12 червня Міноборони офіційно оголосило про впровадження найбільш комплексної реформи системи військової служби. І нова ініціатива вже зустріла першу критику. Зокрема армійською реформою обурюється офіцер ЗСУ та ветеран Микола Мельник.
Свою позицію він озвучив у коментарі для матеріалу видання «Цензор.НЕТ».
Найбільше запитань у ветерана викликала ситуація з громадянами, які тривалий час перебували за кордоном, а після депортації до України можуть отримати ті самі умови контрактної служби, що й інші військовослужбовці. На думку Мельника, такий підхід є несправедливим щодо людей, які весь цей час залишалися в Україні або вже проходять службу в армії.
«Тобто чувак собі чилив в районі Майямі. Поїздив бухий. Попався. Депортований в Україну і вуа-ля ті ж самі умови, що і для інших. Фігньою попахує», — говорить Мельник.
Також ветеран назвав низку проблем, які, на його переконання, нова реформа поки не вирішує:
«Перше, гроші і визначені строки служби жодним чином не будуть сприяти мобілізації, просто відпаде пару відмазок. Друге, без реальної відповідальності за дизертирство і СЗЧ люди продовжуватимуть служити за бажанням. Третє, без реальної пропаганди і публічного засудження фактів перешкоджання мобілізації ми матимемо все більше і більше нападів на військовослужбовців ТЦК та СП. Четверте, немає відповіді, що робити з дуболомами (неадекватними командирами. – О.М.), від якого і самий мирний солдат втече. П’яте, деформована система нагородження, коли нагороди падають на груди штабу і фаворитів не сприяє моральному духу. Шосте, важливо в рамках підвищення грошових винагород посилити контроль за батальйонами і бригадами сімейного типу, коли дружини, коханки, коханці, водії батьків-командирів по документахм з “передка” не вилазять».
Микола Мельник / Фото – FRONT 18
Що стосується ухилянтів (слово «ухилянт» використовується виключно на побутовому рівні. Офіційно особа вважається ухилянтом лише після того, як суд винесе відповідний вирок за статтею про ухилення від мобілізації), то на четвертий рік війни це явище вже стало масовим. За останніми офіційними даними, в Україні наразі нараховується понад 2 млн. ухилянтів. А чисельність Збройних сил України (ЗСУ) на дійсній службі становить приблизно 880–900 тисяч військовослужбовців, згідно офіційних даних за 2026 рік. Тобто, як раніше зазначав Давид Арахамія, «в тилу знаходиться ще 3-4 армії».
«Хто ж ховає ці кілька армій в тилу? Що зараз робить держава з цими 2 млн ухилянтів? Нічого. Кількість кримінальних проваджень, котрі в 2025 році передані з обвинувальними вироками до суду за ухилення від призову до військової служби, складає… 1030 (тут немає помилки, тисяча тридцять проваджень). З двох мільйонів тільки офіційно визнаних ухилянтів — це мікроскопічних 0,05%. Тобто, фактично, у нас, у воюючій Україні, немає жодного реального кримінального покарання за ухилянтство… «Ухиляйся, нічого тобі не буде», — каже наша державонька», — говорить політик.
Давид Арахамія / Фото з відкритих джерел
Також достеменно невідомо, що буде з ухилянтами по закінченню війни, адже наразі в держави немає чіткого інструменту покарання цієї категорії населення у післявоєнний період.
У Державній податковій службі України запровадили оновлену систему обслуговування для ветеранів та членів їхніх родин, щоб зробити отримання податкових послуг простішим і швидшим.
Про це повідомили в ДПС.
Для ветеранів запрацював так званий «зелений коридор». Він передбачає кілька переваг одразу. Зокрема, пріоритетний запис до електронної черги, першочергове обслуговування у Центрах обслуговування платників і в Офісах податкових консультантів.
Також для ветеранів працює окрема телефонна лінія Контакт-центру ДПС.
Додатково створили спеціальний розділ у чат-боті податкової, де можна швидше отримати потрібну інформацію або консультацію.
У ДПС зазначають, що для працівників також встановили чіткі правила спілкування з ветеранами та алгоритми реагування на складні ситуації під час звернень. Тобто обслуговування має бути не лише швидшим, а й більш зрозумілим та комфортним.
Окремо у податковій говорять про підтримку ветеранського бізнесу. Йдеться про допомогу у відкритті та розвитку власної справи після повернення до цивільного життя. Частина ветеранів уже працює в органах ДПС. Також служба продовжує залучати колишніх військових до роботи у Центрах обслуговування платників та Офісах податкових консультантів. Актуальні вакансії можна знайти на офіційному сайті служби. Для розширення можливостей працевлаштування ДПС співпрацює з Міністерством у справах ветеранів України та ветеранськими організаціями.
В Україні планують зробити житло більш доступним для ветеранів та ветеранок. Саме це питання стало одним із головних під час наради за участю представників уряду, народних депутатів та керівників областей. На зустрічі обговорювали майбутню житлову стратегію для людей, які через війну втратили свої домівки. Держава шукає способи допомогти таким громадянам не лише тимчасово розв’язати житлове питання, а й отримати власне житло. Стратегію мають втілити до 2030 року.
Питання розглянулм під час наради під головуванням Віце-прем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби. У зустрічі взяли участь представники профільних міністерств, народні депутати, керівники обласних військових адміністрацій та Міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова.
Серед варіантів, які зараз розглядають:
компенсація за оренду житла;
надання житлових ваучерів;
муніципальне житло;
допомога на відновлення пошкоджених будинків;
доступна іпотека.
При цьому першочергову підтримку планують надавати ветеранам, учасникам бойових дій та людям з інвалідністю внаслідок війни.
«Забезпечення ветеранів й ветеранок доступним житлом має бути в основі державної житлової стратегії», –стверджують законодавці.
«Це справедливий підхід, коли підтримку від держави насамперед отримують ті, хто зі зброєю в руках захищає Україну, а також їхні родини», – наголосила Калмикова.
Міністерка також повідомила, що зараз Мінветеранів разом з іншими відомствами працює над розширенням програми «єОселя». Якщо зміни ухвалять, учасники бойових дій зможуть оформити іпотеку під 3% річних навіть після звільнення з військової служби.
Найближчим часом відповідний проєкт постанови мають винести на розгляд Кабінету Міністрів.
Наразі для ветеранів та їхніх сімей уже діє кілька житлових програм. Зокрема, ветерани з інвалідністю І та ІІ груп можуть отримати грошову компенсацію на купівлю житла. Для ветеранів-переселенців передбачені житлові ваучери, а також компенсація витрат на оренду житла.
Крім того, програма «єОселя» зі ставкою 3% річних уже доступна для мобілізованих військовослужбовців та контрактників.
Якщо програму розширять, більше ветеранів зможуть придбати власне житло на пільгових умовах. Уряд розраховує, що це стане ще одним кроком у підтримці захисників України, їхніх родин та сімей загиблих військових.
На Прикарпатті до представництва Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини найчастіше приходять не з теоретичними питаннями, а з дуже конкретними життєвими історіями. І всі вони так чи інакше крутяться навколо війни. Найчастіше звертаються саме ветерани, а також родини військових та зниклих безвісти.
Регіональний представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Віталій Вербовий під час щорічної доповіді розказав, які запити найчастішее отримує від ветеранів та родин військових.
Ветерани Прикарпаття поділилися з представником влади своїми турботами. І хоч кожний має власну конкретну проблему, загальний запит в них один — люди, які віддали здоров’я, боронячи Батьківщину, вимагають до себе справедливого ставлення. І коли вони стикаються з байдужістю або формальним підходом, це, звісно, викликає сильну реакцію.
“Ми бачимо, що захист прав ветеранів також різко зростає. Це пов’язано не лише зі збільшенням їхньої кількості, а й із потребою формувати гідне ставлення до людей, які повернулися з війни. Ветерани мають загострене відчуття справедливості, і це потрібно враховувати на кожному рівні”, — говорить Віталій Вербовий.
Віталій Вербовий / Фото – Galka.if
Окреме велике питання — мобілізація. Скарги найчастіше стосуються ситуацій, коли люди вважають, що їхні права могли порушити: десь не врахували документи, десь не розібралися з довідками, десь є питання до процедур. При цьому представники офісу кажуть просту річ: мобілізація потрібна, але правила мають бути однакові для всіх.
Зниклі безвісти — найважча тема, адже люди приходять із простими, але болючими питаннями: де мій чоловік, син, брат? що з ним? чи є хоч якась новина? І кожне таке звернення — це не папірець, а конкретна родина, яка живе в очікуванні відповіді.
Наприкінці зустрічі Вербовий зазначив, що на Прикарпатті працюють над тим, щоб покращити роботу соціальних служб, умов у держустановах, доступності для людей з інвалідністю, роботи правоохоронних органів. Це не разові акції, а постійні зміни, які намагаються поступово впроваджувати в регіоні.
Вадим Погребняк з Миколаївщини добре знає, що таке починати все спочатку. Після служби в АТО він повернувся до мирного життя та зайнявся фермерством. Однак повномасштабне вторгнення рф змусило його вдруге взяти до рук зброю та господарство залишити напризволяще.
До 2022 року чоловік успішно розвивав власну аграрну справу. На отриманій земельній ділянці він вирощував озимий часник, пшеницю та горох. Особливу ставку робив саме на часник, який вважає перспективною нішевою культурою для українського та закордонного ринків.
Восени 2021 року на його полях висадили шість гектарів озимого часнику. Та з початком великої війни всі плани довелося відкласти. Як ветеран АТО, Вадим не вагався із рішенням.
“Я завіз сім’ю до батьків дружини в більш безпечне місце, сам повернувся до Миколаєва, зібрав рюкзак і пішов до ТЦК. Чесно кажучи, я на сто відсотків знав, що буде повномасштабна війна. Постійно про це говорив усім: і друзям, і побратимам, із якими служив ще з 2014 року. Ми всі знали, що це лише питання часу”, — розказує чоловік.
Через мобілізацію урожай залишився без належного догляду. За підрахунками фермера, лише втрати від нереалізованого часнику могли сягнути близько 2,5 млн грн. Разом із пшеницею та горохом загальна сума збитків становила приблизно 3,5 млн грн. Втім, найбільше чоловік шкодує не за втраченими коштами. Найболючішою втратою став посадковий матеріал, який роками відбирали та вдосконалювали для отримання якісного врожаю. За словами Вадима, саме цей ресурс досі не вдалося повністю відновити.
Під час повномасштабної війни фермер служив артилеристом. Разом із побратимами обороняв Миколаївщину, а згодом виконував бойові завдання на Донеччині, зокрема в районах Лимана, Краматорська та Бахмута. У 2023 році після демобілізації він повернувся додому та взявся за відновлення господарства. Для розвитку справи почав шукати можливості фінансування та подав заявку на грантову програму «Варто більше» від Українського ветеранського фонду.
Отримати підтримку вдалося не з першого разу. За словами Вадима, він кілька разів подавав документи, навчався правильно готувати проєкти та вивчав вимоги програми. Зрештою заявка була схвалена. Грантові кошти ветеран використав для придбання нового трактора та засобів захисту рослин, необхідних для роботи в полі.
Сьогодні господарство відновлює вся родина. Дружина займається продажами, рекламою та комунікацією з клієнтами. Сини допомагають у полі та на виробництві. Сам Вадим відповідає за агрономічний напрямок, техніку та організацію виробничих процесів.
Попри постійні загрози та близькість до зони бойових дій, фермер продовжує будувати плани на майбутнє. Він хоче збільшити площі посівів часнику та звести сучасний ангар для сушіння і зберігання врожаю. За задумом ветерана, майбутня будівля працюватиме на сонячній енергії та матиме систему накопичення електроенергії.
Ветерани, військовослужбовці, члени їхніх родин та сім’ї загиблих захисників у Вінниці можуть скористатися безоплатною правничою допомогою. Вона включає юридичні консультації, роз’яснення законодавства, допомогу у підготовці заяв, скарг та інших документів. Отримати консультацію можна як особисто, так і дистанційно.
Одним із найзручніших способів є чат-бот «Правничий радник». Це онлайн-сервіс, який допомагає швидко знайти відповіді на поширені юридичні питання. Користувач може поставити запитання та отримати необхідну інформацію без відвідування установ. За потреби сервіс також підкаже, до яких фахівців чи організацій варто звернутися. Контактний номер: 067 461 27 98.
Для тих, хто потребує особистої консультації, у Вінниці працює кілька пунктів надання правової допомоги. Зокрема, консультації можна отримати у Прозорому офісі за адресою: вул. Соборна, 59. Тут працює фахівець департаменту правової політики та якості Вінницької міської ради. Прийом громадян здійснюється на робочому місці №35 з понеділка по четвер з 09:00 до 17:00, а у п’ятницю — з 09:00 до 16:00. Телефон для довідок: (0432) 59-53-21.
Ще одна можливість отримати юридичну підтримку — звернутися до Вінницького бюро правової допомоги №1, яке розташоване на вулиці Василя Порика, 29. Тут можна отримати не лише первинну, а й вторинну правову допомогу. Для попереднього запису та консультацій працює телефон: (0432) 56-01-80.
Також ветерани та їхні родини можуть звернутися до контактного центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0800-21-31-03. Юридичні консультації надають і в спеціалізованих ветеранських просторах міста.
З правничих питань можна звернутися до міського простору «Побратим», який працює за адресою: вул. Степана Бандери, 6. Контактний телефон: 067-144-98-98.
Допомогу також надають у Veteran Hub, який розташований на вул. Славетній, 29. Крім особистих консультацій, працює телефонна лінія підтримки. Вона доступна щодня з 09:01 до 21:00 за номером 067 348 28 68.
Фахівці наголошують, що правова допомога доступна для ветеранів, військовослужбовців, членів їхніх сімей та родин загиблих захисників. Звернутися можна з питань соціальних гарантій, пільг, оформлення документів, отримання статусів та інших юридичних питань, що виникають після служби або у зв’язку з нею.
Із настанням літнього сезону гостро постало пляжне питання, а саме — наскільки відкриті пляжі адаптовані під потреби людей з інвалідністю. Наразі найпопулярнішим напрямком пляжного відпочинку в Україні залишається Одеса, де з 14 відкритих пляжів інклюзивними є всього лише кілька локацій.
Деякі пляжні зони частково облаштовані для людей з інвалідністю та ветеранів, які потребують безбар’єрного доступу до моря. Та повноцінне звання “інклюзивного” мають право носити лише два пляжі.
«Безмеж»
Однією з ключових інклюзивних зон відпочинку є пляж «Безмеж», розташований у районі пляжу «Дельфін». Тут створено повну інфраструктуру для людей з інвалідністю:
пандуси для зручного пересування;
ліфт для спуску до пляжу;
спеціальні душові та вбиральні;
дерев’яні настили до самої води
Усі послуги на пляжі — безкоштовні. Окремо передбачене спеціальне крісло для купання в морі. Воно дозволяє заходити у воду без використання власного крісла колісного, яке може пошкодитися від морської води.
Детальніше про пляж «Безмеж» можна прочитати в цьому матеріалі порталу “Новини ветеранів”.
Пляж на 11-й станції Великого Фонтану
Пляж на 11-й станції Великого Фонтану в Одесі є муніципальною власністю та відкритий для всіх безкоштовно. Водночас пріоритет тут надано створенню комфортних умов для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення. Локація повністю оновлена після реконструкції та стала одним із прикладів інклюзивної пляжної інфраструктури в місті.
Пляж на 11-й станції Великого Фонтану / Фото – Одеська міська рада
Для відвідувачів облаштовано повний комплекс доступної інфраструктури:
парковка безпосередньо біля пляжу;
пандуси для безбар’єрного пересування;
спеціальні пляжні крісла колісні для заходу у воду;
лежаки;
душові кабіни;
роздягальні;
вбиральні.
Окремо передбачено медичний пункт та укриття.
На території пляжу також працюють додаткові зони активного відпочинку: спортивний майданчик та волейбольне поле. Це дозволяє поєднувати реабілітацію, фізичну активність і звичайний відпочинок біля моря.
Пляж на 11-й станції Великого Фонтану / Фото – Одеська міська рада
Пляж на 11-й станції Великого Фонтану отримав сертифікат «АЄС Стандарт». Це документ, який підтверджує відповідність міжнародним вимогам якості, безпеки та екологічної стійкості. Після капітального ремонту інфраструктуру перевіряли експерти та користувачі. Вони відзначили зручні маршрути пересування та наявність доступних елементів середовища для людей з інвалідністю.
Тобто станом на зараз повністю інклюзивними в місті є два пляжі: «Дельфін» (включно з комплексом «Безмеж») та пляж на 11-й станції Великого Фонтану. Проте скоро цей перелік може доповнити ще одна локація. Зараз готується новий проєкт — інклюзивний пляж на «Відрадному». Там планують створити ще й спортивну базу для адаптивного веслування.
В Одесі продовжується перевірка пляжів перед сезоном. Загалом для відвідування доступні наступні пляжі:
16-та станція Великого Фонтану: «Золотий берег», комплекси «Карма» та «Варадеро»;
15-та станція Великого Фонтану: комплекс «Пляж-15»;
14-та станція Великого Фонтану: комплекс «Куба»;
12-та станція Великого Фонтану: комплекс «Паблік»;
11-та станція Великого Фонтану: муніципальний інклюзивний пляж;
10-та станція Великого Фонтану: муніципальний пляж та комплекс «Чайка»;
Аркадія: два пляжі комплексу «Ред Лайн» та один пляж комплексу «Портофіно»;
Малий Фонтан: комплекс «Ла Камбала»;
Пляж «Дельфін»: комплекс «Калетон» та інклюзивний пляж «Безмеж».
Інші пляжі ще проходять комісійні обстеження. Міська влада зазначає, що кількість відкритих локацій може змінюватися залежно від результатів перевірок.
Також триває встановлення укриттів. Загалом на узбережжі планують 19 укриттів — мобільних і стаціонарних.
Міська влада та орендарі пляжів поступово впроваджують елементи доступності. Окрім вже діючих інклюзивних локацій, нові проєкти орієнтовані на розширення можливостей для реабілітації ветеранів та людей з інвалідністю. Окрему увагу приділяють тестуванню маршрутів до пляжів: перевіряють транспорт, настили, навігацію та доступ до води.
У Запоріжжі продовжує працювати програма «Вільні хвилі», яка допомагає ветеранам та військовослужбовцям відновлюватися після фронту. Основою реабілітації є плавання та спеціальні вправи у воді, що сприяють покращенню фізичного й психологічного стану учасників.
Програма психофізіологічної реабілітації працює вже майже два роки. Вона діє у Запоріжжі, Кривому Розі та Кам’янському. У Запоріжжі проєкт реалізує громадська організація «Платформа спільних дій» за фінансової підтримки Метінвесту та у координації з комбінатом «Запоріжсталь».
Методика занять створена за участі срібного призера Олімпійських ігор Дениса Силантьєва. Вона передбачає індивідуальний підхід до кожного учасника та використання сучасних технік реабілітації у воді. Основна мета програми — допомогти ветеранам відновити рухову активність без надмірного навантаження на суглоби та хребет. Водночас заняття сприяють нормалізації дихання, покращенню роботи м’язів та загального фізичного стану.
Окрему увагу приділяють психологічному відновленню. Вода допомагає зменшити рівень стресу, розслабитися та відволіктися від важких спогадів.
«Завдяки тому, що зі мною займається тренер Сергій Вікторович, який нас спрямовує та дає комплекс вправ, я став краще рухатися, і грижі вже так не турбують. Крім того, зміцнилася мускулатура. Лікарі забороняють мені займатися важкою атлетикою, а плавання якраз допомагає», — каже ветеран Михайло Прокудін.
За словами організаторів, індивідуальний підхід є одним із головних принципів роботи проєкту. За майже два роки існування «Вільних хвиль» накопичений досвід став основою для створення окремої програми підготовки спеціалістів з реабілітації у воді. Над її впровадженням працює Денис Силантьєв.
Програма розрахована приблизно на 75 годин навчання та включатиме як теоретичну, так і практичну частини.
«Завдяки цій програмі люди, які планують надавати послуги з реабілітації, зможуть отримати необхідні знання, інформацію та практичний досвід», — пояснює він.
Силантьєв також наголошує, що проєкт виконує не лише фізичну, а й психологічну функцію. За його словами, на кожне тренування приходять понад 20 учасників, а іноді кількість охочих сягає 30 і більше людей. Рекордом стали 37 учасників на одному занятті.
Також розширюється співпраця з військовими частинами, що дозволяє більшій кількості захисників безкоштовно проходити реабілітацію. Участь у програмі можуть взяти всі ветерани та військовослужбовці. Заняття проводяться безкоштовно за попереднім записом за номером телефону: 073 444 19 27.
Роман Дідера — ветеран АТО та колишній кулеметник 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Він служив у підрозділі, бійці якого брали участь в обороні Донецького аеропорту, а зараз вишиває унікальні сорочки.
Після служби його життя різко змінилося. Через постійне перебування в окопах він дістав обмороження та ускладнення з кульшовими суглобами чоловік у 37 років зіткнувся з важким діагнозом — відмиранням тканин суглобів. Лікарі поставили жорсткий вибір: складні операції або ампутація. Роман пройшов ендопротезування обох тазостегнових суглобів. Частину коштів на лікування допомогли зібрати волонтери, зокрема через благодійні ініціативи у соцмережах, а також релігійна спільнота. Решту суми добирали навіть незвичним способом — збираючи пластикові кришечки.
Після демобілізації чоловік не планував ставати майстром. Але вишивка з’явилася в його житті майже випадково. Його дружина Мар’яна займалася вишиванням, і Роман просто спостерігав. А згодом вирішив спробувати і сам. Перша робота була складною і зайняла кілька місяців. Він кілька разів закидав її, нервував, але повертався знову. Та все ж таки вишив великий образ Ісуса Христа, який подарував дружині.
Сьогодні він вишиває не тільки хрестиком, а й різними техніками: тамбурним швом, лиштвою, «козликом», художніми стібками. У його роботах часто поєднуються одразу кілька технік. Швидкість «як у кулемета» Роман жартує, що вишиває дуже швидко:
«Ті сорочки, які інші роблять три–п’ять місяців, я можу зробити за два–три тижні».
Він працює зі старовинними тканинами та іноді відновлює техніки, які майже не використовуються. Серед його робіт — чоловічі та жіночі вишиванки, а також сорочка з назвою «Байрактар», у якій він поєднав символіку війни та традиційне мистецтво.
Дідера принципово носить свої сорочки у повсякденному житті і не поділяє одяг на «святковий» та «для зберігання».
«Не розумію, чому вишиванку треба ховати у шафу. Її треба носити», — каже він.
Після демобілізації та операцій Роман зіткнувся з психологічними наслідками війни. Сни про бойові дії повернулися після початку повномасштабного вторгнення. У цей період він почав вишивати інтенсивніше. За його словами, це стало своєрідною терапією: допомагає заспокоїтися, зосередитися і відволіктися від важких думок.
Попри нове життя, чоловік каже, що думками часто залишається на фронті. Він зберігає контакти загиблих побратимів і досі зберігає бронежилет як символ минулого досвіду. Водночас визнає, що повернутися до служби вже не може через стан здоров’я.
“Подумки я завжди на війні. Що б я не робив, чим би я не займався, я там, на війні. Багато побратимів моїх загинули. Але їхні номери телефонів я не видаляю. Мені шкода, що я не можу піти воювати. Але заспокоюю себе тим, що там я їм би створював проблеми: хлопці дивилися б за мною, чи не зіскочив протез, чи не потрібна мені допомога”, — зазначає Роман.
Апарат Верховної Ради України оголосив конкурсний відбір на стажування для ветеранів і ветеранок війни. Програма створена для того, щоб допомогти захисникам та захисницям адаптуватися до цивільного життя, отримати новий професійний досвід та долучитися до державотворчих процесів.
Стажування триватиме три місяці. Учасники матимуть можливість ознайомитися з роботою українського парламенту зсередини та побачити, як готуються й ухвалюються законодавчі рішення. Під час програми ветерани працюватимуть у структурних підрозділах Апарату Верховної Ради. Також вони зможуть ближче познайомитися з діяльністю парламентських комітетів, юридичних служб та аналітичних підрозділів.
У Верховній Раді зазначають, що програма спрямована на підтримку ветеранів після повернення до цивільного життя та залучення їхнього досвіду до розвитку держави.
“Верховна Рада України завжди відкрита до співпраці з ветеранами та ветеранками”, — наголошують законодавці.
Подати заявку можуть ветерани та ветеранки, які мають диплом про вищу освіту не нижче рівня молодшого бакалавра. Для участі необхідно заповнити аплікаційну анкету. Прийом заявок розпочався 12 червня і триватиме до 1 липня 2026 року включно.
Детальну інформацію про умови стажування та конкурсного відбору можна отримати в Управлінні кадрів Апарату Верховної Ради України. Для консультацій працює телефон +38 (044) 255-27-83, а також електронна пошта nehoda-m@rada.gov.ua.
