Сторінка 3 – Новини ветеранів зі всієї України

“А можна когось іншого?”: ветеранам дали право змінити фахівця із супроводу

Тепер ветерани в Україні мають змогу змінити свого фахівця із супроводу, якщо призначена кандидатура їх не влаштовує. Також завдяки новим змінам Кабміну, система роботи фахівців із супроводу стає більш цифровою і трохи швидшою в обробці заяв.

Ветерани та демобілізовані, які невдоволені роботою фахівці, можуть офіційно подати заяву на заміну працівника. Потім цей документ обов’язково вносять у державний Реєстр. Причому робити це має саме фахівець супроводу, і не пізніше ніж за один робочий день після подачі.

Якщо заява подається в паперовому вигляді, її все одно переводять в електронний формат. На це дають до двох робочих днів. Далі вона автоматично потрапляє в систему, яка обробляє всі дані. Система тепер працює через автоматизовану інформаційну платформу. Це означає, що частина процесів переходить у цифровий формат, щоб менше було паперів і ручної роботи.

Ще одна зміна — уточнили технічні правила роботи Реєстру та обміну даними між системами. І тепер інформація має швидше передаватися між різними державними сервісами. Також оновили правила, коли підтримка ветерана може бути припинена. Один із чітких випадків — смерть людини, підтверджена офіційними документами або державними реєстрами.

Уряд каже, що ці зміни мають зробити систему більш зрозумілою і менш бюрократичною. А для ветеранів це означає більше контролю над процесом і трохи більше власного вибору у питанні супроводу.

Ветерани можуть пройти безкоштовне лікування в іноземних клініках

Ветерани війни та військовослужбовці, які потребують складного лікування або реабілітації, можуть отримати направлення до іноземних медичних закладів. Таке лікування проводиться безкоштовно в межах державного механізму, який діє в Україні.

Про можливість проходження лікування за кордоном нагадали у Сумському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Направлення на лікування або реабілітацію за межами України здійснюється за визначеною процедурою. Перший крок робить медичний заклад, де перебуває пацієнт. Саме лікарі оцінюють стан здоров’я військовослужбовця або ветерана та визначають необхідність спеціалізованого лікування чи відновлення. Після цього заклад охорони здоров’я формує необхідний пакет документів. Його передають до Командування Медичних сил Збройних сил України, яке надалі направляє документи до Міністерства охорони здоров’я.

Наступний етап — пошук можливості для лікування за кордоном. Міністерство охорони здоров’я через дипломатичні канали погоджує прийом пацієнта в одному з іноземних медичних закладів. Після отримання підтвердження від закордонної клініки розпочинається оформлення необхідних документів та організація транспортування пацієнта до місця лікування.

У ТЦК та СП наголошують, що українські ветерани мають право на отримання медичної допомоги та реабілітації як в Україні, так і за її межами. Рішення про направлення приймається залежно від медичних показань та потреб конкретного пацієнта.

Щоб дізнатися більше про можливість лікування або реабілітації за кордоном, ветеранам рекомендують звертатися до свого лікуючого лікаря або до медичного закладу, де вони проходять лікування.

Виплати для ветеранів можуть змінити: що відомо про новий законопроєкт

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який може змінити систему щомісячних виплат для ветеранів війни. Йдеться про військових, які втратили професійну працездатність через поранення, контузії, каліцтва або захворювання, отримані під час служби.

Згідно з документом, таким ветеранам пропонують щомісячну державну допомогу, розмір якої залежатиме від рівня втрати працездатності. Виплати планують прив’язати до середньої зарплати в Україні за попередній рік:

  • якщо втрачено до 80% працездатності — до 80% середньої зарплати;
  • якщо понад 80% — до 100% середньої зарплати.

Таким чином, найбільш постраждалі ветерани можуть отримувати суму, яка дорівнює середньому рівню зарплат по країні.

Призначати та виплачувати допомогу планують через Міністерство у справах ветеранів. Для цього використовуватимуть Єдиний державний реєстр ветеранів війни.

Окремо в законопроєкті прописано, що нові виплати не будуть додатковими до всіх інших видів підтримки. Ветеран зможе обрати або нову щомісячну допомогу, або інші передбачені державою виплати. Це зроблено для того, щоб уникнути подвійного фінансування.

Також документ передбачає можливість фінансування цих виплат не лише з державного бюджету. Серед альтернативних джерел — репарації від російської федерації та інші надходження від країни-агресора. У разі реалізації цього механізму саме росія може бути залучена до фінансового забезпечення виплат ветеранам, які постраждали під час війни.

Крім нової системи допомоги, законопроєкт пропонує зміни у сфері соціального захисту, пенсійного забезпечення та реабілітації ветеранів. Це означає, що реформа може охопити всю систему підтримки військових, які отримали інвалідність або серйозні травми під час служби. Наразі документ перебуває на етапі розгляду у парламенті.

Ветеранів запрошують на триденну програму відновлення в Карпатах наприкінці червня

Учасники та учасниці бойових дій можуть долучитися до триденної програми відновлення в Карпатах, яка відбудеться 26–28 червня в Івано-Франківській області. Організатори обіцяють поєднання активного відпочинку, знайомства з культурою Гуцульщини та спілкування в колі побратимів і посестер.

Про це повідомляє ГО Metta.

Програму «Горотерапія» організовують ГО Metta у співпраці з Nomad.live. Захід проходитиме в еко-просторі «Тепла Гора» у селі Черетів Івано-Франківської області.

За інформацією організаторів, учасників чекають радіальні походи мальовничими гірськими маршрутами, знайомство з культурою та традиціями Гуцульщини, а також вечірні зустрічі у форматі дружнього спілкування та взаємної підтримки.

«Затишні вечори серед своїх – простір щирих розмов, безпеки, спокою та взаємної підтримки, яку ми створимо разом».

Організатори зазначають, що участь у програмі, проживання та харчування для ветеранів є безкоштовними та повністю забезпечуються.

Супровід учасників здійснюватимуть Ірина Булик та Любава Казмірчук.

Для участі необхідно заповнити реєстраційну форму, запропоновану організаторами.

У Львові напали на ветерана: родина просить допомогти знайти свідків

У Львові розшукують свідків конфлікту, який стався біля зупинки громадського транспорту поруч із торговим центром «Магнус». Унаслідок інциденту постраждали ветеран та чинний військовослужбовець.

Про це повідомила донька постраждалого Юлія Гвоздович.

За її словами, подія сталася 12 березня близько 20:45. Троє хлопців, частина з яких, ймовірно, були неповнолітніми, їхали на орендованих електросамокатах через зупинку громадського транспорту. Вони майже збили чоловіків, які стояли на зупинці. Після зауваження між сторонами виник конфлікт, який переріс у бійку.

Як стверджує родина постраждалого, один із хлопців почав завдавати ветерану численних ударів та штовхнув його на проїжджу частину. У результаті постраждали і ветеран, і його товариш — чинний військовослужбовець, який перебував у відпустці.

“Хулігани бачили одяг мого тата та його колеги- військового, який перебував у відпустці, і якому також дісталось. Ні, вони не були у пікселі, але колір одягу хакі, військові кросівки, могли б дати їм розуміння чи підозру, що вони мають відношення до ЗСУ, але це їх не спинило від того, щоб так сильно їх бити. Мій тато уже не військовий через вік, але таким був добровільно з першого дня повномасштабки”, – пише Юлія.

Наразі триває досудове розслідування. Особи учасників конфлікту, за словами родини, вже встановлені, однак слідство ще триває.

Родина постраждалого звертається до всіх, хто міг бути свідком події, перебував того вечора біля зупинки або має будь-яку інформацію, яка може допомогти слідству, з проханням відгукнутися.

“Я бачила, це відео, і хочу вам сказати, що це дуже боляче бачити, як бʼють твоїх рідних. І я не можу віддати цю справу на самотік”, – зазначає дівчина.

Окремо Юлія Гвоздович звертає увагу на питання безпеки у місті та закликає розглянути можливість обмеження використання електросамокатів у центральній та історичній частині Львова через велику кількість пішоходів і навантаження на тротуари.

За її словами, подібні обмеження вже діють у низці європейських міст.

Після фронту шиє для хвостатих: історія ветерана-підприємця з Дніпра

Понад 30 років тому дніпрянин Володимир Бойко започаткував власну справу, пов’язану з товарами для домашніх улюбленців. За цей час бізнес пережив економічні кризи, зміни ринку та повномасштабну війну. Після служби в лавах ЗСУ, кількох контузій та втрати виробничих потужностей через ракетний удар ветеран повернувся до роботи й продовжив розвивати власну справу.

Сьогодні підприємство Володимира виготовляє лежанки, будиночки, сумки-переноски, повідці, нашийники та одяг для собак і котів.

До того як зайнятися виробництвом товарів для тварин, чоловік працював у зовсім іншій сфері. На початку 1990-х він привозив із Польщі продукти харчування. Одного разу на оптовому ринку побачив корм для тварин, який коштував у кілька разів дорожче, ніж за кордоном. Тоді й виникла ідея зайнятися постачанням зоотоварів. Спочатку Володимир продавав корми, нашийники, миски, клітки та наповнювачі. Згодом знайомий запропонував йому орендувати швейне виробництво. Так з’явилися перші будиночки для домашніх улюбленців, а пізніше — повноцінне власне виробництво.

З роками асортимент постійно розширювався. Після відвідування міжнародної виставки зоотоварів у німецькому Нюрнберзі підприємець вирішив налагодити виробництво одягу для собак. Для цього розроблялися спеціальні лекала, проводилися примірки та вдосконалювалися моделі.

До початку повномасштабної війни продукцію підприємства продавали у зоомагазинах по всій Україні. Однак у 2022 році життя родини кардинально змінилося. Володимир став на захист країни та долучився до лав Збройних сил України.

У цей час його дружина Христина не лише підтримувала родину, а й активно допомагала військовим. Спочатку вона шила постільну білизну для шпиталів. Згодом, коли виникла гостра потреба в амуніції для військових, почала навчати працівників швейних підприємств виготовляти бронежилети, підсумки та інше спорядження для фронту. Навколо неї сформувалася команда жінок, які долучилися до виробництва необхідного оснащення для українських захисників.

Після кількох контузій Володимир повернувся до цивільного життя. Водночас війна завдала удару і по бізнесу — виробництво постраждало внаслідок ракетної атаки. Родині довелося фактично відновлювати справу та шукати нові можливості для розвитку.

Повернувшись до роботи, подружжя вирішило не просто відродити виробництво, а й модернізувати його. Христина взялася за вдосконалення дизайну продукції, щоб зробити її більш сучасною та конкурентною. За її словами, багато моделей, які створювалися ще на початку діяльності підприємства, залишаються популярними й сьогодні. Однак сучасні покупці мають вищі вимоги до зовнішнього вигляду та якості товарів, тому продукцію поступово адаптують до нових потреб ринку.

Наразі родина працює над залученням грантового фінансування для розширення виробництва. У планах підприємців — збільшення обсягів роботи та вихід із власною продукцією на міжнародний ринок.

Ветерани в Україні почали отримувати ліки на основі медичного канабісу: перші рецепти вже видані

В Україні почали практично застосовувати закон про медичний канабіс. Першими пацієнтами, які отримали такі препарати за електронним рецептом, стали двоє ветеранів та жінка з розсіяним склерозом.

Про це повідомили у благодійному фонді «Пацієнти України».

Там наголошують, що це перший реальний випадок використання закону, який відкрив доступ до лікування медичним канабісом для українських пацієнтів.

“Це перший практичний випадок застосування закону про медичний канабіс та історичний момент для українських пацієнтів, які роками боролися за доступ до такого лікування. Ми довго доводили, що медичний канабіс – це не про політику чи стереотипи. Це про людей, які живуть із хронічним болем, важкими неврологічними захворюваннями або наслідками бойових поранень, — зазначили активісти.

Серед перших, хто розпочав терапію, — ветеран Павло Богданов. Після служби він живе з наслідками контузій, осколкових поранень, ураженням кульшового суглоба та постійним больовим синдромом. За словами військового, раніше він приймав традиційні знеболювальні препарати. Однак з часом вони почали негативно впливати на шлунок, печінку та інші органи. Тепер ветеран сподівається, що нове лікування допоможе не лише йому, а й іншим захисникам, які повернулися з фронту з хронічним болем.

Раніше я лікувався звичайними знеболювальними. Спочатку вони допомагали, але згодом почалися проблеми зі шлунком, печінкою та іншими органами. Я дуже сподіваюся, що нове лікування допоможе мені і багатьом моїм побратимам, які повернулися з фронту”, — говорить ветеран.

Ще одним пацієнтом став ветеран, який страждає від нейропатичного та фантомного болю після ампутації. Такі стани є поширеною проблемою серед військових, які отримали важкі поранення під час бойових дій.

Лікарі призначили пацієнтам препарати у формі капсул на основі дельта-9-тетрагідроканабінолу (ТГК). Після отримання електронного рецепта ліки можна було придбати в аптеці. Подальше лікування відбуватиметься під наглядом медиків.

Фахівці наголошують, що препарати на основі медичного канабісу вже багато років використовуються у світі для боротьби з хронічним болем, спастичністю, окремими формами епілепсії та іншими захворюваннями. За словами лікарів, вони мають доведену ефективність та застосовуються в міжнародній медичній практиці.

“Ці препарати є доказовими, безпечними та не викликають залежності. Їх давно застосовують у світі для лікування хронічного болю, спастичності, окремих форм епілепсії та інших станів”, — зауважила директорка Вінницької обласної клінічної психоневрологічної лікарні ім. академіка О. І. Ющенка Софія Кучерук.

Втім, доступ до такого лікування в Україні поки залишається обмеженим. Наразі ліки можна придбати лише в окремих виробничих аптеках. Крім того, держава ще не компенсує їхню вартість, тому пацієнти оплачують лікування самостійно.

У громадських організаціях нагадують, що особливо актуальним медичний канабіс може стати для ветеранів, які після війни живуть із хронічним болем, наслідками важких поранень та ампутацій. Саме тому пацієнтська спільнота закликає розширювати мережу аптек і спрощувати доступ до таких препаратів.

Нагадаємо, закон про легалізацію медичного канабісу Верховна Рада ухвалила у грудні 2023 року. Він набув чинності у серпні 2024-го. Документ дозволив використання канабісу в медичних цілях, тоді як його рекреаційне вживання залишається забороненим.

Поява перших пацієнтів, які вже отримали відповідні препарати, свідчить про те, що закон почав працювати на практиці. Для багатьох ветеранів, які роками живуть із сильним болем після фронту, це може стати новою можливістю для лікування та покращення якості життя.

«Невже для цього ми воювали?»: ветеран з Одеси розкритикував систему підтримки захисників

Після важких поранень на фронті ветеран з Одеси Григорій Бардовський повернувся до мирного життя. Однак новим випробуванням для нього стала не реабілітація, а бюрократична тяганина. За словами чоловіка, через неї він майже місяць був змушений ходити по медичних кабінетах на милицях.

Історію ветерана розказало Одеське життя.

До початку повномасштабної війни Григорій працював фермером. Його життя було пов’язане із землею, врожаєм та господарством. Проте після мобілізації мирні плани довелося відкласти. Спочатку військовий служив на Херсонському напрямку. Після певної перерви повернувся до армії за контрактом і потрапив до військової частини на Донеччині. Починав водієм, а згодом став старшиною роти.

За час служби Григорій виконував бойові завдання на території Луганської, Донецької, Харківської та Херсонської областей. Двічі був поранений.

“Одного разу ніяк не вдавалось забрати побратима, що був поранений. Ніхто не хотів йти за ним. Потім ще з трьома хлопцями ми все-таки пішли на підконтрольну ворогу територію. І доставили пораненого до точки евакуації. Його забрали, а я тоді отримав важке поранення в ногу”, — поділився Григорій.

Лікування тривало довго. Спочатку військовий проходив його у Києві, а потім майже рік у Львові. Для відновлення кістки медики використовували апарат Ілізарова — спеціальну металеву конструкцію, яка допомагає поступово відновлювати пошкоджені кістки. Роботою львівських лікарів ветеран залишився задоволений.

Проте оформлення інвалідності після повернення до Одеси стало для нього складним і виснажливим процесом. За словами Григорія, близько місяця він ходив по різних кабінетах однієї з міських поліклінік. При тому, що після операції чоловік був вимушений пересуватися виключно на милицях.

Документи доводилося переносити від одного спеціаліста до іншого, а сам процес постійно затягувався. Зрештою чоловік отримав другу групу інвалідності, однак перед цим був змушений пройти тривалу процедуру погоджень та оглядів.

“Десь із місяць вимушений був ходити по кабінетах 6-ї поліклініки в Одесі. З одного кабінету до іншого, і так по колу. Зважаючи, що я був на милицях, легкою прогулянкою такий похід не назвеш. Чому так відбувається, чому немає чіткої системи роботи з ветеранами? На ці питання, гадаю, ні в мене, ні в інших ветеранів відповідей немає”, — розказує він.

Подібні скарги сьогодні озвучують і багато інших ветеранів. Попри запровадження нових механізмів оцінки стану здоров’я, процес оформлення документів часто залежить від великої кількості погоджень та рішень окремих лікарів, що збільшує строки отримання необхідного статусу.

Зараз Григорій не виключає повернення до війська. Якщо ж стан здоров’я не дозволить цього зробити, доведеться шукати роботу в цивільному житті. Водночас ветеран звертає увагу на ще одну проблему. На його думку, держава поки що недостатньо використовує бойовий досвід військових, які повернулися з фронту. Багато ветеранів після служби працюють охоронцями або на інших посадах, не пов’язаних із військовою підготовкою. Григорій переконаний, що люди з реальним бойовим досвідом могли б навчати мобілізованих та передавати свої знання майбутнім захисникам.

Однак системного механізму залучення ветеранів до такої роботи, за його словами, поки що немає.

Від окопів до ікон: ветеран у Львові рятує старовинне мистецтво і будує майбутній музей

У Львові ветеран Микола Толочко повернувся до справи, яку почав ще у 2008 році — реставрації історичних та сакральних об’єктів. Його майстерня «Студіон» працює при Храмі святого Михаїла. Після служби у війську та проходження реабілітації чоловік знову взявся за своє хобі та навіть в рази масштабував його. Тепер він працює разом із іншими ветеранами, які також долучилися до збереження культурної спадщини.

Історією ветерана поділилася Львівська міська рада.

Микола Толочко навчався реставрації у коледжі декоративного та ужиткового мистецтва імені Івана Труша, а також у Львівській академії мистецтв. До 2021 року він керував музеєм Святоуспенської Унівської лаври та працював над збереженням давнього монастирського комплексу, зокрема розписів XV століття та архітектурних елементів.

У березні 2022 року чоловік пішов до війська. Служив у 125-й бригаді, воював на харківському напрямку, а також у районах Бахмута та Сіверська. Після завершення служби у жовтні 2023 року він повернувся до реставрації.

«Я більше нічим не вмів займатись, крім реставрації… Легше працювати з побратимами, з людьми, які тебе розуміють», — розповідає Микола.

Зараз він співпрацює приблизно з сімома ветеранами. Разом вони працюють над проєктами з відновлення історичних об’єктів, зокрема церковних елементів.

«Дуже допомогло спілкування з ветеранами. Дуже добре, що нас місто так підтримує. Було класно збиратись і спілкуватись разом. Це допомогло відійти», — каже Микола Толочко.

У майстерні займаються реставрацією ікон відновленням стінописів і розписів роботою з деревиною та левкасом. Також Микола викладає реставрацію студентам і передає свій досвід молодому поколінню.

Ветеран пройшов програму «Відвага до бізнесу» і отримав 260 тис. грн на розвиток справи. З них 100 тис. надійшли від Львівської міської ради, а решта — від донорів, зокрема чеської організації «Людина в біді». За ці кошти придбали деревообробний станок, вентиляцію для майстерні та обладнання для фотофіксації процесів реставрації.

Мер Львова Андрій Садовий відвідав майстерню та закликав мешканців не знищувати історичні елементи в приміщеннях, а звертатися до фахівців для їх збереження. За його словами, поєднання сучасної архітектури з відновленою старовиною підвищує цінність будівель.

«Якщо ви маєте приміщення, в якому є історична спадщина, якісь красиві елементи, розписи, чи ви робите якесь кафе — я вас дуже прошу, не затирайте то. Підійдіть до Миколи, він прийде, подивиться, проконсультує і допоможе відреставрувати. Тому що має бути зв’язок між поколіннями. Навіть коли є сучасна архітектура з елементами збереженої старовини — це дуже круто і потім це приміщення буде дорожче коштувати. Дуже прошу вас, це ветеранський бізнес, тож в першу чергу — до Миколи, а вже потім до інших», — каже мер Львова.

Сьогодні Микола Толочко продовжує працювати з ветеранськими ініціативами та громадськими організаціями у сфері збереження культурної спадщини під час війни. Його головна мрія — створити сучасний музей історії мистецтва.

Більше не власним коштом: у Києві ветеранам оплатять дороге лікування

У Києві готуються запустити нову програму підтримки ветеранів та учасників бойових дій. Місто планує оплачувати лікування, яке призначають лікарі, але яке не покривається державними програмами.

Про це повідомляє  Ukrainian Wall.

Йдеться насамперед про військових, які отримали важкі поранення та потребують тривалої реабілітації. Багато з них після виписки з лікарні не можуть самостійно пересуватися або повноцінно доглядати за собою. Тож ветерани були вимушені дбати про себе своїми силами та своїм власним коштом, або ж сподіватися на підтримку близьких. І їхні родини ветеранів часто залишалися сам на сам із проблемами, які вимагали значних фінансових витрат і тривали роками.

Нова міська програма має змінити цю ситуацію. Вона передбачає компенсацію витрат на лікування та медичні послуги, які необхідні ветеранам, але не фінансуються державою. Зокрема, допомога може поширюватися на:

  • дороговартісні лікарські препарати;
  • тривалу терапію;
  • спеціалізовані медичні процедури;
  • заміну суглобів;
  • протезування ока;
  • відновлення слуху.

За словами заступниці голови Київської міської лержавної адміністрації (КМДА) Марини Хонди, зараз у столиці завершується підготовка необхідних документів та механізму реалізації програми. Найближчим часом міська влада обіцяє повідомити, як ветерани та їхні родини зможуть подати заявки на отримання допомоги.

Одним із головних закладів, де надаватимуть таку підтримку, стане медичний центр реабілітації та паліативної допомоги в Пущі-Водиці. Його спеціалісти працюють із пацієнтами, які мають складні травми та потребують тривалого відновлення після поранень.