100 днів триває героїчне протистояння Української нації російському воєнному вторгненню. За інформацією Генштабу ЗСУ ситуація на фронті продовжує залишатись складною. Ворог не полишає спроб перейти у наступ, систематичними обстрілами руйнує житлові будинки за інфраструктуру міст. 

  «Вони знищують громадянську та соціальну інфраструктуру, тому що вона їх не цікавить, адже у них плани використати територію України як плацдарм, щоб рухатися війною на європейський світ», – сказала заступник міністра оборони Ганна Маляр.

На Волинському, Поліському, Сіверському напрямках противник активних дій не проводив. Ворог завдав ракетного удару по об’єктах цивільної інфраструктури на Сумщині в районі Гудового, а також обстріляв райони населених пунктів Бачівськ, Ходине і Славгород.

На Харківському напрямку противник активних дій не проводив. Ворог обстріляв цивільну інфраструктуру в районах населених пунктів Башкіровка, Циркуни, Моспіно, Руська Лозова, Печеніги та Михайлівка.

На Слов’янському напрямку ворог концентрується зокрема на інженерному обладнанні позицій. Обстріли цивільної інфраструктури фіксувалися в районах Дібрівного, Курульки, Вірнопілля, Червоної Поляни. Поблизу Довгенького ворог завдав авіаударів силами армійської авіації. Проводив штурмові дії в районах населених пунктів Богородичне та Долина, успіху не мав, після завданих підрозділами Сил оборони втрат відійшов.

На Донецькому напрямку російські окупанти продовжують артилерійські обстріли по всій лінії зіткнення.

На Лиманському напрямку ворог обстріляв цивільну інфраструктуру в районах населених пунктів Ярова, Щурове, Старий Караван і Райгородок. Бойові дії поблизу н.п. Студенок  тривають.

На Сєвєродонецькому напрямку російські загарбники продовжують обстріли позицій Сил оборони та цивільної інфраструктури в районах населених пунктів Сєвєродонецьк, Борівське, Устинівка і Лисичанськ. Ворожа штурмова авіація завдала авіаударів неподалік Мирної Долини. Крім того, в районі Метьолкіного та Білогорівки противник намагався вести штурмові дії, зазнав втрат, відійшов на попередні позиції.

Сєверодонецьк. В місті тривають запеклі бої. Після Сєвєродонецька рашисти планують одразу захопити Стоунхендж (Англія), заявив роспропагандист Соловйов.

На Бахмутському напрямку ворог здійснює обстріли в районах населених пунктів Покровське, Нью-Йорк, Золоте, Комишуваха, Миколаївка, Берестове, Білогорівка та Врубівка. Поблизу останнього окупанти вели безуспішні штурмові дії. Силами штурмової та армійської авіації ворог завдав авіаударів по інфраструктурі неподалік Відродження, Ротів, Новолуганського і Доломітного.

На Авдіївському, Курахівському, Новопавлівському та Запорізькому напрямках активних бойових дій ворог не проводив. Обстрілював цивільну інфраструктуру в районах населених пунктів Кам’янка, Веселе, Мар’їнка, Новомихайлівка, Авдіївка, Піски, Золота Нива. Силами окремих підрозділів та диверсійно-розвідувальних груп намагався вступати у бойові зіткнення та вести штурмові дії поблизу Красногорівки та Полтавки. Успіху не мав, відійшов на попередні позиції.

На Попаснянському напрямку окремі підрозділи 150-ї мотострілецької дивізії 8 загальновійськової армії зазнали значних втрат, щонайменше 50% особового складу, озброєння та техніки. Особовий склад противника деморалізований, що обумовлено постійним переносом термінів їх ротації. Це призводить до відмов особового складу від участі в бойових діях.

На окремих ділянках Криворізького напрямку противник активізував ведення повітряної розвідки та намагався провести штурмові дії. Отримав відсіч і відійшов на раніше зайняті позиції.

На Південнобузькому напрямку протягом доби ворог, застосував міномети, ствольну артилерію та реактивні системи залпового вогню по цивільній інфраструктурі в районах населених пунктів Кавказ, Лепетиха, Дмитрівка, Осокорівка, Благодійне, Степова Долина.

  Відчайдушна спроба рашистів відновити втрачене положення в районі Миколаївки на Херсонщині, успіху не мала. Тоді по наших позиціях було нанесено 2 авіаційних удари. Ворог потерпаючи від системних контратак наших підрозділів, підтягнув та розвантажує на залізниці, в 40 км від Херсону, 27 одиниць БМП-1, інформує ОК «Південь».

Керівництво ЧФ РФії почало застосовувати “морський варіант” відомої ще з 2014 року підступної російської «тактики». Військові виганяють на зовнішній рейд Севастополя кораблі торгівельного флоту з вимкненими системами ідентифікації AIS для неможливості розпізнавання їх, як цивільних суден. Ховаючи за ними військові кораблі, рашисти здійснюють залп крилатими ракетами типу «Калібр».

  Сьогодні, 03 червня 2022 року, 100 днів, як почалася повномасштабна війна Російської Федерації проти України. Спочатку МИ витримали найважчі перші три доби. Потім – протримались 7 днів, 10 днів, два тижні, перший місяць. Далі ми пережили “Дєнь пабєдобєсія” на Росії, який цього року пройшов на Росії “дуже скромно”.  За 100 днів ми пройшли складний шлях від шоку, паніки, відступів до гордості, мужності і контратак.

   Україна та українці протистоять одній із найпотужніших армій Світу вже 100 днів. 

  Підсумком успішного протистояння стало те, що Кремль заборонив державним російським ЗМІ сьогодні навіть згадувати, що “війна-спецоперація” проти України триває аж 100 днів. Російська влада боїться, що пересічні росіяни помітять, як «спецоперація» трохи «затягнулася» і за 100 днів російські війська так і не досягли “поставлених задач”. Крім того, напередодні “сотки” російські пропагандисти знову заговорили про “відсутність втрат особового складу”.

   Ми здолали перші 100 днів жахливої війни, яку ми бачили тільки в старих радянських фільмах. Після 77-ми років всіх цих «ніколи знову», «права людини», «цінність людського життя» — Європа переживає страшну війну, в якій людське життя знову перетворилося на статистику.

  Війна стала не просто реальністю, війна стала нашою роботою. Кожен день солдати тримають передову, волонтери продовжують пакувати передачі на фронт, керівництво країни шукає підтримку за кордоном і забезпечує функціювання інфраструктури. Ми вже не працюємо на нові квартири, машини чи відпочинок, не працюємо на життя в комфорті. На 100-тий день війни МИ працюємо на Перемогу, бо тільки вона дасть нам можливість просто жити.

    Ми подолали перші 100 днів на шляху до Перемоги! 

  257 російський чудо-богатирів – “безстрашних” воїнів-десантників, – відмовились від участі у бойових діях проти ЗСУ. Про це стало відомо з листування командирів 11-ї гвардійської десантно-штурмової бригади Повітряно десантних військ РФії.

  У командира вже 250 заяв “про відмову”, і тут ще 7 нових написали… А це 10% всієї бригади. Такий показник явно не подобається керівництву, але зробити з цим нічого не можуть. Командири десантників, які нині на полі бою, самі просять, щоб їх швидше забрали звідти.

  Крім того, у багатьох “воїнів” на початок червня закінчується короткостроковий контракт. Бажання подовжувати ні в кого немає, але  вирватися з війни проблематично.  І, схоже, це тільки початок.

  Серед мешканців країн Країни Східної Європи, які входять до ЄС, провели опитування: їх попросили назвати винного у війні в України.

  Згідно з результатами опитування 48% угорців вважають, що винна РФ, а 19% упевнені, що це Захід “спровокував Росію”. 18% вважають, що це Україна “утискала російськомовних”.

  Рівно половина болгар винною у розв’язанні війни вважають РФ, а 26% – “Захід” та 12% – Україну. Приблизно така кількість словаків теж вважає винною РФ – 51%, 28% – “Захід”, 16% – Україну. У Румунії кожен четвертий опитаний (26%) винним за початок війни в Україні назвали “Захід”.

  Найменше вважають винною Україну в Польщі (2%), Чехії (5%), Литві (5%) та Румунії (6%). Жителі цих країн переконані в тому, що вина лежить саме на Росії: у Польщі (87%), Чехії (78%) та Литві (74%).

  Найбільша кількість тих, хто не впевнений у винності тієї чи іншої сторони (респонденти, які вказують, що вони “не знають” або “відмовляються відповідати”), – в Угорщині та Латвії (по 16%), а також у Болгарії та Литві (по 12%).

  Практично всі західні обивателі звикли до того, що коли уряд їхньої країни щось пообіцяв і почав робити, то він це зробить. У випадку з путінською Росією все працює зовсім “інакше”. Одночасно вам можуть представити реалізацію кількох прямо протилежних рішень з одного і того ж питання.

  Так, депутат Держдуми РФ та претендент на вакантне місце Жириновського Слуцький заявив, що референдум про входження «ДНР», «ЛНР» та Херсонської області до складу РФ може пройти одночасно вже у липні, і питання практично вирішене.

  І в цей же час Пєсков заявляє, що проведення референдуму про входження Донбасу в РФ у нинішніх умовах навряд чи можливе, оскільки спочатку потрібно забезпечити “безпеку” республік. Постачання іноземного озброєння в Україну істотно змінюють ситуацію в несприятливий бік, стверджує Пєсков (на фото) даючи зрозуміти, що Путін ” в курсі”.

Такий різнобій думок далеко не останніх чиновників в кремлівській ієрархії  пов’язаний з тим, що президент РФ Володимир Путін дуже “оригінально” підходить до прийняття рішень. Він практично завжди дає розпорядження підготувати кілька варіантів вирішення одного й того самого питання різним людям. Через війну варіанти рішення можуть кардинально відрізнятися.

  У більшості випадків, вислухавши або прочитавши доповідь з якоюсь пропозицією, Путін, якщо вважаєте цю пропозицію слушною, дає згоду на підготовку до її реалізації. Але при цьому він ніколи не дає остаточної згоди на реалізацію рішення.

   Так, на сьогодні кілька груп готують різні варіанти для окупованих територій України. “Група Кирієнко” готує свій план щодо приєднання окупованих України та Республіки Білорусь до Росії. У його основі лежить ідея чергового возз’єднання “братських республік” у єдину союзну державу під керівництвом самі здогадайтесь кого.

  Група у складі Турчака, Хуснулліна та Слуцького розробляють приєднання до Росії окупованих територій України, включаючи ЛуганДонію, через “референдум” причому у найкоротші терміни.

  “МЗС Лаврва”, вже згідно зі своїми планами які також затвердив до реалізації Путін, готуються до відкриття “посольств” у ЛуганНР, ДонНР, ХерНР та ЗапорНР.

  Сумбур в офіційній, діаметрально протилежній позиції всіх груп не повинен нікого бентежити і вводити в оману. Путін має надзвичайно чітке розуміння того, що в підсумку ці території стануть частиною Великої Росії. А ось спосіб реалізації цього завдання він затвердить той, який вирішить найбільш підходящим і зручним.

  Слід також особливо відзначити, що Путін та його наближені ставляться до планів не як до догми, а використовують їх як керівництво до дії. Ну, не вийшло за 72 години захопити Київ та одним махом вирішити питання з Україною – нічого страшного! Переграємо! Будемо “по шматочку відкушувати”, як у 1917-1922 роках це робили більшовики!

  Після трьох-чотирьох місяців війни умовимо на “Мінськ-3” або “Стамбул-1”, погодимося продавати нафту і газ за півціни, дозволимо вивезти зерно з Одеси. Але при цьому війська залишаться на “досягнутих рубежах” і ні кроку назад! За пару років підтягнемо сили, назбираємо коштів і зробимо черговий хід у 2024-му році, якраз у розпал президентської “перезмінки” в Україні. А чому б і ні?

  Проросійська “п’ята колона” в українському парламенті зберегла свої позиції майже повністю. Із колаборантами на “підконтрольній території” особливої ​​боротьби не спостерігається. У 2019-му ж прокотили установки “втоми від війни” та “тільки не єврей Порошенко”. А оскільки справжнісінький єврей Зеленський раптом виявився “отпєтим” українським націоналістом, фашистом та ще й  бандерівцем – слід очікувати, що до 2024-го російські пропагандисти точно щось “новеньке-свіженьке” вигадають.

  Не тільки Путіну, а й усієї “кремлівської компанії” в жодному разі не можна вірити! Жодному слову, ніколи, за жодних умов! У Москві розуміють лише мову сили. Абсолютно праві ті, хто стверджує, що Росія зупиняється тільки там, де їй серйозно і від душі наваляли. Всі, наголошую, абсолютно всі спроби домовляться з Москвою, розцінюються в Кремлі як вияв слабкості опонента і як зелений сигнал до чергового нападу “на того, хто пропонує руку дружби”.

  Зараз перед Україною та країнами ЕС стоїть лише одне завдання – витіснити російські війська з території України повністю – і тут немає варіантів! Тільки поразка у війні з Україною запустить процеси руйнування всередині РФ. У Кремлі це дуже добре розуміють і тому намагаються створювати “многоходовочкі”.

Аслан Дзітоєв, НОВА: новини ветеранів АТО/ООС

  Триває 99-тий день війни. Російські окупанти з останніх сил намагаються наступати на Донбасі. Про ситуацію на фронті детально інформує Генштаб ЗСУ. 

Сєвєродонецьк. У місті тривають запеклі бої. 90% будинків у місті зруйновані або пошкоджені. За підтримки вогню з мінометів російські окупанти безуспішно атакували в напрямку населених пунктів Боброве та Устинівка.

  Через потужну контратаку ЗСУ росіяни змушені переходити в оборону. Українська армія перебиває окупантам основний маршрут постачання сил на кордоні Херсонської та Миколаївської області, повідомляє Інститут вивчення війни.

  В акваторіях Чорного та Азовського морів кораблі Чорноморського флоту РФії продовжують здійснювати заходи з блокування цивільного судноплавства.

  Про те, що “Росія перестала зазнавати втрат на фронті”  повідомив голова комітету Держдуми з оборони Андрій Картаполов. “Спецоперація” в Україні завершиться, коли Київ “дозріє” для переговорів, – додав російський чиновник.

  А щоб пришвидшити на Росії “прозрівання” та “дозрівання” Генштаб ЗСУ повідомив про чергові втрати рашистів на фронті за минулу добу.

  Українці платять дуже велику ціну за “прозрівання” та “дозрівання” населення Росії. “Найскладніша ситуація на сході України і на півдні Донецької та Луганської областей… Ми втрачаємо 60-100 солдатів на день як убитих в бою і близько 500 осіб як поранених в бою“, – заявив президент Зеленський в інтерв’ю Робу Шмітту з Newsmax.

  До бази “Миротворець” потрапила саме та Марина Овсяннікова, яка 14 березня 2022 року під час випуску новин на “Першому каналі” забігла за спину ведучої Катерини Андрєєвої, тримаючи в руках плакат із написом: “No war. Зупиніть війну. Не вірте пропаганді. Тут вам брешуть. Russians against war”. Овсяннікова кілька разів вигукнула: “Зупиніть війну. Ні війні”, – після чого в прямий ефір перемкнули на сюжет.

  І після такого відвертого “антипутінського” демаршу починається серія дуже “дивних” подій. Після інциденту Овсяннікову затримали і, за її словами, допитували протягом 14 годин та не допускали до неї адвоката. 15 березня Останкінський райсуд Москви оштрафував Овсяннікову на 30.000 рублєй, але не за її появу в кадрі (!!!) під час прямого ефіру, а “за заклики до участі в неузгоджених демонстраціях”, які містилися у відеозверненні, записаному напередодні (!!!) “появи в кадрі”.

  17 березня Овсяннікова сама (!!!) звільнилася з телеканалу через “незгоду із редакційною політикою каналу”. Потім вона без перешкод (!!!) виїхала до Німеччини, де 11 квітня, майже одразу, “влаштувалася працювати” в концерн “Axel Springer” позаштатним співробітником, який має висвітлювати для газети “Die Welt” і новинного телеканалу “Welt” події на Росії та в Україні. І все це в Путінській Росії, де люди надовго “зникають” лише за спробу організації “одіночного пікєта”. 

  З 30 травня по 03 червня 2022 рку Марина Овсяннікова вирішила здійснити “турне” Україною. І не за просто так. Вона збиралася під час візиту до Києва 01 червня дати прес-конференцію про те, “як працює російська пропаганда”, а й наполегливо домагалася зустрічі із студентами з Навчально-наукового інституту журналістики КНУ, щоб розповісти їм про “сучасні стандарти журналістики”. Про це повідомило “Громадське радіо”.

  Те,  що Марину Овсяннікову  спеціально відправили з Росії в “командировку” до Європи, стало зрозуміло після того, як вона почала просувати наративи Кремля про необхідність пом’якшити санкції, запроваджені проти Росії, бо “прості люди не повинні страждати”.

   Даний кремлівський наратив був запущений приблизно в другій половині березня 2022 року і активно просувається не тільки російською пропагандою, а й “консервами” Москви в країнах Європи.

  Останні 2 місяці Марина Овсяннікова систематично і послідовно теж його ретранслює на європейську аудиторію.

  Німецькі ЗМІ зараз опрацьовують цікаву версію, яка багато в чому пояснює, чому канцлер ФРН Шольц фактично саботує постачання зброї в Україну не зважаючи на вимогу німецького парламенту та німецького суспільства в цілому, яке симпатизує та підтримує Україну. ЗМІ вважають, що Шольц надійно висить на гачку Кремля, який має на нього серйозний компромат.

  Історія дуже давня і тягнеться ще з часів банкрутства фінансової компанії Wireсard, яка підробляла свої фінансові звіти та намалювала у себе в балансі неіснуючі 1,9 млрд. євро. В той час вона входила в ТОП-30 компаній ФРН і брала участь у формуванні фондового індексу DAX. Аудитори кілька років нічого “не помічали”. Але найголовніше – їх не помічав фінансовий регулятор Німеччини BaFin, який перебуває у прямому підпорядкуванні Міністерства фінансів, яким на той час керував нинішній канцлер Німеччини Олаф Шольц.

  Після викриття махінацій і подальшого банкрутства з’ясувалося, що один з топ-менеджерів Wireсard, такий собі Ян Марсалек, виявився звичайним російським шпигуном (ГРУ). Він через Білорусь втік до РФ, прихопивши з собою весь архів Wireсard. А там є вся конфіденційна інформація щодо різного роду “чутливих” виплат (а по-нашому – хабарів) “потрібним людям”, щоб ті “не помічали проблем”.

   І сьогодні німецька преса висуває версію, що дуже “дивна” поведінка Шольца пояснюється саме тим, що Кремль має на руках фактичні підтвердження його злочину в справі Wireсard, коли Шольц був міністром фінансів. Схоже, що “фактичні підтвердження” і дозволяють Путіну міцно тримає Шольця за яйця, вважають німецькі ЗМІ.

  Та, незважаючи на те, що на даному етап це поки що версія ЗМІ, преса в Німеччині кипить і скандал поступово набирає обертів. Деякі парламентарі вже почали вимагати відновити слухання в Бундестазі та викликати на них Олафа Шольца.

  В цій ситуації Шольц вже не має виходу: або він розпочинає постачання реальної зброї в Україну, або своєю “бездіяльністю” тільки посилить підозри на свою адресу.

І невеличка довідка на завершення: Олаф Шольц був правлячим бургомістром Гамбурга, а це місто-побратим путінського Санкт-Петербурга. І Шольц досить часто туди їздив. А ще Шольц був генсеком СДПН тоді, коли Шредер (СДПН) був канцлером Німеччини.
Після цього ще у когось залишились запитання, чому Олаф Шольц так уперто відмовляється постачати зброю Україні?

Юріс Шалтіс, НОВА: новини ветеранів АТО/ООС.

  Міноборони РФ в середу, 01 червня 2022 року, повідомило про початок військових навчань із використанням автономних пускових установок стратегічних ракетних комплексів “Ярс”.

  Зазначається, що до навчань залучено близько 1000 військовослужбовців Ракетних Військ Стратегічного Призначення (РВСП), а також понад 100 одиниць техніки. Про це повідомило російське федеральне інформаційне агентство “Телеграфне Агентство Радянського Союзу” (ТАСС).

   “В Іванівській області автономні пускові установки рухомого ґрунтового ракетного комплексу “Ярс” Тейковського з’єднання РВСП здійснюють інтенсивні маневрові дії на маршрутах бойового патрулювання в рамках навчань”, – заявили у Міноборони РФ .

  Згідно з офіційною заявою, рашисти збираються відпрацювати здійснення маршу в 100 км для виведення даного виду озброєння на стартові позиції, організацію маскування пускових установок та супроводжуючої техніки, відпрацювати “ряд інших завдань”. Також заплановане знищення умовних диверсантів, які за легендою заклали на шляху прямування колони дистанційний вибуховий пристрій.

  ДОВІДКА: PC-24 “Ярс” – російський стратегічний ракетний комплекс з твердопаливною міжконтинентальною балістичною ракетою мобільного і шахтного базування. Є модифікацією ракетного комплексу “Тополь-М”. Розроблений московським інститутом теплотехніки під керівництвом академіка РАН Соломонова. Тактико-технічні характеристики комплексу не розкриваються. Перший випробувальний пуск було здійснено 29 травня 2007 року на полігоні “Плєсєцк”.