ГО «Спілка ветеранів АТО» та портал «Новини ветеранів» продовжують знайомити з діяльністю юристів і правозахисників Спілки й проєкту «Реінтеграція ветеранів: Слобожанщина» – Аліком Керімовим, Андрієм Гур’євим і адвокатськими об’єднаннями, керованими ними. Що змінилося в їхній роботі, які були звернення від ветеранів і їхніх родин, чого досягли зі своїми клієнтами в останній час – про все це в нашій новій публікації.
Однією з головних тем звернень, на жаль, залишається проблема безвісти зниклих бійців. І така тенденція під час війни є природньою, особливо під час загострень на полі бою. Так звані «м’ясні штурми запорєбрікових асвабадітєлєй», в яких ворог кладе масу свого біологічного непотребу, не проходять безслідно й для наших бійців. Тому за півтора місяці поточного року звернень щодо зниклих безвісти стало значно більше.
ТІЛА ЗАГИБЛИХ НА ПОЛІ БОЮ
– Із останніх справ, у яких досягнуто певного результату, – говорить Алік Керімов, – доречно буде розповісти про одну, найпоказовішу на сьогоднішній день. Звернулася до нас дружина щодо зниклого в листопаді минулого року в районі Бахмута військовослужбовця. Назвемо її Наталя. Чоловік її був там на власному авто, причому авто лишилося на місці, а він зник.
Наталі на момент звернення до адвокатського бюро ніхто нічого не повідомляв про долю її чоловіка, не виплачувалися кошти, не були внесені відомості до Єдиного реєстру щодо зникнення. Саме цим юристи й зайнялися: відкрили кримінальне провадження, подали заяви щодо виплат. Справа в тому, що родина безвісти зниклого щомісяця має отримувати по 100 тисяч гривень. Тому Наталі одразу виплатили кошти за три місяці. Зараз Керімов зі своєю клієнткою працюють над пошуком свідків серед військових і сподіваються, що комусь із них відомі обставини зникнення й що такі свідчення будуть отримані.
– Перше питання, з яким звернулася до нас Наталя, – розповідає далі Алік, – допомогти знайти безвісти зниклого чоловіка. Після того, як телефонний зв’язок із чоловіком перервався, вона стала телефонувати до військової частини, звідки невдовзі прийшло повідомлення, що чоловік є безвісти зниклим. Під час спілкування стало зрозуміло, що їй нічого невідомо про кримінальне провадження, що ніяких виплат вона не отримувала. Наталя намагалася звертатися до поліції, але отримала відповідь, що звертатися до них мають не члени родини, а військова частина. Поліція, як до повномасштабного вторгнення, так і в часи війни, продовжує залишатися найбільш аморфним і бездіяльним органом. На неї слід тиснути й вимагати виконання покладених законодавством функцій. Родинам це буває не завжди під силу, тому на цьому етапі не зайвим є звернення до адвоката.
Важливим документом у справі безвісти зниклого та визнання його загиблим є акт службового розслідування, який складається уповноваженими особами військової частини. Тому дружина, разом з юристом, подали запит до частини, в якій служив чоловік. Поки що відповіді не отримали, але сподіваються, що в акті буде інформація щодо свідків події зникнення. Наталя не полишає надію, що чоловік може бути в полоні. Тому адвокат Керімов працює й у цьому напрямку – періодично звертається до державних і міжнародних структур, які займаються обліком військовополонених.
Також Керімов розповів про найрозповсюдженіші випадки, з якими доводиться стикатися під час звернень. Зараз у місцях бойових дій дуже важко, а часто зовсім неможливо, забрати тіла загиблих із поля бою. У таких випадках військовослужбовці визнаються зниклими безвісти, аж поки не буде знайдене та упізнане тіло або суд не визнає факту загибелі. А для визнання слід надати до суду свідчення побратимів, що знаходилися поруч і були свідками події. Якщо таких свідчень не вдається отримати, то треба чекати півроку й лише після цього терміну звертатися до суду. Добре, коли звернення буде підкріплене документами, що зниклий у полоні не значиться. Після того, як спливуть шість місяців із моменту зникнення, звертатися з позовом може як військова частина, так і будь-який член родини безвісти зниклого.
– Були звернення від членів родин військових, які зникли безвісти, – завершує свою розповідь Алік Керімов, – із приводу того, що їм виплачують не сто тисяч, а 25 чи 33. Як правило, й у нас є цьому безліч підтверджень, на такі запити отримуємо відповіді, що сума розподіляється на всіх членів родини, яких зазначив військовий під час підписання контракту. Приміром, сума ділиться між дружиною, матір’ю й дочкою від першого шлюбу. У такому випадку всі отримують по 33 тисячі щомісячно, а дружина чомусь вирішила, що лише їй має надходити вся сума. Випадків, коли військова частина навмисно б зменшувала суму виплат за зниклого безвісти військовослужбовця, в моїй практиці не було…
РОБИТИ ТРЕБА ВСЕ МОЖЛИВЕ!
Андрій Гур’єв також підтверджує, що за останній час звернень із приводу зниклих безвісти стало значно більше.
– Після такого звернення, – повідомляє адвокат, – я направляю заяву до поліції про відкриття кримінального провадження та внесення відомостей до ЄРДР. Також намагаюся відпрацьовувати питання можливого перебування в полоні. Це суттєва інформація, яка може або виключати сподівання родичів і близьких людей, або підтверджувати, що військовослужбовець живий. Такі документи також будуть корисними через півроку, коли в суді слід буде доводити факт загибелі особи… Усі історії звернень із приводу безвісти зниклих є однотипними, схожими за своїм характером, тому розповідати про них немає жодного сенсу. Я поділюся власними враженнями лише про один приклад, який дещо відрізняється від усіх інших…
Сталося так, що цивільна дружина Світлана на момент звернення до юридичної консультації вже мала підтвердження, що чоловік перебуває в полоні й знаходиться в Бєлгородській області. Але до цього військовослужбовець уважався зниклим безвісти, поки через деякий час не надійшла інформація про його полон. І знаходився він там із квітня минулого року. Адвокат зробив усе, щоб полоненого включили до списків на обмін. Але 24 січня було збито ворожий літак Іл-76, а та сторона заявила, що в цьому літаку знаходилися військовополонені. В оприлюдненому московським блогером списку значився й чоловік Світлани.
– Наразі доля цієї людини невідома, – говорить Андрій Гур’єв. – Це нестандартна ситуація, бо встановити, що трапилося насправді дуже складно. Зараз невідомий юридичний статус особи. Майже за місяць російська сторона не надала ніяких підтверджень загибелі, а наші офіційні канали також не оприлюднили жодної інформації. Тому де-юре він знаходиться в полоні, а де-факто – перебуваючи в полоні, зник безвісти.
Андрій розповів, що навіть із такими тяжкими й нетривіальними випадками він намагається працювати й знайти хоч якийсь законний вихід із становища, що склалося. Готує повторні запити до національних органів, які займаються військовополоненими, до міжнародної організації «Червоний Хрест». Це те, що стосується юридичних каналів. Щодо неюридичних, сім’я звертається до рідних, близьких, знайомих, телеграм-каналів, волонтерів і до всіх, кого можна задіяти.
– Я розумію, що потрібно робити все можливе, – попереджає Гур’єв, – але особисто я до такої інформації ставлюся скептично, бо перевірити її дуже важко… Щодо цивільної дружини. Не зважаючи на те, що Світлана в юридичні площині ніде не фігурує, бо всі звернення ми оформлювали через рідного брата полоненого, але може трапитися й таке, що необхідно буде доводити зв’язок між зниклою особою та цивільною дружиною. У такому випадку ми звертаємося до суду, надаємо підтвердження спільного проживання – показання свідків, сусідів і родичів, факти спільних покупок, отримання документів, у яких наводиться спільна адреса…
Із метою отримати коментар щодо правової допомоги родинам безвісти зниклих і військовополонених ми звернулися до начальника штабу ГО «Спілка ветеранів АТО» Влада Якименка. І ось що він відповів:
– Тут маємо звернути увагу на проблеми які виникають в юридичній площині й про які ми завжди говоримо та вимагаємо негайної реакції від уповноважених осіб. У першу чергу, це звернення від наших побратимів із фронту, в яких вони скаржаться, що командування деяких військових частин надає усні накази не оформляти відповідним чином військових, які загинули на ворожих позиціях. Навіть у тих випадках, коли є свідки подій. Їх записують як безвісти зниклих і це є величезним випробуванням для родин: невизначеність, ілюзія надії, відсутність належних виплат. Окрім цього, під час проведення експертизи ДНК існує суттєва бюрократія: іноді рідним доводиться дуже довго чекати результатів. Усе це вимагає кваліфікованої допомоги юристів та адвокатів. Державна паперова машина погано справляється зі своїми обов’язками. Війна – це завжди колосальний хаос, але не слід забувати, що держава має дбати про людей і в першу чергу тих, хто зі зброєю в руках зараз захищає Україну…
А для наших читачів і потенційних клієнтів хочемо нагадати, що Спілка ветеранів АТО в межах проєкту «Реінтеграція ветеранів: Слобожанщина» постійно надає юридичну допомогу ветеранам, військовослужбовцям і членам їхніх родин в офісі Спілки або в режимі онлайн за допомогою месенджерів. Записатися на консультацію можна з 10 до 16 години за номером телефону +38 066 734 72 07 чи написавши на електронну пошту svato@i.ua
Олександр ОЛЕКСІЄНКО