Сторінка 1466 – Новини ветеранів зі всієї України

Кремль повернув Україні дві ноти протесту, а їх маріонетки на Донбасі вирішили погратися з назвами українських міст

Російські дипломати повернули МЗС України дві ноти протесту, які стосувалися подій в контрольованих Росією українських регіонах. Про це 23 квітня повідомила речниця російського зовнішньополітичного відомства Марія Захарова.

У своїй традиційній манері Захарова закликала українських дипломатів «економити на папері», а «київській» владі закинула існування «в паралельній реальності».

Представниця МЗС Росії знову зробила наголос на тому, що Москва «не є стороною конфлікту на південному сході України» і «не здійснює контроль над територією Донбасу».

Також Захарова знову заявила, що «питання приналежності Криму закрите» і що «Крим і Севастополь у 2014 році добровільно возз’єдналися з Росією».

«Всі ноти протесту щодо дій російської влади… будуть і надалі повертатися українській стороні у зв’язку з відсутністю підстав для їхнього розгляду», – сказала офіційна речниця Кремля.

ОРДЛО, «ЛуганДонія», «ленере/денере» – ну, якось не звучить!, – так вирішили російські окупанти і вирішили трохи погратися з назвами захоплених російськими військами українських міст.

Смотрящій маріонеткової “ЛНР” Леонід Пасічник своїм «указом» перейменував Луганськ у Ворошиловград.

Документ на своїй сторінці в Facebook опублікував український журналіст Андрій Діхтяренко.

 

Але, у рашистів все, як завжди і через те саме місце. Виявляється, що нова назва “місто Ворошиловград” буде використовуватися ПОРЯД з найменуванням “місто Луганськ” при проведенні заходів, пов’язаних з “Великою Вітчизняною війною”.

Крім цього були перераховані дати, до якої застосовуватиметься ново/стара назва міста:

– 9 травня – День Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

– 22 червня – День пам’яті і скорботи – день початку Великої Вітчизняної війни.

– 14 лютого – День визволення Луганська (Ворошиловграда) від німецько-фашистських загарбників

Від нього вирішив не відставати і його колега смотрящій маріонеткової «ДНР» Денис Пушилін, який перейменував місто Донецьк у “Сталіно”. Як і Луганськ, відтепер місто Донецьк матиме подвійну назву, яка буде прив’язана до дня в календарі. Назву Сталіно будуть використовувати:

– 9 травня – День Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

– 22 червня – День пам’яті і скорботи – день початку Великої Вітчизняної війни.

– 8 вересня – День визволення Донбасі від німецько-фашистських загарбників “, – йдеться в тексті” указу “.

Відповідний “указ” Пушиліна від 23 квітня опублікував відомий блогер з ніком Necro Mancer в своєму Twitter.

 

Невеличка історична довідка.

Росіяни не мають ніякого відношення до заснування Луганська. Першими, хто наважився там оселитися були сербські гусари, які присягнули на вірність російській імператриці Єлизаветі Петрівні (1741-1761 р.р.). У 1753-1755 роках за урядовим дозволом до них приєднуються сім’ї хорватів, молдаван і болгар.

З 1935 по 1958 роки назву міста змінили на Ворошиловград.

З 1958 по 1970 – Луганськ.

З 1970 по 1990 роки Луганськ вдруге став Ворошиловградом.

04 травня 1990 р. місту повернули його історичну назву.

Перша назва Донецька – Олександрівка. Датою заснування міста вважають 1779 рік, коли українські козаки заснували населений пункт, який став тепер передмістям Донецька.

Наступна назва – Юзівка. Поселення так було назване на честь валлійця (англійця) Джона Джеймса Юза, який в 1869 році побудував металургійний завод, що обріс селищами робітників.

В 1924 році Юзовку перейменували в Сталіно, хоча в російськомовних документах місто називали Сталін.

9 листопада 1961 року, місто Сталін перейменували в Донецьк.

Внаслідок такої «скрепоманії» відтепер назви обох українських міст напряму будуть залежати від дати у календарі.

Українські лікарі повернулися з Італії додому

Після майже трьох тижнів допомоги в боротьбі з COVID-19 у лікарнях Італії українські лікарі зрештою повернулися додому. Літак з українськими лікарями приземлився в  аеропорту «Жуляни».

Про повернення лікарів з італійських міст Пезаро та Урбіно повідомив у Facebook посол України в Італії Євген Перелигін.

«Рятуючи італійських пацієнтів, українські медики набули важливого досвіду в боротьбі з COVID-19, що віднині стане в пригоді й для хворих на коронавірус у нашій державі», – зазначив Євген Перелигін.

За словами самих лікарів, найкращою оцінкою їхньої роботи в місцевих лікарнях стали щирі слова вдячності від місцевих мешканців. Люди впізнавали їх на вулицях і в супермаркетах. Вони дякували медикам за те, що ті відгукнулися.

Подяку висловили також черниці монастиря Святої Кьяри. Вони надіслали лист: «Ми вдячні за проявлені до нас братніми українськими лікарями любов та милосердя. Жест України вражає нас ще більше саме тому, що ваш народ сьогодні потерпає від війни та страждань».

Антон Геращенко на своїй сторінці у Facebook повідомив, що українські медики повернулися з Італії, де надавали фахову допомогу у протидії коронавірусу COVID-19.

 

Запрошуємо представників громадських об’єднань ветеранів взяти участь у безкоштовному онлайн тренінгу з написання проєктних заявок для конкурсу у Мінветеранів

Під час тренінгу учасники зможуть навчитися:

– основам розробки проєктів та заповнення проєктної заявки на участь у конкурсі Мінветеранів;

– як публічно захищати та презентувати проєкти;

– основам комунікації та PR соціальних проєктів.

Програму навчання розроблено та буде проведено командою залучених експертів Програми НАТО.

– Участь у заході безкоштовна та за попередньої реєстрації:

Як підготувати якісний проєкт для конкурсу Мінветеранів

– Реєстрація триває до 6 травня 2020 року.

Заповнення даної анкети допоможе тренерам та експертам підготувати максимально корисну програму, орієнтуючись на Ваші потреби.

– Навчання буде відбуватися онлайн (формат вебінарів та ZOOM конференцій).

– Дати проведення тренінгів – з 12 по 30 травня 2020 року.

Навчання для ветеранських об’єднань “Як підготувати якісний проєкт на конкурс Мінветеранів” проводиться у рамках проєкту зі створення інструментів для сприяння ефективної участі громадських організацій у реалізації проєктів за кошти державного бюджету, виділеного Міністерством у справах ветеранів України. Даний проєкт проводить Програма НАТО з переходу з військової кар’єри на професійну цивільну, Представництво НАТО в Україні, у рамках діяльності, спрямованої на підтримку розвитку інституційних спроможностей Міністерства у справах ветеранів України.

У випадку додаткових запитань, звертайтеся до Ганни Демиденко/Anna Demydenko,

+38-096-723-14-02 ,

demidenko.ganna@gmail.com

 

Дмитро Кулеба обговорив з главою МЗС Лівії питання звільнення 18 українських моряків

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з главою МЗС Лівії Мухамедом Сіялою

Про це повідомляє Depo.ua з посиланням на “Урядовий портал”.

Кулеба підтвердив, що Україна і надалі визнає Уряд національної згоди, а також підтримує територіальну цілісність Лівії. Він також запросив Мухамеда Сіялу відвідати Україну з візитом, коли обставини дозволятимуть це зробити.

Лівійський колега поінформував главу МЗС України про безпекову ситуацію в Лівії.

Особливу увагу сторони приділили питанню звільнення 18 українських моряків, які перебувають у місцях позбавлення волі на території Лівії, серед яких – чотири члени екіпажу танкера Captain Khayyam та 14 членів екіпажу танкеру “Рута”.

Танкер «Рута» був зафрахтований одеською компанією «Manchester Shipping S.A.». Лівійці захопили його 28 квітня 2017 року. Екіпаж заарештували за підозрою в контрабанді нафтопродуктів. Чотирнадцять моряків кинули до в’язниці.

Роком раніше в Лівії було затримано турецький танкер CAPTAIN KHAYYAM, судновласник – компанія «Regard Shipping S.A.». У складі команди було четверо українців: моторист Євген Морарь з Одеси, моторист Володимир Тостоган з Білгорода-Дністровського, моторист Павло Чайка з Херсона і старший помічник, одесит Олег Войнеровскій. Звинувачення ті ж самі – контрабанда нафтопродуктів.

Танкер «Рута» належить нашій державі і знаходиться на балансі Одеського порту. У 2005 році судно передали в оренду одеської компанії-Фрахтувальник «Manchester Shipping S.A». За рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торговій палаті України від 23.09.2014 року компанію «Manchester Shipping S.A.» зобов’язали повернути судно «Рута» порту. Однак компанія не тільки не повернула танкер, забувши про виплату фрахтових грошей, продовжувала його використовувати. В результаті танкер «Рута» був заарештований разом з українським екіпажем в територіальних водах Лівії 28 квітня 2017 року. Постановою Державної виконавчої служби від 24.11.2017 року судно «Рута» оголошено в розшук.

14 українських моряків з «Рути» з 2017 року тримають в лівійській в’язниці, суди ще не закінчилися. Зате саме судно, що належить Україні, знаходиться зараз … в російському Сєвероморську і вже під російським прапором працює в районі Кольського півострова.

Родичі моряків танкера «Рута» визнають, що вимоги лівійців весь час змінюються.

«То вони хочуть 70 мільйонів доларів викупу за екіпаж, то вимагають від України в якості викупу два танка.», – каже сестра одного із заручників.

Всього з 2016 до 2018 року лівійські збройні угруповання затримали тридцять кораблів різних країн. Екіпажі кинули в тюрми. Звинувачення стандартні – контрабанда нафтопродуктів.

Залишається сподіватися, що Дмитро Кулеба зможе домовитися з Лівією про звільнення українських моряків.

Встановили обеліск «Алея Героїв»

На Алеї Героїв міського кладовища в Полтаві завершується будівництво третьої частини Меморіалу комплексу бійців АТО/ООС.

На жаль, війна триває і наші хлопці продовжують гинути, серед них є полтавці.

Третя черга передбачала облаштування території й встановлення п’яти надгробних плит:

  1. Владислав Козченко (1997-2018);
  2. Андрій Купріян (1974-2018);
  3. Олександр Каменюк (1981-2015);
  4. Микола Чепіга (1977-2014);
  5. Дмитро Пругло (1990-2019).

 

Також, на стіні пам’яті нанесено прізвища всіх з Полтавської області, які загинули у 2017-2018 рік та встановили обеліск «Алея Героїв».

Сторінка Алеї Героїв у Вікіпедії, де можна прочитати про саму алею, а також біографію кожного з воїнів, які там поховані:

Алея Героїв (Полтава)

 

Герої не вмирають!

 

Cергій Бессараб вручив нагороду Олені Герасим’юк

Cергій Бессараб вручив Олені Герасим’юк медаль «За врятоване життя»

Міністр у справах ветеранів України Сергій Бессараб, від імені  ветеранської спільноти України, подякував волонтерці, парамедику за врятовані на війні життя, за мужність та особистий внесок в захист державного суверенітету України і побажав подальших успіхів і здоров’я.

 

Олена Герасим’юк – українська поетка, письменниця, волонтерка, громадська діячка , парамедик добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри».

Брала  активну  участь у Революції Гідності. З початком війни почала займалась волонтерською діяльністю.

В 2018 році пройшла тижневий вишкіл та поїхала на війну парамедиком у складі добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри».

Працювала у лікарні міста Авдіївка, на передовій поблизу селищ Піски, Водяне (Маріупольського напрямку), міста Мар’їнка.

За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу  нагороджена медаллю  «За врятоване життя».

У Полтаві відновили зруйновані вандалом меморіальні дошки

У Полтаві виготовили й установили нові меморіальні дошки на честь двох полеглих учасників АТО — Сергія Лимаря та Мирослава Кабушки, а також головного отамана військ УНР Симона Петлюри.

 

Такі гранітні дошки героям-землякам були встановлені раніше в місцях, де вони свого часу жили або навчалися. Однак у ніч із 4 на 5 квітня цього року їх було розбито. Відновленням опікувалися депутати міськради Вадим Ямщиков та Юліан Матвійчук. Профінансували ці роботи місцеві підприємці Аліна Дігтяр і Тарас Лелюх, який є учасником АТО.

Зображення та написи на нових дошках повторюють ті, що були на попередніх. Водночас фактичні копії останніх тепер мають антивандальне покриття. Таке саме, яким вкрита меморіальна дошка, присвячена ще одному полеглому воїну-полтавцю Олександру Горячевському, яку в ту ніч зловмисник не зміг зруйнувати, і розбив лише підставку для квітів.

Із матеріалів одного із судових засідань стало відомо, що полтавські правоохоронці вже нібито встановили особу виконавця згаданих актів політичного вандалізму. Триває слідство. Однак ні прізвища зловмисника, ні інших ознак, за якими можна було б визначити мотиви його дій, поліцейські поки що не оприлюднюють. 

 

Ситуація на «лінії розведення» станом на 23 квітня

23 квітня гібридні збройні формування Російської Федерації 15 разів обстріляли позиції Об’єднаних сил.

В районі відповідальності ОТУ “Схід” зафіксовано 13 випадків:

– район Новомихайлівки – позиції ЗСУ тричі були обстріляні з гранатометів різних систем;

– поблизу Павлополя противник двічі застосував великокаліберні кулемети та гранатомети різних систем;

– в районі Мар’їнки на позиції ЗСУ прилетіло 11 мін 82-го калібру;

– в районі Широкино обстріл здійснили з 82 мм міномета та підствольних гранатометів;

– по позиціях ЗСУ поблизу Новоселівки-2, Авдіївки, Новотроїцького та тричі біля Старогнатівки російські найманці вели вогонь з гранатометів різних систем, кулеметів великого калібру та стрілецької зброї.

У р.в. ОТУ “Північ” рашистські гібридні збройні формування порушили режим припинення вогню двічі:

– з міномету калібру 82 мм обстріляли позиції ОС поблизу н.п.Оріхове;

– з автоматичних станкових гранатометів вели вогонь по позиціях наших захисників біля Новозванівки.

Вчора внаслідок ворожих обстрілів троє українських воїнів отримали поранення.

Втрати противника уточнюються.

Сьогодні з ранку наших захисників рашисти обстріляли вже двічі:

– в районі Оріхового російські найманці відкривали вогонь з мінометів калібру 120 м;

– по опорних пунктах поблизу Павлополя відкривали вогонь з мінометів калібру 82 мм.

Українські воїни змушені були відкрити вогонь у відповідь.

Кабмін призначив першого заступника Міністра у справах ветеранів України

Кабінет міністрів призначив Олександра Порхуна першим заступником міністра у справах ветеранів України. Відповідне розпорядження Кабміна № 432-р від 22 квітня 2020 року опублікували на “Урядовому порталі”.

Порхун Олександр Володимирович народився 21 січня 1987 року в місті Києві. Дитинство минуло у столичній Оболоні, де сім’я оселилася в 1993 році. 

Після 9-го класу школи №239 вступив до Київського військового ліцею імені Івана Богуна, який закінчив 2004-го. Того ж року вступив до Одеського інституту Сухопутних військ, а 2006 року продовжив навчання у Львівському інституті Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету «Львівська політехніка». Здобув диплом спеціаліста з бойового застосування та управління діями аеромобільних підрозділів.

У серпні 2008 року розпочав військову службу у 13-му окремому аеромобільному батальйоні 95-ї окремої аеромобільної бригади 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України. Пройшов шлях від командира аеромобільного взводу до командира батальйону.

З 23 квітня 2014 року по 6 січня 2016 року брав участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. Командував підрозділом у бойових зіткненнях під час звільнення населених пунктів Степанівка, Красний Луч, Алчевськ, Сніжне, Чорнухіне, Тельманове, Старобешиве, Торез, Ясинувата, Єнакієве, Краматорськ, Красноармійськ, Шахтарськ, Слов’янськ, Ізварине, Лисичанськ, гори Карачун.

У перший бій підрозділ під командуванням Олександра Порхуна вступив 2 травня 2014 року на мосту під Слов’янськом. Місцеве населення заблокувало на дорозі рух колони військової техніки, а з гори Карачун, яка на той час була під контролем бойовиків, вів обстріл снайпер. Умілими діям організував оборону без втрат особового складу та військової техніки. Пізніше підрозділ Олександра Порхуна у складі батальйонно-тактичної групи захопив та утримував оперативно важливу висоту 167.6 (гора Карачун), контролюючи напрямки можливих наступальних дій проросійських бойовиків поблизу біля Слов’янська.

Із серпня 2014 року по червень 2017-го командував 13 оаемб 95 оаембр.

1 липня 2014 року біля села Дьякове поблизу українсько-російського кордону впродовж запеклого чотиригодинного бою підрозділ Олександра Порхуна знищив колону із півтора десятка вантажівок.

27 липня 2014 року командував операцією зі звільнення населених пунктів Степанівка та Петрівське в Шахтарському районі Донецької області.

29 липня 2014 року штурмова група під керівництвом Олександра Порхуна взяла під контроль та утримувала Савур-могилу — стратегічно важливу точку створення «Маринівського коридору» для виходу основних сил з Ізвариного.

В липні-серпні 2014 року у складі 95-ї оаембр здійснив рейд довжиною 470 км, із яких 170 км – тиловими районами ворога уздовж південних рубежів Донецької та Луганської областей.

У січні 2015 року батальйон під командуванням Олександра Порхуна був задіяний у бойових операціях із деблокування підрозділів Збройних сил у Донецькому аеропорту. Під час оборони командного пункту на «Зеніті» разом із комбригом 95 оаембр Михайлом Забродським відбивав танкову атаку й зазнав контузії.

23 березня 2015 року за виняткову особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові Олександру Володимировичу присвоєно звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка.

У червні 2017 році закінчив Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, отримав диплом магістра за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями військових частин Сухопутних військ».

У грудні 2017 року звільнився з військової служби з правом носіння військової форми. Майор у відставці.

У 2017 році разом з учасниками бойових дій заснував громадську організацію «Спортивно-стрілецький клуб «Купол» та громадську організацію «Асоціація ветеранів та учасників бойових дій «Купол».

З 2018 року навчається в магістратурі Національного університету державної фіскальної служби України.

З лютого 2019 року — голова Громадської організації «Спілка Героїв України», яку заснував разом із Героєм України Ігорем Герасименком у грудні 2018 року.

 

Міністр оборони України призначив нового командувача військ оперативного командування “Захід”

Відповідно до наказу Міністра оборони України, на посаду командувача військ оперативного командування “Захід” призначено Героя України генерал-майора Шапталу Сергія Олександровича (на фото), – повідомляє прес-служба 24 ОМБр імені короля Данила.

 

Сергій Олександрович народився 5 лютого 1973 року в с.Костянтинівка, Смілянського району, Черкаської області. В 1994 році закінчив Одеський інститут Сухопутних військ, пройшов всі сходинки військової кар’єри від командира механізованого взводу до начальника штабу-першого заступника командувача військ оперативного командування «Південь». Генерал-майор Збройних сил України, начальник штабу — перший заступник командувача військ оперативного командування «Південь» Сухопутніх військ ЗСУ, в минулому – командир 128-ї Мукачевської гірсько-піхотної бригади (2014—2017). Герой України (2015).

Цим же наказом генерал-лейтенант Олександр Олексійович ПАВЛЮК, який очолював оперативне командування «Захід» з лютого 2017 року по квітень 2020 року, призначений на посаду до командування Сухопутних військ Збройних Сил України, – повідомляє прес-служба Оперативного Командування Захід