Сторінка 427 – Новини ветеранів зі всієї України

Місія нездійсненна: проблеми отримання статусу УБД

  Майже півроку функціонує оновлений порядок отримання статусу УБД. Після знайомства на практиці з новим механізмом все частіше чути негативні відгуки. Ми спробуємо розібратися – чому “Місія нездійсненна”: які перешкоди виникають при оформленні статусу УБД.

  У грудні 2022 року розпочали роботу Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій осіб, які приймали участь у війні рфії проти України, починаючи з 24-го лютого 2022-го року. Був визначений новий порядок отримання військовослужбовцями статусу учасника бойових дій (УБД).

Алгоритм оформлення статусу УБД з грудня 2022 року

  Алгоритм визначає три способи отримання статусу УБД:

  • за зверненням командира частини, який подає документи на підлеглих військовослужбовців;

  • за зверненням військовослужбовця, який самостійно збирає документи та подає їх до відповідної комісії;

  • за особистим зверненням особи, яка звільнена з військової служби, через територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

  Якщо зі зверненням звертається командир частини, то на розгляд відповідній комісії подає він має подати такі документи:

  • довідка про участь в обороні Україні та захисті населення;

  Не менш ніж один з таких документів:

  • витяги (копії) бойових донесень;

  • витяги (копії) з журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки);

  • витяги (копії) з вахтових журналів;

  • копії польотних листів;

  • копії матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв.

Крім цього можуть подаватися:

  • копії рапортів командирів підрозділів та екіпажів кораблів про виконання бойових завдань;

  • витяги з наказів про прибуття чи вибуття до (з) районів виконання бойових завдань;

  • документи про направлення у відрядження до (з) районів виконання бойових (службових) завдань;

  • для тих, хто перебував у полоні або в заручниках, — матеріали спеціальних розслідувань;

  • дві кольорові фотокартки розміром 3×4 см на матовому папері, зображення обличчя має займати 65-70% фотокартки.

  Коли ж військовослужбовець безпосередньо  звертається про надання йому статусу УБД, то він має подати рапорт на командира з проханням надати йому документи, що є підставою для надання статусу УБД (вони перераховані вище). Ці документи військовослужбовець подає на розгляд відповідної комісії.

Також необхідно додати:

  • заяву, щоб комісія розглянула справу;

  • згоду на збір та обробку персональних даних;

  • засвідчені копії сторінок паспорта громадянина України, ідентифікаційний номер.

  Алгоритм передбачає, що розгляд звернень здійснюватимуть комісії, що утворюються в:

  • Міністерстві оборони України;

  • Генеральному штабі Збройних Сил України;

  • Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту;

  • військовій частині А0515;

  • військовій частині А3771;

  • військовій частині А0987;

  • військовій частині А1155;

  • військовій частині А5725;

  • військовій частині А5833;

  • військовій частині А5509;

  • військовій частині А5617;

  • Командуванні Повітряних Сил Збройних Сил України;

  • Командуванні Військово-Морських Сил Збройних Сил України;

  • Командуванні Сухопутних військ Збройних Сил України;

  • оперативному командуванні “Північ”;

  • оперативному командуванні “Південь”;

  • оперативному командуванні “Схід”;

  • оперативному командуванні “Захід”.

  Після отримання звернень, комісія повинна зареєструвати документи у книзі обліку. Далі ж протягом місяця від дня отримання прийняти рішення та передати його командиру. Після цього начальник військової частини видає посвідчення УБД відповідній особі, а комісії передають дані в Міністерство у справах ветеранів України.

  Також є можливість звернутися до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання й подати через цей орган потрібні документи на комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій. До ТЦК необхідно подавати такий же пакет документів, що був зазначений вище, проте разом із ним обов’язково додати засвідчені копії паспорту та ідентифікаційного номеру. Втім такий шлях може зайняти більше часу, оскільки документи додатково мають пройти перевірку працівниками ТЦК.

Детальніше про алгоритм оформлення статусу УБД можна почитати за посиланням: https://eastmediacenter.com/2022/12/27/oformlennia-ubd-shcho-zminylosia-ta-iak-otrymaty-status-uchasnyka-bojovykh-dij/

Проблематика оформлення статусу УБД станом сьогодні

  На момент, коли бюрократичний механізм тільки був запущений, оцінки та прогнози експертів щодо майбутньої його дієвості різнилися: хтось вважав, що отримати статус УБД буде простіше, інші – навпаки, передбачали, що оформлення статусу ускладниться.

  По чотирьох з половиною місяцях функціонування нового порядку оформлення статусу УБД ми маємо можливість зробити проміжні висновки щодо ефективності цієї нової системи.

  Ми звернулися за коментарем щодо актуальної проблематики оформлення статусу УБД до юристки ГО “Правозахисний центр для військовослужбовців “Принцип” Анни Пашкіної. Вона поділилась власним досвідом щодо того, які чинники найчастіше гальмують або унеможливлюють отримання бажаної посвідки, а також виділила основні причини такого стану справ.

О.С. – З якими проблемами, з вашого досвіду, найчастіше стикаються в\с при спробах оформити статус УБД?

А.П – «Однією із проблем є пасивність командирів у сприянні в оформленні статусу УБД. Так, одним зі шляхів оформлення статусу є ініційована командиром в/ч подача протягом 1 місяця після участі військовослужбовця у бойових діях довідки та інших документів, які підтверджують участь особи у бойових діях, до відповідної відомчої комісії. На практиці ці строки часто не дотримуються або подача документів й зовсім не відбувається.

  Поширеною проблемою є невидача військовою частиною документів для оформлення УБД. Незважаючи на те, що командири у місячний строк повинні самостійно ініціювати подачу документів до комісії для надання статусу УБД тому чи іншому військовослужбовцю, на практиці цього не відбувається. І військовослужбовці змушені самостійно збирати документи та подавати їх на комісію. Проте на етапі самостійного збору документів військові часто стикаються з тим, що командири ігнорують прохання видати такі документи, відмовляють у їхній видачі або видають неправильно складені документи чи ті, які мають помилки в даних, що є підставою для відмови у видачі УБД на комісії.

Юристка Анни Пашкіна

  Під час самостійної подачі документів військовослужбовцям часто важко визначити, до якого органу та за якою адресою потрібно подати перелік документів, відповіді у частині їм не дають, а на гарячу лінію Міноборони додзвонитися складно. З цих причин процес отримання статусу значно сповільнюється, а час отримання може становити декілька місяців.

  Тобто проблеми, як бачимо, виникають на етапі виконання, хоча не позбавлений недоліків і нормативно-правовий акт, яким передбачена процедура отримання статусу ветерана. Не варто забувати про добровольців ДФТГ, питання отримання УБД якими досі не врегульоване.

  Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що учасниками бойових дій визнаються, у тому числі, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади  та брали участь у бойових діях. Проте у Постанові КМУ від 20 серпня 2014 р. № 413, яка визначає порядок надання статусу УБД, такі особи не зазначені. З цієї причини особи, які у складі добровольчих формувань безпосередньо виконували бойові завдання, наразі не можуть оформити статус ветерана, право на який вони мають відповідно до законодавства».


О.С. – Які, на ваш погляд, основні недоліки існуючого порядку оформлення статусу УБД?


А.П. – «У Постанову КМУ № 413 варто додати осіб, які у складі ДФТГ брали участь у захисті нашої держави та надати їм можливість оформити статус ветерана.

  Щодо інших проблем, то навряд доможуть зміни саме у законодавстві. Проблеми виникають на етапі реалізації, а не через недосконалість законодавства. Список документів, необхідний для отримання статусу, визначений строк, за який командири повинні подати документи на комісію – усе зрозуміло. Проте командирів потрібно стимулювати виконувати свої обовʼязки – подавати документи у визначені строки, видавати документи військовослужбовцям на їхній запит, реєструвати рапорти тощо. Інше питання, яким чином це зробити на практиці, адже нормативні зміни навряд змінять ситуацію». 

О.С. – Чому, на вашу, думку наразі ці проблеми існують?

А.П. – «Людський фактор та війна. Наразі – інші пріоритети. Командир радше виділить час та зусилля на більш нагальні питання – підготовку та відправку особового складу у зону бойових дій, керівництво боєм тощо, аніж на паперову роботу, збір документів та вчасний розгляд рапортів».

О.С. –  Чи вживаються Міноборони необхідні заходи щодо усунення недоліків?


А.П. – «Наразі не маємо такої інформації про вживання заходів Міноборони. Проте наразі у Верховній Раді зареєстрований проєкт закону 9141, яким пропонується оптимізувати процедуру надання документів, необхідних для оформлення статусу УБД. 

  Зміни полягають у тому, щоб під час прийняття рішення про надання статусу УБД відповідальні комісії за заявою військовослужбовця витребовували у військових частин необхідні документи, що є підставою для надання статусу, якщо такі документи не були подані на розгляд особою, щодо якої приймається рішення. При цьому в законопроєкті уточнюється, що відповідальний орган або особа, які володіють необхідними документами, зобов’язані надати відповідь на запит не пізніше, ніж через тридцять днів від дати його надходження.


Загалом такий законопроєкт є хорошою ідеєю та може вирішити або принаймні переважно вирішити проблему ненадання документів».


  На дещо інші причини проблематичності оформлення статусу УБД звертає увагу Віктор Волчелюк – адвокат, почесний голова ГО «Спілка ветеранів АТО». На його думку, «корінь зла» необхідно шукати там, де і зазвичай, коли мова йде про вітчизняний бюрократичний апарат:

«У держави проблеми зараз у всіх галузях. Передусім, це виплати захисникам України – тим, хто зараз ризикує та кладе життя, відстоюючи суверенітет, територіальну цілісність та незалежність країни. Це премії військовослужбовцям, це виплати сім’ям загиблих. Отримати статус УБД також проблематично. Складність полягає у тому, що на керівних посадах у різних галузях перебувають люди, які, м’яко кажучи, не фахівці своєї справи, а інколи і взагалі – прихильники «руссково міра» та зрадники, яких попризначали на посади та яким роздали нагороди.

  Адже що означає отримати статус УБД? Особа, яка приймає участь в бойових діях, захищає Україну та належить до якогось підрозділу, до військової частини. Керівник військової частини, звісно, знає, що йому необхідно зробити для того, щоб особа отримала цей статус, на який вона заслуговує. Тобто ніяких перешкод виникати не повинно. Але зараз, на мою думку, все робиться для того, щоб підірвати моральний стан захисника Батьківщини, і тому приймається законодавство, котре не допомагає захисникам. Звідси і невиплати і проблеми з оформлення статусу УБД. Одним словом, все робиться для того, щоб відбити у патріотів бажання захищати країну. Це на мою думку».

Віктор Волчелюк – адвокат, почесний голова ГО «Спілка ветеранів АТО»

  Крім того, пан Віктор вказує на можливості щодо сприяння та спрощення процедури. Для цього, на його думку, необхідно вдатися до послуг компетентних фахівців:

  «Проте, я впевнений, що у різних областях є громадські організації, подібні до нашої “Спілки ветеранів АТО”, у яких є юридичний відділ, де допомагають кожному члену організації та взагалі – кожному захиснику, при чому допомагають безкоштовно, захистити свої права. Тому я вважаю, що задля оформлення статусу УБД, якщо є якась проблема, то необхідно звертатися до фахівців, юристів чи адвокатів, котрі можуть добитися бажаного результату. Разом з тим хотів би теж звернути увагу на те, що зараз з’явилося багато тих, хто рекламує себе як «військовий адвокат». Проте статусу «військовий адвокат» як такого взагалі немає. Це хіба у випадку, коли людина була військовим, повернулась і стала адвокатом. Втім, необхідно дуже обережно ставитися до подібних оголошень».

  Задля прояснення ситуації ми зверталися до Міністерства у справах ветеранів, а також до Міноборони щодо надання інформації про кількість оформлених документів щодо надання статусу УБД військовослужбовцям від грудня 2022 року. Проте станом на сьогодні жодної конкретної відповіді на наші звернення так і не надійшло.

  Замість підсумку згодиться сумнозвісний фразеологізм про віз, “який і досі там”. Проте подібним чином описати можна стан справ чи не у кожній сфері життєдіяльності вітчизняної бюрократії. Щоправда, коли це стосується людей, які самовіддано боронять нашу свободу – звичайна невтішна ситуація набуває набагато похмуріших барв.

 

Олександр Смаглюк, НОВА: новини ветеранів.

 

НАГАДУЄМО:

http:///elektronna-petytsiia-na-pidtrymku-zakonoproiektu-n9142-nabrala-bilshe-25-tysiach-holosiv/

Росія намагається нав’язати Світу нову концепцію світового устрою

  Не змігши спочатку за три дні, а потім і за рік, захопити Україну, вскочивши в шалену економічну халепу, кремль змінив тактику і перейшов до вирішення двох проблем. Перша – це якомога швидше взяти тайм-аут у війні, щоб ретельніше підготуватися до знищення України. Друга – знищити виплекану після Другої Світової війни ідею недоторканості кордонів та вирішення спірних питань виключно мирним шляхом.

  Для реалізації цієї ідеї Кремль залучив лідерів “впливових іноземних держав”, які висловлюють прихильність до Москви. В квітні 2023 року вони завалили ЗМІ своїми “мирними пропозиціями”, які були сформульовані в Кремлі.

  Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва знову відзначився черговою скандальною заявою про те, що марно займатись пошуку винних у війні в Україні. “Помилка сталася, війна почалася. Зараз марно продовжувати говорити, хто правий, а хто винен, потрібно, щоб війна припинилася. Ви будете обговорювати зведення рахунків тільки тоді, коли вони перестануть стріляти”, – сказав він, повідомляє Globo. Лула стверджує, що питання про “приналежність” Кримського півострова потрібно вирішувати тільки Україні та РФ, а також додав, що не йому “вирішувати, кому належить Крим”.

Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва

  Ідею “переговорів заради переговорів” також озвучив і прес-секретар турецького президента Ібрагім Калин. “Замість того, щоб продовжити війну, давайте зупинимося на варіанті трьох або п’яти років мирних переговорів. Головне, зупинимо кровопролиття. Обговоримо можливості просування діалогу з урахуванням нинішньої ситуації”, – сказав Калин в інтерв’ю агентству Anadolu.

  Виходить, що за рік ЗСУ так пошарпали “другу армію Світу”, що для її відновлення росії потрібно аж цілих 5 років.

Прес-секретар турецького президента Ібрагім Калин

  Але “вишенькою на торті” став дзвінок “кращого друга Путіна” товариша Сі Цзіньпіна до президента України Володдимира Зеленського. Подія, якої довго чекав весь Світ нарешті відбулася – пан Зеленський і товариш Сі поговорили.

  За підсумками “розмови” китайський лідер товариш Сі Цзіньпін погодився відправити своїх спецпредставників в Україну та “інші держави” для спілкування “з усіма сторонами” щодо політичного врегулювання “кризи в Україні”, цитує Bloomberg держагентство КНР.

  The Washington Post повідомляє, що китайську спецделегацію з врегулювання “української кризи” очолить Лі Хуей – колишній посол КНР у рфії, який отримав від Путіна цілий орден.

Путін вручає заслужену нагороду товаришу Лі Хуей

  Напередодні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у статті для одного із західних видань наголосив, що Росія може скільки завгодно говорити про бажання закінчити війну, але її реальні дії говорять про відсутність бажання вести переговори.

  Секретар РНБО Олексій Данілов також в інтерв’ю наголошував, що рашисти не відмовилися від ідеї повністю знищити Україну.

   Українська сторона також неодноразово заявляла, що головною умовою для старту переговорів є виведення російських військ з території України.

  Якщо Кремлю вдасться реалізувати намічені плани, це буде не лише “дипломатична перемога Москви над США і Заходом”. Це остаточно перекреслить всі зусилля, які докладали країни після Другої світової війни щодо забезпеченню миру, взаємоповаги та взаєморозуміння, та відкриє “нову сторінку історії”, яка буде базуватися на середньовічному принципі: “Хто сильніший, той і правий!”

Олександр Вікторович, НОВА: новини ветеранів.

НАГАДУЄМО:

http:///proty-ukrainy-voiuie-370-tysiach-rosijskykh-vijskovykh-minoborony/

Проти України воює 370 тисяч російських військових, – Міноборони

  У Міноборони повідомили, що окупаційні сили рашистів в Україні налічують близько 315 формувань. На війну кремль послав 48 бригад та 122 полків загальною чисельністю майже 370 тисяч російських військових та 5900 одиниць важкого озброєння. Про це повідомив прес-центр при Міноборони України Military Media Center. Також зазначається, що для цього російські війська підсилили своє сухопутне угруповання на один полк.

  Стратегічні довгострокові плани Кремля за наявною інформацією залишаються незмінними – якщо не вдалося знищити Укаїну, то хоча б силовим шляхом схилити її керівництво до “переговорного процесу”.

  Щоб було чим торгуватися на переговорах окупанти найближчим часом зосередять свої зусилля на веденні наступальних дій з метою витіснення Сил оборони з важливих центрів Донецької області, вважають в Міноборони.

  Російські війська скеровують зусилля для виходу на адміністративний кордон Донецької області, а також утримання під контролем тимчасово окупованих територій. Першочерговою метою ворога залишається встановлення повного контролю над Бахмутом, а також захоплення Авдіївки та Мар’їнки.

  “Виходячи з останньої інформації, росія не відмовляється від планів знищення України як самостійної держави”, – йдеться у повідомленні.

  “За останніми даними, до бойових дій проти України Росія кинула до 48 бригад та 122 полків, окупаційні сили налічують близько 315 формувань. Загалом проти українських військ ворог використовує близько 369 000 осіб особового складу та близько 5 900 одиниць важкого озброєння”, – додали у медіацентрі.

НАГАДУЄМО:

http:///chasopys-vijny-427-doba/

37 років тому сталась катастрофа на Чорнобильській атомної електростанції

  Сьогодні сумна дата – 37 років тому сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, відлуння якої ми відчуваємо й досі. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції імені Володимира Ілліча Леніна сталися два вибухи які зруйнували реактор. 11 тон ядерного палива було викинуто в атмосферу Землі. Утворилась хмара радіоактивних речовин, які вітер поніс на північний захід. Нбезпечні радіоактивні ізотопи, які осідаючи на землю, проникали у ґрунт, воду.

  10 днів – з 26 квітня до 6 травня, – тривав викид радіоактивних речовин із пошкодженого реактора. Радіоактивний фон сягав десятків мільйонів кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії.

  Після того, як 26 квітня 1986 року, сталася сталася катастрофа 2 дні світова спільнота нічого про вибух не знала. Коли в СРСР зрозуміли неможливість приховати катастрофічні насліждки аварії, було евакуйовано 90 784 особи з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів.

http:///chasiv-iar-ranishe-nide-bulo-zhyty-a-zaraz-nemaie-komu/

  30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії. 500 тисяч людей померли від радіації (за оцінками незалежних експертів). 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення. Для ліквідації аварії було залучено понад 600 тисяч осіб. Вони боролися з вогнем і розгрібали радіоактивні завали.

  Перший енергоблок Чорнобильської АЕС був запущений в 1977 році. Четвертий енергоблок ЧАЕС – на повну потужність запустили в 1984 році. Це був «наймолодший» і найсучасніший реактор.

  26 квітня–жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні 1986-го 1-й і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3-й. 4-й енергоблок не запрацював.

  В 1991 році вже на 2-му енергоблоці ЧАЕС сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота реактора. 

 У грудні 1995 року був підписаний меморандум між Україною та країнами «Великої сімки» і Комісією Європейського Союзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції.

http:///predstavnytsi-velykobrytanii-ta-ssha-v-oon-vykryly-lytsemirstvo-rosii-pid-chas-zasidannia-rady-bezpeky/

  15 грудня 2000 року Чорнобильську атомну електростанцію було зупинено повністю. У вересні 2010-го відбулась закладка фундаменту під новий саркофаг над зруйнованим 4-м енергоблоком. Будівництво “арки” стартувало у квітні 2012-го. Завершили “насування арки” над 4-м енергоблоком 29 листопада 2016 року.

  У жовтні 2011 року на майданчику комплексу «Вектор» розпочалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання.

  2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами. 200 тисяч квадратних кілометрів – на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі.

  400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в «зоні відчуження», де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.

Олександр Олійник, НОВА: новини ветеранів.

НАГАДУЄМО:

http:///ukraina-riatuie-vsikh-svoikh-hromadian/

Часопис війни, 427 доба

  Триває 427 доба війни. Російська федерація продовжує вести загарбницьку війну і не зважаючи на значні втрати, не відмовляється від планів щодо окупації нашої України. 

  Основні зусилля противник зосереджує на веденні наступальних дій на Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках. Підрозділами сил оборони України протягом минулої доби було відбито 39 атак противника на зазначених ділянках фронту. Найзапекліші бої тривають за Бахмут та Мар’їнку, інформує ГШ ЗСУ.

  На Куп’янському та Лиманському напрямках противник наступальних дій не проводив.

  На Бахмутському напрямку дуже гаряче. Тривають важкі бої за місто Бахмут. До того ж, протягом доби противник вів наступальні дії у напрямку населених пунктів Богданівка, Хромове та Кліщіївка.

  На Авдіївському напрямку наступальні дії противник зосередив на ділянці населених пунктів Сєверне та Первомайське, успіху не мав.

  На Мар’їнському напрямку протягом минулої доби наші захисники відбили численні атаки противника в районі населеного пункту Мар’їнка. Ворожих обстрілів зазнали Георгіївка, Мар’їнка, Побєда, Новомихайлівка та Парасковіївка.

  На Шахтарському напрямку ворог наступальних дій не проводив.

  На Запорізькому та Херсонському напрямках противник продовжує вести оборонні дії.

НАГАДУЄМО:

http:///chasopys-vijny-426-doba/

Мінвет створить меморіал Захисникам України, – Юлія Лапутіна

  Міністерство ветеранів створить меморіал усім Захисникам України. Про це повідомила міністр у справах ветеранів України Юлія Лапутіна в інтерв’ю CNN під час робочого візиту до США. Вона зазначила, що відвідання Арлінгтонського національного цвинтаря стало для неї дуже зворушливим досвідом. “Я вражена неймовірним вшануванням пам’яті та повагою до людей, які захищали вашу країну”, – сказала міністрка.

  За словами Юлії Лапутіної, Мінветеранів планує взяти за приклад досвід Арлінгтона під час створення Національного військового меморіального кладовища у Києві, будівництво якого невдовзі має розпочатися.

  “Це буде меморіал не тільки нашим Героям російсько-української війни, а й усім Захисникам і Захисницям нашої України, учасникам боротьби за незалежність у різні історичні періоди”, – наголосила Юлія Лапутіна.

  ДОВІДКА: Арлінгтонський національний цвинтар – військове кладовище в Арлінгтоні, штат Вірджинія, США. На його території поховані учасники війн, президенти, голови Верховного суду і астронавти. Наразі цвинтар нараховує близько 300 тисяч поховань.

НАГАДУЄМО:

http:///chasiv-iar-ranishe-nide-bulo-zhyty-a-zaraz-nemaie-komu/

Україна рятує всіх своїх громадян

  Головне управління розвідки в координації з Офісом Президента України та Міністерством закордонних справ провело успішну рятувальну операцію з евакуації мирних громадян із охопленого боями Хартуму – столиці Судану.

  В умовах безперервних боїв у місті, недотримання режиму «тиші», відсутності їжі, води. пального та техніки із зони збройного конфлікту евакуйовано 87 громадян України, здебільшого авіаційних фахівців — пілотів, техніків та членів їхніх родин. Також евакуйовано громадян Грузії та Перу. Вдалося врятувати 138 громадян, серед яких 35 жінок та 12 дітей.

  На даний час всі евакуйовані перебувають в безпеці на території Єгипту. Їм надано необхідну медичну допомогу, харчування та воду. Громадяни України забезпечені візовою та документарною підтримкою і очікують швидкого повернення на Батьківщину.

  А у столиці Судану “бойовики” захопила лабораторію зі збудниками кору, холери та іншими небезпечними біоматеріалами. Технічні фахівці не змогли отримати доступ до Національної лабораторії охорони здоров’я в Хартумі, тому забезпечити захист матеріалу не вдалося. Існує високий ризик біологічної небезпеки в ситуації, що склалася, повідомляє Reuters з посиланням на представника ВООЗ

НАГАДУЄМО:

http:///rosijski-soldaty-pidkhopyly-sybirku-v-ukraini/

Російські солдати підхопили сибірку в Україні

  У Запорізькій області під час посиленого копання окопів російські окупанти випадково розрили скотомогильник і… підчепили “сибірку“. Тепер цілий ворожий підрозділ перебуває на карантині.

  “Двох російських військових спочатку привезли до лікарні Мелітополя, але після підтвердження діагнозу швидко  вивезли у невідомому напрямку. Навіть українська земля відтісняє окупантів. Хепі енду їм точно не буде”, – заявив мер Мелітополя Іван Федоров.

  У минулому антракс (сибірка) був одним з найпоширеніших інфекційних захворювань, які спричиняли масову загибель тварин, а доволі часто й людей. Останніми десятиліттями захворювання на антракс серед людей трапляється в усіх країнах і на всіх континентах, насамперед, у вигляді поодиноких випадків. Проте, час від часу спостерігають спалахи антраксу в регіонах, де розвинене тваринництво. Більшість випадків реєструють в країнах Азії, Африки і Південної Америки.

  В Україні протягом 1920 – 1978 років зареєстрували 24502 спалахи сибірки у 9632 населених пунктах. Усього уражених сільськогосподарських тварин було 33311 голів.

  Рік тому непрохані російські землекопи розкопали радіаційний могильник у Чорнобилі. Отримавши шалену дозу радіації вони забралися геть. Тоді у всьому звинуватили біологічно-небезпечних українських гусей, яких. за твердження російських пропагандистів, спеціально для цього виростили в американських біолабараторіях.

Рузана Зубік, НОВА: новини ветеранів.

НАГАДУЄМО:

http:///chastyna-rosiiskykh-viiskovykh-vyvedena-z-chornobylskoi-aes/

Часів Яр – раніше ніде було жити, а зараз немає кому

  Часів Яр. Місто вогнетривкої цегли, водяних озер та піщаних кар‘єрів. Хоча я б сказала, місто, яке з кожною годиною перетворюється на чергове місто-привид.

  Заїжджаємо. Мета – доставити гуманітарну допомогу цивільним. Я тут не вперше, пам‘ятаю ці вулиці. Ми направляємось в центр – до будинку культури. Тут вивантажуємо першу партію допомоги.

  Вулиці пусті, зрідка побачиш людей, здебільшого біля продуктових магазинів. А їх аж цілих два. Два магазина на усе місто.

  Часів Яр сьогодні налічує близько 2 000 людей. Для порівняння: за останніми даними “Вікіпедії” в 2011 році в місті проживало 11 000 людей, а за словами місцевих жителів – близько 28 000.

  ⁃ У нас дуже хороший город, красівий, усе. А зараз бачите шо робиться? В нас було раньше 28 000 насілєнія. 28 000! А зараз шо? В нас були комунальні квартіри: по 3 сім‘ї жило в квартирі. Оці дома, тут великі комнати такі. По 3 сім’ї жило. Ніде було жить! А зараз нікому…, – говорить місцева мешканка.

Часів Яр. Зруйнована музична школа.

  Проходжу трохи далі перед очима велика воронка. А в голові думка: «Та в мене дежавю я бачила вже все це в Бахмуті». Ось музична школа. Вона знаходиться в приміщенні з однією із державних установ. Вибите скло. Підходжу ближче. Робоча кімнатка, офісний стіл, стільчик, папери на столі і іконки. Іконки серед осколків. А на самому будинку висить український прапор, брудний, внизу подертий, але висить. Ми всі зараз, як той прапор.

Під‘їжджаємо на наступну точку Пункт незламності #1. Виходжу з машини, збираюсь заходити всередину, чекаю на хлопців. Нізвідки з’являється чоловік. Стоїть в шкарпетках, брудні джинси з однією повністю порваною штаниною (точніше її взагалі немає) і кров на обличчі. Ми подумали постраждав від прильоту, можливо, вилізав з-під завалів. Виявилось, що ні. Благо, що поряд була поліція.
Що з вами сталось? Ви поранені?
Та нет, нормально все.
А що таке?
Та мєня тут побіли нємного. Викінулі на трасє, я прішол сюда.
А звідки ви?
Я мєсний
Звідки?
Я мєсний, я с Константіновкі. Вот паспорт. Только паспорт і отдалі…
Ходіть в машину. Що це було? Як і чому?
Мєсні авторітєти работають, бачите…

Часів Яр. Пункт Незламності № 2.

  Пункт незламності #2. Невелике приміщення. Заходимо всередину: кілька столів, на них – чайники, чашки, чай. Дві буржуйки посеред кімнати.

  Сидить чоловік, на вигляд років 60-65 років, сиве волосся, неохайна борода, дивиться з підозрою.

  В цей ж момент з’являються ще двоє чоловіків. Старший, але усміхнений, чоловік в формі комунальника і ще один трохи молодший в зеленій флісці. Вони тут, напевно, головні, завідують цим пунктом.

Працівник Пункту Незламності №2 в Часовому Ярі.

  Роздивляємось приміщення. Хлопці вивантажуються, заносять продуктові набори, теплі речі, ковдри – саме те, що тут потрібно.
«Комунальник» підкидає дрова в буржуйку.
Прильот. Щось на вулиці бахнуло.
Так, акуратно!
Акуратно – це ви про прильоти?
Т
а нєт, які прильоти! Це я отут про двері, воно може як…

    Виходжу з пункту і помічаю відкриті двері в підвал. Знаєте, у всіх хрущовках були такі спуски в підвали в під‘їздах. Прошу показати, спускаємо з «комунальником» туди. Сире з пилом, звичайне підвальне приміщення. Все, що у ньому є – шкільні стільчики. Штук 20-25.

Скажіть тільки чесно, ви сюди спускаєтесь?
Чесно?
Чесно.
Та канєшно, нєт. Ми привикли. Нам не страшно. Ми усі тут живьом по принципу, не йобне – харашо, а як йобне, то шо вже переживать? То всьо!

  Третього січня росіяни обстріляли місто, після чого в людей з’явились постійні проблеми зі світлом та водою. На момент, коли ми були в місті, води не було вже тиждень.  Вийшовши з пункту незламності, ми зустрічаємо бабусю. Діма погоджується донести їй гуманітарну допомогу до будинку. А звідки вона йде? З лісу!
Тобто, ви в ліс ходите воду набирати?
Я хожу воду набирать в лєс, к роднічку, в банку набіраю.
Це ви так кожного дня ходите?
Каждого.
Вам на один день цього вистачає?
Да.

Дмитро Коваленко, волонтер Благодійного фонду “Мир майбутньому”. Часів Яр.

  Доходимо до вулиці. Табличка «ул.И.Кобзона». Прикол! Виявилось, що Кобзон народився в Часовому Яру і йому, здається, навіть пам‘ятник в Донецьку є. «Почесний громадянин»? Щиро бажаємо усім прихилькам русского міра, потрапити на концерт Кобзона.

  Почала працювати артилерія. Гучно. Ми пішки повертаємось до машини. Під‘їжджаємо до одного з магазинів. Тут люди ловлять зв’язок, щоб подзвонити рідним. Взагалі зв’язку по місту немає, є лише кілька точок, де його можна зловити.

  Можливо, і некрасиво, але розмову я підслухала. Хоча ця жінка кричала так, що не «підслухати» було неможливо: Что вот это надєлалі? Ето бєспрєдєл! Но я что… Я евакуіроваться нє буду. Куда ето я… Я уже нє знаю даже, что лучше здєсь, понімаєшь…”

Жителька Часового Яру. Центр міста.

Вікторія Кравчук, НОВА: новини ветеранів. Фото автора.

НАГАДУЄМО:

http:///chasopys-vijny-426-doba/

Часопис війни, 426 доба

   Триває 426 доба широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України. Основні зусилля ворог і далі зосереджує на веденні наступальних дій на Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках. Підрозділами сил оборони України протягом минулої доби було відбито 43 атаки противника на зазначених ділянках фронту. Найзапекліші бої тривають за Бахмут та Мар’їнку, інформує ГШ ЗСУ. Хоч ворог і продовжує тиснути на багатьох ділянках фронту, але ці зусилля більше схожі на пошуки слабких місць в обороні ЗСУ, а не на масований наступ. 

  На Куп’янському напрямку ворог продовжує заходи з фортифікаційного обладнання позицій на окремих ділянках.

  На Сватівському напрямку тривають локальні бої вздовж лінії зіткнення та артобстріли з обох сторін. 

  На Лиманському напрямку противник продовжує тиск з метою витіснення ЗСУ із Серебрянського лісництва. Артилерійських обстрілів зазнали Макіївка, Невське, Діброва, Білогорівка Луганської області та Торське, Верхньокам’янське, Спірне і Переїзне Донецької області.

  На Бахмутському напрямку ворог продовжує вести наступальні дії. Тривають важкі бої за місто Бахмут. До того ж, протягом минулої доби противник вів безуспішні наступальні дії у напрямку населених пунктів Новомаркове.  Тривають бої біля траси через Хромове. За залізницею у Бахмуті ворог має частковий успіх.  Біля Білогорівки(Л) ворогу не вдалося закріпитися.

  На Авдіївському напрямку противник безуспішно вів наступальні дії неподалік населених пунктів Новокалинове, Степове, Сєверне та Первомайське.
    На Мар’їнському напрямку протягом минулої доби ЗСУ відбили атаки противника в районі населеного пункту Мар’їнка, а також поблизу Новомихайлівки. 
    На Шахтарському напрямку минулої доби ворог наступальних дій не проводив, обстріляв н.п. Вугледар, Пречистівку, Велику Новосілку та Комар.
    На Запорізькому та Херсонському напрямках противник обороняється.

НАГАДУЄМО:

http:///chasopys-vijny-425-doba/