Ірпінський хаб стане першим в Україні сучасним ветеранським хабом для роботи ветеранських організацій, соціальної адаптації ветеранів, психологічної реабілітації та допомоги, правових консультацій для військових і членів їхніх родин.
Ірпінська міська рада підписала Меморандум з чеською компанією AKM Group-Cz та громадською організацією “Ветеранська родина”. Спільними зусиллями вони планують створити в Ірпінській громаді Центр підтримки ветеранів “Ветеран Хаб Ірпінь”. Там надаватимуть допомогу учасникам бойових дій і ветеранам війни. Про це повідомляє видання “Українські новини”.
“Ветеран Хаб Ірпінь” матиме дві функціональні зони — вільний простір та консультаційний центр з кабінетом психологічної і правової допомоги. Основними завданнями хабу будуть:
створення майданчика для взаємодії ветеранів і місцевої влади;
соціалізація ветеранів війни через неформальне спілкування;
допомога у відкритті власної справи;
надання інвестиційних та бізнес-консультацій;
надання індивідуальної та групової психологічної допомоги;
В.о. міністра у справах ветеранів України Олександр Порхун на форумі “Україна. Рік 2024” заявив про необхідність автоматизації ветеранських послуг та кардинальні зміни у ветеранській політиці.
“Команда Мінветеранів сповідує принцип відновлення України через відновлення людей фізично, ментально, інформаційно. Саме тому ветеранська політика потребує кардинальних змін. Мінветеранів – це історія не лише про пільги, а й про життя та його сенси, а також про потреби та можливості, про лідерство, якісні зміни та їх імплементацію, про стимули та інструменти”, – сказав Порхун.
Він зазначив, що буде запроваджено єдиний стандарт надання ветеранам послуг за принципом “єдиного вікна” в Центрах надання адміністративних послуг.
“ЄВетеран. Всі послуги − в смартфоні доступні в один клік. Є розуміння. І головне глобальне бачення. Як це зробити? Буде ухвалений єдиний стандарт надання ветеранам послуг за принципом єдиного вікна у смартфоні”, − додав Порхун.
Також, за його словами, медичне забезпечення є однією з основних проблем, і саме воно у порівнянні з деякими іншими пільгами спроможне вирішити потреби ветеранів та забезпечити повноцінну реінтеграцію до мирного життя.
Порхун зауважив, що планується змінити перелік препаратів за програмою” Доступні ліки” та розширити послуги з якісної стоматології.
Нагадаємо, нещодавно ми писали про проблему із “доступними” ліками для ветеранів.
Представники Міністерства оборони Наталія Калмикова та голова Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками Роман Ісаєнко уклали Меморандум про співробітництво.
У Міністерстві оборони заявили, що видано першу ліцензії на використання наркотичних засобів та прекурсорів для надання медичної допомоги в умовах бойових дій.
“Минулого тижня видано першу ліцензію на роботу в бойових умовах з наркотичними засобами та прекурсорами. Ця ліцензія дозволяє регульовано отримувати необхідні лікарські засоби для надання медичної допомоги пораненим військовослужбовцям на догоспітальному етапі”, — зазначила Наталія Калмикова.
У Міноборони вважають, що посилення співпраці з Держлікслужбою дозволить більш ефективно запустити нову систему та врегулювати обіг наркотичних засобів.
Щоб з’ясувати, наскільки українські компанії готові брати на роботу ветеранів, Work.ua підбив перші підсумки проєкту з працевлаштування ветеранів «Назустріч» і проаналізував відповіді підприємств, установ та організацій.
Перше запитання, на яке відповідають компанії — «Чи є на рівні найвищого керівництва організації розуміння важливості підтримки, адаптації та працевлаштування ветеранів?». Адже в основі всього лежить бажання та готовність до змін. Лише 3% компаній відповіли на це запитання «ні».
У 36% компаній керівництво готове виділяти фінансові та інші ресурси, щоб організувати працевлаштування ветеранів, включно з інфраструктурою безбар’єрності, наявністю психологічної підтримки та змінами в корпоративній культурі. Ще 49% готові робити це частково.
79% підтримують зв’язок з працівниками, які зараз служать у ЗСУ, та їхніми родинами.
61% не залучає колег-військовослужбовців чи членів їхніх родин до розробки рішень із працевлаштування ветеранів.
87% компаній вказали, що дотримуються всіх норм законодавства щодо збереження робочих місць для мобілізованих працівників.
Лише у 10% роботодавців у розділі про кар’єру на офіційному сайті є інформація про готовність брати на роботу ветеранів, а у 32% — про те, як компанія підтримує ЗСУ.
8% компаній серед команди рекрутерів мають ветеранів на цій позиції.
У 78% роботодавців немає навчальних програм для рекрутерів, де б була розкрита базова інформація про військові навички ветеранів та ієрархія Збройних сил, що допомагають більше зрозуміти досвід військових та ветеранів.
Попри те, що 60% мають вакансії, при закритті яких віддається перевага ветеранам, лише 25% компаній вказують в описах вакансій, що відкриті для найму ветеранів.
Начальник управління з питань ветеранської політики Донецької облдержадміністрації Артур Насібян 22 лютого здійснив робочий візит до Слов’янської міської територіальної громади. Про це повідомляє управління з питань ветеранської політики при Донецькій ОДА
Участь у робочій зустрічі прийняли керівництво Слов’янської міської військової адміністрації, представники управління соціального захисту населення та ветерани і члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць.
Під час зустрічі обговорено найактуальніші питання щодо отримання статусів, як учасниками бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни, так і членами сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.
Акцентовано увагу на реалізації державної програми щодо отримання послуг з «професійної адаптації» та виконання заходів місцевої програми територіальної громади.
Начальником управління, зазначено про необхідність у плідній взаємодії між регіональним і місцевим органами задля забезпечення потреб та наданню якісних послуг ветеранам та членам їх сімей.
Український ветеранський фонд спільно з українською комунікаційною агенцією plusone social impact запустив інформаційну кампанію, спрямовану на підтримку та реінтеграцію ветеранів у цивільне життя.
Про це пише Укрінформ з посиланням на пресслужбу організації.
Проблему, з якою зіштовхуються ветерани, озвучила в.о. виконавчої директорки Українського ветеранського фонду Руслана Величко-Трифонюк: “Повернення ветеранів з фронту символізує кінець одного етапу їхнього життя та початок іншого. Шлях додому для багатьох ветеранів не закінчується на порозі власного. Він продовжується у їхніх думках, спогадах та серцях, на яких війна залишає глибокі й невидимі рани”.
Початком інформаційної кампанії та одним із її ключових елементів стало відео з гаслом: “Шлях ветерана лише починається з повернення додому”. Мета — показати ветеранам, що їх бачать, чують і готові надати підтримку на їхньому шляху до реінтеграції, а Український ветеранський фонд буде поряд з ветеранами й ветеранками, які шукають підтримки у поверненні до цивільного життя.
“Забезпечення комплексної підтримки ветеранам — це відповідальність не тільки держави, а й суспільства. Разом ми повинні створити умови для їхньої успішної інтеграції. Це означає не лише визнання їхнього внеску, а й надання можливостей для особистісного зростання, зокрема через професійну орієнтацію, освіту та підприємницьку діяльність. Такий підхід допоможе ветеранам знайти нове призначення в цивільному житті, відновити віру в добро та відчути себе цінною частиною країни, яку вони захищали”, — додала Величко-Трифонюк.
В Українському ветеранському фонді зазначають, що організація активно співпрацює з багатьма зацікавленими сторонами: донорами, урядовими і неурядовими організаціями та бізнесом, — з метою створення ефективної підтримки ветеранам та їхнім сім’ям.
Взяти участь у конкурсі Veteran Hub можуть організації, створені ветеранами, ветеранками та членами їхніх родин, а також ті, чиє волонтерство або благодійність спрямована на підтримку ветеранів і родин українських воїнів. Прийом заявок триває до 3 березня включно.
Сума гранту 1 300 000 грн. Мета — підсилити інституційну спроможність дружніх до ветеранів організацій.
Пріоритетною є проєктна діяльність, спрямована на розвиток організаційної спроможності та налагодження внутрішніх робочих процесів для забезпечення сталої та ефективної роботи. Це може бути як розробка внутрішніх політик та правил роботи, так і навчання команди або проведення аналітичного дослідження.
У Veteran Hub додали, що прагнуть підтримати ініціативи, направлені на користь ветеранської спільноти та на підтримку родин захисників і захисниць у той час, коли їхні близькі перебувають на службі.
«Відкритий конкурс від Veteran Hub — наша нагода проявити увагу для невеликих організацій, які заснували та очолюють ветерани, ветеранки або члени їхніх сімей. Для нас важливо підтримати саме їх, зокрема через природну мотивацію розвивати сферу ветеранських справ. А також через персональний вплив війни на команди та їхню здатність продовжувати роботу», – сказала Іванна Стець, менеджерка партнерств Veteran Hub.
Ветеранів та членів їхніх родин у цю суботу, 24 лютого, о 14.00 запрошують на онлайн-семінар «Особливості підготовки проєктів на грантові конкурси «Українського ветеранського фонду» із серії «Основи підприємництва для ветеранів».
На семінарі будуть розглянуті такі питання:
Процедура проведення конкурсу УВФ
Пакет необхідних документів для подачі проєктної заявки
Особливості підготовки проєктної заявки
Особливості підготовки кошторису проєкту
Процедура оцінки проєктних заявок. Як отримати найвищий бал та стати переможцем грантового конкурсу УВФ.
Запрошення на семінар ви отримаєте після реєстрації за цим посиланням.
Данний проєкт реалізується ГО “Спілка ветеранів АТО” та ГО “Асоціація приватних роботодавців” за підтримки урядів Великої Британії, Швеції, Швейцарії та Канади.
ГО «Спілка ветеранів АТО» та портал «Новини ветеранів» продовжують знайомити з діяльністю юристів і правозахисників Спілки й проєкту «Реінтеграція ветеранів: Слобожанщина» – Аліком Керімовим, Андрієм Гур’євим і адвокатськими об’єднаннями, керованими ними. Що змінилося в їхній роботі, які були звернення від ветеранів і їхніх родин, чого досягли зі своїми клієнтами в останній час – про все це в нашій новій публікації.
Однією з головних тем звернень, на жаль, залишається проблема безвісти зниклих бійців. І така тенденція під час війни є природньою, особливо під час загострень на полі бою. Так звані «м’ясні штурми запорєбрікових асвабадітєлєй», в яких ворог кладе масу свого біологічного непотребу, не проходять безслідно й для наших бійців. Тому за півтора місяці поточного року звернень щодо зниклих безвісти стало значно більше.
ТІЛА ЗАГИБЛИХ НА ПОЛІ БОЮ
– Із останніх справ, у яких досягнуто певного результату, – говорить Алік Керімов, – доречно буде розповісти про одну, найпоказовішу на сьогоднішній день. Звернулася до нас дружина щодо зниклого в листопаді минулого року в районі Бахмута військовослужбовця. Назвемо її Наталя. Чоловік її був там на власному авто, причому авто лишилося на місці, а він зник.
Наталі на момент звернення до адвокатського бюро ніхто нічого не повідомляв про долю її чоловіка, не виплачувалися кошти, не були внесені відомості до Єдиного реєстру щодо зникнення. Саме цим юристи й зайнялися: відкрили кримінальне провадження, подали заяви щодо виплат. Справа в тому, що родина безвісти зниклого щомісяця має отримувати по 100 тисяч гривень. Тому Наталі одразу виплатили кошти за три місяці. Зараз Керімов зі своєю клієнткою працюють над пошуком свідків серед військових і сподіваються, що комусь із них відомі обставини зникнення й що такі свідчення будуть отримані.
– Перше питання, з яким звернулася до нас Наталя, – розповідає далі Алік, – допомогти знайти безвісти зниклого чоловіка. Після того, як телефонний зв’язок із чоловіком перервався, вона стала телефонувати до військової частини, звідки невдовзі прийшло повідомлення, що чоловік є безвісти зниклим. Під час спілкування стало зрозуміло, що їй нічого невідомо про кримінальне провадження, що ніяких виплат вона не отримувала. Наталя намагалася звертатися до поліції, але отримала відповідь, що звертатися до них мають не члени родини, а військова частина. Поліція, як до повномасштабного вторгнення, так і в часи війни, продовжує залишатися найбільш аморфним і бездіяльним органом. На неї слід тиснути й вимагати виконання покладених законодавством функцій. Родинам це буває не завжди під силу, тому на цьому етапі не зайвим є звернення до адвоката.
Важливим документом у справі безвісти зниклого та визнання його загиблим є акт службового розслідування, який складається уповноваженими особами військової частини. Тому дружина, разом з юристом, подали запит до частини, в якій служив чоловік. Поки що відповіді не отримали, але сподіваються, що в акті буде інформація щодо свідків події зникнення. Наталя не полишає надію, що чоловік може бути в полоні. Тому адвокат Керімов працює й у цьому напрямку – періодично звертається до державних і міжнародних структур, які займаються обліком військовополонених.
Також Керімов розповів про найрозповсюдженіші випадки, з якими доводиться стикатися під час звернень. Зараз у місцях бойових дій дуже важко, а часто зовсім неможливо, забрати тіла загиблих із поля бою. У таких випадках військовослужбовці визнаються зниклими безвісти, аж поки не буде знайдене та упізнане тіло або суд не визнає факту загибелі. А для визнання слід надати до суду свідчення побратимів, що знаходилися поруч і були свідками події. Якщо таких свідчень не вдається отримати, то треба чекати півроку й лише після цього терміну звертатися до суду. Добре, коли звернення буде підкріплене документами, що зниклий у полоні не значиться. Після того, як спливуть шість місяців із моменту зникнення, звертатися з позовом може як військова частина, так і будь-який член родини безвісти зниклого.
– Були звернення від членів родин військових, які зникли безвісти, – завершує свою розповідь Алік Керімов, – із приводу того, що їм виплачують не сто тисяч, а 25 чи 33. Як правило, й у нас є цьому безліч підтверджень, на такі запити отримуємо відповіді, що сума розподіляється на всіх членів родини, яких зазначив військовий під час підписання контракту. Приміром, сума ділиться між дружиною, матір’ю й дочкою від першого шлюбу. У такому випадку всі отримують по 33 тисячі щомісячно, а дружина чомусь вирішила, що лише їй має надходити вся сума. Випадків, коли військова частина навмисно б зменшувала суму виплат за зниклого безвісти військовослужбовця, в моїй практиці не було…
РОБИТИ ТРЕБА ВСЕ МОЖЛИВЕ!
Андрій Гур’єв також підтверджує, що за останній час звернень із приводу зниклих безвісти стало значно більше.
– Після такого звернення, – повідомляє адвокат, – я направляю заяву до поліції про відкриття кримінального провадження та внесення відомостей до ЄРДР. Також намагаюся відпрацьовувати питання можливого перебування в полоні. Це суттєва інформація, яка може або виключати сподівання родичів і близьких людей, або підтверджувати, що військовослужбовець живий. Такі документи також будуть корисними через півроку, коли в суді слід буде доводити факт загибелі особи… Усі історії звернень із приводу безвісти зниклих є однотипними, схожими за своїм характером, тому розповідати про них немає жодного сенсу. Я поділюся власними враженнями лише про один приклад, який дещо відрізняється від усіх інших…
Сталося так, що цивільна дружина Світлана на момент звернення до юридичної консультації вже мала підтвердження, що чоловік перебуває в полоні й знаходиться в Бєлгородській області. Але до цього військовослужбовець уважався зниклим безвісти, поки через деякий час не надійшла інформація про його полон. І знаходився він там із квітня минулого року. Адвокат зробив усе, щоб полоненого включили до списків на обмін. Але 24 січня було збито ворожий літак Іл-76, а та сторона заявила, що в цьому літаку знаходилися військовополонені. В оприлюдненому московським блогером списку значився й чоловік Світлани.
– Наразі доля цієї людини невідома, – говорить Андрій Гур’єв. – Це нестандартна ситуація, бо встановити, що трапилося насправді дуже складно. Зараз невідомий юридичний статус особи. Майже за місяць російська сторона не надала ніяких підтверджень загибелі, а наші офіційні канали також не оприлюднили жодної інформації. Тому де-юре він знаходиться в полоні, а де-факто – перебуваючи в полоні, зник безвісти.
Андрій розповів, що навіть із такими тяжкими й нетривіальними випадками він намагається працювати й знайти хоч якийсь законний вихід із становища, що склалося. Готує повторні запити до національних органів, які займаються військовополоненими, до міжнародної організації «Червоний Хрест». Це те, що стосується юридичних каналів. Щодо неюридичних, сім’я звертається до рідних, близьких, знайомих, телеграм-каналів, волонтерів і до всіх, кого можна задіяти.
– Я розумію, що потрібно робити все можливе, – попереджає Гур’єв, – але особисто я до такої інформації ставлюся скептично, бо перевірити її дуже важко… Щодо цивільної дружини. Не зважаючи на те, що Світлана в юридичні площині ніде не фігурує, бо всі звернення ми оформлювали через рідного брата полоненого, але може трапитися й таке, що необхідно буде доводити зв’язок між зниклою особою та цивільною дружиною. У такому випадку ми звертаємося до суду, надаємо підтвердження спільного проживання – показання свідків, сусідів і родичів, факти спільних покупок, отримання документів, у яких наводиться спільна адреса…
Із метою отримати коментар щодо правової допомоги родинам безвісти зниклих і військовополонених ми звернулися до начальника штабу ГО «Спілка ветеранів АТО» Влада Якименка. І ось що він відповів:
– Тут маємо звернути увагу на проблеми які виникають в юридичній площині й про які ми завжди говоримо та вимагаємо негайної реакції від уповноважених осіб. У першу чергу, це звернення від наших побратимів із фронту, в яких вони скаржаться, що командування деяких військових частин надає усні накази не оформляти відповідним чином військових, які загинули на ворожих позиціях. Навіть у тих випадках, коли є свідки подій. Їх записують як безвісти зниклих і це є величезним випробуванням для родин: невизначеність, ілюзія надії, відсутність належних виплат. Окрім цього, під час проведення експертизи ДНК існує суттєва бюрократія: іноді рідним доводиться дуже довго чекати результатів. Усе це вимагає кваліфікованої допомоги юристів та адвокатів. Державна паперова машина погано справляється зі своїми обов’язками. Війна – це завжди колосальний хаос, але не слід забувати, що держава має дбати про людей і в першу чергу тих, хто зі зброєю в руках зараз захищає Україну…
А для наших читачів і потенційних клієнтів хочемо нагадати, що Спілка ветеранів АТО в межах проєкту «Реінтеграція ветеранів: Слобожанщина» постійно надає юридичну допомогу ветеранам, військовослужбовцям і членам їхніх родин в офісі Спілки або в режимі онлайн за допомогою месенджерів. Записатися на консультацію можна з 10 до 16 години за номером телефону +38 066 734 72 07 чи написавши на електронну пошту svato@i.ua
В межах проєкту «Реінтеграція ветеранів: Слобожанщина» 20 лютого 2024 року команда ГО «Спілка ветеранів АТО» зустрілись із представниками Нововодолазької селищної ради.
Представники Спілки ознайомили громаду з основними напрямками своєї роботи та алгоритмами дій після повернення ветернів з фронту.
«При взаємодії з родинами загиблих та безвісті зниклих захисників важливо виявляти високий рівень чутливості та професійності. Висловлюйте співчуття, уникаючи платонічних фраз, і уважно слухайте їхні потреби. Створюйте безпечний простір для вираження емоцій та забезпечуйте психологічну підтримку, спираючись на ефективні техніки комунікації та емпатії.Якщо громада має необхідність консультації соціальних служб стосовно культури спілкування із сім’я загиблих чи полонених військових,ми маємо досвід проведення таких заходів і можемо вам в цьому допомогти», – зазначила психологиня проєкту Наталія Шуба.
