Контррозвідники Служби безпеки України попередили чергову спробу ФСБ РФ отримати таємну інформацію про перспективні вітчизняні військові розробки у ракетобудівній галузі. Співробітники СБУ встановили, що мешканець Луганщини за завданням російської спецслужби встановив контакти з військовослужбовцями ЗС України у районі проведення ООС, які мали доступ до відповідної документації. За передачу відомостей, що цікавлять російську сторону, російський шпигун запропонував військовим матеріальну винагороду, про що вони повідомили українську спецслужбу.
Правоохоронці затримали російського агента 06 травня 2020 року під час спроби передачі представникам ФСБ РФ секретної технічної документації щодо сучасного ракетного комплексу.
За висновками експертів, інформація, яка мала потрапити російській спецслужбі, містить відомості, що становлять державну таємницю України. Їх розголошення могло завдати істотної шкоди обороноздатності нашої держави.
Наразі під процесуальним керівництвом прокуратури Луганської області проводяться першочергові слідчо-оперативні дії.
Минулої доби гібридні збройні формування Російської Федерації вісім разів порушили режим припинення вогню.
Переважну більшість обстрілів зафіксовано у районі відповідальності ОТУ “Схід”.
-Вночі противник з ручних протитанкових гранатометів та стрілецької зброї обстріляв наших військовослужбовців біля Авдіївки, а надвечір обстріляв з підствольних гранатометів та стрілецької зброї.
– Позиції Об’єднаних сил біля Павлополя двічі обстріляли із автоматичних станкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.
-По околиці н.п. Піски рашисти вели вогонь з ручних протитанкових та підствольних гранатометів.
-Неподалік Тарамчука та Кам’янки окупанти обстрілювали наші позиції з гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів.
В районі відповідальності ОТУ “Північ” російські окупанти зі станкових протитанкових гранатометів вели вогонь по наших захисниках неподалік населеного пункту Попасна.
Внаслідок ворожих обстрілів один військовослужбовець Об’єднаних сил отримав поранення.
За даними розвідки, 06 травня у російських окупантів: два «двохсоті» та три – «трьохсоті».
Від початку поточної доби російські окупаційні війська активності не проявляли
На перші травневі дні, коли гаї вкриваються бузковим цвітом, припадають кілька дат, які нагадують нам про пам’ятні вехи в історії України. І далеко не всі з них сьогодні, коли багато чого вже переосмислено і трактовано по-новому, можна назвати святковими. Як було, коли початок місяця, який передував літу, ряснів червоними листками календаря.
Положення є, а оборони немає…
Поміж тих історичних карколомних подій, часто з політичним забарвленням, але і без нього, далеко не всі з нас сьогодні згадують одну, котра у новітній історії України відіграла переломну, і навіть трагічну роль у долях тисяч наших співвітчизників. Зокрема, тих, котрі під час першої та другої хвиль мобілізації вливалися до лав батальйонів територіальної оборони. Сформованих, без перебільшення, з великими потугами в регіонах у березні-травні 2014 року. Їх формували і пізніше, але саме ці первістки, які дуже важко спинялися на ноги у найтяжчі дні боїв на Донбасі, народжувалися наприкінці квітня – початку травня того сумно пам’ятного року. Про формування батальйонів тероборони та злагодження їхніх військових колективів сьогодні, шість років потому, все ще і говорять і пишуть. На їхньому тернистому шляху було все: безпорадність, яка породжувала навіть відчай, розчарування, складні стосунки між рядовими і командирами,акції непокори,і навіть випадки дезертирства тощо… Детальніше у статті на НОВА
Але коли прийшов час, поспіхом сформовані підрозділи з «резервістів» і добровольців, часто недостатньо озброєних і навчених про людське око, проявили себе не гірше за кадрові військові частини. А їхній особовий склад, долаючи неймовірні труднощі, вкотре доводив, що героями не народжуються, а стають тоді, коли мужності вимагають надзвичайні обставини.
Про стан територіальної оборони, стрижнем якої і мали бути батальйони тероборони, до 2014 року в Україні її керманичі говорили дуже мало. Напевне, вважаючи, що для захисту територій і важливих об’єктів в регіонах у разі зовнішньої агресії буде достатньо кадрового війська, яке на той складалося майже з 180 тисяч багнетів. І армія впорається з проблемами ще на кордонах, не дозволивши ворогу хазяйнувати в глибині країни. Правда, самі військові були обізнані більше за інших і в шухлядах своїх столів, зокрема, у військкоматах, тримали напоготові мобілізаційні плани на час «Ч». Утім, і люди в погонах, як показав час, до тероборони ставилися наче до третьорядної справи. Тому, батальйонам тероборони вже тоді випала планида народжуватися в муках і ще довго перебувати в ролі пасинків.
«Навесні 2014 року ми мали величезну кількість вмотивованих людей, які хотіли захищати нашу країну. Але була проблема в тому, що за рахунок того, що військкомати керівництвом Генштабу були дуже скорочені, як і взагалі мобілізаційна система в нашій країні. У нас було взагалі ні про що казати, бо ми навіть не могли одягнути людей. Проблем була величезна кількість: у що одягнути, чим харчувати тощо. І, головне, проблеми з приписним складом…». – визнає тепер генерал-майор Сергій Кривонос, який 2014 року керував обороною Краматорського аеродрому, а згодом був призначений на посаду начальника Управління спеціальних операцій Генштабу. – До анексії Криму та початку бойових дій на Донбасі в Україні діяло Положення про територіальну оборону, про яке можна сказати лише одне: ні розуму, ні серцю. Положення було, а оборони – ні…
Цим документом спочатку планувалося сформувати 27 батальйонів тероборони. Потім – 31. Цей тягар поклали спочатку на голів ОДА, а потім підключили військові комісаріати. Про те, як не на паперах, а в житті проходило формування батальйонів в 2014 році, сьогодні можна дізнатися із дописів у соціальних мережах самих бійців і командирів, їхніх родичів, волонтерів тощо. Враження від тієї інформації можна узагальнити одним словом – важко. Але, як би там не було, а підрозділи тероборони таки сформували. І вони потроху, в міру комплектування і постачання озброєння, висувалися ближче до зони бойових дій. Деякі з областей, як Дніпропетровська і тодішня Кіровоградська, навіть перевиконали «план» і сформували по 3-4 батальйони.
Метод проб і помилок
Подальший бойовий шлях батальйонів тероборони і їхню роль в справі відсічі агресії підступного противника можна проілюструвати на прикладі 39-го батальйону тероборони «Дніпро-2», який сформували 10 травня 2014 року з мешканців Дніпропетровщини. Навіть шість років потому його, уже колишні військовослужбовці, з гордістю і, одночасно з щемом у душі, згадують про перше, найтяжче випробування, яке кров’ю закарбоване в біографії батальйону. Про що редакції Інформаційно-аналітичного порталу для учасників АТО/ООС «НОВА» розповів полковник Володимир Бербушенко, який прийняв командування батальйоном у жовтні 2014 року – майже одразу після того, як батальйон з боями вирвався із оточення під Іловайськом, і очолював підрозділ до вересня 2016 року. На його переконання особовий склад усіх батальйонів тероборони в 2014 році гідно виконував свої обов’язки. І під натиском набагато краще озброєного противника намагався вистояти, не розгубився в ситуації і не залишити своїх позицій. До речі, зазначає В. Бербушенко, 39-й батальйон виявився одним з небагатьох підрозділів, які пробилися із оточення під Іловайськом організовано і з мінімальними втратами. Офіційно говорять про вісім загиблих. Але безпосередні учасники тих подій припускають, що полеглих було більше. І закликають не забувати й про півсотні поранених з числа військовослужбовців батальйону в пеклі Іловайського котла.
Подальша доля батальйону «Дніпро-2» може служити типовим прикладом того, як батальйони тероборони загартовувалися у боях і набували навичок справжніх бойових підрозділів. Так, після Волновахи і Іловайська особовий склад 39-го батальйону тероборони воював під Трьохізбенкою, звільняв Золоте-4, дійшов до Мар’їнки і Авдіївки, разом з 16-м батальйоном тероборони, сформованим у Полтаві, брав Промзону…
«Влітку 2014 року батальйони тероборони показали себе, як непогані частини, здатні воювати, але їм не вистачало озброєння, – говорить комбат. – Тому, було прийнято рішення переформувати їх у мотопіхотні батальйони. Тобто, такі, які вже мають право брати участь у бойових діях на передовій. Перший етап переформування батальйонів тероборони тривав у серпні 2014 року…».
В. Бербушенка не погоджується з тими, хто іронізуючи називає батальйони тероборони «партизанськими». Мовляв, сформовано їх було з резервістів – цивільних людей, котрі відзвичаїлися від військової дисципліни і розгубили за роки перебування у запасі бойових навичок.
«Як військовий скажу, що у вересні – жовтні 2014 року весь «передок» (передова лінія оборони в зоні АТО – авт.) тримали лише батальйони тероборони. Адже кадрові бригади, які там воювали, на той час практично втратили свою боєздатність і їх вивели на відновлення. Тому весь «передок» тримали батальйони, – згадує полковник В. Бербушенко. – Я добре пам’ятаю, як 11 грудня 2014 року нас, командирів батальйонів, збирав начальник Генштабу. Тоді наші батальйони переформували вже в мотопіхотні, вони були окремими, і не входили до складу жодних бригад. Так от, коли він нас збирав, тоді передову частково тримали лише 92 та 24 бригади, а решту наші батальйони тероборони…».
Схоже, повчальні події, пов’язані з формуванням підрозділів тероборони в 2014 році, таки відіграли свою роль. Принаймні, не відкладаючи у довгу шухляду в Генштабі розробили нову концепцію тероборони України, в основу якої покладено принцип формування вже не батальйонів тероборони, які прокладали шлях своїм наступникам, а бригади. Починаючи з 2018 року бригади територіальної оборони фактично створені як окремий вид війська і підпорядковуються оперативному командуванню. Кожна область вже має свою бригаду тероборони, а Київ пішов далі. З огляду на стратегічне значення столиці там створено дві такі бригади. У разі необхідності, як таке трапилося 2014 року, ці формування першими стануть на оборону важливих стратегічних об’єктів, доріг та обласних державних адміністрацій. А якщо ворог перейде до відкритої агресії, особовий склад бригад даватиме відсіч ворогу у тилах та на блокпостах.
Правда, ще й сьогодні тривають дискусії про те, якою все ж має бути територіальна оборона України? Посилаються на зарубіжний досвід, на повчальний і часто трагічний досвід вітчизняних батальйонів тероборони, які заплатили велику ціну за відсутність «живої» концепції тероборони тощо.
«Нам не треба по-новому конструювати велосипед. Досить перейняти європейський досвід, – вважає С. Кривонос. – Наприклад, у Німеччині діють Регіональні сили охорони і підтримки, У Литві – Добровольчі сили національної оборони, у Данії – Сили захисту батьківщини. А у Таїланді взагалі… студенти територіальної оборони! Територіальна оборона потрібна нашим військам, якщо у важких боях доведеться відступати! Потрібно буде стримувати просування ворога, а для цього ми маємо бути умілими і злагодженими бойовими підрозділами, ми повинні зуміти прикрити всі фланги і тили. Адже далі наші домівки, наші сім’ї, яких ми захищатимемо до останнього подиху…».
… Колишній комбат батальйону тероборони «Дніпро-2» «афганець» полковник В.Бербушенко наразі пише книгу про бойовий шлях свого підрозділу. Батальйону тероборони, особовий склад якого одним з перших на себе відчув трагічні результати помилок тих, хто мав турбуватися про територіальну оборону країни, і перетворення з «партизанського» на кадровий мотопіхотний батальйон. Батальйону, який гідно виконав свою роль поза своїми «територіальними» межами і зміцнив лави Збройних Сил України, як повноправний бойовий підрозділ.
Світлана Крюкова дізналась, що історія з так званою гуманітарною допомогою має цікаве продовження, повідомляє «Преса України».
Заступниця головного редактора видання «Страна» Світлана Крюкова повідомила у соцмережі, що у справі з масками, «Епіцентром» та літаком «Мрія» з’явився новий поворот. Вона додала, що попередня влада наживалась на війні, а чинна на епідемії.
«Так ось. Якщо перший уряд профанів продав з країни всі маски на експорт, то другий – на чолі з самим Зеленським, почав завозити все це назад тільки втридорога. У розрахунку на дурня, на те, що ніхто нічого не зрозуміє, ніхто нічого не дізнається. По суті. Гуманітарні вантажі, на яких в кожному виступі піарився президент, виявилися негуманітарними, хоча розмитнювали за нульовою ставкою і без ПДВ», – зазначила вона.
Крюкова нагадала, що так звана гуманітарна допомога пішла до рук комерційних мереж. Не лише до «Епіцентру» та «Сільпо».
«Як виявилося, всі комерційні вантажі, які в медійній площині подавалися Офісом президента як гуманітарні були продані на тендерах, або надійшли в продаж цілої низки держустанов. Як приклад – найбільший тендер Епіцентру з Укргазвидобуванню, два договори від 22 квітня: були куплені маски, респіратори і дезінфектанти без зазначення кількості кожного найменування на загальну суму в 58 млн гривень. Увага – з ПДВ», – зазначила Крюкова.
Українські боксери Олександр Усик та Василь Ломаченко знялися у документальному фільмі “Здрастуй, брате! Христос воскрес”. Фільм представлений російським монастирем “Корсунська Князь-Володимирська чоловіча пустинь” спільно з Києво-Печерською лаврою і опублікований на YouTube-каналі “Корсунська пустинь”.
– Чергова гарна робота роспропаганди та філії ФСБ на території України. Малороси потихесеньку впевнено крокують вперед, – так у Telegram коротко охарактеризував побачене відомий блогер Анатолий Штефан (Штірліц).
У фільмі також задіяні два російських спортсмени: боксер Олександр Трубников і боєць рукопашного стилю Олексій Назаров. Також у зйомках взяв участь митрополит МПЦ в Україні митрополит Онуфрій та інші священнослужителі.
“Фільм розповідає про віру, дружбу, братів у Христі відомих українських боксерів чемпіонів світу Василя Ломаченка, Олександра Усика і російських спортсменів. У нелегкі часи для канонічної православної церкви України, бійці залишаються відданими Богу, вірі, вітчизні!”, – йдеться в описі до фільму.
У цьому фільмі Ломаченко сказав, що Росія і Україна для нього завжди були “єдиним народом”, а також про те, що “у нього не вкладається в голові”, що Росія воює з Україною.
Усик заявив, що не припинить дружити з кимось із Москви через те, що “хтось ділить портфелі”.
Раніше Ломаченко та Усик привітали православних християн з Великоднем в компанії російських артистів, повідомляє УНІАН
Сьомий рік триває агресія Російської Федерації проти України.
Сьомий рік!
Кількість загиблих українців наближається до 14 тисяч… Щодня наші бійці на фронті потерпають від обстрілів російських військових та їхніх найманців, стримуючи подальше просування рашистських окупантів у глиб України. І в цей час у людей, які називають себе українцями, повертається язик говорити про те, що хтось «не поділив портфелі»…
На сьомому році війни пора вже чітко і остаточно визначитись –
Німеччина оголосила в розшук 29-тирічного офіцера ГРУ РФ Дмитра Бадіна, уродженця Курська, за хакерську атаку на Бундестаг. У розшук його оголосила і ФБР США
Федеральна прокуратура Німеччини видала ордер на арешт російського хакера, звинуваченого у зломі комп’ютерної системи бундестагу в 2015 році. Як повідомляють у вівторок, 5 травня, ряд німецьких ЗМІ, мова йде про уродженця Курська, 29-річному Дмитрові Бадіна, передає DW.
Бадин, ймовірно, є службовцем військової частини 26165, розташованої на Комсомольському проспекті в Москві, пише Радіо Свобода.
Ця військова частина відома тим, що в ній служать криптографи і фахівці з комп’ютерної безпеки. За радянських часів ця військова частина займалася дешифруванням такриптоаналізу перехоплених повідомлень для 6-го управління ГРУ, який займався радіотехнічної розвідкою.
Хакерська атака на комп’ютерну систему бундестагу стала на той час найбільшим таким злочином в Німеччині. У квітні 2015 року хакерам вдалося проникнути у внутрішні мережі німецького парламенту і викрасти 16 Гб даних. Хакерська атака виявилася настільки серйозною, що комп’ютерну систему бундестагу довелося відключити на кілька днів з метою безпеки.
За даними тижневика Spiegel, Бадин також оголошений в міжнародний розшук Федеральним бюро розслідувань США. Американська влада підозрює його, а також інших угруповання хакерів Fancy Bear в роботі на російську розвідувальну службу ГРУ, а також в атаках на сервера Демократичної партії США під час президентської кампанії 2016 року, Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA), Організації з заборони хімічної зброї, швейцарську хімічну лабораторію Spiez. Як вказує Spiegel, затримання Бадіна, який імовірно знаходиться на території Росії, представляється малоймовірним.
За даними ЦГЗ, станом на 9:00 шостого травня в Україні на COVID-19 захворіло 13184 осіб, з них: померли – 327 особи; змогли подолати хворобу – 2097 пацієнтів. За минулу добу приріст захворюваності склав 487 нових випадків.
Дані з тимчасово окупованих територій України російські окупанти ретельно приховують.
Ми вже повідомляли, що Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на традиційній нараді з питань запобігання поширенню коронавірусу, яка відбулася під головуванням Президента Володимира Зеленського, поінформував про зафіксований рекордно низький відсоток людей, які захворіли на СOVID-19, відносно загальної кількості активних хворих – 3,5%.
«Дуже позитивна тенденція. Завдяки старанному дотриманню карантину Україні вдалося оминути найстрашніші сценарії. Як ми й передбачали, позитивні тенденції епідемії почалися за тиждень до послаблення карантину. В останні дні дуже важливо ретельно дотримуватися обмежувальних заходів, щоб якомога безпечніше розпочати вихід з карантину», – сказав Володимир Зеленський.
Дане повідомлення було розміщено на сайті Офісу Президента.
Представник Кабміну в Раді Василь Мокан заявив, що українці можуть не розраховувати на швидке повернення до звичного життя. За його прогнозом, про остаточне зняття карантину можна буде говорити у червні чи липні, або й у вересні.
«… хочу внести ясність щодо термінів карантину – офіційне завершення карантинних обмежувальних заходів є останнім, п’ятим етапом поступового виходу. Тому про повне завершення карантину і повернення до нормального функціонування держави можна буде говорити наприкінці червня-липні, а може і в серпні або вересні – все буде залежати від епідеміологічної ситуації та статистики рівня захворюваності / смертності від коронавирусу», – роз’яснив він.
Мокан додав, що зняття карантину означатиме скупчення людей й майже 100%-ву вірогідність повторного спалаху, – повідомляє «Преса України».
Сьогодні, 06 травня, в Україні вдруге відзначають День піхоти. Це свято було встановлене Указом Президента України П.Порошенко від 19 квітня 2019 року з «метою вшанування мужності та героїзму воїнів механізованих, мотопіхотних, гірсько-штурмових військових частин і підрозділів Сухопутних військ Збройних Сил України, виявлених у боротьбі за свободу, незалежність та територіальну цілісність України, а також започаткування сучасних військових традицій».
День 06 травня був обраний невипадково. У 1648 році саме 06 травня козаки під кеівництвом Богдана Хмельницького здобули перемогу в битві біля Жовтих Вод, яка вважається першою переможною битвою Національно-визвольної війни.
Також, 06 травня відзначають релігійне свято — День Юрія (Георгія) Змієборця, який був одним з покровителів українського війська.
“НОВА-новини ветеранів” приєднується до усіх привітань на адресу наших піхотинців. Бажаємо гідно служити, бути вірними присязі, здоров’я та мужності у захисті нашої Батьківщини!
Мінветеранів і Координатор проектів ОБСЕ в Україні працюватимуть над розбудовою національної системи реабілітації постарждалих внаслідок збройної агресії на Сході України
Про це йшла мова, під час онлайн-конференції Міністра у справах ветеранів України Сергія Бессараба із Координатором проектів ОБСЕ в Україні Генріком Вілладсеном.
Відповідна інформація розміщена на сайті Міністерства у справах ветеранів України.
Міністр подякував представництву ОБСЕ в Україні за роботу, яку вони здійснюють в напрямку підтримки постраждалих внаслідок війни на Сході та наданні допомоги ветеранам в процесі психологічної адаптації.
Сергій Бессараб відзначив, що розроблені за участі місії ОБСЕ «Методичні рекомендації щодо оцінки ризиків виникнення кофліктів у громадах Донецької, Луганської, Херсонської областей» – важливі дослідження на які, в тому числі, орієнтуватиметься міністерство, при формуванні подальших пріоритетів в роботі.
В свою чергу, Генрік Вілладсен розповів, що сьогодні місія ОБСЕ провдовжує моніторити ситуацію в Донецькій і Луганській областях і окремо працює в напрямку психологічної підтримки постраждалих внаслідок військового конфлікту та готове надати тренінгову допомогу працівникам міністерства щодо організації роботи з психолочної реабілітації ветеранів та родин загиблих.
Сторони домовилися, розпочати розбудову національної системи реабілітації постаржалих внаслідок збройної агресії на Сході України. Зокрема, в рамках співпраці, обладнати тренінговий простір в Центрі психологічного здоров’я та реабілітації ветеранів та розпочати підготовку інформаційного онлайн довідника з наявної допомоги постраждалим внаслідок конфлікту.
В онлайн конференції взяла участь менеджер національного проекту «Соціальна і психологічна реабілітація населення, постраждалого внаслідок конфлікту» Лідія Малогулко та менеджер національного проекту «Діалог заради реформ і суспільного єднання в Україні» Роксолана Мельник, з якими Мінветеранів також продовжать співпрацю.
Детельно ознайомитися із Методичними рекомендаціями щодо оцінки ризиків виникнення кофліктів у громадах можна за посиланням:
5 травня 2020 року Президент України Володимир Зеленський затвердив склад делегації України для участі в Тристоронній контактній групі (ТКГ) з мирного врегулювання ситуації у Донецькій та Луганській областях. Відповідний указ Глава держави підписав 5 травня 2020 року.
Відповідне повідомлення розміщено на офіційному сайті Президента України.
– віце-прем’єр-міністр України – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков (перший заступник глави делегації),
– голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, народний депутат України Олександр Мережко (заступник глави делегації),
– заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Юлія Свириденко (представник України в робочій підгрупі з соціально-економічних питань),
– голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, народний депутат України Андрій Костін (представник України в робочій підгрупі з політичних питань),
– заступник міністра оборони України Олександр Поліщук (представник України в робочій підгрупі з безпекових питань),
– голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, народний депутат України Галина Третьякова (представник України в робочій підгрупі з гуманітарних питань).
Глава української делегації та його перший заступник отримали право визначати заступників представників України у робочих підгрупах та залучати до роботи делегації народних депутатів, представників державних органів влади, радників, експертів і технічних працівників.
На Міністерство закордонних справ України покладається організаційне, інформаційне, консультативне та інше забезпечення діяльності делегації України в ТКГ.
Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак, який за дорученням Глави держави модерує діяльність української делегації в ТКГ. Андрій Єрмак зазначив, що цей указ Президента додатково регламентує склад української делегації, а також визначає сегмент відповідальності кожного її члена.
«Процес урегулювання ситуації на Донбасі складний, а тому має тривати безперервно. Україна хоче займати більш жорстку та ініціативну позицію, тому що нам потрібні істотні зрушення в цілій низці проблем. Потрібні більш чіткі визначення спірних і конфліктних точок та більш рельєфне позначення власних позицій», – сказав Андрій Єрмак.
Він наголосив, що Володимир Зеленський пильно стежить за діяльністю ТКГ та зацікавлений в інтенсифікації роботи групи для отримання більш вагомих результатів.
В той самий час коли Президент України Володимир Зеленський «…пильно стежить за діяльністю ТКГ та зацікавлений в інтенсифікації роботи групи для отримання більш вагомих результатів», а Кремль заявляє про те, що в Україні триває «громадянська війна», самі рашистські бойовики, які воюють на Донбасі, аж ніяк не приховують і не соромляться заявляти, звідки вони взялися «в східних районах Україні».
У контрольованій рашистами спільноті «Сводки от ополчения Новороссии» в публікаціях чітко вказується про наявність саме російських бойовиків на сході української держави.
«24.04.20. Звіт А. Жучковского про медичну допомогу бійцям російської армії (ополчення) Донбасу. Ми продовжуємо закупівлі медикаментів і надання допомоги пораненим бійцям російської армії народного ополчення на Донбасі. У деяких випадках допомога надається нужденним членам сімей бійців або сім’ям загиблих», – йдеться в одному з постів.
Гроші окупанти збирають для своїх потреб на картки Ощадбанку Росії та Яндекс-гроші.
Зважаючи на риторику російських пропагандистських ЗМІ, на це, та інші повідомлення рашистських найманців, виникає питання – а з ким і про що збирається домовлятися створена Президентом України «ТКГ»?
Про це пвідомляє uapress.info з посиланням на «Преса України».
