Олена Мокренчук – журналістка, педагог, волонтерка, старший офіцер пресцентру оперативного командування «Північ», авторка двох книг про події на Сході країни і полеглих героїв, мати чотирьох дітей та тричі бабуся.
До Євромайдану та війни на Сході України Олена Мокренчук не уявляла, що пов’яже своє життя з армією.
Народилась у місті Сніжному (Донецька область). Дитинство провела разом з батьками-педагогами, які кочували Новоазовським та Тельманівським районами. Як тоді казали, «піднімаючи сільські школи».
Здобула історичну освіту в Донецькому національному університеті, працювала вчителькою та журналісткою на Донбасі, колонізованому кланом Януковича. У 2004-му почала працювати в Києві, а в 2009-му разом з родиною остаточно перебралась до столиці.
У період Революції гідності була однією з учасниць пресцентру Майдану. Згодом, під час анексії РФ українського Криму, з ризиком для життя висвітлювала події в Сімферополі та Севастополі, де вже хазяйнували «зелені чоловічки» та бандити із «самооборони Криму».
А далі, коли спалахнув Схід України, Олена Мокренчук стала волонтеркою, щоб допомагати нашим підрозділам. Ба більше, як місцева мешканка, вона неодноразово була й провідником для інших волонтерських груп, що доставляли допомогу передовим підрозділам сил АТО.
А з 2016 року Олена й сама одягла військовий однострій, щоб увійти до лав військових журналістів. Її добре знають як керівника пресслужби окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. З легендарними піхотинцями Олена Мокренчук служила декілька років поспіль. І, зокрема, завдяки її роботі про звитяжні звершення цього з’єднання відомо широкому загалу в Україні та поза її межами.
А щодо літературної діяльності, то наразі в її письменницькому портфоліо дві опубліковані книги – «Аліска, фронтова лисичка» і «Афінка з «Куби». Обидві книги написані в період служби в бригаді Чорних Запорожців. Сюжети творів взяті з життя та стилізовані у вигляді оповідань.
Перша книга – реальна історія, що відбулася навесні 2017 року на шахті Бутівка, поблизу прифронтової Авдіївки. Крихітне лисенятко народилося під час війни, осиротіло через неї – і тут же, на фронті, знайшло нову сім’ю серед військових ЗС України.
– Через історію маленької Аліски та інших пухнастих друзів українських бійців я доступною мовою розповідаю про бойові дії, трагедії і перемоги захисників України, – каже авторка. – Всі події та персонажі реальні. Книга адресована і підліткам, і дорослим.
Повість про пригоди маленької собачки Афінки та її друзів охоплює період з весни 2015 до весни 2017 року. Географічно – від Богданівки, Старогнатівки і Докучаєвська до Авдіївки. Живі історії (подекуди кумедні, іноді трагічні) відтворюють бойові дії та будні, взаємини і побут військовослужбовців із механізованого батальйону бригади.
А головний твір військової письменниці, що має робочу назву «Вітер зі Сходу», ще пишеться. Книга буде великою, певноюмірою документально відображатиме історичні події, учасниками яких були українські піхотинці.
– Війна ще триває, то ж закінчити книгу немає можливості, – говорить Олена Мокренчук. – Усі події, що увійдуть до неї, реально мали місце в період від 2014 року до сьогодення. Хочу розповісти історію людей, які творили нову сучасну Україну, боронили її суверенітет, віддавали за неї своє життя…
Уривок майбутньої книги Олени Мокренчук ми пропонуємо вам сьогодні у виконанні авторки.
Координатор у Медійна ініціатива за права людини Ольга Решетилова:
– Це дуже важливий пост. Він про національні інтереси і спецоперацію, яка відбувається просто зараз, – повідомляє Військовий навігатор України.
Не знаю, чи ви помітили, як на вихідних активно розповсюджувалась інформація про вручення підозр командуючому Військово-морськими силами Воронченку, екс-голові РНБО Турчинову та екс-президентові Порошенку щодо їхніх “неправомірних дій, які призвели до захоплення росіянами українських кораблів і моряків 25 листопада 2018 року”.
Першим зробив гучну заяву Олег Ляшко, потім на диво швидко на неї зреагували деякі організації. Згодом, щоправда, в ОГПУ і ДБР інформацію про підготовку підозр спростували. І можна було б на цьому поставити крапку. Але проблема в тому, що провадження у ДБР продовжують розслідувати, а інформація про вручення підозр таки час від часу гуляє коридорами цього прекрасного відомства.
Не буду багато говорити про суть провадження. Моя особиста позиція: за політичні рішення політики повинні нести політичну відповідальність. І Порошенко її поніс.
І я навіть не про те, що це провадження ДБР суперечить чотирьом справам, які розслідує СБУ за фактами ведення агресивної війни та порушення законів і звичаїв ведення війни представниками влади РФ під час та після подій в Керченській протоці.
Давайте поговоримо про те, які наслідки ось це провадження ДБР матиме для міжнародної позиції України щодо тих злопам’ятних подій. Принагідно дякую фаховим юристам, які допомогли в цьому розібратися.
Найперше, давайте згадаємо про міжнародну підтримку, надану Україні в той період.
Меркель, Макрон, Трамп та інші світові лідери засуджували дії Росії, а не керівництва України.
Тим часом Україна, як я вже казала, кваліфікувала захоплення суден як акт агресії РФ.
У квітні 2019 року Україна подала позов до арбітражного трибуналу проти Росії щодо порушення нею Конвенції ООН з морського права.
Якщо пам’ятаєте, саме цей арбітраж вже 25 травня минулого року виніс рішення, згідно з яким РФ мала негайно звільнити українських моряків і повернути судна. Через одне місце, але Кремль таки виконав рішення суду.
А ТЕПЕР НАЙГОЛОВНІШЕ. Розгляд справи у міжнародному трибуналі триває. В України залишається менше місяця, щоб подати свій меморандум, у якому викласти всі свої аргументи проти Росії. Дедлайн – 22 травня.
Потім ще три місяці буде у РФ, щоб висловити свої заперечення щодо юрисдикції міжнародного трибуналу ООН з морського права.
І ось тут якраз Росії потрібне згадане провадження ДБР та максимум інформації про нього у відкритих джерелах, в ідеалі – підозри у провадженні. Росіяни будуть наголошувати на тому, що Україна сама розглядає події у Керченській протоці як провокацію. А відтак – міжнародний трибунал немає юрисдикції.
Я не знаю, хто використавує ДБР, Ляшка й інших спікерів у якості агентів впливу Кремля, але ми всі маємо усвідомлювати, що дане провадження несе низку величезних ризиків для національних інтересів. Починаючи з того, що Україні не буде задоволено в позові, Росія нам не заплатить компенсацію, а російські чиновники і органи не підпадуть під санкції, закінчуючи тим, що це надасть Росії аргументи для притягнення українських військовослужбовців до відповідальності.
І наостанок. Ми знаємо, що Володимир Зеленський особисто докладав багато зусиль для звільнення українських моряків. Він носив браслети з їхніми іменами і називав їх героями. Натомість всі зусилля президента та інформаційний ефект, який він отримав від них, нівелюються однією зовсім не політичною справою в одному зовсім незаангажованому ДБР.
Маю надію, що національні інтереси і здоровий глузд переважать бажання політичної помсти.
Автор: Ольга Решетилова – координатор у Медійна ініціатива за права людини
На Алеї Слави отець АнтонійAntonPanasenko капелан 1-ої окремої танкової Сіверської бригади звершив Божественну Літургію та поминальну панахиду по всім загиблим воїнам України, по всім, кого з нами немає поряд назавжди!
Представники цивільно-військового співробітництва оперативно-тактичного угруповання «Схід» постійно доглядають та підтримують у належному стані місця поховань захисників України.
Днями офіцери цивільно-військового співробітництва оперативно-тактичного угруповання «Схід»» відвідали пам’ятні місця, де поховані українські воїни-захисники та місцеві патріоти, які віддали свої життя у війні з російським агресором.
За словами начальника групи цивільно-військового співробітництва оперативно-тактичного угруповання «Схід» старшого лейтенанта Оксани Козиренко, саме завдяки жертовності справжніх українців, які віддали свої життя за незалежність, Україна – вільна та неподільна, захисники якої разом продовжують боротьбу за її майбутнє. Тож, віддати шану пам’яті кращим синам та донькам українського народу, які загинули тут на Донецькій землі – святий обов’язок живих, у пам’яті яких загиблі побратими залишатимуться навіки.
Як зазначила офіцерка, представники цивільно-військового співробітництва постійно доглядають та підтримують у належному стані місця поховань – обеліски та могили загиблих патріотів.
Повний транспортний колапс під час дії карантину переконливо довів актуальність крилатого вислову з роману «Золоте теля»: «Автомобіль – це не розкіш, а засіб пересування!». А для декого це ще й засіб виживання.
Розмитнення дорожче самої автівки
Попри деяку лібералізацію, проведену два роки тому, розмитнення автомобілів в Україні залишається одним із самих дорогих у світі. І це не дивлячись на те, що за рівнем середньої зарплати наша країна постійно змагається з Молдовою за те, щоб не опинитися на останньому місці у Європі.
Під поняттям «розмитнення» мають на увазі три основних платежі: ввізне мито – до 10% від оціночної вартості автівки, акцизний збір та податок на додану вартість (ПДВ), який складає 20% від суми вартості автомобіля, мита та акцизу. Для автомобілів, що були в експлуатації від 5 до 10 і більше років, а саме такі зазвичай завозять в Україну через їх прийнятну ціну, головним чинником високої вартості розмитнення становить акциз, який розраховується по спеціальній формулі. В її основі – тип двигуна, робочий об’єм циліндрів та вік автівки. Чим він більший, тим більший акциз. Калькулятори, які допомагають розрахувати вартість розмитнення автомобілів, можна легко знайти на відповідних сайтах. До цієї суми варто додати плату за послуги брокера, ціну сертифікації автомобіля в України та власні витрати на поїздку за кордон, оформлення там договору купівлі та перегін автомобіля до місця проживання. Але й це ще не все. Щоб на законних підставах користуватися транспортним засобом, за придбаний за кордоном автомобіль, окрім митних платежів, потрібно сплатити ще й ставку пенсійного збору за першу реєстрацію легкового автомобіля у розмірі від 3% до 5% його вартості.
От і виходить, що розміри усіх платежів інколи виявляються більшими, ніж ціна самого автомобіля. А штрафи за експлуатацію не розмитненого транспортного засобу становлять до 170 000 грн з можливістю його конфіскації. І хоча по Україні досі їздить велика кількість автівок на «євробляхах», а поліція з різних причин поки заплющує на це очі, охочих ризикувати стає все менше, а більшає тих, хто бажає придбати й розмитнити недорогий і якісний автомобіль із-за кордону.
Мінветеранів виступило з ініціативою
Минулого тижня Міністерство у справах ветеранів України створило робочу групу з питань запровадження пільгового ввезення транспортних засобів на митну територію України для ветеранів війни. Інформація про підписання міністром відповідного наказу №80 від 22 квітня 2020 року з’явилася на офіційному сайті Мінветеранів у п’ятницю. До її складу увійшли представники ветеранських громадських організацій та фахівці міністерства, а очолив робочу групу заступник міністра Олексій Ілляшенко. Група провела перше засідання і прийняла рішення розпочати підготовку концепції законопроекту, який би забезпечив ветеранів додатковими можливостями для організації власної справи, гарантував соціальну справедливість та сприяв гармонізації стосунків між суспільством і ветеранами.
«Сьогодні питання розмитнення авто сприймається суспільством лише як чергова пільга від держави. Ми ж в майбутньому законопроекті плануємо піти далі, і створити можливості для пільгової купівлі ветераном якісних авто для ведення власної справи. По-перше, це – стимулюватиме їх до відкриття малого бізнесу. По-друге, сприятиме наповнення державного та місцевих бюджетів, а не стане додатковим фінансовим тягарем для держави», – заявив на засіданні Олексій Ілляшенко.
Робоча група запросила ветеранів долучитися до обговорення концепції майбутнього законопроекту та направляти свої пропозиції на електронну пошту: dsiv@ukr.net
Такі ініціативи вже були
Учасники АТО/ООС в цілому вітають цю ініціативу, але згадують, що такі ініціативи вже були і ні до чого вони так і не привели. Нажаль, це не песимізм, а лише констатація фактів.
«Я згадую, як у серпні 2015 року були повідомлення про прес-конференцію представника Головного управління по роботі з особовим складом Національної гвардії України, на яких він повідомив про законодавчі ініціативи стосовно дозволу учасникам АТО однократно провозити на територію України автомобіль без сплати митних зборів, що дозволяло удвічі зменшити його вартість. Ми тоді в це повірили. Але далі обіцянки справа не рушила. Я довго чекав – але так і не дочекався. Нещодавно придбав 20-річний автомобіль, який мені був вкрай потрібен, за досить великі гроші», – розповів інвалід війни, який у 2014 році брав участь в АТО у складі 25-ої окремої повітряно-десантної бригади Андрій Л.
На початку цього року у Верховній Раді зареєстрували законопроект №3093, який передбачає можливість учасникам АТО витрати на акциз та ПДВ при розмитненні автівки сплачувати у розстрочку – рівними частинами протягом 36 місяців без будь-яких відсотків. Скористатися такою пільгою, згідно законопроекту, можна раз на 5 років, щоправда, термін дії пільгового механізму передбачений лише до 1 січня 2025 року. Нажаль, надання цієї досить куцої пільги залишається під великим питанням, адже жоден із 7-ми комітетів, які його мають розглянути, досі цього не зробили. А перспективи його розгляду на сесійному засіданні парламенту найближчим часом виглядають дуже примарними через карантинні обмеження у роботі Верховної Ради.
В останні дні в Україні заговорили про можливість здешевлення розмитнення автомобілів для усіх громадян, щоб за рахунок їх кількості збільшити доходи державного бюджету, який хронічно не виконується через кризу. Начебто, народні депутати заради наповнення дербюджету готові піти на доступне розмитнення «євроблях». Проте, далі розмов жодних рухів у Верховній Раді щодо вирішення цього питання також немає.
Ветерани мають право, але за нього треба боротися
На думку багатьох експертів, покращення умов розмитнення для усіх громадян України стало б досить розумним кроком з боку влади, адже в умовах жорстокого карантину всі переконалися у тому, що доступний автомобіль – це дійсно не розкіш, а лише засіб пересування. А для багатьох ще й спосіб прогодувати себе і свою сім’ю. І все ж, ветерани АТО/ООС мають право на отримання умов саме пільгового розмитнення автомобілів, яке вони здобули своєю кров’ю і втратою здоров’я. І за цю пільгу ветеранам варто поборотися.
У цьому сенсі ініціатива Мінветеранів без сумніву дуже вчасна. А може й навіть трохи запізніла – це питання мало бути вирішено вже давно. Обговорюючи ініціативу міністерства ветерани війни у соцмережах здебільше висловлюються песимістично: «Знову робоча група, піар і більше нічого», «Пуста балаканина», «Одні обіцянки»…». І їх можна зрозуміти, адже досі далі розмов справа дійсно не рушила.
А все ж – краще робоча група при Мінветеранів ніж нічого. Вона може напрацювати законопроект, який влаштовує ветеранів і який внесуть на розгляд Верховної Ради. Так, робоча група – це лише перший і дуже маленький крок, але це крок у правильному напрямку. Можливо, це у якомусь сенсі піар, але він теж потрібен, інакше все затихне, як це було раніше. Більше того – піар конче потрібен, треба більше вимог, петицій, пропозицій, інших інформаційних приводів та максимальна активність ветеранської спільноти. Необхідно створити хвилю, яку народні депутати і виконавча влада не змогли б не помітити та проігнорувати, на яку вони були б вимушені якось реагувати. І тоді з’явиться шанс отримати саме те, на що розраховують ветерани війни.
Головне, щоб за створенням робочої групи були подальші і найскоріші дії, щоб вона відчувала реальну підтримку ветеранської спільноти і робила наступні кроки не затягуючи процес підготовки концепції та самого законопроекту. На все це потрібні не місяці, а тижні, і не більше, інакше все знову потоне у балаканині. Пам’ятаєте, як казав Іван Франко у «Каменярах»: «Лупайте сю скалу!… Бо вам призначено скалу сесю розбить!». Тож будемо вірити, що спільними зусиллями цю бюрократичну скелю ми таки розіб’ємо!
Законопроект хочуть внести на розгляд Верховної Ради до кінця травня
Коли стаття вже була написана, редакції «НОВА» вдалося взяти інтерв’ю у одного з членів робочої групи, який представляє в ній Раду ветеранів України, голови ГО «Спілка учасників бойових дій «Об’єднані війною» Миколи МАРЧИШАКА. Нижче даємо його відповіді на поставлені питання:
В повідомлені на сайті Мінветеранів йдеться про початок підготовки концепції законопроекту щодозапровадження пільгового ввезення транспортних засобів на митну територію України для ветеранів війни. Завдання робочої групи підготувати законопроект чи тільки його концепцію?
– Зрозуміло, що законопроект. Я в Раді ветеранів визначений відповідальним саме за цей напрямок роботи і займаюся питанням пільгового розмитнення автомобілів досить давно. Є певні напрацювання, які мають допомогти пришвидшити процес підготовки законопроекту. Важливо, щоб у ньому було відображено не тільки бачення Ради ветеранів, а й думки всієї ветеранської спільноти. Тому ми дали електронну адресу для надсилання пропозицій, які обов’язково врахуємо при підготовці документу. Хочу зауважити, що законопроект буде стосуватися не лише учасників бойових дій та інвалідів війни, а й членів сімей загиблих військовослужбовців та тих, хто зник без вісті. Це принципова позиція.
Чи визначені строки завершення роботи над законопроектом та його внесення на розгляд парламенту? І через якого суб’єкта законодавчої ініціативи законопроект буде внесений до Верховної Ради?
Про конкретні строки наразі говорити не можу, але сподіваюся що робота буде завершена протягом 2-3 тижнів і законопроект буде готовий для розгляду у парламенті. Вносити його до Верховної Ради буде Міністерство у справах ветеранів України.
Що саме планується змінити у законодавстві для забезпечення пільгового розмитнення автомобілів для ветеранів війни?
Робоча група тільки розпочала підготовку законопроекту, тому говорити про конкретні пільги поки рано. Можу висловити лише свою особисту думку. На мій погляд, для ветеранів війни при ввозі транспортного засобу має залишитися лише один платіж – до Пенсійного фонду при реєстрації автомобіля. Усі митні платежі мають бути зведені до нуля. І я проти того, щоб вводити якісь обмеження на користування автомобілем після його пільгового розмитнення. Розумію, що багато хто буде проти прийняття цього законопроекту, тому важливо, щоб ветеранська спільнота рішуче підтримала ініціативу Мінветеранів.
Нагадаємо, що минулого тижня ми розповіли про можливості для працевлаштування учасників АТО/ООС під час карантину та на що ветеранам варто звернути увагу після його закінчення.
Прості речі рятують життя – зміст цієї фрази добре розуміють рівняни, які майже з початком бойових дій на сході об’єдналися, щоб навчати інших основам домедичної допомоги, в тому числі – в умовах бойових дій
Їх десятеро, лише троє з них – медики, інші – вчитель, юрист та представники далеких від медицини професій, які закінчили профільні курси. Разом вони – громадська організація «Рівне-ТАКМЕД». Голова ГО – лікар Тетяна Воронцова. У 2014 році, побувавши на навчаннях з тактичної медицини в Тернополі, вона вирішила, що у Рівному теж обов’язково має бути щось подібне. Зустрівшись після з однодумцями – колегами-рівнянами, які також разом з нею були на навчанні, і, обговоривши цю ідею, медики звернулися з пропозицією до оперативного командування «Північ». Так почалася робота по навчанню тактичній медицині мобілізованих бійців – майбутніх учасників антитерористичної операції.
Під час мобілізаційних хвиль волонтери «Рівне-ТАКМЕД» працювали на полігонах, навчаючи бійців та готуючи з числа бажаючих майбутніх інструкторів. Були задіяні також і безпосередньо у зоні АТО – у 2015 році проводили навчально-тренувальну роботу, що базувалась на комплексних програмах НАТО «Combat Medicine, з бійцями-десантниками на Луганщині.
– З початку нашої діяльності ми входили до ГО «Білі берети», з вересня 2018 року ми – громадська організація «Рівне – ТАКМЕД». Зміна відбулася через певні організаційні моменти, але, незалежно від назви, ми працюємо для того, щоб кожен бажаючий отримав знання, які допоможуть врятувати себе та інших. Найбільша подяка у роботі інструкторів – повідомлення від бійців. Коли вони пишуть, що, завдяки цим знанням, хтось з 300-тих не став 200-тим, ти розумієш, що все це не даремно, – розповідає Тетяна Воронцова.
До речі, інструктори «Рівне-ТАКМЕД» не просто займаються навчанням військових, але і працюють на перспективу. Так, у всіх, без виключення, школах міста Рівного у цьому навчальному році було впроваджено курс «Умій врятувати життя». Можливим це стало, завдяки підписаному Меморандуму про співпрацю між ГО «Рівне-ТАКМЕД» та Рівненською міською радою.
За словами Тетяни Воронцової, цей досвід є абсолютно унікальним в Україні, адже новий курс передбачає системні зміни в програмі та значне фінансування.
У 2018 році було проведено навчання всіх вчителів «Основи Здоров’я» Рівного. Завдяки коштам міського бюджету, всі 36 шкіл міста зараз забезпечено необхідними засобами, які відповідають міжнародним стандартам, для навчання домедичній домомозі.
Наразі, коли мобілізація позаду, волонтери працюють за потребою, але плани мають амбітні.
Голова громадської організації ділиться своєї мрією – відкрити навчально-тренувальний центр, де б бажаючі могли не тільки отримати знання з тактичної медицини чи вогневої підготовки, але і максимально відпрацювати ці знання на практиці та у наближених до бойових умовах.
– Хотіли б залучити до цієї роботи ветеранів, адже їх досвід є безцінним і його не можна втрачати. Коли людина має змогу прийти і отримати комплексно ці знання, а також – закріпити їх практично, це зовсім інше, ніж просто теоретичні лекції чи кількаденні збори. Крім цього, важливо не забувати про патріотичне виховання. Подібні центри – це місце, яке б допомогло сформувати позитивне ставлення до військовослужбовців та посилило б у людей відчуття національної гідності.
Підтверджує важливість справи ГО і боєць з позивним «Борщ», який просив не називати своє ім’я, оскільки і зараз продовжує виконувати бойові задачі на сході.
– У 2015 році я проходив навчання такмеду на Рівненському полігоні. І тоді навіть подумати не міг, що вже зовсім скоро, під час боїв у Мар’їнці та Красногорівці, мені доведеться застосовувати їх на практиці. Завдяки тому, чого мене навчили інструктори «Рівне-ТАКМЕД», я зміг врятувати життя своїх побратимів.
Важливо, що фінансується громадська організація виключно за рахунок добровільних внесків, тобто працюють волонтери-інструктори абсолютно безкоштовно, а ось ті знання, якими вони діляться, дійсно, безцінні.
У першому кварталі 2020 року понад 108496 українців отримали російське громадянство. Про це свідчать статистичні відомості щодо міграційної ситуації МВС РФ, опубліковані в понеділок, 27 квітня, передає “Журналіст”.
Також за даний період видано 8 834 видів на проживання для українців.
Всього ж зараз у Росії проживає за посвідками 143766 українців.
Ще 5656 українців у січні-березні отримали дозвіл на тимчасове проживання. За такими дозволами в РФ проживає в даний час 96718 українців.
Нагадаємо, що раніше Путін спростив отримання російського громадянства. Нові правила спрощують отримання російського громадянства для жителів України, Молдови, Білорусі та Казахстану.
24 квітня німецька сторона повідомляла, що на 30 квітня запланована відеоконференція Відеоконференція у нормандському форматі: у Німеччині розповіли про очікування представників країн нормандського формату. Під час цих переговорів планували досягти нових домовленостей щодо виконання попередніх рішень. Інформацію про відеоконференцію підтверджувала українська сторона, а в Росії вдавали, що нічого про цю зустріч не знають.
Голова МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що через дії України нормандська зустріч, яку планували на квітень, не відбудеться.
Лавров зазначив, що про жодну зустріч у нормандському форматі поки мови бути не може, повідомляє “24 Канал” посилаючись “РИА Новости”.
На останніх переговорах контактної групи українська сторона наголосила на необхідності виконання домовленостей “нормандської четвірки” для проведення наступної зустрічі в Берліні найближчим часом.
Україна не бачить необхідності закріплення «особливого статусу Донбасу» на законодавчому рівні, на якому наполягає Володимир Путін.
Востаннє зустріч нормандської четвірки відбувалася 9 грудня 2019 року. Тоді учасники домовилися, що наступна зустріч відбудеться через 4 місяці – у квітні 2020 року. Втім переговорний процес був ускладнений пандемією коронавірусу.
Військова контррозвідка СБУ викрила нові факти агресивної діяльності російських спецслужб щодо вербування і схилення наших співвітчизників до дій на шкоду державній безпеці нашої країни.
Оперативники СБУ задокументували факт незаконного затримання молодшого сержанта Держприкордонслужби України представниками ФСБ РФ на адміністративній межі з тимчасово окупованою територією АР Крим. Після цього представники російських спецслужб, використовуючи насилля і тортури, намагалися змусити українця зізнатися у нібито навмисному перетині адмінмежі з півостровом.
Також ФСБ схиляла чоловіка до конфіденційного співробітництва для одержання інформація щодо організації бойових чергувань підрозділами Держприкордонслужби.
Після «вибиття» зізнань і відеофіксації у начебто перетині кордону, представники РФ доправили українського військовослужбовця до контрольного пункту «Каланчак». Після цього СБУ здійснила перевірку інформації щодо обставин незаконного затримання прикордонника та його контактів з ФСБ РФ.
Служба безпеки України рекомендує громадянам України утримуватися від поїздок до РФ та на тимчасово окуповані території, а також нагадує, що відповідно до ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України від кримінальної відповідальності звільняються громадяни, які на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників не вчиняли ніяких дій і добровільно заявляли органам державної влади про свій зв’язок з ними та про отримане завдання.
27 квітня гібридні збройні формування Російської Федерації вкотре порушили зобов’язання щодо припинення вогню та дев’ять разів обстріляли позиції Об’єднаних сил.
Ситуація в районі відповідальності (р.в.) оперативно-тактичного угруповання (ОТУ) “Схід”:
– неподалік Мар’їнки ворог вів вогонь по наших позиціях зі стрілецької зброї;
– неподалік Опитного опорні пункти ОС були обстріляні з автоматичних станкових гранатометів (АПГ);
– біля Новоселівки 2 вночі був зафіксований ворожий обстріл з великокаліберних кулеметів.
В р.в. ОТУ “Північ”:
– 5 мін 120-го калібру російські окупанти випустили по захисникам Катеринівки, також здійснювали обстріл з СПГ та АПГ, великокаліберних кулеметів, стрілецької зброї;
– поблизу н.п. Кримське рашисти вдень обстріляли позіції ОС з гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів, а ввечері – зі 120 мм міномета зробили сім пострілів;
– захисників Південного окупанти обстрілювали з автоматичних станкових гранатометів (АСГ);
– в районі Травневого українських захисників обстріляли з 82 мм мінометів, СПГ та великокаліберних кулеметів.
Внаслідок ворожих обстрілів двоє українських захисників отримали поранення.
Від початку цієї доби рашистські окупанти вже двічі обстріляли позиції ОС, які виконують завдання у складі ОТУ “Північ”.
По оборонцях Кримського російські окупанти гатили з 120 мм мінометів та гранатометів різних систем. Для припинення провокацій українські військові у відповідь змушені були застосовувати чергові вогневі засоби.
На ділянках розведення №1, №2 та №3 режим “Тиша” дотримується.
26 квітня “лінію зіткнення” через КП “в’їзду-виїзду” громадяни не перетинали.
Від сьогодні охоронна фірма учасників бойових дій “Рубіж” і бійці з Міської асоціації учасників АТО готові патрулювати сквери і парки Івано-Франківська. Про це повідомив заступник голови Міської асоціації учасників АТО Василь Андріїв, висловивши підтримку міському голові Івано-Франківська Русланові Марцінківу, який наказав вивезти ромів на Закарпаття, пише КУРС.
«Щодо ситуації із висловлюванням мера до осіб, які скоюють правопорушення, показово плюють на всі карантинні обмеження, чіпляються до перехожих і незаконно проживають на території скверу – ми не тільки висловлюємо свою підтримку у прагненні зберегти життя і здоров’я мешканцям міста, а і готові предметно допомогти в цьому питанні міській владі!, – написав Андріїв у фейсбуці.
– Так від сьогодні при зверненні охоронна фірма учасників бойових дій “Рубіж” і бійці з “Міської Асоціація учасників АТО” будуть готові патрулювати міські сквери та парки і попереджати випадки правопорушень, будемо взаємодіяти із національною поліцією та органами місцевого самоврядування. Закон один для всіх. І якщо будь які особи порушують цей закон і несуть реальну загрозу мешканцям міста, відповідно має бути швидка реакція компетентних служб».
Андріїв також звернувся до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова щодо відкриття кримінального провадження за заявами Марцінківа.
«Візьміться нарешті за реальних злочинців та корупціонерів. Покажіть результат своє діяльності за кілька років. Доведіть до суду резонасні справи, зніміть абсурдні обвинувачення з учасників АТО та волонтерів, зробіть хоть щось для безпеки і спокою громадян! Так блискавично реагуйте на реальні загрози, які системно постають перед українцями, в тому числі через правоохоронну бездіяльність», – закликає Андріїв.
Він додає, що роми становлять загрозу мешканцям в час епідемії і така ситуація є неприпустимою в європейському Івано-Франківську.
«Привокзальний сквер не місце для жебракування та не притулок антисанітарії і злочинності! Готові спільно навести лад у нашому місті!», – зазначає Андріїв.
А все почалося з того, що минулого вівторка на оперативній нараді міський голова дав доручення вивезти людей ромської національності з міста за місцем проживання в Закарпатську область.
Правозахисні та ромські організації відразу засудили заяву Руслана Марцінківа. Стурбованість висловлюванням мера висловило і посольство США в Україні. А міністр МВС Арсен Аваков повідомив про відкриття кримінальної справи за фактом висловлювання Руслана Марцінківа.
Руслан Марцінків вибачився за емоції під час скандальної заяви про ромів, яких мали вивезти на Закарпаття. Він зазначив, що мова йшла не про всих представників даної національності, а про конкретних осіб, які більше місяця не дотримувалися карантину. Марцінків також сказав, що поліція сама звернулася до нього з проханням надати транспорт для осіб ромської національності, які прописані в Іршавському і Свалявському районах Закарпатської області, щоб доставити їх додому.
Роми, яких так і не змогли вивезти з Франківська, і надалі просять милостиню біля ЦУМу та чіпляються до перехожих. Жебракують навіть діти.
