Ветеран російсько-української війни Андрій Пістолькорс отримав 250 тисяч гривень ваучерної підтримки від Вінницької міської ради та започаткував власну справу. Кошти він витратив на придбання обладнання для виробництва сувенірної та художньої продукції з дерева.
Про це повідомляє «Вежа» з посиланням на Вінницьку міську раду.
Для роботи ветеран придбав верстат із ЧПУ-управлінням та необхідні допоміжні інструменти. Таке обладнання дозволяє точно обробляти деревину, створювати складні рельєфні елементи та виготовляти серійні вироби. У роботі майстер використовує дуб, ясен і клен.
До повномасштабного вторгнення Андрій Пістолькорс понад 30 років працював у сфері дизайну та займався геральдикою. У 2022 році він долучився до територіальної оборони, а згодом служив у бригаді, яка спеціалізується на безпілотних авіаційних системах. Після завершення військової служби у грудні він повернувся до дизайну та поєднав його з деревообробкою.
Ескізи для своїх виробів Пістолькорс створює самостійно. Спочатку розробляє дизайн у 3D на комп’ютері, потім готує програму для ЧПУ-верстата, після чого обладнання переносить задум на деревину. Такий підхід дозволяє створювати складні рельєфні вироби та повторювати їх у серійному виробництві. Один із головних напрямів, який ветеран хоче розвивати, — сувенірна продукція, присвячена Вінниці. Для майбутніх виробів він планує використовувати місцеву символіку та історії міста. За словами Пістолькорса, Вінниця має власну унікальність, яку можна передавати через сучасний дизайн.
Ваучерна підтримка є частиною міської Програми підтримки малого та середнього бізнесу. Її започаткували у 2024 році, передбачивши сім видів ваучерів, зокрема окремий напрям для ветеранів, які хочуть відкрити власну справу. Цього року розмір ветеранського ваучера збільшили зі 100 до 250 тисяч гривень. Ветеран зазначає, що без ваучерної підтримки запуск виробництва зайняв би значно більше часу. Отримані від міста кошти дали можливість одразу придбати необхідне обладнання та автоматизувати частину виробничих процесів.
Наразі майстер продовжує працювати над новими виробами та планує розвивати виробництво дерев’яних сувенірів із власним дизайном.
У Вінницькій міській раді також зазначають, що власна справа для ветерана стала одним зі способів повернення до цивільного життя після військової служби. Пістолькорс вважає, що улюблена робота та заняття, яке захоплює, можуть полегшити адаптацію ветеранів після повернення з війни. Його виробництво наразі зосереджене на деревообробці та створенні продукції з вінницькою символікою.
Кабінет Міністрів розглядає можливість виділити в національному телемарафоні «Єдині новини» окремий час для інформації про ветеранську політику. Йдеться про пів години або годину ефіру, де розповідатимуть про державні програми, послуги та підтримку ветеранів.
Про це наприкінці серпня заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.
За словами Корецького, під час спілкування з ветеранами та представниками підприємницьких спільнот він побачив проблему з інформуванням. Частина державних програм, які вже працюють, не доходить до людей просто тому, що вони про них не знають. Прем’єр зазначив, що деякі з цих програм отримують позитивні відгуки від тих, хто ними скористався, однак інформації про них, за його словами, недостатньо.
Окремо уряд планує переглянути експериментальні програми, які не виправдали себе. Корецький зазначив, що від частини таких ініціатив можуть відмовитися. Водночас програми, які працюють і мають попит, планують ширше висвітлювати.
Однією з ідей уряду є створення в телемарафоні окремого інформаційного блоку про ветеранську політику. Остаточного формату поки немає, але розглядають варіант із «ветеранською півгодиною» або цілою годиною ефіру. У цьому блоці хочуть розповідати про державні послуги, проблеми та виклики, а також запрошувати гостей, які зможуть відповідати на запитання ветеранів.
Корецький також звернув увагу на велику кількість джерел, з яких ветеранам доводиться отримувати інформацію. За його словами, уряд хоче зосередити такі відомості за принципом «єдиного вікна». Ідея полягає в тому, щоб в одному інформаційному просторі можна було дізнатися про доступні послуги, поставити запитання та отримати відповіді.
Ветеран і депутат Рівненської обласної ради Андрій Усач заявив про грубе поводження прикордонників під час перетину кордону. Про ситуацію він розповів у своїх соцмережах. За словами Усача, він їхав за кордон у волонтерську поїздку від благодійного фонду «Невтомні їжаки», щоб залучити гуманітарну та технічну допомогу для ЗСУ.
Про інцидент Андрій Усач повідомив у своєму Facebook.
За словами ветерана, під час оформлення на пункті пропуску прикордонники відмовилися пропустити транспортний засіб поза чергою. Вын звертав увагу посадовців на свій статус та інвалідність, оскільки пересувається на протезі. Проте йому порадили перейти на піший пункт пропуску та чекати там у загальній черзі.
У результаті він був змушений долати пункт пропуску пішки.
Ветеран вважає, що під час перетину кордону не було враховано його право на пріоритетний прохід. Він також заявив, що через ситуацію звертається до керівництва Державної прикордонної служби України.
Усач та представники громадськості вимагають провести офіційне розслідування обставин інциденту. Також вони хочуть отримати правову оцінку дій прикордонників. Наразі йдеться саме про заяви ветерана та вимоги щодо перевірки ситуації, а остаточну оцінку діям посадовців має дати відповідне розслідування.
Центр протидії дезінформації повідомив про нову російську кампанію в TikTok із використанням відео, створених штучним інтелектом. У роликах нібито українські ветерани емоційно розповідають, що держава їх покинула, та заявляють про відмову «платити хабарі».
Автори відео роблять ставку на крик, агресію та сильні емоції, щоб викликати у глядачів швидку реакцію.
Насправді зображені у цих роликах люди та самі відео повністю згенеровані за допомогою штучного інтелекту. За даними Центру, фейки поширюють через мережу ботакаунтів, які працюють за типовою схемою російських психологічних операцій. Таким чином автори кампанії намагаються видати вигадану історію за реальні свідчення українських ветеранів.
Це не перша подібна кампанія. Раніше Центр протидії дезінформації повідомляв про ШІ-відео, у яких нібито українські жінки зі сльозами та істериками говорили про мобілізацію і корупцію. Тоді також використовували емоційну подачу та фейкових персонажів для поширення потрібних російській пропаганді повідомлень.
У новій кампанії російська пропаганда використовує тему ветеранів, яка є особливо чутливою для українського суспільства.
За даними Центру, таким способом намагаються створити враження хаосу, підірвати довіру до державних інституцій і посилити зневіру серед українців.
Користувачам радять критично ставитися до емоційних відео в соцмережах, особливо якщо вони містять гучні звинувачення, але не мають підтвердження з надійних джерел. Сильна емоція у ролику сама по собі не є доказом того, що показана історія відбулася насправді.
Близько 70% ветеранів незадоволені роботою Міністерства у справах ветеранів. Це підтвердив Віталій Кім під час брифінгу з журналістами. Водночас він не уточнив, на основі якого опитування або дослідження отримано цю цифру.
Кім також повідомив, що в міністерстві є програми, які визнають неефективними та закривають. Які саме програми припинять, міністр не уточнив.
За його словами, передусім держава має забезпечити ветеранам базові речі — виплати, отримання статусу учасника бойових дій, лікування та відновлення. Міністр також говорив про фінансування ветеранської політики. За його словами, у США на одного ветерана припадає близько 40 тисяч доларів на рік, у Канаді — близько 27 тисяч, а в Австралії — 35–37 тисяч доларів. В Україні, за його підрахунком, цей показник становить близько 1400 гривень на рік.
Кім заявив, що після завершення війни видатки на ветеранів потрібно буде збільшувати в рази. Водночас зараз, за його словами, головним пріоритетом держави залишаються зброя та забезпечення чинної війни. Міністр також зазначив, що ветеранська політика потребує постійного вдосконалення, але базові послуги для ветеранів мають бути забезпечені вже зараз.
Окремо Кім розповів про зміни в роботі самого міністерства. Раніше, за його словами, Мінветеранів здебільшого виконувало інформаційну функцію, а тепер планують змінити закон, щоб міністерство могло розробляти стандарти ветеранських послуг.
Також планують розвивати мережу ветеранських центрів та спростити отримання документів і державних послуг.
В Україні 330 тисяч ветеранів офіційно зареєстровані як непрацюючі. І це недопрацювання держави.
Про це під час брифінгу в Укрінформі заявив міністр у справах ветеранів Віталій Кім. За його словами, близько 200 тисяч із них можуть працювати неофіційно, однак ця цифра є його особистою оцінкою.
Кім зазначив, що одне із завдань держави — допомогти ветеранам перейти з неофіційної зайнятості до офіційної. На його думку, для цього можуть використовувати фінансові доплати та інші стимули. Міністр вважає, що такі умови можуть спонукати роботодавців офіційно оформлювати ветеранів і сплачувати за них податки.
За словами Кіма, ветерани та ветеранки становлять приблизно 6–7% усіх людей, які працюють в Україні. Якщо враховувати членів їхніх сімей, це близько 10 мільйонів людей. Міністр наголосив, що ветерани є значною частиною української економіки, тому для них важливо не створювати окремий ринок праці, а адаптувати звичайний бізнес до працевлаштування ветеранів.
Кім також розповів про програму зі створення 100 тисяч робочих місць. Одночасно створити таку кількість нових вакансій неможливо, тому держава працює над тим, щоб бізнес був готовий наймати ветеранів. Близько 120 підприємств уже підписали відповідні документи, а також триває робота над стандартом робочого місця для ветеранів.
Окремо уряд працює над працевлаштуванням ветеранів у поліції. Кім повідомив, що зараз у патрульній поліції є близько 6 тисяч вакантних посад, а в районних підрозділах поліції — ще близько 4 тисяч. Загалом, за його словами, йдеться про близько 10 тисяч робочих місць, на які можуть претендувати ветерани.
Міністр у справах ветеранів Віталій Кім заявив, що нинішнє фінансування ветеранської політики в Україні є недостатнім. За його словами, це можна побачити, якщо порівняти витрати на одного ветерана в Україні та інших країнах.
“Відповідаючи на ваше запитання, чи достатньо коштів, я відповім цифрами. Так не можна рахувати, але смисл буде зрозумілий. США витрачає 40 тисяч доларів у рік на ветерана, у них 18 мільйонів ветеранів. Канада, по пам’яті, 27 тисяч, Австралія – 31 чи 35 тисяч доларів на одного ветерана.Якщо поділити наш бюджет на кількість ветеранів, ми отримаємо 1400 гривень у рік на ветерана. Звісно, недостатньо абсолютно”.
Водночас Кім додав, що пряме порівняння бюджетів різних країн не зовсім коректне через відмінності у системах підтримки та підходах до підрахунків.
Він також назвав ветеранську політику сферою, у яку можна постійно збільшувати видатки. Він зазначив, що держава має забезпечити ветеранам базові послуги, а після завершення війни, на його думку, фінансування цієї сфери доведеться суттєво збільшувати.
Наразі ж, за словами міністра, пріоритетом залишаються зброя та потреби діючої армії.
“Це бездонна бочка, куди соціально можна вкладати все, що завгодно. Тому ніколи не буде достатньо. Можна завжди робити краще. Але базові послуги ми маємо забезпечити ветеранам. І я вважаю, що треба буде збільшувати, відверто кажучи, після закінчення війни в рази бюджети. Тому що зараз пріоритет все ж таки зброя і діюча війна”, – говорить міністр.
Проєкт державного бюджету на 2027 рік передбачає збільшення фінансування Міністерства у справах ветеранів на 3,2 млрд гривень, або 17,8%, порівняно з 2026 роком.
Загалом на програми Мінветеранів у проєкті бюджету передбачено 20,8 млрд гривень.
Спільний проєкт зі створення медичного центру для реабілітації ветеранів з інвалідністю опинився під загрозою ще до початку будівництва. Про це у відеозверненні повідомили представник ветеранської спільноти, голова ГО «Спілка інвалідів-учасників АТО «Непереможні» Руслан Агібалов.
Ветерани обурені тим, що Київська обласна прокуратура вживає заходів щодо земельних ділянок, які належать ветеранам війни з інвалідністю. Саме на цій землі планували створити реабілітаційний центр, де ветерани зможуть отримувати допомогу, проходити реабілітацію та відновлюватися після травм і поранень.
Наразі проєкт перебуває лише на етапі підготовки документації. Робота над проєктуванням уже розпочалася, однак до будівництва самого центру справа ще не дійшла. А тепер взагалі реалізація даної ініціативи опинилася під загрозою й може так і залишитися лише ідеєю.
Автори звернення наголошують, що саме дії прокуратури можуть створити перешкоди для реалізації проєкту.
Представники проєкту заявляють, що мають намір відстоювати право ветеранів на земельні ділянки та можливість реалізувати задум із будівництва реабілітаційного центру. Ветерани вимагають правової оцінки ситуації та прозорого розгляду обставин, через які земля опинилася під загрозою.
Позиція Київської обласної прокуратури щодо цих заяв наразі невідома.
Після повернення з військової служби перед ветеранами постає просте, але непросте питання: що ж робити далі. Хтось повертається до професії, яку мав до війни, а хтось через поранення чи зміну життєвих обставин уже не може працювати так само, як раніше. До того ж частина захисників пішла на війну ще зовсім молодими й узагалі не встигла здобути цивільну професію.
Про те, чого очікувати ветеранам після повернення до цивільного життя, чому багато з них не хочуть працювати за наймом і що варто змінити роботодавцям, розповіла керівниця напрямку «Можливості для ветеранів» Одеського осередку Громадсько-військового руху Світлана Балинська.
В Одесі організація проводить зустрічі для ветеранів, військових, їхніх родин і представників бізнесу. Такі заходи дають можливість поспілкуватися, обговорити проблеми та знайти нові професійні контакти. За словами Балинської, одна з головних проблем полягає в тому, що ветерани часто не хочуть повертатися до звичайної роботи за наймом. Причина не лише у зарплаті чи зміні професійних планів. Багато підприємств поки не готові змінювати умови роботи та враховувати потреби людей, які повертаються з війни.
Ветеранам, за словами фахівчині, простіше працювати з побратимами або у компаніях, які вже мають досвід повернення своїх співробітників із військової служби. Важливими для них є нормальні відносини в колективі, повага до бойового досвіду та зрозумілий професійний розвиток.
Також ветеранам може бути потрібен куратор або людина, яка допоможе адаптуватися на новому місці роботи та пояснить, як можна розвиватися далі.
Є й інша проблема — фізичні наслідки війни, які не завжди видно з першого погляду. Наприклад, ветеран може зовні виглядати здоровим, але мати поранення спини чи ноги та не могти багато годин перебувати за кермом або виконувати важку фізичну роботу. Тому роботодавцям доведеться враховувати такі обставини та адаптувати робочі місця, а не просто шукати ветерана на конкретну вакансію.
Балинська наголошує, що брати ветерана на роботу лише через те, що його менше перевірятимуть на блокпостах чи не мобілізують із робочого місця, неправильно. Працевлаштування має враховувати можливості та потреби конкретної людини.
Водночас, за її словами, роботодавцям уже зараз варто готуватися до того, що ветеранів на ринку праці ставатиме більше. Для роботодавців в цьому є і фінансові можливості, адже Державна служба зайнятості пропонує програми компенсацій за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю, зокрема ветеранів. Розмір компенсації може становити до 120 тисяч гривень для людини з інвалідністю І групи та до 80 тисяч гривень — для ІІ групи.
Хоча наразі значна частина ветеранів розглядає не найману роботу, а власний бізнес. За словами Світлани Балинської, багато ветеранів говорять про бажання відкрити власну справу, а можливостей для цього зараз є чимало: гранти, програми Центру зайнятості, «Дія.Бізнес» та інші навчальні й фінансові програми. Але отримати грант — не означає, що бізнес автоматично запрацює. Одна з головних порад ветеранам, які хочуть отримати грант, — не перекладати написання заявки повністю на когось іншого. Підприємець має сам розуміти свою ідею, знати, на що витратить гроші, і бути готовим пояснити, як працюватиме його бізнес.
За словами Балинської, власна справа потребує не лише фінансів, а й часу, сил та постійної участі самого власника.
Серед напрямів, які зараз обирають ветерани, Балинська називає логістику, перевезення та енергозбереження. Фахівчиня зазначає, що цей досвід переважно стосується спілкування з чоловіками, тому серед ветеранок популярними можуть бути інші сфери. Але якісна бізнес-ідея може мати шанси на грантову підтримку незалежно від сфери, та працювати над її реалізацією все одно доведеться. В Одесі для ветеранів уже створюють можливості не лише отримати консультацію, а й навчатися разом із молоддю. Одеський осередок Громадсько-військового руху, Простір громадських спільнот «На Часі» та Одеський національний економічний університет запустили навчально-практичну програму Veteran Business Lab. У її межах ветерани та студенти разом працюють над бізнес-ідеями, а студенти допомагатимуть учасникам підготуватися до запуску власної справи.
Ще один важливий момент — спілкування та нові знайомства. У Громадсько-військовому русі проводять заходи для ветеранів приблизно один-два рази на місяць, де вони можуть зустрітися з іншими ветеранами, представниками бізнесу та громадськістю. За словами Балинської, для людини після повернення зі служби навіть перший вихід на таку зустріч може стати початком нового етапу.
Частина ветеранів після повернення воліє залишатися вдома й не відвідувати жодних заходів. Певний час на відпочинок після служби справді потрібен, але згодом важливо поступово повертатися до спілкування та суспільного життя. В Одесі ветерани можуть починати з ветеранських спільнот, де легше зробити перший крок у нове коло знайомств.
Одеський осередок Громадсько-військового руху допомагає не лише ветеранам, а й військовослужбовцям та членам їхніх родин. Тут можна звернутися з юридичними питаннями, щодо психологічної підтримки, професійного розвитку, спілкування та участі в різних активностях. Кожен запит розглядають окремо, а якщо безпосередньо відповісти на нього не можуть, підказують, куди звернутися по допомогу.
Мобілізація або контракт із ЗСУ або іншими складовими Сил Оборони не означають, що ФОП потрібно закривати, а компанію — ставити на паузу. Бізнес може продовжувати працювати, отримувати кошти, виконувати договори, виплачувати зарплату та сплачувати податки.Але є важлива умова: власник має заздалегідь побудувати систему, яка здатна працювати без його щоденної участі.Якщо цього не зробити, проблеми можуть початися вже з першого банківського платежу, підписання договору, податкової накладної або звітності.
Окремо держава передбачила суттєві податкові пільги для ФОП-військовослужбовців. Проте вони не поширюються автоматично на ТОВ і не означають звільнення бізнесу від усіх податків. Розбираємо головні правила.
Якщо дуже коротко
ФОП: закривати необов’язково. За встановлених законом умов військовослужбовець може не сплачувати низку податків за себе, навіть якщо бізнес продовжує отримувати дохід.
Власник ТОВ: його мобілізація сама по собі не впливає на існування компанії.
Директор ТОВ: якщо він іде служити, необхідно забезпечити людину, яка законно управлятиме компанією, працюватиме з банком, договорами, ДПС та електронними документами.
Працівники: їхні зарплатні податки не зникають через службу власника.
КЕП: передавати іншій людині свій особистий електронний ключ не можна.
ФОП і ТОВ — це дві різні ситуації
Головне правило: військова служба власника не зупиняє бізнес автоматично. Але ФОП і ТОВ працюють за абсолютно різною юридичною логікою. ФОП юридично невіддільний від самої фізичної особи. Окремого статусу «призупинений ФОП» в Україні немає: державна реєстрація підприємця або діє, або припинена.
Тому після мобілізації чи укладення контракту ФОП може залишатися зареєстрованим підприємцем, а його діяльність — продовжуватися через працівників або належним чином уповноважених осіб. ТОВ, навпаки, є самостійною юридичною особою. Якщо його засновник іде служити, компанія нікуди не зникає і продовжує виконувати свої податкові, трудові та договірні зобов’язання.
Проблема виникає тоді, коли одна людина одночасно є і власником, і директором.
Власник ≠ директор ≠ працівник
Ці статуси потрібно розрізняти. Власник або учасник ТОВ володіє корпоративними правами. Директор здійснює оперативне управління компанією та діє від її імені. Працівник перебуває з підприємством у трудових відносинах.
Одна людина може поєднувати всі три ролі, але мобілізація має для кожної з них різні юридичні наслідки. Саме тому мобілізація директора не повинна вирішуватися одним формальним наказом «звільнити себе». За ст. 119 Кодексу законів про працю України за мобілізованим працівником зберігаються місце роботи і посада, хоча обов’язкового збереження середнього заробітку закон зараз не передбачає.
Водночас компанії необхідно окремо вирішити питання, хто фактично керуватиме бізнесом. Залежно від статуту та структури ТОВ, це може бути інший директор, тимчасово виконуючий обов’язки або інша особа з чітко визначеними повноваженнями. За необхідності зміни потрібно відобразити в ЄДР, банку та інформаційних системах ДПС.
Податкові пільги для ФОП-військовослужбовця
Важливі зміни запровадив Закон України від 18 червня 2025 року №4505-IX.
Він поширив спеціальні податкові гарантії як на мобілізованих підприємців, так і на ФОП, які пішли на військову службу за контрактом у передбачених законом випадках.
За період військової служби ФОП може бути звільнений від нарахування, сплати та відповідної звітності щодо низки податків, які він сплачує за себе.
Залежно від системи оподаткування йдеться, зокрема, про:
єдиний податок;
військовий збір;
ПДФО з підприємницької діяльності для ФОП на загальній системі;
ЄСВ за себе — з урахуванням окремих правил законодавства про ЄСВ.
Пільговий період визначається з першого числа місяця, у якому підприємця призвано або прийнято на військову службу, до останнього дня місяця його демобілізації або звільнення зі служби.
Отримав гроші на ФОП — пільга зникла? Ні Це одна з найважливіших практичних норм. Сам факт отримання підприємницького доходу під час служби не позбавляє ФОП права на військову податкову пільгу.
У 2026 році ДПС окремо роз’яснила, що ФОП — платники єдиного податку другої та третьої груп можуть користуватися відповідним звільненням навіть тоді, коли в період служби на рахунок надходять доходи та продовжується господарська діяльність.
Тобто правило: «Є дохід — мусиш платити єдиний податок» для такого військовослужбовця-ФОП не працює автоматично. Але тут є принципове застереження. Податкова пільга військовослужбовця-ФОП не означає звільнення всього бізнесу від податків. ПДВ, акциз, податки та ЄСВ за працівників, майнові податки, плата за землю та інші платежі регулюються окремими нормами.
Чи потрібно повідомляти ДПС про службу?
Закон №4505-IX передбачає обмін інформацією між державними реєстрами, тому в ідеальній ситуації ДПС повинна отримати дані про проходження військової служби автоматично.
Але покладатися лише на автоматизацію я б не радив. Після мобілізації або підписання контракту варто зайти до Електронного кабінету платника та перевірити:
стан розрахунків із бюджетом;
наявність податкового боргу;
чи продовжує ДПС нараховувати податки;
чи правильно відображається пільговий період.
Якщо інформація про службу відсутня або податки продовжують нараховуватися, можна звернутися до ДПС та додати підтвердні документи — військовий квиток, контракт або інший документ про проходження служби.
Якщо податок за пільговий період уже сплачений, переплату можна повернути у встановленому порядку або залишити в рахунок майбутніх платежів.
Якщо ФОП третьої групи вже подав декларацію та самостійно визначив зобов’язання за період, який підпадає під пільгу, показники можна виправити уточнюючою декларацією.
ЄСВ за себе: окреме правило
ЄСВ регулюється окремим законом, тому його не варто механічно змішувати з єдиним податком або ПДФО. Станом на 31 серпня 2026 року для ФОП-військовослужбовців діють спеціальні механізми звільнення від сплати ЄСВ за себе.
Крім того, з 1 жовтня 2025 року законодавство враховує ситуацію, коли за підприємця одночасно сплачується страховий внесок як за військовослужбовця. Це особливо важливо під час перевірки старих нарахувань, оскільки правила ЄСВ протягом воєнного стану неодноразово змінювалися.
ФОП має працівників: що з їхніми податками?
Тут потрібно не плутати дві речі: пільгу підприємця за себе і обов’язки роботодавця за працівників. Якщо у ФОП працюють люди, їхня зарплата, ПДФО, військовий збір та ЄСВ нікуди не зникають через те, що власник пішов служити.
Закон передбачає спеціальний механізм для мобілізованих підприємців: відповідну звітність можна подати протягом 150 календарних днів після демобілізації або звільнення зі служби, а належні суми сплатити протягом 180 календарних днів без передбачених законом штрафів і пені. Але право відкласти сплату ще не означає, що це вигідно бізнесу. Якщо кілька років накопичувати зарплатні податки, після повернення підприємця зі служби може виникнути значне фінансове навантаження.
Є й інша проблема: несвоєчасна сплата ЄСВ та подання персоніфікованих даних можуть впливати на те, як відповідні періоди відображаються у страховому стажі працівників. Тому для працюючого бізнесу більш здоровою моделлю є не накопичення боргу, а організація роботи бухгалтера або уповноваженої особи, яка продовжує:
нараховувати зарплату;
сплачувати податки;
подавати звітність;
вести кадровий облік.
Чи може військовослужбовець залишатися підприємцем?
У багатьох випадках — так. І тут є багато плутанини. Закон України «Про запобігання корупції» встановлює обмеження щодо підприємницької діяльності для окремих категорій осіб, зокрема військових посадових осіб.
Проте для підприємців, які потрапили на військову службу в умовах війни, існує спеціальний виняток.
НАЗК роз’яснює, що відповідне обмеження не застосовується, якщо людина:
була зареєстрована ФОП до призову або укладення контракту;
потрапила на військову службу у передбачений законом період;
саме внаслідок цього набула статусу військової посадової особи.
І це важливий момент: мова не лише про «пасивне отримання грошей».
За виконання встановлених законом умов саме продовження підприємницької діяльності не означає автоматичного порушення заборони на сумісництво.
Але залишаються інші обмеження. Військовослужбовець не може використовувати службові повноваження, державне чи військове майно у приватних інтересах, а потенційний конфлікт інтересів повинен врегульовуватися відповідно до антикорупційного законодавства.
А якщо військовослужбовець був директором ТОВ?
Це вже інша ситуація. Сам факт того, що за мобілізованим директором відповідно до трудового законодавства зберігається посада, не означає автоматичного порушення антикорупційних обмежень. Але є принципова різниця між: формально зберігати посаду та фактично управляти компанією під час військової служби.
Тому практично найбезпечніший варіант — ще до початку служби забезпечити, щоб оперативне управління здійснювала інша належним чином уповноважена особа. Особливо якщо директор:
підписує всі договори;
є єдиним підписантом у банку;
подає податкову звітність;
підписує податкові накладні;
видає кадрові накази;
працює з ключовими контрагентами.
Земельна пільга для УБД
Окремі податкові пільги виникають не через статус підприємця або військовослужбовця, а через статус учасника бойових дій. УБД мають право на звільнення від земельного податку в межах площ, установлених Податковим кодексом. Зокрема:
Вид земельної ділянки
Пільгова площа
Особисте селянське господарство
до 2 га
Житловий будинок у селі
до 0,25 га
Житловий будинок у селищі
до 0,15 га
Житловий будинок у місті
до 0,10 га
Садівництво
до 0,12 га
Дачне будівництво
до 0,10 га
Індивідуальний гараж
до 0,01 га
Але тут є поширена помилка. Статус УБД не означає автоматичного звільнення від податку на будь-яку кількість землі. Якщо людина має декілька земельних ділянок одного виду використання і їхня загальна площа перевищує пільгову норму, потрібно визначити, щодо яких ділянок застосовуватиметься пільга, та повідомити ДПС.
Місцеві пільги: приклад Харкова
Не варто обмежуватися лише загальнодержавними пільгами. Органи місцевого самоврядування також можуть встановлювати власні податкові стимули. Показовий приклад — Харків. Під час повномасштабної війни Харківська міська рада запроваджувала масштабні пільги щодо місцевих податків: земельного податку, податку на нерухомість для окремих категорій платників, орендної плати за комунальну землю та єдиного податку для платників IV групи.
У грудні 2025 року дію відповідного пакета пільг було продовжено до 31 березня 2026 року. А рішенням Харківської міської ради від 29 березня 2026 року №1038/26 — до 30 червня 2026 року.
Станом на 31 серпня 2026 року нового загального рішення про продовження цього пакета після 30 червня у перевірених відкритих офіційних матеріалах не виявлено. Тут важлива ще одна деталь. Для податку на землю та нерухомість варто стежити не просто за рішеннями громади, де зареєстрований ФОП або ТОВ, а насамперед за рішеннями тієї громади, де фактично розташовані земельна ділянка або об’єкт нерухомості.
ФОП чи ТОВ: у чому різниця під час служби?
Питання
ФОП
ТОВ
Чи потрібно закривати бізнес через мобілізацію?
Ні
Ні
Чи може бізнес продовжувати працювати?
Так
Так
Чи є спеціальні податкові пільги через службу власника?
Так, для ФОП за себе
Ні, для самого ТОВ автоматичних пільг немає
Чи може надходити дохід?
Так
Так
Хто керує під час служби?
Сам ФОП у дозволених законом межах або представник
Директор / інша уповноважена особа
Що з працівниками?
Податки за них залишаються
Податки за них залишаються
Чи можна передати свій КЕП?
Ні
Ні
Головний ризик
Податки, звітність, представництво
Відсутність людини з реальним правом управління
Чек-лист перед відбуттям на службу
Підприємець, який іде служити, повинен поставити собі не питання:
«Що буде з моїм бізнесом?», а «Чи може мій бізнес хоча б кілька місяців працювати без мене?»
Перед початком служби варто перевірити щонайменше вісім речей:
1. Хто підписуватиме договори
У компанії має залишитися людина, яка законно може діяти від її імені.
2. Хто працюватиме з банком
Не можна просто передати комусь свій пароль від банкінгу. Необхідно оформити окремі банківські повноваження.
3. Хто подаватиме податкову звітність
Бухгалтер або інша уповноважена особа повинна мати власний КЕП та відповідні права.
4. Хто виплачуватиме зарплату
Якщо є працівники, має бути зрозуміло, хто нараховує зарплату, подає звітність та сплачує податки.
5. Чи потрібно змінити директора ТОВ
Якщо мобілізований власник одночасно є єдиною людиною, яка реально управляє товариством, це питання краще вирішити до відбуття у військову частину.
6. Що записано у статуті
Статут може містити обмеження щодо призначення директора, підписання договорів або передачі повноважень.
7. Чи є податковий борг
Пільга, пов’язана з військовою службою, не означає автоматичного списання старих податків, штрафів або інших зобов’язань.
8. Чи застосувала ДПС військову пільгу
Після початку служби варто перевірити Електронний кабінет і переконатися, що нові податкові зобов’язання за себе не продовжують нараховуватися помилково.
Головне правило
Мобілізація власника — це не причина закривати життєздатний бізнес.
Для ФОП законодавство створило досить сильний механізм підтримки: підприємець може залишатися зареєстрованим, за встановлених законом умов не сплачувати низку податків за себе і продовжувати отримувати підприємницький дохід.
Для ТОВ логіка інша. Мобілізація власника чи директора не звільняє саме підприємство від ПДВ, податку на прибуток або єдиного податку, зарплатних податків, виконання договорів та інших зобов’язань. Тому для компанії головне питання — не податкова пільга, а управління.
Хто завтра підпише договір? Хто проведе платіж? Хто виплатить зарплату?
Хто зареєструє податкову накладну? Хто відповість контрагенту або банку?
Якщо до відбуття на службу на ці питання є чіткі відповіді — бізнес має шанс працювати без власника місяцями. Якщо всі ключі, підписи та рішення залишаються в руках однієї людини, яка завтра опиниться у військовій частині, — проблема виникне не через мобілізацію. Вона вже закладена в самій системі управління бізнесом.
Сильний бізнес — це бізнес, який здатен працювати навіть тоді, коли власник тимчасово не може бути біля керма.
Матеріал актуальний станом на 31 серпня 2026 року. Конкретне рішення для ФОП або юридичної особи залежить від системи оподаткування, статусу військовослужбовця, наявності працівників, статуту товариства та фактичної моделі управління.
Кирил Кузьмінов
Проєкт здійснюється за підтримкиNational Endowment for Democracy(NED)
