30 березня 2021 року року Верховна Рада України прийняла Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку”. Згідно до пояснювальної записки, основною метою закону є “упорядкування питань військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів”.
У соцмережах та багатьох профільних ЗМІ пишуть про узаконення “кріпацтва” резервістів, створення “другої армії” та “відродження козацтва”. Але давайте спробуємо розібратися: які зміни несе у собі закон та навіщо він був прийнятий?
Серед головних новел закону є запровадження раніше невідомого виду військової служби – за призовом осіб із числа резервістів в особливий період та створення на базі військових комісаріатів територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, упорядкування питань військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, забезпечення належного функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Читайте також:
Резервісти – це громадяни України, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час. Читайте також:
Проте призиватимуть не всіх. За словами доповідачки по законопроекту, заступниці голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар’яни Безуглої, призивати без виключення всіх резервістів не будуть, а лише тих, хто має бойовий досвід.
Можна стверджувати, що головний інструмент, який запроваджується прийнятим законом – це право Президента України одноосібно призивати усіх резервістів (незалежно від черги оперативного резерву) без оголошення мобілізації або воєнного стану. Строк служби за призовом буде встановлюватися винятково рішенням Президента України.
Закон зобов’язує керівників підприємств, установ, організацій та закладів освіти незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки забезпечувати своєчасне прибуття військовозобов’язаних та резервістів до визначених пунктів збору.
Читайте також:
Поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов’язаного чи резервіста визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Більш жорсткою стане відповідальність за порушення військового обліку працівників. Зокрема, практично у десять разів зростуть штрафи. Так, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію штраф на громадян становитиме від 1700 до 3400 грн і на посадових осіб – від 3400 до 5100 грн. А в особливий період на посадових осіб – від 5100 до 8500.
Крім того, проектом посилюється відповідальність резервістів за порушення правил військового обліку. У цьому випадку адмінштраф зросте у сім разів (510 – 850 грн, а за повторне порушення чи в особливий період – від 850 до 1700 грн).
За свідоме псування або недбале зберігання військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов’язаних), яке спричинило їх втрату, – штраф від 510 до 850 грн, а в особливий період – від 850 до 1700 грн.
Читайте також:
Санкції за кримінальні правопорушення теж збільшуються. Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період – карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
Ухилення резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним військовим комісаром, – карається штрафом від 5100 до 8500 грн або виправними роботами на строк до двох років.
Ухилення від навчальних (спеціальних) зборів – штраф від 8500 до 11 900 грн або виправними роботами на строк до двох років.
Важливо зазначити, що раніше народні депутати відхилили Поправку №1, якою пропонувалося призивати лише тих резервістів, які в добровільному порядку уклали контракт на проходження військової служби в резерві. У законі взагалі не міститься конкретного переліку категорій резервістів, яких будуть призивати у випадку настання “особливого періоду”. Пояснити цю неточність не змогла навіть доповідачка по законопроекту Мар’яна Безугла.
Прихильники прийняття цього закону пояснюють необхідність наступними аргументами:
- загроза ескалації конфлікту;
- впровадження більш оперативний механізм забезпечення бойової готовності порівняно з мобілізацією.
Противники, зокрема експерти “Юридичної Сотні”, які активно критикують прийнятий закон акцентують на низці недоліків, які можуть виникнути у ході реалізації механізмів, запроваджених законим. Серед основних виділимо наступні:
- відсутність чітких критеріїв призову;
- повернення практики примусового призову;
- можливість одноособово приймати рішення про призов;
- перешкода ефективній ресоціалізації ветеранів.
Про необхідність прийняття цього закону свідчить те, що проблема призову резерву — це стратегічно важливе питання в сьогоднішніх реаліях. Адже у випадку загострення українським військовим доведеться виконувати низку завдань, які потребують значного ресурсу, у тому числі більшої кількості особового складу підрозділів.
Читайте також:
Призов резервістів оперативним рішенням Президента, а не шляхом доволі повільної процедури через Верховну Раду, виглядає доречнішим з точки зору стратегічних та тактичних задач української армії.
Проте неможливо ігнорувати й недоліки “ручного управління” призовом резервістів, яке фактично запроваджуються законом, а також аргументи противників закону. Навіть неозброєним оком видно, що закон “сирий” та недостатньо виписаний, оскільки навіть його ініціатори не здатні відповісти на основні питання щодо змісту закону.
Особливе обурення серед резервістів викликав той факт, що після прийняття цього закону, проблеми з працевлаштуванням, які до того нерідко турбували їх, після прийняття закону зробляться у рази більшими, адже роботодавці не братимуть на роботу працівників з числа резервістів.
Єдиний висновок, який можна зробити стосовно прийняття законопроекту 3553 – це те, що жодних висновків поки що зробити неможливо. Мета й необхідність прийняття цього закону є очевидними та нагальними, проте ризики, недосконалість і, судячи з усього, занадто велика надія Президента на “ручний режим” призову резервістів, а також питання, залишені без відповіді, викликають обгрунтовану недовіру.
Олександр Смаглюк, спеціально для “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
Нагадуємо: