В Україні у Центрах надання адміністративних послуг працюють «єдині ветеранські вікна». Через них ветерани та ветеранки, а також члени родин загиблих Захисників і Захисниць можуть отримувати низку адміністративних послуг в одному місці. Перелік таких послуг визначений постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2025 року №1226, яка чинна з урахуванням змін 2026 року.
Одна з основних категорій стосується оформлення та підтвердження ветеранських статусів. Через ЦНАП можна встановити статус учасника бойових дій для визначених законодавством добровольців, статус особи з інвалідністю внаслідок війни, члена сім’ї загиблого або померлого ветерана війни, члена сім’ї загиблого або померлого Захисника чи Захисниці України, учасника війни та постраждалого учасника Революції Гідності.
Також через «єдине ветеранське вікно» можна отримати, продовжити або замінити відповідні посвідчення.
Окремий блок послуг стосується виплат. У ЦНАПах можна подати документи на призначення одноразової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни, а також членам сімей загиблих або померлих Захисників і Захисниць. Передбачена також відповідна одноразова допомога членам сім’ї, батькам та утриманцям волонтера, який загинув або помер через поранення чи інше ушкодження, отримане під час надання волонтерської допомоги.
Через ЦНАП можна отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни. Також передбачені послуги, пов’язані з професійною адаптацією ветеранів та звільнених із військової служби, зокрема видача направлення для отримання відповідної послуги.
Окремо можна подати заяви на встановлення факту безпосередньої участі в заходах, необхідних для оборони України, у випадках, передбачених законодавством.
Ще одна група послуг стосується документів і зміни статусу. Зокрема, у ЦНАПах можна отримати нове посвідчення у разі його втрати, непридатності або зміни персональних даних. Також передбачена можливість подати заяву про позбавлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни або члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці за заявою самої особи.
До переліку також входять окремі послуги, пов’язані з підтвердженням ушкоджень здоров’я, отриманих від вибухонебезпечних предметів на територіях, де проводилися відповідні заходи з оборони та відсічі збройної агресії. Крім того, через ЦНАПи можна звертатися щодо низки послуг, які безпосередньо надає Міністерство у справах ветеранів України. Водночас конкретний набір послуг у певному ЦНАПі може залежати від його організаційних можливостей та умов, визначених постановою.
Важливо, що електронну заяву через ЦНАП на встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни або статусу члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці можна подати незалежно від зареєстрованого місця проживання. Таким чином, «єдине ветеранське вікно» має об’єднати в одному місці оформлення статусів, посвідчень, окремих виплат, отримання інформації з реєстру та інших ветеранських послуг.
Повний перелік адміністративних послуг визначений постановою Кабміну №1226.
Центр відновлення Першого добровольчого мобільного шпиталю «Коло світла» запрошує ветеранів і ветеранок разом із дружинами, чоловіками або партнерами долучитися до програми «Повернення до контакту». Вона розрахована на пари, які хочуть краще зрозуміти одне одного після пережитого воєнного досвіду та відновити спілкування.
Участь у програмі безкоштовна.
Програма передбачає роботу над розумінням власних реакцій і почуттів партнера, спілкуванням та відновленням довіри. Учасники також працюватимуть над тим, як конструктивно проходити конфлікти, підтримувати одне одного та скласти спільний план відновлення стосунків. Окрему увагу приділять ситуаціям, які можуть виникати після повернення ветерана до цивільного життя.
«Повернення до контакту» поєднує групові заняття, окрему роботу у групах для ветеранів і партнерок, вправи для пар, психоедукацію, а також тілесні та ресурсні практики. Участь передбачає присутність обох партнерів протягом усієї програми. Організатори зазначають, що формат розрахований саме на пари, які готові спільно працювати над стосунками.
Програма проходитиме з 29 вересня до 4 жовтня 2026 року. Місцем проведення стане безпечна локація у Білоцерківському районі, а учасників доправлятимуть туди організованим трансфером із Києва.
Щоб подати заявку або отримати додаткову інформацію, потрібно звернутися за телефоном +380 50 542 58 31 до Наталії.
Організатори також закликають ветеранські спільноти та громадські організації поширити інформацію про програму серед тих, кому така підтримка може бути потрібна.
У Києві діє програма часткової компенсації витрат на відпочинок для учасників бойових дій. Захисники та захисниці можуть отримати до 12 тисяч гривень на відновлення після служби або реабілітації, а також на відпочинок під час відпустки. Кошти можна витратити на власний відпочинок або спільну поїздку з членами родини.
Як розповіла заступниця голови КМДА Марина Хонда, компенсація поширюється на проживання в готелях, будинках відпочинку та санаторно-курортних закладах, зокрема на харчування. Також можна отримати відшкодування за участь в автобусних турах вихідного дня.
При цьому компенсують лише витрати на відпочинок в Україні, а особисті витрати та закордонні поїздки до програми не входять.
Щоб отримати виплату, потрібно зберегти документи, які підтверджують оплату та факт отримання послуги. Серед них можуть бути:
фіскальні чеки;
квитанції;
банківські підтвердження;
договори або ваучери, де вказані надавач послуги, сума, дата та призначення платежу.
Якщо проживання чи тур для захисника або захисниці оплатив законний чоловік чи дружина, такі витрати також можуть компенсувати.
Для оформлення виплати потрібно звернутися до Київ Мілітарі Хаб. Подати документи можна за адресами: вул. Хрещатик, 36, Харківське шосе, 168-Ж або вул. Івана Микитенка, 7-Б. Консультації щодо програми надають за номером 0 800 300 633.
Для отримання компенсації необхідно подати заяву, паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків, довідку про місце реєстрації у Києві та документ, що підтверджує статус захисника або захисниці. Якщо відпочинок був спільним із родиною, потрібно також надати документи, що підтверджують родинні зв’язки. Крім того, необхідні документи від закладу, який надав послугу, підтвердження оплати та реквізити соціального банківського рахунку або Картки киянина.
В свою чергу заклад відпочинку має надати акт про надання послуги або довідку у довільній формі про отримання платних послуг. Якщо йдеться про санаторій, додатково потрібен оригінал зворотного талона до путівки. Усі документи мають підтверджувати, що послуга була фактично надана та оплачена.
Наразі компенсацію вже отримали понад 600 учасників бойових дій разом із членами їхніх родин. Ще 140 заяв очікують фінансування.
В Україні ветеранів і військовослужбовців запрошують долучитися до всеукраїнських змагань з адаптивного спорту. За їхніми результатами формуватимуть національну збірну України для участі в Invictus Games 2027 — міжнародних спортивних змаганнях для ветеранів та військовослужбовців, які зазнали поранень, травм або захворювань під час служби.
Відбір проходить у межах інформаційної кампанії «Твій перший крок — наш спільний шлях». Її проводять благодійна організація «СтратКом УА» та Міністерство у справах ветеранів України. До участі запрошують ветеранів і ветеранок, а також чинних військовослужбовців та військовослужбовиць, які хочуть спробувати себе в адаптивному спорті.
Кампанія триватиме до 8 листопада 2026 року. Всеукраїнські змагання мають допомогти визначити спортсменів, які увійдуть до складу збірної України та представлятимуть країну на Invictus Games 2027. Долучитися можуть як люди з досвідом участі в адаптивному спорті, так і ті, хто лише хоче спробувати свої сили.
Додаткову інформацію щодо участі можна отримати за телефоном +380 98 468 9200 або електронною поштою pr@invictusgames.in.ua.
Данія запускає нову програму підтримки українських ветеранів, які повертаються до цивільного життя після служби. На неї країна виділить 45 млн данських крон — це близько 6 млн євро. Програма має допомогти ветеранам повернутися до роботи та знайти нові можливості після завершення військової служби.
Ініціативу представив міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен під час зустрічі з українськими ветеранами. Основну увагу в програмі приділять поверненню до цивільного життя та працевлаштуванню. За даними організаторів, вона розрахована приблизно на 1,8 млн українських ветеранів.
Про програму оголосили під час заходу «Human Bonds — МІЦНІ ЗВ’ЯЗКИ». Він одночасно проходив у Данії та Україні, а учасники спілкувалися через цифрові платформи. Віртуальний зв’язок встановили між Ратушною площею Копенгагена та Миколаєвом.
У данському уряді пов’язують підтримку ветеранів із подальшим відновленням України. Йдеться не лише про допомогу людям після завершення служби, а й про їхнє повернення до роботи та активної участі в цивільному житті. У Данії також зазначають, що підтримка України має значення для безпеки самої країни.
Окремо Данія планує продовжити дію спеціального закону для українців ще на один рік — до березня 2028 року. Йдеться про правила перебування українців у країні за спеціальним законом про тимчасовий захист. Нові умови мають продовжити можливість легального перебування для тих, хто підпадає під дію цього закону.
19–20 вересня у Львові відбувся гранд-фінал Кубку чемпіонів Всеукраїнської ветеранської ліги петанку (ВВЛП) 2026 року. У змаганнях взяли участь 50 ветеранських команд — загалом 165 учасників із Києва, Львова, Дніпра, Тернополя, Харкова, Луцька, Одеси, Полтави, Вінниці, Рівного, Звягеля, Ковеля, Кривого Рогу, Ірпеня, Чорноморська, Мукачева, Скалата, Калинівки, Хмільника, Немирова та інших міст України.
Львівський турнір став четвертим і фінальним етапом боротьби за перехідний Кубок чемпіонів ВВЛП у 2026 році. Протягом року ветеранські команди змагалися на всеукраїнських етапах, а до фіналу потрапили найкращі колективи за підсумками сезону.
За результатами гранд-фіналу перемогу здобула львівська команда СК «Незламні. Наша грає», капітаном якої є Андрій Круль.
Друге місце також посіла команда СК «Незламні. Наша грає» зі Львова, капітан — Василь Шиленко. Третім став СК «Сталевий легіон» із Ковеля Волинської області, капітан команди — Андрій Шимко.
Четверте місце посів СК «Леви Калинівка» з Калинівки Вінницької області, капітан — Василь Шевченко.
До фіналу команди пройшли чотири етапи сезону. Зимовий етап у Тернополі виграв СК «Сталевий легіон» із Ковеля, весняний у Кривому Розі — СК «Нескорені» з Кривого Рогу, а переможцем літнього етапу в Луцьку став СК «Сталеві лицарі».
За підсумками фінального етапу Кубок чемпіонів ВВЛП 2026 року переходить до львівської команди «Незламні. Наша грає», яка займається в центрі UNBROKEN.
Петанк — спортивна гра на точність і стратегію. Учасники кидають металеві кулі та намагаються розмістити їх якомога ближче до маленької дерев’яної мішені — кошонета, або вибити кулі суперника.
Для ветеранів такі змагання також використовують як інструмент фізичного відновлення, соціальної адаптації та психологічної реабілітації. Окрему роль під час турнірів відіграють командна взаємодія, підтримка та спілкування між побратимами.
Змагання «Кубок чемпіонів петанку серед ветеранів ВВЛП 2026» відбулися за підтримки Міністерства у справах ветеранів України, Львівської міської ради, американського фонду Nova Ukraine та ГО «УАЗЗ “Марлог-Кадуцей”».
У парламенті Угорщини відбулася зустріч представників Державного самоврядування українців Угорщини з українськими ветеранами війни. Під час зустрічі ветеранам подякували за службу, мужність і стійкість.
Про це повідомило Державне самоврядування українців Угорщини.
У зустрічі від імені парламентської представниці української національності в Угорщині Ліліани Грекси взяла участь депутатка Державного самоврядування українців Угорщини Євгенія Єдлічка. Вона подякувала українським ветеранам за службу Україні та відданість. Також Єдлічка висловила вдячність уряду Угорщини за увагу до українських ветеранів та організацію таких візитів.
Під час зустрічі українські ветерани подарували спеціальне фронтове видання «Кобзаря» Тараса Шевченка. Також вони передали календар із фотографіями українських військових і поранених захисників. За інформацією Державного самоврядування українців Угорщини, ці подарунки передадуть до Української бібліотеки імені Івана Франка при самоврядуванні.
Під час візиту Євгенія Єдлічка також поспілкувалася з послом України в Угорщині Федором Шандором та представниками угорських державних установ.
Інших подробиць зустрічі організатори не повідомили. Про кількість ветеранів, які взяли участь у заході, також не уточнюється.
Самостійно дістатися на реабілітацію, повернутися до роботи, забезпечувати себе та родину — для багатьох ветеранів ці можливості залежать від доступності власного автомобіля. Особливо у громадах, де бракує громадського транспорту. Водночас до вартості машини додаються витрати на розмитнення, а для частини людей — ще й на переобладнання відповідно до їхніх потреб.
Наша редакція вже розповідала про ветеранську ініціативу щодо пільгового ввезення автомобілів та пропозиції до законопроєктів №15194 і №15195. Тепер її учасники зібралися на пресконференції «Доступне розмитнення авто для ветеранів: вже на часі!». Разом із представниками громадських організацій і депутатами вони обговорили, як просувати зміни та узгодити механізм, який враховуватиме потреби ветеранів і можливі ризики для держави.
Питання, яке порушують роками
Заступник голови Ради ГО «Спілка ветеранів СОУ» Юрій Корсунов розповідає, що організація проводила форуми, обговорення та зверталася до народних депутатів щодо пільгового ввезення автомобілів ще у 2017 році. Відтоді потреба в такій підтримці лише загострилася.
«Власний автомобіль — це і засіб пересування, і можливість забезпечити свою родину і себе мінімальним доходом», — говорить Юрій Корсунов.
За його словами, у невеликих містах і селищах відсутність транспорту може обмежувати можливості ветерана повернутися до активного життя. Тому учасники ініціативи розглядають доступність автомобіля як складову соціальної підтримки та очікують від держави конкретних рішень.
Screenshot
Про тривале очікування говорить і ветеран Костянтин Руденко, який приїхав на пресконференцію з Харкова. Він служив під час мобілізації 2015 року та повернувся до війська в перший день повномасштабного вторгнення. Напередодні заходу його колишній командир взводу нагадав: на можливість пільгового ввезення автомобіля сподівався ще після демобілізації у 2016-му.
«На жаль, уже багато моїх побратимів, тих, що і тоді зі мною служили, і зараз поруч воювали, уже ніколи не скористаються цим правом. Але для тих, хто залишився, для тих, хто повернеться, ми маємо це вибороти», — говорить Костянтин Руденко.
Screenshot
Тимчасовий механізм для військових і постійний — для ветеранів
За основу своїх напрацювань ініціативна група обрала законопроєкти №15194 та №15195. Ветеран Василь Радковський пояснює, що запропонована учасниками модель передбачає два механізми: для чинних військовослужбовців — на період воєнного стану та ще 90 днів після його завершення, для ветеранської категорії, зокрема учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни, — на постійній основі.
«Реабілітація не закінчується, коли закінчується війна. Вона може тривати рік, два, три, можливо, все життя. Тому не треба говорити про якийсь певний термін — це має бути постійна норма», — наголошує Василь Радковський.
Він також порушує питання охоплення майбутньою підтримкою людей із різними групами інвалідності. На його думку, потребу в мобільності мають враховувати і для ветеранів із третьою групою, які також втратили здоров’я та потребують реабілітації.
Screenshot
Як пропозиції опрацьовували на Хмельниччині
До підготовки змін долучилася профільна комісія Хмельницької обласної ради. Депутат облради Олександр Розізнаний розповідає, що до роботи залучили ветеранів, експертів, представників податкових і митних органів. Основну увагу приділили розширенню кола людей, які могли б скористатися пільгою.
Напрацювання направили до парламентського комітету, народного депутата Мар’яна Заблоцького та депутатів Верховної Ради від Хмельниччини. За словами Розізнаного, заперечень щодо структури та змісту поданих пропозицій вони не отримали. Водночас це ще не означає їх ухвалення.
Наступним кроком депутат вважає створення робочої групи, яка опрацює наявні ініціативи та підготує узгоджене рішення.
«Має бути створена робоча група, і ця група нехай запрацює», — наголошує Олександр Розізнаний.
На його думку, подальше просування змін залежить від політичної волі та готовності винести напрацьований механізм на розгляд парламенту.
Screenshot
Що потрібно врахувати у фінансових розрахунках
Один з аргументів у дискусії про пільгове розмитнення — можливе зменшення бюджетних надходжень. Народний депутат України Тарас Тарасенко вважає, що оцінка має охоплювати не лише платежі під час ввезення автомобіля, а й подальші витрати на його використання.
«Вони не рахують, скільки буде витрачено потім і скільки податків піде в оборот від того ж палива, від ремонтів, від сервісів», — говорить Тарас Тарасенко про підхід до таких розрахунків.
Він пропонує спільно прорахувати різні варіанти та залучити до обговорення представників міністерств, податкової й Міністерства фінансів. Окремої уваги, за його словами, потребують доступність переобладнання автомобілів і підтримка людей з інвалідністю.
Тарасенко висловив готовність долучитися до робочої групи та, за умови узгодження позицій, ініціювати внесення відповідного законопроєкту. Першим кроком він запропонував звернення до голови профільного комітету щодо організації такої роботи.
Screenshot
Підтримка не має залежати від бюджету громади
Ветеран, голова правління ГО «Український ветеранський центр» Дмитро Гнатюк звертає увагу на різні фінансові можливості місцевих бюджетів. За його словами, на Миколаївщині формується ветеранський рух і налагоджується діалог з органами місцевого самоврядування. Проте навіть готовність громади підтримувати ветеранів не завжди підкріплена достатніми ресурсами.
«Громада в Києві може зробити ветерану якусь додаткову знижку, пільгу на покупку цього автомобіля, а громада Миколаївщини не може», — пояснює Дмитро Гнатюк.
Саме тому він очікує активнішої участі Міністерства у справах ветеранів. На його думку, державна підтримка мала б допомогти громадам із меншими бюджетами та зменшити нерівність у доступі ветеранів до таких можливостей.
Screenshot
Від обговорення — до спільної роботи
Керівник ГС «Рух ветеранів України» Дмитро Шатровський розповідає, що займається питанням доступного розмитнення ще з 2020 року. За його словами, одним із підсумків нинішньої пресконференції стала домовленість про подальшу роботу над створенням спільної групи.
До неї планують залучити представників ветеранських організацій, народних депутатів, зокрема тих, хто має бойовий досвід, та Міністерства у справах ветеранів. Паралельно учасники хочуть розширити інформування про ініціативу.
«Розширимо медійну кампанію, щоб більше учасників бойових дій мали ситуаційну обізнаність із цього питання, і залучимо ширше коло підтримки», — говорить Дмитро Шатровський.
Screenshot
Пресконференція окреслила наступний крок — зібрати учасників за одним робочим столом, узгодити коло отримувачів підтримки, фінансові розрахунки та законодавчий механізм. Однак склад робочої групи, строки її роботи й остаточний зміст пропозицій ще належить визначити.
Наша редакція стежитиме за тим, як ці домовленості втілюватимуть на практиці. Для ветеранів результатом має стати можливість придбати автомобіль і користуватися ним для лікування, роботи та повсякденних потреб.
Учасники бойових дій та люди з інвалідністю внаслідок війни у 2026 році можуть отримати назад гроші, які заплатили за автоцивілку. Страхова компанія одразу робить 50% знижки на поліс, а другу половину ветеран спочатку платить сам. Після цього держава може повернути ці кошти через «Дію».
Право на таку компенсацію мають повнолітні УБД та люди з інвалідністю внаслідок війни, які самі керують власним автомобілем. Посвідчення ветерана має відображатися в застосунку «Дія», а РНОКПП — бути підтвердженим у державних реєстрах.
Також поліс ОСЦПВ потрібно оформити після 1 січня 2025 року у страховій компанії, яка є членом МТСБУ.
Під час оформлення автоцивілки важливо скористатися саме пільгою зі знижкою 50%. Якщо ветеран купить поліс за повною ціною і не оформить пільгу, держава не поверне ці гроші. Крім того, на момент подання заяви поліс має бути чинним.
Подати заявку на компенсацію можна онлайн, без походу до державних установ. Для цього потрібно відкрити «Дію», зайти в розділ «Ветеран PRO» та вибрати послугу компенсації автоцивілки. Потім треба перевірити дані про себе, автомобіль і поліс, вибрати наявну або створити нову «Дія.Картку» та подати заяву. Після цього «Дія» автоматично перевірить інформацію про ветерана, автомобіль та страховий поліс. Дані звіряються з реєстром ветеранів війни, реєстром транспортних засобів і базою МТСБУ.
Якщо всі умови виконані, компенсацію перерахують на «Дія.Картку».
Є й обмеження для водіїв, які вже отримали таку компенсацію. Якщо після цього водій з власної вини потрапить у ДТП, наступного року він не зможе оформити ОСЦПВ на пільгових умовах. Тобто скористатися знижкою та компенсацією знову в такому випадку не вийде.
Якщо подати заявку через «Дію» не виходить, потрібно перевірити кілька речей. Зокрема, чи не закінчився термін дії поліса, чи правильно вказаний РНОКПП, чи збігається VIN автомобіля з даними в реєстрі та чи правильно зазначена категорія пільги. Якщо помилка в самому страховому договорі, її потрібно виправити через страхову компанію, а щодо даних про автомобіль — звернутися до підтримки «Дії» або сервісного центру МВС.
У Калуші 20-річну місцеву жительку засудили до шести років ув’язнення за підпал автомобілів двох ветеранів війни. Обидві автівки дівчина підпалила у лютому 2026 року. За даними суду, за кожну машину їй обіцяли заплатити по 30 тисяч гривень.
Про це повідомили на Facebook-сторінці Калуського міськрайонного суду.
Як розповіла сама обвинувачена в суді, у січні вона познайомилася в Telegram із хлопцем, який назвався «Олегом» і сказав, що перебуває у Києві. Спочатку вони просто спілкувалися, а згодом він запропонував їй підпалювати автомобілі за гроші. Він надсилав дівчині координати та фотографії машин, а також давав гроші на бензин.
10 лютого дівчина підпалила в Калуші автомобіль Opel, який належав учаснику бойових дій. За другий підпал вона мала отримати ще 30 тисяч гривень. 12 лютого вона облила бензином і підпалила Volkswagen Transporter, який належав ветерану війни з інвалідністю I групи.
Після підпалів дівчина знімала все на відео та надсилала записи чоловікові з Telegram. Спочатку він сказав їй, що автомобілі нібито належать працівникам ТЦК. Після другого підпалу їй наказали їхати до Львова, де для неї знайшли та оплатили квартиру, а потім планували відправити до Києва й зробити нові документи.
У Львові від дівчини також хотіли, щоб вона підпалила ще одну машину. Вона погодилася, але цього не зробила, бо, за її словами, зрозуміла, що її обманюють. Після цього вона повернулася до Калуша.
За словами засудженої, чоловік із Telegram погрожував їй зверненням до СБУ та шантажував особистими фотографіями, які вона раніше надсилала йому. 14 лютого дівчину затримали. У суді вона визнала свою провину та попросила вибачення у двох ветеранів, чиї автомобілі були знищені.
Суд визнав 20-річну жительку Калуша винною за частиною 2 статті 194 Кримінального кодексу України — умисне знищення або пошкодження майна шляхом підпалу. Їй призначили шість років ув’язнення. Крім того, вона має відшкодувати потерпілим понад 1,2 мільйона гривень матеріальної та моральної шкоди.
Першому ветерану суд присудив 218 тисяч 790 гривень матеріальної та 200 тисяч гривень моральної шкоди. Другому потерпілому мають відшкодувати 543 тисячі 982 гривні матеріальної та 300 тисяч гривень моральної шкоди. Також жінка має сплатити державі 45 тисяч 907 гривень за проведення експертиз.
Вирок ще не є остаточним: його можуть оскаржити в апеляційному суді протягом 30 днів із дня проголошення.
