У Полтаві 14 травня відбудеться відкритий фізкультурно-оздоровчий захід «Старти надії», до участі в якому запрошують ветеранів війни, військовослужбовців і членів їхніх родин. Програма передбачає командні змагання у форматі «дорослий + дитина».
Про це повідомляє Управління молоді та спорту Полтавської ОВА.
Захід запланований на 14 травня 2026 року.
Реєстрація учасників триватиме з 10:30 до 11:15, офіційний початок — о 11:30.
До участі запрошують учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, військовослужбовців, представників силових структур, а також Захисників і Захисниць України та їхні родини. Змагання відбуватимуться у командному форматі: дорослий разом із дитиною віком від 9 до 13 років.
Програма включає чотири спортивні естафети, спрямовані на фізичну активність і командну взаємодію.
Організаторами виступають обласний центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» та відділ допомоги ветеранам війни КУ ПОР «Центр спортивної підготовки» (СК «Акваарена»).
В Україні почали використовувати кіберспорт як інструмент реабілітації військових. Благодійний фонд MK Foundation разом із Федерацією кіберспорту України передали п’ять потужних ігрових комп’ютерів реабілітаційному центру TYTANOVI.
Комп’ютери використовуватимуть для фізичного та психологічного відновлення ветеранів, зокрема тих, хто отримав важкі поранення або втратив кінцівки.
У центрі пояснюють, що ігрові технології допомагають одночасно працювати з тілом і психікою.
«Ігри допомагають військовим знижувати рівень тривожності, відволікатися від травматичного досвіду та поступово повертатися до нормального життя. Водночас вони сприяють розвитку координації, моторики та когнітивних навичок», — пояснює керівник центру В’ячеслав Запорожець.
Окрім того, за допомогою симуляторів ветерани зможуть тренувати керування автомобілем і опановувати базові навички роботи з FPV-дронами.
Ще один важливий напрям — робота з біонічними протезами. На нових комп’ютерах планують встановити спеціальне програмне забезпечення COAPT. Воно дозволяє вчитися керувати протезами у віртуальному середовищі, що допомагає швидше адаптуватися та зменшує психологічний бар’єр.
У MK Foundation наголошують, що це не разова допомога, а частина довгострокового підходу до підтримки військових після поранень. Засновник фонду Максим Кріппа зазначає, що сучасні технології можуть пришвидшити відновлення та допомогти ветеранам повернути контроль над своїм тілом і життям.
«Для нас важливо не лише допомагати на фронті, а й підтримувати військових після поранень. Реабілітація — це про повернення до повноцінного життя, і ми хочемо, щоб сучасні технології допомагали нашим захисникам швидше відновлюватися і знову відчувати контроль над своїм тілом і життям. А кіберспорт є одним з інструментів, який може в цьому допомогти», — говорить Кріппа.
Директор фонду Олександр Осока підкреслив, що кіберспорт може стати важливим інструментом не лише для фізичної реабілітації, а й для адаптації ветеранів до нового етапу життя.
До проєкту також долучилася студія GSC Game World, яка надала для програм відновлення гру S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl.
В Україні налічується близько 1,8 мільйона ветеранів, і сучасний ринок праці поступово адаптується до їхніх потреб. Проте хоч попит на працівників-ветеранів є, але далеко не в усіх галузях.
За даними одного з найбільших кадрових порталів «OLX робота», у березні найбільше вакансій для кандидатів зі статусом учасника бойових дій (УБД) зосереджено у виробництві, логістиці та роздрібній торгівлі.
Ось де пропонують роботу найчастіше:
виробництво та робітничі спеціальності — 2200 вакансій із середньою зарплатою 27 500 грн;
водії — 1843 вакансії, у середньому 37 500 грн;
продавці — 1110 вакансій, близько 25 000 грн;
вантажники — 929 вакансій, 26 400 грн;
охоронці — 744 вакансії, 17 000 грн;
будівництво — 694 вакансії, 27 500 грн;
кур’єри — 360 вакансій, 35 000 грн;
касири — 350 вакансій, 24 000 грн;
комірники — 350 вакансій, 27 500 грн;
автослюсарі — 295 вакансій, у середньому 42 500 грн.
Найвищі зарплати пропонують у будівництві та сфері авторемонту. Зокрема, штукатури можуть заробляти до 85 000 грн на місяць, що на 42% більше, ніж торік. Мулярам пропонують у середньому 60 000 грн (+50%), а рихтувальникам на СТО — близько 61 500 грн (+37%).
Виросли доходи ветеранів і в інших сферах. Наприклад, менеджери з продажу нерухомості отримують у середньому 59 000 грн — це майже вдвічі більше, ніж рік тому (+97%). Масажисти у сфері краси та фітнесу заробляють близько 55 000 грн (+26%).
Проте у деяких професіях зарплати знизилися. Зокрема, далекобійники та фасадники отримують приблизно на 10% менше, ніж раніше.
У цілому ринок праці зараз нестабільний через війну, мобілізацію та переїзди людей. Компаніям не вистачає працівників, тому вони частіше звертають увагу на ветеранів і відкривають для них вакансії.
Частка ветеранів війни серед працівників центральних органів виконавчої влади залишається низькою — близько 5%. Про це свідчать дані дослідження громадського руху «Чесно».
За інформацією аналітиків, йдеться про держслужбовців, які мають статус учасників бойових дій (УБД) або осіб з інвалідністю внаслідок війни (ОІВВ). Водночас приблизно третина з них обіймає керівні посади різного рівня.
Загалом у 14 міністерствах із 8320 держслужбовців працюють 379 ветеранів. Із них 322 мають статус УБД, ще 59 — ОІВВ. Частина працівників має одразу два статуси.
Найбільше ветеранів працює у структурах, пов’язаних із безпекою та міжнародною політикою:
Міністерстві оборони;
Міністерстві внутрішніх справ;
Міністерстві у справах ветеранів;
Міністерстві закордонних справ.
Також вони представлені в економічному, екологічному та аграрному напрямках.
Водночас у Міністерстві молоді та спорту, Міністерстві юстиції, Міністерстві цифрової трансформації та Міністерстві енергетики працівників зі статусом ОІВВ немає взагалі.
Не дивлячись на вкрай малий відсоток ветеранів в держсекторі, все рівно помітна динаміка. Адже станом на липень 2025 року їхня частка становила 4%. Збільшення показника може бути пов’язане з поверненням військових до цивільного життя та процесами реінтеграції.
Якщо дивитися у розрізі окремих міністерств, то тут динаміка різна. Наприклад, у Міністерстві у справах ветеранів кількість таких працівників за пів року зросла на дві особи, у Міністерстві внутрішніх справ — на 26. У Міністерстві культури, де раніше не було жодного ветерана, наразі працюють двоє.
А от у Міністерстві фінансів чисельність ветеранів навпаки зменшилась з восьми до семи, у Міністерстві освіти і науки — з дев’яти до семи, у Міністерстві енергетики — з трьох до одного.
Дані дослідження показують, що у суспільства є запит на участь ветеранів у державному управлінні. За результатами опитувань, 66% українців позитивно ставляться до їхнього залучення в політичне життя, включно з державною службою.
Водночас самі ветерани очікують не пільг, а можливостей для професійного розвитку та реалізації.
«Зростання залучення ветеранів до державної служби є позитивною тенденцією, яка, проте, потребує підсилення, а також створення доступу до посад, ефективної системи адаптації, менторства та підтримки. Адже без представленості ветеранів та членів їхніх родин у всіх державних структурах Україна навряд чи зможе зберегти людський ресурс, адаптуватися до реалій тривалої повномасштабної війни, забезпечити якісне післявоєнне відновлення та сформувати державні інституції, що відповідають суспільному запиту й досвіду країни», — зазначають у русі «Чесно».
В Україні відкрили реєстрацію на «Табір з адаптивного спорту для ветеранів та ветеранок». Протягом 7 днів учасники відпочиватимуть в глемпінгу на території Хмельницької області.
Ветерани проходитимуть програму адаптивного спорту, спрямовану на фізичне відновлення після поранень і травм. Окремий блок присвячений психоемоційному відновленню. Також передбачено час для особистого відпочинку та спілкування з іншими ветеранами у безпечному середовищі.
Програму розробили на основі трирічної співпраці Фундації «Анконкард» із Центром адаптивного спорту у США. При створенні врахували практичний досвід і відгуки українських ветеранів і ветеранок, які вже проходили подібні ініціативи.
До участі запрошують ветеранів і ветеранок, які отримали поранення, травми або захворювання внаслідок бойових дій. Табір триватиме з 19 до 26 червня 2026 року. Кількість місць обмежена, участь передбачає попередню реєстрацію.
Ветерани війни та члени їхніх родин можуть оформити пільги на оплату житлово-комунальних послуг онлайн. Тепер не треба збирати великий пакет паперових документів та їхати в Пенсійний фонд України особисто. Подати заяву можна через вебпортал ПФУ.
Спрощений механізм діє в межах експериментального проєкту та передбачає обмін даними між державними реєстрами. Проєкт запущено для того, щоб мінімізувати паперову бюрократію.
Якщо комусь більш зручним є офлайн-варіант подачі заявок на пільги, то він також залишається доступним. Подати паперові документи можна у сервісних центрах фонду, центрах надання адмінпослуг або в органах місцевого самоврядування.
Пільги на оплату комунальних послуг в Україні надаються виключно у грошовій формі. Це правило діє з січня 2023 року. Кошти виплачуються щомісяця. Пільги поширюються на оплату:
житлових послуг (управління багатоквартирним будинком);
газу, електроенергії, теплопостачання, гарячої води;
централізованого водопостачання та водовідведення;
вивезення побутових відходів.
Окремо передбачена грошова допомога на придбання твердого палива та скрапленого газу — вона виплачується раз на рік.
Подати заяву можуть не лише ветерани, а й члени їхніх сімей. Зокрема, це чоловік або дружина, непрацездатні батьки, законні представники дітей, а також особи з інвалідністю, які перебувають на утриманні.
Для оформлення пільги необхідно подати заяву та витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни.
Розмір пільги визначається індивідуально та залежить від середньомісячного доходу сім’ї.
Пільги на комунальні послуги призначаються з місяця звернення і діють до завершення опалювального сезону. Виплати на паливо нараховуються один раз на рік.
Щороку пільги продовжуються автоматично, тож немає потреби повторно подавати заявки.
Закарпатська область стає одним із центрів розвитку адаптивного спорту для ветеранів війни. Новий етап у цьому напрямку розпочався після зустрічі представників обласної влади з партнерами з Каунаський район та ветеранською командою CS «Gladiator».
Зустріч відбулася у спорткомплексі «Юність». У ній взяли участь керівництво Закарпатської обласної ради, литовська делегація та ветерани-спортсмени. Сторони обговорили подальший розвиток адаптивного спорту та співпрацю на міжнародному рівні.
Команда CS «Gladiator» стала першою в області, що об’єднала ветеранів і людей з інвалідністю навколо адаптивного спорту. Наразі вона налічує близько 50 учасників, а її осередки працюють у кількох районах Закарпаття.
У листопаді 2024 року ветерани власними силами відкрили тренувальний зал. Приміщення відремонтували самостійно, а обладнання придбали за кошти побратимів. Сьогодні у залі працюють зони для кардіо, кросфіту, функціональних тренувань і важкої атлетики. Тренування доступні для всіх військових і ветеранів, незалежно від рівня травм. У залі займаються бійці з протезами, з якими працюють тренери та реабілітологи.
На базі команди створено Федерацію адаптивних видів спорту, яку очолює Костянтин Кашула. За короткий час організовано 8 обласних і 3 всеукраїнські змагання. Останній турнір «Карпатський виклик» зібрав 195 учасників із 21 області України.
Наступний етап — вихід на міжнародний рівень. Уже триває підготовка до спільних змагань із литовськими ветеранами. Підтримку цього напрямку підтвердив мер Каунаського району Валеріюс Макунас. Литовські партнери заявили про готовність і надалі підтримувати українські ініціативи, спрямовані на реабілітацію та соціалізацію ветеранів.
Голова Закарпатської обласної ради Роман Сарай наголосив, що розвиток таких проєктів формує середовище рівних можливостей і сприяє відновленню ветеранів.
«Ми працюємо над тим, щоб Закарпаття стало хабом якісної реабілітації та підтримки ветеранів», — говорить Сарай.
2 травня у Львові відбудеться матч із баскетболу на колісних кріслах за участі ветеранів російсько-української війни. До гри також зможуть доєднатися всі охочі.
Участь у заході візьмуть ветерани, гравці ветеранських національних збірних, а також відомі спортсмени та блогери. Серед них — Владислав Гераскевич, стендап-коміки Вадим Дзюнько та Богдан Вахнич, а також блогерка Марія Паньків.
Матч розпочнеться о 14:00 на баскетбольному майданчику в парку «На Валах» біля Порохової вежі. Гра триватиме близько двох годин.
Після матчу ветерани долучаться до п’ятиденного тренувального табору. Програма спрямована на фізичне відновлення та соціалізацію учасників. Після завершення табору планується проведення всеукраїнських змагань, у яких візьмуть участь понад 100 ветеранів і ветеранок з різних регіонів.
Захід проходить у межах проєкту «ГАРТ | Баскетбол на кріслах колісних». Його організовує фонд «Повернись живим» спільно з Міністерством у справах ветеранів за підтримки нідерландської програми Matra Programme.
В Україні почали впроваджувати нову професію — Veteran Officer (офіцер з питань ветеранів). Ці фахівці допомагатимуть військовим адаптуватися до цивільного життя та роботи після повернення з фронту.
Про це в етері Армія FM розповіли менеджер академії «DoLadu», ветеран Олександр Мірошниченко та голова Волонтерського комітету HRD Club Ukraine Наталія Фастовець.
Хто такий Veteran Officer
Професія ветеран-офіцера вже існує за кордоном, зокрема у США. В Україні її адаптують до місцевих реалій.
Такі фахівці мають налагоджувати взаємодію між ветеранами в компанії та працівниками, які не мають військового досвіду. Йдеться про створення комфортного середовища та підтримку під час повернення до роботи.
Оптимальний кандидат на посаду ветеран-офіцера — людина з бойовим досвідом, яка здатна працювати з людьми та взаємодіяти з керівництвом компанії. Важливими є також навички проєктного менеджменту та готовність до навчання. Та саме бойовий досвід має ключове значення, адже ветеранам легше комунікувати між собою, вони мають спільний досвід і краще розуміють один одного.
Олександр Мірошниченко та Наталія Фастовець
Важливість професії
Ідея впровадження професії виникла після початку демобілізації у 2023 році, коли постало питання адаптації великої кількості військових до цивільного життя.
За оцінками, нині в Україні близько 1,8 мільйона ветеранів, що становить значну частину ринку праці.
90–95% ветеранів не повертаються на попередні місця роботи, так як після війни відбувається зміна цінностей. Багато хто прагне змінити професію та займатися діяльністю, яка приносить більше користі суспільству.
Як стати Veteran Officer
Підготовка ветеран-офіцерів уже розпочалася. На першу пілотну програму відібрали 22 учасників із майже 100 кандидатів. Навчання триває 90 годин і включає інтенсивний п’ятиденний курс. Програма охоплює основи HR, проєктний менеджмент, психологію, розвиток комунікаційних навичок та використання штучного інтелекту. До викладання залучені міжнародні тренери, HR-директори великих компаній та експерти ООН.
На першому етапі до навчання допускають виключно ветеранів із бойовим досвідом. Після завершення програми вони зможуть допомагати іншим військовим адаптуватися на своїх підприємствах.
Експерти також зазначають, що у компаніях, де працює від 10–15 ветеранів, доцільно створювати окрему посаду ветеран-офіцера. У великих корпораціях це може бути навіть рівень топменеджменту.
Водночас роботодавців закликають активніше наймати ветеранів. За словами Мірошниченка, такі працівники мають високий рівень стресостійкості та мотивації, що робить їх цінними кадрами для бізнесу.
«Часто компанії побоюються брати ветеранів на роботу. Моя порада: сміливо наймайте! Ми воювали там і готові працювати 24/7 тут. Ми надзвичайно стресостійкі і майже не знаємо, що таке «вигорання». Звісно, є певні нюанси періоду адаптації, як і в будь-кого, але те, що ми приноситимемо користь і прибуток компанії та державі — це гарантовано», — запевняє Олександр Мірошниченко.
Після повномасштабного вторгнення в Україні з’явилося чимало ініціатив, які закривають нагальні потреби фронту та допомагають ветеранам повернутися до мирного життя. Одна з них — ветеранський авто хаб-СТО «NESEMOS» у Києві.
Засновниками Veteran Auto Hub NESEMOS є журналіст-військовослужбовець Петро Шуклінов та донька загиблого Героя Марія Ксьондзик. NESEMOS Veteran Auto Hub — це унікальне СТО, де ремонтують військові автівки, проводять навчання для ветеранів з подальшим працевлаштуванням, а також адаптують машини під потреби людей з інвалідністю.
Як все понеслось
У лютому 2022 року, коли повномасштабне вторгнення лише набирало обертів, команда волонтерів на чолі з Петром Шукліновим почала збирати кошти на автомобілі для ЗСУ. Машини знаходили, купували, ремонтували й одразу передавали на фронт — усе працювало як добре налагоджений механізм, роботи завжди вистачало.
«Пікап був один, а запитів – 300», – згадує співзасновник СТО Ярослав Андрюк.
Проте дуже швидко з’ясувалося, що не всі комерційні СТО доброякісно та швидко виконують свою роботу. До того ж, за словами Ярослава, «держава не так швидко реагує на потреби військових, як бізнес».
Саме тоді виникла ідея створити власний автосервіс — місце, де якість ремонту контролюється на кожному етапі, а відповідальність — поняття принципу.
«Спочатку ми просто переганяли автівки, потім почали їх ремонтувати. І завжди думали: що далі? Що ще можемо зробити? Тоді й з’явилася ідея — працевлаштовувати ветеранів і навчати їх автопрофесіям», — розповідає Ярослав.
Так і з’явився «NESEMOS» — хаб, який з часом виріс із волонтерської ініціативи у місце, де не лише ремонтують автомобілі, а й повертають впевненість тим, хто пройшов війну.
Послуги Veteran Auto Hub
Хоча СТО «NESEMOS» працює і з цивільними клієнтами, це радше допоміжний напрямок, який підтримує загальну діяльність хабу. Основну діяльність спрямовано саме на військових, ветеранів та людей, які повертаються до цивільного життя й потребують реальної, практичної підтримки.
Сьогодні NESEMOS надає такі ключові послуги, як:
безкоштовний ремонт евакуаційного транспорту для ЗСУ. За офіційними запитами від військових частин покриваються витрати на ремонт — до 50 000 гривень на один автомобіль;
навчання ветеранів та внутрішньо переміщених осіб. У хабі навчають автосервісним спеціальностям, даючи людям не лише нові навички, а й реальний шанс на працевлаштування.
Фото – NESEMOS
Також команда вже працює над розвитком нових напрямків:
запуск школи професій автосервісу. Планується створення повноцінної навчальної програми на базі хабу. Щороку школа зможе випускати близько 12 спеціалістів за чотирма автомобільними напрямками — від базового ремонту до більш спеціалізованих технічних професій;
створення адаптивних робочих місць для ветеранів Окремий пріоритет — облаштування робочих місць для ветеранів, зокрема для людей з інвалідністю.
NESEMOS вже орендували приміщення, в якому будуть обладнані навчальні класи. Тож вже скоро автомобільний хаб частково стане й освітнім.
Як ветерани працюють у NESEMOS
На сьогоднішній день в NESEMOS працюють шестеро ветеранів. Один з них, Руслан, вже навіть встиг пройти не один етап кар’єрного зростання на СТО.
Руслан пішов на фронт в листопаді 22-го року добровольцем, служив в 25-й бригаді десантно-штурмових військ. Хлопець отримав поранення на Куп’янському напрямку, і вже пройшовши лікування та реабілітацію, почав думати, чим йому займатися далі та де шукати роботу.
«Майже всюди, куди я звертався, мені дякували за службу, але, коли дізнавалися, що в мене ампутація руки, відмовляли. Думали, що я не зможу працювати.
Я долучився до NESEMOS випадково, коли шукав СТО, яке зможе мені допомогти з ремонтом мого власного авто. Я знайшов сайт даного ветеранського СТО, мені стала цікава концепція та принцип. Коли я приїхав сюди, то ми розговорилися про роботу, і мені запропонували місце майстра-приймальника. Раніше я не мав справи з машинами, тож для мене це був абсолютно новий досвід. На місці я пройшов стажування та навчання. Зараз я вже працюю менеджером по переобладнанню автівок для ветеранів з інвалідність: це встановлення ручного керування, допоміжних механізмів тощо», — поділився Руслан.
Фото – NESEMOS
Руслан працює на СТО вже півтора року, хоча до цього навіть не розглядав такий варіант, як робота в автосервісі.
«Випадковості не випадкові, — говорить він. — Мені дуже подобається, що навіть після служби я можу допомагати військовим та ветеранам, приносити користь країні».
Своє місце в Veteran Auto Hub знайшов також і Владислав. Він брав участь у бойових діях ще з 2014 року, отримав поранення в Дебальцевому, але у 2022 році, попри інвалідність, знову повернувся до служби.
Наразі вже близько місяця Владислав працює в NESEMOS. До війни він уже мав досвід роботи на СТО, а під час служби займався ремонтом техніки та був заступником командира з технічного забезпечення. Тож, побачивши, що автосервіс приймає на роботу ветеранів, одразу відгукнувся.
«Складного в роботі для мене нічого немає. Зараз XXI століття — якщо чогось не знаєш, можна навчитися, навіть через YouTube», — говорить він.
За його словами, велике значення має атмосфера в колективі:
«В NESEMOS дуже гарний колектив: як робітники, так і керівництво. Спілкування полегшує також те, що в команді є ветерани, а ветеран з ветераном спільну мову знайде швидко й легко».
NESEMOS SHOP та музей військової авіації
Та ремонт авто і працевлаштування ветеранів – не єдині напрямки роботи Veteran Auto Hub. Засновники Nesemos зі своєю командою продовжують закривати потреби військових. І, щоб якось прискорити збори, вони вирішили перетворювати збиті російські літаки на сувеніри, щоб дякувати донатерам. Так з’явився фірмовий магазин NESEMOS SHOP.
Тут можна придбати ексклюзивні сувеніри – уламки ворожої авіації в епоксидній смолі. Це 100% ручна робота досвідчених майстрів з Маріуполя та Луганської області. Серед лотів – статуетка з уламків знищенного російського Мі-8, брелок зі збитого російського винищувача Су-34, відкривачки з трофейного Ка-52 «Алігатор» та багато іншого.
85% коштів, вилучених з продажу сувенірів, йдуть на ремонт військових автівок. Так, з моменту заснування Veteran Auto Hub вже було відремонтовано понад 800 машин та закуплено й відправлено на фронт більш, ніж 250 авто.
Окрім того, СТО може зацікавити й власним міні-музеєм ворожої авіації. Декілька експонатів відвідувачі бачать одразу за головними воротами. Більш розширена експозиція розташована в зоні очікування.
NESEMOS показує, що бізнес в Україні може бути повноцінною частиною підтримки армії. Окрім того, для тих, хто працює в хабі, це не просто нова робота. Це спосіб знайти себе після служби, залишаючись дотичним до спільної військової справи. У цьому і полягає цінність NESEMOS: хаб дає можливість ветеранам рухатися далі, залишаючись корисними для армії та країни. Для працівників NESEMOS служба не закінчується — вона просто набуває нової форми: через роботу, підтримку військових і допомогу іншим ветеранам.
Дар’я Коновалова
Проєкт здійснюється за підтримки National Endowment for Democracy (NED)
