Не секрет, що вчорашні фронтовики, змінивши військовий однострій на цивільний одяг, по-різному торують свій шлях до нового, вже мирного для себе життя. Життя, від якого більшість з оборонців України, спустошених кровопролитними боями фізично і духовно,  вже встигла відвикнути, розгубити на передовій мирні навички тощо. Але в якому їм потрібно обов’язково знайти своє місце, призвичаїтися до непростих нинішніх реалій, зуміти сповна використати для досягнення успіху фронтовий гарт і особисті здібності. Які, як часто трапляється, десь дрімають у потаємних закапелках, поки не прийде нагода проявити себе.

 

Цікаве й те, що останнім часом ми все частіше дізнаємося про спроби учасників бойових дій випробувати себе в політиці. Тобто, в справі, якою до служби в армії переважна більшість з них майже не цікавилися. І тим більше, після того, коли ратники потрапляли на передову, де щодня ризикували життям та здоров’ям.

 

Читайте:

Але, схоже, все змінилося. Нині все більше і більше прізвищ вчорашніх учасників АТО/ООС можна побачити в списках тих, хто претендує на депутатство, або після виборів уже зайняв місце народного обранця в радах різних рівнів.  Приміром, лише до Верховної Ради України на виборах улітку 2019 року  балотувалися майже три десятки фронтовиків і волонтерів. Ще більше «атовців» в списках різних політичних партій претендували на мандати депутатів обласних, міських, районних та селищних рад.

 

Звісно, фортуна і симпатії виборців виявилися прихильними далеко не до всіх з кандидатів. Але ті, хто таки виборов мандат довіри прийшли в ради з щирим намаганням зробити для країни і своїх земляків набагато більше, ніж вони змогли в окопах на передовій. І декому це вдалося.

 

Приміром, фронтовику Сергію Танасову, уродженцю Миколаївщини, який одразу після звільнення з армії випробував себе у виконавчій і представницькій гілках влади. Сьогодні йому 36 років: вік достатній, щоб сформувати власне «я» і самоутвердитися у мирному житті. Фронтовик служив у Збройних Силах України з 2002 по 2015 рік. І всі ці роки практично не розлучався з автоматом, бо весь час доводилося перебувати в так званих «гарячих точках».

 

Спочатку його, сержанта 79-ї ОРМБ, направили до складу українських миротворців. Як учасник миротворчого контингенту «блакитних касок» тричі побував у далекій Ліберії, виконував місію у Іраку і Косово.  До речі, під час служби на Балканах, українського миротворця командування сектору двічі визнавало кращим сержантом підрозділу.

 

У зоні АТО, куди на початку лютого 2014 року доля закинула сержанта, перше випробування на мужність пройшов у місті Щастя (Луганська область). У складі свого підрозділу ніс службу на блокпостах, супроводжував колони. Особливим, кривавим, рядком в бойову біографію С. Танасова вписана оборона Донецького аеропорту, який захищав водієм БТР до останнього разом з іншими «кіборгами». Там і отримав поранення.

 

«Коли я роздивлявся через прибор нічного бачення підходи до терміналу, де ми тримали оборону, снайпер пострілом влучив мені в голову. Добре, що на мені була «бундесверівська» каска з кевлару: куля її пробила, але тільки перший шар, – розповів «НОВА» кіборг обставини свого дивного повернення до життя. – Від загибелі врятувало те, що куля пробила каску під кутом і її сердечник залишився між шарами каски. Але удар був дуже сильний. Пізніше наш лікар сказав, що від перелому шиї мені врятувало диво…  Після влучання кулі від удару я втратив свідомість, коли отямився, з-під шолому текла кров. Але з бою не вийшов. Поранених було багато.  Лише потім, через п’ять днів, коли з’явилася можливість мене оглянути,  визначили контузію головного мозку…». 

 

Наступне поранення кіборг отримав теж у аеропорту. Вірніше, не поранення, а травму коліна з розривом сухожиль та пошкодженням меніску. Під час бою з гранатометом у руках біжав під прикриттям БТР, але на «повному ходу» влетів у вирву з-під «граду».  2015 року через цю важку травму кіборга перевели до 299-ї бригади тактичної авіації на посаду авіаційного навідника і присвоїли первинне офіцерське звання «молодший лейтенант».  Яке носить й донині, але вже в запасі.

 

Того ж року С. Танасова, який вже звільнився з армії, було обрано депутатом Миколаївської міської ради від партії «Блок Петра Порошенка. Так мирне життя кіборга почалося з політичної кар’єри. Так, кар’єри, адже вже 2016 року Указом Президента України С. Танасова було призначено на посаду голови Березанської РДА (Миколаївська область).

 

«Відверто кажучи, я сам не очікував такого   повороту долі, зізнається сьогодні кіборг. – Припускаю, що призначенню певною мірою сприяла моя безкомпромісна позиція до всього антиукраїнського. До моєї Батьківщини, якій я служив із- зброєю в руках тринадцять років і неодноразово перебував на межі життя і смерті.

 

Одного разу, на сесії міськради я вступив у різку полеміку з представником від партії ОПЖЗ. Очевидно, мої аргументи почули. Вже наступного дня мене викликав до себе голова Миколаївської ОДА і запропонував обійняти посаду керівника Березанського району.  Я погодився, пройшов співбесіду в Києві у був призначений…».

 

Так вчорашній кіборг піднявся ще на один щабель управлінської драбини, ставши вже чиновником, державним службовцем.  Ві понад трирічного – до майже кінця 2019 року,  свого перебування на посаді голови РДА у С. Танасова залишилося багато вражень. Дуже неоднозначних. За його словами, він опинився між жорном і кувалдою, адже належав до молодого покоління, яке прагнуло перемін, і чиновниками, котрі не хотіли щось змінювати в своєму усталеному чиновницькому житті. 

 

Читайте:

«Я розумів, що до мене, молодого управлінця, особливе ставлення. Хоча, приміром, в Ізраїлі на посади державної служби дуже часто призначають колишніх військовослужбовців. Вважається, що вони дисципліновані, мають військовий гарт, відповідальні, мотивовані тощо. Ці якості управлінців дуже цінуються у суспільстві…».

 

На практиці роль голови РДА зводилася до прийняття серйозних рішень, але дуже часто не підкріплених фінансово і організаційно. За словами фронтовика, ті три роки, які він обіймав цю посаду, він знову наче потрапив на фронт. Правда, вже мирний. Але із своєю передовою.

 

«Розумієте, навіть голова РДА і хотів би чесно і ефективно працювати, такі можливості випадають не завжди. По-перше, не вирішені організаційні питання. Так, в РДА не було навіть свого автомобіля… З кадрами постійно виникали проблеми, адже стандарти в їхньому підборі постійно знижувалися. Дійшло до того, що в одній сільраді, коли посаду покинула її голова, її обов’язки виконувала секретар сільради. Жінка, в якої не було навіть середньої освіти…, – розповідав журналісту кіборг. – І мотивація… Знаєте, коли голові РДА «підсовують» на підпис  папірця, потрібного «потрібній» людині, і мотивують, пропонуючи хабаря в 50-100 тисяч доларів, як було і зі мною, перед спокусою втримається далеко не кожен…». 

 

І все ж, попри перешкоди і спротив, кіборг-голова РДА, таки зумів зробити чимало корисного для району. Принаймні, вважає С. Танасов, йому не соромно дивитися людям у вічі, бо вся його діяльність на цьому посту була спрямована на розвиток Березанського району. І коли, після обрання нового президента, за існуючою практикою в регіоні було звільнено всіх голів РДА,  «атовець» залишив посаду із спокійним сумлінням.

 

«Хоча, мушу визнати, що в мирному житті, особливо коли ти обіймаєш, приміром, посаду голови РДА, вижити значно важче, ніж на фронті, – резюмує С. Танасов. – На передовій все зрозуміло: де ворог, а де свої. На «гражданці» не так, бо важко відрізнити ворога від добропорядної людини. І ти не знаєш, коли тобі, образно кажучи, можуть встромити ніж у спину. Щоб з тобою рахувалися, необхідно заслужити авторитет…».

 

Залишивши пост голови РДА кіборг у складі команди від «Європейської справедливості» вирішив знову балотуватися  до Миколаївської міськради. Однопартійці, зважаючи на його бойовий  гарт і успішний досвід державної служби, у його виборчому окрузі внесли кіборга до списку від партії під першим номером. Сьогодні С.Танасов, який вдруге став депутатом міськради, обраний секретарем постійної комісії з питань екології, природокористування, просторового розвитку, містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин.

 

На думку кіборга, в руках членів комісії зосереджено багато питань, які впливають на якість життя мешканців приморського обласного центру. Що, в свою чергу, накладає додаткову відповідальність на депутатів міськради – членів комісії. Роботи, як у депутата міськради, говорить фронтовик, не бракує. Якщо ставиться до депутатських обов’язків відповідальне, то і вільного часу на особисте життя майже не залишається. Але інтереси виборців понад усе, визначив для себе  життєве  кредо кіборг.

 

«Якщо не я, то – хто? Це мій девіз з дитинства. Саме тому я обрав професію військового. Ці слова щодня повторювали мої побратими, коли ми тримали оборону Донецького аеропорту. Це я казав собі, коли прийняв пропозицію очолити адміністрацію Березанського району та кинути виклик корупційним схемам. Це я кажу собі сьогодні, ставши вже депутатом міськради разом з командою патріотів…». – говорить про мотивацію до депутатської роботи фронтовик.

 

 2019 року кіборг, депутат Миколаївської міськради, закінчив Національну академію управління при президентові України. Шлях управлінця обрав після того, як переконався у власних силах на посаді голови райдержадміністрації і депутата міськради.  У планах фронтовика – зайнятися науковою діяльністю. До чого С. Танасов готує себе вже зараз, збираючи для навчання необхідні документи. Кіборг переконаний, що і це йому вдасться, бо поза правилами фронтовиків відступати…

 

Олександр Брусенський, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”

 

Нагадуємо:

Слідкуйте за нами

Відео

Секретні документи МВС. Стеження за активістами
{"popup_fix":"false"}
Земля для атовців у Харкові: Таємні схеми міської ради. ч. ІІ
{"popup_fix":"false"}
Більше відео
Стежити за останніми новинами
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial