З 2014 року Кременчуцький обласний клінічний шпиталь ветеранів війни визначив одним зі своїх пріоритетних напрямків реабілітацію учасників АТО. З лютого минулого року, займається реабілітацією учасників російсько-української війни.
Дружній колектив медичного закладу, на чолі з начальником медичного шпиталю, заслуженим лікарем України Миколою Литвиненко, завжди радий гостям. Не став виключенням і наш візит. Розмова вийшла цікавою та корисною. Спробуємо розказати Вам все, про що дізналися. Тим більше, що розказати, дійсно, є про що.
Про те, як проходить реабілітація військових і я які цікавинки очікують тих, хто має бажання пройти реабілітацію у центрі наддніпрянського міста, далі.
«Всі реабілітаційні центри, які є в Україні, створюються за певними програмами та мають певне фінансування, чи то державне, чи то обласне. Ситуація виглядає таким чином, що в кожній області повинна бути лише одна велика лікарня, в яку вкладаються кошти і куди мають направлятися пацієнти будь-якого напрямку лікування. А на маленькі лікарні, такі як наша, ніхто не звертає увагу. Ми це розуміємо, тому не чекаємо допомоги, а працюємо над вирішенням своїх проблем самостійно.
Сьогодні ми навчилися заробляти кошти у Національної служби здоров’я України, яка оплачує нам усі надані послуги, і маємо реальну можливість поповнити наше обладнання. Враховуємо і те, що говорять наші пацієнти про інші шпиталі, в яких є чудове обладнання, але майже відсутній людський фактор. Тобто, поставили людину у тренажер – і все. Далі – самотужки. А участь фахівця, який знає функціональність реабілітаційного обладнання, знає структуру людського організму і докладає зусиль своїми руками та своїми знаннями – недостатньо. Ми будуємо свою роботу інакше», – розповів Начальник Кременчуцького обласного госпіталю ветеранів «Кременчуцький обласний клінічний шпиталь», заслужений лікар України, член Національної спілки журналістів України.
Так, дійсно. Кременчуцький шпиталь ветеранів в іншому алгоритмі, намагаючись максимально допомогти кожному військовому, який поступив на лікування або реабілітацію.
Колектив працює в режимі мультидисциплінарної команди. Це висококваліфіковані фахівці, які пройшли навчання, які вміють працювати з кожним пацієнтом. Госпіталь проводить комплексну реабілітацію важких пацієнтів і тих, кому відмовили на підставі «відсутності ефективності» в інших лікувальних закладах. Це хлопці з ампутаціями, наслідками мінно-вибухових травм, контузіями, серцево-судинними та неврологічними проблемами, проблемами хребта. Тож, першочергова задача, яка стоїть перед фахівцями, – всебічна увага до кожного пацієнта. І команда госпіталю з цим успішно справляється. Впродовж кожного дня військовими, які проходять лікування та реабілітацію, займається висококваліфікована команда фахівців: психологи, терапевти, психотерапевти, реабілітологи, фізіотерапевти, масажисти, хірурги, ортопеди, ерготерапевти, медичні сестри.
Постійно поповнюється та оновлюється і матеріальна база. Відбувається це завдяки постійному контакту начальника госпіталю з друзями у Німеччині. Початок цієї історії розпочався листом про діяльність госпіталю і його потреби у 2014-му році. Лист був опублікований у німецьких ЗМІ і розпочався збір коштів, на які було закуплене необхідне обладнання та покращено реабілітаційну базу. З тих пір плідна співпраця госпіталю з німецькими волонтерами продовжується по сьогодні.
Госпіталь приймає усіх військових, які потребують лікування та реабілітації і за весь час роботи не відмовив жодному. Пацієнти забезпечені 5-6 разовим харчуванням та безкоштовними медикаментами, мають повний медичний супровід на кожному етапі лікування. Загалом, реабілітація триває два тижні. Комплексна реабілітація довша за терміном і триває 21 день, але може тривати і більше, в залежності від стану пацієнта та кінцевої мети.
Головне, з чим звертаються бійці, це наслідки мінно-вибухових травм та проблеми зі спиною, бо більша частина хлопців, які воюють, не готувалися до таких фізичних навантажень. Як наслідок, велика кількість гриж, протрузій, радикулітів та інших проблем, які теж потребують комплексного лікування.
Найбільше відділення у госпіталі – реабілітаційне. Воно розташоване на трьох поверхах. Для пацієнтів, які мають труднощі з пересуванням, працює зручний сучасний ліфт.
До послуг військових фізкабінет, кабінет електро на світлолікування, УЗД та ЕКГ, міостимулятор, сауна, фітокімнтата, де можна подихати випаровуваннями лаванди, евкаліпту та цитрусових, сольова кімната, кімнати релаксу, галатерапія, зали для занять лікувальною гімнастикою та йогою. А кабінет гідротерапії, у разі необхідності, може бути швидко переобладнаний у міні-операційну. Для цього є все необхідне: операційні лампи, стіл, запас ліків та інструментів. Є у госпіталі навіть апітерапія – лікування бджолами.
До послуг пацієнтів п’ять реабілітаційних залів. Це і звичайні базові тренажери на яких фахівці – фізіотерапевти працюють з остеохондрозами, грижами, протрузіями. Це і тренажери для витяжіння хребта та розслаблення м’язів. Це і тренажери для відновлення функцій верхніх кінцівок. Є в арсеналі фізіотерапевтів і тренажер активно-пасивного руху для профілактики контрактур та застійних явищ, який сприяє зміцненню та стимулюванню нейронних зв’язків головного мозку та команди мозку на кінцівку.
Є і вертикалізатор, коли пацієнт, прикутий до крісла, знову вчиться стояти. Тобто, знаходитись у вертикальному положенні.
«Поранені хлопці потрапляють до нас не з передової, а після стабілізаційних заходів та невідкладної медичної допомоги. Потрапляють саме на реабілітацію. Поранення, захворювання, травми дуже різні, починаючи з контузій, протрузій та гриж до черепно мозкових травм та ампутацій кінцівок.
Наша основна задача – відновити втрачені функції того чи іншого органу. Для цього у нас є багато методів та методик. Над результатом працює велика команда фахівців (від ред.: мультидисциплінарна команда).
По кожному хворому ми консультуємося командою, приймаємо спільне рішення по реабілітації та розробляємо «дорожню карту».
Коли ми беремо пацієнта, ми знаємо, с яким спеціалістом він сьогодні займався, що робив, і хто з ним ще сьогодні буде займатися. Це дуже зручно, бо коли фізіотерапевт знає, що пацієнт повинен після фізіотерапії проходити сесію у психолога, він повинен бути не надто виснажений. В такому випадку корегується і комплекс занять», – говорить фізіотерапевт реабілітаційного відділення Скрипка Володимир Сергійович.
Є у госпіталі і рідкісне для державних медичних установ обладнання. Одне з них – подарунок чеських друзів, тренажер для відпрацювання балансу. Це рухома плита, на якій пацієнт вчиться втримати баланс, координацію, рівновагу.
Після того, як цей етап пройдено, завдання ускладнюється. Застосовується додатковий інвентар. Задача та ж сама: втримати баланс. Дуже добре тренажер зарекомендував себе у роботі з ампутаціями та контузіями.
Напевно, особливе враження справила на нас кабіна для підвісної терапії, яка має назву «Гравітон».
Принцип роботи цієї установки полягає в тому, що за рахунок багаточисельних підвісів людина відчуває щось схоже на гравітацію. За рахунок цього фізіотерапевт може розвантажити у пацієнта напружені м’язи, зробити мобілізацію суглобів, витяжіння.
Іншими словами, лікар, в умовах гравітації, може зробити те, що не вдається зробити у звичайному стані пацієнта.
Поняття «ерготерапевт» з’явилося в Україні зовсім недавно, тож спеціалістів в цій області не так вже й багато. Задача ерготерапевта – навчити людину з обмеженими руховими функціями жити з цим. Максимально адаптувати пацієнта до нормального функціонування в соціумі. Кімната ерготерапії містить базовий набір предметів побуту, бізіборд «для дорослих», тренажери для відновлення дрібної моторики. Пацієнти навчаються самостійно готувати їжу, вмикати-вимикати електричні прилади, мити посуд, відмикати замки, завіси, гачки, закручувати крани і навіть грають у «міні-боулінг».
Велика увага приділяється у госпіталі і арт-терапії, як одному з дієвих методів психотерапії. Пацієнти власними руками створюють шедеври живопису, гончарного мистецтва, поробки. В госпіталі створена експозиція робіт хлопців. Готуються роботи і на виставку, яка відбудеться у Чехії в вересні.
Має госпіталь і власний тенісний корт, і тренажерний майданчик під відкритим небом, і зону відпочинку, і, навіть, куточок з екзотичними птахами.
Є ще одна особливість, яка відрізняє Кременчуцький госпіталь від інших лікувальних закладів: активна участь пацієнтів у роботі медичної установи.
Кожної п’ятниці начальник госпіталю, Микола Миколайович Литвиненко, проводить спеціальну нараду. На ній відбувається зустріч мультидисциплінарної команди з пацієнтами. Хлопці розповідають про те, що їм подобається, а що потрібно покращити, пропонують свої ідеї. Тож, зворотній зв’язок діє швидко та ефективно.
Військовослужбовець Олексій отримав поранення під Бахмутом у минулому році (Мінно-вибухова травма. Посттравматичні наслідки): «Я задоволений тим курсом лікування, який проходжу. Високий професійний рівень, дуже гарні фахівці, дуже гарні реабілітологи. До цього проходив реабілітацію у Чернігові, але рівень фахівців, безпосередньо реабілітологів, порівняти неможливо. Тож, порадили пройти лікування тут. Дуже задоволений. Отримую лікування у повному обсязі. Турботливе і уважне ставлення персоналу – з перших хвилин».
Військовослужбовець Володимир отримав поранення у Ямполі наприкінці квітня: «Рука не працює. Багато уламків. Переніс дві операції. Зараз займаюсь відновленням функцій руки. Задоволений. Змушують розробляти руку. Зі мною працюють травматологи, реабілітологи, психологи. Все подобається. Фахівці високого рівня».
Ось таким вийшов наш візит до Кременчуцького клінічного госпіталю. Сподіваємось, наша інформація виявиться корисною для тих, хто хоче пройти реабілітацію у справжніх професіоналів своєї справи.
Автор: Артюшенко Вікторія, НОВА: новини ветеранів
http:///novyj-poriadok-otrymannia-vijskovosluzhbovtsiamy-statusu-uchasnyka-bojovykh-dij/
