Сторінка 19 – Новини ветеранів зі всієї України

“Держава все одно заплатить”: навіщо ветеранам безмитне ввезення авто

Опубліковано by Daria

Держава має рахувати не лише втрати бюджету від пільг, а й ціну бездіяльності щодо ветеранів. Таку позицію висловлює адвокат і ветеран війни Олег Поліщук, аналізуючи законопроєкти про безмитне ввезення автомобілів для військових і ветеранів.

Українська система підтримки ветеранів десятиліттями будується навколо поняття «пільга». Закон «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ухвалили ще 22 жовтня 1993 року. Він передбачає різні медичні, житлові, транспортні, комунальні та інші гарантії.

За словами Олега Поліщука, проблема цієї моделі в тому, що людина часто сама має шукати потрібну програму, збирати документи, підтверджувати своє право та чекати на фінансування. На його думку, сучасна ветеранська політика має поступово переходити від системи пільг до системи компенсацій та інструментів реінтеграції.

24 квітня 2026 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкти №15194 і №15195. Їх ініціював народний депутат Мар’ян Заблоцький. Документи передбачають зміни до Митного та Податкового кодексів щодо ввезення транспортних засобів без сплати митних платежів для чинних військовослужбовців.

Згодом зареєстрували альтернативні законопроєкти, які пропонують розширити коло отримувачів. Зокрема, законопроєкт №15195-2 передбачає такий механізм для військовослужбовців і ветеранів російсько-української війни зі статусом учасника бойових дій. Документи №15195-4 та №15194-2 також стосуються ветеранів війни.

Станом на початок серпня законопроєкти перебувають на стадії розгляду в парламентських комітетах.

Водночас бюджетна оцінка таких ініціатив насамперед враховує можливе зменшення надходжень від ввізного мита, ПДВ та акцизу.

“Відносини між державою та людиною, яка її захищала, не можуть будуватися як відносини благодійника і прохача. Пільга — це виняток, який держава дозволяє. Компенсація — це зобов’язання, яке держава визнає за собою. Реінтеграція — це результат, якого держава повинна досягти разом із ветераном. Саме ця різниця має стати відправною точкою дискусії про автомобілі для військових і ветеранів”, — говорить Поліщук.

Потреба в автомобілі для ветерана може бути пов’язана не лише з місцем проживання. У невеликій громаді власний транспорт може бути необхідним через відсутність регулярного сполучення з лікарнями, реабілітаційними центрами чи місцями роботи.

У великому місті проблема може бути іншою: складні пересадки, необхідність регулярно їздити на лікування, перевозити реабілітаційне обладнання або поєднувати роботу з медичними процедурами.

Для одного ветерана автомобіль може допомогти регулярно проходити лікування. Для іншого — повернутися до роботи. Для третього — вести власну справу та бути незалежним від допомоги родичів.

Саме тому, на думку автора, метою державної програми має бути не саме ввезення автомобіля, а відновлення мобільності людини.

У США, Великій Британії та Канаді також існують програми підтримки ветеранів, пов’язані з транспортом і реабілітацією. Наприклад, у США програма Automobile Allowance and Adaptive Equipment допомагає окремим ветеранам придбати спеціально обладнаний автомобіль або оплатити його адаптацію. Право на таку допомогу пов’язане з конкретними тяжкими станами, зокрема втратою або постійною втратою функції кінцівок, значними порушеннями зору та іншими визначеними станами.

У Великій Британії діє Armed Forces Covenant. Один із його принципів полягає в тому, що військова служба не повинна ставити військовослужбовців, ветеранів та їхні родини у гірше становище порівняно з іншими громадянами.

У Канаді для ветеранів зі складними потребами можуть формувати індивідуальні плани реабілітації. За підтримку відповідає case manager, який координує необхідні медичні, психосоціальні та професійні послуги.

Водночас, як зазначає Поліщук, у цих країнах немає прямого аналога загального права кожного ветерана на безмитне ввезення автомобіля. На його думку, Україна може створити власну модель з урахуванням масштабу війни та кількості людей, які проходять або вже пройшли військову службу.

“Держава існує сьогодні також завдяки рішенням конкретних людей поставити її захист вище за власну безпеку, роботу й життєві плани. Перед кожним із них держава має зобов’язання. Не лише перед тими, хто повернувся з установленою інвалідністю, а перед усіма, завдяки кому вона зберегла можливість ухвалювати закони, збирати податки й обговорювати вартість ветеранської політики”. 

Автор звертає увагу ще на один аспект — працевлаштування ветеранів. За наведеними ним даними ПРООН із посиланням на Український ветеранський фонд, близько 30% ветеранів не можуть знайти роботу. Серед чинних військовослужбовців 33% очікують, що після служби потребуватимуть допомоги з працевлаштуванням, а 27% — освіти або перекваліфікації.

Тому, на думку Поліщука, державі варто рахувати не лише прямі бюджетні витрати на підтримку ветеранів, а й наслідки, які виникають, якщо людина не може повернутися до роботи, лікування та самостійного життя. Йдеться, зокрема, про тривале безробіття та збільшення потреби в соціальній підтримці.

Окреме питання — як зробити так, щоб механізмом не зловживали. Автор пропонує передбачити низку обмежень: одноразове право на ввезення одного автомобіля, граничну суму несплачених платежів та обмеження на швидкий перепродаж транспортного засобу.

Також, на його думку, перевірку статусу ветерана та використання права можна проводити через державні реєстри. Це дозволить одночасно контролювати програму та не вимагати від людини повторно подавати документи, інформація з яких уже є в держави.

Окремо можна розглядати й інші інструменти підтримки мобільності: часткову компенсацію вартості автомобіля, пільговий лізинг, фінансування переобладнання транспортного засобу або транспортну допомогу людям, які не можуть керувати автомобілем самостійно.

На думку Олега Поліщука, автомобіль для ветерана варто розглядати не як особливу поблажку, а як один із можливих інструментів повернення людини до цивільного життя. У такій моделі держава має оцінювати не лише те, скільки коштів недоотримає бюджет через податкові пільги, а й те, який результат отримає суспільство.

Тобто питання може звучати не «чому ветеран має отримати автомобіль дешевше?», а «що потрібно людині після служби, щоб вона могла працювати, лікуватися та жити самостійно?».

Саме такий підхід, на думку автора, може стати основою нової системи ветеранської політики після завершення війни.

“Головне питання полягає не в тому, чи заплатить держава. Вона все одно заплатить. Питання лише в тому — за повернення ветерана чи за наслідки його ізоляції”.

Адвокати, депутати та правозахисники України обговорили права військових і ветеранів

Опубліковано by Daria

У Національній асоціації адвокатів України обговорили захист прав військовослужбовців, звільнених із полону, ветеранів та людей, які постраждали від збройної агресії Росії. Окремо говорили про репарації, соціальні гарантії та законодавчі ініціативи.

Засідання провів Комітет НААУ з питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України.

Однією з тем став захист прав людей, звільнених із полону. Учасники обговорили медичне документування їхнього стану, вдосконалення роботи військово-лікарських комісій та усунення прогалин у соціальних гарантіях. Також говорили про проміжні репарації та взаємодію з Міжнародним кримінальним судом.

Окремий напрям — співпраця з благодійним фондом «Сталеві» та розвиток проєкту «Адвокат+». У межах цього проєкту обговорили зворотний зв’язок від нових бригад-партнерів, які приєдналися у червні–липні 2026 року.

Ще одне питання стосувалося професійної освіти та адаптації ветеранів. Йдеться про те, як перетворити військовий досвід і навички на цивільну професійну кваліфікацію.

Учасники також розглянули законодавчі ініціативи у сфері ветеранської та соціальної політики. Серед них — законопроєкт щодо пільгового ввезення транспортних засобів для військовослужбовців.

Окремо обговорили діяльність Офісу Військового омбудсмана та механізми співпраці з адвокатською спільнотою.

У засіданні взяли участь народні депутати, представники благодійного фонду «Сталеві», військовий юрист, члени Комітету НААУ та представник Офісу Військового омбудсмана. Зокрема, до обговорення долучилися народні депутати Галина Третьякова, Мар’ян Заблоцький і Таміла Ташева, голова БФ «Сталеві» Тетяна Харько, амбасадорка фонду Анастасія Савова, військовий юрист Павло Берсан та директор Департаменту юридичного забезпечення Офісу Військового омбудсмана Олександр Пашинін.

У НААУ зазначили, що засідання стало майданчиком для координації роботи адвокатів, державних органів і правозахисних організацій. Мета такої взаємодії — посилити правовий захист військовослужбовців, ветеранів та людей, які постраждали від воєнних злочинів.

Ветеранів навчатимуть встановлювати сонячні електростанції: стартував безкоштовний набір

Опубліковано by Daria

В Україні розпочався набір на безкоштовну програму професійної підготовки «Сонячний РеСтарт» для ветеранів та членів їхніх родин. Учасників навчатимуть проєктувати та монтувати сонячні електростанції, а після завершення курсу допоможуть із працевлаштуванням.

Про це повідомили у Державній службі зайнятості.

Подати заявку можуть жителі всіх регіонів України до 24 серпня 2026 року. Обов’язкова умова участі — наявність базової технічної освіти або досвіду роботи в енергетиці чи суміжних сферах.

Навчання проходитиме за двома напрямами. Перший — проєктування сонячних електростанцій, яке передбачає роботу за комп’ютером і підходить людям із різним рівнем мобільності. Другий — монтаж сонячних електростанцій, що включає фізичну роботу та встановлення сонячних панелей на висоті.

Теоретичні заняття проходитимуть онлайн, а практику учасники проходитимуть на діючій сонячній електростанції у безпечній локації. Витрати на проїзд до місця практики організатори відшкодовують.

Окрім технічної підготовки, програма передбачає психологічний супровід, кар’єрні консультації, допомогу зі складанням резюме та пошуком роботи. Найкращі випускники зможуть пройти стажування у компаніях-партнерах.

За даними організаторів, із 2023 року навчання за програмою пройшли 138 учасників. Близько 30% із них працевлаштувалися у сфері сонячної енергетики або відкрили власний бізнес.

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Литовської Республіки в межах Програми співробітництва задля розвитку та сприяння демократії.

На Київщині збудують новий центр реабілітації для ветеранів

Опубліковано by Daria

У Київській області розпочали створення центру медичної реабілітації для ветеранів війни та людей з інвалідністю.

Про старт проєкту повідомив голова ГО «Спілка ветеранів-учасників АТО “Непереможні”» Руслан Агібалов.

За його словами, майбутній реабілітаційний центр будують на земельній ділянці, яка належить ветеранам війни з інвалідністю. Насамперед команда розраховує на власні сили. Водночас для розвитку проєкту планують залучати підтримку держави та інвестиційних фондів.

«Ветерани повинні мати можливість отримувати реабілітацію та лікування в нашому майбутньому центрі», – наголосив він.

Ініціатори проєкту сподіваються, що новий центр стане місцем, де ветерани війни та люди з інвалідністю зможуть проходити якісну медичну реабілітацію та відновлення.

Мораторій на землю для ветеранів: “Спілка ветеранів СОУ” закликає переглянути обмеження

Опубліковано by Daria

У громадській організації «Спілка ветеранів СОУ» закликали переглянути мораторій на безоплатне отримання земельних ділянок ветеранами. Там наголошують, що, попри п’ятий рік повномасштабної війни, це обмеження досі залишається чинним.

У заяві зазначають, що українська земля продається та переходить у приватну власність, однак ветерани, які пройшли війну, отримали поранення або захищали державу, не можуть реалізувати своє право на безоплатне отримання земельної ділянки. У “Спілці ветеранів СОУ” вважають таку ситуацію несправедливою та наголошують, що питання потребує якнайшвидшого вирішення.

«Поки ветерани платять за свободу України власним здоров’ям і життям, держава фактично позбавляє їх можливості скористатися гарантованим правом на землю», – йдеться у повідомленні.

Також в організації порушили питання, скільки ще ветеранам доведеться чекати, поки передбачене законом право стане реальністю, а не залишатиметься лише нормою на папері.

У ГО «Спілка ветеранів СОУ» заявили, що настав час переглянути чинний мораторій і відновити справедливість. Крім того, організація звернулася до українських захисників із проханням висловити свою думку щодо скасування обмеження на безоплатне отримання земельних ділянок.

У Харкові з’явилися особливі мозаїки: їх створили військові з важкими пораненнями

Опубліковано by Daria

У Харкові на вулиці Бориса Чичибабіна почали встановлювати вуличні мозаїки, які створили військові з важкими пораненнями під час занять з арттерапії.

Про це повідомила команда проєкту Fayna Mosaica, яка реалізує цю ініціативу.

Благодійні майстер-класи проводять для військових, щоб допомогти їм відновити моторику рук після важких поранень і підтримати психологічно. Під час занять учасники створюють мозаїчні панно, які згодом прикрашають міський простір.

Особливістю робіт є відбитки долонь їхніх авторів. Завдяки цьому перехожі можуть прикласти свою долоню до мозаїки й символічно «привітатися» із захисниками.

До проєкту можуть долучитися всі охочі. Для цього достатньо записатися на майстер-клас, зробивши благодійний внесок. Записатися можна через інстаграм Fayna Mosaica.

Зібрані кошти спрямують на підтримку ініціативи та проведення нових занять для військових.

«Автокраса» замість окопів: як ветеран із Запоріжжя реалізовує мрію про студію автодетейлінгу

Опубліковано by Daria

Після кількох років військової служби ветеран із Запоріжжя Сергій Хохотва вирішив розпочати власну справу. Завдяки державному гранту він відкрив студію автодетейлінгу та створив два робочі місця.

Про історію ветерана повідомляє Запорізька обласна служба зайнятості.

Сергій став на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення. Згодом звільнився зі служби за станом здоров’я і після повернення до цивільного життя вирішив здійснити давню мрію. До війни він працював менеджером у різних компаніях, але завжди цікавився автодетейлінгом. Саме цей напрямок і обрав для власного бізнесу.

Розпочати справу допоміг державний грант для ветеранів та другого з подружжя за програмою «Власна справа». Сергій отримав 500 тисяч гривень, які витратив на закупівлю необхідного обладнання.

Сьогодні його студія надає послуги з полірування автомобілів, хімчистки салону, тонування скла, нанесення захисних плівок та інші роботи з догляду за авто.

«Після служби хотілося не просто знайти роботу, а створити власну справу. Грант став тією можливістю, яка допомогла швидко перейти від ідеї до реальної студії. Якщо є чіткий план і бажання працювати — усе можливо», — розповідає Сергій.

Ветеран зазначає, що важливу роль у відкритті бізнесу відіграла його дружина. Разом вони готували грантову заявку, а тепер спільно займаються розвитком студії.

За словами Сергія, отримати грант цілком реально, якщо добре підготуватися та мати чіткий план.

«Багато хто думає, що отримати грант складно. Насправді головне — усе продумати й не боятися зробити перший крок. Ми з дружиною працювали однією командою, і саме це допомогло досягти результату. Наше головне завдання зараз — вистояти в ці непрості часи для Запоріжжя. Але ми віримо, що попереду ще більше можливостей», — говорить ветеран.

Нині Сергій разом із дружиною продовжує розвивати власну справу та планує й надалі розширювати бізнес.

«Мене жодного разу не запитали, що мені потрібно»: ветеран про створення простору в Малині

Опубліковано by Daria

У Малині триває бурхливе обговорення створення комунальної установи «Ветеранський простір». Попри те, що міська рада вже підтримала відповідне рішення, частина ветеранів вважає, що влада не обговорила його з тими, для кого насамперед створюють цей простір.

Про це в коментарі MALYN.MEDIA розповів ветеран і чинний військовослужбовець Михайло Назарук.

За його словами, перед тим як ухвалювати рішення, міська влада мала зібрати інформацію про кількість ветеранів у громаді, їхні потреби та запитати, які саме послуги вони хотіли б отримувати.

«Ми робимо ветеранський хаб заради ветеранського хабу, а не заради ветеранів. Перед тим як ухвалювати таке рішення, треба було з’ясувати, скільки у громаді ветеранів, які в них потреби і що саме вони хотіли б бачити в цьому просторі», — сказав Михайло Назарук.

Військовослужбовець зазначає, що сам уже близько двох років має статус учасника бойових дій, а загалом воює три роки. За цей час, каже він, представники громади жодного разу не поцікавилися, якої допомоги він потребує. Більше того, навіть після поранення, коли він звертався по одноразову допомогу, йому лише пояснили, які документи потрібно подати.

Рішення про створення комунальної установи депутати Малинської міської ради ухвалили 31 липня під час 88-ї сесії. За нього проголосували 19 депутатів і міський голова, ще двоє депутатів утрималися. Передбачається, що «Ветеранський простір» надаватиме ветеранам і членам їхніх родин інформаційну, правову та психологічну допомогу, сприятиме фізичній реабілітації, професійній адаптації та поверненню до цивільного життя.

Установа працюватиме на вулиці Чорновола, 38-Б. Також планують створити мобільну групу, яка виїжджатиме до сіл громади.

Водночас Михайло Назарук вважає, що спочатку потрібно було визначити, які саме проблеми має вирішувати новий простір. На його думку, особливу увагу слід приділити ветеранам із тяжкими пораненнями, ампутаціями та тим, хто проходить лікування або реабілітацію.

Військовослужбовець також звернув увагу на те, що під час обговорення вже йшлося про штат майбутньої установи, хоча її концепція ще остаточно не сформована.

«Простору ще немає, а вже говорять про посади й зарплати. Спочатку треба пояснити, що ці люди будуть робити, скільком ветеранам допомагатимуть і який буде результат», — зазначив він.

Окремо Михайло Назарук порушив питання бюджетних пріоритетів. Він навів власний приклад, розповівши, що після двох поранень отримав від громади одноразову допомогу у розмірі п’яти тисяч гривень, тоді як в інших громадах, за його словами, ветеранам виплачували значно більші суми.

На його думку, до обговорення створення простору потрібно було залучити більше ветеранів. Адже багато з них продовжують службу, проходять лікування або реабілітацію й фізично не могли бути присутніми на одній зустрічі. Він вважає, що громада могла організувати опитування або провести кілька обговорень у різний час.

«Мені, наприклад, узагалі незрозуміло, навіщо мені окремий хаб. Якщо потрібен спортзал, я можу піти у звичайний. Можливо, іншим ветеранам потрібні зовсім інші речі. Тому спочатку потрібно було провести опитування і дослухатися до їхньої думки», — пояснює військовослужбовець.

Також ветеран зазначив, що під час дискусій у ветеранській спільноті багато учасників критично поставилися до того, як саме створювали нову установу. При цьому, за його словами, більшість не виступає проти самого ветеранського простору, а лише хоче, щоб його робота відповідала реальним потребам ветеранів.

Михайло Назарук переконаний, що Малин міг би використати досвід інших українських громад, де ветеранські центри вже успішно працюють. На його думку, до розробки концепції варто було залучити ветеранів, військовослужбовців, фахівців із реабілітації та соціального захисту.

Він наголошує, що не виступає проти створення ветеранського простору, але вважає, що його формат має визначатися після діалогу з ветеранами, а не до нього.

«Я не кажу, що ветеранський простір узагалі не потрібен. Але спочатку треба зрозуміти, для кого і навіщо його створюють. Зараз це виглядає так, ніби створюють хаб заради самого хабу, а не як відповідь на конкретні потреби ветеранів», — підсумовує Назарук.

Ветерани з Волині вибороли медалі на Чемпіонаті світу із середньовічного бою в Данії

Опубліковано by Daria

Українські ветерани, ветеранки та військовослужбовці успішно виступили на Чемпіонаті світу із середньовічного бою 2026 (Medieval Combat World Championships 2026), який проходив із 23 по 26 липня у замку Spøttrup Castle в Данії.

До складу національної збірної України увійшли й представники Волині. Координував участь волинських спортсменів представник ГО «Федерація сучасного мечевого бою та середньовічного бою міста Луцька» Сергій Ващук.

Про успішний виступ української команди повідомили у Волинській обласній військовій адміністрації.

Середньовічний бій — це сучасний повноконтактний вид спорту, у якому учасники виходять на поєдинки в історично відтворених обладунках і використовують безпечні копії середньовічної зброї.

Цьогоріч Україну на світовій першості представляли ветерани, ветеранки та чинні військовослужбовці, які після захисту країни продовжують виступати на міжнародних спортивних змаганнях.

За підсумками чемпіонату українська збірна здобула низку нагород.

Переможці професійних поєдинків

  • Надія Лупенко — 1 місце у категорії Flyweight серед жінок;
  • Аліса Волошина — 2 місце у категорії Lightweight серед жінок;
  • Василь Назаров — 3 місце у категорії Middleweight серед чоловіків;
  • Дмитро Левченко — 2 місце у категорії Super Heavyweight;
  • Володимир Нечипоренко — 2 місце у категорії Titan Weight.

Медалі у дуельних дисциплінах

  • Надія Лупенко — 2 місце («Довгий меч») та 3 місце («Тріатлон»);
  • Аліна Рогальчук — 2 місце («Меч-баклер»);
  • Василь Назаров — 2 місце («Щит-меч») та 3 місце («Тріатлон»).

Ще одну бронзову нагороду українська команда здобула у груповій дисципліні 10×10, де жіночий альянс України та Польщі посів третє місце.

У Волинській ОВА зазначили, що участь ветеранів і військовослужбовців у міжнародних спортивних змаганнях є прикладом сили духу, витривалості та успішної адаптації після служби.

На Харківщині підтримали пільгове розмитнення авто для ветеранів

Опубліковано by Daria

У Харкові профільна комісія обласної ради підтримала ініціативу щодо пільгового розмитнення автомобілів для ветеранів війни та військовослужбовців. З відповідним зверненням до Постійної комісії з питань соціального захисту населення та ветеранської політики Харківської обласної ради звернулася громадська організація «Спілка ветеранів СОУ».

Йдеться про законопроєкти №15194 та №15195, які передбачають запровадження механізму пільгового ввезення транспортних засобів для захисників України.

Під час засідання депутати комісії одноголосно підтримали ветеранську ініціативу.

Голова комісії Ольга Лехан зазначила, що підтримка таких ініціатив є важливою частиною соціальної реінтеграції ветеранів.

За її словами, доступне розмитнення автомобілів є одним із важливих напрямів підтримки захисників. Вона також висловила сподівання, що найближчим часом це питання розглянуть на державному рівні та ухвалять відповідне рішення.

Голова ГО «Спілка ветеранів сил оборони України» Юрій Корсунов повідомив, що комісія підтримала звернення до Голови Верховної Ради України з проханням якнайшвидше винести законопроєкти на розгляд парламенту. Він подякував депутатам Харківської обласної ради за підтримку ветеранської ініціативи та зазначив, що Харківщина стала однією з перших областей, де це питання почали активно просувати.

Наразі законопроєкти №15194 та №15195 ще не ухвалені. Остаточне рішення щодо запровадження пільгового розмитнення автомобілів для ветеранів війни та діючих військовослужбовців має прийняти Верховна Рада України.