На Черкащині, у селі Медведівка, сталася пожежа, яка забрала життя двох дітей — трьох і двох років. За життя третьої дитини, 2019 року народження, продовжують боротись медики. Про це повідомляли сьогодні у пресслужбі ДСНС Черкаської області.

Черкаські рятувальники повідомили подробиці трагічної пожежі у селі Медведівка і розповіли, хто допоміг матері витягати дітей з палаючого будинку.

Так, речник начальника Управління ДСНС України у Черкаській області, Костянтин Проценко повідомив подробиці трагедії.

Він відзначив, що першим на допомогу дітям в охоплену полум’ям хату забіг колишній учасник АТО Роман Холод.

Колишній військовий не розгубився, до останнього проводив реанімаційні заходи, щоб врятувати дітей. На жаль, повернути до житя вдалося лише молодшого хлопчика.

“Сьогодні горе прийшло до родини мешканців Медведівки. За кілька хвилин пожежа забрала життя двох малолітніх дітей, — за життя третьої дитини, наразі, триває боротьба у лікарні. Саме тому, усі наші думки саме там, з лікарями, які роблять усе можливе для порятунку немовляти.
А тим часом стають відомі нові подробиці не лише цієї трагічної події, а й прикладу мужності та небайдужості.
Стало відомо, хто разом із матір’ю першим побіг до хати. Намагаючись врятувати дітей, до задимленого помешкання разом із переляканою жінкою забіг Роман Холод. Розуміючи, що час йде на секунди, він двічі заходив до будинку звідки встиг винести на подвіря двох хлопчаків. Як колишній військовий, (Роман ветеран АТО) — маючи відповідну медичну підготовку, він не розмірковуючи почав робити штучне дихання та непрямий масаж серця потерпілим. Розриваючись поміж дітей, Романові вдалось “роздихати” найменшого хлопчика, за життя якого зараз і триває непроста боротьба у лікарні”, — зазначив Костянтин Проценко.

Нагадаємо, що пожежа сталася у приватному будинку.

Вогонь спалахнув на площі 5 кв. м. Ймовірна причина пожежі — несправність електричного обігрівального приладу. Сусіди, які першими побачили дим з вікон, винесли із помешкання дітей на свіже повітря. Трагедія сталася, коли матір у справах вийшла до сусідів, повідомив речник начальника ДСНС у Черкаській області Костянтин Проценко.

Ще одну дитину, 2019 року народження, лікарі госпіталізували до медичного закладу. Її вдалося повернути до життя завдяки активним реанімаційним заходам. Як повідомили ТСН у першій міській Черкаській лікарні, стан хлопчика важкий. У нього близько 25 % опіків. З них 15 % — глибокі опіки та опіки дихальних шляхів. Зараз він переведений до дитячої обласної лікарні, де перебуває у відділенні реанімації.

У Харківському військово-медичному клінічному центрі Північного регіону 19 листопада помер командир 128-ї бригади Євген Коростельов. Про це повідомляють у Генеральному штабі Збройних сил України та в бригаді, де служив військовий.

«Тяжкого поранення бойовий офіцер зазнав 12 листопада, під час виконання завдань у районі проведення операції Об’єднаних сил», – повідомляє Генштаб.

У бригаді уточнюють, що Коростельов «отримав тяжкі мінно-вибухові травми під час обходу позицій».

«На жаль, оперативно надана допомога та подальші оперативні втручання не змоглим врятувати нашого командира… Це велика втрата для нас всіх. Співчуваємо рідним та близьким полковника Коростельова та розділяємо скорботу разом з ними», – повідомляє у фейсбуці «Закарпатський легіон».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Хто має право на послуги з психологічної реабілітації?
Військовослужбовці, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, а також – особи, звільнені з військової служби, які брали безпосередню участь в АТО (ООС). Відповідно до статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», вони мають пройти психологічну, медико-психологічну реабілітацію у відповідних центрах в обов’язковому порядку. При цьому така реабілітація є безоплатною, а вартість проїзду до таких центрів і назад – відшкодовується.

Які саме послуги відшкодовуються?
Надання послуг із психологічної реабілітації
Проживання та харчування в умовах стаціонару
Витрати на оплату проїзду (окрім витрат на міський та приміський транспорт)

Інші пільги у сфері медичного забезпечення:
Щорічне медичне обстеження і диспансеризація
Користування при виході на пенсію поліклініками та госпіталями, в тому числі – військовими госпіталями та госпіталями ветеранів війни
Першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація
Безкоштовні ліки та лікарські засоби (докладніше про це – нижче)

Як їх отримати?
Зверніться до районного органу соціального захисту за місцем реєстрації або за місцем фактичного проживання (перебування); або за місцем перебування (розташування) військової частини (у тому числі за зверненням командира – для чинних військовослужбовців).

Подайте необхідні документи:
a) заяву;
b) копію посвідчення (УБД, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни чи постраждалого учасника Революції Гідності);
c) копію документа, що підтверджує безпосередню участь в АТО (ООС) або забезпеченні їх проведення з безпосереднім перебуванням в районах АТО (ООС) у період їх проведення.
Виберіть реабілітаційну установу із переліку, який пропонує орган соціального захисту.
Укладіть тристоронній договір: між вами, органом соцзахисту та реабілітаційною установою.

Які види послуг надаються?
Психологічна діагностика
Психологічна просвіта та інформування
Психологічне консультування, психологічна підтримка і супроводження
Психотерапія
Групова робота
Такі послуги можуть надаватись окремо або в комплексі з іншими оздоровчими, фізкультурно-спортивними, санаторно-курортними, медико-психологічними та соціальними послугами.

Реабілітаційна установа визначає види послуг із психологічної реабілітації з урахуванням індивідуальних потреб отримувача послуг, визначених за результатами психологічної діагностики, проведеної фахівцем (у разі потреби – групою фахівців), відповідно до стандартів, затверджених Мінсоцполітики. Вас ознайомлюють із результатами діагностики та за потреби – роз’яснюють їх.

Психологічна реабілітація може проводитись із залученням членів вашої сім’ї, а також інших осіб, зокрема, тих, які разом із вами проходили або проходять військову службу. Це робиться за вашою згодою та з урахуванням потреб реабілітації.

Яка гранична вартість послуг із психологічної реабілітації?
Гранична вартість послуг із психологічної реабілітації за одну годину, наданих індивідуально чи у межах груп, або за одну добу в умовах стаціонару – встановлюється згідно наказів Мінсоцполітики та може змінюватись щорічно. Докладно про граничну вартість можна дізнатись тут: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0334-19

Чи передбачена можливість безкоштовного отримання ліків?
Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (пункт 1, ст. 12, 13, 15), (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12) учасник бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, а також члени сімей загиблих мають право на безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення – за рецептами лікарів.

Щоб отримати ліки на цій підставі, потрібно мати рецепт лікаря, ветеранське посвідчення, а сім’ям загиблих – довідку членів сім’ї загиблого в АТО (ООС). Отримати ліки можна, як правило, в аптеці при медичному закладі, лікар якого видав рецепт.

Які ліки надаються безкоштовно?
Перелік таких ліків міститься у Постанові КМУ № 333 від 25 березня 2009 р. «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF). До нього належать ліки від онкозахворювань, ревматизму, ревматоїдного артриту, туберкульозу, шизофренії та епілепсії, психічних захворювань, міастенії, інфаркту міокарда, хвороби Паркінсона та багатьох інших. Слід зазначити, що безоплатна видача лікарських засобів проводиться лише у разі амбулаторного лікування основного захворювання, за яким хворим надано пільги (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF).

Що робити у разі відмови?
У медичних закладах та аптеках можуть відмовити у безкоштовних ліках, посилаючись на їх відсутність, оскільки єдиної бази щодо наявності ліків у аптеках немає.

У такому випадку потрібно:
звернутись у письмовій формі до завідувача аптеки чи головного лікаря із запитом на отримання публічної інформації про наявність необхідних препаратів;
звернутись у письмовій формі з відповідним запитом до міського та обласного управління охорони здоров’я.
Залежно від отриманої відповіді ви можете одержати відшкодування власних витрат або оскаржити відмову, подавши позов до суду.

Окрім того, ви можете скористатися урядовою програмою «Доступні ліки», яка передбачає повне або часткове відшкодування вартості лікарських засобів від серцево-судинних захворювань, діабету II типу та бронхіальної астми.

Детальніше про програму «Доступні ліки» читайте на сайті: http://liky.gov.ua/

Останнім часом все частіше доводиться чути стверджувальну тезу про скасування 6-місячних контрактів для військовослужбовців. Прив’язують таке твердження до нещодавніх змін в законодавство про проходження військової служби і можливість переукладати контракти від 1 року. Давайте розберемо цю ситуацію детальніше і проллємо правове світло на це питання.

Основним документом для кожного військовослужбовця є його контракт. Це і є його правова підстава для проходження військової служби. Є різні види контрактів, які укладаються на різні строки.

В цій статті мова піде про 6-місячні контракти для військовослужбовців. Хто має право їх укладати та переукладати та чи продовжують вони зберігатися зараз.

Виникнення піврічних контрактів.

Даний вид контракту виник в українському законодавстві під час російської агресії проти України як необхідність пошуку додаткового людського ресурсу для набору на військову службу. До початку АТО таких контрактів не було.

Відгуки військовослужбовців про 6-місячні контракти.

Виходячи зі слів військовослужбовців, які щодня звертаються на «гарячу лінію» ГО «Юридична Сотня», дані контракти користуються великою популярністю. По-перше, вони приваблюють своїм коротким строком: півроку – це відносно короткий проміжок часу, коли багато хто може дозволити собі піти на контракт, не обтяжуючи себе довгостроковими обов’язками, але водночас принісши користь Батьківщині. По-друге, це додаткова перевага для осіб, які бажають проходити військову службу, але з тих чи інших причин вагаються. Такий контракт – це можливість спробувати, а далі потім вирішувати, чи варто його продовжувати, чи повернутися до цивільного життя. І по-третє, піврічні контракти мають чіткий строк – 6 місяців. Юридичних перешкод щодо звільнення осіб з такими контрактами немає. Їх не можуть затримувати понад строку і їх не стосується проблема безстрокових контрактів. Це створює впевненість у завтрашньому дні, ясність і для військовослужбовця, і для членів його родини.

Попри багато переваг даного виду контракту, він доступний не для всіх. Хто має право на УКЛАДАННЯ 6-місячного контракту? – Це:

1) Військовослужбовці строкової служби, які відслужили 11 місяців військової служби;

2) Військовослужбовці за призовом під час мобілізації, які відслужили 11 місяців;

(зараз мобілізації немає, тому ця категорія осіб неактуальна);

3) Особи, які проходили військову службу і були звільнені під час особливого періоду.

Це означає, що кожна особа, яка проходила військову службу з березня 2014 року і дотепер, і зараз не перебуває у статусу військовослужбовця (звільнена) , має право на укладання 6 – місячного контракту.

Правова підстава – Абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Зазначений вище перелік стосується осіб, які НЕ ПРОХОДЯТЬ ЗАРАЗ військову службу за контрактом, а тому мова йде про ПРАВО НА УКЛАДАННЯ 6-місячного контракту.

Однак, окрім таких осіб, постає питання, чи мають право діючі військовослужбовці, які проходять службу за різними видами контрактів, укласти (перейти) на 6-місячний контракт.

Відповідь на це питання міститься також у абз. 2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу». Відповідно до цієї норми: «Строк проходження військової служби для таких військовослужбовців може бути продовжено за новими контрактами на шість місяців».

Таким чином, якщо особа зараз проходить службу за будь-яким контрактом, окрім 6-місячного (3-річний, 5-річний, 1-річний, контракт до закінчення особливого періоду тощо), вона не зможе переукласти його на 6-місячний контракт. Лише особи, які зараз проходять службу за контрактом строком на 6 місяців, мають право укласти його знову. Обмежень щодо кількості разів переукладання (продовження) такого контракту в законодавстві немає.

І нарешті основне питання: чи справді 6-місячні контракти були скасовані у зв’язку зі зміною законодавства? Для цього потрібно просто переглянути ще раз норму абз.2 ч. 3 ст. 23 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”. Станом на 21.09.2018 р. норма є чинною і продовжує діяти. Отже, 6 – місячні контракти залишаються у правовому полі України на тих умовах, які діяли раніше і описані вище у статті. Черговий міф розвіяно.

Автор статі: Антон Красов – голова громадської організації “Штаб юридичної допомоги”, юрист ВГО “Юридична Сотня”

З 20 листопада слідство у справах Майдану зупиниться на невизначений час.

Причина в тому, що Рада так і не проголосувала за необхідні правки до закону про ГБР, які б дозволили продовжити розслідування. Про це повідомила адвокат сімей героїв Небесної сотні Євгенія Закревская.

“Наступна спроба тільки 3 грудня. Тобто 20 листопада у нас вже “чорна діра”. Передавати справи нікому, нікуди, і тому слідство зупиняється”, – написала Закревская.

20 листопада органи прокуратури втратять слідчі функції, після чого справи Майдану перейдуть до НАБУ і ГБР.

Пізніше Закревская зажадала від президента Володимира Зеленского скликати позачергову сесію Верховної Рады для проведення голосування за поправку №318 до законопроекту №2116, яка дозволить зберегти слідство у справах Майдану.

“Вимагаємо не передавати виробництво у справах Майдану в ГБР до прийняття поправки, створення управління по Майдану в ГБР і перекладу туди слідчих з ГПУ”, – сказано в заяві.

Нагадаємо

20 листопада 2019 р. органи прокуратури втратять слідчі функції, після чого справи Майдану повинні перейти частково – Держбюро розслідувань, частково – НАБУ.

14 листопада активісти і родичі загиблих під час Революції Гідності провели акцію під будівлею Офісу президента, вимагаючи ефективного розслідування справ Майдану після переходу їх в перебування під слідством ГБР, створення в ГБР окремого слідчого управління і прийняття спеціальної поправки, яка дозволила б слідчим ГПУ перейти в нову структуру.

Бізнесмен із Донеччини Сергій Свириденко вперше побачив російський триколор у січні 2014 року в Костянтинівці, на проросійському мітингу, а трохи пізніше в Донецьку. Усвідомлення того, що Росія починає війну проти України, прийшло після анексії Криму і під час перших проросійських мітингів із участю російських «гастролерів» на Донбасі, розповідає Свириденко у розмові з Радіо Свобода.

– Чим далі, тим більш був упевнений, що війна неминуча й що я не зможу лишатись осторонь цих подій… У березні – квітні 2014 року в Донецьку відбулись низка мітингів проукраїнських сил, у двох із них ми з дружиною брали участь. Люди, які прийшли на підтримку України, взяли з собою дітей, у руках тримали українські прапори, ми були мирно налаштовані. Це площа Леніна, центр Донецька.

Нас оточила міліція, з протилежного табору в нас почали яйця й борошно жбурляти й вигукувати образливі слова: «бандеровцы понаехали со Львова». Причому кричали люди з російською вимовою. Потім ми побачили незнайомі тоді прапори «народних республік», тим часом міліція відійшла від свого кордону, й люди почали виходити. І тоді той натовп на нас накинувся, і це було страшно.

– Чи напад на проукраїнський мітинг був зрежисований, як ви вважаєте?

– Найімовірніше, так. Я відходив, прикриваючи жінку, аж раптом краєм ока побачив, як біля фонтану почали шикуватись молоді хлопці віком 17–24 років. Їх було приблизно тридцятеро осіб, і якась людина кричить: «Ультрас, лаштуймось, треба рятувати людей!». І от вони, не маючи ні зброї, ні прикриття, з розбігу кинулись на натовп супротивника. Власне, вони виграли час, люди змогли відійти.

– А коли ви побачили росіян у Донецьку?

– За день до мітингу ми у районі набережної Кальміуса побачили автобуси з ростовськими номерами Росії. Приїжджі скуплялись у наших магазинах, і чомусь їх розвеселила назва «Горілка на бруньках». Гроші у них були в пачках – по 500 гривень. Один (як-то кажуть, «старшОй») тримав гроші й розплачувався за всіх. Як здивовано казали продавці, горілка з центру міста зникала з неймовірною швидкістю, хоч у крамниці її розвозили багато.

– Ви були готові за потреби іти боронити країну?

– Так, бо почалась війна з вторгненням російських військ, з обстрілами наших позицій із території Росії. А потім справді почалась війна. Я пішов у військкомат уперше в серпні 2014 року, там нормальна робота ще не була налагоджена, але мої прізвище й ім’я записали, бо я на чиновників у військкомату насідав, і на тому усе скінчились.

У 2015 році, згідно з новим законодавством, я змінив донецьку прописку на прописку в тому селі, де досі живу – Іванопілля Костянтинівського району. У паспортному столі кажу, що мені на облік у військкомат стати треба, а мені чиновники відповідають, що не треба, мовляв, я старший за сорок років.

Пішов до військкомату і змусив мене поставити на облік, тамтешні чиновники здивувались, чи я справді хочу до війська. Я сказав, що коли у країні війна, маю її захищати.15–16 січня 2015 року мене поставили на облік, і вже на початку лютого я був у Полтаві в «учебці» при військовій частині радіозв’язку.

– Ну, і як вам ця військова професія?

– Та ніяк, зв’язківець із мене не вийшов. Не для того я йшов в армію служити, щоб десь під Києвом сидіти, а не на Донбасі воювати. Дружина моя на передову мотається, нашим хлопцям розвозить бронежилети, харчі, а я «прохолоджуюсь» у тилу. Я просив офіцерів мене перевести на передову, вони мене «не чули», натомість допомогли знайомі волонтери, і я наприкінці липня 2015 року уже був на бойових позиціях.

– Коли демобілізувались?

– 7 квітня 2016 року, й вирішив, що час змінити життя: зайнявся фермерством. Ми з дружиною відкрили екологічну ферму «Козацьке подвір’я» (село Іванопілля Костянтинівського району), вирощуємо кіз і виробляємо різноманітні козячі сири і м’ясні вироби. На сьогодні у нас сотня кіз, разом із цапами, наші кози випасаються собі на вигулі, тобто на випасі, аж доки не випаде сніг.

– Ви задоволені зробленим вибором?

– Так. І знаєте, іноді я жартую, що вдячний Путіну, бо це завдяки йому я зайнявся фермерством. У цю сферу мене раніше «тягнуло», але ми з родиною мали непоганий бізнес, жили у місті-мільйоннику, хоча щось у душі муляло. Отак і став я фермером.

Ще одне дуже цікаве та правильне судове рішення. Велика Палата «поламала» уставлену судову практику по стягненню заборгованості ПриватБанком за кредитними картками.

03.07.2019 року Велика Палата Верховного Суду розглянула справа № 342/180/17 та за її наслідками прийняла Постанову, якою докорінно змінила судову практику у спорах з ПриватБанком. Багато юристів знають, як інколи складно судитися з Приватом по їх кредитним картках. І це при тому, що цього банку видача кредиту шляхом встановлення кредитного ліміту супроводжувалася порушенням масою норм, які врегульовують питання видачі кредитів. Окремої уваги заслуговують і суми боргу у банківських розрахунках, які зазвичай більші у декілька разів від сум, які банк реально міг стягнути. Проте, існувала реальна проблема, що суди ставали на сторону банку та закривали очі на велику кількість порушень прав самих позичальників. Тому, дана Постанова ВС ВП має таке величезне значення.

Предметом розгляду судової справи було стягнення заборгованості з позичальника на користь банку за договором про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачкою анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг на підставі якої позичальник отримав кредит у розмірі 20 000 гривень. Всього банк просив стягнути 47 325,26 грн, з яких: 16 058,07 грн – заборгованість за тілом кредиту, 5 071,87 грн – проценти за користування кредитними коштами, та нарахованих за порушення умов кредитного договору 23 465,55 грн – пені, а також 500,00 грн – штрафу (фіксована частина), 2 229,77 грн – штрафу (процентна складова).

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги частково та стягнув з позичальника на користь банку суму боргу у сумі 37 188,94 грн., з яких: тіло – 16 058,07 грн, несплачені проценти за користування кредитними коштами у розмірі 5 071,87 грн та 16 059,00 грн – пеня за порушення умов договору. Своє рішення суд аргументував тим, що позичальник отримав кошти, проте, не повернув. Тому, потрібно стягнути суми залишку кредиту. Що стосується штрафів, то суд вказав, що Умови та Правила не є складовою укладеного договору, а тому, не можуть бути застосовані до даних правовідносин. Стосовно пені, то суд вирішив її зменшити, адже сума неустойки, яку просив стягнути банк становить набагато більший розмірі ніж сума боргу по тілу кредиту.

Суд апеляційної інстанції залишив рішення суду першої – без змін.

Не погодившись з такими рішеннями судів, позичальник подала касаційну скаргу, яка у подальшому надійшла на розгляд Великої Палата Верховного Суду.

Свою скаргу позичальник аргументувала тим, що вона не підписували Умови та Правила надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» на підставі яких банк самостійно може встановлювати та змінювати кредитний ліміт та умови кредитування.

Розглядаючи справу по суті, Велика Палата Верховного Суду колегія суддів дослідила, що кредитний договір укладався на підставі договору оферти розробленої ПриватБанком. Що її умови повинні бути чіткими і зрозумілими для споживача таких послуг. Велика Палата зауважила, що у заявці на приєднання відсутні умови щодо процентної ставки та відповідальності за прострочення платежів. У свою чергу банк вказував, що такі умови знаходилися на сайті https://privatbank.ua/terms/як невід`ємні частини спірного договору. У цих умовах і міститься інформацію про процентну ставку та про штрафи за прострочку оплати боргу. Проте, Велика Палата вказала, що умови на даному сайті не можуть бути застосовані судом, адже, у анкеті-заявці відсутня інформація, що позичальник ознайомилася з умовами, які містяться саме на зазначеному сайті. Більше того, сам банк неодноразово їх змінював, а тому, мав можливість подати до суду примірник таких умов, який може містити положення, які є менш сприятливими для позичальника. На цій підставі суд прийшов до висновку, що банк не підтвердив, які ж конкретні умови він запропонував позичальнику при підписанні анкети-заявці, так як, на поданому банком екземплярі умов відсутній підпис позичальника.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що суди попередній інстанцій не мали права задовольняти позовні вимоги ПриватБанку про стягнення процентів та штрафних санкцій за користування кредитним коштами, адже, позичальник не підписав жодного документу, який би обумовлював порядок та умови нарахування і сплати таких платежів. Суд вказав, що в такому випадку банк має право на повернення виданих коштів та стягнення процентів передбачених положеннями статей 625 та 1048 ЦК України. Так як таких вимог банк не заявляв, то суд вирішив скасувати рішення першої та апеляційної інстанції та стягнути з позичальника виключно суму залишку тіла кредиту у розмірі 16 058,07 грн.

У Міноборони заявили, що у Балаклеї сапери виконують планові роботи по знешкодженню.

У Харківській області в районі Балаклейского військового арсеналу сталися вибухи. Про це повідомив мер Балаклеї Іван Столбовой.

“Поодинокі вибухи прогриміли на Балаклейском арсеналі. Зараз там знаходиться командир військової частини, пожежна частина наша, ДНС. Вони оцінять ситуацію – і потім буде детальніша інформація. Ситуація незрозуміла. Це сталося 20-30 хвилин тому”, – сказав Столбовой.

У коментарі керівник управління по зв’язках з громадськістю Генштабу ЗСУ Богдан Сеник заявив, що в результаті вибухів поранені чотири людини.

В той же час начальник управління по зв’язках з громадськістю Збройних сил України Богдан Сеник заявив, що зараз у Балаклеї виконують планові роботи саперів по знешкодженню.
“У районі 14: 30 на 65 арсеналі у Балаклеї було чутне близько 20 вибухів…Там проходять планові роботи саперів, які здійснюють знешкодження”, – відмітив він.

Нагадаємо, у березні 2017 року у Балаклеї Харківської області спалахнула пожежа на складах боєприпасів, вибухівка стала детонувати. Була організована евакуація жителів з 7-кілометрової зони ураження (пізніше її розширили до 10 км). Над небезпечною зоною були заборонені польоти, обмежений рух на дорогах. СБУ кваліфікувала інцидент як диверсію.

Через півроку розслідування на той час генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що був встановлений факт того, що з території Росії прибув беспилотник, який скинув термобарические заряди, які стали причиною вибуху під Балаклеєю.

03 травня 2018 року на військових складах у Балаклеї Харківської області сталася ще одна пожежа. У Генеральному штабі тоді розповіли, що на колишній технічній території 65-го арсеналу у Балаклеї спалахнула трава. Там проводили роботи по очищенню і розмінуванню залишків снарядів, що не розірвалися, в результаті торішньої пожежі, і почалася нова пожежа. Правоохоронці розслідували інцидент як недбале відношення до військової служби.

14 листопада 2019 року Верховною Радой був прийнятий буджет на 2020 рік. Новий бюджет прокоментировала міністр “Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Украіни” Оксана Коляда на своїй сторінці в Facebook.

Це перший бюджет у моєму житті, який вела наша команда від початку і до кінця. Нагадаю, що минулого року Мінвет увійшов в бюджетний рік зі старим розписом. Простіше кажучи профільні ветеранські програми лише декларувалися, але не фінансувалися.

Цього разу у нас є з чим працювати. Головний здобуток – фінансування у повному обсязі (понад 246 мільйонів) програми психосоціальної адаптації (повна назва «Заходи із психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації, забезпечення санаторно-курортним лікуванням…»). Це – однозначно «перемога». Але з цієї перемоги починається великий шлях випробувань. Перше, програма була складена відповідно до запитів місцевих органів влади. Я свідома того, що діюча на той момент система психологічної реабілітації – неповноцінна та не дуже ефективна (м’яко кажучи). Наша команда вже зараз виходить з новими стандартами психосоціальної адаптації, ми відкриваємо нові тренінгові центри (зокрема в Лісовій поляні) та програми. Наше спільне завдання – щоб жодна гривня з цих 246 мільйонів не була витрачена неефективно.

І ще одне. Врешті-решт, бюджет затверджено. Положення про Мінвет також. Протягом найближчого часу ми затвердимо штатний розпис. І тоді ми оголосимо конкурс на заміщення посад. Мова іде про тижні. Я звертаюся до ветеранів – ви маєте можливість змінювати життя власне та своїх побратимів, беріть участь у конкурсі. Якщо комусь потрібні професійні тренінги – звертайтесь, ми організуємо навчання.

У Верховинському лісництві, в урочищі «Хітарь», атовці разом з лісівниками та представниками районної влади у рамках акції «Я люблю Карпати» висадили сіянці ялиці, модрини та кедра європейського.

“Побували у розсадниках, де працівники лісгоспу вирощують і доглядають за саджанцями, дбають про них аж до посадки в лісі. Цікаво і пізнавально. Познайомилися з лісівниками, які щиро дбають про наші Карпати, за що їм велика подяка”, – написали учасники акції у соцмережі.

Як зазначив голова Івано-Франківської асоціації воїнів та ветеранів АТО Мирослав Кріль, в майбутньому ветерани планують до таких акцій залучати дітей з обласного центру.

“Думаю, така програма буде цікава і пізнавальна як для освітніх закладів, так і дітей з Івано-Франківська, які, можливо, вперше у житті зможуть долучитись до посадки дерев і відродження наших карпатських лісів”, – зауважив Мирослав Кріль.