«Ми «ходимо по грошах», але, на жаль, про успіх можемо тільки мріяти»: ветеран планує стати головою громади, щоб навести лад в одному з найдавніших міст України

 Кременецький замок, Францисканський монастир, ансамбль Єзуїтського колегіуму, ботанічний сад – це лише частина того, чим може вразити туристів Кременець Тернопільської області. Але поруч з цим, місто, на жаль також може запам’ятатися поганими дорогами, відсутністю якісного водопостачання та недостатньо розвинутою інфраструктурою.

 

 Такий стан речей можливо і потрібно терміново змінювати – вважає місцевий учасник бойових дій Андрій Біндас. Чоловік вже має досвід роботи у органах місцевого самоврядування, тому до справи підходить не лише теоретично, але і суто практично. З 2003 по 2008 роки захисник працював у Кременецькій міській раді: був секретарем виконкому, керуючим справами та заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів.

 

 На фронті Андрій Біндас провів понад два роки. Потрапив на Донбас у 2016-му, у складі 44-ї окремої артилерійської бригади.

 

 Після повернення з зони бойових дій кремененчанин вирішив спрямувати свої зусилля на допомогу побратимам. Чоловік активно займався волонтерською діяльністю. Але його безперечна гордість – участь у  створенні єдиної в Україні каплиці-пантеону на честь загиблих у російсько-українській війні воїнів, що розташована у селі Лішня Кременецького району. Саме тут Андрій Біндас планує ініціювати створення реабілітаційного центру для ветеранів. Адже, попри мальовничу природу Кременеччини, питання інтеграції бійців у мирне життя тут і досі лишається відкритим. Як, зрештою, і багато інших.

 

 «На мою думку, має бути чітка взаємодія у трикутнику «влада-бізнес-громада». Лише тоді можна сподіватися на успіх та розвиток. На жаль, сьогодні ми бачимо, що діалог між владою та громадою відбувається у абсолютно неприйнятному форматі. Посадовці, яким люди висловили довіру, мають бути чесними та надійними партнерами для громадян, а не ігнорувати їхні проблеми», – пояснює своє бачення Андрій Біндас.

 

 Після виборів до Кременецької міської об’єднаної територіальної громади увійде 16 сільських рад, загалом – це 42 нові населені пункти. Ветеран наголошує, що не всі члени нової громади є самодостатніми, є серед них і дотаційні. Отже, потрібно буде працювати над тим, що розкрити потенціал цих територій, щоб правильно розподілити ресурси між всіма суб’єктами новоствореної ОТГ.

 

 «Мені пощастило народитися і вирости у Кременці. Це край з багатою історією, великою кількості памяток та фантастичною природою. Це – «перлина» України. І зараз мені незрозуміло, чому місцева влада не використовує ці унікальні можливості. Адже, за умов розвитку туристичної сфери, Кременець міг би просто розквітнути. Ми буквально ходимо по грошах, але змушені їздити по старих камяних дорогах, які були побудовані тут ще за часів Польщі. Якщо у Кременці і відбуваються якісь роботи з благоустрою, то у більшості випадків їх ініціюють самі громадяни, яким вже несила чекати дій від влади», – наголошує кандидат.

 

Єзуїтський монастир із колегіумом у Кременці

 Андрій Біндас впевнений, що досвід, набутий у зоні бойових дій, за можливого обрання, точно стане йому в нагоді. Адже війна навчила чоловіка, що, коли ти відповідаєш за долю інших, то не маєш права на помилку.

 

 «Смішно чути від можновладців, які намагаються виправдати свій непрофесіоналізм тим, що всі мають право на помилку. Не мають!, – впевнений ветеран. – Адже, уявіть, що б могло бути, якби всі так легковажно ставилися до своїх обовязків. Наприклад, військові почали стріляти з гармат по позиціях побратимів. Ну, помилилися, з ким не буває?! У місцевому самоврядуванні ти також відповідаєш за людей, які висловили тобі довіру, за якість їхнього життя, за їхню долю та майбутнє. Я не боюся брати на себе цю відповідальність, тому і йду на вибори

 

Олена Шаріпова, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС

 

Нагадуємо: