В Україні розпочався набір до Школи демократичного врядування та лідерства для ветеранів. Освітню програму організовує Інститут демократії та розвитку PolitA у партнерстві з представництвом Фонду Фрідріха Еберта в Україні.
Організатори зазначають, що школа стане майданчиком для ветеранів і ветеранок, які хочуть отримати нові знання, розвинути лідерські навички, обмінятися досвідом та навчитися реалізовувати суспільно корисні проєкти у своїх громадах.
Навчання проводитимуть українські експерти у сферах державного управління, публічної політики, місцевого самоврядування, демократичного врядування, стратегічних комунікацій, права та розвитку громад.
Програма складатиметься з трьох етапів. Перший — офлайн-сесія у Києві, яка відбудеться 26–28 серпня. Після цього учасники пройдуть серію онлайн-модулів, лекцій та консультацій. Завершальним етапом стане друга очна сесія, присвячена практичній роботі, командній взаємодії, розвитку громадських ініціатив та підготовці власних планів громадської діяльності.
Навчання поєднає лекції, інтерактивні дискусії, симуляційні вправи, аналіз практичних кейсів і командну роботу. Окрему увагу приділять роботі органів державної влади, місцевого самоврядування та механізмам ухвалення рішень.
До участі запрошують ветеранів і ветеранок з усіх регіонів України, які хочуть активніше долучатися до розвитку своїх громад, цікавляться державним управлінням, планують реалізовувати громадські чи соціальні проєкти, працювати у громадському секторі або ветеранських організаціях, а також прагнуть розвинути навички лідерства, командної роботи, адвокації та ефективної комунікації.
Організатори передбачили два формати участі. Ті, хто зможе приїхати до Києва, візьмуть участь в офлайн-сесіях. Для учасників з інших регіонів, які не матимуть можливості бути присутніми особисто, лекційну частину транслюватимуть онлайн через платформу Zoom.
Участь у школі є безкоштовною. Організатори забезпечують проживання в готелі та харчування під час офлайн-сесій. Водночас витрати на проїзд до місця проведення навчання та у зворотному напрямку учасники оплачують самостійно.
Охочі долучитися до програми можуть зареєструватися, заповнивши відповідну анкету, яку опублікували організатори.
В Україні можуть запровадити Military Card — єдину картку для військовослужбовців і ветеранів, яка міститиме всю необхідну інформацію про державну підтримку. Над концепцією нового сервісу вже працює Міністерство у справах ветеранів.
Про це повідомив міністр у справах ветеранів України Віталій Кім під час робочої зустрічі з керівництвом 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов».
За словами міністра, Military Card має супроводжувати людину від моменту призову на військову службу і до повернення до цивільного життя.
На одній картці планують об’єднати інформацію про:
пільги;
грошові виплати;
нарахування;
державні сервіси;
інші дані, необхідні військовослужбовцям і ветеранам.
«У мене є ідея створити так звану Military Card. Це картка, яка супроводжуватиме людину з моменту призову на військову службу, протягом усієї служби й до повернення до цивільного життя. На ній в одному місці будуть зібрані всі пільги, виплати, нарахування та інша інформація, яка потрібна військовослужбовцю й ветерану», — зазначив Віталій Кім.
У зустрічі також взяли участь командир 1-го корпусу НГУ «Азов» бригадний генерал Денис Прокопенко, заступник командира по роботі з особовим складом полковник Святослав Паламар, а також представники служби супроводу, відділу соціального супроводу та психологічного забезпечення.
Під час обговорення сторони приділили увагу підтримці військовослужбовців, ветеранів і членів їхніх родин. Також йшлося про взаємодію з патронатними службами, удосконалення системи супроводу після поранення, звільнення зі служби та адаптації до цивільного життя.
У Міністерстві у справах ветеранів зазначили, що продовжують проводити зустрічі з військовими підрозділами та патронатними службами. Їхня мета — напрацювати практичні рішення, які враховуватимуть реальний досвід військовослужбовців і ветеранів та допоможуть зробити систему підтримки більш ефективною.
Після повернення з війни психолог і ветеран Василь Торопов заснував у Балтській громаді на Одещині простір «Тиша говорить». Тут військові та їхні родини можуть пройти психологічну адаптацію, відпочити, поспілкуватися з побратимами та поступово повернутися до цивільного життя. Однак невдовзі після відкриття проєкт пережив серйозне випробування — майно ветерана згоріло внаслідок підпалу.
Свою історію Василь Торопов розповів виданню «Одеське життя».
Після демобілізації ветеран сам проходив складну психологічну реабілітацію. Маючи професію психолога і власний бойовий досвід, він вирішив створити місце, де військові почуватимуться серед людей, які розуміють їх без зайвих пояснень. На розробку проєкту він витратив майже пів року. Продумував концепцію, кошторис і шукав можливості для реалізації. Так з’явилася громадська організація «Тиша говорить».
За словами ветерана, головна ідея простору — не лікарняна реабілітація, а можливість побути в тиші, відновитися на природі, поспілкуватися з побратимами та налагодити стосунки в родині. Особливу увагу тут приділяють сімейній терапії, адже після війни подружжю часто доводиться заново вчитися розуміти одне одного.
Втім, знайти фінансування виявилося непросто. Василь розповідає, що грантові програми не підтримали його ініціативу, а перші реабілітаційні заходи довелося оплачувати власним коштом. Згодом він вирішив розвивати власний бізнес, щоб спрямовувати зароблені гроші на допомогу ветеранам.
Найважчим ударом став підпал території простору. Щоб придбати землю та обладнання, ветеран продав автомобіль і оформив кредит на 14 тисяч доларів. Після пожежі залишилися лише згарище та борги.
«У той момент хотілося кинути все», — згадує Василь.
Попри це він вирішив не відмовлятися від справи. Відновлювати простір допомогли родина, друзі, місцева влада та підприємці.
Балтська міська рада забезпечила будівельними матеріалами, допомогла провести електропостачання, встановити опори та облаштувати необхідну інфраструктуру. До відновлення також долучилися підприємці та керівництво Подільського району.
Однак фінансові труднощі залишаються. За словами Василя Торопова, наразі він продовжує виплачувати кредит у розмірі близько 1,8 млн гривень.
Окремою проблемою залишається розслідування підпалу. Ветеран стверджує, що для проведення незалежної експертизи йому довелося власним коштом привозити спеціаліста з Одеси. За його словами, експерти підтвердили, що причиною пожежі не було коротке замикання, адже на той момент на території ще не було ані електрики, ані генератора.
Василь також повідомив, що виконавцю підпалу вже оголосили підозру, однак запобіжний захід йому не обрали. Ветеран наголошує, що має намір добиватися повного розслідування справи.
«Я не здамся. Звертатимусь в усі інстанції, але справу не відпущу. Гроші, які згоріли, не впали мені з неба. Це моє життя, моя праця і безпека моєї родини. Закон має працювати».
Попри пережите, простір «Тиша говорить» продовжує працювати. Тут розвивають програми активної адаптації ветеранів через спорт, відпочинок на природі та спілкування з побратимами. На території вже облаштували спеціальний місток до водойми, щоб військові з пораненнями могли безперешкодно спускатися до води. Наступний крок — придбати адаптивні каяки для занять із ветеранами.
Окремий напрям роботи — підтримка сімей військових. Раз на місяць простір безкоштовно приймає ветеранські родини, де вони проходять психологічне розвантаження та працюють над відновленням стосунків після повернення з фронту.
Попри підпал, великі борги та затягнуте розслідування, ветеран не відмовився від своєї справи. Він продовжує розвивати простір, який створив для тих, хто після війни найбільше потребує підтримки людей із таким самим досвідом.
У Вінницькій громаді захисники й захисниці з інвалідністю внаслідок війни можуть скористатися муніципальною пільгою та проходити оздоровлення за допомогою водних процедур у комунальному басейні «Аква-Він». Водночас ветерани війни мають можливість безоплатно відвідувати тренування у семи міських ДЮСШ Вінниці. А це десятки видів спорту – приміром, популярні серед захисників пауерліфтинг, важка атлетика, стрільба, шахи, шашки тощо.
Плаває та стріляє з луку
Вінничанину Василю Коцерубі – 50 років. Добровільно пішов захищати Батьківщину на другий день повномасштабного вторгнення. Воював у різних частинах під Херсоном, Бахмутом, Часовим Яром. Був санітаром-водієм, евакуйовував поранених побратимів з передової. Отримав нагороду «За сумлінну службу».
«Прямо з окопів виносили поранених та надавали їм допомогу. У Бахмуті наш екіпаж вивіз 700 «трьохсотих» та багато «двохсотих». У Часовому Яру і Херсоні статистики не вели», – каже Василь Коцеруба.
Ще до війни, в жовтні 2021 року, у Василя стався інсульт, але він зміг тоді відновитися. На фронті отримав два інфаркти. Каже, що після першого йому не повірили: прокапали і знову відправили в бойову частину. Там через два тижні стався другий інфаркт. Тоді Василь і демобілізувався.
Майже два роки після списання із ЗСУ Василь перебував у подавленому емоційному стані. Побратими та офіційні помічники ветеранів витягували його з депресії. Довелося вінничанину звернутися й психотерапевта, навіть почав пити таблетки. Значний поштовх до життя Василю Коцерубі дали заняття плавання та взагалі спорт. Ще рік тому ветеран війни почав безоплатно відвідувати муніципальний басейн у Вінниці.
«Займаюся виключно оздоровчим плаванням. За тренування долаю у басейні два десятки 50-метрових кіл. Раніше пробував плисти на швидкість, навіть одного разу взяв участь у змаганнях. Фінішував тоді 16-м із 40 учасників. Але відчув, що це може нашкодити, навіть статися ще один інфаркт. Тоді вирішив паралельно займатися стрільбою з луку, що цілком безпечно для мого здоров’я», – розказує Василь.
Захисник після демобілізації працював кур’єром, розвозив суші. Зараз тимчасово не працює, натомість багато часу віддає спорту. Їздить на ветеранські кемпи по Україні, психовідновлювальні тренінги. Відвідує не лише басейн, але й безкоштовні тренування зі стрільби з луку на базі Вінницької спортшколи № 2. Підходить до цієї справи серйозно.
«Тренуюся у групі із п’яти ветеранів. На жаль, маємо лише два луки, тому стріляємо по черзі. Регулярно виступаю на ветеранських аматорських змаганнях в різних регіонах. На турнірі в Одесі зайняв четверте місце. Більшість витрат на поїздки оплачуються. Мені зараз дуже подобається ветеранський спорт, бачу в ньому перспективу для себе», – зазначає захисник.
Для захисників з інвалідністю
Басейн «Аква-Він» підпорядковується спорткомітету Вінницької міської ради. Саме там ще два роки тому пішли назустріч ветеранам.
«Спорт є частиною реабілітації та повернення до цивільного життя. У Вінниці ветерани можуть записатися та безкоштовно відвідувати різні спортивні секції, не лише басейн. Вони доступні у всіх міських спортивних школах», – прокоментував голова спорткомітету Сергій Краєвський.
Як повідомили у Вінницькому спорткомітеті, послугою безкоштовного відвідування басейну «Аква-Він» з липня 2024 року скористалися понад 600 оборонців з інвалідністю. Там введено посади інструкторів з фізичної культури та фахівця з фізичної реабілітації. Вони допомагають воїнам відновлювати фізичну форму і загальне самопочуття після поранень та травм. Також заняття корисні для ментального здоров’я, адже вода сприяє емоційному розвантаженню, зниженню рівня стресу й тривожності, допомагає відновити внутрішню рівновагу.
Безоплатно відвідувати «Аква-Він» (протягом 50 годин на рік) можуть оборонці з інвалідністю внаслідок війни, отриманою із 2014 року. Вони мають бути членами Вінницької міської територіальної громади, перебувати на обліку в Єдиному муніципальному реєстрі осіб, які мають право на пільги, доплати та послуги. А також повинні надати довідку лікаря, що підтверджує можливість відвідування басейну за станом здоров’я.
Безкоштовно відвідувати «Аква-Він» можуть й діти полеглих воїнів віком від 9 до 14 років. Наразі двічі на тиждень ходять поплавати 17 таких школярів. Ними опікується інструктор. Тренування відбуваються в цікавій для дітей ігровій формі.
Користь від гідрореабілітації
Фахівець з фізичної реабілітації спортшколи № 3 (вона знаходиться на базі спорткомплексу «Аква-Він») Лілія Вольфман опікується ветеранами близько двох років. Вона нагадала, що кількість людей з інвалідністю внаслідок війни регулярно збільшується. Не дивно, що щомісяця в «Аква-Він» приходять близько 20 таких новачків. Всі вони отримують право на безоплатне відвідування. Але не лише плавають у відведені години, але й проходять гідрореабілітацію під керівництвом інструкторів.
«Гідрореабілітація допомагає відновити рухові функції, зменшити біль і безпечніше повернутися до активного життя. Вода створює умови, у яких справи часто виконуються легше, ніж на суші. Основні переваги гідрореабілітації – зменшення болі та навантаження на суглоби та хребет. Вона покращує рухливість суглобів і збільшує амплітуду рухів, зміцнює м’язи завдяки природному опору води, покращує рівновагу та координацію, зменшує набряки та покращує кровообіг», – каже Лілія Вольфман.
За її словами, для ветеранів гідрореабілітація може бути особливо корисною після поранення опорно-рухового апарату, операцій, переломів, ампутацій (на певних етапах відновлення), черепномозкових або спиномозкових травм. Лілія Вольфман додала, що її спортшкола має необхідне обладнання для безпечного підйому людей з інвалідністю. Зокрема, спеціальний лофт-ліфт (підйомник).
Відвідують «Аква-Він» й люди на кріслах колісних та незрячі. Їх весь час супроводжують інструктори з фізичної реабілітації. Підводять до душу, їдуть разом із ними у ліфті, ведуть і опускають в басейн.
Ветеранам і людям з інвалідністю в басейні відвели першу і другу доріжки. Тобто на воді з іншими відвідувачами басейну вони не пересікаються. За словами Лілії Вольфман, про підготовку до параолімпійських змагань не йдеться. Мова йде виключно про реабілітацію та оздоровлення, виконання відповідних вправ.
Михайло Шафір
Проєкт здійснюється за підтримки National Endowment for Democracy (NED)
В Україні розпочався третій сезон Національної освітньо-грантової програми «Траєкторія», яка цього року спрямована на розвиток уже діючого ветеранського та дружнього до ветеранів бізнесу.
Як повідомили у Міністерстві економіки, якщо у попередніх сезонах програма допомагала ветеранам, військовослужбовцям і членам їхніх родин започаткувати власну справу, то тепер її головна мета — допомогти підприємствам масштабуватися.
Загальний грантовий фонд програми становить 10 млн грн. Десять компаній, які успішно пройдуть навчання та конкурсний відбір, отримають по 1 млн грн на розвиток.
Грантові кошти можна використати на розширення виробництва, вихід на нові ринки збуту, підготовку до співпраці з національними торговельними мережами або реалізацію власної стратегії розвитку. За словами заступника міністра економіки та довкілля Олександра Циборта, за два попередні сезони «Траєкторія» об’єднала понад 1,5 тисячі підприємців і надала грантів на суму 25 млн грн. Тепер програма отримала додаткові 10 млн грн для підтримки бізнесів, які готові до масштабування.
Цього року до участі запрошують дві категорії підприємств:
ветеранський бізнес — компанії, засновниками або співзасновниками яких є ветерани, військовослужбовці чи члени сімей ветеранів, військовослужбовців, загиблих, полонених або зниклих безвісти захисників і захисниць України;
бізнес, дружній до ветеранів — компанії, які офіційно працевлаштували щонайменше одного ветерана або ветеранку.
Під час відбору перевагу надаватимуть виробникам меблів, одягу, косметики, продуктів харчування та компаніям, що працюють у сфері B2B-послуг. Водночас заявку можуть подати представники будь-якої галузі, якщо відповідають умовам програми та мають потенціал для розвитку.
Окрім фінансової підтримки, учасники зможуть пройти безкоштовну освітню програму, яка допоможе підготувати бізнес до зростання та співпраці з великими торговельними мережами.
Програма включає три вебінари:
масштабування бізнесу та стратегія розвитку;
B2B-продажі та співпраця з національними ритейлерами;
отримання державних грантів — від подання заявки до реалізації проєкту.
Прийом заявок триватиме до 23:59 31 серпня 2026 року. Ознайомитися з умовами участі та заповнити заявку можна на офіційній сторінці програми.
Третій сезон освітньо-грантової програми «Траєкторія» реалізує мережа центрів підтримки підприємців «Дія.Бізнес» за підтримки Міністерства економіки та довкілля, Міністерства цифрової трансформації, Офісу з розвитку підприємництва та експорту та за фінансової підтримки мережі мультимаркетів «Аврора».
У Рівному в соцмережах активно обговорюють історію, яка сталася на Центральному ринку. За словами родичів військовослужбовця, ветерану війни стало зле просто посеред натовпу, однак ніхто з перехожих не підійшов, щоб допомогти.
Про випадок у Facebook розповіла теща військовослужбовця Наталія Величко.
За її словами, подія сталася вранці, приблизно між 10:00 та 11:00. Ветеран, який є учасником бойових дій та людиною з інвалідністю внаслідок війни, впав на території Центрального ринку. Жінка стверджує, що ні перехожі, ні продавці не зупинилися, щоб надати йому допомогу.
У своєму дописі Наталія Величко порівняла цю ситуацію з випадком у Полтавській області, де її зятю також стало зле. За її словами, тоді небайдужі люди одразу викликали швидку допомогу, підтримували ветерана до приїзду медиків і не залишили його самого.
Емоційний допис швидко поширився мережею та зібрав сотні коментарів. Частина користувачів погодилася, що суспільство стає менш уважним до людей, які потребують допомоги. Інші ж зазначили, що не варто робити висновки про всіх жителів міста через поведінку окремих людей. У коментарях також нагадували, що Рівне, як і інші українські міста, щодня втрачає своїх захисників, тому звинувачувати всю громаду несправедливо.
Офіційної інформації від поліції чи медиків щодо цього випадку наразі немає. Історія поширилася саме після публікації у соціальних мережах.
Водночас ситуація викликала широку дискусію про те, наскільки важливо не залишатися байдужими, коли людині поруч потрібна допомога.
Міністр у справах ветеранів України Віталій Кім заявив, що хоче змінити підхід до підтримки ветеранів. За його задумом, кожен рід військ матиме власну ветеранську спільноту та систему патронату, яка допомагатиме військовим після завершення служби.
Про це повідомили у Міністерстві у справах ветеранів України.
Своє бачення нової системи міністр озвучив під час зустрічі з офіцерами цивільно-військового співробітництва Десантно-штурмових військ ЗСУ.
За словами Кіма, підтримка ветеранів має враховувати особливості кожного роду військ, адже вони виконують різні завдання та мають різні потреби.
«Такий підхід дасть змогу системно працювати з ветеранами, ефективніше координувати взаємодію між військом, державою, бізнесом і міжнародними партнерами та масштабувати найкращі практики на всі Сили оборони», — зазначив міністр.
Під час зустрічі учасники обговорили питання лікування та реабілітації, психологічної допомоги, протезування, оформлення статусів і соціальних гарантій, працевлаштування ветеранів, підтримки ветеранського підприємництва, житлових програм і супроводу родин військовослужбовців.
Представники служб супроводу Десантно-штурмових військ також розповіли про проблеми, з якими найчастіше стикаються військові, ветерани та їхні родини під час звернення до державних установ.
За словами міністра, нова система має зробити взаємодію ветеранів із державою більш зрозумілою та ефективною, а також покращити координацію між військовими підрозділами, органами влади та партнерами.
Національна академія Національної гвардії України разом із командою «ДивоКаяк» проводить регулярні сплави на каяках річкою Дністер для ветеранів, ветеранок і поранених військовослужбовців. Проєкт покликаний допомогти захисникам відновитися після служби та легше адаптуватися до мирного життя.
Про це повідомили в Національній академії НГУ.
Реабілітаційні сплави стали частиною роботи Академії з реалізації державної ветеранської політики. Їхня головна мета — підтримати фізичне, психологічне та соціальне відновлення військових, які повернулися з фронту або отримали поранення.
У межах програми учасники вирушають в одноденні мандрівки Дністром на каяках. Під час сплаву учасники працюють у команді, концентруються на керуванні каяками та взаємодії між собою. Це допомагає відволіктися від пережитого, зменшити рівень стресу та емоційного напруження.
Крім того, спільний відпочинок на природі створює простір для живого спілкування. Ветерани та військовослужбовці можуть поділитися своїм досвідом, підтримати одне одного та провести час серед людей, які добре розуміють пережите.
У Національній академії НГУ наголошують, що такі ініціативи є важливою складовою сучасної ветеранської політики. Вони допомагають не лише відновлювати ментальне здоров’я захисників, а й зміцнюють взаємну підтримку та довіру серед людей, яких об’єднує військовий досвід.
Ветеранам, які хочуть започаткувати власну справу, допомагають не лише отримати знання, а й знайти підтримку тих, хто вже пройшов цей шлях. Саме на цьому будує свою роботу Асоціація підприємців ветеранів України.
Про це в ефірі Армія FM розповіла керівниця проєктів Асоціації підприємців ветеранів України, директорка Міжнародного благодійного фонду «Всі наші» та волонтерка Юлія Комісарова.
За її словами, головне завдання асоціації — підтримка та розвиток ветеранського бізнесу. Для цього ветеранів навчають основам підприємництва, допомагають підготувати бізнес-плани та показують, як використати навички, отримані під час військової служби, у власній справі. Юлія Комісарова наголошує, що після завершення курсу учасники не залишаються сам на сам зі своїми питаннями.
Випускники стають частиною спільноти ветеранів-підприємців, де можуть отримати пораду, поділитися досвідом або звернутися по допомогу. Для цього працює окремий телеграм-чат, де діє принцип «свій до свого» — коли відповіді та підтримку надають люди, які вже пройшли той самий шлях.
Для ветеранів постійно працює гаряча лінія, де можна отримати консультацію щодо започаткування власної справи.
Крім того, вже у серпні розпочнеться новий набір на курс «Мистецтво ветеранського бізнесу». Під час навчання учасники зможуть оновити знання з підприємництва, навчитися складати бізнес-план для участі в грантових програмах, відкрити власний бізнес або відновити справу, яку мали до служби.
За словами Юлії Комісарової, лише за останній календарний рік навчання пройшли понад 700 ветеранів і ветеранок. До програм також долучаються родини загиблих та зниклих безвісти захисників.
Вона зазначає, що після навчання далеко не всі одразу відкривають бізнес. Частина людей ще не готова до цього емоційно, морально, фізично чи фінансово. Водночас участь у програмі допомагає побачити нові можливості та зробити перші кроки до власної справи.
Окрім навчальних програм, асоціація проводить круглі столи за участю ветеранів, військових і представників суспільства. До кінця року планують провести шість таких зустрічей.
“Ми започаткували серію круглих столів — суспільний діалог між ветеранами, діючими військовими та суспільством. До кінця року проведемо шість таких заходів. Ми хочемо зрозуміти потреби, болі та страхи наших захисників, щоб запропонувати певні рішення. Перший круглий стіл уже відбувся. Ми говорили про те, чи потрібна ветеранська етика, чи все ж таки потрібен новий суспільний договір. Я не підтримую ідею про те, що треба інтегрувати ветеранів або інтегрувати суспільство. Ми вже є одним суспільством і маємо навчитися жити разом, знаходячи партнерство, а не протистояння”, — поділилася Юлія.
За словами Юлії Комісарової, їхня мета — зрозуміти потреби, проблеми та очікування ветеранів, щоб знаходити практичні рішення. Вона переконана, що ветеранів не потрібно «інтегрувати» в суспільство, адже вони вже є його частиною. Натомість важливо будувати взаєморозуміння, співпрацю та партнерство.
У Кривому Розі громадська організація «Рух Без Меж» показала, з якими перешкодами стикаються люди з порушеннями мобільності дорогою до міської лікарні №9. Ветеран Тимофій проїхав маршрутом до медзакладу та на власному прикладі продемонстрував, наскільки складним може бути навіть звичайний похід до лікаря.
Відео опублікували на сторінці громадської організації.
Під час перевірки маршруту ветеран зіткнувся з високими бордюрами, сходами без пандусів, розбитими тротуарами та ямами. Такі перешкоди ускладнюють пересування людям, які користуються кріслом колісним або мають інші порушення мобільності. У ГО «Рух Без Меж» зазначають, що через такі умови багато людей змушені відмовлятися від самостійних поїздок або просити допомоги в інших.
«Те, що для одних є звичайною дорогою, для інших може стати причиною відмовитися від самостійної поїздки або змушує просити допомоги», — наголошують активісти.
За їхніми словами, доступність медичної допомоги починається ще дорогою до лікарні. Якщо людина не може безпечно дістатися до медзакладу, то сам факт наявності медичних послуг не вирішує проблему.
У громадській організації також звертають увагу, що питання безбар’єрності стосується не лише ветеранів чи людей з інвалідністю. Зручний міський простір потрібен також людям похилого віку, батькам із дитячими візочками та всім, хто тимчасово має обмежену мобільність.
