Старший офіцер групи контролю бойового стресу (ГКБС) 241 бригади Сил ТрО ЗСУ Анастасія «Мара» розповіла, як бійці можуть ефективно подолати стрес та куди звертатись, якщо впоратись самотужки не вдається.
Увага військовослужбовця має бути зосереджена не тільки на виконанні завдання, а й на собі: на збереженні життя, здоров’я, емоційного ресурсу, сил та енергії.
Запорукою збереження ментального та фізичного здоров’я є графік (відпочинок, сон та рутинні звичні види діяльності, гігієна, харчування, фізичні навантаження, спілкування тощо). Це основний спосіб зберегти себе.
Якщо відчуваєте, що вам потрібна допомога чи підтримка, пам’ятайте, що можна звернутися по допомогу до тих, хто вас оточує: до побратимів, до командирів, до сім’’ї, до друзів чи фахових спеціалістів у сфері ментального здоров’я.
Здорова та позитивна комунікація, спілкування, вислуховування та взаємопідтримка є важливим емоційним ресурсом. Проте не завжди бійцеві хочеться спілкування, може просто не вистачає сил на це. І це нормально!
Якщо вам важко визначитись для себе та зрозуміти, що саме може додати вам сил та наснаги, то скористайтеся ресурсоорієнтованою моделлю з подолання стресу BASIC Ph:
B (belief and values) — віра, цінності, установки та переконання. Це може бути віра в Бога, в себе, в свої цінності, в свою сім’ю, у твердість власних переконань, віра в перемогу, віра в ЗСУ, в Залужного тощо.
A (affect) — емоції та почуття. Важливо вміти їх розпізнавати, відчувати та виражати (словесно, діями, письмово). Це може бути малювання, спорт, музика, щоденник почуттів, розмова, крик, плач тощо.
S (socialization) — соціалізація або спілкування. Якщо є потреба у спілкуванні, то можна використати будь-які соціальні контакти: поговорити з побратимами, командиром, з сім’єю або з кваліфікованими спеціалістами у сфері ментального здоров’я.
I (imagination) — уява, творчість, мрії, мистецтво, гумор. Мріяти про відпустку, ротацію, перемогу, жартувати про «бавовну» на росії та акул в Єгипті. Уявляння найбажанішого наповнюватиме вас силами.
C (cognition) — мислення, пізнання, аналіз, саморефлексія. Це аналізувати власний стан, обдумувати плани, пізнавати щось нове.
Ph (physical) — фізичний стан. Це ресурс, який може нам дати наше тіло через фізичне навантаження та розслаблення (спорт, медитації, розтягування м’язів, релаксаційні техніки, дихальні вправи, прогулянка), через органи відчуття: слух, зір, смак, нюх, дотик. Можна поїсти, випити кави або чаю, помилуватись краєвидами тощо.
Яку допомогу ви можете отримати, якщо відчуваєте вигорання, переживаєте наслідки стресу або будь-які інші психологічні труднощі?
1. Психологічна допомога. Ви можете звернутись до психолога підрозділу, лікувального закладу чи закладів психологічної реабілітації, а також до групи контролю бойового стресу, цивільного психолога, на гарячі лінії психологічної допомоги або зайти в чат-боти з психологічної допомоги.
2. Реабілітаційна допомога (в центрах психологічної реабілітації та у лікувальних закладах).
3. Медикаментозна допомога. Ви можете звернутися до медиків за направленням до профільних лікарів, щоб ті оглянули і виписали рецепт на препарати, що регулюють сон та настрій.
Якщо відчуваєте, що потребуєте допомоги — це абсолютно нормально.
Куди звертатись бійцям за психологічною допомогою:
• 067 348 28 68 — консультації психолога від VeteranHub;
• 0 800 33 20 29 — лінія кризової допомоги та підтримки Українського ветеранського фонду при Мінветеранів;
• 044 456 17 02, 044 456 17 25 — «Телефон довіри», цілодобова лінія допомоги, де працюють психіатри та психотерапевти;
• 0 800 50 12 12 — гаряча лінія для учасників війни та їхніх родичів;
• 063 646 49 91 — психологічна підтримка й адаптація ветеранів та їхніх родин від ГО «Вільний вибір»;
• 067 348 28 68 — команда «Побратими», яка спеціалізується на психосоціальній адаптації ветеранів. Лінія підтримки для ветеранів працює щодня з 8:00 до 22:00;
• 7333 — Lifeline Ukraine, всеукраїнська гаряча лінія для надання кризової психологічної допомоги ветеранам і членам їхніх сімей
Передрук з сайту “Сили ТрО ЗСУ готові до спротиву”
Прапор Українисьогодні наповнений значно більшими сенсами, ніж будь-коли раніше. Синій — мирне небо над усією країною. Це безпечне для купання та судноплавства Чорне й Азовське моря. Це могучий Дніпро та відновлене Каховське водосховище.
Жовтий колір — лани родючої української землі. Піски на узбережжях нашого Криму й Херсонщини. Це тепле сонце на Запоріжжі, Донеччині й Луганщині. А разом синій та жовтий кольори — символ хоробрості й незламності. Символ народу, який виборює власну свободу та незалежність.
У кожному куточку світу, де б ми не побачили український прапор, він нагадує про сміливість і подвиг українців. І Прапор України неодмінно повернеться в кожен куточок української землі та замайорить над усією нашою Україною.
Кабінет Міністрів спростив процедуру набуття статусу учасника бойових дій (УБД) шляхом зменшення кількісті документів, які вимагають подати для набуття статусу УБД. Було внесено зміни до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. Про це повідомив представник уряду в Верховній Раді Тарас Мельничук.
“Спрощено порядок надання статусу учасника бойових дій за рахунок зменшення кількості документів, що подаються на розгляд відповідної комісії з питань визначення статусу учасника бойових дій”, – написав Мельничук. Зараз необхідно надати лише довідку про безпосередню участь особи у захисті України, яка є підставою для надання статусу учасника бойових дій.
Якщо відповідних документів немає, то особи, які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва) мають надати заяви двох свідків, що можуть це підтвердити, та відповідні медичні документи.
“Крок для спрощення зроблено, але цього все одно недостатньо. Треба повністю автоматизувати отримання статусу УБД, щоб максимально спростити його отримання”, – написав у Телеграм нардеп Олексій Гончаренко.
Триває 546 доба війни. За інформацією ГШ ЗСУ протягом минулої доби відбулось понад 30 бойових зіткнень.
На Авдіївському напрямку наші захисники успішно відбили атаки російських військ в районі Авдіївки та продовжують стримувати наступ російських військ в районі Мар’їнки Донецької області.
На карті показано, що з 2015 року ЗСУ міцно тримають оборону на цій ділянці фронту.
ЗСУ наближаються до другої лінії оборони Росії на Запорізькому напрямку. Як вважають аналітики Інституту вивчення війни (ISW) Сили оборони України після просування в районі Роботино наближаються до початку операцій на другій лінії оборони окупантів, яка в свою чергу може бути слабшою за першу.
Крім того, за словами спікера Генштабу ЗСУ Андрія Ковальова, українські війська на південному напрямі мали успіх у напрямку Новоданилівки та Новопрокопівки та нині зміцнюються на зайнятих рубежах.
На окупованому Криму в районі Оленівки (мис Тарханкут) трапилася “бавовна”. У місцевих пабликах повідомляють, що було чути близько 7 вибухів. В результаті бавовни вражені станції радіолокації на Тарханкуті. Пишуть також, що напередодні згорів на бойовому чергуванні та береговий ракетний протикорабельний комплекс (БРПК) “Бастіон”. Він є носієм ракет “Онікс”, якими рашисти б’ють Україною і зараз гарно димить.
Схоже, що “бавовна” неоминула і РЛС 48Я6-К1 “Подльот”. Цей тип станцій радіолокації призначений для виявлення повітряних цілей на малих і гранично малих висотах при складній перешкодовій обстановці. Ці РЛС видавали вказівки для російських ЗРК З-300, З-400 та інших.
Міжнародний суд ООН 18 вересня проведе публічні слухання щодо позову України проти Росії. Слухання триватимуть до 27 вересня та відбудуться у Палаці миру в Гаазі. Почнуться вони з виправдовувань русни і після цього з аргументами виступить Україна. У справі “Україна проти Росії” виступають 32 країни.
У Керченській протоці, поблизу так званого “Кримського мосту”, який з’єднав Кубань та тимчасово окупований росіянами Кримський півострів, рашисти проводять підготовчі роботи для затоплення другого плавзасобу – порому.
За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР), російські окупанти планують затопити ще чотири плавзасоби вказаного типу з метою створення “захисної смуги” перед Керченським мостом.
Між затопленими поромами росіяни мають намір встановити бонові загородження. У такий спосіб ворог прагне захистити міст від ураження українськими безпілотними брандерами.
“Нестандарний” спосіб захисту дев’ятнадцятикілометрового моста у вигляді затоплення шести кораблів-поромів свідчить про “особливу винахідливість” ворога та інтелектуальну кризу всередині військово-політичного керівництва терористичної росії.
На Закарпаття прибула президентка Угорщини Каталін Новак. Про це повідомила Закарпатської ОВА.
Каталіна Новак обговорила з керівництвом ОВА, облради, н.п.Берегове та району гуманітарну підтримку, допомогу біженцям та вимушеним переселенцям, організацію літнього відпочинку для українських дітей у різних куточках Угорщини, втілення спільних екологічних, освітніх, культурних та інших ініціатив.
У межах візиту Каталін Новак зустрілася з політичними, церковними та освітніми діячами угорської громади Закарпатської області України, з родиною полеглого захисника і дітьми з багатодітних сімей.
Після цього пані президентка має вирушити до Києва, де на запрошення Президента України Володимира Зеленського візьме участь у третьому Міжнародному саміті Кримської платформи, який відбудеться 23 серпня 2023 року.
Не дивлячись на те, що інвалідів і тоді було вдосталь, працював центр навіть не в півсили, а на четверть, одну восьму чи може й одну шістнадцяту. Чому так? Здогадатися не важко – відсутність фінансування… Але там було високотехнологічне імпортне обладнання й професійні співробітники, які могли на цьому обладнанні працювати.
Однак із початком повномасштабної війни обладнання було евакуйоване чи просто вивезене з Харкова. Якась частина його опинилася в Києві, інша – у Львові. Услід за верстатами, машинами й механізмами поїхали до цих міст і наші харківські фахівці.
ПОЛІТИЧНІ ІГРИ НА ПРИФРОНТОВІЙ ТЕРИТОРІЇ
На сьогоднішній день від існуючого колись підприємства залишилося приміщення на вулиці Клочківській, 339, незначна частина обладнання та невеликий штат працівників. І постало питання, якщо й далі сидіти, склавши руки, місто й область втратять і те, що ще залишилося. Тобто проблема стоїть достатньо гостро і в основі питання, як і в попередні роки, головним лишається фінансування!
Тут не слід забувати, що за останні півтора роки кількість інвалідів, які потребують протезування, й ветеранів, котрим необхідна реабілітація, збільшилася в рази! У цей нелегкий час втратити центр реабілітації та протезування буде неприпустимою помилкою, за яку розплачуватимемося не одне десятиліття.
Здавалося б, усі це мають розуміти і кожен на своєму місці повинен всіляко сприяти, щоб непоправної помилки не сталося. А рішення треба приймати оперативно й максимально швидко.
Так на останній сесії Харківської обласної ради на голосування було винесене питання «про надання згоди на прийняття єдиного (цілісного) майнового комплексу Державне некомерційне підприємство «Український науково-клінічний центр протезування та реабілітації» з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області».
Ця занадто довга словесна конструкція означала лише те, що центр має отримати власника, стати на баланс області й фінансуватися з обласного бюджету.
Однак голосування 28 липня було провалене – Обласна рада не підтримала таке рішення! Найцікавіше в цьому питанні, що проти начебто ніхто не голосував, а голосів «за» просто не вистачило. І відповідальність за це має нести найбільша в Обласній раді фракція «Блок Кернеса – Успішний Харків». Із 39 депутатів, з яких вона складається, лише двоє проголосували «за», п’ятеро в цей день були відсутні, а 32 (!) депутати – не голосували! Коментувати нічого! Принаймні депутатам цієї фракції. То ж за коментарем ми звернулися до представника іншої політичної сили.
МИ ВТРАЧАЄМО НАЙДОРОЖЧЕ З ТОГО, ЩО МАЄМО
Наш співрозмовник – депутат Харківської обласної ради Ольга Лехан. Вона очолює комісію з питань соціальної політики, співпраці з інститутами громадянського суспільства соціального спрямування та у справах учасників АТО/ООС… Вибачте, але комісія Облради називається саме так!
Депутат Харківської обласної ради Ольга Лехан
– У прифронтовому Харкові, – говорить Ольга Михайлівна, – цей заклад є дуже необхідним. Він мав працювати завжди, постійно й не зупинятися. І питання його відновлення піднімається вже понад півроку. Тож політичні ігри щодо такого закладу виглядають безглуздо й ганебно. Коли ми дізналися, що питання взяти центр протезування та реабілітації на баланс має ставитися на сесії Міської ради, все стало зрозуміло. Замість того, щоб до сесії чи перед голосуванням керівник фракції чи хтось з її депутатів сказав, що ми хочемо, щоб заклад був на балансі міста, а не області. Міський бюджет є більшим, це буде на користь і закладу й місту… Усі б прислухались, зрозуміли й підтримали б. Але депутати тупо не проголосували… Таким чином, ми втрачаємо найдорожче з того, що маємо. Це час…
Насправді, вважає депутатка Лехан, немає жодного значення, на чиєму балансі буде знаходитися підприємство, оскільки головну частину фінансування мають скласти інвестиції.
Щодо обладнання, яке було вивезене, як воно буде повертатися й чи можливо його повернути, Ольга не знає. Їй відомо, що воно знаходиться в інших містах і що там його активно експлуатують. Усе стане зрозуміло лише тоді, коли заклад почне працювати й необхідно, щоб сталося це якнайшвидше!
ДИСКУСІЇ ТУТ НЕ МОЖЕ БУТИ!
– Не брати участь у голосуванні – це одне й те саме, що проголосувати проти, – стверджує заступник голови Обласної адміністрації й депутат Облради Роман Семенуха. – Як депутат, я можу відповідати лише за себе. Тому говорю, що депутат Семенуха під час голосування натиснув кнопку «за». А як заступник голови Військово-цивільної адміністрації, зараз можу повідомити, що проведена велика робота, щоб заклад, який дуже потрібен, працював. Довести це питання до логічного завершення можна, якщо розмовляти й домовлятися. Зараз я можу сказати лише те, що тривають консультації й ми робимо все можливе для успішного його вирішення…
Заступник голови ХОДА та депутат Харківської облради Роман Семенуха
Неможливо, на думку депутата, отримати будь-які кошти на підприємство, яке не працює. Центр реабілітації є важливим закладом. Це навіть не обговорюється й тут не може бути жодних дискусій. Але вийти з цього кута можна лише тоді, коли заклад буде функціонувати. У презентацію на папері ніхто гроші не вкладатиме.
– Люди, які ніколи з подібним не стикалися й поняття не мають, скільки потрібно грантів, інвестицій, донорських програм, – продовжує Роман Семенуха, – щоб відродити підприємство й зробити його дієздатним. І те, що відбулося під час голосування 28 липня, ніяк не прикрашає ні Харківську область, ні Обласну раду. Жодних аргументів під час сесії від людей, які відмовилися голосувати, не звучало…
ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР БЕЗ ІНВАЛІДІВ І ВЕТЕРАНІВ
І було б абсолютно неправильно, якби ми не надали слово представнику тих, для кого все це робиться, чи має робитися, – ветерану й інваліду. А точніше – голові громадської організації «Спілка інвалідів-учасників АТО «Непереможні» й депутату Харківської міської ради Руслану Агібалову.
Руслан Агібалов – голова громадської організації «Спілка інвалідів-учасників АТО «Непереможні», депутат Харківської міської ради
– У цьому проєкті зі створення, відродження чи збереження центру, – говорить Руслан, – мене хвилює, що чиновники роблять, здавалося б, добру справу, роблять її для ветеранів та інвалідів, а до самого проєкту ні тих, ні інших не допускають. Ось коли ми зробимо, тоді ви й будете цим користуватися. А запитати в нас до того, як буде зроблено? Це вам потрібне? А це? А що ви думаєте з приводу цього?.. Той самий підхід, який чиновники різних рівнів сповідують з 2014 року! Практично нічого не міняється. А серед нас є медики й парамедики, психологи й реабілітологи, є депутати різних рівнів…
Що стосується самого центру, то, як зазначає ветеран і активіст Агібалов, лише в його громадській організації до повномасштабного вторгнення нараховувалося біля 500 чоловік інвалідів. Сьогодні ця цифра зросла в кілька разів. І добра третина з них потребує протезування, а всі, без виключення, – психологічної й фізичної реабілітації.
– Я давно помітив, – продовжує Руслан, – що військові заважають. Зокрема заважають чиновникам. Як було б добре, якби був центр для інвалідів, а інвалідів щоб не було! Якби існував заклад для ветеранів, але без ветеранів!.. Приміром, звертаємося ми за допомогою до місцевої влади, оскільки в інвалідів часто виникають безвихідні ситуації. А нам відповідають, це не до нас, звертайтеся до військових підрозділів, де ці люди служили… Поки в депутатському корпусі будуть лишатися люди, які прийшли до Міської ради під прапорами відверто ворожих проросійських сил, доти будуть існувати ці непорозуміння. І я впевнений, що проблема реабілітаційного центру не стане останньою!
Виходить, що реабілітація та протезування інвалідів – ветеранів війни, з точки зору депутатів цього скликання, для Харкова є економічно невигідним. А як носилися у місті із ветеранами “ВВв” та “дєтьми войни” ще якихось півтора десятиліття тому. Тоді “економічна доцільність” взагалі не бралась до уваги. Так що ж трапилось: чим ветерани, які стали інвалідами захищаючи нашу Україну, відрізняються від ветеранів “Вєлікой Отєчєственной”? Можливо, тим, що стали на захист незалежності України?
Автор: Олександр Кухаренко, “НОВА: новини ветеранів”
Сьогодні, 22 серпня, в Києві відбувся VІ Міжнародний ветеранський форум «Україна. Захисники. Майбутнє.»
Вище керівництво держави з нагоди Дня Незалежності привітали з цим Святом ветеранів та засвідчили їм свою повагу.
Зі зверненням в режимі онлайн виступив Президент України Володимир Зеленський, а також на прямому звязку взяли участь у форумі голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
На заході були присутні представники урядів Нідерландів та Великобританії, які висловили щиру подяку ветеранам за участь в обороні країни та їхні дії на фронті.
На форумі були презентовані пакети реформ, котрі мають кардинально змінити рівень допомоги та обслуговування ветеранів в українському суспільстві. Це реформа Військово-лікарської комісії, зміни та переформатування Міністерства у справах ветеранів та інші рішення.
Китай планує запросити до БРІКС одразу кілька країн. За даними ЗМІ, заявки вже відправили 23 країни, але не всі вони будуть ухвалені відразу. Очікується, що на саміті, який пройде 22-24 серпня, представники БРІКС узгодять критерії прийому нових членів. Єдину валюту поки що обговорювати не будуть, незважаючи на невдоволення, що зростає, через домінування долара серед країн-членів.
Водночас серед членів БРІКС сталося «непорозуміння». Китай хоче бачити БРІКС як економічну, так і політичну силу, але Індія виступає проти цього.
«Пекін підтримує процес розширення БРІКС і вітає якнайшвидший вступ до “G7” більшої кількості партнерів”», – заявили у МЗС КНР.
Неназваний чиновник заявив виданню Financial Times, що Китай намагається створити геополітичного конкурента G7: «Якщо ми розширимо БРІКС, щоб на неї припадала така ж частка світового ВВП, як і на G7, то наш колективний голос у світі стане сильнішим», – сказав чиновник газеті.
Сі Цзіньпін планує особисто відвідати саміт “Бразилія-Росія-Індія-Китай-ПАР” в Йоганнесбурзі, початок якого запланований на 22 серпня. Метою саміту, ймовірно, є саме обговорення правил прийому нових країн в об’єднання. Головний дипломат Південної Африки Аніл Суклал повідомив, що 23 країни офіційно виявили бажання доєднатись до групи, ще приблизно стільки ж висловили зацікавленість.
Міністр закордонних справ Китаю заявив, що очікується продовження розвитку співпраці між сторонами і “намітить світліше майбутнє БРІКС”. Зокрема, вагому частину уваги приділять саме відносинам між Китаєм та Африкою:
«Ми хотіли б спільно з ПАР продовжувати підтримувати одне одного в питаннях, що зачіпають основні інтереси та основні проблеми одне одного, спільно домагатися розвитку і відродження, робити позитивний внесок у формування багатополярного світу і розвиток демократії в міжнародних відносинах», – йдеться у заяві міністра.
Незважаючи на те, що глава МЗС ПАР Наледі Пандор раніше заявила, що неправильно вважати потенційне розширення БРІКС як антизахідний крок, Китай розглядає БРІКС як інструмент для зміни балансу світового порядку – і робить для цього вагомі зусилля.
Триває 545 п’ята доба широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України. Протягом минулої доби ворог завдав 2 ракетних та 43 авіаційних ударів, здійснив 45 обстрілів з реактивних систем залпового вогню позицій ЗСУ, відбулось близько 30 бойових зіткнень. Про це інформуєпресслужба Генштабу ЗСУ.
Ворог перекинув 45 000 військових, ~500 танків та БМП, понад 300 артсистем і 150 РСЗВ на Лимано-Купʼянський напрямок, повідомив начальник пресслужби Східного угруповання ЗСУ Ілля Євлаш. Рашисти намагаються наступати, але не мають достатньої мотивації. Оборона наших бійців в цьому районі досить міцна. Зокрема завдяки інженерним загородженням та мужності бійців, заявив ЗСУ Ілля Євлаш.
На Бахмутському напрямку противник вів безуспішні наступальні дії в районі Кліщіївки. Сили оборони продовжують вести наступальні дії південніше міста Бахмут.
На Авдіївському напрямку під щільним вогнем авіації та артилерії противника, наші захисники продовжують стримувати наступ російських військ.
Сили оборони продовжують стримувати наступ російських військ в районі Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області.
На Запорізькому напрямку районі Роботиного ЗСУ мали успіх, закріплюються на досягнутих рубежах, завдають вогневого ураження артилерією по виявленим цілям противника, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби.
На Півдні України рашисти формують 18-ту загальновійськову армію, повідомляє Британська розвідка. Вона об’єднає та посилить інші частини, які зараз воюють у Херсонській області, включаючи 22-ий армійський корпус. 18-та ЗВА, ймовірно, складатиметься з мобілізованих і стане частиною оборони РФ на Півдні України, дозволивши перекинути досвідченіші підрозділи на Оріхівський напрямок.
Війна може тривати ще 2 роки, заявили песимістично налаштоване до України видання The New York Times. Такі прогнози, за інформацією видання, роблять неназвані українські офіцери. Деякі командири навіть говорять про постійний стан конфлікту. При цьому, незважаючи на важкі бої, вони стверджують, що їхні сили зараз у кращій формі, ніж кілька місяців тому, тоді як російські війська здаються гіршими.
“Якщо рік тому ми проводили оборонні операції та мали завдання стримувати ворога, то зараз ми маємо можливість наступати”, – полковник Дмитро Лисюк, командир 128-ї гірничо-штурмової бригади.
