Закарпатська область стає одним із центрів розвитку адаптивного спорту для ветеранів війни. Новий етап у цьому напрямку розпочався після зустрічі представників обласної влади з партнерами з Каунаський район та ветеранською командою CS «Gladiator».
Зустріч відбулася у спорткомплексі «Юність». У ній взяли участь керівництво Закарпатської обласної ради, литовська делегація та ветерани-спортсмени. Сторони обговорили подальший розвиток адаптивного спорту та співпрацю на міжнародному рівні.
Команда CS «Gladiator» стала першою в області, що об’єднала ветеранів і людей з інвалідністю навколо адаптивного спорту. Наразі вона налічує близько 50 учасників, а її осередки працюють у кількох районах Закарпаття.
У листопаді 2024 року ветерани власними силами відкрили тренувальний зал. Приміщення відремонтували самостійно, а обладнання придбали за кошти побратимів. Сьогодні у залі працюють зони для кардіо, кросфіту, функціональних тренувань і важкої атлетики. Тренування доступні для всіх військових і ветеранів, незалежно від рівня травм. У залі займаються бійці з протезами, з якими працюють тренери та реабілітологи.
На базі команди створено Федерацію адаптивних видів спорту, яку очолює Костянтин Кашула. За короткий час організовано 8 обласних і 3 всеукраїнські змагання. Останній турнір «Карпатський виклик» зібрав 195 учасників із 21 області України.
Наступний етап — вихід на міжнародний рівень. Уже триває підготовка до спільних змагань із литовськими ветеранами. Підтримку цього напрямку підтвердив мер Каунаського району Валеріюс Макунас. Литовські партнери заявили про готовність і надалі підтримувати українські ініціативи, спрямовані на реабілітацію та соціалізацію ветеранів.
Голова Закарпатської обласної ради Роман Сарай наголосив, що розвиток таких проєктів формує середовище рівних можливостей і сприяє відновленню ветеранів.
«Ми працюємо над тим, щоб Закарпаття стало хабом якісної реабілітації та підтримки ветеранів», — говорить Сарай.
2 травня у Львові відбудеться матч із баскетболу на колісних кріслах за участі ветеранів російсько-української війни. До гри також зможуть доєднатися всі охочі.
Участь у заході візьмуть ветерани, гравці ветеранських національних збірних, а також відомі спортсмени та блогери. Серед них — Владислав Гераскевич, стендап-коміки Вадим Дзюнько та Богдан Вахнич, а також блогерка Марія Паньків.
Матч розпочнеться о 14:00 на баскетбольному майданчику в парку «На Валах» біля Порохової вежі. Гра триватиме близько двох годин.
Після матчу ветерани долучаться до п’ятиденного тренувального табору. Програма спрямована на фізичне відновлення та соціалізацію учасників. Після завершення табору планується проведення всеукраїнських змагань, у яких візьмуть участь понад 100 ветеранів і ветеранок з різних регіонів.
Захід проходить у межах проєкту «ГАРТ | Баскетбол на кріслах колісних». Його організовує фонд «Повернись живим» спільно з Міністерством у справах ветеранів за підтримки нідерландської програми Matra Programme.
В Україні почали впроваджувати нову професію — Veteran Officer (офіцер з питань ветеранів). Ці фахівці допомагатимуть військовим адаптуватися до цивільного життя та роботи після повернення з фронту.
Про це в етері Армія FM розповіли менеджер академії «DoLadu», ветеран Олександр Мірошниченко та голова Волонтерського комітету HRD Club Ukraine Наталія Фастовець.
Хто такий Veteran Officer
Професія ветеран-офіцера вже існує за кордоном, зокрема у США. В Україні її адаптують до місцевих реалій.
Такі фахівці мають налагоджувати взаємодію між ветеранами в компанії та працівниками, які не мають військового досвіду. Йдеться про створення комфортного середовища та підтримку під час повернення до роботи.
Оптимальний кандидат на посаду ветеран-офіцера — людина з бойовим досвідом, яка здатна працювати з людьми та взаємодіяти з керівництвом компанії. Важливими є також навички проєктного менеджменту та готовність до навчання. Та саме бойовий досвід має ключове значення, адже ветеранам легше комунікувати між собою, вони мають спільний досвід і краще розуміють один одного.
Олександр Мірошниченко та Наталія Фастовець
Важливість професії
Ідея впровадження професії виникла після початку демобілізації у 2023 році, коли постало питання адаптації великої кількості військових до цивільного життя.
За оцінками, нині в Україні близько 1,8 мільйона ветеранів, що становить значну частину ринку праці.
90–95% ветеранів не повертаються на попередні місця роботи, так як після війни відбувається зміна цінностей. Багато хто прагне змінити професію та займатися діяльністю, яка приносить більше користі суспільству.
Як стати Veteran Officer
Підготовка ветеран-офіцерів уже розпочалася. На першу пілотну програму відібрали 22 учасників із майже 100 кандидатів. Навчання триває 90 годин і включає інтенсивний п’ятиденний курс. Програма охоплює основи HR, проєктний менеджмент, психологію, розвиток комунікаційних навичок та використання штучного інтелекту. До викладання залучені міжнародні тренери, HR-директори великих компаній та експерти ООН.
На першому етапі до навчання допускають виключно ветеранів із бойовим досвідом. Після завершення програми вони зможуть допомагати іншим військовим адаптуватися на своїх підприємствах.
Експерти також зазначають, що у компаніях, де працює від 10–15 ветеранів, доцільно створювати окрему посаду ветеран-офіцера. У великих корпораціях це може бути навіть рівень топменеджменту.
Водночас роботодавців закликають активніше наймати ветеранів. За словами Мірошниченка, такі працівники мають високий рівень стресостійкості та мотивації, що робить їх цінними кадрами для бізнесу.
«Часто компанії побоюються брати ветеранів на роботу. Моя порада: сміливо наймайте! Ми воювали там і готові працювати 24/7 тут. Ми надзвичайно стресостійкі і майже не знаємо, що таке «вигорання». Звісно, є певні нюанси періоду адаптації, як і в будь-кого, але те, що ми приноситимемо користь і прибуток компанії та державі — це гарантовано», — запевняє Олександр Мірошниченко.
Після повномасштабного вторгнення в Україні з’явилося чимало ініціатив, які закривають нагальні потреби фронту та допомагають ветеранам повернутися до мирного життя. Одна з них — ветеранський авто хаб-СТО «NESEMOS» у Києві.
Засновниками Veteran Auto Hub NESEMOS є журналіст-військовослужбовець Петро Шуклінов та донька загиблого Героя Марія Ксьондзик. NESEMOS Veteran Auto Hub — це унікальне СТО, де ремонтують військові автівки, проводять навчання для ветеранів з подальшим працевлаштуванням, а також адаптують машини під потреби людей з інвалідністю.
Як все понеслось
У лютому 2022 року, коли повномасштабне вторгнення лише набирало обертів, команда волонтерів на чолі з Петром Шукліновим почала збирати кошти на автомобілі для ЗСУ. Машини знаходили, купували, ремонтували й одразу передавали на фронт — усе працювало як добре налагоджений механізм, роботи завжди вистачало.
«Пікап був один, а запитів – 300», – згадує співзасновник СТО Ярослав Андрюк.
Проте дуже швидко з’ясувалося, що не всі комерційні СТО доброякісно та швидко виконують свою роботу. До того ж, за словами Ярослава, «держава не так швидко реагує на потреби військових, як бізнес».
Саме тоді виникла ідея створити власний автосервіс — місце, де якість ремонту контролюється на кожному етапі, а відповідальність — поняття принципу.
«Спочатку ми просто переганяли автівки, потім почали їх ремонтувати. І завжди думали: що далі? Що ще можемо зробити? Тоді й з’явилася ідея — працевлаштовувати ветеранів і навчати їх автопрофесіям», — розповідає Ярослав.
Так і з’явився «NESEMOS» — хаб, який з часом виріс із волонтерської ініціативи у місце, де не лише ремонтують автомобілі, а й повертають впевненість тим, хто пройшов війну.
Послуги Veteran Auto Hub
Хоча СТО «NESEMOS» працює і з цивільними клієнтами, це радше допоміжний напрямок, який підтримує загальну діяльність хабу. Основну діяльність спрямовано саме на військових, ветеранів та людей, які повертаються до цивільного життя й потребують реальної, практичної підтримки.
Сьогодні NESEMOS надає такі ключові послуги, як:
безкоштовний ремонт евакуаційного транспорту для ЗСУ. За офіційними запитами від військових частин покриваються витрати на ремонт — до 50 000 гривень на один автомобіль;
навчання ветеранів та внутрішньо переміщених осіб. У хабі навчають автосервісним спеціальностям, даючи людям не лише нові навички, а й реальний шанс на працевлаштування.
Фото – NESEMOS
Також команда вже працює над розвитком нових напрямків:
запуск школи професій автосервісу. Планується створення повноцінної навчальної програми на базі хабу. Щороку школа зможе випускати близько 12 спеціалістів за чотирма автомобільними напрямками — від базового ремонту до більш спеціалізованих технічних професій;
створення адаптивних робочих місць для ветеранів Окремий пріоритет — облаштування робочих місць для ветеранів, зокрема для людей з інвалідністю.
NESEMOS вже орендували приміщення, в якому будуть обладнані навчальні класи. Тож вже скоро автомобільний хаб частково стане й освітнім.
Як ветерани працюють у NESEMOS
На сьогоднішній день в NESEMOS працюють шестеро ветеранів. Один з них, Руслан, вже навіть встиг пройти не один етап кар’єрного зростання на СТО.
Руслан пішов на фронт в листопаді 22-го року добровольцем, служив в 25-й бригаді десантно-штурмових військ. Хлопець отримав поранення на Куп’янському напрямку, і вже пройшовши лікування та реабілітацію, почав думати, чим йому займатися далі та де шукати роботу.
«Майже всюди, куди я звертався, мені дякували за службу, але, коли дізнавалися, що в мене ампутація руки, відмовляли. Думали, що я не зможу працювати.
Я долучився до NESEMOS випадково, коли шукав СТО, яке зможе мені допомогти з ремонтом мого власного авто. Я знайшов сайт даного ветеранського СТО, мені стала цікава концепція та принцип. Коли я приїхав сюди, то ми розговорилися про роботу, і мені запропонували місце майстра-приймальника. Раніше я не мав справи з машинами, тож для мене це був абсолютно новий досвід. На місці я пройшов стажування та навчання. Зараз я вже працюю менеджером по переобладнанню автівок для ветеранів з інвалідність: це встановлення ручного керування, допоміжних механізмів тощо», — поділився Руслан.
Фото – NESEMOS
Руслан працює на СТО вже півтора року, хоча до цього навіть не розглядав такий варіант, як робота в автосервісі.
«Випадковості не випадкові, — говорить він. — Мені дуже подобається, що навіть після служби я можу допомагати військовим та ветеранам, приносити користь країні».
Своє місце в Veteran Auto Hub знайшов також і Владислав. Він брав участь у бойових діях ще з 2014 року, отримав поранення в Дебальцевому, але у 2022 році, попри інвалідність, знову повернувся до служби.
Наразі вже близько місяця Владислав працює в NESEMOS. До війни він уже мав досвід роботи на СТО, а під час служби займався ремонтом техніки та був заступником командира з технічного забезпечення. Тож, побачивши, що автосервіс приймає на роботу ветеранів, одразу відгукнувся.
«Складного в роботі для мене нічого немає. Зараз XXI століття — якщо чогось не знаєш, можна навчитися, навіть через YouTube», — говорить він.
За його словами, велике значення має атмосфера в колективі:
«В NESEMOS дуже гарний колектив: як робітники, так і керівництво. Спілкування полегшує також те, що в команді є ветерани, а ветеран з ветераном спільну мову знайде швидко й легко».
NESEMOS SHOP та музей військової авіації
Та ремонт авто і працевлаштування ветеранів – не єдині напрямки роботи Veteran Auto Hub. Засновники Nesemos зі своєю командою продовжують закривати потреби військових. І, щоб якось прискорити збори, вони вирішили перетворювати збиті російські літаки на сувеніри, щоб дякувати донатерам. Так з’явився фірмовий магазин NESEMOS SHOP.
Тут можна придбати ексклюзивні сувеніри – уламки ворожої авіації в епоксидній смолі. Це 100% ручна робота досвідчених майстрів з Маріуполя та Луганської області. Серед лотів – статуетка з уламків знищенного російського Мі-8, брелок зі збитого російського винищувача Су-34, відкривачки з трофейного Ка-52 «Алігатор» та багато іншого.
85% коштів, вилучених з продажу сувенірів, йдуть на ремонт військових автівок. Так, з моменту заснування Veteran Auto Hub вже було відремонтовано понад 800 машин та закуплено й відправлено на фронт більш, ніж 250 авто.
Окрім того, СТО може зацікавити й власним міні-музеєм ворожої авіації. Декілька експонатів відвідувачі бачать одразу за головними воротами. Більш розширена експозиція розташована в зоні очікування.
NESEMOS показує, що бізнес в Україні може бути повноцінною частиною підтримки армії. Окрім того, для тих, хто працює в хабі, це не просто нова робота. Це спосіб знайти себе після служби, залишаючись дотичним до спільної військової справи. У цьому і полягає цінність NESEMOS: хаб дає можливість ветеранам рухатися далі, залишаючись корисними для армії та країни. Для працівників NESEMOS служба не закінчується — вона просто набуває нової форми: через роботу, підтримку військових і допомогу іншим ветеранам.
Дар’я Коновалова
Проєкт здійснюється за підтримки National Endowment for Democracy (NED)
В Україні розпочався промоційний тур психологічної драми «Втомлені», яка розповідає про життя ветеранів російсько-української війни.
Перший показ відбувся у Чернівцях. Стрічку презентували продюсер Пилип Іллєнко, режисер Юрій Дунай та виконавиця головної ролі Валерія Ходос. За їхніми словами, стрічка «Втомлені» створена для того, щоб не залишити людей байдужими до теми адаптації ветеранів до мирного життя.
Режисер стрічки Юрій Дунай
Фільм розповідає історію кохання двох ветеранів — Люби та Андрія. Герої знайомляться у реабілітаційному центрі та разом намагаються впоратися з наслідками пережитої війни. Основні зйомки проходили у Києві та поблизу столиці, зокрема у реабілітаційних закладах.
Кадр з фільму “Втомлені”
До участі у фільмі долучилися не лише професійні актори, а й чинні військові та ветерани, які мають реальний бойовий досвід і пережили травми війни. Адже, за словами продюсера Пилипа Іллєнка, тема фільму є складною і потребує обережного підходу. Саме участь ветеранів у зйомках допомогла команді передати історію максимально коректно та чесно.
Після показів у реабілітаційних центрах відбувалися непрості, але важливі обговорення з глядачами.
У Києві розпочала роботу Громадська асамблея, присвячена питанням підтримки ветеранів, ветеранок та їхніх сімей. Відкриття відбулося в Оболонському районі за участі міського голови Віталія Кличка.
Проєкт реалізується за фінансової та експертної підтримки Ради Європи з метою залучити мешканців до формування міської політики у сфері ветеранської підтримки. Відповідний проєкт було погоджено ще минулого року у Страсбурзі, коли Київ підписав меморандум про взаєморозуміння з Конгресом місцевих і регіональних влад Ради Європи.
Асамблея триватиме шість днів. Участь у ній беруть 45 жителів Оболонського району, яких відібрали шляхом жеребкування. Разом із ними працюватимуть ветерани, експерти з ветеранської політики та представники профільних установ.
За цей час учасники мають напрацювати конкретні рекомендації щодо підтримки ветеранів і їхніх родин. Йдеться про практичні рішення, які міська влада зобов’язується розглянути та врахувати у подальшій роботі.
За словами мера, нині в Києві проживає понад 100 тисяч учасників бойових дій. Якщо врахувати членів їхніх сімей, родини загиблих, зниклих безвісти та військовополонених, йдеться про 350–400 тисяч мешканців столиці.
«Дуже важливо, щоб небайдужі кияни, самі ветерани, їхні родини та громадські організації долучалися до формування рішень. Щоб це було партнерство між владою і громадою», — зазначає Кличко.
На реалізацію ветеранської політики у 2026 році в бюджеті столиці передбачено 3,5 млрд гривень. Ці кошти спрямують, зокрема, на компенсації, матеріальну підтримку, спортивні та оздоровчі програми, а також житлові ініціативи.
У Києві 1 травня відбудеться перший в Україні чемпіонат з армрестлінгу та адаптивного армрестлінгу серед військових ветеранів і представників сектору безпеки та оборони.
У програмі передбачені як загальні, так і адаптивні категорії. Учасники змагатимуться на праву та ліву руку.
Чемпіонат проходитиме в Respublika Park. Зважування розпочнеться о 09:00, офіційне відкриття — о 10:30. Категорії серед чоловіків: 70, 78, 86, 95, 105 та понад 105 кг. Серед жінок: 70 і понад 70 кг.
Змагання пройдуть для спортсменів з ампутаціями, порушеннями зору чи слуху. Адаптивні категорії включають:
Adaptive Sitting;
Standing;
Upper Arm Amputee/One Arm;
Visually Impaired;
Hearing Impaired.
Організатором заходу виступає Професійна ліга армрестлінгу України. Ініціаторка чемпіонату — Олена Кузьмич, міжнародна суддя та організаторка турнірів.
«Одна з моїх основних цілей – зробити армрестлінг та фізичну активність загальнодоступними та повністю інклюзивними для всіх ветеранів, незалежно від того, де вони перебувають в Україні чи за її межами», – говорить Кузьмич.
«Ми об’єднуємося навколо головної мети — соціалізації та підтримки воїнів через силу спільноти й залізний характер», – додають організатори.
У Запоріжжі ветерани війни та їхні родини безоплатно відвідують тренування з настільного тенісу. Заняття допомагають не лише відновлювати фізичну форму та повертатися до активного життя, а й слугують своєрідною психологічною підтримкою.
Організатором виступає Федерація настільного тенісу Запорізької області.
У настільний теніс тут грають вже понад 100 ветеранів. Один з них, Олександр Шамрай, займається настільним тенісом близько року та вже навіть брав участь у ветеранських спортивних змаганнях у Полтаві та Вінниці.
«Спорт взагалі відволікає від думок, від пережитих емоцій. Що найбільше мені подобається у тренуваннях, так це колектив: багато людей і всі вони однодумці», — зазначає Олександр.
Тренування проходять чотири рази на тиждень на трьох локаціях міста. До занять долучаються як ветерани, так і члени їхніх родин. Одночасно на тренуванні може бути до 20 учасників.
У Запорізькій області також діє програма адаптивного спорту для ветеранів і їхніх сімей. Вона передбачає безкоштовні заняття з 24 видів спорту. Дізнатися деталі та записатися на тренування можна за телефоном: 097 794 89 87.
Коли на одному майданчику зустрічаються професійний атлет, зірка телеекранів та ветеран, який пройшов через пекло війни, зникають титули й соціальні бар’єри. Залишається лише ритмічний стукіт м’яча, спільна воля до перемоги та тиха, але незламна пам’ять про тих, хто вже ніколи не вийде на цей паркет.
Fayno Comedy Fest, що днями відбувся у Києві, став чимось значно більшим, ніж просто благодійним турніром. Це була історія про те, як українське суспільство вчиться не просто співчувати ветеранам, а по-справжньому жити поруч, на рівних, в одному ритмі дихання та гри. Це був день, коли стіни спортивного залу НУФВСУ стали місцем світла надії та справжнього братерства.
Подія проходила у декілька етапів, кожен із яких мав свій глибокий сенс. Розпочалося все з «прематчу» – унікальної гри, де ветерани з команди «TYTANOVI» та представники київського центру «Інваспорт» сіли в крісла колісні разом із зірковими гостями. Поруч із військовими м’яч закидали Олександр Педан, Жан Беленюк, Володимир Остапчук та заступник міністра у справах ветеранів Руслан Приходько. Це була реальна гра, де кожен відчув, наскільки складною та водночас захопливою є адаптивна реабілітація. Далі настав час медійного кубка «Comedy Basket», де понад 30 зірок шоубізнесу, медіа та спорту розбилися на команди й влаштували справжнє шоу. Утім за всім цим драйвом стояла тиша вдячності: фестиваль вшанував пам’ять українських гумористів та захисників, серед яких – Артур Петров. Його посмертну відзнаку вручили дітям героя прямо під час заходу. Пам’ятали кожного, хто вчора дарував усмішки зі сцени, а нині став частиною небесного війська.
ЖИВА ПАМ’ЯТЬ У КОЖНОМУ ЖАРТІ
Фестиваль мав щемку і водночас світлу місію – вшанувати пам’ять українських гумористів, які змінили мікрофони на автомати та загинули, захищаючи право українців на сміх та радість. Комедія завжди була про життя, а війна – про його найважчу межу. Fayno Comedy Fest довів, що найкращий спосіб згадати полеглих друзів – це продовжувати їхню справу: об’єднувати людей, дарувати віру в завтрашній день і підтримувати тих, хто повернувся з фронту.
У залі панувала особлива атмосфера, де не було місця для холодного офіціозу чи трагічного пафосу. Натомість було багато людського тепла. Кожна зібрана гривня, кожен вигук підтримки з трибун стали цеглинками у фундаменті допомоги родинам загиблих героїв та центрам реабілітації. Це був вечір, де сльози на очах з’являлися лише від щирого сміху або від неймовірної гордості за те, якими сильними є українці, коли ділять один майданчик на всіх.
ТРИ ІСТОРІЇ СИЛИ: СПОРТ – ЦЕ АКТИВАЦІЯ ЖИТТЯ
Для ветеранів, які стали головними дійовими особами свята, цей захід став важливою точкою емоційної опори. Кожен із них має свій унікальний шлях, але всі вони дійшли спільного висновку: рух лікує не лише м’язи, а й душу.
Юрій, розвідник 71-ї десантно-штурмової бригади, пішов на фронт наприкінці 2024 року. Пів року служби обірвав влучання FPV-дрона під час складного виходу з позиції. До великої війни він професійно займався футболом, а під час реабілітації відкрив для себе баскетбол на візках. «Спочатку було дуже тяжко, і фізично, і морально. Але зараз я втягнувся в систему. Це можливість зустрітися з людьми, з якими ми разом проходили шлях відновлення. Такі свята – це про живе спілкування, яке нам життєво необхідне», – ділиться Юрій.
Артем приєднався до лав ЗСУ ще в липні 2022-го, отримавши важке поранення у вересні наступного року. Сьогодні він проходить складний етап протезування, але спорт став його головним союзником. Для нього реабілітація через активність – це спосіб вирватися з полону буденності. «Спорт дуже важливий, бо він відволікає від важких думок. Це відновлення фізичного стану через спілкування з побратимами. Раджу його всім, хто шукає шлях назад до себе», – впевнений Артем.
Валерій на власному прикладі довів, що підтримка сім’ї – це половина успіху. Його дружина Анастасія стала тією силою, що не дала йому здатися. Валерій переконаний, що поранення – це лише нова точка відліку. «Спорт активує людину, він буквально змушує організм прокидатися. Це найефективніша реабілітація. Можливість зіграти з зірками для мене – це новий, цікавий досвід, якого не було раніше. Це допомагає м’яко, без стресу повертатися в соціум і знову відчувати азарт гри», – зазначає ветеран.
ГУМОР ТА СПОРТ ЯК МОСТИ ДО ПОРОЗУМІННЯ
Коли почався медійний матч Comedy Basket, межі між цивільними та військовими остаточно стерлися. Стендап-комік Дімка Носов, який боровся за м’яч разом із ветеранами, підкреслив соціальну важливість події. Він зауважив, що багато цивільних людей просто не знають, як правильно підійти до ветерана, як висловити вдячність, не порушуючи особистих кордонів. Такі інклюзивні формати розмивають невидимі рамки, роблячи взаємодію природною. Ветерани на майданчику надихають своїм прикладом, доводячи, що обмеження існують лише в голові.
Цю ж думку підтримав і комік Юрій Громов. Для нього Fayno Comedy Fest став прикладом ідеального «обміну на емоцію». У часи, коли суспільство відчуває певну втому від звичайних зборів у соцмережах, саме такі живі івенти стають потужним інструментом допомоги. Поєднання спортивного драйву, благодійних аукціонів та щирого гумору дозволяє людям «перемикнутися» на позитив, не втрачаючи при цьому фокуса на головному – допомозі Збройним Силам України та підтримці тих, хто вже повернувся з поля бою.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУСПІЛЬСТВА ТА ТЕПЛО ЗУСТРІЧІ
Поки на паркеті тривала напружена боротьба за кожен кидок у кошик, у кулуарах обговорювали стратегічні речі. Відомий комік та шоумен Дядя Жора, який завітав на фестиваль як гість, наголосив на важливості системності. Він зазначив, що кількість ветеранів у нашому суспільстві зростатиме, тому підтримка має перерости в масштабні державні програми та гранти. «Люди прагнуть допомагати, особливо коли бачать реальні очі героїв. Формати з QR-кодами прямо в залі та лотами на аукціонах перед концертами – це те, що працює тут і зараз, об’єднуючи нас навколо спільної мети», – підкреслив він.
Назва заходу «Повернення до життя: що допомагає ветеранам знову бути в грі» виявилася справжнім маніфестом. Цей вечір у Києві став гучним нагадуванням про те, що реабілітація – це не лише медикаменти чи тренажери. Це, перш за все, право на повноцінне життя, на щирий сміх друзів і на відчуття надійного плеча поруч. Україна вчиться бути країною, де кожен герой відчуває: він потрібен, він важливий, він – назавжди в грі. І цей шлях продовжується у теплі людської вдячності.
Анастасія Бойченко
Проєкт здійснюється за підтримки National Endowment for Democracy (NED)
В Україні стартував другий набір у програму підтримки ветеранів і ветеранок у сфері технологічного підприємництва — Veteran Venture Program. Учасники програми можуть отримати до $20 000 інвестицій на запуск або розвиток власних ІТ-продуктів.
Це вже другий потік програми. За результатами першого набору шестеро учасників вже запустили власні проєкти.
Фото з першого потоку Veteran Venture Program
До участі запрошують ветеранів і ветеранок, які повернулися до цивільного життя та мають ідеї або досвід у сфері ІТ чи бізнесу.
Учасники проходитимуть інтенсивне навчання, працюватимуть із менторами з індустрії та пройдуть усі ключові етапи створення стартапу — від формування бізнес-моделі до розробки прототипу і підготовки інвестиційної презентації.
Окрему увагу в програмі приділяють використанню інструментів штучного інтелекту. Йдеться про застосування AI для розробки продуктів, автоматизації процесів і маркетингу.
Фото з першого потоку Veteran Venture Program
Навчання стартує 21 травня. Подати заявку можна до 14 травня за посиланням.
Програму реалізує SKELAR у межах діяльності SKELAR Foundation за підтримки Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства у справах ветеранів України та Українського ветеранського фонду. До ініціативи долучилися 10 партнерів, серед яких державні установи, благодійні організації та ветеранські спільноти.
