Спочатку були ліки… Ні, не так! Почалося все з поранення та, як наслідок, виникла необхідність у лікуванні й ліках. Але, давайте, про все це розповімо детально й у тому порядку, як воно відбувалося…
У травні 2023 року оператор-розвідник 113 бригади ТрО старший солдат Сергій Блащук знаходився в Харківській області на державному кордоні з дикою країною московією. І не просто знаходився, а воював. Це було необхідно для того, щоб дикуни з-за поребрика не лізли, як таргани, на нашу українську землю. І щоб завадити таким спробам, підрозділ Сергія мав використовувати безпілотники й запускати їх на ворожі позиції.
– Наша робота, – розповів Сергій Блащук, – була дуже вдалою й настільки дошкуляла ворогу, що вони не пошкодували відправити на нас достатньо дорогий керований артснаряд. Боєприпас упав за три-чотири метри від мене, осколками посікло весь правий бік і роздробило стопу.
Із таким пораненням ВЛК визнала Сергія непридатним для подальшої військової служби. Він довго лікувався й у результаті був звільнений. Оскільки більше не мав жодного відношення до ЗСУ, то й користуватися послугами військового госпіталя вже не міг. А щодо лікарів із цивільних лікарень відкрив для себе, що їм не дуже хочеться мати справу з пораненнями, отриманими на фронті.
Подібна ситуація була і з ліками. Ветеран – уважається пільговою категорією в нашому суспільстві, але не зрозуміло, чи існує хоча б якась програма, за якою саме ця категорія має право отримувати безкоштовно чи хоча б зі скидкою необхідні ліки?
Так сталося, що проблема Сергія, а це одночасно й проблема сотень, а може навіть тисяч, захисників стала відомою в ГО «Спілка ветеранів АТО». Під час роботи проєкту «Реінтеграція ветеранів: Слобожанщина», яким зараз активно опікується Спілка, до неї часто звертаються колишні й чинні захисники з проханням допомогти отримати повноцінну медичну допомогу та забезпечити необхідними ліками…
А тепер познайомимося з іншим героєм публікації. Звуть його Юрій Даніленко. До 2014 року він працював звичайним лікарем-анестезіологом у пологовому будинку. Здобув 30 років лікарського стажу, а з 2014 року, під час війни на Донбасі, за власної ініціативи підписав контракт із ЗСУ. Служив у складі 92 окремої механізованої бригади на посаді військового лікаря медичної роти. Із початком повномасштабного вторгнення був зарахований до складу 5 окремої Слобожанської бригади НГУ. Воював протягом року й був звільнений за граничним віком. Зараз Юрій бере активну участь у реалізації згаданої програми та опікується питаннями медичної допомоги у Спілці.
– Був дуже здивований тим, – розповідає керівник підрозділу надання медичної допомоги Юрій Даніленко, – як обласна влада в Харкові намагається піаритися на тому, до чого не має жодного відношення. Приміром, відкриваю сайт Обласної військової адміністрації й читаю, що ветерани виявляється можуть скористатися державною програмою «Доступні ліки». Але ж цією програмою може користуватися кожен громадянин України! А ветерани, як пільгова категорія, не передбачені ні в цій програмі, ні в будь-якій іншій!..
Після такого довелося керівництву ГО «Спілка ветеранів АТО», залучивши медика й юриста, звертатися з офіційними запитами не лише до обласної, а й до міської адміністрацій, до Департаменту охорони здоров’я ХОВА та Національної служби здоров’я України. Поки що отримали відповіді лише від департаменту. З отриманої відповіді зрозуміли, що ветерани не користуються будь-якими особливими пільгами, адресованими саме їм.
Відомо, що існує програма «Здоров’я Слобожанщини», однак як вона працює, працює чи ні, чи наповнена вона коштами, ця інформація залишається закритою і з цим також треба розбиратися. На жаль, Департамент охорони здоров’я ХОВА взагалі до участі ветеранів не проявив ніякої зацікавленості. Там лише написали відписку та відмовилися надати будь-які консультації з цього приводу. Невже такою має бути позиція влади до ветеранів, коли вони потрібні тільки на фронті та телевізійному екрані, як приклад, що в нас дійсно є захисники, здатні боронити Україну?
Якось на форумі, організованому обласною адміністрацією, на який були запрошені представники Спілки ветеранів, проінформували, що ветерани мають бути забезпечені всіма необхідними ліками. Однак насправді все це виглядає зовсім інакше, ні спеціальної медичної допомоги, ні ліків! Тому зараз громадська організація ветеранів потребує й вимагає від влади чітких відповідей на ці гострі питання сьогодення.
– Для себе я зрозумів, – підсумовує отриману інформацію Юрій Даніленко, – що не існує такої хвороби, як ветеран. Не залежно від того, ким є громадянин і яка в нього громадянська позиція, є він патріотом чи сидить і чекає приходу «руського міра», воює з ворогом чи всіма способами намагається уникнути призову, він має таке саме право на участь у програмі «Доступні ліки». Державна програма діє для всіх громадян, незалежно від їхніх статусів. Однак у ветеранів часто виникає нагальна потреба в ліках для лікування та реабілітації після поранень, контузій, ампутацій. А що ми маємо зараз? Для тисяч, десятків тисяч поранених, понівечених ветеранів нічого не передбачено! Мені незрозуміло, чому ветерани не виділені в окрему категорію, щоб могли скористатися більш широкими можливостями отримання медичної допомоги!..
Юрист ГО «Спілка ветеранів АТО» Діана Гов’яда також надала власний коментар щодо вже зробленої роботи та планів на найближче майбутнє:
– Ми звернулися із запитами до Харківської обласної військової адміністрації щодо переліку затверджених програм і медичних послуг для ветеранів. Коли отримаємо офіційні відповіді, то зможемо кваліфіковано консультувати наших ветеранів, які будуть звертатися до Спілки зі своїми проблемами, та будемо знаходити можливості, щоб максимально допомагати їм…
А це означає, що проблематика нашої статті не може бути вирішена в межах однієї публікації, бо ще й ще раз потребуватиме продовження… Тому нам залишається пообіцяти, що будемо уважно відслідковувати ситуацію. А вам – чекати наступної статті й намагатися усвідомити, на яку допомогу від держави можуть розраховувати ветерани, котрі її захищали…
Олександр ОЛЕКСІЄНКО, “НОВА: новини ветеранів”