Сторінка 6 – Новини ветеранів зі всієї України

Ветеран орендував ставок на Волині та перетворив його на місце для відпочинку побратимів

У селі Березовичі на Волині ветеран російсько-української війни Володимир Сапіга взяв в оренду 20 гектарів занедбаного ставка та зробив з нього рекреаційну зону для побратимів.

Під час бойового він завдання на Донеччині отримав важке поранення та втратив ногу. Після тривалої реабілітації Володимир вирішив зайнятися господарством і поступово перетворив водойму на простір для відпочинку та реабілітації побратимів.

Про історію Володимира Сапіги пише газета «СП».

До початку повномасштабної війни Володимир понад два десятиліття служив у війську. Спочатку він працював прикордонником на півдні України, згодом служив у Луцькому прикордонному загоні. У 2020 році чоловік підписав контракт із 14-ю окремою механізованою бригадою імені князя Романа Великого, а після початку повномасштабного вторгнення вирушив разом із підрозділом на Житомирсько-Київський напрямок.

Володимир служив у групі інженерного забезпечення. У квітні підрозділ перекинули на Донеччину, а вже у травні під час виконання бойового завдання поблизу Василівки Бахмутського району військовий отримав важке поранення. Після обстрілу він дістав численні осколкові поранення, зокрема травму ноги.

Спочатку лікарі намагалися врятувати кінцівку. Володимиру зробили кілька складних операцій, але згодом виникли ускладнення, і медики були змушені провести ампутацію, щоб зберегти йому життя.

Після цього на ветерана чекала тривала реабілітація, яка проходила, зокрема, у Польщі, де розглядали можливість остеоінтеграційного протезування.

Зрештою таке протезування виявилося для Володимира надто дорогим. Уже в Україні йому встановили вітчизняний протез, а після реабілітації чоловік почав думати, чим займатися далі.

Згодом Володимир вирішив знайти справу, яка була б і для душі, і для розвитку. На одному із сайтів він побачив оголошення про торги щодо оренди ставка в Березовичах, взяв участь і виграв.

Для розчищення ставка довелося залучати спеціальну техніку. Після цього Володимир зайнявся зарибненням водойми, куди запустили коропа, амура, товстолоба, карася та щуку. Узимку, щоб риба не потерпала від нестачі кисню, у ставку проводять аерацію.

Поступово змінилася не лише водойма, а й територія навколо неї. На березі з’явився будиночок, альтанки та гойдалка, а згодом тут оселилися різні тварини. На території живуть барани, кози, свині, нутрія та пес, а серед тварин є навіть дика свинка на ім’я Пепа, яку так назвали діти Володимира.

За словами ветерана, деяких тварин подарували йому побратими. Підбором тварин займається донька Володимира, вона ж придумує їм імена.

Постійно перебувати біля водойми родина не може, адже Володимир разом із дружиною працює – він продовжує службу у складі 14-ї ОМБр. Але попри це господарство поступово розвивається.

На території ставка Володимир облаштував рекреаційну зону, куди можуть приїжджати його побратими. Тут проводять благодійні рибальські турніри, під час яких збирають гроші на потреби рідного підрозділу. Один із таких турнірів у вересні планують присвятити пам’яті Сергія Лященка — військового 14-ї ОМБр, який загинув у ДТП.

Володимир також хоче, щоб побратими могли приїхати сюди просто відпочити.

Окреме місце тут відвели для відпочинку з бджолами. У спеціальному будиночку встановили два ліжка, а під ними розташовані вулики з бджолами. Володимир розповідає, що пробував такий спосіб відпочинку на собі й після цього краще засинав.

Сам ставок займає 20 гектарів, а його глибина становить від двох до чотирьох метрів. Цього року рівень води у водоймі знизився приблизно на метр, тому Володимир планує пробурити свердловину та за потреби наповнювати ставок за допомогою насосів. Для цього потрібно провести електроенергію, а вартість робіт і підключення він оцінює приблизно у 500 тисяч гривень.

Таких коштів у ветерана наразі немає, оскільки всі заощадження він уже вклав в облаштування території та зарибнення ставка. Володимир шукає грантові програми, які могли б допомогти реалізувати цей задум.

Поки що Володимир не знайшов відповідної підтримки, але труднощі не змушують його відмовитися від вдосконалення відпочинкової зони.

СБУ затримала кілера ФСБ, який готував убивство ветерана

Служба безпеки України заявила про зрив замовного вбивства відомого громадського діяча на Київщині. Контррозвідка СБУ затримала чоловіка, якого називають агентом ФСБ та виконавцем замаху. За даними слідства, він мав убити ветерана, правника та співзасновника Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова Геннадія Друзенка.

Як встановило розслідування, 31 липня 2026 року підозрюваний приїхав до лісосмуги у Вишгородському районі Київської області. Там він знайшов заздалегідь залишений для нього мотоцикл, а також отримав від російської спецслужби координати схрону зі зброєю. Зі схрону чоловік забрав пістолет із набоями та глушником.

За версією слідства, кілер мав переночувати в лісосмузі неподалік будинку Геннадія Друзенка. Вранці 1 серпня він планував влаштувати засідку та застрелити громадського діяча під час його прогулянки із собакою.

Для підготовки замаху підозрюваний заздалегідь стежив за розпорядком дня та маршрутами потенційної жертви.

СБУ заявила, що завчасно викрила підготовку замаху та затримала підозрюваного під час підготовки до вбивства. Спецоперація, за даними Служби безпеки, відбувалася за особистої координації голови СБУ генерал-майора Олександра Поклада.

Наразі затриманий перебуває під вартою. Йому повідомили про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України. Йдеться про державну зраду в умовах воєнного стану, готування до умисного вбивства на замовлення та незаконне поводження зі зброєю.

Якщо провину доведуть у суді, йому може загрожувати довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Геннадій Друзенко — український правник, громадський діяч, публіцист і ветеран. Він є співзасновником та президентом Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова, який надає медичну допомогу українським військовим та цивільним.

Ветерани долучилися до перевірки паркування на місцях для людей з інвалідністю у Києві

У Дарницькому районі Києва ветерани разом із поліцейськими перевірили, чи не займають водії місця для паркування, призначені для людей з інвалідністю. Правоохоронці оглядали автомобілі, залишені на спеціально позначених паркомісцях, та спілкувалися з водіями.

Про це повідомили в поліції Києва.

Під час перевірки порушникам нагадували, для кого призначені такі місця та чому важливо їх не займати без відповідних підстав. Адже спеціальні паркомісця потрібні для того, щоб люди з інвалідністю могли безперешкодно потрапити до магазинів, лікарень, установ та інших міських об’єктів. Водночас із водіями проводили профілактичні бесіди.

На водіїв, які порушили правила паркування, поліцейські склали адміністративні матеріали за частиною 6 статті 122 КУпАП. Штраф за таке порушення становить від 1020 до 1700 гривень.

У поліції наголошують, що залишити автомобіль на такому місці «буквально на хвилинку» також не є виправданням.

Правоохоронці закликають водіїв не займати спеціальні паркомісця, якщо вони ними не мають права користуватися. Такі місця мають залишатися вільними для людей, яким вони справді необхідні.

Залучення ветеранів до таких перевірок також допомагає привертати увагу до безбар’єрності та доступності міського простору.

У кожному міністерстві буде відповідальний за ветеранську політику: хто обійме ці посади?

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення визначити в кожному міністерстві та центральному органі виконавчої влади заступника, який відповідатиме за ветеранську політику.

Про це повідомив Міністр у справах ветеранів України Віталій Кім.

За його словами, це має забезпечити координацію питань, які стосуються ветеранів, між різними державними відомствами.

Віталій Кім зазначив, що ветеранська політика охоплює не лише роботу Міністерства у справах ветеранів. Йдеться, зокрема, про працевлаштування, освіту, охорону здоров’я та відновлення, соціальний захист, безбар’єрність і роботу територіальних громад. Тому, за його словами, у кожному відомстві має бути конкретна людина, з якою можна оперативно вирішувати питання ветеранської політики.

Також уряд оновив склад Координаційного штабу з питань реалізації державної ветеранської політики. Координувати його роботу та взаємодію між відомствами будуть два співголови — Перший віце-прем’єр-міністр України — Міністр енергетики та Міністр у справах ветеранів України.

Крім того, оновили представництво міністерств і Збройних Сил України у складі Координаційного штабу.

Водночас залишається питання, хто саме стане відповідальним за ветеранську політику в міністерствах та центральних органах влади. Зокрема, наразі не повідомлялося, чи будуть серед цих посадовців ветерани, які мають власний досвід служби та повернення до цивільного життя.

Також не уточнено, за якою процедурою обиратимуть кандидатів і чи буде цей процес відкритим для ветеранської спільноти.

У «Спілці ветеранів Сил оборони України» наголошують, що ветерани мають брати безпосередню участь у формуванні ветеранської політики. Там зазначають, що йдеться не просто про присутність ветерана на відповідній посаді, а про реальний вплив на рішення та відповідальність за їх реалізацію.

“Ветерани мають бути не об’єктом політики.Ветерани мають бути її повноцінними учасниками”, – зазначають представники спілки.

У спілці вважають, що зміна підходу держави до ветеранської політики має передбачати й відповідний підхід до формування команди.

Представники спілки звернулися до Міністра у справах ветеранів України із запитаннями щодо призначень. Зокрема, вони хочуть знати, як саме визначатимуть заступників, відповідальних за ветеранську політику, та чи буде до цього процесу залучена ветеранська спільнота.

Наразі чіткої публічної відповіді на ці питання немає.

Україна отримає понад $30 млн від Канади на реабілітацію ветеранів

Канада надасть Україні до 40 млн канадських доларів на програми відновлення, реабілітації та повернення ветеранів до цивільного життя. Це понад 30 млн доларів США.

Про це заявили в офісі прем’єр-міністра Канади Марка Карні за підсумками його зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.

Кошти спрямують на підтримку українських ветеранів після завершення військової служби. Йдеться про програми, які мають допомогти їм відновитися та повернутися до цивільного життя. У канадському уряді зазначили, що допомога стане частиною підтримки України з боку Канади.

Окрім ветеранських програм, Канада виділить ще 23 млн канадських доларів, або близько 17 млн доларів США, на зміцнення безпекової архітектури України. Ці кошти спрямують, зокрема, на підтримку поліції, Національної гвардії, військових та прифронтових громад.

Також допомогу використають для протидії дезінформації.

Ще 6 млн канадських доларів, приблизно 4,5 млн доларів США, Канада направить на повернення та реінтеграцію українських дітей. Йдеться про дітей, яких росія незаконно депортувала або примусово вивезла на свою територію. Кошти мають підтримати зусилля України з їхнього повернення та подальшої реінтеграції.

Українські ветерани планують встановити рекорд Гіннеса, протягнувши баржу Дніпром

Українські ветерани планують встановити новий рекорд Гіннеса у Києві. Для цього близько 100 плавців хочуть у зв’язці протягнути масивну баржу по Дніпру.

Про це в інтерв’ю розповів засновник ветеранського руху M13 та ветеран Сил спеціальних операцій Артем Грот.

За задумом організаторів, учасники мають одночасно плисти та тягнути судно за собою. Команда розглядає можливість залучити близько 100 людей. Таким чином ветерани хочуть повторити або перевершити результат 2018 року, коли схоже судно в Дубаї протягнули 100 людей.

Ідея пов’язана з ветеранським рухом M13 та його заходами. Під час шостого турніру M13 FIGHTS боксерський ринг облаштували безпосередньо на баржі «Перленера» біля Річкового вокзалу в Києві. Саме ця баржа може стати частиною майбутньої спроби встановити рекорд.

Організатори вже мають досвід подібних випробувань. Нещодавно у Буковелі 15 людей з ампутаціями протягнули в озері два надувні човни з дітьми, які мають онкологічні захворювання та травми. Цей досвід планують використати під час підготовки до нового масштабного заходу.

Наразі йдеться саме про план встановлення рекорду. Для спроби ветерани мають зібрати команду плавців і визначитися з організацією заходу на Дніпрі. Організатори прагнуть перевершити показник, який зафіксували у 2018 році в Дубаї.

На Прикарпатті створили «Стежки героїв» для відновлення ветеранів

На території Яремчанської громади Івано-Франківської області відкрили пішохідні маршрути «Стежки героїв». Проєкт реалізували Яремчанська громада, благодійний фонд «Розвиток Яремчанської територіальної громади» та партнери з німецького міста Нібюль.

Про це повідомила Яремчанська міська рада, передає Укрінформ.

Маршрути створили для військовослужбовців, ветеранів та їхніх родин. Вони мають сприяти фізичній, психологічній та соціальній реабілітації. Наразі проєкт уже має практичний результат — пішохідні маршрути створені та доступні для відвідування. На маршрутах встановили інформаційні стенди. На них відвідувачі можуть ознайомитися з описами спеціально розроблених вправ, які спрямовані на фізичне відновлення, психологічне розвантаження та покращення емоційного стану. Таким чином, маршрути поєднують прогулянки на природі з вправами для відновлення.

Організатори зазначають, що «Стежки героїв» створювали не лише як місця для піших прогулянок. Це простір, де ветерани та їхні родини можуть провести час серед природи, відновити сили та побути разом. Маршрути також мають стати можливістю для психологічного розвантаження та поступового внутрішнього відновлення.

Проєкт реалізували за підтримки партнерів із німецького міста Нібюль. До його створення долучилися Яремчанська громада та благодійний фонд «Розвиток Яремчанської територіальної громади». Ініціатива спрямована на підтримку військовослужбовців, ветеранів та їхніх близьких.

Кабмін посилює ветеранську політику: у кожному міністерстві буде відповідальний за цей напрям

У кожному міністерстві та центральному органі виконавчої влади визначать заступника, який відповідатиме за ветеранську політику. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів України.

Про це повідомив міністр у справах ветеранів Віталій Кім.

За його словами, ветеранська політика стосується роботи всіх міністерств і відомств, адже охоплює працевлаштування, освіту, охорону здоров’я та відновлення, соціальний захист, безбар’єрність і роботу громад. Тому в кожному відомстві має бути конкретна посадова особа, яка зможе оперативно вирішувати питання, пов’язані з ветеранами.

У такий спосіб уряд планує посилити взаємодію між різними органами влади.

Також Кабмін оновив склад Координаційного штабу з питань реалізації державної ветеранської політики. Його роботу та взаємодію між відомствами координуватимуть два співголови — Перший віце-прем’єр-міністр України – міністр енергетики та міністр у справах ветеранів України.

Крім того, оновили представництво міністерств і Збройних Сил України у складі штабу.

До 60 звернень щомісяця: як на Волині ветерани допомагають побратимам у «ВетеранХабі»

У Володимирі на Волині працює громадська організація «ВетеранХаб», яку два роки тому створили семеро ветеранів. Нині до спільноти долучилися понад 100 людей, а щомісяця простір отримує близько 50–60 звернень від ветеранів та їхніх родин. Люди приходять із питаннями щодо документів, виплат, оформлення інвалідності, психологічної підтримки та працевлаштування.

Деталі розповідає Суспільне Луцьк.

Приміщення для «ВетеранХабу» надала міська рада Володимира. Ветеранам довелося пройти процедуру погоджень і голосування депутатів, перш ніж вони змогли почати облаштовувати простір. До хабу люди часто приходять за рекомендаціями інших ветеранів. Відвідувачі розповідають про простір своїм знайомим і радять звертатися туди за допомогою. Для багатьох ветеранів важливо спочатку потрапити у середовище, де вони можуть поспілкуватися з побратимами та почуватися комфортно.

Одним із головних напрямків роботи хабу є юридична допомога. Ветеран Володимир Оніщук розповідає, що використовує власний досвід, щоб допомагати побратимам розібратися з документами та отримати належні виплати. За його словами, траплялися випадки, коли військовим не виплачували кошти навіть під час лікування.

Раніше команда також допомагала військовим, які проходили лікування, з необхідними речами. Зокрема, ветерани привозили до лікарень інвалідні візки та милиці. Зараз у просторі проводять юридичні та психологічні консультації, допомагають ветеранам і їхнім родинам та розповідають про можливості ветеранського спорту.

Одним із найскладніших випадків для команди стала допомога військовому з оформленням інвалідності. За словами співзасновника Сергія Невмержицького, це був військовий-сирота, який близько двох років перебував на бойових позиціях, а після цього потрапив на лікування. У госпіталі його визнали непридатним до військової служби, але в документах захворювання пов’язали лише з проходженням військової служби.

До «ВетеранХабу» звернулася знайома військового, яку він називає мамою. Команда перевірила документи та з’ясувала, що в нього навіть не було довідки, яка підтверджувала участь у бойових діях. Після того як ветерани допомогли розібратися з документами, військовому встановили групу інвалідності.

Ще один напрямок роботи хабу — допомога з працевлаштуванням. Команда вже має успішнікейси і в цьому напрямку.

Психологічна підтримка залишається окремим викликом. Володимир Оніщук зазначає, що ветеранам часто складно самостійно звернутися до психолога, тому в хабі спочатку створюють можливість для неформального спілкування з побратимами. Якщо людина готова до фахової допомоги, їй допомагають знайти відповідного спеціаліста.

Нині команда «ВетеранХабу» працює на волонтерських засадах. Міська рада надала приміщення організації у користування, а комунальні послуги оплачують із міського бюджету. Через зростання кількості звернень ветеранам уже потрібне більше приміщення.

Конфлікт навколо Іркліївського риборозплідника загострився: працівники заявили про спробу захоплення підприємства

Конфлікт навколо Іркліївського риборозплідника на Черкащині продовжується. Трудовий колектив опублікував відео, на якому, за його твердженням, зафіксоване силове проникнення на територію підприємства: люди ріжуть замки болгаркою та відбуваються сутички. Працівники закликали Фонд державного майна України втрутитися в ситуацію та заявили, що підприємство має працювати, а не ставати майданчиком для протистояння.

Раніше Фонд державного майна України достроково звільнив із посади директора підприємства Олександра Тіхонова — ветерана російсько-української війни. Трудовий колектив та ветеранська спільнота виступили проти цього рішення, вважають його неправомірним і вимагають поновити Тіхонова на посаді.

На місце Тіхонова Фонд призначив Леоніда Варавву. Водночас працівники підприємства не визнають його керівником та не пускають на територію риборозплідника. За словами трудового колективу, вони продовжують працювати на підприємстві та вважають, що його управління має залишатися за чинним колективом до вирішення ситуації.

Детальніше про це читайте на “Новинах ветеранів”.

7 вересня конфлікт загострився. На територію підприємства приїхав Леонід Варавва разом із групою людей, серед яких, за словами працівників, були й молоді чоловіки. Трудовий колектив заявив про спробу силового потрапляння на територію: на оприлюдненому працівниками відео видно, як ріжуть замки, а також зафіксовані сутички між присутніми.

За словами представників трудового колективу, під час конфлікту працівники отримали тілесні ушкодження. На місці працювали правоохоронці. Працівники та представники ветеранської спільноти після сутички не допустили Варавву та людей, які його супроводжували, до управління підприємством.

Сам Варавва має іншу версію подій. Він заявив, що приїхав на підприємство разом із «волонтерами та ветеранами», а силу, за його словами, застосували саме проти нього. Через це новий директор повідомив, що звернувся із заявою до поліції.

Трудовий колектив також висловлює припущення щодо можливих мотивів призначення нового керівника. Працівники підозрюють, що Варавва може діяти в інтересах черкаського бізнесмена Руслана Мельника, зокрема в контексті можливого незаконного вилову та реалізації риби.

Сам Руслан Мельник заперечує свою причетність до конфлікту та заявляє, що не знайомий із Леонідом Вараввою. Водночас бізнесмен критикує державне управління підприємством і заявляє, що планує взяти участь у приватизації Іркліївського риборозплідника та претендувати на його придбання.

Навколо діяльності підприємств, пов’язаних із рибним бізнесом, раніше також виникали питання з боку правоохоронців. Працівники підозрюють, що Варавва може бути пов’язаний зі схемами незаконного вилову та продажу риби. Раніше він працював у ТОВ «АЙСБЕРГ-ФІШ», яке згадується у кримінальних провадженнях щодо можливого вилову риби понад дозволені обсяги та її подальшого продажу під виглядом законної продукції. Водночас причетність самого Варавви до цих можливих схем не доведена.

Окремо працівники звертають увагу на те, що нині рахунки Іркліївського риборозплідника заблоковані. Попри це підприємство продовжує працювати, використовуючи наявні запаси. Трудовий колектив наполягає, що головним питанням зараз має бути збереження роботи підприємства та недопущення його фактичного захоплення.

У ситуації вже кілька місяців протистоять дві позиції: Фонд держмайна наполягає на законності свого рішення щодо зміни керівника, тоді як працівники підприємства та ветеранська спільнота вимагають поновити Олександра Тіхонова та надати аргументоване пояснення, чому взагалі директора звільнили. Тепер до корпоративного та кадрового конфлікту додалися фізичне протистояння, заяви до поліції та взаємні звинувачення.

Станом на зараз Іркліївський риборозплідник залишається під контролем трудового колективу.