Після повернення з фронту тисячі захисників потребують не лише медичної реабілітації, але й допомоги у поверненні до мирного життя. Для фінансування таких програм Україна створює спеціальний Фонд. Саме тому Міністерство ветеранів звернулося до Канади з пропозицією стати співзасновником та першим донором нового багатостороннього Фонду підтримки ветеранів.

Про це йшлося сьогодні під час зустрічі Міністерки у справах ветеранів України Наталії Калмикової та її заступника Олега Шиманського зі Спеціальною представницею Канади з питань відбудови України Христею Фріланд. Під час зустрвчі сторони говорили про майбутнє України та роль ветеранів і ветеранок як ключової сили відновлення

Як наголосили у відомстві, головною метою Фонду є створення стабільної системи фінансування для всіх потреб ветеранів – від психологічної реабілітації до отримання нової професії. Саме тому на зустрічі також обговорити створення Фонду підтримки, який дозволить запускати масштабні проєкти навіть за умови невеликих внесків.

«Наступне завдання – створити єдину та стабільно фінансовану систему підтримки, щоб кожна послуга, від реабілітації до працевлаштування, була доступною, зручною та зрозумілою для Захисників, Захисниць та їхніх родин», – заявили у Мінветеранів.

За словами представників відомства, підтримка Канади має стати каталізатором для залучення інших міжнародних донорів.

Кандидатура Канади для цієї ролі не випадкова, оскільки країна вже має потужну програму підтримки України. Христя Фріланд підтвердила зацікавленість у розширенні форматів співпраці.

«Вона наголосила, що українські Захисники та Захисниці та їхні рідні мають отримувати належну підтримку, включно зі створенням якісних сервісів та міжнародних програм відновлення», – йдеться у комюніке.

У Мінветеранів очікують, що початковий внесок Канади може стати поштовхом до участі інших партнерів.

“Христя Фріланд підтвердила готовність Канади розглядати нові формати співпраці. Вона наголосила, що українські Захисники та Захисники та їхні рідні мають отримувати належну підтримку, включно зі створенням якісних сервісів та міжнародних програм відновлення. Україна разом із Канадою робить важливий крок назустріч цій спільній меті та починає вибудовувати необхідні для цього умови та інструменти”, – йдеться у повідомленні.

У Чернівецькій області завершився благодійний марафон «Кроки незламних 4. Місія єднання», учасники якого подолали пішки близько 65 кілометрів та зібрали рекордні 2 535 531 грн на підтримку Збройних сил України.

Про це повідомляє благодійний фонд «Об’єднані перемагати».

Буковинські волонтери разом із шістьма ветеранами російсько-української війни та дружинами полеглих військових пройшли шлях від Хотина до Чернівців. Марафон тривав 10 днів, щодня учасники долали приблизно шість кілометрів.

Організатори наголошують, що цього року марафон став наймасштабнішим за всю історію проєкту.
«Загальна сума, яку зібрали наші кіборги за весь марафон — 2 535 531 гривня, і це абсолютний рекорд», — зазначили у фонді.

Учасників зустрічали у придорожніх громадах представники влади, місцеві волонтери, діти та небайдужі жителі. До колони часто долучалися перехожі, а водії зупиняли автомобілі, щоб зробити донат для ЗСУ.

Організатори повідомили, що всі зібрані кошти спрямують на закриття запитів підрозділів, де служить найбільше буковинців. Детальний фінансовий звіт оприлюднять найближчим часом.

В Україні стартувала нова всеукраїнська програма зустрічей для ветеранів. Про це повідомляє Український Червоний Хрест, який запустив ініціативу для підтримки військовослужбовців після повернення до цивільного життя.

Український Червоний Хрест підкреслює, що мета проєкту — створити безпечний простір для спілкування, обміну досвідом і пошуку рішень, які допоможуть ветеранам адаптуватися після служби.

Першою локацією програми став Хмельницький, де відбулися перші зустрічі. Організатори наголошують, що це лише початок: найближчим часом подібні заходи заплановані у громадах по всій Україні.

Учасники обговорювали питання повернення до активного цивільного життя, пошуку можливостей, професійної реалізації, правової та соціальної підтримки, а також інструменти планування майбутнього. Значну увагу приділили й психологічній адаптації, яка залишається одним із ключових запитів ветеранів.

Окремим блоком стала тема участі ветеранів у добровільних пожежних командах — напрям, де бойовий досвід, витримка та швидкі реакції можуть стати критично важливими для рятувальних операцій у громадах.

В Одесі відбувся круглий стіл, присвячений актуальним питанням підтримки ветеранів і ветеранок, їхній соціальній адаптації та поверненню до повноцінного суспільного життя. Для прикордонників, як і для всієї системи МВС, тема реалізації захисників після служби є пріоритетною.

Зустріч об’єднала представників різних силових структур, профільних служб, громадських організацій та самих ветеранів. Під час активного обговорення учасники визначили ключові проблеми. Ветерани та ветеранки мали змогу озвучити власні пропозиції, а представники державних органів – надати фахові роз’яснення щодо процедур їх вирішення.

Окрему увагу на зустрічі учасники приділили питанню гідних умов для адаптації, реабілітації, розвитку, та добробуту захисників та членів їхніх сімей.

Такі зустрічі мають величезне значення, адже допомагають підсилити діалог між державою та тими, хто захищав країну, зібрати реальні запити воїнів та об’єднати ресурси, щоб забезпечити їм гідні умови та нові можливості.

Держприкордонслужба – соціально відповідальна установа, яка підтримує ініціативи, спрямовані на розвиток ветеранської політики та створення дієвих рішень. Те, як ми дбаємо про своїх захисників сьогодні, формує те, якою буде наша країна завтра.

У Чернігові відкрили комфортний та інклюзивний центр ментального здоров’я “Повернення” для військових, ветеранів і членів їхніх родин. Це вже восьмий осередок всеукраїнської мережі, яку Віктор та Олена Пінчуки.

Про це повідомляє мережа “Повернення”.

До центру ментального здоров’я “Повернення” в Чернігові можуть звертатися військові, ветерани та члени їхніх родин, які зіткнулися з наслідками психологічної травми. Фахівці центру працюють із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), тривожними розладами, депресією, адаптаційними й психосоматичними труднощами, а також іншими наслідками травматичного досвіду.

Щороку тут зможуть отримувати якісну комплексну допомогу понад 4 тисячі захисників і захисниць.

Усі послуги в центрі “Повернення” є безоплатними для відвідувачів.

“Ми розуміємо, що вся українська спільнота сьогодні потребує психологічної підтримки. Але фокус проєкту “Повернення” – передусім наші Герої та Героїні: військові, ветерани та члени їхніх сімей. Наші центри ментального здоров’я – це справжні фортеці, де захисники й захисниці можуть зняти психологічний бронежилет. Важливо, щоб про них знали, адже багато військових через маскулінність звикли казати: “Навіщо нам допомога, ми впораємося самі”. Але саме тут можна відверто говорити з фахівцями. І потрібно, щоб у суспільстві й у ком’юніті військових та ветеранів була готовність приходити по цю підтримку”, – зазначив Віктор Пінчук, засновник проєкту “Повернення”.

Проєкт “Повернення” демонструє успішне партнерство між приватним сектором і державою, коли благодійники створюють центри ментального здоров’я на базі державних медичних установ.

Усі центри “Повернення” амбулаторно надають безоплатну допомогу захисникам та захисницям, а також їхнім родинам.

У чернігівському центрі є чотири кабінети фахівців для індивідуальної та сімейної психологічної та психіатричної допомоги, кімната групової терапії, двомісна палата денного стаціонару з медичними електричними багатофункціональними ліжками та інклюзивним санвузлом, рецепція із зоною очікування, маніпуляційний кабінет, ординаторська, кімната відпочинку персоналу з санвузлом та інклюзивний санвузол для відвідувачів.

Центр оснащений сучасними інструментами для психологічної підтримки: системою стрес-менеджменту Shiftwave System (США), обладнанням для EMDR-терапії, матеріалами для арттерапії та психологічними ресурсами для індивідуальної й групової роботи. Для фахівців передбачена вся необхідна техніка: мультимедійний проєктор, комп’ютери, багатофункціональні пристрої та ноутбуки.

Як і в інших осередках мережі “Повернення”, у чернігівському центрі з пацієнтами працює мультидисциплінарна команда – психіатри, психотерапевти, психологи, медичні сестри, а за потреби – кейс-менеджери, соціальні працівники чи фахівці із супроводу ветеранів.

Вони допомагають людині на всіх етапах – від первинного консультування до довготривалої терапії та психологічного відновлення.

“Якщо ви потребуєте психологічної підтримки або відчуваєте, що вам потрібна розмова з лікарем-психіатром, – звертайтеся. Уся допомога в нашому центрі є абсолютно конфіденційною: розмова не виходить за межі кабінету. Ви отримаєте підтримку, прийняття й професійний супровід. Ми працюємо в неосудливий спосіб, із чуйністю й розумінням до кожного пацієнта. У нашому підході головне – не лікувати “розлад”, а допомагати людині, її переживанням і її досвіду”, – зазначає Анастасія Шевченко, завідувачка центру ментального здоров’я “Повернення” в Чернігові.

Вона зауважує, що такий стандарт роботи дозволяє створювати безпечний простір, де військові, ветерани та їхні родини можуть відчути реальне полегшення й почати шлях до відновлення.

Особлива увага приділяється безпечному середовищу, емпатійній присутності й поступовому відновленню психічної стійкості пацієнтів. У цьому процесі важливу роль відіграє підхід “рівний рівному” – коли з військовими та ветеранами працюють фахівці, які самі пройшли схожий досвід.

Такий контакт зменшує бар’єри недовіри, дає відчуття розуміння без зайвих пояснень і допомагає людині відкриватися у власному темпі. Це структурно підсилює ефективність допомоги й робить відновлення більш природним та опорним.

Мережа центрів “Повернення”

На сьогодні центри мережі “Повернення” вже працюють у Дніпрі, Тернополі, Полтаві, Кропивницькому, Рівному, Хмельницькому, Луцьку та Чернігові. У мережі проходять відновлення понад 2 800 осіб.

Планується, що на першому етапі проєкту передбачено відкриття 20-25 центрів ментального здоров’я по всій Україні. Щороку в них понад 100 тисяч військових, ветеранів і членів їхніх родин зможуть отримувати професійну психологічну допомогу, повертаючи силу, рівновагу й віру в себе.

Прем’єрка Юлія Свириденко заявила, що після завершення війни в Україні може бути до шести мільйонів ветеранів і членів їхніх родин. Уряд готує нові кроки підтримки — від медичної допомоги до безбар’єрного навчання в автошколах. Прем’єрка зазначила, що держава має готувати повноцінну інфраструктуру підтримки ветеранів уже зараз.

«За нашими оцінками, після завершення війни Україна матиме близько 5–6 мільйонів ветеранів та членів їхніх родин. Саме тому ветеранська політика має бути органічно інтегрована в усі сфери життя», — підкреслила вона.

Свириденко також анонсувала низку рішень, які уряд планує ухвалити найближчим часом.

Зокрема, Міністерство у справах ветеранів разом із громадськими організаціями проведе консультації з Міністерством охорони здоров’я та Мінекономіки щодо пропозицій у сферах медичної допомоги та працевлаштування.

Крім того, уряд опрацьовує питання доступу ветеранів з інвалідністю до складання водійських іспитів після навчання у безбар’єрних автошколах. До цього процесу долучать і Міністерство внутрішніх справ.

Свириденко наголосила, що всі ці кроки мають сформувати систему, яка дозволить ветеранам адаптуватися та повноцінно реалізовувати свої права після повернення до цивільного життя.

ГО «Спілка ветеранів Сил Оборони України» отримала відповіді від державних органів щодо експериментального проєкту з розширення первинної медичної допомоги для ветеранів. У відповідях ідеться про обсяги фінансування та перелік послуг, однак відсутні ключові показники результативності та дані про фактичних отримувачів допомоги.

Про це повідомляє ГО «Спілка ветеранів Сил Оборони України».

За інформацією, наданою у відповідях державних органів, заклади охорони здоров’я, залучені до експериментального проєкту, отримали фінансування на загальну суму 43 976 078,68 грн. Також було надано перелік медичних послуг і закладів, які брали участь у реалізації проєкту.

Водночас у відповідях не міститься інформації про кількість ветеранів, які фактично скористалися медичними послугами, а також про загальну результативність проєкту. За коментарем адвоката, юриста Чугуївської правозахисної групи Романа Лихачова, такі відомості належать до публічної інформації та мають оприлюднюватися відповідно до вимог бюджетного законодавства і законів про доступ до публічної інформації та відкритість використання публічних коштів.

Юрист зазначає, що органи влади зобов’язані звітувати не лише про факт виділення коштів, а й про ефективність бюджетних програм. Відсутність цих даних, на його думку, може свідчити про порушення принципів відкритості та підзвітності.

Окремо у зверненнях порушувалося питання інформування ветеранів про доступні медичні послуги. Як зазначає адвокат, законодавство зобов’язує державу забезпечувати доступність медичної допомоги, що включає повне та своєчасне інформування. Недостатній рівень поінформованості, за оцінкою правозахисників, створює додаткові бар’єри для реалізації гарантованого права на медичну допомогу.

Разом із тим питання щодо загального обсягу запланованого фінансування експериментального проєкту у відповідях розкрито не було, оскільки воно не було чітко сформульоване у первинному запиті. У ГО зазначають, що в разі подання уточненого запиту державні органи зобов’язані надати відповідну інформацію у встановлені законом строки.

У зв’язку з цим «Спілка ветеранів СОУ» готує повторний уточнений запит щодо повного фінансування проєкту, статистичних даних про отримувачів послуг і показників ефективності, а також планує подати скарги щодо неповних відповідей керівництву відповідних органів і до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

«Ми не просимо нічого зайвого. Ми очікуємо, що держава чесно і відповідально виконуватиме свої обов’язки перед тими, хто захищав Україну. Якщо кошти виділені – вони мають доходити до ветеранів, а не осідати в цифрах на папері», — наголосив голова ГО «Спілка ветеранів СОУ» Юрій Корсунов.

У громадській організації заявили, що й надалі відстоюватимуть право ветеранів на доступні медичні послуги та домагатимуться оприлюднення повних даних щодо реалізації експериментального проєкту.

Від початку року до Київ Мілітарі Хаб надійшло понад 2 700 звернень щодо психологічної підтримки. Показник удвічі перевищує результати минулого року та свідчить про зростання потреби ветеранів і військових у фаховій допомозі.

Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

У Київ Мілітарі Хаб працюють штатні психологи, які надають допомогу військовослужбовцям, демобілізованим, родинам загиблих, полонених і зниклих безвісти, а також тим, хто повернувся з полону. Як заявили в КМДА, звернення найчастіше стосуються адаптації до цивільного життя, переживання втрати, напруги в сім’ї та пошуку ресурсів для відновлення.

За словами Марини Хонди, частина ветеранів приходить просто поговорити, і ця форма підтримки є не менш важливою, адже дозволяє безпечно проговорити переживання та знизити емоційне напруження.

Психологи Хабу працюють у форматі короткострокового консультування, головна мета якого — стабілізація стану, вирішення найгостріших запитів та перенаправлення до відповідних спеціалістів у разі потреби. Для відвідувачів доступні індивідуальні консультації, групи підтримки, парно-сімейна терапія, арттерапевтичні практики та тренінги. У кризових ситуаціях працює мобільна група екстреного реагування.

Звернення приймають за номером: 0800-300-633.