Державний центр зайнятості нагадав, як роботодавцям отримати компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю, зокрема ветеранів та ветеранок.
Розмір компенсації облаштування робочого місця для працівника І групи інвалідності не може перевищувати 15 мінімальних заробітних плат (встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому приймається таке рішення) та становить наразі 106,5 тис грн, для працівника з ІІ групою інвалідністю — 10 мінімальних заробітних плат та становить наразі 71 тис грн. Будь-які вимоги до мінімального розміру компенсації не встановлено.
Джерелами фінансування компенсації є кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та інших джерел, не заборонених законодавством.
Для отримання компенсації роботодавець подає до центру зайнятості розташованого за місцем провадження діяльності роботодавця:
заяву щодо надання компенсації за формою, визначеною додатком 2 Порядку № 893;
копії документів, які підтверджують працевлаштування особи з інвалідністю та придбання роботодавцем допоміжних засобів для облаштування робочого місця.
Заява може бути подана:
особисто до центру зайнятості у паперовій формі;
в електронній формі:
засобами офіційного вебсайту Державного центру зайнятості (за наявності технічної можливості);
за допомогою засобів електронних комунікацій шляхом надсилання заяви з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, на офіційну адресу електронної пошти відповідного центру зайнятості;
засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (за наявності технічної можливості).
Роботодавець подає заяву протягом 90 календарних днів з дня працевлаштування особи з інвалідністю.
Компенсація виплачується протягом п’яти робочих днів з дня прийняття рішення про надання компенсації на рахунок роботодавця.
З 15 квітня ветерани-підприємці можуть приєднатися до нової програми Ощадбанку Бізнес 4.5.0. Програма доступна для ветеранів, ветеранок, членів їхніх родин та для тих підприємств, де 30% працівників – колишні захисники України.
Пільгове кредитування власної справи або діючого ветеранського бізнесу передбачено на таких умовах:
сума – до 5 млн грн;
строк – до 60 місяців;
цільове використання – придбання основних засобів, ремонт приміщень, поповнення оборотного капіталу;
пільгова ставка за програмою «Доступні кредити 5-7-9%»: на інвестиційні потреби – 5-9%, на оборотний капітал – 13% або 4-8% (у рамках програми WNISEF).
Також є пропозиція стати учасником франчайзингового бізнесу. До неї можуть долучитися навіть ветерани/ветеранки без досвіду підприємництва. Програма надасть індивідуальний супровід на всіх етапах розвитку бізнесу, безкоштовні консультації з персональним менеджером та навчальні програми та семінари.
«Ця програма створена саме для тих захисників України, хто має бажання розпочати або розвивати власну справу. Ощад пропонує кредитну, грантову та інформаційну підтримку ветеранам, ветеранкам та членам їхніх родин і стане фінансовою опорою для їхнього бізнесу», – заявила членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за напрям ММСБ Наталя Буткова-Вітвіцька.
Умови участі
лише акредитовані франчайзери;
максимальний строк кредитування – до 120 міс. (залежно від напрямку кредитування);
пільгова ставка за програмою «Доступні кредити 5-7-9%»: на інвестиційні потреби – 5-9%, на оборотний капітал – 13% або 4-8% (у рамках програми WNISEF);
власний капітал – не менше 30% вартості проєкту;
сума кредиту – до 5 млн грн.
Забезпечення кредиту надходитиме з основних фондів.
Український соціальний венчурний фонд та Silab Ukraine у співпраці з Western NIS Enterprise Fund запустили онлайн-інкубатор StartUp4Good. Він спрямований на розвиток соціальних стартапів і молодих соціальних підприємств.
Фокусом StartUp4Good є сприяння створенню нових мікро- та малих бізнесів, а також працевлаштуванню ветеранів, внутрішньо-переміщених осіб та інших представників вразливих груп населення.
Дедлайн подачі заявки на програму StartUp4Good: 28 квітня 2024 року о 23:00.
На кого розрахована програма?
Ініціативні групи або зареєстровані організації, які мають ідею запуску соціального бізнесу, спрямованого на вирішення однієї чи кількох актуальних соціальних, чи екологічних проблем українського суспільства. Це можуть бути різноманітні соціальні послуги для уразливих груп населення, працевлаштування ветеранів або внутрішньо переміщених осіб та інше. Діяльність підприємства повинна реалізовуватись на території України. До участі у програмі буде відібрано до 22 команд.
Основні цільові групи:
внутрішньо переміщені особи, які втратили все та розпочинають бізнес “з нуля”;
ветерани та члени їх сімей;
особи з інвалідністю та члени їх родин;
багатодітні батьки;
представники маломобільних категорій населення;
представники інших вразливих категорій;
інші.
Основні критерії для відбору учасників:
наявність чіткої ідеї або плану створення соціального підприємства;
наявність команди (мінімум – дві особи, які братимуть участь у програмі);
вагомість соціального впливу;
наявність перших продажів або тестування продукту/послуги;
наявність бачення основних каналів збуту продукту/послуги;
реалістичність втілення ідеї;
можливість відвідувати онлайн заняття (100%).
За результатами участі команд в інкубаційній програмі та презентованих бізнес-планів незалежним експертним комітетом буде відібрано 5 проєктів, які отримають фінансову підтримку в розмірі до 12 000 євро для запуску підприємств.
Зареєструватися можна тут. Щодо додаткових питань звертайтеся, будь ласка, на адресу hello@usv.fund або info@silabua.com.
Стартував спільний проєкт для ветеранів війни від Федерації стрільби з лука Черкаської області Cherkasy Archery Federation та Центру реабілітації МСК «Дніпро».
Із нещодавно презентованих меценатами спортивних луків, ветерани війни провели тренування на спортивному майданчику стрільби з лука.
У черкаському МСК «Дніпро» інформують, що готові працювати з усіма бійцями, які потребують фізкультурно-спортивного оздоровлення і запрошують у свої ряди для безкоштовних занять різними адаптивними видами спорту.
Курс емоційного відновлення для ветеранів та їхніх родин втілюють на Черкащині. Протягом тижня десять родин військовослужбовців спілкуються з психологами, працюють з реабілітологами та мають насичену програму для емоційного розвантаження.
Головна мета такого табору – продемонструвати вдячність ветеранам та показати їх потрібність в соціумі, кажуть організатори. А ще важливий акцент роблять на груповому дозвіллі, аби захисники знаходили друзів та однодумців у цивільному житті.
“Сформувати спільноти ветеранів, які стануть підтримкою один для одного і рухатимуться в напрямку майбутнього, ми намагаємось ідентифікувати активні сім’ї ветеранів, які запалюються і готові формувати ці спільноти, і готові діяти“, – розповіла Анастасія Юрченко, керівниця проєкту.
Участь у цьому проєкті взяло вже 165 осіб, а це 50 родин. Запрошувати ветеранів із сім’ями у табір планують і надалі. Більше – у сюжеті:
Що потрібно зробити компаніям, аби ветерани до них поверталися? Чому важливо працювати над доступністю міст та яка роль малого та середнього бізнесу в адаптації ветеранів? Про це в інтерв’ю розповіли директор-розпорядник ЄБРР у справах фінансових установ Франсіс Маліж та директорка ЄБРР з питань гендерної рівності та економічної інтеграції Барбара Рамбушек.
— Що ЄБРР робить для підтримки програм з адаптації ветеранів?
— (БР) Ми працюємо з нашими клієнтами через різні форми фінансових відносин, наприклад, позики, а також пропонуємо технічну допомогу. Так, після початку повномасштабного вторгнення ми допомагали багатьом компаніям з кадровою кризою, адже багато людей пішли в ЗСУ, виїхали за кордон або стали внутрішньо переміщеними особами. Ми допомагали їм передислокувати персонал, перекваліфікувати його та залучити нових працівників.
Ми зосередилися на реінтеграції (адаптації – ЕП) ветеранів, які повертаються з фронту. Ми також зосередимося на людях, які повертаються з-за кордону, ВПО.
Наприклад, залучаємо консультанта з управління персоналом, щоб допомогти компаніям переглянути кадрову політику і практику, створити нову політику інтеграції ветеранів або окремі відділи для адаптації приміщень, навчання, психосоціальної підтримки, для роботи з ветеранами та цивільними колегами.
Це та додаткова підтримка, яка фінансується коштом технічної допомоги, але дуже часто – з внеском безпосередньо від клієнтів. Наразі ми працюємо здебільшого з великими корпоративними компаніями, державними підприємствами, серед яких “Нафтогаз”, “Укренерго”, МХП.
Також ми дивимося, наскільки продукти та послуги, які пропонують ці компанії, доступні для різних груп суспільства, зокрема для ветеранів. Починається робота з підтримки малого та середнього бізнесу, адже саме вони створюють 82% робочих місць в Україні. Украй важливо, щоб вони сприяли адаптації ветеранів.
Ми робимо це через партнерство з фінансовим сектором, який уже кредитує МСБ: надаємо бізнесу допомогу з розбудови потенціалу, аби малі підприємці мали доступ до найкращих практик і стандартів, які дозволять їм робити ці речі і вирішувати проблеми, що виникають в процесі реінтеграції (адаптації – ЕП).
— Коли ви почали цим займатися?
— (ФМ) Фокус на поверненні ветеранів – новий. Ми розробили це за останні 18 місяців. Ми замислилися над тим, як допомогти нашим клієнтам продовжувати займатися банківською діяльністю в умовах, коли безпекова ситуація змінилася.
Будуть люди з видимими чи невидимими інвалідностями, яких іноді можуть збентежити речі, що здаються незначними для людей, які не були на війні. Наприклад, у банку здіймається гучний шум і в трьох клієнтів – панічна атака. Працівники повинні мати певну підготовку, аби знати, як діяти в такій ситуації.
Ми почали говорити про це з клієнтами і реакція була негайною: “Так, ми хочемо це зробити, але ми не впевнені, що робити. Чи можете ви нам допомогти?”.
За понад два роки ми маємо напрацювання в цьому напрямку і збираємося працювати з банківським сектором, з НБУ, щоб розробити детальнішу інструкцію для імплементації цих практик, щоб банки точно знали, що їм потрібно робити.
— Скільки таких проєктів реалізується в компаніях?
— (БР) Якщо говорити про ветеранів, то дедалі більше. Безумовно, із запуском великої нової програми в банках їх кількість значно зросте.
— Як банки можуть допомогти поверненню ветеранів до цивільного життя?
— (ФМ) Банки відіграють роль у трьох різних аспектах.
По-перше, вони є постачальниками послуг для всього населення з точки зору платежів. Вони повинні переконатися, що ці послуги доступні для всіх, включно з ветеранами. Необхідно так адаптувати відділення, щоб вони були доступними. Також ідеться про навчання персоналу, щоб він умів працювати з ветеранами.
По-друге, банки є великими роботодавцями. Аби співробітники, які пішли на війну, поверталися на роботу та почати наймати нових співробітників-ветеранів, потрібен певний план. Слід навчити цивільних колег, адже взаємодія між колегами-неветеранами та колегами-ветеранами є ключовим фактором успіху.
По-третє – фінансування ветеранів. Людина могла бути підприємцем, але закрила бізнес на час служби. Коли людина повертається, можливо, бізнес доведеться перезапустити, тож банк може надати кредит.
Якщо раніше людина не була підприємцем, банк потребуватиме підтвердження, що вона може бути хорошим підприємцем. Перша реакція банку – зробіть власні помилки, а потім повертайтеся до мене, незалежно від того, хто ця людина. Тож ми допомагаємо банкам вирішити, як взяти на себе ризик.
— Ви підписали меморандуми з Ощадбанком та Укргазбанком. Що вони передбачають?
— (ФМ) Це механізм розподілу ризиків для малого та середнього бізнесу. З однієї простої причини: ці банки не потребують фінансування, вони мають багато ліквідності. Їм потрібна лише підвищена здатність брати на себе ризики.
Тому ми беремо на себе 50% ризиків за кредитами, які підпадають під низку критеріїв та видаються цими банками. Якщо банк втратить гроші, бо певну частину проєктів не вдасться реалізувати, ми візьмемо покриття на себе.
Довідка. Сума угод для Ощадбанку становить покриття ризиків на 50 млн євро, що дозволить банку видати 200 млн євро кредитів. Укргазбанк отримує покриття на 12,5 млн євро, що розблокує 50 млн євро кредитів.
Деякі з цих кредитів матимуть певні умови, які прописані в угоді з цими банками. Наприклад, якщо кредит є інвестицією, ця інвестиція не шкодить довкіллю, а власник компанії – ветеран, то ви отримуєте певний обсяг стимулів.
— Механізм розподілу ризиків розроблений для підприємців-початківців?
— (ФМ) Зокрема так, але не обов’язково. Коли у вас є проєкти, розраховані на одну конкретну соціальну групу, якщо ви не будете обережними, то створите напругу з іншими соціальними групами. Тому краще мати ширший проєкт, але з конкретними цілями або конкретними стимулами для певних соціальних груп.
Таким чином, у різний спосіб уся ця допомога покликана допомогти ветеранам реінтегруватися (адаптуватися – ЕП), але по-різному. Для тих, хто хоче почати чи відновити бізнес, для компаній, яким просто потрібно застосувати певну політику щодо реінтеграції (адаптації – ЕП) ветеранів. Потім ми також будемо спілкуватися з компаніями, працюватимемо над конкретною програмою для них.
Угоди з банками-партнерами дозволяють нам охопити велику кількість компаній, які ми не можемо обслуговувати індивідуально, адже в нас немає мережі відділень і тисяч співробітників в Україні. Ми вважаємо за краще спершу домовлятися про відносно невеликі суми. Потім зможемо давати банкам більше.
З моменту широкомасштабного вторгнення ми підтримали фінансування на 1,8 мільярда євро через деякі механізми прийняття ризиків, програму фінансування торгівлі, підтримку імпорту товарів першої необхідності. Ми продовжуємо робити це безперервно з початку 2023 року. Це ще не все, потенціал не є проблемою.
— (ФМ) Чи може фінансування, орієнтоване на ветеранів, стати новим трендом? Тобто коли кредити надаються лише компаніям, які мають ветеранську політику. Щось на кшталт “зеленого” фінансування.
— Це може бути, але нам потрібно визначити, чи є в цьому потреба. Якщо компанія має ветеранську політику і не потребує технічної допомоги, вона може брати кредити в банках на пільгових умовах. ЄБРР надає кредити, які не обов’язково мають бути позначені як кредити для ветеранів.
У нас є “зелені” програми і є багато “зелених” інвестицій, які здійснюються без фінансування ЄБРР. Деякі з них потребують фінансування ЄБРР. Я не розглядаю це з точки зору тенденцій. Якщо є потреба ринку і ми актуальні, ми будемо тут.
— Чи досліджували ви питання потреб інклюзії в Україні?
— (БР) Так, ми провели багато досліджень, наприклад, з точки зору ринку праці. Ми працювали з Міносвіти, Мінекономіки та Європейським фондом освіти.
Один з прикладів – охорона здоров’я. Ми працюємо з Київським медичним університетом, інвестуємо в нього, підтримуємо його в розробці програм. Так з’явилися дві магістерські програми. Одна присвячена фізичній реабілітації, інша – психосоціальній підтримці. Це нові напрямки, які потребують розширення та масштабування з точки зору потреб ринку праці та людей у країні.
— Чи маєте ви проєкти з розбудови інклюзивної інфраструктури?
— (БР) Ми надаємо багато фінансування для різних видів інфраструктури, зокрема транспортної. У нас є програми “зелених” міст, ми мали кілька таких програм в Україні. Зараз повільно перезапускаємо деякі з них, де це можливо.
Принцип роботи такий: це інвестиційний пакет, який ми складаємо разом з містом, дивимося на його пріоритети, а потім розробляємо поетапний підхід і вбудовуємо його в ці програми з особливою увагою на інклюзивну інфраструктуру. Наприклад, як проєктуються та експлуатуються дороги чи транспортне сполучення.
У цьому контексті ми також намагаємося створювати доступ до робочих місць для жінок, молоді та інших груп. У нас поки немає конкретного фокуса на ветеранах у цьому контексті, але ми можемо зробити це досить легко, адже переважно залежатимемо від конкретних викликів, з якими стикаються ці компанії. Тоді будемо застосовувати ті ж підходи, які вже маємо.
Ми зосередимося на працевлаштуванні ветеранів в інфраструктурному секторі або забезпеченні доступності інфраструктури в рамках майбутніх інвестицій.
Зараз ми зосереджені на об’єктах критичної інфраструктури, ведемо перемовини з низкою міст. Не можу назвати, з якими, але розмовляємо з міською владою по всій країні і формуємо пакети. Продовжуємо реалізовувати поточні інвестиційні програми, але переконуємося, що вони інклюзивні, зокрема для ветеранів.
— Чи бачите ви ініціативи від міст? Чи є вони проактивними, чи готові інвестувати в підвищення рівня інклюзії?
— (БР) Загалом так. Гадаю, усі в країні визнають величезну потребу інвестувати в людей, усі відчувають скорочення ринку праці і потребу в інноваціях, аби створити передумови для повернення людей з-за кордону. А також для того, щоб найбільш ефективно використовувати наявний людський капітал у країні.
Компанії, як правило, дуже зацікавлені в тому, щоб залучити людей. Крім того, потрібно залучити достатню кількість людей у надання муніципальних послуг, щоб люди продовжували жити в певній частині України.
На засіданні Кабінету Міністрів, яке відбулося 12 квітня, була підтримана пропозиція Міністерства оборони України про оновлення розміру грошових виплат військовослужбовцям та поліцейським. Тепер загальна сума виплат складатиметься з базової суми у 100 000 гривень та додаткової винагороди у 70 000 гривень, що сумарно становить 170 000 гривень.
Відповідно до Постанови уряду, військовослужбовці, які беруть участь у бойових діях, отримуватимуть додаткову грошову винагороду у розмірі 70 тисяч гривень за кожні 30 днів. Ці кошти будуть виплачуватися військовослужбовцям, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення, а також на території ворога.
«Це рішення не лише про мотивацію, але й про справедливість. Винагорода стане додатковим стимулом для наших захисників, які знаходяться на вістрі бойових дій. Вдячний колегам за розуміння і підтримку», – зазначив міністр оборони України Рустем Умєров.
В Ужгороді провели благодійну екскурсію для поранених та ветеранів. Її організували спеціально для наших захисників, які проходять лікування та реабілітацію у медичних закладах Закарпаття. Організували дозвілля для військових та ветеранів працівники Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки спільно з місцевими волонтерами та підприємцями.
Благодійна екскурсія для поранених та ветеранів, м. Ужгород. Суспільне Ужгород. Тетяна Рожновська
Благодійну оглядову екскурсію для військових та ветеранів в Ужгороді провела Марія Заболотна (на фото). Під час екскурсії центральними вулицями міста та Ужгородським замком, учасників познайомили з історією міста.
Кілька днів тому в Ужгороді волонтери громадської організації “Волелюбні” організували концерт для поранених військових та тих, які зараз перебувають на ротації на Закарпатті. Захід відбувся в Ужгородському скансені.
За словами Анни Демян, волонтери громадської організації “Волелюбні” планують влаштовувати такі заходи для захисників щомісяця.
Ветеранська спільнота Харкова обурена кричущою бездіяльностю влади протягом 2-х років війни.
Публікуємо їх звернення.
Протягом останніх тижнів, як всі ми бачимо, – Харків став вчергове об’єктом терористичних атак росіян. Обстріли йдуть вдень та вночі і кількість жертв тільки зростає. В місті та коло нього зруйновані основні ТЕЦ та ТЕС, наносяться удари по місцям газовидобування. ЗМІ повідомляють про наміри Кремля зробити з Харкову «сіру» зону, непридатну для проживання цивільного населення. Тому, на жаль, вже зараз можна передбачити наступні цілі атаки росіян – це логістичні вузли та мости.
Що робити далі цивільним громадянам? Влада поки мовчить – обравши режим «не сіяти паніку».
Але ми, ветерани, маємо підсумувати:
Великий, достатньо багатий Харків, не зважаючи ані на 2 роки широкомасштабних бойових дій, ані на 8 років АТО\ООС – не готовий і не готується до війни. Міська та обласна влада з 2022 року не зробила майже нічого для цього. ТЕЦ та ТЕС не перебудовані та захищені, мережаелектрогенерації не децентралізована. Логістичні вузли та адміністративні осередки у центрі міста не були переміщені під землю.
Можливо ветерани сіють зраду та вимагають фантастику?
На жаль, ні.
Все, що перераховано, це та реальність, в якій жили та живуть сусідні з Росією держави. Ми нагадаємо: Фінляндія, на котру останній раз Москва нападала ще 80 років тому, й досі будує бомбосховища й підземні магістралі. Країни Прибалтики екстреними темпами розпочали спорудження бункерів та підземних захисних споруд.
Що можна було зробити у Харкові за ці 2 роки? Звичайно, враховуючи величезний технологічний потенціал міста, значно більше – ніж зафундувати дві підземні школи.
Перш за все – логістика центра міста має бути перенесена під землю. Такі проекти розглядалися ще на початку широкомасштабної війни, але й досі не зроблені перші кроки до їхнього втілення.
ЧОМУ?!
Хто за це відповість? За відсутність зони безпеки для громадян на третьому році війни?
Звичайно, це велика, довга робота, але альтернативи їй не має. Зволікаючи, ми невідмінно сплатимо людськими життями. Весна 2024 року це наочно демонструє.
Адже нарешті всі зрозуміли: хто наші північні сусіди і чому їх називали «імперією зла». І через 10, і через 50 років загроза з боку Росії всім вільним людям не зникне. Тому вся містобудівельна концепція Харкова має бути переглянута – спираючись на це.
Ще раз: треба наполегливо глибоко рити землю, там будувати й закладати залізобетон.
І цьому зовсім не мають заважати мрії про перемогу.
Проєкт підземного міста у Харкові, який розглядали у 2021-му році.
У п’ятницю, 12 квітня 2024 року, в Медіацентрі Україна-Укрінформ Мінветеранів, ДУ “НВМК” та Мінекології провели прес-конференцію стосовно “спростування дезінформації довкола будівництва Національного військового меморіального кладовища”, інформує Мінветеранів.
Спростовувати безпідставні хвилювання громадськості стосовно проблем екологічної катастрофи через забруднення води та повітря, тендерні закупівлі та вирубування лісу взялися: Фархад Фархадов — заступник Міністра у справах ветеранів України, Олександр Краснолуцький — перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України та Ярослав Старущенко — заступник директора державної установи “Національне військове меморіальне кладовище”.
“Мінветеранів координує роботу державної установи “Національне військове меморіальне кладовище”. Нам важлива прозорість роботи підзвітної Мінвету установи. Ця тема не може бути заплямована дезінформацією та неправдою”, — заявив заступник Міністра у справах ветеранів Фархад Фархадов.
На прес-конференції головна увага була зосереджена не на ґрунтових водах, а на вирубці лісу. Заступник директора ДУ “НВМК” Ярослав Старущенко пояснив: “Лише 10% аварійних і хворих дерев…, що безпосередньо під спорудами на плані, будуть зрізані та передані на ЗСУ. Решта – 90%, – залишаться недоторканими”. Від якої кількості дерев рахують 10% – про те не згадували.
Перший заступник Міндовкілля Олександр Краснолуцький фактично підтвердив побоювання громадськості, що не все так “однозначно”: “Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) — призначена… і вона є частиною проектної документації», яка обов’язково буде у майбутньому розроблена в межах проектування НВМК (стадія П) …та пройде державну експертизу”.
Всі зауваження громадськості про “невідповідність обраного місця облаштування НМВК” були чиновниками названі фейковими. Побудова такого важливого обʼєкту національного значення, як Національне військове меморіальне кладовище (НВМК), не може бути місцем для маніпуляцій, брехні, російської пропаганди та причиною розбрату суспільства, безапеляційно заявили чиновники.
“НОВА: новини ветеранів” інформувала про те, що Кабмін, від імені Держави, виділив під Національне військове меморіальне кладовище (НВМК) дві ділянки, які знаходяться у межах Гатненської територіальної громади Фастівського району Київської області, поблизу села Мархалівка та Південного кладовища (Віта Поштова). Загальна площа виділених ділянок складає понад 265 гектарів, з яких лише 120 гектарів займатимуть безпосередньо поля для поховання та інші необхідні споруди для забезпечення почесних поховань.
Стурбовані місцеві мешканці виступили проти такого рішення. Вони мотивують свою незгоду тим, що грунтові води знаходяться дуже близько від поверхні, а ховати Героїв України “у болоті”, якось, “не по людські”.
Крім того місцеві мешканці звернули увагу на “непрозорі схеми” чиновників, стосовно будівництва “ресторанно-готельних споруд” та бажання чиновників здійснити “санітарну порубку 10% лісу”.
Зі свого боку чиновники повністю відкидають аргументи місцевих жителів і звинувачують їх у “антиукраїнських настроях”, які навіяні російською пропагандою.
