Українська армія відстає від передових збройних сил у сфері управління військами. Про це пише портал «Хвиля».
У затвердженій 25 березня новій військовій доктрині держави (Стратегія воєнної безпеки) президент Зеленський справедливо поставив «розвиток систем управління військами та зброєю» перед усіма іншими пріоритетами. А саме, перед розвитком військово-морських можливостей, протиповітряної оборони України, авіації, ракетних військ і артилерії, систем розвідки, радіоелектронної боротьби, озброєння і військової техніки, вдосконалення систем мобілізації, територіальної оборони України. Про це пише автор матеріалу на «Хвилі» Валентин Бадрак.
Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
Задача очевидна
У книзі першого віце-президента Національної академії наук України, академіка Володимира Горбуліна «Як перемогти Росію у війні майбутнього» можна знайти таке твердження: «Ключовим трендом XXI століття стала глобальна роботизация армій. Найчастіше вона йде слідом за впровадженням автоматизованих систем управління. Фахівці небезпідставно стверджують, що створення і впровадження таких систем в збройних силах здатне на 40% поліпшити реагування на військові атаки і вчасно підготуватися до відповіді на розгортання військ противника, що суттєво знизить втрати особового складу».
Не виключено, що на параді до 30-річчя незалежності держави влітку 2021 роки можна буде побачити перший бойовий робот – у всякому разі, президент Зеленський таке розпорядження дав. Замовлено і партію турецьких безпілотників. Досить активно переоснащуються на нові засоби захищеного зв’язку Сили спеціальних операцій, ДШВ і ВМСУ. Неначе ведуться і фінансуються в Україні розробки АСУВ. Згідно з повідомленням агентства Defense Express в лютому цього року, в 2021 році на створення системи автоматизованого управління військами виділено майже 300 млн грн. Втім, фахівці поправляють: держоборонзамовлення-2021 ще не прийнятий, так що нічого поки реально не виділили; а зазначена сума набагато менша. Більш того, в умовах української традиції «перерозподілу» ДОЗ-ресурсів на всім зрозумілі закупівлі, наприклад, бойових машин, може взагалі звести у нулю фінансування робіт по автоматизації.
Але, насправді, розробки автоматизованої системи управління «Дзвін АС», які проводилися протягом чотирьох років, можуть не потрапити до ЗСУ. Міноборони, після розголосу в ЗМІ про результати аудиту управлінських рішень, прийняло рішення зупинити на невизначений час подальше фінансування цієї розробки. До цього можна додати, що якщо раніше питаннями автоматизації пунктів управління ЗСУ, зв’язком і кібербезпекою займався безпосередньо Генеральний штаб (виступаючи замовником), то в даний час Управління розвитку автоматизації підпорядковане Головнокомандувачу безпосередньо (а управління J6 – через начальника Генштабу ЗСУ). Це важливо для розуміння вертикалі відповідальності за автоматизацію, а також зв’язок і кібербезпека. Потреби армії в принципі формує Генеральний штаб ЗСУ, а з весни 2020 року головну роль в цьому процесі відіграє Головнокомандувач – виконавцем волі військового керівництва і реалізацією процесів є Міноборони.
Директор компанії «ЕВЕРЕСТ ЛІМІТЕД» Юрій Пастухов днями заявив в інтерв’ю профільному виданню Defense Express наступне: «Міноборони вже півтора року не фінансує проведення дослідно-конструкторської роботи« Дзвін АС». З 2020 роки від них не було отримано ні копійки, не дивлячись на те, що ми продовжували роботи, і в жовтні завершили черговий етап робіт, який прийнято комісією в складі 59 уповноважених осіб. Однак з невідомих причин позитивний акт не був затверджений рішенням тільки одного чиновника. Тобто один начальник управління одноосібно нівелює рішення не тільки півсотні військових».
Читайте також:
Росія стягує війська до кордону з Україною – Хомчак
Коротка ретроспектива
Перші роки війни вдалося вистояти за рахунок патріотизму, стійкості добровольців і волонтерів. В області управління тоді нерідко застосовувався військовий планшет, поєднаний через Wi-Fi до Motorola – таке рішення було реалізовано у волонтерській роботі під назвою «Кропива».
Але навіть в даний час рішення після отримання розвідувальної інформації, наприклад, від безпілотників, обробляються годинами – on-line систему обробки та передачі даних не впроваджено. До досягнення такого рівня автоматизації і оцифровування армії, коли ВСУ будуть здатні вести бойові дії в єдиному інформаційному полі, залишається марафонська дистанція.
Свого часу в області розробки автоматизованих систем управління ЗСУ був відкритий ряд дослідно-конструкторських робіт. Та й виходу іншого в цій сфері немає: якщо засоби зв’язку ще можна імпортувати, то АСУ продавати в світі не прийнято. Уже в листопаді 2019 р Генштаб продемонстрував депутатам профільного комітету Ради і Радбезу готовність ряду елементів Єдиної АСУ ВСУ, побудованих за принципами натовської концепції. Це АСУ Центру оперативного управління ( «Дзвін-АС»), АСУ бойового управління ПС ЗСУ «Ореанда ПС» і АСУ тактичної ланки управління ( «Простір»).
«Дзвін-АС» є базовою частиною єдиної автоматизованої системи управління ЗСУ. Це високоінтегрована автоматизована система управління і контролю бойовими діями стратегічного, оперативного і частково тактичного рівня. Вона, серед іншого, дозволяє в напівавтоматичному і автоматичному режимах генерувати документи бойового управління, створювати і відстежувати карти, оперативно обмінюватися вичерпними даними про свої війська, наявними розвідданими, даними про війська противника, а також проводити розрахунки співвідношення сил і засобів, оптимальності їх застосування в різних сценаріях.
Система «Дзвін-АС» є децентралізованою (побудована на технології розподілених серверів) і продовжує працювати навіть тоді, коли немає каналу зв’язку або він занадто слабкий. АСУ «Простір» – це автоматизована система управління тактичної ланки (батальйон-рота-взвод-відділення-солдат), що дозволяє в автоматичному і напівавтоматичному режимах здійснювати управління екіпажами бойових машин і розрахунків. Нарешті, «Ореанда-ПС» – це захищена АСУ авіацією і засобами протиповітряної оборони. Вона інтегрує комплекси управління авіації, радіотехнічної та авіаційної розвідки, а також засобів ураження і пунктів управління і працює в інтеграції з «Дзвін-АС». При цьому дозволяє на третину скорочувати чисельність оперативно-особового складу, багаторазово скорочує час планування на постановку і виконання бойових завдань. До моменту демонстрації ОКР «Ореанда-ПС» вже був завершений, і, на думку військових, вимагав деякого доопрацювання.
Читайте також:
Сергій Кривонос дав інтерв’ю про ветеранів, тероборону, армію та ідеологію
Зазначені АСУ, що тестувалися в ході ряду навчань, продемонстрували, що швидкість прийняття рішень зменшується до лічених секунд. У листопаді 2019 року, заступник начальника Генштабу генерал-лейтенант Радіон Тимошенко повідомив, що комплекси засобів автоматизації створюють єдину вертикаль, наприклад, в реалізованої роботі «Ореанда-ПС» (разом із суміжною ОКР «Вертикаль»), від пункту управління до пускової установки. Він також зазначив, що АСУ «Дзвін-АС» і «Простір» повністю адаптовані і готові до інтеграції в ЄАСУ. «У Генштабі вже розгорнуто пункт управління, який повністю працює в автономному режимі. Обмін інформацією, який раніше здійснювався протягом 4 – 6 годин, нині займає 20-30 секунд », – резюмував тоді заступник начальника Генштабу ЗСУ.
Тоді передбачалося створення стаціонарних захищених пунктів управління для стратегічного рівня і військового управління оперативного рівня. За 2020 р планувалося ввести в експлуатацію 12 нових об’єктів ЄАСУ ЗСУ. На жаль, вони залишилися нереалізованими. Незважаючи на те, що було відкрито кілька нових ОКР для побудови стійкої системи управління військами: «Логістика IT», «Регламент IT», «Базис», «Сфера», «Артилерія IT», «Радник». Тобто, фронт робіт для створення ЄАСУ було розгорнуто чималий (по суті – по АСУ всіх видів і родів ВСУ). При цьому тоді з реальних, але усунених проблем, називали хіба що сумісність деяких складових ЄАСУ.
Тепер же, на тлі позначених результатів цілком успішно проведеної АСУВ «Дзвін АС» роботи по ряду завдань автоматизації можуть бути згорнуті. Незважаючи на використання АСУВ «Дзвін АС» на десятках навчань і підтвердження ефективності. До речі, до завершення цієї багаторічної розробки фактично залишилося кілька етапів – вона фактично на «фініші».
На рішення військових різко негативно відреагували в Лізі оборонних підприємств України – об’єднанні, куди входить близько 70 приватних структур ОПК. «Поки у громадськості (на основі припущень і суб’єктивних висновків, без доведення факту провини) сформовано негативне ставлення як до керівництва Міністерства оборони України, Збройних Сил України, ТОВ «Еверест ЛІМІТЕД», так і до самого факту необхідності виконання ДКР, «Двзін АС» і використання їх результатів».
Також стало відомо, що аудит проводився для оцінки управлінських рішень Управління розвитку автоматизації Генштабу ЗСУ. І це був зовсім не технічний аудит ОКР «Дзвін АС» – його проводили аудитори військового відомства, які мають ні досвіду, ні спеціальних знань. Про це вони самі повідомили в звіті. Але це ще не все. Справа в тому, що до аудиту залучили сумнівних «експертів», які просувають в ЗСУ іншу систему – «Дельта». Навіть в самому Міноборони профільні фахівці вважають, що в разі бойових дій істотні недоліки “Дельти” – архітектурне рішення по моделі «клієнт-сервер», – зроблять її безпорадною перед засобами придушення і марною для армії. Оскільки вона розгорнута на центральному сервері і повністю залежить від якості каналу інтернету.
Тобто, по суті справи, не виключено, що керівництво ВСУ і Міноборони просто спритно підставили – рішення приймають люди, спираючись на надану інформацію та її інтерпретації.
Читайте також:
Замість висновків
Нова Стратегія воєнної безпеки, істотна корекція в області закупівель нових озброєнь, уточнені відносини з західними партнерами в частині військово-технічного співробітництва, оголошені завдання оборонно-промислової реформи – всі ці факти і прийняті рішення говорять на користь позитивних змін в головах військово-політичного керівництва. У нас начебто навчилися вибирати пріоритети.
Але на етапі їх реалізації, як і раніше, панує плутанина. Тільки такий висновок можна зробити лише на одному прикладі – реалізації завдання побудови АСУВ.
Навіть побіжний огляд систем управління противника говорить про кричущу відсталість України. Київ же, замість того, щоб вправно використовувати санкції проти РФ і скоротити прогалини в області переозброєння, дивує непослідовністю. При тому, що Україна є батьківщиною одних з кращих в світі IT-фахівців і здатна за кілька років подолати дистанцію, на яку інші держави витрачали десятиліття. В тому числі, в області автоматизації управління військами і озброєнням.
Але той час, коли на рівні підготовки солдата і офіцера відбувається загартування армії на реальній війні, на рівні військово-політичного керівництва належної підготовки до війни немає – ВСУ поки залишається без системи управління військами. А з картою і ліхтариком багато не навоюєш – резюмує Валентин Бадрак.
Цю думку підтверджує і ветеран АТО/ООС генерал Сергій Кривонос, екс-заступник секретаря РНБО. “Без зв’язку немає управління. Без управління немає перемоги” – пояснює він.
За словами Кривоноса, якщо порахувати всі кошти, які були “витрачені і вкрадені за останні 20 років на системи управління Збройних Сил Украіни то ми б “Харріс” (радіостанції фірми “Харріс” – прим. ред.) могли купити для кожного солдата”. При цьому, за словами військового, хоча “відсутність стратегічного розуміння цієї проблеми приводить до анекдотичних випадків”, але “від цих жартів хтось кров’ю спливатиме на війні”. “Ми ж навіть не можемо один одного почути. Діапазони і частоти різні у всіх силових структурах. Бо кожна силова структура тягне ковдру на себе, а загальним процесом ніхто не керує” – відзначає ветеран.
“Бо немає в Офісі Президента тих, хто розумівся б на цьому, тих, хто б в 14-ому році зіткнувся з цими проблеми особисто на російській війні…” – резюмує Сергій Кривонос.
Нагадаємо: