Сторінка 4 – Новини ветеранів зі всієї України

У Львові ветерани завдяки гранту почали готувати обіди для школярів

У Львові ветерани Ростислав Грицьків та його побратим Ігор після військової служби відкрили кав’ярню «Кава Мілітарі», а згодом вирішили зайнятися шкільним харчуванням. Тепер їхня команда готує обіди для учнів двох навчальних закладів — школи №96 на Сихові та ліцею в Рясне-Руському. Запустити новий напрям бізнесу допоміг грант від Українського ветеранського фонду.

Про це повідомляє видання «Ветеран Медіа».

Ростислав Грицьків долучився до війська у 2016 році, коли йому було 20 років. Ще під час служби поблизу Маріуполя він разом із побратимом мріяв відкрити власну кав’ярню, хоча жоден із них тоді не мав досвіду ведення бізнесу. Після звільнення зі служби військові втілили свою ідею та відкрили у Львові «Каву Мілітарі». Однак із початком повномасштабного вторгнення Росії роботу закладу довелося призупинити. Зароблені гроші чоловіки витратили на необхідну амуніцію та знову повернулися до війська.

Сьогодні «Кава Мілітарі» працює у двох місцях Львова — на другому поверсі міської Ратуші та в Муніципальному тирі «Стрільниця». Водночас цього навчального року ветерани вирішили спробувати себе в новій сфері та почали організовувати харчування для школярів.

Завдяки гранту від Українського ветеранського фонду вони за два-три тижні змогли придбати необхідне обладнання для їдалень двох навчальних закладів.

На початку роботи підприємці зіткнулися з нестачею обладнання, посуду та працівників. Особливо складно було знайти кухарів і швидко налагодити всі процеси. За словами Ростислава, значну допомогу надали директори шкіл та ветеран із Тернопільщини Дмитро Константінов, який уже мав досвід організації шкільного харчування. Зараз у їдальні школи №96 працюють семеро людей, а в ліцеї Рясне-Руського — п’ятеро. Частина працівників раніше працювала в ресторанах, тому мала досвід приготування їжі. Роботу кожної їдальні організовують шеф-кухарі, а всі обов’язки між співробітниками розподілені.

Меню для школярів підприємці не складають самостійно. Його розробили за рекомендаціями відомого українського шеф-кухаря Євгена Клопотенка. Завдання команди — готувати страви відповідно до встановлених вимог та стежити за їхньою якістю.

Ростислав розповідає, що команда також звертає увагу на відгуки дітей. За його словами, смаки школярів різняться, тому догодити абсолютно всім непросто. Водночас скарг на якість харчування наразі не надходило.

Надалі ветеран планує налагодити роботу обох їдалень так, щоб усі процеси могли працювати без його постійної участі. Поки що команда лише набирається досвіду та вдосконалює організацію шкільного харчування. Після цього підприємці розглядатимуть можливість подальшого розвитку нового напряму бізнесу.

На Київщині ветерани заявили про критичну ситуацію з опаленням та звернулися до влади

В Українській громаді Київської області ветерани заявили про проблеми з підготовкою до опалювального сезону. За їхніми словами, через постійні російські удари по Трипільській ТЕС існує ризик перебоїв із теплопостачанням, а повноцінні резервні котельні досі не підготували. Через це Рада ветеранів громади звернулася по допомогу до центральної та обласної влади.

Про це повідомляє «КиївВлада» із посиланням на звернення Ради ветеранів Української громади у Facebook.

Представники ветеранської спільноти наголошують, що Трипільська ТЕС уже тривалий час зазнає російських атак. На їхню думку, місцева влада знала про можливі проблеми з теплопостачанням і мала достатньо часу, щоб підготувати альтернативні джерела тепла.

“Місцева влада не впоралася із завданням підготовки громади до критичного періоду. Ми просимо вищі органи державної влади втрутитися в ситуацію та взяти під особистий контроль. Закликаємо всіх – і в місті, і в області – припинити зволікання. Просимо про максимальне поширення цього звернення. Громада має бути захищеною”, — зазначено в дописі.

У Раді ветеранів стверджують, що зараз громада не має повноцінних резервних котелень, які могли б забезпечити опалення у випадку серйозних пошкоджень ТЕС. Також вони звинувачують місцевих посадовців у тому, що ті перекладають відповідальність один на одного замість вирішення проблеми. Водночас у зверненні не наведено документів, які підтверджують відсутність резервних котелень або показують фактичний стан підготовки системи опалення.

Ветерани наголошують, що найбільше їх турбує безпека жителів громади взимку. Вони вважають, що родини військових та інші мешканці не повинні залишитися без тепла через проблеми з енергетичною інфраструктурою. Тому представники Ради закликають якнайшвидше знайти рішення щодо резервного теплопостачання.

Із проханням втрутитися в ситуацію Рада ветеранів звернулася до Офісу Президента України, Кабінету Міністрів та Київської обласної військової адміністрації. Ветерани просять узяти питання під контроль і допомогти громаді підготувати альтернативні джерела опалення. Також вони закликають місцеву владу припинити суперечки та зосередитися на вирішенні проблеми.

Українські ветерани здобули сім медалей на міжнародних змаганнях у США

Українські ветерани вибороли сім медалей на міжнародних змаганнях Warrior YOMP 2026, які відбулися у Вашингтоні. Наші Захисники здобули чотири золоті та три бронзові нагороди. У змаганнях взяли участь ветерани з десяти країн світу, серед яких були військові, які пережили важкі поранення та російський полон.

Про це повідомили в Головному управлінні Національної поліції в Тернопільській області.

Міжнародний марш-кидок організували напередодні Дня ветеранів, який у США відзначають 11 листопада. Учасники мали за одну добу пройти від 40 до 80 кілометрів залежно від своїх можливостей. Подібні марш-кидки запроваджують з метою допомогти ветеранам, які отримали поранення, відновити впевненість у власних силах через фізичну активність.

Під час проходження дистанції українських ветеранів активно підтримували жителі Вашингтона. За словами одного з учасників, підтримка американців стала для нього приємною несподіванкою та додала сил. Люди на вулицях підбадьорювали українських військових і висловлювали їм свою підтримку. Ветеран зізнався, що відчув багато позитивних емоцій та енергії, яких йому іноді бракує в українських містах.

Поїздку української команди до Вашингтона організувала благодійна організація United Help Ukraine. Вона працює з 2014 року та допомагає Україні, зокрема підтримує реабілітацію ветеранів через спорт.

За підсумками міжнародного марш-кидка українські Захисники повернулися із сімома нагородами.

Ветеран зі Львівщини після поранення відкрив акваферму

Ветеран війни зі Львівщини Михайло Грущак після важкого поранення вирішив зайнятися незвичайним для України бізнесом — вирощуванням прісноводних креветок. Завдяки державному гранту він облаштував ферму, на якій зараз вирощує близько 5300 креветок. Першу продукцію підприємець планує продавати вже цієї зими.

До повномасштабного вторгнення Михайло займався торгівлею, а згодом став на захист України. Він служив штурмовиком у 80-й окремій десантно-штурмовій Галицькій бригаді. У 2025 році військовий отримав поранення, після якого лікарі повідомили, що через стан здоров’я він більше не зможе повернутися до служби.

Ідея створити власну ферму з’явилася під час лікування в госпіталі. Михайло шукав справу, яка допомогла б йому адаптуватися до цивільного життя та водночас приносила дохід. Зрештою він зацікавився вирощуванням прісноводних креветок та австралійських червоноклешневих раків.

«Я з тих людей, які люблять виклики і щось долати. Мені хотілося спробувати щось інноваційне та цікаве. До того ж сам процес вирощування для мене є своєрідним заспокоєнням», — розповів ветеран.

Для запуску такого бізнесу потрібні були чималі кошти, тому Михайло вирішив скористатися державною підтримкою. Про грантову програму «єРобота» він дізнався від побратима, який уже мав досвід отримання фінансування. У липні 2025 року ветеран підготував бізнес-план та подав заявку на грант для ветеранів і членів їхніх сімей.

Отримані гроші допомогли облаштувати першу теплицю площею 60 квадратних метрів. Михайло придбав басейни, компресори для насичення води киснем, систему очищення води та першу партію малька. Згодом він розширив господарство та встановив другу теплицю такої самої площі.

У червні 2026 року ветеран отримав ще 150 тисяч гривень допомоги від Львівської обласної військової адміністрації. Ці кошти становили 30% від суми раніше отриманого державного гранту. За них підприємець облаштував свердловину та придбав обладнання для водопостачання й опалення.

Підтримувати потрібну температуру води на фермі особливо важливо, адже креветки погано переносять холод. Коли вода охолоджується, вони стають менш активними та повільніше ростуть. Саме тому для роботи господарства необхідні стабільне опалення, очищення води та постійний контроль умов вирощування.

Першу партію малька Михайло запустив у басейни в березні 2026 року. Зараз у його господарстві вирощують приблизно 5300 креветок, які поступово набирають необхідної ваги. Якщо умови вирощування залишатимуться сприятливими, першу продукцію планують реалізувати взимку.

Покупець на майбутній урожай уже є — підприємець домовився з компанією, яка готова викуповувати креветок. Однак надалі Михайло хоче створити власний крафтовий бренд і постачати продукцію безпосередньо ресторанам та закладам харчування. Особливість його бізнесу полягає в тому, що покупцям планують доставляти живих, а не заморожених креветок, використовуючи спеціальні ємності з подачею кисню.

Ферма вже дала можливість створити два робочі місця. Працівники пройшли спеціальне навчання, адже вирощування креветок потребує відповідних знань та постійного догляду. Сам Михайло продовжує проходити реабілітацію та паралельно займається розвитком господарства.

Без одягу та на протезі: ветеран здійснив незвичайний підйом на Говерлу

Український ветеран Роман Колесник із позивним «Добряк» піднявся на Говерлу на протезі та з оголеним торсом. Таким чином він вирішив привернути увагу до створення «Містечка ветеранського корпусу» у Хмельницькому. Для реалізації проєкту потрібно зібрати 460 млн гривень.

Про свою ініціативу ветеран розповів у відеозверненні з вершини Говерли.

Роман закликав українців, представників бізнесу та Президента підтримати будівництво нового простору для ветеранів. За його задумом, це має бути місце, де колишні військові зможуть не лише проходити реабілітацію, а й працювати, навчатися та розвиватися.

Раніше Роман протягом пів року займався розвитком «Ветеранського корпусу» в Івано-Франківську. Разом із командою він організовував для ветеранів спортивні тренування, плавання та заняття з акробатики, під час яких військові вчилися робити сальто на протезах. Також учасникам допомагали з працевлаштуванням, пошуком грантів і проводили лекції з фінансової грамотності.

Згодом Роман переїхав до Хмельницького за сімейними обставинами та вирішив створити там подібний, але більший простір. У майбутньому містечку планують об’єднати фізичну реабілітацію, психологічну підтримку, спортивні заняття та допомогу з відкриттям власного бізнесу. Ветерани зможуть приходити туди щодня, займатися спортом, працювати над власними проєктами та спілкуватися. За словами Романа, він хоче, щоб ветеранів сприймали не лише як людей, які потребують допомоги, а й як тих, хто може розвиватися та реалізовувати власні ідеї. Тому майбутнє містечко не планують робити закритим простором лише для колишніх військових. Його також зможуть відвідувати цивільні, які підтримують армію, займаються волонтерством та допомагають Захисникам.

Роман Колесник воював у складі підрозділу «ССО Азов Київ». Під час бойових дій він отримав важке поранення, внаслідок якого йому ампутували ногу. Після протезування ветеран продовжив активно займатися спортом, ходити в гори та розвивати власний бренд одягу «Dobryak.Production».

Також Роман став одним із героїв документального фільму «Друге дихання», який вийшов у 2025 році. Стрічка розповідає про українських ветеранів з ампутаціями, які піднялися на Кіліманджаро — найвищу гору Африки заввишки 5895 метрів.

Тепер ветеран використовує свій досвід і спортивні досягнення, щоб привернути увагу до потреб інших військових.

Наразі «Містечко ветеранського корпусу» у Хмельницькому перебуває на етапі пошуку підтримки та фінансування. Для його створення, за словами ініціатора, необхідно 460 млн гривень. Роман сподівається залучити до реалізації проєкту державу, підприємців та небайдужих українців.

Як у Броварах працює безкоштовне соціальне таксі для ветеранів

У Броварській громаді Київської області ветерани та військові, які мають труднощі з пересуванням, можуть безкоштовно користуватися соціальним таксі. Спеціально обладнаний автомобіль допомагає дістатися до лікарень, реабілітаційних центрів та державних установ. Транспорт має підйомник для людей, які користуються колісними кріслами.

Про це повідомляє Броварська міська рада. Скористатися послугою можуть ветерани війни, люди з інвалідністю внаслідок війни та військовослужбовці, які отримали поранення, травми або захворювання під час служби. Допомога доступна тим, хто зареєстрований або фактично проживає на території Броварської громади.

Соціальне таксі перевозить пасажирів до медичних і реабілітаційних закладів, соціальних служб, ЦНАПів та інших державних установ. Також можна замовити поїздку до залізничного чи автовокзалу. За потреби пасажиру можуть надати супровід.

Кожен отримувач послуги має право на 10 безкоштовних поїздок на місяць. Якщо ветеран потребує регулярного лікування або реабілітації, кількість поїздок можуть збільшити. Водночас невикористані поїздки не переносяться на наступний місяць.

Щоб замовити соціальне таксі, потрібно звернутися до Ветеранського центру «ВЕТЕРАН ПРО». Заявку необхідно подати за 48–72 години до запланованої поїздки. Зробити це можна за телефоном 067-131-79-81 або особисто за адресою: місто Бровари, бульвар Незалежності, 3.

Заявки приймають із понеділка по четвер з 08:00 до 17:00, а в п’ятницю — з 08:00 до 15:45. У термінових випадках поїздку можуть організувати без попереднього запису, якщо автомобіль буде вільний. Також у виняткових ситуаціях можливі перевезення за межі громади в межах Київської області.

Українські ветерани здобули призові місця на міжнародних змаганнях із плавання на Кіпрі

Українські ветерани здобули дві нагороди на міжнародних змаганнях із плавання на відкритій воді Oceanman, які відбулися 6–8 листопада на Кіпрі. Представник одеської команди Олександр Матвієнко посів друге місце на дистанції 2 кілометри. Його товариш по команді Ілля Пилипенко виборов перше місце на дистанції 5 кілометрів.

Про результати змагань повідомляє «Суспільне» з посиланням на громадську організацію «Вільні воїни».

Загалом до складу одеської команди увійшли сім ветеранів: Олександр Затолока, Дмитро Тімуш, Олександр Матвієнко, Валентин Пихтєєв, Сергій Руденко, Володимир Ділоян та Ілля Пилипенко. Окрім участі у змаганнях, українці зустрілися з представниками Посольства України в Республіці Кіпр. Також для української громади на острові організували змагання з боччі — спортивної гри на точність, доступної зокрема людям з інвалідністю.

За підсумками турніру двоє представників команди повернулися з призовими місцями.

Для Іллі Пилипенка це був перший заплив на дистанцію 5 кілометрів. Ветеран подолав її за 1 годину 57 хвилин та встановив особистий рекорд. За його словами, під час змагань українських спортсменів активно підтримувала місцева українська громада. Ветеран зазначив, що така підтримка допомагала йому під час запливу та додавала мотивації.

Поїздку українських ветеранів на міжнародні змагання організували громадська організація «Вільні воїни» спільно з Фундацією «Множина». Захід відбувся за підтримки компанії UZSPACE.

Ветерани чекають не обіцянок, а реальних змін: політолог оцінив ініціативи Буданова на 2027 рік

Голова Офісу Президента Кирило Буданов представив плани щодо зміни ветеранської політики у 2027 році. Серед основних пропозицій — створення єдиного Ветеранського кодексу, спрощення доступу до державних послуг та залучення ветеранів до роботи в органах влади. Політолог Віктор Таран підтримав ці ідеї, однак наголосив, що військові вже неодноразово чули обіцянки змін і тепер очікують конкретних результатів.

Про це Віктор Таран написав на своїй сторінці у Facebook, коментуючи нещодавнє інтерв’ю Кирила Буданова щодо ветеранської політики.

На думку політолога, однією з проблем українського суспільства залишається ставлення до військових після їхнього повернення до цивільного життя. Він зауважив, що публічна повага до Захисників не завжди супроводжується готовністю приймати їх у повсякденному житті.

“Ситуацію зі ставленням до військових ми бачимо щодня. Усі їх люблять і поважають, але бажано, щоб вони були десь не поруч. А ще бажаніше самим не ставати військовими. Звісно, не всі так думають, але загальна тенденція сумна. І це погано не лише для кожного ветерана, який на своїх плечах витягував країну, а й для виживання держави загалом”. — зазначає він.

Однією з головних ініціатив Буданова є створення Ветеранського кодексу, який має об’єднати права, пільги та державні гарантії для ветеранів в одному документі. Зараз ці питання регулюють численні закони та постанови, що може ускладнювати оформлення допомоги. Новий кодекс має встановити зрозумілі правила не лише для ветеранів, а й для посадовців, які відповідають за надання послуг.

Таран вважає таку пропозицію необхідною, але звертає увагу, що робота над Ветеранським кодексом триває вже не перший рік. У листопаді 2025 року уряд схвалив відповідний проєкт, однак документ ще потребує законодавчого опрацювання. За словами політолога, головне питання полягає в тому, коли нові правила почнуть реально працювати.

Окрему увагу він приділив проблемам, із якими ветерани стикаються під час оформлення документів, отримання медичної допомоги та протезування. На його думку, люди, які повернулися з війни, не повинні постійно ходити державними установами, щоб довести своє право на допомогу. Державна система має забезпечувати зрозумілі та доступні процедури без зайвої бюрократії.

“Ми всі знаємо, як воно зараз працює. Щоправда, про кодекс говорять уже не перший рік, тож питання не в задумі, а в тому, коли він нарешті запрацює. Бо не ветеран має бігати по кабінетах і доводити, що йому потрібна група інвалідності чи протез після втрати кінцівки. Система повинна працювати так, щоб людина, яка захищала державу, відчувала її захист. І не на словах, а в черзі до лікаря, у ЦНАПі та в банку”.

Ще одна пропозиція Буданова стосується залучення ветеранів до державного управління. Йдеться про можливість працювати в міністерствах, державних компаніях, органах місцевої влади та інших установах. Для цього планують розвивати професійну підготовку, стажування та враховувати управлінський досвід, здобутий під час військової служби.

“Дивно мати в країні стільки людей із досвідом складних рішень, управління людьми і відповідальності за їхні життя і не використовувати цей досвід. Але тут важливо, щоб це не перетворилося на кілька показових призначень для фото, а стало нормальною системою відбору”, — зазначає Таран.

Політолог також наголосив, що ветеранів не варто сприймати виключно через їхній військовий статус. Після повернення зі служби вони повинні мати можливість працювати, розвиватися та брати участь у житті країни нарівні з іншими громадянами. На думку Тарана, держава має демонструвати вдячність Захисникам насамперед практичними рішеннями.

Ветеранів із кожним днем ставатиме більше. І нарешті треба зрозуміти, що ветеран насамперед Людина з досвідом війни, а не окремий статус, який визначає все її подальше життя. Бо зараз у нас ставляться саме так.

“Тож держава має показувати вдячність реальними діями і залучати ветеранів до розбудови країни на цивільних посадах. А там, дивись, і зміни в мобілізації підтягнуться, до чітких термінів служби дійдемо. Бо чим більше буде людей зі спільним досвідом і розумінням відповідальності за країну, тим ближчими ми будемо до сильної держави, у якій хочеться жити своє найкраще життя, попиваючи лавандовий раф”.

Водночас реалізація озвучених ініціатив залежатиме від подальших рішень уряду, парламенту та відповідальних державних установ. Наразі йдеться про плани на 2027 рік, а не про вже запроваджені зміни.

“Подивимося через рік, скільки з цього інтерв’ю стане реальністю. Хочеться вірити, що Буданов зможе дотиснути все, про що каже”, — резюму політолог.

На Хмельниччині будують містечко для відпочинку ветеранів

У Хмельницькій області розпочали облаштування нового простору для відпочинку та відновлення ветеранів війни, військовослужбовців і їхніх родин. У селі Новоставці Теофіпольської громади вже встановлюють перші два екобудиночки, які безкоштовно надали благодійники з Нідерландів. Загалом на території майбутнього ветеранського простору «Тихий фронт» планують розмістити десять таких будинків.

Про це в ефірі Українського Радіо Хмельницького розповів голова Теофіпольської громади Михайло Тененев, повідомляє «Суспільне».

За його словами, місце для відпочинку обрали самі ветерани. Вони запропонували облаштувати простір біля великого ставка в селі Новоставці, неподалік Теофіполя, де є соснові насадження та територія для відпочинку на природі. Майбутній комплекс планують зробити доступним для ветеранів із різними фізичними можливостями. Тут хочуть створити умови для відпочинку, психологічного відновлення, занять адаптивним спортом та проведення часу з родиною. У перспективі територією зможуть користуватися не лише військові та ветерани, а й інші жителі громади.

Крім того, у «Тихому фронті» планують розвивати ветеранський бізнес. Зокрема, ветерани зможуть організовувати риболовлю, прокат човнів, каяків, катамаранів та іншого спорядження для відпочинку на воді. Також у громаді розглядають можливість проведення всеукраїнських ветеранських змагань із риболовлі, а в майбутньому — і з веслування на каяках.

Перші два екобудиночки вже привезли з Нідерландів разом із фахівцями, які допомагають їх збирати. Площа одного будинку становить 46 квадратних метрів, що дозволяє розмістити в ньому сім’ю. Конструкції енергоефективні та встановлюються без традиційного фундаменту — на спеціальні геошурупи.

Нідерландські спеціалісти також навчають місцевих майстрів самостійно монтувати такі будинки. Новіші моделі вже постачають із вікнами та дверима, тоді як перші комплекти складалися лише з основних конструкцій.

Теофіпольська громада взяла на себе підведення води, каналізації, електрики, а також встановлення сантехніки та облаштування будинків меблями.

Загалом домовленість із нідерландською благодійною організацією передбачає передачу 120 екобудиночків для різних потреб громади. Із них десять встановлять у ветеранському просторі «Тихий фронт», ще десять — на території «Подільсько-Волинської Січі», де щороку оздоровлюються від 600 до 700 дітей. Решту 100 будинків планують використати для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб.

Наразі роботи у ветеранському просторі «Тихий фронт» перебувають на початковому етапі. Громада закликає місцевих підприємців долучатися до облаштування території та будиночків. Точну дату відкриття комплексу поки не повідомили.

У Чернівцях ветерана з чинною відстрочкою силоміць посадили в бус

У Чернівцях військовослужбовці ТЦК силоміць затримали ветерана війни, який має трьох дітей та чинну відстрочку від мобілізації. Чоловіка затягнули до мікроавтобуса біля міської ради, після чого перевозили між кількома військовими установами. Після втручання омбудсмана ветерана звільнили, а причетним посадовцям ТЦК оголосили підозри.

Про це 10 листопада повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

До представників омбудсмана звернулася дружина чоловіка, яка повідомила про його затримання. Ветеран захищав Україну з перших днів повномасштабного російського вторгнення та мав законне право на відстрочку як батько трьох дітей.

Інцидент стався 30 вересня біля Чернівецької міської ради. Камери відеоспостереження зафіксували, що за чоловіком стежили після його виходу з будівлі, а згодом невідома особа в балаклаві силоміць затягнула його до мікроавтобуса. За словами Лубінця, на відео немає ознак перевірки військово-облікових документів або належного оповіщення, а сам ветеран заявив про застосування фізичної сили та погрози пістолетом.

Після звернення дружини представниця омбудсмана в Чернівецькій області Ірина Ісопенко провела сім перевірок у місцевих ТЦК та на збірному пункті, щоб встановити місцеперебування чоловіка. Під час перевірки з’ясувалося, що його відстрочку двічі протягом однієї доби скасовували вручну, хоча електронна система автоматично підтверджувала право на неї. Посадовці пояснювали такі дії нібито наявною заборгованістю зі сплати аліментів.

Також встановили, що чоловіка перевозили між кількома установами. Спочатку він перебував у Чернівцях, потім його доправили до навчального центру у Вінницькій області, а згодом — до міста Кіцмань на Буковині. При цьому представники ТЦК надавали суперечливу інформацію та не могли пояснити, хто саме затримав ветерана і куди його перевозили.

Після перевірок Дмитро Лубінець звернувся до Офісу генерального прокурора із повідомленням про можливе кримінальне правопорушення. Розслідуванням зайнялося Державне бюро розслідувань.

У Чернівецькому обласному ТЦК та СП підтвердили, що до інциденту причетні військовослужбовці третього відділу Чернівецького районного ТЦК та СП. Начальнику цього відділу та іншим військовослужбовцям повідомили про підозри. Суд уже обрав підозрюваним запобіжні заходи — тримання під вартою та домашній арешт.

Остаточну правову оцінку їхнім діям має надати суд за результатами розгляду справи.

За інформацією омбудсмана, слідчі також перевіряють інші можливі порушення в цьому ТЦК. Зокрема, йдеться про ймовірне отримання хабарів, побиття військовозобов’язаних та застосування сльозогінного газу. Ці обставини наразі є предметом розслідування.

Після втручання представників омбудсмана багатодітного ветерана звільнили та поновили його право на свободу пересування. Також чоловіку надали можливість повторно оформити відстрочку від мобілізації.