Пресслужба Генерального штабу ЗСУ повідомила, що загальні бойові втрати рашистів за 403 доби війни орієнтовно склали близько175160 осіб, 3619 танків, 6993 бойових броньованих машин і багато іншої військової техніки.
Рашистські пропагандистські канали поширюють інформацію, що станом на 01.04.2023р, безповоротні військово-оперативні втрати особового складу збройних сил рф склали 174129 осіб, втрати російських ПВК – 56 873 загиблих, втрати Росгвардії з початку військових дій – 7302 убитими та зниклими безвісти.
У Міноборони Великобританії відзначають “надзвичайно високу” кількість інцидентів та смертей, пов’язаних із вживанням алкоголю всередині розгорнутих в Україні російських військ. Під впливом алкоголю відбуваються різні інциденти — дорожньо-транспортні пригоди, обмороження. Серед “інших причин” небойових втрат аналітики британської розвідки називають неналежні тренування щодо поводження зі зброєю.
Ворог зосереджує основні зусилля на веденні наступальних дій на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках – було відбито понад 70 атак противника. В епіцентрі бойових дій залишаються Бахмут, Авдіївка та Мар’їнка, інформує пресслужба ГШ ЗСУ.
На Лиманському напрямку протягом минулої доби противник вів безуспішні наступальні дії в районах Білогорівки та Верхньокам’янського.
Рашисти не припиняють штурм Бахмуту, намагається взяти його під повний контроль. Наші воїни відбили понад 20 ворожих атак. Також наші захисники відбили атаки російських окупантів у районі населеного пункту Іванівське.
На Авдіївському та Мар’їнському напрямках противник вів наступальні дії в районах Авдіївки, Первомайського та Мар’їнки, успіху не мав. Минулої доби, лише поблизу Мар’їнки та Авдіївки українські воїни відбили понад 15 ворожих атак.
На Шахтарському напрямку протягом доби ворог здійснив обстріли населених пунктів Побєда, Новомихайлівка, Вугледар, Пречистівка, Велика Новосілка, Времівка та Нескучне.
На Запорізькому та Херсонському напрямках противник активних дій не проводив, удосконалював оборонні рубежі та позиції.
Відомий рашистський Z-пропагандист і воєнкор Максим Фомін (він же – Владлен Татарский) був підірваний сьогодні під час його “творчого вечора” в одному з кафе Санкт-Петербургу. Ще близко 20 прихильників рашиста Z-пропагандиста отримали поранення, четверо знаходяться у важкому стані.
Це саме той Владлен Татарський (він же Максим Фомин), який закликав бити по цивільній інфраструктурі України, щоб загинуло якомога більше «хохложителей» на операційних столах.
Профіль ліквідованого рашиста в Чистилищі “Миротворець”
Рашистські джерела вказують на кілька цікавих деталей. Вибух стався у кафе Євгенія Пригожина на Університетській набережній, де щотижня проводили зустрічі учасники його проекту “Кіберфронт”. За попередньою версією, на зустріч прийшла дівчина, яка подарувала Владлену Татарському статуентку. Він поставив статуетку поряд із собою і через деякий час відбувся вибух. Тим часом у Мережі публікують “фото дівчини”, яка вручила роспропагандисту “оскар” за найкращий творчий вечір серед “рашистських воєнкорів”.
Радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк з приводу “самоліквідації” рашистського Z-пропагандиста і воєнкора Максима Фоміна у своєму Twitter написав: “Павуки поїдають один одного в банці”.
Сьогодні самопроголошений президент Білорусі і російські пропагандисти святкують “День єднання народів Білорусі та Росії”, які можна вважати витоками так званого “русского мира”. Саме цього дня, 02 квітня 1996 року, тодішні Президенти двох держав – Борис Єльцин та Олександр Лукашенко, підписали договір «Про утворення Співтовариства Білорусі та Росії».
Через рік було утворено “Союзну державу” – таке собі “СССР_2.0” (офіційно з 26 січня 2000 року, – прим.авт.), – наддержавне утворення РФії та Республіки Білорусії. Після цього розпочалося планомірне поетапне “зближення”, що дуже нагадує “мирне” поступове поглинання РФією сусідньої країни.
Президент РФ Борис Єльцин та президент Білорусії Олександр Лукашенко під час підписання договору про утворення Союзу Росії та Білорусії у Володимирській залі Великого Кремлівського палацу. Москва, РФ.
Як зазначають самі росіяни, ще в 1991 році перший і останній Президент СРСР мав завдання створити “Союз Суверенних Держав” (ССД), яке біль відоме під назвою “Новоогарьовскій процес“. Але через події другої половині 1991 року план трансформації “СССР” в “ССР” (українською – “ССД”, – прим.авт.) не було реалізовано.
Червоним та помаранчевим кольорами позначені республіки, які були готові увійти до складу Союзу Суверенних Держав (ССГ); чорним – держави, які відмовилися підписати “Новий союзний договір” – “СССР_2.0”.
Але рашисти не ті, хто відмовляється від задуманого. Під гаслом “зближення з Росією” відбулася “перемога” Олександра Лукашенка на президентських виборах у Білорусі в липні 1994 року.
Якимось “дивним чином” в Україні теж в 1994 році “раптом” відбулися позачергові президентські вибори. Але на відміну від Білорусі, новобраний другий президент України Леонід Кучма, заявляючи про “багатовекторність зовнішньої політики України”, десять років не поспішав приєднуватися до “СССР_2.0”.
Тоді росіянами ставка була зроблена на “більш слухняну кандидатуру” – Віктора Януковича. Але тут, як вважають російські пропагандисти, втрутилися США і Країни Заходу. Внаслідок “Помаранчевої Революції” (Другий Майдан – прим. авт.) президенство Януковича було відтерміновано до 2010 року.
“Помаранчева Революція” або “Помаранчевий майдан” (Другий Майдан) – кампанія протестів, мітингів, пікетів, страйків та інших актів громадянської непокори в Україні у листопаді – грудні 2004 року . Акція почалася 22 листопада 2004 як реакція на масові фальсифікації, що вплинули на результат виборів.
Ставши четвертим президентом України Віктор Янукович почав пришвидшеними темпами тягнути Україну до “СССР_2.0”. І коли всім здавалося, що задуми Кремля по “мирному” поглинанню Білорусії, України і Казахстану ось-ось здійсняться, знову втрутилися кляті спецслужби США і Країни Заходу (за версією тих же російських пропагандистів).
Революція гідності (Єврореволюція або Третій Майдан – прим.авт.) — політичні та суспільні зміни в Україні з 30 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані масовим протестом громадян України проти протиправного розгону мирної акції студентів та громадських активістів, яка розпочалася 21 листопада 2013, як спротив проти відходу політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою відмовою від цього курсу. Однією з головних причин протестів стали надмірна концентрація влади в руках Віктора Януковича та його «сім’ї», небажання народу України миритись із перетворенням України не лише “де-факто”, але й “де-юре” на складову частину Російської Федерації.
Під час “Революції Гідності” Віктор Янукович, знаючи про плани Кремля, самоусунувся від виконання президентських повноважень, а росіяни вирішили більше не морочити голову і “приєднати” Україну до “СССР_2.0” у військовий спосіб. На медалі Міноборони РФії «За повернення Криму» чітко викарбувана дата початку рашистської збройної військової агресії проти України – 20 лютого 2022 року.
Медаль “За повернення Криму” – відомча нагорода Міністерства оборони Російської Федерації. Заснована 21 березня 2014 року наказом міністра оборони Російської Федерації № 160 «Про започаткування медалі Міністерства оборони Російської Федерації „За повернення Криму“». Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, відповідаючи 15 січня 2018 року на питання про датування, яке знаходиться на медалі, заявив: «Відверто кажучи, не бачив цієї медалі. Думаю, що це просто технічне непорозуміння».
Не зважаючи на те, що шостий президент України Володимир Зеленський в перші два роки свого президенства всіляко намагався “в мирний спосіб вирішити конфлікт”, рашисти зібравши “достстню кількість” війска, як вони ввважали, 24 лютого 2022 року розпочали повномасштабну військову агресію проти України, яку в Кремлі назвали “СВО – спеціальна військова операція”.
Після того, як провалилися плани “захопити Київ за три дні”, росіяни почали “ситуативно міняти плани так званої “СВО”. Підписання “СССР_2.0”, яке мало відбутися одразу після захоплення російськими військами Києва, знову зірвалось.
Після провалу “зимового широкомасштабного наступу 2022-2023р.р.” рашисти почали докладати максимум різнопланових зусиль, щоб всадивши “київський фашистський націоналістичний режим” за стіл переговорів, і тим самим забезпечити для себе довготривалу паузу у війні.
Але від планів створення “СССР_2.0” на москві відмовлятись аж ніяк не збираються. На це на минулому тижні “натякнув” речник рашистів Пєсков. Він сказав, що “плани СВО незмінні”. Тому, нажаль, “Це – надовго” і “Далі буде”.
Сьогодні в одному з храмів Хмельниччини під час богослужіння побили українського військового. Речниця патрульної поліції Хмельницької області повідомила, що військовослужбовець ЗСУ під час богослужіння чоловік скинув зі столу на підлогу книгу “Євангелія” та “вчинив словесний конфлікт” зі священиком, який проводив літургію. Свідки інциденту викликали правоохоронців.
За словами депутата Віктора Бурлика військовий Артур Ананьєв зайшов в храм та запитав людей, скільки ще мають загинути українців, щоб вони перестали ходити до московської церкви. Але замість відповіді прихвостні московського попа почали його бити і звинувачувати, пише Бурлик.
В УПЦ-МП теж прокоментували інцидент. Там переконують, що “переодягнений у військову форму провокатор вчинив розбій у Хмельницькому соборі”. Він нібито здійснив напад на священнослужителя, зірвав Богослужіння, а також облив та пошкодив “Євангеліє”.
Міський голова Хмельницького теж відреагував на інцидент. Він переконаний, що ті, хто бив військового, мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності, а патрульні, які склали протокол на військового мають бути звільнені.
Він також повідомив, що на позачерговій сесії Хмельницької міської ради буде розглянуто припинення користуванням усіма земельними ділянками УПЦ-МП. А православні священики, які мають хоч частинку українського, після таких подій просто зобов’язані негайно вийти з феесбешної структури. І взагалі, “вся московська феесбешна агентура у вигляді УПЦ-МП має бути заборонена по всій країні”, — додав Симчишин.
Президент України Володимир Зеленський підписав законопроект №8172 «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами та внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів».
Закон №8172 поділяє легкі електричні транспортні засоби на дві категорії:
1.) Легкий персональний електричний транспортний засіб, що оснащений електричними тяговими двигунами із потужністю до 1000 Вт, має максимальну конструктивну швидкість до 25 км на годину. 2.) Низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб, що оснащений електричними тяговими двигунами, має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 км на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кг. 3.) Пристрої, які їдуть із швидкістю більшою ніж 50 км/год, розглядатимуться як мотоцикли.
Наступним кроком мають стати зміни до Правил дорожнього руху. І ось тут очікуємо на цікаві несподіванки:
а) Якщо моноколесо та електросамокат – транспортні засоби, чи мають вони бути обладнані автоаптечкою та знаком аварійнрї зупинки? б) Якщо існує легкий та низькошвидкісний персональний електричний транспортний засіб – то чи не буде наступний крок у вигляді обов’язкового навчання на курсах в автошколі з подальшою обов’язковою здачею іспитів у “ДАІ” та отриманням відповідної категорії водійських прав з їх подальшою обов’язковою платною заміною через 3-5 років? Отже, активні користувачі електричний транспортний засіб мають вже зараз морально готуватися до штрафів та інших не дуже приємних моментів спілкування з “державними та комерціними структурами”: тепер ви – ВОДІЇ!
Але це не все: пішоходам теж варто приготуватися – в Україні почали масово штрафувати пішоходів за перехід дороги у невстановлених місцях. Суди активно підтримують поліцію та приймають рішення про законність таких штрафів відносно пішоходів за ч.1 ст.127 КУпАП. Стаття передбачає адміністративний штраф у розмірі 255 грн. Цей штраф не новий, але раніше поліціянти на це порушення просто не звертали уваги.
Ветерани війни підтримали законопроєкт N9142, про це йдеться в зверненні, розміщеному на сторінці ГО “Спілка ветеранів АТО”.
“ГО “Спілка ветеранів АТО” вчергове акцентує увагу українського суспільства на необхідність кардинального вирішення питання із строками служби воїнів-добровольців, які стали на захист Батьківщини з перших днів війни”, – йдеться у заяві.
“Людям зі сталі теж потрібен відпочинок. В них є родини, в них є робота та особисті справи, в деяких з них є бізнес. Ми всі розуміємо, що війна не закінчиться а ні навесні, а ні влітку, а ні в осені. Прописаний в Конституції “святий обов’язок” захищати Україну не може бути вічним (або тривати до смерті чи каліцтва) – якщо є ще 80% громадян-ухилянтів, які і самі не проявили бажання захищати країну і не були мобілізовані за цей рік. Ми дуже хочемо побачити на фронті депутатів та чиновників, міністрів та держслужбовців, а також їх дітей. Тривала війна дає змогу всім пройти через вогонь та воду. І для цього в першу чергу треба дати можливість демобілізуватися тим, хто за позовом серця рік тому залишив свої родину, оселю та роботу – для відстоювання незалежності нашої держави. У Верховній Раді нарешті зареєстрований законопроект 9142, за яким громадяни України, котрі вже відслужили півтора року після мобілізації, мають право на звільнення – якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу. В разі його прийняття, у МО та ЗСУ буде ще півроку для прийняття необхідних рішень щодо проведення мобілізації та відповідної військової підготовки мобілізованих. Українські військовослужбовці – не кріпаки з Московії, яких можна позбавляти громадянських прав та надії на повернення живими додому. А мобілізаційний потенціал України дозволяє провести цю демобілізацію – з трикратним запасом. Враховуючи попередні виправдування міністра оборони Резнікова, що з фронту підуть вже навчені, досвідчені воїни – нагадуємо, що вони у більшості всі були зовсім не готові і не навчені рік тому. Зараз є і час, і можливості (які нам надають західні партнери) щоб підготувати наступних воїнів-захисників. Тож ми звертаємося до ветеранської громади та всіх громадян України з проханням підтримати петицію до президента – щоб ВР невідкладно розглянула законопроект 9142 і встановила чіткі терміни для демобілізації”.
Нагадаємо: народний депутат Олексій Гончаренко вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт N9142, який передбачає встановити право на демобілізацію для бійців через 18 місяців з моменту їхньої мобілізації. У разі, якщо Верховна Рада затвердить цей законопроект, військовослужбовці, які ВЖЕ відслужили, отримають відстрочку від призову на наступні п’ять років.
П’ять днів тому, 29 березня 2023 року, на сайті Президента України Олексій Гончаренко зареєстрував Петицію №22/185770-еп “Дозволити демобілізацію в Україні через 18 місяців з моменту мобілізації”. Не зважаючи на те, що до завершення збору підписів лишилось ще 89 днів, зараз не вистачає менше 10 тисяч підписів до необхідної кількості, після чого Петицію має розглянути Президент України.
Триває 403 доба війни. За інформацією пресслужби ГШ ЗСУ противник зосереджує основні зусилля на веденні наступальних дій на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках. Протягом минулої доби, завдяки організованим та злагодженим діям підрозділів Сил оборони України, а також особистій мужності кожного захисника, було відбито понад 70 атак противника на зазначених напрямках. Найгарячішими залишаються бої за райони населених пунктів Бахмут, Авдіївка та Мар’їнка.
У порівнянні з початком березня, ворог багато де знизив інтенсивність боїв. Схоже на втому та підготовку до спроби відновити наступальний потенціал.
Сватівський напрямок. Тривають локальні бої вздовж лінії зіткнення. Ворог намагається знайти слабкі місця в лісах на захід від Кремінної.
Бахмутський напрямок. Рашисти основні зусилля спрямували на захоплення центру, півдня та півночі Бахмута. На півночі міста рашисти повністю захопили Макіївський завод металоконструкцій. Також, було підірвано залізничний міст. В центрі міста тривають бої, а на півдні ворог намагається розширити плацдарм по вулиці Центральній.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що темпи наступу «вагнерівців» під Бахмутом знизилися, а керівництву “поціновувачів класичної музики” доводиться змінювати тактику для штурму вже окремих ділянок фронту.
Авдіївський напрямок. Змін лінії фронту не зафіксовано. Є інформація про бої в районі Водяного та в Первомайському.
Запорізький та Таврійський напрямки — без змін. Інформаційно-пропагандистський фронт. Ще рік тому на порядку денному стояли втрати сіл та міст, а зараз ми обговорюємо заводи, вулиці та будинки, які захоплює ворог в результаті своїх атак. Місцями рашисти намагаються перебільшити дані про свої атаки та сірі зони, щоб показати “народу россії”, що війна триває і лінія фронту динамічно змінюється.
Лише на Сватівській ділянці фронту ворог зміг відкинути ЗСУ від Кремінної. На інших напрямках плани рашистів повністю провалилися.
Зараз ще триває битва за Бахмут – бої точаться в самому місті. Але всі аналітики відмічають, що повністю захопити місто без кровопролитних боїв та без значної кількісті загиблих і поранених, у рашистів також не вийшло.
Релігійний фронт. Вчора під час судового засідання Павло Лебідь, більш відомий як “Паша Мерседес”, отримав 2 місяці домашнього арешту з носінням електронного браслету, та заборону на спілкування з віруючими. Тепер Павло повністю може зосередитись на молитві і ніхто його не буде відволікати. Нам залишається сподіватись, що, можливо, Господь його вразумить.
Міжнародно-дипломатичний фронт. Китай зробив висновки із поразок росіян в Україні, пише NYT. Китайські аналітики дійшли висновків: 1) система Starlink забезпечила ЗСУ зв’язком – потрібно для військових розробити аналогічну; 2) ядерний шантаж рашистів надійно утримує Захід від прямого втручання в ситуацію; 3) потрібно негайно збільшити інвестиції у виробництво бойових БПЛА. Реалізація цих планів дозволить КНР досягти перемоги у “можливій” війні за Тайвань.
У Міністерстві оборони України повідомили результати виборів онлайн-голосування за кандидатів до Громадської Антикорупційної Ради при МОУ і оприлюднили список із 15 прізвищ.
“Комісія з забезпечення проведення конкурсу з формування Громадської антикорупційної ради Міністерства оборони на засіданні в п’ятницю, 31 березня затвердила результати голосування за кандидатів в члени Антикорради Міноборони”, – йдеться в повідомленні.
Комісія вирішила вважати обраними наступних кандидатів:
Висновок Комісії було оформлено у протокол та передано на розгляд Міністерства оборони, повідомляє Міноборони.
Водночас держсекретар Міноборони Костянтин Ващенко повідомив, що до міністерства надійшло більше 10 звернень, що містили скарги та апеляції на результати голосування від 11 учасників конкурсу і громадських організацій.
Конкурсна процедура, на думку заявників, містить низку порушень і ознаки конфлікту інтересів на стадії підготовки, а також ознаки змови і неправомірного втручання у процес під час голосування.
Схожі висловлювання можна знайти і у відгуках читачів УП.
В Україні у храмі Святої Софії Премудрості Божої відбувся перший випуск військових капеланів. Про це повідомила заступниця міністра оборони Ганна Маляр.
“Сьогодні без перебільшення історична подія!… Мала честь вручати перші дипломи нашим військовим священнослужителям”, – прокоментувала подію заступниця міністра оборони.
“Нам потрібна велика армія капеланів, людей світла і сильного духу, котрі будуть підтримувати українських захисників і захисниць. На фронті стає зрозуміло, що невіруючих бійців немає”, – зазначила Маляр.
Варто нагадати, що 04 жовтня 2022 року в ЗСУ розпочала роботу Служба військового капеланства. 30 листопада 2021 року Верховна Рада ухвалила закон про Службу військового капеланства. Законом встановлено, що Служба військового капеланства – окрема структура у складі ЗСУ, Національної гвардії.
Військовим капеланом може стати громадянин України, який є священнослужителем зареєстрованої в Україні релігійної організації. Обов’язковою вимогою для зайняття посади військового капелана є наявність вищої богословської освіти. Військові капелани проходять навчання у навчальному центрі ЗСУ, Нацгвардії та ДПСУ.
