Військовим на реабілітації важливо знайти собі якесь хобі чи заняття. А що може бути краще, ніж прогулянка зі своїм чотирилапим другом?! Собака, безумовно, допоможе відновитися від пережитого на війні і отримати позитивні емоції. Цю ідею вирішили втілити в життя у Вінниці, де започаткували місцевий проєкт «Хвостатий оберіг». У ньому беруть участь бійці на реабілітації та ветерани. Їх запрошують до муніципального притулку для тварин. Там можна побачити безпритульних собак і котів, а також взяти до себе домашню тваринку, яка сподобалася.
Перший захід в рамках нового проєкту вже пройшов. Військові на реабілітації знайомилися з чотирилапими мешканцями притулку, гуляли з ними та просто проводили час поруч.
Забирають безпритульних тварин з вулиці
Проєкт «Хвостатий оберіг» отримав грантову підтримку за результатами воркшопу «Спільно». Його реалізує благодійна організація «Подільська громада» у межах діяльності корпоративного фонду «Місто змістів» за сприяння Інституту розвитку міст та громадської спілки «Місто змістів». Ініціативу також підтримали благодійний фонд допомоги військовослужбовцям, муніципальний притулок для тварин комунального підприємства «Вінницязеленбуд» і департамент комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради.
«Ми виграли грант на реалізацію ідеї проєкту «Хвостатий оберіг». Провели пробну зустріч із військовими. Тепер такі заходи триватимуть й надалі», – повідомила адміністраторка притулку для тварин і кінологиня Анна Голубович. «Наших собак можна забирати в родини. Вони стерилізовані, вакциновані, оброблені та клінічно здорові. Якщо людина не визначилася, вона може прийти до притулку, знайомитися далі з тваринами, спілкуватися з ними та зрозуміти, хто саме підходить їй за характером», – додала Анна.
Також вона повідомила, що наразі у притулку 88 собак і декілька котів. Але це число постійно змінюється.
«Наш притулок утримується з міського бюджету. Час від часу допомагають й благодійники. Забираємо безпритульних тварин з вулиці. Відловлюємо, стерилізуємо, вакцинуємо. Далі намагаємося знайти нову домівку. Якщо вона не знаходиться протягом певного часу, тоді, згідно із чинним законодавством, тваринка повертається в свій ареал перебування. В середньому це займає від 21 до 27 днів», – розповіла Анна Голубович.
За її словами, контакт із чотирилапими розвантажує психоемоційний стан будь-якої людини. А для військових на реабілітації та із пораненнями це дуже актуально.
«Тварини дуже щирі у своїх емоціях. Вони можуть просто бути поруч, вислухати, підійти й пригорнутися, коли це потрібно. А ще собака спонукає людину до дії: ти розумієш, що маєш встати, вийти на прогулянку, подбати про когось. Це відповідальність, рух і живе спілкування», – зазначила Анна.
Нагадування про тварин, яких рятували на фронті
Директор благодійного фонду допомоги військовослужбовцям Олександр Матюшенко каже, що напрацював цей проєкт спільно із міською владою Вінниці, яка утримує притулок для тварин.
«Ми хотіли, щоб він був корисним для ветеранів та військових, які проходять реабілітацію в шпиталях і лікарнях. Закупили те, що потрібно для таких заходів: намет, стіл, стільці, термос, каву тощо. Ці зручності для того, щоб можна було зустрітися, поспілкуватися в дружній атмосфері, послухати розповідь кінолога про тварин та як з ними потрібно себе поводити», – прокоментував Олександр Матюшенко.
Після першого разу тварин додому ветерани ще не взяли. Це, за словами організаторів, почне відбуватися, коли організатори проводитимуть такі зустрічі не раз на місяць, а втричі частіше. Для декого з учасників зустріч із мешканцями притулку стала ще й нагадуванням про тварин, яких доводилося рятувати в зоні бойових дій. Приміром, один із захисників розповів, що разом із побратимами евакуйовував собак із Запорізького напрямку.
Іншим учасником першої зустрічі став військовослужбовець 131-го окремого розвідувального батальйону Валентин Денешко, який після поранення проходив тривале лікування. За його словами, коли граєшся з тваринами, торкаєшся їх, спілкуєшся, то відволікаєшся від думок, проблем та різних питань. Вони дуже добре заспокоюють. Військовий називає це хорошою реабілітацією. І хоче в майбутньому завести собаку.
Коментар військового психолога
Експертну оцінку проєкту «Хвостатий оберіг» надав військовий психолог із Вінниці Андрій Мореходов, який наразі перебуває на фронті:
«Як військовий психолог, вважаю такі ініціативи надзвичайно важливими. І справа не лише в любові до тварин. Це про психологічне відновлення, довіру та повернення до простих людських почуттів».
За час війни пан Андрій неодноразово помічав, що практично в кожному підрозділі з’являються свої хвостаті улюбленці. Вони живуть поруч із військовими, а іноді навіть приводять потомство. І те, як хлопці до них прив’язуються, багато про що говорить.
«Військові годують їх, купують корм, лікують, возять до ветеринарів. А деякі під час відпустки забирають своїх чотирилапих друзів із собою. Уявіть: людина, яка щодня стикається з небезпекою, знаходить час, сили й ресурси, щоб подбати про маленьку істоту, яка від неї залежить», – наголошує Андрій.
Андрій Мореходов пояснив причини, чому спілкування із тваринами важливе для ветеранів психологічно:
«Відповідальність і турбота. Догляд за твариною повертає відчуття, що ти можеш не лише боротися й виконувати завдання, а й піклуватися, захищати та створювати безпеку.
Емоційне розвантаження. Контакт із твариною може допомагати знижувати напруження, перемикати увагу з тривожних думок на теперішній момент і давати відчуття спокою.
Безумовне прийняття. Тварині не потрібно пояснювати, що ти пережив, доводити свою силу чи приховувати втому. Вона реагує на твою присутність, голос і турботу. Іноді саме такого простого контакту дуже бракує людині після бойового досвіду.
Відновлення довіри та зв’язку. Спільна турбота про тварину об’єднує людей, створює позитивні емоції та нагадує, що навіть у складних обставинах є місце для доброти.
Саме тому проєкт «Хвостатий оберіг» має великий потенціал. Відвідування притулку, спілкування з тваринами та можливість забрати когось із них додому можуть стати важливим кроком у відновленні ветерана.
Звісно, тварина не замінює психологічну допомогу чи комплексну реабілітацію. Важливо, щоб рішення про її прихисток було добровільним і відповідальним, а сама взаємодія приносила користь і людині, і тварині.
Але іноді шлях до відновлення починається з дуже простих речей: погладити собаку, почути муркотіння кота, відчути тепло поруч і зрозуміти, що ти комусь потрібен не за звання, не за посаду і не за те, що можеш зробити, а просто тому, що ти є.
Можливо, хвостатий друг не забере біль пережитого. Але він здатен допомогти людині знову відчути тепло життя».
Михайло ШАФІР
Проєкт здійснюється за підтримки National Endowment for Democracy (NED)