоб я їздив до Львова, Києва”, — каже Дмитро.
Ветеран вважає, що справедливим буде звільнення голова Харківської МСЕК №3, яка запропонувала йому ампутувати ногу.
Станом на 1 листопада порушень зі сторони голови лікарської комісії у Харкові Лариси Бунічевої, яка радила ветерану “відрізати ногу”, не виявили, вона продовжує працювати, повідомив Суспільному директор департаменту охорони здоров’я ОВА Максим Хаустов.
31 жовтня в Києві відбувся неординарний захід. Його організатори, а це п’ять громадських організацій – «Принцип», «Veteran Hub», «Юридична сотня», «Простір Можливостей» і «Жіночий Ветеранський Рух», запросили представників влади та активних членів суспільства до обговорення Концепції державної ветеранської політики.
Цікаво, що організатори звернулися до громадськості через сторінку в Facebook, де зазначили зокрема таке: «Ми беремо на себе відповідальність розпочати цей фаховий та ґрунтовний діалог із владою та нашими бенефіціарами, спираючись на власний досвід роботи з ветеранами та ветеранками, військовослужбовцями, їхніми сім’ями, а також на узагальнений міжнародний досвід. Ми представимо свою концепцію підходів держави до взаємодії з ветеранами та родинами ветеранів, «дорожню карту» до визначення їхніх потреб та інструментів реалізації».
Цей день минув, гості долучилися, обговорення відбулося. Як це пройшло, чи отримали організатори бажані результати та що буде далі з Концепцією державної ветеранської політики? Із такими питаннями ми звернулися до Оксани Коляди, голови правління Громадської організації «Простір Можливостей», Міністерки у справах ветеранів 2019–2020 рр.
– Пані Оксано, ви обговорювали Концепцію ветеранської політики. Щоб обговорювати, треба таку концепцію мати. Чи можете ви коротко, тезисно, стисло розповісти, в чому вона полягає?
– Якщо загалом окреслити, то п’ять провідних громадських організацій, які займаються ветеранськими справами, зібралися й кілька місяців працювали над власним баченням того, як має здійснюватися державна ветеранська політика. Результатом роботи став документ, у якому детально все це викладено. У процесі заходу, проведеного спільно з представниками уряду, парламенту, інших громадських організацій, міжнародних партнерів, ми презентували наше бачення й закликали всіх до активного обговорення. Це має стати лише початком таких комунікацій. Важливо обговорити концепцію безпосередньо з самими ветеранами та їхніми родинами, владою, яка відповідає за розробку та реалізацію державної політики, а також партнерами, котрі мають долучитися до розробки та реалізації.
– Чи можна більш детально розповісти, які саме положення містить концепція?
– Якщо коротко окреслити, то там є визначення, що таке ветеранська політика на рівні держави, її мета, цільова аудиторія, хто такий ветеран. Ми вважаємо, що держава має ідентифікувати не лише ветерана, а його родину, як окремого бенефіціара. В основі підтримки ветеранів має знаходитися людиноцентричність, а не статуси. Окреслено найголовніші потреби ветерана на шляху його повернення з війни до цивільного життя, запропоновано рішення проблем щодо задоволення таких потреб, необхідну для цього структуру та певні ризики, які можуть виникати в процесі реалізації концепції.
– А що таке революційне пропонує презентована концепція, чого до цього часу не робилося й що має принести ефективніші результати?
– Ми пропонуємо повністю змінити парадигму ветеранської політики й нарешті відійти від застарілих основ нашого законодавства, які розроблялися для ветеранів Другої світової війни. Сьогоднішня політика має асоціюватися як політика національної безпеки та оборони, а засновуватися на відновленні людського капіталу. Ми вважаємо, що саме ветерани та члени їхніх родин є основною частиною людського капіталу України, а ветеранська політика має стати політикою соціально-економічного прориву нашої держави для формування модерної української нації. Також ми запропонували щодо статусу ветерана виокремити лише тих людей, які мають бойовий досвід, та відділити їх від ветеранів праці, ліквідаторів чорнобильської трагедії й т. і.
– Я вірно зрозумів, що базовою проблемою для вашої діяльності є те, що держава не готова до повернення ветеранів із війни та не здатна забезпечити їхнє повернення до цивільного життя?
– На презентації ми цілком відверто говорили, що державної політики щодо ветеранів, як такої, просто не існує. Держава зараз не декларує, хто для неї ветеран і яка мета діяльності підтримки ветеранів. Але саме держава має окреслити перспективи для тих людей, які ідуть воювати, які гарантії вони мають отримати після повернення з війни.
– Чи задоволені ви самим заходом обговорення? Чи приніс він ті результати, на які ви сподівалися?
– Скажу так: ми отримали готовність для подальшої співпраці від представників влади й міжнародних партнерів. На теперішньому етапі для нас це було головним. Нас запросили на засідання Комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів, аби ми там презентували концепцію. Так трапилося, що ті, хто презентував концепцію, свого часу створював Міністерство у справах ветеранів. Тому впливовості нам вистачає. І те, що в залі були присутні особи на рівні віце-прем’єр-міністрів і голів комітетів, говорить про те, що вони готові до діалогу та подальшої роботи. Ситуація зараз така, що іншого виходу в них немає… Також варто сказати, що презентація тривала біля двох годин і за цей час ми змогли освітити лише найбільш принципові питання. Вона була не такою довгою, як би нам хотілося, бо сам документ нараховує 109 сторінок і ньому детально викладена Концепція ветеранської політики.
– Як ви співпрацюєте з Міністерством у справах ветеранів?
– На презентації був присутній перший заступник міністра. Але насправді з Міністерством досить складна комунікація. Нам не вдалося спільно попрацювати над концепцією, але сподіваємося, що вони будуть відкриті для діалогу в подальшому.
– Мені довелося говорити з представниками багатьох ветеранських організацій і практично всі стверджують, що на сьогоднішній день Міністерство у справах ветеранів є абсолютно бездіяльною структурою в державі. А як уважаєте ви?
– Цілком підтримую таку думку. Ми зазначаємо в документі, що Міністерство неефективне. Тому говорили про те, що його треба посилювати – інституційно, кадрово, посилювати посадою віце-прем’єр-міністра, звернути увагу на відсутність активної позиції зараз.
Спілкувався Олександр КУХАРЕНКО, “НОВА: новини ветеранів”
