Про те, що отримати гарантовані державою кожному учаснику бойових дій два гектари землі дедалі стає складнішім, вже не є секретом. Фронтовикам, котрі вирішили скористатися своїм правом і таки отримати жадані ділянки, доводиться у багатьох випадках долати чимало перешкод. Перш за все, з боку чиновників, котрі, схоже, першими зрозуміли справжню цінність родючих ґрунтів і намагаються якомога довше водити за носа учасників бойових дій в надії, що ті втомляться від боротьби і відмовляться від свого права на земельні наділи. Тому не випадково раз у раз із регіонів надходять звістки про протести учасників бойових дій, які вимагають справедливості при розподілі земельних ділянок і покарання тих, хто цьому заважає.
Не є секретом й те, що чимало фронтовиків, які після метушні і скандалів таки отримали «свою» землю, навіть не побачивши на власні очі омріяних гектарів, одразу продають ділянки, або здають їх в оренду. І зовсім небагато поміж новоспечених землевласників таких, хто вирішує всерйоз зайнятися обробкою землі. Ще менше тих, хто наважується за нинішніх умов створювати власні фермерські господарства. І не тільки тому, що доведеться принижено оббивати пороги службових кабінетів, але й тому, що хліборобську справу споконвічно вважають заняттям ризикованим. Спрогнозувати кінцевий результат тут дуже важко через забагато факторів, які можуть звести нанівець важку землеробську справу – від несприятливих погодних умов, до здорожчання палива, міндобрив чи рейдерства тощо.
А от на Полтавщині група ентузіастів з числа учасників АТО вирішила ризикнути і всерйоз зайнятися обробкою землі. Причому, єдиною дружною родиною учасників бойових дій. Мова в даному випадку не про родину в звичному розумінні, а про згуртування в єдину спільноту хліборобів, котрих вже до того спаяла дружба в окопах і на передовій. Ініціатором об’єднання виступив 35-річний полтавець Тарас Лелюх – учасник АТО, який навесні 2014 року добровольцем став до лав батальйону «Азов», а після поранення продовжив службу в батальйоні МВС «Полтава». Півтора року в окопах на передовій багато чому навчили чоловіка і змінили його погляди на життя.
«Я вирішив зайнятися хліборобською справою і почати обробляти землю після того, як одного дня під Маріуполем наш підрозділ потрапив під обстріл важкими 152-мм снарядами, – пояснює свій вибір Т. Лелюх. – Я лежав, втиснувшись в окоп, а земля здригалася від потужних вибухів, захищаючи мене і моїх побратимів. Саме тоді і поклав собі, що якщо залишуся в живих, теж захищатиму землю. Оброблятиму годувальницю, дбатиме про кожний її клаптик…».
Але, перш ніж заснувати разом із ще двома однодумцями власне сільгосппідприємство «Сім’я господарств учасників бойових дій ТОВ «Деметра Агро-Груп», йому довелося повоювати за землю. Яку чиновники не хотіли віддавати фронтовикам під різними приводами. Т. Лелюх розповів представникам місцевих ЗМІ, що учасники бойових дій, озброївшись кадастровою картою України 2017 року знайшли неподалік обласного центру вільні земельні ділянки площею 58 га – для 29 учасників АТО та членів сімей загиблих. Проте, виявилося, що чиновники відділу Держгеокадастру у Полтавському районі вважають цю землю зайнятою, адже нею начебто користується один з місцевих фермерів, який п’ять років тому… пішов з життя. І лише після протестів учасників бойових дій та їхніх скарг у різні інстанції земельні ділянки визнали вільними. Фронтовики почали виготовляти проекти, які замовили в одній з приватних землевпорядних фірм. Поки вони ходили по інстанціях, збираючи силу-силенну довідок, вияснилося, що земельні ділянки оформили на інших людей…
«Знайома людина повідомила мені, що кадастрові номери земельних ділянок чомусь змінилися. Справді, з’ясувалося, що 14 червня надійшли заявки на «нашу» землю від певних цивільних осіб, у кількості 29 штук, – переказує ходіння по муках, яке супроводжувало отримання документів на землю Т. Лелюх. – Але нас шокувало не тільки це, а скоріш той факт, що «конкурентами» виявилися співробітники… землевпорядної фірми, де ми замовили проекти. Працівники, члени їхніх сімей, знайомі тощо. Тобто, усі, кого там змогли знайти за день. А вже наступного дня було видано накази про виділення їм земельних ділянок. І це при тому, що за моєю інформацією 300 заяв від учасників АТО на той час лежали без руху. А тут просто фантастична швидкість…».
Цей приклад красномовно свідчить про те, в яку зону ризику потрапляють пересічні учасники бойових дій, котрі вирішили присвятити себе роботі на землі. Ще не отримавши земельних ділянок, вони вже стикаються з такими труднощами, подолати які можуть далеко не всі. Але згуртована родина «атовців» з Полтавщини виявила наполегливість і таки всі вони отримали землю. Ті, хто з певних причин вирішив, що самотужки не впорається із хліборобською справою, або з інших причин, передав свої ділянки в оренду сільгосппідприємству «Сім’я господарств учасників бойових дій ТОВ «Деметра Агро-Груп». Ті, хто вперто торував дорогу до землеробства, перейшли під крило родини побратимів, де їм надають всіляку підтримку і захист.
«Сьогодні наше сільгосппідприємство обробляє вже понад тисячу гектарів землі, яка належить учасникам АТО, сім’ям загиблих та їхнім родичам тощо, – говорить засновник агропідприємства Т. Лелюх. – Наше підприємство – соціально-економічний проект, спрямований не тільки на отримання прибутку від обробці землі, але й на підтримку родин учасників АТО і сімей загиблих тощо. Підприємство, яке об’єднало під своїм дахом десятки побратимів, стало для нас справжню родиною…».
Читайте також:
БІЗНЕС НА …ЄДИНОРОГАХ: ВЕТЕРАН ВІЙНИ З ЖИТОМИРА СТВОРЮЄ УНІКАЛЬНІ МЕБЛІ, ЯКІ СТАНУТЬ ОКРАСОЮ БУДЬ-ЯКОГО ІНТЕР’ЄРУ
Виходячи з власного повчального досвіду отримання землі, Т. Лелюх нині допомагає іншим побратимам отримати земельні ділянки, виготовити на них потрібну документацію. За сприяння фронтовика на Полтавщині землю отримали вже понад 3,5 тисячі учасників АТО. Сьогодні в господарстві, яке заснував герой цього матеріалу, працюють 24 робітники. Ще півтора десятки людей залучають під час сезонних робіт. Причому, всі, хто працює в ТОВ «Деметра Агро-Груп» виключно учасники АТО, або члени сімей полеглих воїнів. За словами Т. Лелюха, вони постійно допомагають розвивати агробізнес своїм побратимам. Навіть з інших областей, де учасники АТО так само заснували свої агропідприємства і обробляють 100-500 гектарів землі.
«У нас сім’я господарств, до якої входять агропідприємства, фермерські господарства тощо де працюють і є засновниками учасники бойових дій. Ми разом, приміром, купуємо насіння, щоб виходило дешевше, спільно використовуємо комбайни, у нас є вісім тракторів, оприскувач, купуємо іншу сільгосптехніку, маємо ангар для техніки. Звели склад сільгосппродукції…, – ділиться Т. Лелюх. – Хоча техніка належить моєму агропідприємству, але за її використання грошей з побратимів ми не беремо. Хіба що вони самі заправлять машини соляркою. Ми допоможемо їм, вони допоможуть нам…».
Без такої братньої допомоги фронтовики не витримали б конкуренції, визнає Т. Лелюх. За його словами, сьогодні в агробізнесі дуже велика і потужна конкуренція. Великі агрохолдинги або крупні сільгосппідприємства дуже легко обійдуть невеликі підприємства учасників АТО. Тому без взаємопідтримки, яку надає їхня дружня родина, нині ніяк. Підприємство, яке очолює фронтовик, вирощує кукурудзу, соняшник, сою, пшеницю, ячмінь. З наступного року в планах родини атовців закласти горіховий сад площею до 30 гектарів. У тому, що так і станеться, на підприємстві не мають сумніву. Хоча б тому, що вже закупили саджанці.
«Наше підприємство сьогодні, крім власної землі, обробляє і десятки гектарів земельних ділянок, які нам передають в оренду учасники АТО. Ми не працюємо в «тіні», а ведемо бізнес чесно, сплачуючи мільйонні податки щороку, – запевняє Т. Лелюх. – Ми допомагаємо всім учасникам бойових дій, котрі хочуть працювати на землі. А в тих, хто з якихось причин не хоче, чи не може обробляти свої ділянки, ми беремо їх в оренду. Таким чином поступово розширюючи свої площі…».
«Атовці»-хлібороби зазначають, що заняття землеробством дуже непроста і ризикована справа. За словами Т. Лелюха, це своєрідна лотерея, в якій ніколи напевне не знаєш, коли виграєш, а коли спіймаєш облизня. Приміром, як цього року, коли засушливе літо перекреслило чимало планів тих, хто чекав пристойних врожаїв.
Читайте також:
«Погодні умови дуже змінилися за останні роки. Сільгоспкультури через посуху, заморозки тощо не вистигають, урожайність падає… Але ми постійно підвищуємо свою кваліфікацію, вчимося самі, і вчимо всіх членів нашої родини «атовців». В проведення науково-практичних семінарів і конференцій для аграріїв ми вкладаємо десятки тисяч гривень, не шкодуючи ані грошей, ані сил задля професійного розвитку наших працівників, щоб вони ставали сучасними спеціалістами, конкурентоспроможними, мали вміло реагувати на виклики, які пред’являє до аграріїв сьогодні ринок…».
Науковий підхід до ведення господарства та постійне навчання агрономії дає свої результати. Приміром, попри несприятливі погодні умови цього року врожай соняшника на полях «атовців» помітно більший за врожай на полях великих агрохолдингів, не приховує глава великої родини фронтовиків. Врожай пшениці теж не образив хліборобів: з одного гектару вони зібрали в середньому до 45 центнерів зерна. Звісно, через заморозки врожай дещо впав, але все одне результат задовольняє. А от кукурудза не витримала посухи і сподіватися на пристойний врожай качанистої вже не доводиться, кажуть аграрії з ТОВ «Деметра Агро-Груп». Це зайвого разу підтверджує наскільки ризикованим стало заняття землеробством, чому вирішили присвятити себе колишні воїни, постійно навчаючись новій для себе справі.
«Нашим побратимам подобається навчатися. Вони живуть на землі, вони люблять землю і досягають відчутних успіхів, які не лише їм приносять дохід, але дозволяють допомагати іншим…», – зазначає Т.Лелюх.
«Сім’я господарств учасників бойових дій ТОВ «Деметра Агро-Груп» крім розвитку бізнесу, надає постійну допомогу учасникам АТО, родинам загиблих воїнів, їхнім родичам і близьким. Ця соціальна складова в діяльності полтавських хліборобів для них дуже важлива, адже хлібороби відчувають постійну підтримку побратимів і знають, що їх завжди підтримують в родині, яку вони самі створили. Нині підприємство підтримує фінансово футбольну команду, яку створили з учасників АТО. До речі, Т. Лелюх сам активний гравець в команді. Побратими проводять регулярні турніри з тенісу, рукопашного бою, кікбоксингу тощо. Коштом ТОВ для спортсменів купують форму і обладнання, власним автобусом підприємства возять на змагання. Особлива увага родинам полеглих воїнів. Крім постійної матеріальної підтримки сімей загиблих, підприємство власним коштом встановлює на Полтавщині меморіальні дошки на честь полеглих побратимів, турбується про дітей, які залишилися сиротами тощо, допомагає грішми на лікування батькам і удовам загиблих…
Родина учасників АТО, корі згуртувалися навколо ТОВ «Деметра Агро-Груп», унікальний приклад того, як бойове братерство не лише не згасає з роками, а навпаки, зміцнюється і набуває нового значення для всіх учасників бойових дій, котрі всерйоз і надовго подружилися з землею-годувальницею.
Олександр Брусенський, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
Нагадуємо: