Сторінка 2 – Новини ветеранів зі всієї України

На Прикарпатті ветеранські пари запрошують на восьмиденну програму відновлення

В Івано-Франківській області ветеранів разом із їхніми партнерами запрошують на програму психосоціального відновлення. Вона триватиме вісім днів — із 30 листопада до 7 грудня 2026 року. Захід проведуть у Центрі «Франко-Ґражда».

Програма спрямована на підтримку ветеранських пар та їхнє психосоціальне відновлення. Участь можуть взяти пари з Івано-Франківської області.

Для цього потрібно попередньо заповнити онлайн-анкету та ознайомитися з умовами участі.

Програма проходить у межах обласної програми підтримки ветеранів війни, військовослужбовців та членів їхніх сімей на 2022–2026 роки.

Проєкт «Франко Опір» підтримує Управління з питань ветеранської політики Івано-Франківської ОДА за сприяння голови ОДА Світлани Онищук. Фінансування здійснюється з обласного бюджету.

Зареєструватися для участі можна за посиланням.

У Раді зареєстрували постанову про відставку Віталія Кіма

У Верховній Раді ініціювали звільнення міністра у справах ветеранів Віталія Кіма. Представники фракції «Європейська Солідарність» зареєстрували постанову про його відставку та закликали депутатів інших політичних сил підтримати документ.

Про це 18 листопада повідомила народна депутатка Ірина Геращенко.

За словами Геращенко, відставки міністра вимагають представники ветеранської спільноти, яких обурили не лише його останні висловлювання, а й робота самого міністерства. Депутатка заявила, що Кім не розуміє основ ветеранської політики та не вміє нормально спілкуватися із захисниками. Вона також розкритикувала відсутність конкретних результатів роботи відомства.

«Це і вимога ветеранської спільноти, яка обурена не лише останніми скандальними заявами, а бездіяльністю відомства і повним нерозумінням засад ветеранської політики, відсутністю емпатії і нормальної комунікації».

Нагадаємо, скандал розгорівся після інтерв’ю Кіма виданню РБК-Україна від 16 листопада. Міністр заявив, що після повернення військових із фронту в Україні неминуче зростуть злочинність і соціальна напруга. Такі слова викликали хвилю обурення серед військових, ветеранів та громадських діячів.

Зокрема, керівниця медичної служби «Ульф» батальйону «Вовки Да Вінчі» Аліна Михайлова наголосила, що міністр повинен боротися зі стереотипами про ветеранів, а не поширювати їх. Речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов також розкритикував інтерв’ю, у якому, на його думку, військових протиставляють решті суспільства. А керівниця благодійного фонду «Веста» Богдана Левицька заявила, що подібні висловлювання можуть формувати негативне ставлення до людей, які захищали Україну, до того ж подібні наративи роками просуває російська пропаганда.

«Людина, яка очолює це міністерство, повинна руйнувати стереотипи про ветеранів, а не допомагати їм укорінюватися», — наголошує Аліна Михайлова.

Увечері 18 листопада Віталій Кім відреагував на критику. Міністр пояснив, що його заяви ґрунтувалися на дослідженнях та розмовах із ветеранами, а метою було привернути увагу до можливих проблем після війни. Він заявив, що готовий до критики та обговорення рішень.

Міністр аргументував свої скандальні заяви дослідженням, згідно результатам якого 80% респондентів хвилюються через можливі залежності, а майже 50% бояться, що їх можуть «втягнути у кримінальні історії».

«Хтось обурюється, хтось критикує. Хтось каже, що міністр взагалі не повинен говорити на такі теми і так далі. А я хочу запитати: якщо проблема існує, про неї краще мовчати? Робити вигляд, що все добре? А потім, коли вона стане реальністю, розводити руками? Я так працювати не збираюся.

Ми — це і держава, і ветерани, міністерство і громадськість. Мінветеранів багато працює над підтримкою захисників, їх реабілітацією, працевлаштуванням і допомогою родинам. Але одне міністерство всього не вирішить. Тут потрібна спільна робота всіх нас – і держави, і ветеранів. Тому я відкритий до розмови. До пропозицій. І до критики також. Тільки давайте говорити по суті та разом шукати рішення».

Наразі йдеться про ініціативу звільнення міністра, а не про ухвалену відставку. Остаточне рішення щодо його перебування на посаді має ухвалити Верховна Рада.

Рада ветеранів вимагає від міністра Віталія Кіма публічних вибачень після скандального інтерв’ю

Рада ветеранів війни за незалежність України розкритикувала висловлювання міністра у справах ветеранів Віталія Кіма та закликала його публічно вибачитися. Причиною стало інтерв’ю Кіма для РБК-Україна від 16 листопада, у якому посадовець говорив про можливе зростання злочинності після повернення військових із фронту, психологічні травми та очікування ветеранів від держави. Представники Ради вважають, що такі заяви лише посилюють негативне ставлення суспільства до захисників.

“Ветерани і ветеранки — не загроза для суспільства. І вони не повинні виправдовуватися за те, що захищали Україну. Рада ветеранів війни за незалежність України вважає неприйнятними окремі висловлювання Міністра у справах ветеранів. Міністерство має захищати права та інтереси ветеранів, допомагати їм повертатися до цивільного життя. Тому слова його керівника мають значення не лише для самих ветеранів, а й для того, як їх сприймає суспільство”, — наголошуть у Раді ветеранів.

Найбільше обурення викликали слова Кіма про те, що після війни нібито неминуче зростуть злочинність і соціальна напруга. Також міністр говорив про «завищені очікування» ветеранів від суспільства.

Окремо представники ветеранської спільноти розкритикували слова міністра про психологічні травми. В інтерв’ю він заявив: «Я просто не вірю у всі ці травми, обробки — це маркетингова історія». У Раді ветеранів наголосили, що психологічні наслідки війни є реальною проблемою, а подібні висловлювання можуть відбивати у військових бажання звертатися по допомогу.

“Психологічні наслідки війни — реальність, із якою стикаються військові, ветерани, ветеранки та їхні родини. Для багатьох людей звернення по допомогу і без того є непростим рішенням. Подібні заяви можуть знецінювати їхній досвід і підривати довіру до психологічної підтримки. Від керівника профільного Міністерства ми очікуємо зовсім іншого: розуміння проблем ветеранів та підтримки тих, хто потребує допомоги”.

Також Рада звернула увагу на неточну інформацію про отримання статусу учасника бойових дій. Кім назвав серед необхідних кроків проходження військово-лікарської комісії, здачу зброї та отримання посвідчення. Однак у Раді пояснили, що статус УБД оформлюють за окремою процедурою і його можна отримати ще під час військової служби.

“Від очільника Міністерства ветерани мають отримувати точну та зрозумілу інформацію про свої права”, — зазначено в заяві.

У зв’язку з цим Рада ветеранів закликала міністра публічно перепросити за слова про психологічні травми, виправити інформацію щодо статусу УБД та пояснити свої заяви про злочинність і «завищені очікування» ветеранів. Також від нього вимагають більшої співпраці з громадами та ветеранськими організаціями.

“Ми готові до відкритого діалогу та спільної роботи. Але очікуємо від Міністерства поваги до ветеранів, відповідальності за публічні слова та конкретних дій. Ветерани і ветеранки захищали державу. Тепер держава має виконувати свої зобов’язання перед ними”.

Бізнес у восьми областях України: ветеран із Закарпаття запускає проєкт із п’яти напрямів

На Закарпатті ветеран Роман Бендас разом з асоціацією ветеранів війни «Новий формат» запускає великий бізнес-проєкт. Він об’єднає п’ять напрямів: виробництво хліба, питної води, цегли, благоустрій територій та відпочинок для військових і їхніх родин.

Про це Роман Бендас розповів в інтерв’ю Svaliava.net.

Проєкт отримав назву «Їж, пий, будуй, відпочивай і твори». Підготовчий етап завершиться 30 листопада, а вже з 1 грудня планують розпочати основну роботу. За словами ветерана, необхідні партнерські угоди та контракти вже підготовлені.

Протягом шести місяців організатори планують виготовити 180 тисяч одиниць крафтового хліба, розлити 7 мільйонів пляшок води та випустити 3 мільйони цеглин. Лише на виробництві хліба асоціація розраховує заробити 900 тисяч гривень, які спрямують на розвиток ветеранського бізнесу. До речі, питну воду від ветеранів уже можна придбати в магазинах та кафе Сваляви.

Ще один напрям — відпочинок та оздоровлення військових разом із родинами. За пів року організатори планують допомогти 600 сім’ям, тобто приблизно 100 щомісяця. Наразі 20 військовослужбовців уже відпочивають разом зі своїми близькими.

“У нас є ветеранське підприємство, часткою якого володіє сама асоціація, а рештою — учасники бойових дій. За пів року, поки триватиме проєкт, ми плануємо оздоровити 600 сімей (приблизно 100 сімей на місяць). Наразі ще 20 військовослужбовців уже проходять оновлення на відпочинку зі своїми родинами. У цьому проєкті ми співпрацюємо з оперативним командуванням «Захід», 14-ю бригадою та іншими підрозділами”, — поділився планами Роман Бендас.

Також ветерани займатимуться благоустроєм територій, зокрема обрізкою дерев. Для цього вже працює підприємство «Новий формат благоустрою», яке має перші замовлення. Асоціація планує розвивати цей напрям разом з іншими видами діяльності.

“Минулого року ми зробили подарунок Сваляві — дизайнерську обрізку рослин біля Будинку культури. Жителям сподобалося. А от із реконструкцією парку не вийшло, були певні перепони з боку чинної влади. Але ми однозначно дякуємо тим, хто активно перешкоджає нашому розвитку. Це нам допомагає. Нехай і надалі продовжують робити те саме”.

Проєкт працюватиме не лише на Закарпатті, а й у семи інших областях України. Серед них — Хмельницька, Чернівецька, Івано-Франківська, Тернопільська, Рівненська, Львівська та Волинська. Головна мета ініціативи — допомогти ветеранам розвивати власний бізнес, заробляти гроші та брати участь у відбудові громад.

У Львові завершилися Ігри Нескорених: понад 400 учасників, історії ветеранів та відбір до Бірмінгема

У Львові з 12 до 15 листопада відбулися шості Всеукраїнські Ігри Нескорених — національний відбір до міжнародних Invictus Games Birmingham 2027. Цьогоріч змагання об’єднали понад 400 ветеранів та військовослужбовців, що стало рекордом за всю історію проведення Ігор в Україні. Понад 70% учасників долучилися до руху вперше.

Протягом чотирьох днів учасники випробовували свої сили в дев’яти адаптивних видах спорту. Зокрема, змагалися у плаванні, стрільбі з лука, пауерліфтингу, веслуванні на тренажерах, баскетболі на кріслах колісних та волейболі сидячи. Цьогоріч програму розширили одразу трьома новими дисциплінами — регбі на кріслах колісних, лазер-раном і піклболом. Найпопулярнішим видом спорту стало плавання, у якому взяла участь майже половина зареєстрованих спортсменів.

За даними попередньої реєстрації, найбільше заявок надійшло зі Львівської, Дніпропетровської та Київської областей.

Більше, ніж спортивні результати

Для багатьох ветеранів Ігри Нескорених стали можливістю спробувати нові дисципліни, оцінити йвласні фізичні можливості та знайти підтримку серед людей зі схожим досвідом.

Ветеран Олександр Коваленко займається стрільбою з лука вже пів року. На Ігри Нескорених він приїхав не лише позмагатися, а й познайомитися з іншими видами адаптивного спорту.

«Приїхали сюди позмагатися трошки, себе показати, подивитися щось нове. Я займаюся луком уже пів року, а тут були нові змагання, нові види спорту, яких раніше не мав можливості спробувати», — розповідає Олександр.

За його словами, особливе значення має атмосфера, у якій кожен може займатися спортом відповідно до власних можливостей.

«Тут усі свої, як то кажуть. Це не те, що ти приходиш у якийсь спортзал, де почуваєшся не дуже комфортно. А тут усі ми однакові. Кожен пробує те, що може, і доводить сам собі, що можна відкрити щось нове, перевірити свій стан і зрозуміти, наскільки можливо розвиватися далі», — говорить ветеран.

Для Андрія Кицелюка цьогорічні Ігри Нескорених стали першими. Чоловік зазначає, що до повномасштабного вторгнення активно займався спортом, тому має з чим порівнювати рівень організації змагань.

«Це перші Ігри, і враження найкращі. Змагання на високому рівні: від підготовки житла, харчування, заселення до трансферів — усе супер. Мабуть, краще організованих змагань я у своєму житті не бачив, хоча досить потужно займався спортом і до повномасштабного вторгнення», — ділиться Андрій.

Ще один дебютант Ігор — Назарій Красовський. Він змагався у стрільбі з блочного лука та посів третє місце. Водночас долучився до роботи медійної команди як волонтер.

«Це мої перші Ігри Нескорених. Я стріляв із блочного лука, уже посів третє місце, тому сьогодні буду нагороджений», — розповідає Назарій.

Ветеран зазначає, що участь у таких заходах дає можливість знайомитися, обмінюватися досвідом і залишатися соціально активним.

«Тут дуже багато людей, дуже багато з ким можна познайомитися, щось подивитися, дізнатися, обмінятися інформацією. Це доволі цікава річ, і вона розвантажує, не дає засісти в чотирьох стінах і дивитися в одну точку», — говорить він.

Третя спроба потрапити до збірної

Серед учасників були й ті, хто вже має досвід попередніх національних відборів. Один із них — ветеран Десантно-штурмових військ Михайло Дамаскін.

У 2022 році під час бойових дій на Херсонщині він зазнав поранення. Після тривалого відновлення долучився до адаптивного спорту, а цьогоріч утретє взяв участь у відборі до української збірної Invictus Games.

«Це вже третя моя спроба відібратися. Враження неймовірні, як і завжди. Ти приїжджаєш у коло своїх хлопців і кайфуєш, тусуєшся зі своїми», — розповідає Михайло.

Водночас найбільшою особистою перемогою він називає не спортивний результат, а вплив власного досвіду на інших ветеранів.

«Для мене головною перемогою стало те, що в перші дні до мене підійшло багато ветеранів і подякували за те, що мої інтерв’ю стали для них стимулом продовжувати жити й приїхати на відбіркові Invictus», — ділиться він.

Рекордна кількість учасників та нові можливості відбору

Головна мета Ігор Нескорених — сприяти фізичному та психологічному відновленню ветеранів і військовослужбовців через адаптивний спорт. Саме тому під час формування міжнародної збірної враховують не лише спортивні результати, а й індивідуальні потреби учасників.

Директорка «СтратКом Україна», проєктна лідерка «Ігор Нескорених» Анна Білорусова розповіла, що цьогорічні змагання стали особливими одразу за кількома показниками.

«Цього року в нас була найбільша кількість учасників — близько 400 ветеранів та ветеранок. Унікальним було те, що ми дозволили військовослужбовцям і військовослужбовицям, які не можуть долучитися до офлайн-заходів, пройти онлайн-відбір. Також цього року в нас найбільша квота команди — 60 учасників і учасниць, які зможуть представляти Україну в Бірмінгемі у 2027 році», — зазначила вона.

Принц Гаррі відвідав Ігри Нескорених у Львові

Однією з визначних подій цьогорічних змагань став візит до Львова засновника міжнародних Invictus Games — британського принца Гаррі, герцога Сассекського.

Міжнародний рух Ігор Нескорених започаткували у 2014 році, коли в Лондоні відбулися перші змагання. В Україні рух розпочався у 2016 році як громадська ініціатива StratCom Ukraine, а вже наступного року українська команда вперше виступила на міжнародних Іграх.

Під час візиту принц Гаррі відвідав змагання з регбі на кріслах колісних, поспілкувався з учасниками та зіграв із ветеранами в піклбол. Також він долучився до дискусії про розвиток ветеранського руху в Україні.

Звертаючись до учасників, засновник Invictus Games наголосив на зростанні української спільноти Нескорених та її здатності підтримувати нових учасників.

«Це понад дві тисячі людей, кожна з яких має власну історію, власні виклики та власні причини зробити перший крок і долучитися до цієї родини. І кожен із вас робить цей крок трохи легшим для наступної людини», — зазначив принц Гаррі.

До Бірмінгема поїдуть 60 представників України

Всеукраїнські Ігри Нескорених у Львові стали етапом формування національної збірної на Invictus Games Birmingham 2027, які відбудуться з 10 до 17 липня наступного року у Великій Британії. Україну представлятимуть 60 ветеранів та військовослужбовців — це найбільша квота за всю історію участі нашої держави в міжнародних Іграх.

За словами Анни Білорусової, остаточний склад збірної визначатиме незалежна комісія після завершення національного відбору.

«Після проведення національних відборів відбудеться засідання комісії, яка обере 60 учасників, що потраплять до збірної. Це буде приблизно біля Нового року. Це незалежна комісія, тобто оргкомітет не бере участі в голосуванні, ми можемо лише давати рекомендації», — пояснила вона.

Після формування команди на учасників чекатимуть два навчально-тренувальні збори, під час яких вони зможуть визначитися з адаптивними дисциплінами для міжнародних стартів.

«З командою учасників і учасниць працюватиме мультидисциплінарна команда психологів, реабілітологів, фізіотерапевтів і тренерів. І це все той шлях відновлення, який наші учасники та учасниці мають пройти наступного року», — додала Білорусова.

Таким чином, завершення Всеукраїнських Ігор Нескорених стало початком нового етапу підготовки до міжнародних змагань. Водночас для сотень ветеранів і військовослужбовців участь у львівському відборі вже стала можливістю випробувати себе в адаптивному спорті, знайти нові знайомства та продовжити власний шлях відновлення.

Ветерани запросили на зустріч керівників семи громад, але ніхто не прийшов: чого захисники чекають від влади

У Первомайську ветерани скаржаться на брак підтримки з боку місцевої влади. Їм потрібне приміщення для зустрічей, доступні громадські будівлі, допомога з лікуванням та працевлаштуванням.

Про це в інтерв’ю «Гард.City» розповів голова ветеранської організації «Патріоти Миколаївщини» Микола Тодоренко.

За його словами, ще 3 вересня ветерани попросили міську владу надати їм приміщення, де можна було б збиратися, спілкуватися та проводити заходи. Їм пообіцяли передати перший поверх бібліотеки, але спочатку там потрібно облаштувати туалет, пандус та провести інші роботи. Поки що питання залишається невирішеним через оформлення документів.

Ще одна проблема — відсутність діалогу з керівниками громад. На 15 жовтня ветерани запросили голів семи територіальних громад, щоб обговорити проблеми військових та можливі шляхи їх вирішення. Однак, за словами Тодоренка, жоден із запрошених голів на зустріч не прийшов.

“Ми хотіли, щоб на зустрічі були не лише голови, а й їхні заступники з ветеранських питань, представники соціальних служб. Нам важливо було почути, які проблеми є в кожній громаді та що вже вдалося зробити для ветеранів, — пояснює голова організації. Ми готові були поділитися своїм досвідом, висловити пропозиції, можливо, навіть запропонувати допомогу. Але, на жаль, ніхто із голів не з’явився. Це було дуже прикро”, — говорить голова організації.

Водночас певні результати співпраці з владою вже є. Наприклад, у Первомайську вирівняли дорогу до будинку ветерана Ігоря Яковенка, який після поранення пересувається на кріслі колісному. Також підсипали щебнем ділянку дороги на кладовищі.

Серед інших проблем ветеранів — доступність медичної допомоги, оформлення соціальних виплат та перегляд груп інвалідності. За словами Тодоренка, трапляються випадки, коли ветеранам після повторного огляду знижують групу інвалідності, хоча їхній стан здоров’я не покращився. Через це людям доводиться звертатися до суду, щоб відстояти свої права.

Є труднощі й із пошуком роботи. Чотирьом ветеранам запропонували посади інструкторів із бойової підготовки із зарплатою 23–25 тисяч гривень, ще одному — роботу кочегаром за 18 тисяч. Однак, за словами голови організації, працевлаштуватися їм поки не вдалося.

Наразі організація «Патріоти Миколаївщини» об’єднує 133 ветеранів, серед яких 102 мають інвалідність внаслідок війни. У їхніх родинах виховують 203 дітей. Ветерани планують і надалі звертатися до місцевої влади та організувати нову зустріч із керівниками громад.

«Ми не просимо нічого надзвичайного. Хочемо, щоб виконували те, що нам належить за законом, щоб захищали наші права», — наголосив Микола Тодоренко.

Затримки виплат, проблеми з довідками та реабілітацією: Лубінець розповів, на що скаржаться ветерани

В Україні ветерани все частіше скаржаться на проблеми з отриманням державної допомоги. За перші вісім місяців 2026 року до Офісу Омбудсмана надійшло понад 1900 звернень від ветеранів і ветеранок. Це майже стільки ж, скільки за весь минулий рік.

Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

За останні два роки представники Офісу Омбудсмана провели понад 200 перевірок у різних громадах України та опитали більш ніж тисячу ветеранів. Виявилося, що понад половина опитаних вважають, що їхні права порушуються або держава недостатньо їх захищає.

На думку Лубінця, це свідчить про серйозні проблеми в системі підтримки ветеранів.

Найчастіше ветерани скаржаться на затримки грошових виплат, зокрема після поранень, та труднощі з оформленням необхідних довідок. Також виникають проблеми з отриманням медичної та психологічної допомоги. Через затримки з документами люди нерідко не можуть оформити належні їм виплати та інші пільги.

За словами омбудсмана, одна з головних причин — погана взаємодія між державними установами. Ветеранам доводиться самостійно звертатися до різних міністерств, служб та місцевих органів влади, щоб вирішити одне питання. Через це оформлення допомоги затягується, а люди змушені неодноразово подавати звернення.

Лубінець наголосив, що система підтримки ветеранів має бути простішою та зрозумілішою. Державні установи повинні краще обмінюватися інформацією, щоб людям не доводилося самостійно збирати довідки та ходити по кабінетах.

Головним результатом має бути реальна допомога — своєчасна виплата, лікування або оформлений документ.

Заява Кіма про ветеранів і кримінал викликала хвилю критики

Міністр у справах ветеранів Віталій Кім заявив, що після завершення війни в Україні може зрости рівень злочинності та соціального напруження. Він пов’язав ці ризики з поверненням військових до цивільного життя. Такі слова обурили військовослужбовців, ветеранів та представників громадських організацій.

Про це повідомляє «Українська правда».

В інтерв’ю РБК-Україна журналістка запитала міністра, чи можуть військові після війни піти у кримінал, якщо не матимуть можливості нормально заробляти. Кім відповів, що вважає такий сценарій неминучим, оскільки подібне, на його думку, відбувалося після інших воєн. Він також припустив, що Україна може зіткнутися із соціальним напруженням і революціями.

“Це обов’язково буде. Це було після кожної війни. Люди з навиками, зменшеним відчуттям ризику, із завищеним почуття справедливості. Це точно так буде. Це не тільки про кримінал, а й про соціальне напруження, революції. На жаль, зараз держава не працює в цьому напрямку, по інформаційній політиці, по захисту майбутнього громадян і формуванню правильної думки суспільства”, — заявив голова Мінвету.

Ці слова викликали хвилю критики. Ветеран 57-ї мотопіхотної бригади Михайло Дроботенко наголосив, що бойовий досвід не робить людину потенційним злочинцем. За його словами, якщо ветеранам бракує роботи, реабілітації чи соціальної підтримки, це насамперед питання до держави.

Сержант бригади «Азов» Геннадій Сухарніков також розкритикував заяву міністра. Він вважає, що такі слова поширюють шкідливі стереотипи про колишніх військових. На його думку, держава повинна створювати умови для повернення ветеранів до цивільного життя, а не представляти їх як можливу загрозу.

“Агресивні ветерани – дуже шкідливий наратив (…) Щоб цього не було, держава має впроваджувати ветеранські політики, які зведуть до мінімуму такі ризики. Це прямий обов’язок міністра ветеранів. Тому, коли пан міністр заявляє, що нас чекають злі ветерани, бунти та бандитизм, я думаю, а на*уя нам такий міністр?”.

Керівниця благодійного фонду «Веста» Богдана Левицька заявила, що подібні висловлювання можуть посилювати упереджене ставлення до захисників. Вона нагадала, що образ ветеранів як потенційних злочинців роками використовувала російська пропаганда.

На її думку, міністр мав пояснити, чому саме запитання журналістки є некоректним, замість підтримувати таке припущення.

Колишня заступниця міністра оборони Ганна Маляр також відреагувала на скандал, але звернула увагу на саме запитання журналістки. Вона наголосила, що не можна пов’язувати бойовий досвід людини зі схильністю до злочинів. За її словами, після війни рівень злочинності справді може зрости, однак це залежатиме насамперед від економічної та соціальної політики держави, а не від ветеранського статусу людини.

“Ще раз: якщо людина пройшла фронт, а згодом вчиняє злочини, це не означає, що вони є наслідком захисту держави чи служби в армії. Причини інші. У кримінал піде та людина, яка у нього б пішла і без фронтового досвіду.
Якщо цінності і переконання людини не дозволяли їй грабувати інших до війни, вона не буде це робити і після, навіть якщо держава про неї не подбає”, — додає Ганна Маляр.

Окрему критику викликали слова Кіма про психологічну допомогу військовим. Міністр заявив, що не завжди довіряє роботі цивільних психологів, та порівняв деякі підходи до психологічної допомоги з маркетингом.

“У нас немає довіри до психологів. Не будемо поглиблюватися у дві версії психологів. Я просто не вірю у всі ці травми, обробки – це маркетингова історія. Військових психологів у нас майже зовсім немає. Їх там випускають біля 20 на рік… Цей запит ми вже надали: нам потрібно додати навчання, роботу з ПТСР і т.д… Не факт, що ви прийдете до психолога, він з вами попрацює, гроші йому заплатять, але результату може не бути. Питання складне, бо виміряти якість роботи психолога дуже важко”, – каже Віталій Кім.

Водночас він визнав потребу в підготовці більшої кількості військових психологів. Ці висловлювання також обурили військовослужбовців, які наголосили на важливості психологічної підтримки після фронту.

Інтерв’ю міністра викликало широкий резонанс в українському суспільстві. В мережі з’являються заклики прибрати Кіма з посади, а дехто навіть говорить, що своїми висловлюванями він продемонстрував ставленнявсієї влади до тих, хто боронить Україну.

“Профільний міністр замість того, щоб формувати повагу й довіру до них, публічно озвучує прогнози, які лише підживлюють страхи та стереотипи. І найбільше мене обурює те, що він сам визнає неготовність держави до повернення військових. То хто бляха має забезпечувати цю готовність, якщо не ви та очолюване вами міністерство?! Ветерани не мають виправдовуватися перед суспільством за свій бойовий досвід. Це держава має виконати свої зобов’язання перед ними”, – прокоментувала Аліна Михайлова, офіцерка ЗСУ і керівниця медичної служби “Ульф” 108-го окремого штурмового батальйону “Вовки Да Вінчі”.

На Хмельниччині ветерани почали грати в петанк для відновлення після війни

На Хмельниччині вперше провели заняття з петанку для ветеранів. У Меджибізькій фортеці зібрався 41 ветеран із різних громад області, щоб спробувати цей вид спорту. Гру використовують для фізичного та психологічного відновлення після війни.

Про це повідомляє «Суспільне Хмельницький».

Загалом на захід приїхали 80 людей. Серед них були ветерани, представники місцевої влади та фахівці, які допомагають військовим після повернення з фронту. Учасники разом вчилися грати в петанк та спілкувалися між собою.

Петанк — це гра, у якій потрібно кидати металеві кулі якомога ближче до маленької кульки, яку називають кошонетом. Для гри не потрібна спеціальна фізична підготовка, а правила досить прості. Також її можна пристосувати до можливостей людей із різними травмами та обмеженнями руху.

Ветеран Сергій Прокопів із Летичівської громади вперше спробував петанк і розповів, що гра допомагає йому відволіктися від щоденних проблем. За його словами, помірне фізичне навантаження та спілкування з побратимами позитивно впливають на настрій. Інший учасник, ветеран із Красилова Сергій Семенюк, також зазначив, що під час гри може відпочити та поспілкуватися з іншими військовими.

За словами віцепрезидента Федерації петанку України Володимира Роговенка, цю гру вже використовують для відновлення військових у госпіталях і реабілітаційних центрах. Вона підходить людям із різним рівнем фізичної підготовки.

Організатори сподіваються, що петанк стане популярнішим серед ветеранів Хмельниччини.

Місцем проведення заходу стала Меджибізька фортеця.На початку повномасштабної війни тут облаштували укриття та волонтерський пункт, де виготовляли маскувальні сітки й інші необхідні речі. Тепер фортецю також використовують як простір для зустрічей та відновлення ветеранів.

«Яка там справедливість»: у Чернігові ветеран, який заявив про побиття патрульними, пройшов усі суди

У Чернігові ветеран російсько-української війни Дмитро Тютюнник, який раніше звинуватив патрульних у побитті, заявив, що так і не зміг домогтися справедливості. За словами чоловіка, він пройшов усі судові інстанції, але результатом залишився незадоволений. Ніхто з поліцейських перед ним так і не вибачився, повідомляє «ЧЕЛАЙН».

Історія сталася 10 січня, коли 43-річний ветеран катався на велосипеді Черніговом. На вулиці Лісковицькій його зупинили патрульні, які, за словами чоловіка, застосували до нього силу. Після цього Дмитро потрапив до лікарні, звідки його виписали 15 січня. Згодом він звернувся до прокуратури та разом з адвокатом почав готуватися до суду.

Але судові розгляди не принесли бажаного результату. Чоловіка звинуватили у злісній непокорі поліцейським, але, за його словами, врахували участь у війні. Дмитро також стверджує, що відеозаписи, які могли підтвердити його версію подій, видалили.

Ветеран розповів, що пізніше його знову зупиняли на велосипеді патрульні разом із представниками ТЦК. За його словами, йому погрожували затриманням для встановлення особи, але після перевірки документів відпустили. Цього разу фізичну силу до нього не застосовували, а сам чоловік зняв спілкування на відео.

Дмитро також скаржиться на погіршення здоров’я після першого інциденту. За його словами, до нього гострота зору становила 0,9, а через три тижні знизилася до 0,7. Ветеран пов’язує це з діями поліцейських та говорить, що вже не сподівається домогтися справедливості.

«Я знаю, що нічого не доб’юся. Яка там справедливість…» — сказав Дмитро Тютюнник.