Вдала атака морський безпілотних дронів-брандерів на російські ВДК та танкер «SIG», поставила під питання безперебійний експорт нафти з росії. Деякі експерти прогнозують, що це може викликати “дуже серйозні занепокоєння” у Вашингтоні та столицях ЄС. Успішні дії ВМС ЗСУ, скоріше за все, спричинять стрибок цін на «чорне золото» у світі , прогнозує Financial Times.
Новоросійськ є головним нафтовим портом Росії на Чорному морі та здатний експортувати близько 600 000 барелів на добу. Він також є основним пунктом експорту нафти з Казахстану – там закінчується магістраль “Каспійського трубопровідного консорціуму” потужність якого становить 1,2 млн. барелів на добу.
США та Європа, можливо, будуть дуже незадоволені, якщо російська нафта перестане надходити на світовий ринок. Байдену найменше зараз потрібна масштабна паливо-енергетична криза напередодні виборів президента США, побивається FT.
Експерти відкрито висловлюють думку, що Україні можуть просто перекрити постачання військової техніки. спорядження та боєприпасів, якщо у світі розпочнеться хаос на паливному ринку. І, схоже, Москва зараз працює саме в цьому напрямку.
З іншого боку, після “стрибка цін” із збільшенням попиту, має з’явитись зростанні пропозиції – саме так працює світова ринкова економіка. Якщо Москві не вдасться реалізувати “побоювання”, викладені на сторінках FT, то напередодні виборів президента в США не американська, а саме російська економіка “увійде в штопор” від зменшення обсягів постачання російської нафти на світові ринки.
Вчора Міністерство оборони України затвердило зразок-еталон костюма літнього польового для військовослужбовиць ЗСУ. У відомстві запевнили, що найближчим часом почнуться закупівлі та постачання жіночого однострою у війська.
Наразі у лавах ЗСУ проходять службу 42 000 жінок. З них близько 5000 знаходяться на фронті. Роботу над комплектом військової форми, яка б враховувала фізіологічні параметри жінок розпочали в 2022 році. У остаточно затвердженій моделі було враховано всі побажання жінок, які брали участь у випробуваннях.
За словами Міністра оборони України Олексія Резнікова вже є і перші зразки жіночих бронежилетів. Зараз триває їх вивчення на відповідність технічній специфікації. “Після всіх відповідних випробувань і погоджень також буде затверджено зразки-еталони бронежилетів”, – зазначив Резніков.
Китай підтвердив свою участь у засіданні щодо мирного плану для України, яке відбудеться у Саудівській Аравії. У МЗС України це вже назвали «суперпроривом».
«Новина про те, що Китай делегує Лі Хуея в Джідду – це суперпрорив… Саудівська Аравія залучила Китай, і це історична перемога, – сказав глава МЗС Дмитро Кулеба у коментарі «Інтерфакс-Україна».
Раніше The Wall Street Journal писав, що на саміті в Саудівській Аравії США намагатимуться переконати Китай у тому, що в його інтересах сприятиме припиненню війни в Україні та припинити підтримувати Путіна.
На саміті в Джідді розглянуть пропозицію України про «розподіл відповідальності» між країнами за окремими пунктами «Формули світу Зеленського», розповів заступник голови Офісу президента Ігор Жовква «Радіо Свобода».
Внаслідок чергової успішної спецоперації СБУ та ВМС ЗСУ великий нафтовий танкер Росії «SIG», який транспортував паливо для російських військ в Сирії, ліг у дрейф біля Кримського мосту.
За інформацією російських ЗМІ нафтовий танкер “успішно відбив” своїм правим бортом напад безпілотного надводного дрона-брандера (БНДБ) з 450 кг тротилу на борту. Зіткнення БНДБ з бортом танкера відбулося в районі ватерлінії – в місцях розташування моторного відсіку і насосного відділення. На танкері всі 11 членів екіпажу живі і майже неушкоджені. “Самі ми не можемо переміщатися. Машинне віділення затоплено”, – передав у ефір повідомлення екіпаж танкера.
За інформацією видання Brief, інцидент стався на відстані 32 миль (близько 55 км) від Керченської протоки. За данними українських військових «SIG» незаконно перебував в саме в територіальних водах України.
Два тижні тому Міністерство оборони України попередило, що “… з 00:00 21 липня 2023 року всі судна, що прямують в акваторії Чорного моря у напрямку морських портів рф та українських морських портів, що знаходяться на тимчасово окупованій росією території України, можуть розглядатися Україною, як такі, що перевозять вантажі воєнного призначення з усіма відповідними ризиками”.
А в цей час на Кримському мосту знову теж “нічого не трапилось”. Тільки від гучного звуку затремтіли шибки в рамах, – повідомили росЗМІ. Мабуть, щоб краще було видно “шоу”, несподівано влаштоване на танкері «SIG», росіяни вимкнули все освітлення на Кримському мосту, який, схоже, теж “успішно відбив” усі атаки “натівських засобів ураження”.
А в цей час розвідка Великобританії підтвердила, що “Олєнєгорскій горняк” отримав значні ушкодження. “Фото корабля, що вже має крен в 30-40 градусів, свідчать про те, що кілька водонепроникних відсіків були пробиті, або що зусилля екіпажу з усунення пошкоджень виявилися неефективними”, – пишуть у розвідці.
Також британські розвідники назвали атаку безпілотних надводних дронів-брандерів (БНДБ) значним ударом по Чорноморському флоту РФії, який раніше передислокував більшість своїх підрозділів із Севастополя до Новоросійська.
Голова СБУ Малюк прокоментував удари дронами біля Керчі: «Будь-яка «бавовна», що відбувається із кораблями рф чи Кримським мостом, є абсолютно логічним і ефективним кроком по відношенню до ворога. Більш того, такі спецоперації проводяться у територіальних водах України і є повністю законними. Тож, якщо росіяни хочуть, аби «бавовна» припинилася, вони мають скористатися для цього єдиною можливістю – покинути територіальні води України та нашу землю. І чим швидше вони це зроблять, тим буде краще для них. Бо ми стовідсотково переможемо ворога у цій війні».
ДОПОВНЕНО:
Україна оголосила про військову загрозу для судноплавства в портах рф у Чорному морі. Йдеться про шість кацапських портів — Анапа, Новоросійськ, Геленджик, Туапсе, Сочі, Тамань. Попередження оприлюднено 04 серпня 2023 року і діє до скасування.
Триває 528доба збройної агресії російської федерації проти України. Протягом минулої доби відбулось 36 бойових зіткнень, інформує ГШ ЗСУ
На Волинському та Поліському напрямках оперативна обстановка без суттєвих змін.
На Сіверському та Слобожанському напрямках ворог завдав авіаційних ударів в районах Волфиного та Костянтинівки Сумської області. Здійснив мінометні та артилерійські обстріли понад 25 населених пунктів Чернігівської, Сумської та Харківської областей.
На Бахмутському напрямку ЗСУ стримують противника в районах Кліщіївки та Курдюмівки.
На Авдіївському напрямку, під щільним вогнем авіації та артилерії противника, наші захисники успішно відбили атаки російських військ в районі Авдіївки.
На Мар’їнському напрямку сили оборони продовжують стримувати наступ російських військ в районах Мар’їнки, Старомихайлівки та Красногорівки.
На Шахтарському напрямку ворог безуспішно намагався відновити втрачене положення в районі Благодатного.
На Запорізькому напрямку противник вів безуспішні наступальні дії біля Новопокровки. Ворог зосереджує основні зусилля на недопущенні подальшого просування наших військ.
На Херсонському напрямку противник завдав авіаційних ударів біля Одрадокам’янки та Дач. Артилерійських обстрілів ворога зазнали понад 25 населених пунктів області.
Водночас, Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському та Бердянському напрямках, закріплюються на досягнутих рубежах, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби.
Видання The Wall Street Jounal опублікувало статтю, в якій дається аналіз тактики ЗС рфії та ЗСУ, яка постійно змінюється та адаптується під дії супротивника. Видання пише, що з початком настання ЗСУ росіяни змінили свою тактику.
“Російські сили дозволяють українцям вийти на мінні поля, а потім агресивно контратакують, часто з танками та протитанковими керованими знаряддями на флангах.
Як тільки українська техніка вибита, росіяни застосовують проти піхоти міномети та артилерію. Якщо українці долають мінні поля та потрапляють у окопи, росіяни часто залишають свої бойові позиції та підривають заздалегідь закладені заряди, щоб знищити першу хвилю атакуючих”, – йдеться у статті.
Україна після перших спроб прорвати мінні поля зазнала значних втрат і також адаптувала свою тактику під дії росіян.
Також важливим моментом стало знищення контрбатарейних радарів та артилерії Росії високоточними західними ракетами. Як результат, “вперше у війні українські гаубиці можуть вести безперервний вогонь за позиціями російських”, а Москва, “продовжуючи знищувати українську техніку на мінних полях, має меншу артилерійську міць, щоб знищити піхоту, що виходить з них”.
“В результаті українським військам вдається зайняти російські позиції, навіть коли їхня техніка виявляється застигнутою зненацька”, – йдеться у статті. У відповідь Москві довелося діяти більш агресивно зі своєю бронетехнікою, розмістивши її поблизу лінії фронту, що зробило машини вразливими.
Журналісти проекту “Схеми” опублікували гучну статтю про те, як 23 роки назад за “газові борги” тодішні українські чиновники віддали ракети Х-55, якими сьогодні нас обстрілюють рашисти. “Угода мала дати відчутний позитивний економічний ефект для України” і цей “позитивний економічний ефект” через 23 роки прилетів в Україну під час ракетних обстрілів.
Переказувати суть статті немає сенсу, адже ви всі можете прочитати її, перейшовши за посиланням:
До всього сказаного варто додати, що кожен з нас з цього “випадку” має взяти собі урок під назвою “помилка”, на якій необхідно вчитися. Кожне рішення в довготривалій перспективі обов’язково буде мати наслідки. Раніше суспільство нехтувало значенням історичних подій, не беручи до уваги їх, як приклад причинно-наслідкового зв’язку. На уроках історії учні і досі вчать переважно дати і назви подій. Але сьогодення на практиці нам демонструє вартість вивчення причин та наслідків, за які Україні доводиться платити життями громадян.
Частина чиновників, які ухвалили це рішення, вже на пенсії. Але деякі ще й досі мають вплив на політичне та економічне життя України. Ось імена українських посадовців, які у 1999-му році просували та ухвалили рішення про передачу в Росію 600 крилатих ракет та 11 бомбардувальників:
Після подібних матеріалів мало б бути розслідування, яке б підтвердило або спростувало розходження думок та незрозумілі деталі цього процесу, адже там фігурує навіть питання державної зради людей, які сьогодні займають високі посади у воюючій країні.
28 липня 2023 року “Український ветеранський фонд” розпочав прийом заявок для участі у програмі “Варто: Золоті руки”. Ця програма передбачає фінансування у розмірі від 500 тис. грн до 3 мільйонів грн для бізнесу ветеранів, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України.
У рамках програми “Варто: Золоті руки” можуть брати участь проєкти:
реалізація яких безпосередньо залежить від застосування фізичної праці або експлуатації будь-якої техніки та супровідних технічних систем, такі як виробництво товарів, промисловість, будівництво, сільське господарство, транспортні послуги тощо;
спрямовані на надання соціальнопобутових послуг, такі як перукарські послуги, послуги з прибирання та інші, до реалізації яких, як правило, залучаються представники виробничих професій (випускники професійно-технічних навчальних закладів).
Право на отримання фінансової підтримки в рамках даного конкурсного відбору проєктів мають:
ветерани, члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та члени сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України, які зареєстровані відповідно до вимог законодавства як фізичні особи-підприємці;
юридичні особи, зареєстровані не пізніше ніж за два роки до отримання фінансової підтримки, засновниками яких є ветерани, члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та члени сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України.
Прийом заявок триває до 21 серпня 2023 року (до 23:59 за київським часом).
До повномасштабного російського вторгнення ми його знали за прізвищем, а зараз він більше відомий, завдяки позивному – Іван Харків. Ще півтора роки тому Іван очолював один із районних осередків «Спілки ветеранів АТО», викладав у вузі, навчався в аспірантурі, займався власною справою, пов’язаною з геодезичною зйомкою та землерозпорядними роботами. Для нього, як і для багатьох українців, 24 лютого 2022 року життя розділилося на дві частини: до та після цієї дати.
Сьогодні Іван з позивним “Харків” – заступник начальника штабу батальйону у званні молодшого лейтенанта, знаходиться на передовій і всіма силами наближає нашу довгоочікувану Перемогу.
Нашому кореспонденту вдалося зв’язатися з ним по телефону. В результаті спілкування вийшло інтерв’ю з лінії фронту, в якому Іван Харків з гарячої точки, під акомпанемент пострілів і вибухів, розповідає про події на передовій та власне сприйняття всього, що там зараз відбувається.
ЯК УСЕ ПОЧИНАЛОСЯ…
– Що спонукало ветерана, колишнього атошника, який уже віддав борг Батьківщині, знову брати в руки зброю й іти воювати?
– Я не вважав, що віддав борг Батьківщині, до повномасштабного вторгнення. Не вважаю так і зараз. Тим більше, що війна не скінчилася, а навпаки перейшла в значно жорсткіші дії з боку ворога й відповідно ми повинні відповідати належно, щоб не втрачати ініціативу. І тут, як ніколи, потрібен досвід ветеранів – людей, які свого часу вже були загартовані на війні. Поки ворог на нашій землі, поки він веде бойові дії, я маю бути тут. Я тут потрібен!..
– А як це було, як починалося? Я маю на увазі 24 лютого минулого року?
– До цього дня в мене вже були думки, що я буду робити, коли все почнеться? Тому був вироблений план дій. Я відразу вивіз із Харкова офіс підприємства, яким керував. Отримав консультацію у військкоматі, що мені робити з мобілізаційним приписом. А припис у мене був до 79 десантно-штурмової бригади. Тому я мав протягом доби прибути в місто Миколаїв до цього підрозділу.
Забрав дружину з дитиною, сусідку також із дитиною. Сусідку відвезли до Мерефи, а самі поїхали на Миколаївщину до батьків дружини. Звідти я зателефонував до частини й мені повідомили, що Миколаїв під загрозою оточення, їхати туди небезпечно й запропонували звернутися до найближчого військкомату.
У військкоматі записали мої облікові дані й сказали – чекати. Поїхав чекати й на зворотному шляху зайшов до сільради, сказав, що є учасником бойових дій, маю зброю й готовий виконувати нагальні завдання. Уночі охороняв сільраду.
Протягом двох наступних днів мені так ніхто й не подзвонив. Тоді я сам почав телефонувати. Сказали, що до 79 бригади відправки немає, але можна дістатися до 36 бригади морської піхоти. Так я потрапив до бойового підрозділу й отримав посаду командира відділення.
– Що в той час відбувалося в Миколаєві?
– Це було 01 березня й нам дивом удалося проскочити до міста. На трасі Первомайськ – Миколаїв, якою ми їхали, уже наступного дня з’явилися передові загони росіян. У бригаді з нас сформували резервну роту, оскільки переважна більшість особового складу знаходилася в Маріуполі.
Головним нашим завданням було захистити місто й не пустити до нього ворога. До частини з нами приїхав військовий на ім’я Сергій, який виявився танкістом. Для нього знайшовся танк, за кілька днів сформували екіпаж, привели машину до ладу. А коли 07 березня 2022 року був штурм Миколаєва й до міста рухалася танкова колона, наші танкісти під командуванням Сергія спалили чотири ворожі машини. Інша техніка була знищена артилерією. На жаль, у подальших боях Сергій втратив око.
– Чи відчували нестачу зброї й боєприпасів?
– Зброя була лише стрілецька. А боєприпаси ми шукали по підвалах у військовій частині. Знаходили якісь залишки й таким чином озброїли нашу роту. Нам визначили полосу оборони, окопалися й приступили до виконання бойового завдання у складі батальйонної тактичної групи (БТГр) оборони міста Миколаїв. Так для мене почалася друга кампанія й почалася з того, що нам удалося відстояти місто й не пустити до нього ворога.
– У яких місцях ще доводилося воювати й які завдання виконувати?
– Окрім Миколаєва, наша бригада брала участь у Херсонській кампанії. Я туди не потрапив, але уже наступна передислокація до Авдіївки під Донецьком відбувалася й за моєї участі.
ВІЙНА ЗМІНЮЄ ОБЛИЧЧЯ
– Чим відрізняється повномасштабна війна, від того, що ти спостерігав в АТО й ООС?
– Війна сьогодні – це абсолютна інтенсивність. Якщо в АТО були якісь перерви в часі між бойовими діями й ці дії локалізувалися на певних місцевостях, то тепер війна триває скрізь і безперервно. Тому війна постійно тримає тебе в напруженому стані та вимагає значно більшої витривалості. Також це величезний арсенал засобів, які застосовує ворог для того, щоб нас знищувати – багато артилерії, багато авіації, дуже багато живої сили. Добре, що у нас тепер також є засоби, щоб нищити ворога.
– Війна – вона однакова на всіх ділянках фронту?
– Ні, в кожному місці вона різна. Приміром, під Миколаєвом, коли противник наступав по всій лінії фронту, а ми відповідали артилерією – це була одна війна. Навколо Авдіївки ми діяли малими групами й бої точилися за кожну посадку й кожне перехрестя – це зовсім інша війна.
Зараз масштаб бойових дій збільшився, став чисельнішим особовий склад агресора при обороні, з’являється велика кількість мін на нашому шляху під час наступу. Війна постійно змінює своє обличчя й те, з чим ми стикаємося кожного наступного разу, воно відмінне від того, що вже було й що нам відоме.
– Як ти можеш охарактеризувати те, що зараз відбувається на фронті?
– Зараз іде дуже жорстока війна на виснаження й тимчасовий успіх отримує та сторона, яка проявляє найбільшу витривалість. Навіть не фізичну, а психологічну. Готовність йти до кінця! Були випадки, коли одиниці наших бійців примушували відступати кілька десятків особового складу ворога. А і є ситуації шаленого спротиву. Ми також спостерігали, коли їх заганяли під дулами автоматів обороняти власні рубежі. Під Авдіївкою тих, хто відступав, повертали назад, розстрілявши кількох чоловік з групи. Самі своїх – росіяни росіян. Тобто противник намагається всіма способами збільшити стійкість власних військ і він не зупиняється навіть перед такими нелюдськими методами.
ВЕТЕРАНИ Й НОВОБРАНЦІ
– Ваню, ти наголошував на тому, що маєш бойовий досвід. А як впливає цей досвід на участь у бойових діях. Тобто наскільки на фронті відрізняються ветерани від тих, хто такого досвіду не має?
– На початку вторгнення ветерани зробили дуже багато, щоб переломити ситуацію. Без них цього зробити було б неможливо. Але згодом і новобранці отримують досвід. Цьому є багато прикладів.
Був у моєму взводі боєць на ім’я Данило, також із Харкова, служив ротним писарем, діловодом. Але потім сказав, я не хочу більше цим займатися, я буду воювати. І одним з перших завдань, де він брав участь, стала евакуація двох наших загиблих. Але група потрапила під щільний обстріл і один з її членів отримав важке поранення, йому перебило артерію. І Данило дуже якісно наклав два турнікети, вивіз бійця з-під обстрілу й урятував йому життя.
Потім він став ходити у складі штурмової групи, але декілька днів тому зазнав важкого поранення. Йому плитою бронежилета подробило ребра, значні забої внутрішніх органів. Скоріше за все він не зможе продовжувати службу. Але людина виявила в собі такі якості, яких ніхто від нього не очікував. А може й сам не знав, на що здатен.
– Є така досить розповсюджена думка, що з початку вторгнення воювали мотивовані люди, які йшли на війну добровільно. Багато з них загинуло, хтось зараз звільняється. А натомість мобілізують усіх інших, хто не збирався йти на фронт, і даремно чекати від них такого ж героїзму й самопожертви. Що ти про це можеш сказати?
– До недавнього часу в мене також була така думка. Але не так давно вона істотно змінилася. Новобранці, якими б вони не були, коли вони воюють разом з досвідченими бійцями, вони поводяться дуже гідно. А з кожним наступним боєм приходять і досвід, і вмотивованість.
У нас був випадок, коли молодий військовослужбовець здійснив дійсно героїчний вчинок. А вже наступного дня на ранок Президент вручив йому державну нагороду. І це не поодинокий випадок, коли в боях молоді бійці проявляють дива мужності.
– Що б ти сьогодні хотів зараз сказати своїм колегам-ветеранам, зокрема з Харкова?
– Передаю гарячий привіт із лінії фронту всім хлопцям зі Спілки ветеранів. Із соціальних мереж, з телефонних розмов мені відомо, що організація працює. Багато моїх побратимів воювали чи й зараз воюють. На жаль, мій заступник в організації Спілки ветеранів Веніамін Халапов (на фото) загинув на Бахмутському напрямку. Загинув Олег Сабадаш. Вони служили в Територіальній обороні… Радий, що Спілка існує, працює так само активно, як і раніше… Чекаю на зустріч у Харкові! Хотілося, щоб це відбулося як можна скоріше!..
Із бойовим командиром з пзивним “Харків” спілкувався Олександр КУХАРЕНКО, “НОВА: новини ветеранів”.
Виходячи із розвідданих, отриманих українськими спецслужбами, Росія готується до здійснення масштабної провокації в Білорусі на Мозирському нафтопереробному заводі. Рашисти готують проведення спецоперації під “чужим прапором”. Про це повідомляє Служба безпеки України.
Підготовкою теракту займається диверсійно-розвідувальна група кадрових російських військових та працівників спецслужб РФії, відправлених на територію Білорусі під виглядом “вагнерівців”. Вони планують провокацію на НПЗ під виглядом “українських диверсантів”, щоб спробувати втягнути Білорусь у війну.
Дані, отримані СБУ від полонених рашистів, яких захопили в плон на Запорізькому напрямі, а також із телефону одного із диверсантів. Так, на етапі зміни місця служби військовому Росії надійшло повідомлення про “спеціальну місію” на Мозирському НПЗ зі знімками об’єкта та даними про “спецоперацію”.
