Під час круглого столу «Ветеранський спорт без розривів», який відбувся у Києві, учасники порушили питання щодо діяльності та репутації президента Федерації дзюдо України Михайла Кошляка.
Кілька ветеранів під час заходу публічно заявили про нібито рейдерство, колабораціонізм та зв’язки Кошляка з кримінальним середовищем. Вони закликали Міністерство молоді та спорту відреагувати на ці заяви. Один із присутніх розповів, що вже 14 років судиться щодо свого бізнесу у Дніпрі. За його словами, підприємство було відібране за участі Михайла Кошляка.
“За рахунок спорту він хоче відбілити свою репутацію. Та в нас є питання: чи може людина з таким кримінальним та політичним шлейфом взагалі виходити в публічний простір, тиснути руки спортсменам, видавати їм нагороди, не кажучи вже про право обіймати високі посади”, — говорять представники ветеранської спільноти.
Представники Міністерства молоді та спорту на озвучені ветеранами звинувачення публічно не відповіли. Позиція Михайла Кошляка щодо заяв, озвучених під час круглого столу, наразі невідома.
Понад 3,5 тисячі ветеранів, ветеранок та членів їхніх родин отримали грантову підтримку на створення або розвиток власного бізнесу в межах державної програми «Власна справа». Загальна сума грантів із квітня 2023 року становить майже 2 млрд грн.
За цей час завдяки ветеранському напряму програми створили понад 5 тисяч нових робочих місць. Про це повідомили в Міністерстві економіки та довкілля.
Лише за підсумками 15-ї хвилі грантову підтримку отримали 29 переможців. Загальна сума виділених їм коштів становить майже 13 млн грн. Очікується, що завдяки цим грантам буде створено 51 нове робоче місце.
Який бізнес відкривають ветерани
Найчастіше отримані кошти ветерани та члени їхніх родин вкладають у торгівлю, сферу послуг і громадське харчування.
За даними Мінекономіки:
33% грантоотримувачів спрямували кошти на відкриття магазину або майстерні;
15% — на кафе чи кав’ярні;
12% — на виробництво товарів.
Таким чином, найбільша частка грантів припадає на бізнес, пов’язаний із роздрібною торгівлею та наданням послуг.
Хто отримує ветеранські гранти
Серед усіх отримувачів грантової підтримки:
54% — учасники бойових дій;
45% — члени сімей учасників бойових дій або людей з інвалідністю внаслідок війни;
1% — люди з інвалідністю внаслідок війни.
За статтю розподіл майже рівний: 53% грантоотримувачів — чоловіки, 47% — жінки.
Найчастіше учасники програми обирали гранти до 500 тисяч гривень. Такий розмір гранту протягом усього періоду дії ветеранського напряму обирали 77% отримувачів.
Програма працює з 2022 року
Державна програма «Власна справа» стартувала у липні 2022 року. Вона передбачає фінансову підтримку для українців, які хочуть започаткувати або розвивати власний бізнес і створювати нові робочі місця.
Ветеранський напрям програми діє з квітня 2023 року.
За цей час держава спрямувала на підтримку ветеранського підприємництва майже 2 млрд грн, а отримувачі грантів створили понад 5 тисяч робочих місць.
У проєкті державного бюджету України на 2027 рік планують передбачити близько 18,5 млрд грн на підтримку ветеранів. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Сергій Корецький за підсумками засідання Координаційної ради.
За словами прем’єра, нині в Україні проживає понад 1,5 млн ветеранів. Підтримка цієї категорії громадян, зазначив Корецький, залишається одним із ключових завдань держави.
Під час засідання Координаційної ради визначили першочергові кроки для посилення ветеранської політики. Участь у зустрічі взяли керівник Офісу Президента Кирило Буданов, представники Міністерства у справах ветеранів, урядовці та Уповноважений Верховної Ради з прав людини. Міністру у справах ветеранів Віталію Кіму доручили прискорити роботу з Верховною Радою щодо схвалення Кодексу про Захисників і Захисниць державності. Також уряд планує опрацювати питання житлової програми для ветеранів із числа внутрішньо переміщених осіб.
Окремо йдеться про розширення доступу ветеранів до медичної допомоги, реабілітації та протезування.
Тобто, у Міністерстві у справах ветеранів визначили чотири основні напрями роботи, а саме:
медична допомога, реабілітація та протезування;
реформування системи фахівців із супроводу ветеранів і демобілізованих;
оновлення мережі ветеранських просторів;
санаторно-курортне лікування та оздоровлення.
“Є чіткі завдання Президента і визначені конкретні напрямки роботи для посилення підтримки ветеранів та членів їхніх сімей”, – зазначив прем’єр.
У Кабміні наголосили, що конкретні напрями роботи мають посилити державну підтримку ветеранів та їхніх родин. Водночас 18,5 млрд грн — це запланований обсяг фінансування, а не вже остаточно затверджена сума видатків. Йдеться про підготовку державного бюджету на 2027 рік.
У 2026 році в Україні продовжили програму безоплатної стоматологічної допомоги та зубопротезування для Захисників і Захисниць України. У Житомирській області такі послуги можна отримати у медичних закладах Житомира, Бердичева, Звягеля, Коростеня, Любара, Чуднова та інших населених пунктів.
Програма передбачає два види послуг: зубопротезування та планову стоматологічну допомогу. Їх оплачує держава медичним закладам, які уклали відповідний договір із Національною службою здоров’я України.
Хто може отримати безкоштовні послуги
Скористатися програмою можуть:
учасники бойових дій;
особи з інвалідністю внаслідок війни;
військовослужбовці, які ще не отримали статус учасника бойових дій, але продовжують виконувати бойові завдання;
особи, щодо яких у встановленому законом порядку встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
Отримати послугу можна незалежно від місця проживання, перебування чи прописки.
Як отримати безкоштовне зубопротезування
Для цього потрібно звернутися до медичного закладу, який має договір із НСЗУ на відповідну послугу.
У закладі необхідно:
написати заяву;
надати копії необхідних документів;
пред’явити оригінали документів.
Де на Житомирщині можна безкоштовно зробити протезування
Послуги зубопротезування доступні у 10 медичних закладах області:
КП «Стоматологічна поліклініка №1» Житомирської міської ради;
КП «Стоматологічна поліклініка №2» Житомирської міської ради;
КНП «Житомирське обласне стоматологічне медичне об’єднання» Житомирської обласної ради;
КНП «Стоматологічна поліклініка Бердичівського району» Гришковецької селищної, Райгородоцької, Семенівської та Швайківської сільських рад;
КНП «Стоматологічна поліклініка» Звягельської міської ради;
КНП «Чуднівська лікарня» Чуднівської міської ради Житомирської області;
КНП «Бердичівська міська лікарня» Бердичівської міської ради;
КНП «Коростенська центральна міська лікарня Коростенської міської ради»;
КНП «Любарська лікарня» Любарської селищної ради Житомирської області;
ТОВ «Мінімал-мед».
Таким чином, для протезування не обов’язково їхати саме до Житомира — відповідні послуги доступні також у Бердичеві, Звягелі, Коростені, Любарі та Чуднові.
Де можна отримати безкоштовне лікування зубів
Мережа закладів, де доступна планова стоматологічна допомога, значно ширша. За відповідним пакетом послуг скористатися нею можна у 27 закладах Житомирської області:
КНП «Житомирське обласне стоматологічне медичне об’єднання» Житомирської обласної ради;
КНП «Обласний медичний центр спортивної медицини» Житомирської обласної ради;
КНП «Андрушівська міська лікарня» Андрушівської міської ради;
КНП «Баранівська лікарня» Баранівської міської ради;
КНП «Стоматологічна поліклініка Бердичівського району» Гришковецької селищної, Райгородоцької, Семенівської та Швайківської сільських рад;
КНП «Ружинська центральна лікарня» Ружинської селищної ради;
КНП «Чуднівська лікарня» Чуднівської міської ради;
КНП «Бердичівська міська лікарня» Бердичівської міської ради;
КП «Стоматологічна поліклініка №1» Житомирської міської ради;
КП «Стоматологічна поліклініка №2» Житомирської міської ради;
КНП «Коростенська центральна міська лікарня Коростенської міської ради»;
КНП «Словечанська районна лікарня» Словечанської сільської ради;
ДУ «Територіальне медичне об’єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області»;
військова частина А1065;
ТОВ «Мінімал-мед».
Отже, ветерани, учасники бойових дій та визначені програмою категорії військовослужбовців можуть отримати безкоштовну стоматологічну допомогу та зубопротезування не лише за місцем реєстрації, а в будь-якому закладі, який має відповідний договір з НСЗУ.
Ветерани війни взяли участь в археологічній експедиції біля села Чернеччина Самарівського району Дніпропетровської області. Учасники працювали на території Нехворощанського монастиря разом з археологами, студентами та працівниками музею.
Експедиція стала частиною програми «Археологічний десант», яка поєднує археологічні дослідження та активності для ветеранів.
Що досліджують на місці експедиції
Експедиція Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького досліджує територію Нехворощанського монастиря вже п’ятий рік. Від самого монастиря нині збереглися вал та рів по його периметру. Пам’ятка має кілька культурних шарів, які охоплюють близько семи тисяч років історії.
За словами директора Дніпропетровського історичного музею Олександра Старіка, найдавніші знахідки належать до періоду неоліту — п’ятого тисячоліття до нашої ери. Про це свідчать фрагменти орнаментованої кераміки та крем’яні знаряддя праці.
Також археологи знаходять матеріали доби бронзи, раннього залізного віку та періоду кімерійців.
Окремий шар пов’язаний із козацькою історією XVII–XVIII століть. Нехворощанський монастир був одним із двох запорізьких козацьких монастирів.
Серед знахідок — фрагменти кухлів, глеків, горщиків та мисок, елементи зброї, кулі, книжкові застібки, щипці, шпора та наконечники стріл.
Під час останньої експедиції учасники, зокрема, досліджували неолітичне поселення. Розкоп був близько двох метрів завглибшки.
До розкопок долучилися ветерани
Одним з учасників став ветеран Віталій. Про програму він дізнався через спільноту ветеранів 25-ї бригади. Спочатку чоловік сумнівався, чи зможе взяти участь в експедиції. Після важкої травми він має ампутацію ноги вище коліна та обмежений у пересуванні.
«Спочатку я не мав бажання брати участь в цій програмі, тому що я від археології був доволі такий далекий, не дуже розуміюся на цьому. Тому я думав: “А що я там буду робити?”. В мене важка травма. В мене немає ноги вище коліна», — розповів ветеран.
Однак координатор програми Валерій Кас’яненко переконав його спробувати. Першою для Віталія стала експедиція на Тернопільщині, де учасники досліджували залишки замку Анни Гойської. За словами ветерана, це був його перший за кілька років досвід ночівлі на природі.
«Я вже більше чотирьох років без ноги, і в липні це був фактично перший раз, коли я ночував на природі в палатках. Для мене це було невеликим викликом перевірити, як воно буде для мене, чи зможу це витримати. Все було досить успішно, мені сподобалося», — сказав він.
На Дніпропетровщині умови були складнішими, однак учасники допомагали ветерану, а працювати він міг у зручному для себе темпі. Його завданням було перебирати землю та шукати артефакти. Під час роботи він знаходив фрагменти кераміки, кістки та інші предмети.
Окремо Віталій згадує частину люльки, яку археологи віднесли до козацької доби.
«Мені дуже сподобалося, коли ми знайшли частину люльки. Це, як мені казали, козацька доба — кілька сотень років», — розповів він.
Експедиція стала не лише розкопками
Окрім археологічної роботи, учасники експедиції каталися на каяках, слухали лекції з історії, спілкувалися біля польової кухні та проводили час разом.
До табору приїздили ветерани, їхні родини, родини загиблих та зниклих безвісти військовослужбовців. Разом із ними працювали студенти та музейники.
За словами координатора програми Валерія Кас’яненка, спільна робота стала можливістю для учасників познайомитися та знайти спільні теми для спілкування.
«Тобто, це для них прямо таке, знаєте, дуже було багато спілкування. І під кінець вони всі такими друзями стали», — сказав Кас’яненко.
Ідея поєднати археологію та ветеранські активності виникла ще минулого року. Спочатку провели тестову експедицію, а цього року програму продовжили у форматі повноцінних виїздів.
Координатор програми “Археологічний десант” у 25-й ОПДБр Валерій Кас’яненко
Чому для ветеранів використовують археологію
Психологиня та експертка з професійної реалізації ветеранів Катерина Маргітіч-Філіппова вважає археологію одним із можливих інструментів ерготерапії — реабілітаційного підходу, який використовує діяльність для відновлення навичок. За її словами, під час експедиції людина отримує конкретне завдання, працює руками, перебуває на природі, спілкується з іншими та бачить результат своєї роботи.
«Важливо, що ветеран тут є не пасивним отримувачем допомоги, а він стає, по суті, повноцінним учасником команди і такої справжньої роботи», — пояснила психологиня.
Водночас вона наголосила, що археологія не замінює медичне лікування, а може бути додатковим інструментом реабілітації. Фахівчиня також зазначає, що після завершення служби ветеран може втратити звичну структуру дня, команду та відчуття своєї ролі. Спільна робота в експедиції може частково повернути відчуття передбачуваності та контролю.
«Археологічна робота дає якраз досвід: я можу навчитись новому, виконати завдання, принести користь. І, по суті, це формує відчуття власної спроможності», — сказала Маргітіч-Філіппова.
Важливою є і взаємодія ветеранів із цивільними. Спільні завдання дають можливість бачити одне в одному не абстрактні соціальні ролі, а конкретних людей із власним досвідом, навичками та характерами.
Організатори планують продовжувати програму «Археологічний десант». На наступне літо вже запланували нову експедицію, яка, за задумом, триватиме кілька тижнів. Знахідки, виявлені під час експедиції на Дніпропетровщині, передали до Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького. За результатами досліджень музей планує створити невелику виставку.
Дві команди плавального клубу «Жабколапки» зі Львова взяли участь у 24-годинному запливі Crazy Challenge на відкритій воді поблизу Києва. Разом учасники подолали 107 км — одна команда пропливла 56 км, інша — 51 км.
Про участь у змаганнях учасники клубу розповіли під час зустрічі з міським головою Львова Андрієм Садовим.
«Жабколапки» об’єднують ветеранів війни, чинних військовослужбовців та цивільних, які разом тренуються, готуються до спортивних стартів і беруть участь у змаганнях з плавання.
24-годинний заплив Crazy Challenge проходив у форматі безперервної естафети. Учасники команд по черзі змінювали одне одного у воді протягом 24 годин. Для «Жабколапок» це вже друга участь у Crazy Challenge. Вперше клуб долучився до такого запливу в Києві. Тоді шестеро учасників почергово долали дистанцію в басейні та загалом пропливли 62 км.
Цього року команди виступали вже на відкритій воді. Перша подолала 56 км, друга — 51 км. Плавці «Жабколапок» також взяли участь у змаганнях Oceanman Kyiv’26 на відкритій воді. До старту долучилися 11 учасників та учасниць клубу. Вони долали дистанції від 2 до 12 км.
Під час зустрічі з Андрієм Садовим спортсмени розповіли про свої тренування, підготовку до стартів та участь у змаганнях.
Діяльність плавального клубу «Жабколапки» підтримує Офіс спорту Львівської міської ради в межах Комплексної програми розвитку спорту військовослужбовців, ветеранів війни та адаптивного спорту. За словами директора Офісу спорту Львівської міської ради Антона Нікуліна, клуб є одним із прикладів ветеранського спортивного об’єднання. Учасники клубу тренуються у реконструйованому басейні СКА, який є доступним для занять.
Військовослужбовець, ветеран та керівник Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова Геннадій Друзенко опублікував у соцмережах «Республіканський маніфест», у якому закликав до зміни державної моделі України та переосмислення громадянства.
На думку Друзенка, повномасштабна війна не змінила проблем української державності. Він вважає, що країна рухається до серйозної кризи через корупцію, некомпетентність влади та пасивність суспільства.
«Оскільки навіть велика війна не змінила порочну сутність української державності (…) я думаю, що Україна прямує до катастрофи», — написав Друзенко.
У своєму дописі Геннадій Друзенко заявив, що нинішня модель української держави, на його думку, потребує радикальних змін.
«З попелу електоральної монархії пострадянського зразка має народитися справжня RES PUBLICA Україна», — йдеться у дописі.
При цьому Друзенко наголошує, що республіка, на його думку, має будуватися не навколо конкретних політиків чи урядовців, а навколо відповідальних громадян.
«Але республіка – це не про правителів та урядовців. Її сила – це відповідальні громадяни. Тому у майбутній Україні має бути насамперед переосмислений сам інститут громадянства. Ми маємо згадати засади республіканства: аби бути співвласником країни, треба відчувати відповідальність за її долю та бути готовим захищати її. Прав без обовʼязків не буває», — написав він.
У маніфесті Друзенко зазначає, що демократію часто сприймають передусім як систему прав — зокрема права голосувати, обирати та бути обраним. Водночас, на його думку, демократія потребує громадян, готових захищати державу та її свободу. Ветераг посилається на історичний досвід Гельветичної республіки, американську республіканську традицію та сучасний Ізраїль.
Зокрема, він наводить положення Конституції Гельветичної республіки 1798 року про те, що громадянин є «природженим солдатом Вітчизни».
Також у тексті згадується позиція ізраїльського політика Яїра Лапіда: «В демократії всі повинні мати однакові обов’язки — інакше вони не матимуть однакових прав».
Друзенко окремо наголошує, що його пропозиція не означає надання військовослужбовцям чи ветеранам більших прав, ніж іншим громадянам.
«Це не означає, що військовослужбовець чи ветеран повинен мати більше прав, ніж цивільний. Це означає інше. Ми повинні повернути в українське громадянство поняття взаємності. Ти маєш право визначати долю держави — і держава має право очікувати від тебе готовності взяти участь у її захисті. Форма цієї участі може бути різною: військова служба, служба в Силах оборони, інша передбачена законом форма суспільно необхідної служби.
Але принцип має бути один: права і обов’язки громадянина повинні бути взаємними», — йдеться у маніфесті.
Адже демократія — це не право інших захищати тебе. Демократія — це спільна відповідальність за свободу, резюмує автор.
Кабінет міністрів України ухвалив низку кадрових рішень у Міністерстві у справах ветеранів. У відомстві призначили нових заступників міністра, визначили виконувача обов’язків державного секретаря та звільнили одного із заступників.
Рішення уряд ухвалив 26 серпня.
Ольгу Малярчук призначили заступницею міністра у справах ветеранів України. Відповідне рішення закріплене розпорядженням Кабміну №844.
Також уряд призначив Сергія Рекуна першим заступником міністра у справах ветеранів, а Ігоря Пискуна — заступником міністра.
Крім того, Руслана Приходька перепризначили заступником міністра з питань європейської інтеграції. Раніше він обіймав посаду заступника міністра без уточнення напряму роботи.
Олега Шиманського також перепризначили заступником міністра. Тепер він відповідатиме за цифровий розвиток, цифрові трансформації та цифровізацію.
Олег Немчінов тимчасово виконуватиме обов’язки державного секретаря Міністерства у справах ветеранів. До цього Немчінов працював начальником відділу спорту ветеранів війни.
Таке рішення ухвалили після звільнення Юрія Бутенка з посади державного секретаря Мінветеранів. Бутенка звільнили за угодою сторін відповідно до розпорядження Кабміну №841.
Олег Немчінов виконуватиме обов’язки держсекретаря до призначення нового керівника на цю посаду у встановленому порядку.
Окремо Кабмін скасував своє попереднє рішення щодо Ігоря Пискуна. 21 серпня його призначили заступником міністра у справах ветеранів. Однак 26 серпня уряд скасував це розпорядження. Того ж дня Ігоря Пискуна знову призначили заступником міністра — уже відповідно до нового рішення уряду.
Також 26 серпня Кабмін звільнив Фархада Фархадова з посади заступника міністра у справах ветеранів України.
Таким чином, після кадрових рішень уряду в Мінветеранів змінилися склад заступників міністра та керівництво апарату відомства. Державного секретаря міністерства поки не призначили на постійній основі — його обов’язки тимчасово виконує Олег Немчінов.
Ветеранам можуть дозволити ввозити транспортні засоби без розмитнення. Відповідну законодавчу ініціативу опрацьовує Асоціація підприємців та ветеранів України. Йдеться не лише про легкові автомобілі, а й про вантажівки, мотоцикли та інший транспорт. Наразі пакет документів перебуває на розгляді у Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. Остаточного рішення щодо запровадження нульового розмитнення для ветеранів поки немає.
Над питанням доступного розмитнення транспортних засобів Іван Казачук працює ще з 2016 року. Спочатку ініціатива стосувалася військовослужбовців, а згодом її почали розглядати і в контексті потреб ветеранів.
Сам Казачук є ветераном російсько-української війни. У 2023 році він долучився до військової служби. Спочатку служив солдатом у роті розвідки, а згодом пройшов підготовку операторів БпЛА та став пілотом. Служив у Чорнобильській зоні, а пізніше виконував завдання на Запорізькому напрямку, де працював із FPV-дронами. Після звільнення з військової служби через сімейні обставини Казачук долучився до роботи Асоціації підприємців та ветеранів України. Там він почав працювати над законодавчими пропозиціями, зокрема щодо доступного розмитнення транспорту.
Представники ініціативи вважають, що після завершення служби ветеранам може бути потрібен автомобіль для повернення до цивільного життя. Йдеться про пересування, працевлаштування, реабілітацію, соціалізацію та ведення власної справи.
За словами Казачука, нині існує ситуація, коли військовослужбовець може придбати автомобіль за власні кошти та використовувати його під час служби в межах відповідних механізмів гуманітарної допомоги. Однак після звільнення зі служби правила користування таким транспортом можуть змінюватися.
На думку представника Асоціації, після завершення військової служби ветеран також має мати можливість користуватися доступним транспортом у цивільному житті.
Ініціатива передбачає можливість нульового розмитнення різних видів транспорту.
Серед них:
легкові автомобілі;
вантажівки;
мотоцикли;
інші транспортні засоби.
Це може бути актуальним, зокрема, для ветеранів, які після служби планують займатися підприємництвом. У такому випадку транспорт може використовуватися для роботи, перевезень або розвитку власної справи.
До роботи над питанням долучився народний депутат Мар’ян Заблоцький. 23 квітня він подав законопроєкти щодо нульового розмитнення транспортних засобів для чинних військовослужбовців.
Після обговорення ініціативу вирішили допрацювати та передбачити в ній положення, які стосуватимуться також ветеранів та учасників бойових дій.
Відповідні положення допрацювали у Хмельницькому департаменті управління у справах ветеранів обласної ради.
Наразі пакет документів перебуває у профільному комітеті Верховної Ради — Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики.
Запровадження нульового розмитнення наразі не є ухваленим рішенням. Законодавчі пропозиції мають пройти подальше обговорення та опрацювання. До процесу планують залучати військовослужбовців, ветеранів, представників державних органів та інших зацікавлених сторін. Оскільки питання стосується митної та бюджетної політики, важливою буде також позиція Міністерства фінансів та органів, відповідальних за бюджетну політику.
У разі проходження всіх необхідних процедур законопроєкт має бути розглянутий профільним комітетом, а потім винесений на голосування до сесійної зали Верховної Ради. Після ухвалення парламентом документ має підписати Президент.
Найближчим часом представники ініціативи планують провести публічні обговорення.
4 та 15 вересня в УНІАН мають відбутися круглі столи, присвячені питанню нульового розмитнення транспортних засобів для ветеранів та військовослужбовців.
У вересні планують обговорити та доопрацювати законодавчі пропозиції.
У жовтні, після повернення народних депутатів до активної роботи у Верховній Раді, представники ініціативи планують продовжити роботу з профільним комітетом.
Таким чином, зараз нульове розмитнення для ветеранів ще не запроваджене. Ініціатива перебуває на етапі законодавчого опрацювання, а остаточні умови та саме рішення про можливість пільгового ввезення транспорту ще мають визначити Верховна Рада та інші відповідальні органи.
У Києві триває набір ветеранів та ветеранок до нових груп проєкту «Літай» від БФ «Дігнітас». Учасникам пропонують безкоштовне навчання з управління та ремонту цивільних дронів.
Курс розрахований на тих, хто хоче здобути нові практичні навички, спробувати себе в новій сфері та отримати додаткові можливості для професійного розвитку у цивільному житті.
Під час навчання учасники:
познайомляться з будовою цивільних дронів;
опанують базові навички ремонту та пайки;
тренуватимуться на симуляторах;
спробують пілотувати тренувальні дрони.
Навчання триватиме 6 тижнів. Заняття проходитимуть офлайн двічі на тиждень у Києві.
Організатори зазначають, що навчання проходитиме у комфортній атмосфері, а учасників супроводжуватиме команда досвідчених інструкторів.
