Сьогодні стало відомо, що президент Фінляндії Саулі Ніїністе та прем’єр країни Санна Марін виступили за негайний вступ країни до НАТО. “Фінляндія має подати заявку на вступ до НАТО негайно”, – йшлося в опублікованій заяві президента та прем’єра країни.

  “Бажання Фінляндії вступити до НАТО спричинили дії Росії, а саме – повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року”, – заявив президент Фінляндії Саулі Нійністе, повідомляє Insider.

  Цей напад змінив ситуацію: він показав готовність РФії напасти на будь-яку сусідню країну. «Для нас вступ до НАТО – це не проти когось: ми прагнемо досягти максимальної безпеки для своєї країни», – пояснив Нійністе.

  Фінляндія, крім заявки на вступ до НАТО, для захисту країни планує ще й побудувати мур на кордоні з Росією.

    “Вступ Фінляндії до НАТО загрожуватиме Росії”, – заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков. Він також зазначив, що Росія проведе спеціальний аналіз після вступу Фінляндії до НАТО з метою вироблення необхідних заходів для забезпечення безпеки РФ.

  Поблизу Білогорівки Луганської області українські військові знищили 2 понтонні переправи окупантів через річку Сіверський Донець та 73 одиниці військової техніки, яка мала здійснювати наступ. “Білогорівка. ЗСУ знову знищили понтонні переправи рашистів через Сіверський Донець. Там рашисти намагаються перейти річку”, – повідомив голова Луганської ОВ Сергій Гайдай.

  Радник голови МВС Віктор Андрусів повідомив, що ЗСУ розбили під Білогорівкою цілу батальйонно-тактичну групу, яка входила до складу російської 74 ОМСБР.

  На кінець дня на отриманих фото вдалося нарахувати 73 одиниці знищеної рашистської техніки. Серед них: БМП/БМД – 38 одиниць; бронетранспортери – 4 одиниці; танки (Т-72) – 6 одиниць; вантажівки – 3 одиниці; МТЛБ – 4 одиниці; катери – 2 одиниці; машини для зведення понтонних переправ – 5 одиниць; БРЕМ – 1 одиниця; ББМ – 9 одиниць.

  За інформацією Генштабу ЗСУ загальні втрати рашистів за минулу добу склали:

   Сьогодні російський корабель проекту 23120 був уражений українською ракетою «Нептун» неподалік острова Зміїний. Судно намагалося доправити на острів підкріплення та зенітно-ракетні комплекси, повідомив журналіст Сергій Висоцький.

  Головний редактор BlackSeaNews Андрій Клименко уточнив, що українські сили атакували корабель «Всеволод Бобров». Після влучення ракети на кораблі почалася пожежа. За непідтвердженими даними росіяни свій підбитий корабель дотягли до Севастополя. але він потребує тривалого серйозного ремонту.

  Корабель «Всеволод Бобров» є другим судном тилового забезпечення льодового класу.  Він був спущений на воду в 2016 році, але його подальше будівництво припинилося через відсутність імпортних комплектуючих через запроваджені санкції. Після добудови 21.08.2021 р. корабель включили до складу Чорноморського флоту.

  В Кремлі шоковані проукраїнськими настроями на Кримському півострові і традиційно збираються посилити репресії. Щоб придушити українських націоналістів, які активізувалися на півострові, Кремль на допомогу злочинцям із ФСБ відправив загони божевільних кізаків із Ростовської області. Вони займаються пошуком та затриманням “українських націоналістів/активістів”, які “настільки знахабніли, що почали говорити українською в публічних місцях”.

  Крім того, російські загарбники на Кримському півострові почали “щось відчувати”. Вони намагаються швиденько вивезти свої сім’ї з півострова. Разом з російськими військовими швиденько почали збирати валізи і ті росіяни, які переїхали на Крим після 2014 року. Всі вони масово виставляють на продаж об’єкти нерухомості.

  А для тих, хто ностальгує за “радянським Кримом”, пара скринів з мега популярного в Радянському Союзі фільму-серіалу «17 миттєвостей весни» – табличка на дверях та нарукавна нашивка  нічого не нагадують?

Рузана Зубік, “НОВА: новини ветеранів АТО/ООС”

  Пробуксовування «Спеціальної військової операції» стало каталізатором різкого посилення прихованого протистояння всередині російських силовиків в Москві. Протиріччя “між силовими відомствами” та прихована конкурентна боротьба між групами генералів у Генштабі ЗС РФ існували ще задовго до початку російсько-української війни. Конфлікт між путінськими бандами ФСБ та ГРУ активізувався з першими поразками російських військ на фронті в Україні, а після знищення крейсера “Москва” протистояння різко загострилася і фактично переросли у приховану “підкилимну війну”.

  Спроби “силових центрів” РФії перекласти на військових всю повноту відповідальності за поразки “Спецоперації” російських військ призвели до різкого загострення протистояння між вічними запеклими конкурентами в особі керівників російських спецслужб (насамперед ФСБ та СЗР) та армії (насамперед в особі ГРУ). Схоже, цього разу “чергове загострення” перетворилася на справжню “підкилимну війну”.

   ФСБ намагається розкрити прорахунки та бездарність армійських генералів, корупцію в тилових службах, які призводять до величезних втрат особового складу та неможливості досягнення поставлених цілей військової компанії.

  Армійці, у свою чергу, намагаються перекласти провину на ФСБ, яке розікрало мільярди доларів, виділені для формування в Україні агентурно-диверсійної мережі та «п’ятої колони», а також замість виваженої аналітики щодо соціально-політичної ситуації та рівня боєготовності української армії, надавали “кремлівському Папіку” низькопробну інформацію, засновану на агентурних даних з “липових” джерел.

  Відгомін бойових дій “підкилимної війни” у Москві ми можемо бачити по тому, що вже усунені з посад ряд вищих армійських керівників, у тому числі командувач 1-ої танкової армії Західного військового округу ЗС Росії Сергій Кисіль, а також кілька керівників ФСБ, наприклад, керівник 5-ої Служби ФСБ Росії генерал-полковник Сергій Бєсєда. Точно невідоме місце перебування начальника генштабу ЗС РФ Валерія Герасимова. Про це повідомляло ГУР ЗСУ.

  На те, що в Москві “щось таке відбувається”, опосередковано може вказувати заборона з Вашингтону розвідці США передавати Україні частину інформації щодо РФ. Один з пунктів забороняє надавати будь-яку інформацію, яка може допомогти ЗСУ ліквідувати членів російського військового керівництва найвищого рангу, зокрема начальника генштабу РФ Валерія Герасимова та міністра оборони Сергія Шойгу.

   Наступний пункт стосується заборони передачі Україні інформації, яка б дала можливість ЗСУ атакувати російські військові об’єкти за її кордонами. Схоже, що подібні кроки ЗСУ можуть завадити російським силовим структурам довести до логічного завершення “підкилимну війну”, яким зараз непотрібні “зайві вибухи” на російсько-українському фронті.

Юріс Шалтис, спеціально для “НОВА: новини ветеранів АТО/ООС”

  Кремль не може повноцінно відновити боєздатність виведених з України пошарпаних російських військових підрозділів. Втративши під час “Спецоперації наукраінє” значну частину свого військово-технічного потенціалу, росіяни змушені постачати в підрозділи, які зазнали невідновних втрат, техніку та озброєння радянського виробництва 50-60 років минулого століття. Про це інформує ГУР. 

  Зі складів довгострокового зберігання техніку, в більшості, навіть не можуть своїм ходом доставити до підрозділів. Проте, військових заставляють її приймати та доповідати командуванню про повну укомплектованість та забезпечення бойових частин.

  Протягом квітня 2022 року з баз зберігання у РФії знято:

• 18 САУ “Мста-С” з арсеналу ракетно-артилерійського озброєння Східного ВО (Уссурійськ, Приморський край);
• 28 САУ “Акація” з 94 арсеналу ГРАУ (Омськ);
• 15 САУ “Мста-С”, 5 САУ “Акація” та 20 САУ “Гвоздика” з арсеналу комплексного зберігання РАО (Гагаринський, Свердловська обл.);
• 15 РСЗВ “Ураган” та 11 ТРК “Точка-У” зі 109 арсеналу ГРАУ (Батарейна, Іркутська обл.).
• Відновлення боєздатності та укомплектування військ Західного ВО здійснюється, у тому числі шляхом озброєння та військової техніки знятої зі зберігання 239 центру забезпечення мобілізаційного розгортання (Богучар).

  Сьогодні проржавіле та прогниле військове-технічне відлуння “вєлікого прошлого” стає основою російського “настоящєго”. Проте, така ситуація не бентежить керівництво Росії. Їм байдуже скільки “гарматного м’яса” та на чому відправляти у бій за просування “русского міра”.

   Розпочалась 78 доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню. Пресслужба генштабу ЗСУ інформує, що противник не припиняє ведення наступальних дій у Східній операційній зоні з метою встановлення повного контролю над територією Донецької, Луганської та Херсонської областей і утримання сухопутного коридору з тимчасово окупованим Кримом.

  Схоже, що другий етап війни завершується і можна зробити перші висновки, вважає досвідчений ізраїльський журналіст Сергій Ауслендер.

  Особливих успіхів, навіть на Донбасі, росіяни не досягли. Ну, зайняли Попасну, вщент її зруйнувавши. Українські частини просто звідти відійшли на свій наступний заздалегідь підготовлений рубіж. Ні проривів, ні котлів – повільно “прогризають” оборону, зазнаючи жахливих втрат по 300-400 чоловік на день. А “прогризти” все одно не виходить – оборона пружинить, на Харківському напрямку ВСУ вже контратакують.

  Авіація, як і раніше, ніякої помітної ролі не відіграє. Удари по мирним містам лише озлоблюють українців та посилюють їхнє бажання воювати. Гелікоптери взагалі над полем бою з’являються лише в сюжетах федеральних, пробач господи, каналів. Насиченість українських бойових порядків ПЗРК така, що у вертушки вціліти шансів практично немає.

  Як і раніше, у Орди (російської армії – ред.) страшні проблеми з координацією пологів військ. Артилерія воює окремо від піхоти, танки ходять у шалені атаки “а-ля Ржевська битва”, і це проти «Джавелінів». У результаті вони зазнають кошмарних втрат, які поповнювати все складніше. Весь їхній «бойовий» досвід в Чечні та Сирії, виявився в Україні абсолютно непридатним. Там були контрпартизанські дії, а тут йде потужна загальновійськова битва за участю всіх родів військ, і координація між якими має головне значення. А у них (російських військових – ред.) із цим завжди проблеми.

  Білоруси то підходять до кордону, то відходять, то знову повертаються, імітуючи бурхливу діяльність з підготовки вторгнення. Зважаючи на все, Таракану (самопроголошеному президенту Білорусії – ред.) дуже не хочеться в цю кашу встрявати, а може, воно так і заплановано – українському командуванню доводиться тримати резерви на цьому напрямку (на білорусько-українському кордоні – ред.), щоб парирувати можливу загрозу.

  Українцям вочевидь бракує вогневої потужності: далекобійної артилерії та ракет. До кінця травня-початку червня у війська почнуть підходити поставки “ленд-лізу”, тоді ситуація почне змінюватиметься. Якщо командування вчинить грамотно (а поки що вони все так і робили), зібравши кулак з артилерії та піхоти, правильно визначать слабке місце (наприклад, ділянку корпусів ЛДНР) і прорвуть фронт – то там усі посипляться.

   Із поповненнями в Орді (російській армії – ред.) проблем немає і не буде. Жодної мобілізації непотрібно: запропонують тисяч по сто на місяць, плюс бойові/гробові – наберуть без проблем. Інша річ, чим “новобранцям” воювати і як їх навчати. Потрібно мінімум кілька місяців , щоб якось підготувати резерви, зробити хоч якусь подобу армії. Часу особливо немає – українська армія посилюється, хоча втрати у неї також великі. Дається взнаки перевага Орди (російської армії – ред.) в артилерії. Але це тимчасово.

  Наразі, я думаю, настане оперативна пауза і відбудеться посилення обстрілів тилу. Це може тривати пару тижнів, а потім розпочнеться третій етап, у якому буде вирішуватися одне питання: на яких умовах Орда (російська Федерація- ред.) програє війну.

Переклад “НОВА: новини ветеранів АТО/ООС”
З оригіналом статті можна познайомитись перейшовши за посиланням: https://t.me/Tsaplienko/8108