Сторінка 38 – Новини ветеранів зі всієї України

Громадянство, зароблене кров’ю

Деякі українці мріють позбутися громадянства, щоб безперешкодно виїхати за кордон. У той самий час багато іноземців приїжджають в Україну, аби захищати її від російської агресії. Серед захисників є чимало тих, хто волів би отримати українське громадянство. Деяким з них це вдається, але часто іноземні громадяни стикаються з купою бюрократичних процедур і місяцями чекають оформлення документів. Наскільки складно отримати громадянство України і що для цього потрібно зробити?

Норми законодавства

З 16 січня 2026 року набрав чинності закон про спрощену процедуру отримання громадянства України для окремих категорій іноземців. Зокрема, закон стосується військовослужбовців та членів їхніх родин. Раніше для отримання українського громадянства іноземці повинні були воювати не менше трьох років. Зараз цей термін скоротили до одного року та спростили надання громадянства членам родин військовослужбовців.

Нові поправки до закону надають можливість мати множинне громадянство. Тепер для отримання українського паспорту не обов’язково відмовлятися від попереднього громадянства. Це значно спростило бюрократичні процедури для росіян та білорусів, які беруть участь у війні Росії проти України. Саме цій категорії іноземних громадян було найважче оформити документи, оскільки за участь в бойовий діях при поверненні на Батьківщину вони автоматично визнаються злочинцями. Ми вирішили розібратися, наскільки нове законодавство полегшило життя іноземних військовослужбовців і чи вдалося їм змінити громадянство.

Нові громадяни України

Деякі військовослужбовці вже отримали паспорт України завдяки спрощеній процедурі набуття громадянства. Білорус Олександр Петровський буквально заробив громадянство власною кров’ю. З початку повномасштабного вторгнення він одразу вирішив, що має взяти до рук зброю і боротися за справедливість. Чоловік пройшов важкі бої у складі Інтернаціональної роти спеціального призначення в Луганській та Донецькій областях. Тричі був важко поранений, отримав орден за мужність.

Залишаючи Білорусь, Олександр розумів, що дороги назад для нього немає.

– Я їхав без валіз і в один кінець. Я не їхав вмирати, але знав, що зі мною може трапитись. Якщо чесно, я не думав, що виживу на цій війні, – говорить ветеран.

Але, попри важкі поранення, Олександр вижив. Уламками йому посікло руку, спину, але найважчим було поранення в ногу. Уламок влучив у кістку, що призвело до сепсису та остеомієліту, чоловік переніс 99 операцій, втратив 12 сантиметрів ноги та був на межі життя і смерті. Лікарі хотіли ампутувати кінцівку, але дивом її вдалося врятувати. Вже два роки ветеран пересувається виключно на милицях, тому кожне відвідування держустанов для нього – це великі складнощі.

Попри всі перешкоди, Олександр зміг отримати українське громадянство, але це коштувало йому чималих зусиль. Ветеран розповів, що у нього була купа проблем з оформленням документів.

– У мене прострочений паспорт. Мені говорять в банку, щоб я дав якійсь ID-документ, а у мене його немає. Також я ніде не зареєстрований, а скрізь вимагають адресу реєстрації. Коли я одружувався, то чекав дозвіл на шлюб півтори місяці. Мені держава дала орден, зброю, дозвіл стріляти, а якийсь папірець для одруження я мав ходити й просити, – ділиться проблемами бюрократії Олександр.

Кожен похід у держструктуру для ветерана супроводжувався стресом і болем. Після поранення йому важко пересуватись і боляче стояти в черзі й чекати на отримання документів. Але чоловік не з тих, хто звик здаватися, врешті-решт він отримав омріяне громадянство. 5 січня 2026 року Президент підписав наказ про надання Олександру громадянства України. Але паспорт він отримав лише через 2,5 місяці, оскільки Державна міграційна служба навіть не повідомила йому, що його документи вже готові. 

          Але й є випадки, коли оформлення українського громадянства пройшло швидко й безпроблемно. Росіянин на позивний Заза досить швидко зміг змінити громадянство. Хлопець став наймолодшим легіонером Легіону Свободи Росії: щойно йому виповнилося 18 років, він пішки перетнув кордон з Україною і долучився до спротиву. Попри молодий вік, Заза брав участь в найзапекліших боях на Донецькому та Запорізькому напрямках, отримав відзнаку від Президента, тому мав всі підстави подати документи на отримання громадянства за спрощеною процедурою.

– Я саме за спрощеною процедурою отримав громадянство, оскільки мене нагородили відзнакою від Президента, там перелік документів був такий дуже скорочений. Щодо документів, у мене взагалі питань не було, тобто все максимально просто, там буквально за ручку водили. Ну, хіба що можу сказати за побратимів, бо я не один, хто отримував громадянство чи в процесі його отримання. В них перелік документів доволі обширний був і, на мою думку, було би краще, якщо би цей перелік трошки скоротили, – розказує легіонер про свій досвід.

Заза отримав громадянство України всього за чотири місяці з моменту подання документів. Але все ж таки не минулося й без бюрократичних перепон. Легіонер говорить, що у нього була певна складність з податковою. Він довго оформлював ідентифікаційний код, оскільки для його отримання вимагали діючий паспорт, якого у хлопця не було.

Наразі Заза вже є повноцінним громадянином України, він має всі документи і може користуватися привілеями та пільгами від держави. Легіонер навіть вже склав державний іспит на знання мови і дає інтерв’ю бездоганною українською.

Захисники без громадянства

Отримати українське громадянство хочуть не лише росіяни та білоруси, а й військові з країн НАТО. Американець Шон Фуллер, як ніхто заслужив право отримати паспорт України, оскільки воював у 503-му батальйоні морської піхоти ще з 2018-го року. Шон брав участь в боях на Луганщині, Донеччині, Херсонщині, мав декілька поранень. У 2023-му році ветеран втратив руку у битві за Кринки. Після цього на чоловіка чекали довгі місяці реабілітації та отримання сучасного біонічного протезу.

Шон говорить, що хотів би отримати громадянство України, але він втратив свій американський паспорт в Маріуполі, тому йому проблематично оформити документи.

– Моя головна проблема зараз – з документами. Тому що українська бюрократія, я думаю, найкраща в світі. Я справді ненавиджу бюрократію. Зараз я не маю законного права на жодні державні документи, поки не повернуся до Штатів і не зроблю там паспорт. Отже, у мене немає американського паспорта, а український закон говорить, що американцям потрібні іноземні документи, – пояснює ветеран.

Через відсутність паспорту Шон має бюрократичні проблеми. Найприкріше для нього те, що він юридично навіть не записаний, як батько своєї дитини, котра народилася в Україні. Але ветеран сподівається, що колись він таки отримає заслужене ним у боях українське громадянство.

Як живеться без паспорту?

Не всі іноземці, які воювали за Україну, прагнуть отримати громадянство. Білорус на позивний Козак каже, що йому достатньо посвідки на постійне проживання. У нього дружина і донька українки, він має житло в Україні, користується пільгами, як учасник бойових дій.

Козак намагався отримати громадянство України в 2021-му році, коли переїхав жити з дружиною до Запоріжжя. Але після участі у бойових діях питання паспорту для нього не стоїть так гостро, оскільки він має УБД.

Білорус приєднався до Сил оборони України з 2022-го року, в складі Інтернаціональної бригади спецпризначення брав участь в боях на Донеччині. Після важкого поранення в шию перевівся до 79-ої бригади ДШВ і служив там бойовим медиком. Козак має державну нагороду за збережене життя, він може претендувати на отримання громадянства за спрощеною процедурою. Але ветеран не поспішає змінювати громадянство, оскільки українці не можуть розривати контракт до кінця особливого періоду.

– Дуже багато складних речей потрібно зробити, щоб отримати громадянство. А зараз воно вже мені не потрібно. Я маю посвідку на постійне проживання. Зараз достатньо мати контракт, щоб отримати посвідку на проживання. Без громадянства, звісно, іноземцям важче. Та ж Дія не підтримується. Я маю підтверджувати свої документи раз на рік, щоб користуватися рахунком в банку, – ділиться ветеран.

Без закордонного паспорту Козак не може виїхати за межі України. Щоб оформити паспорт, йому потрібно повернутися в Білорусь, а там на нього чекає лише кримінальний строк і в’язниця за участь в боях за Україну. Чоловік ментально вважає себе українцем, говорить державною мовою, планує жити в Україні, але він досі так і не має громадянства.

За даними Державної міграційної служби, у 2025-му році 7757 іноземців отримали громадянство України. У 2026-му році прийняли спрощену процедуру набуття громадянства для військовослужбовців. Але досі багато легіонерів говорять про те, що доводиться довго оформлювати документи і чекати на отримання паспорту. Хоча держава мала би йти на зустріч людям, які воюють за Україну та вибороли законне право на громадянство у важких боях ціною власного здоров’я. 

Ольга Куршевська

Проєкт здійснюється за підтримки National Endowment for Democracy (NED)

Менше бюрократії, більше допомоги: у Харкові обговорили підтримку ветеранів

У Харкові обговорили, як покращити підтримку ветеранів війни та їхніх сімей. Йдеться про доступ до соціальних послуг, взаємодію з державними структурами та усунення бар’єрів, з якими стикаються люди.

Про це повідомили у Харківській міській раді.

Організаторами виступили “Ветеранський центр Харкова” разом із благодійним фондом “Єдність і сила”. На обговорення прийшли представники міської влади, соцслужби, Пенсійний фонд, громадські та благодійні організації, асистенти ветеранів, ветерани та члени їхніх сімей. Тобто зібрали всіх, хто або надає послуги, або їх отримує.

Головна тема — де саме виникають проблеми, коли ветерани намагаються отримати допомогу. Обговорювали:

  • складні або незрозумілі процедури;
  • затримки та “зайві кола” в оформленні документів;
  • труднощі у спілкуванні між різними установами;
  • що саме зараз найчастіше потрібно ветеранам і їхнім сім’ям.

Після обговорення учасники зібрали пропозиції, як покращити систему. Серед них — зробити взаємодію між службами простішою, зменшити бюрократію, пришвидшити отримання послуг, краще координувати роботу всіх, хто займається підтримкою ветеранів.

У Харкові намагаються зібрати реальні проблеми не “з кабінетів”, а від тих, хто щодня з ними стикається в реальному житті.

Ветеран виграв справу проти ТЦК: Верховний Суд ухвалив важливе рішення щодо виплат

Верховний Суд ухвалив рішення, яке може допомогти багатьом ветеранам, які після звільнення зі служби не отримали належних виплат. Прецедентом стала справа одного військового, якому ТЦК відмовило у виплатах.

Військовий звільнився зі служби за станом здоров’я у жовтні 2023 року. За законом він мав отримувати щомісячну грошову допомогу протягом року після звільнення. Однак цих виплат чоловік не дочекався. Тоді ветеран звернувся до суду. Він вимагав визнати бездіяльність ТЦК незаконною та виплатити належні йому кошти.

Проте суди першої та апеляційної інстанцій навіть не стали розглядати справу по суті. Вони вирішили, що ветеран звернувся запізно. Свою позицію суди пояснили тим, що щомісячна допомога прирівнюється до зарплати. А для спорів щодо зарплати закон передбачає лише три місяці на звернення до суду після звільнення.

Втім Верховний Суд із таким підходом не погодився. Судді наголосили, що ця виплата не є зарплатою чи грошовим забезпеченням військовослужбовця. Йдеться про окрему соціальну гарантію від держави для людей, які були звільнені зі служби через стан здоров’я. Саме тому застосовувати до таких спорів норми трудового законодавства не можна.

Верховний Суд пояснив, що в цьому випадку діє не тримісячний, а шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Крім того, суд звернув увагу ще на один важливий момент. Допомога виплачується щомісяця протягом року після звільнення. Тому не можна рахувати весь строк лише від дня звільнення військового. Також було враховано, що про остаточну відмову у виплатах ветеран дізнався лише у травні 2024 року після отримання офіційної відповіді від ТЦК.

У результаті Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій і повернув справу на новий розгляд. Фактично суд підтвердив: щомісячна допомога військовим, які звільнилися через стан здоров’я, є соціальною виплатою, а не зарплатою. А отже ветерани мають більше часу для захисту своїх прав у суді.

Юристи зазначають, що це рішення може стати важливим прецедентом для інших ветеранів, які зіткнулися з проблемами під час отримання належних їм виплат після звільнення зі служби.

Українські військові та ветерани подолали десятки кілометрів Шотландією

Українські військові та ветерани взяли участь у 15-му ювілейному ультрамарафоні Cateran Yomp, який відбувся 6–7 червня у Шотландії.

Цьогоріч на старт вийшли понад тисяча ветеранів і цивільних учасників із різних країн світу. Україну представляли 11 військовослужбовців, серед яких четверо захисників із важкими пораненнями та ампутаціями.

Cateran Yomp вважається одним із найскладніших випробувань на витривалість. Учасники долають маршрут через важкопрохідну місцевість Кернгормських гір у Пертширі. Загальна довжина дистанції становить до 54 миль, або близько 87 км. Попри отримані на війні травми, українські військові за 12 годин пройшли близько 40 км складною гірською місцевістю.

У Генеральному штабі ЗСУ зазначили, що участь у таких заходах є частиною міжнародної підтримки українських ветеранів з боку Великої Британії, США, Канади та інших партнерів. За словами організаторів і партнерів програми, спортивні випробування допомагають військовим не лише підтримувати фізичну форму, а й сприяють психологічному відновленню та збереженню побратимських зв’язків після служби.

У Генштабі нагадали, що подібні міжнародні заходи вже довели свою ефективність як інструмент реабілітації ветеранів. Серед них — Марафон морської піхоти США та забіг Soldier Field 10 у Чикаго.

Кличко рибалив разом з ветеранами у Києві

У Києві стартував новий сезон адаптивних заходів із риболовлі для ветеранів, які проходять лікування та реабілітацію в медичних закладах столиці. До одного з таких заходів долучився мер Києва Віталій Кличко.

Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі.

Захід організували на базі «Київ Мілітарі Хаб». Його головна мета — дати ветеранам можливість кілька годин провести поза лікарняними стінами, змінити обстановку та поспілкуватися в неформальній атмосфері.

Віталій Кличко зазначив, що для людей, які довго перебувають у медзакладах, важливо мати прості речі: тишу, природу, можливість побути біля води та поспілкуватися з побратимами. За його словами, такі виїзди допомагають ветеранам відволіктися від лікування та відчути себе більш залученими до звичного життя.

Програму адаптивної риболовлі в Києві запустили минулого року як один із форматів підтримки ветеранів і ветеранок під час реабілітації. За цей час у заходах уже взяли участь близько 100 військових.

Під час виїздів з ветеранами працюють фахівці із супроводу, психологи та спеціалісти зі спортивного напрямку. Вони допомагають учасникам не лише відпочити, а й пройти елементи психологічного відновлення. У міській владі зазначають, що такі ініціативи сприяють соціальній адаптації ветеранів і допомагають їм поступово повертатися до активного життя в громаді.

Ветерани платитимуть за проїзд: в Україні готують масштабну реформу транспортних пільг

В Україні готують великі зміни для ветеранів та інших пільговиків, які користуються громадським транспортом. Якщо новий закон ухвалять, проїзд за посвідченням може залишитися в минулому.

Замість того, щоб просто показати ветеранське посвідчення і безкоштовно їхати в автобусі, трамваї чи тролейбусі, ветерани отримуватимуть гроші на спеціальну банківську картку. Цими коштами вони оплачуватимуть кожну поїздку самостійно через валідатор.

Такі зміни передбачає законопроєкт №5651-2, який підготувало Міністерство розвитку громад і територій. Уряд пояснює, що нова система дозволить точно бачити, скільки поїздок здійснили пільговики та скільки грошей на це витратили. Також чиновники вважають, що це допоможе уникнути суперечок між перевізниками та пасажирами, які мають право на пільги.

Для ветеранів війни та військовослужбовців компенсацію за проїзд планують виплачувати з державного бюджету. Тобто кошти на поїздки має надавати держава. Водночас для пенсіонерів та більшості інших пільгових категорій фінансування покладуть на місцеві громади.

Через це розмір компенсацій може відрізнятися залежно від регіону. У великих містах грошей на такі виплати може бути більше, ніж у невеликих громадах.

Новий підхід має зробити систему більш прозорою. Крім того, міста отримають точні дані про кількість пасажирів і зможуть краще планувати роботу громадського транспорту. Однак для ветеранів головна зміна буде заключатися в тому, що замість того, щоб показати водієві посвідчення, тепер доведеться оплачувати проїзд карткою через валідатор.

Наразі законопроєкт ще не ухвалений. Якщо парламент підтримає ініціативу, це стане однією з найбільших реформ транспортних пільг в Україні за останні роки.

Реабілітаційні центри України допомагають військовим повернутися до життя під час війни

Війна змінила Україну не лише на фронті, а й у медицині. За роки повномасштабного вторгнення реабілітація стала одним із ключових викликів для країни — тисячі військових і цивільних потребують не просто лікування, а повного повернення до життя. В Україні формується нова система відновлення: від масштабних національних центрів до приватних ініціатив, які допомагають військовим фізично та психологічно пройти шлях після поранень і травм.

Сьогодні у Київському інституті реабілітації працюють із військовими та цивільними, які проходять складний шлях відновлення після поранень, травм і ампутацій. У центрі поєднують сучасну фізичну реабілітацію, нейрореабілітацію, роботу з протезуванням та індивідуальні програми відновлення для пацієнтів.

Як розповідає медичний представник центру Максим Паламарчук, заклад розпочав роботу у 2021 році як центр неврологічної допомоги та реабілітації. Проте вже з 2022 року основним напрямком стала допомога військовим, які потребують відновлення після поранень, операцій та ампутацій.

Максим Паламарчук

За його словами, станом на 2026 рік повний курс безоплатної реабілітації тут пройшли близько шести тисяч пацієнтів. Сьогодні центр працює в амбулаторному форматі, а щодня його відвідують від 60 до 80 людей.

«Ми стараємося зробити все максимально ергономно і правильно, щоб людина могла повернутися або до професійної діяльності, або до повноцінного цивільного життя», — зазначає Максим Паламарчук.

«У більшості лікарень не використовують таку кількість фізіопроцедур. У нас програма — це не одна-дві процедури на день, а сім-вісім інтервенцій протягом дня. Пацієнт постійно займається, і це дозволяє скоротити терміни відновлення», — розповідає лікар ортопед-травматолог та спеціаліст фізичної та реабілітаційної медицини Юрій Науменко.

Юрій Науменко

У центрі працюють із наслідками мінно-вибухових та вогнепальних поранень, переломами, пошкодженнями нервової системи та післяопераційною реабілітацією. Для цього використовують кріотерапію, лазерну терапію, ударно-хвильові методики та сучасне реабілітаційне обладнання.

Окремий напрям — допомога людям після ампутацій. Як пояснюють спеціалісти центру, процес відновлення після втрати кінцівки — це не лише робота з м’язами, а й адаптація нервової системи та всього тіла до нового способу руху й балансу.

Серед пацієнтів центру — як ветерани, так і військові, які після лікування планують повернутися до служби.

UNBROKEN сьогодні став одним із найбільших реабілітаційних і протезних центрів України. Він працює на базі Першого медоб’єднання Львова та об’єднує хірургію, протезування, фізичну й психологічну реабілітацію в єдину систему допомоги. Сюди на лікування та відновлення приїжджають пацієнти з різних регіонів України. Центр протезування та ортезування за два роки роботи виготовив понад 1100 протезів.

Національний реабілітаційний центр UNBROKEN у Львові сьогодні є одним із найбільших центрів реабілітації, протезування та реконструктивної хірургії в Україні. Створений на базі Першого медичного об’єднання Львова, він об’єднує в єдину систему хірургічне лікування, протезування, фізичну та психологічну реабілітацію. Саме тут допомагають військовим і цивільним, які зазнали важких поранень внаслідок війни.

Одним із ключових напрямів роботи екосистеми UNBROKEN є Центр протезування та ортезування. За два роки роботи його фахівці виготовили понад 1100 протезів для пацієнтів з усієї України.

Як розповідає керівник Центру протезування та ортезування Владислав Сіховський, для кожного пацієнта команда підбирає індивідуальне рішення залежно від характеру травми, фізичних потреб та способу життя.

«Протезування — дуже індивідуальна річ. З кожним пацієнтом ми працюємо окремо, обираючи ту технологію, яка найкраще підійде саме в його випадку», — зазначає він.

Владислав Сіховський

У роботі фахівці поєднують традиційні методики із сучасними цифровими технологіями, зокрема 3D-скануванням та 3D-моделюванням. Після виготовлення протеза пацієнти продовжують відновлення вже разом із фізичними терапевтами.

За словами фізичної терапевтки Христини Цап, головна мета команди — повернути людині максимальну незалежність і мобільність.

«Для когось це можливість знову самостійно пересуватися, для когось — повернутися до роботи, а дехто після реабілітації навіть продовжує військову службу», — говорить вона.

Христина Цап

Одним із таких пацієнтів є військовослужбовець Тарас Якимович на позивний «Дред». Доброволець із 2014 року, учасник оборони Дебальцевого, Київщини, Миколаївщини, боїв за Соледар та Харківського контрнаступу. Після важкого поранення, отриманого у січні 2025 року, він проходить лікування та реабілітацію у Львові. Попри складний шлях відновлення, Тарас активно бере участь у спортивних та соціальних ініціативах центру, займається стрільбою з лука та готується до повернення до активного життя.

Тарас Якимович

Важливою складовою роботи UNBROKEN є також ментальне здоров’я. Як наголошує керівник цього напрямку Олег Березюк, війна поставила перед українською медициною нові виклики, адже дедалі більше пацієнтів потребують комплексної допомоги через поєднання фізичних, психологічних та моральних травм.

Олег Березюк

Superhumans Center — це всеукраїння мережа центрів воєнної травми, яка спеціалізується на протезуванні, реабілітації, психологічній підтримці та соціальній реінтеграції військових і цивільних, які постраждали внаслідок війни. У 2025 році другий центр мережі відкрився у Дніпрі — одному з ключових медичних хабів України, через який проходить значна частина поранених із фронту. Нещодавно Superhumans став першим медичним закладом в Україні, який отримав найвищу міжнародну акредитацію Qmentum International — Diamond від канадської системи Accreditation Canada — одного з головних світових стандартів якості та безпеки медичної допомоги.

У Superhumans Dnipro пацієнти можуть проходити протезування, фізичну та психологічну реабілітацію. Тут працюють лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, фізичні терапевти, психологи, психіатри та фахівці з ерготерапії. Як розповідає експерт із соціальної реінтеграції Іван Марчак, який сам є ветераном російсько-української війни та випускником Superhumans, головна мета центру — повернути людину до активного життя після поранення.

Іван Марчук

Окрему увагу тут приділяють ментальному здоров’ю. У центрі проводять індивідуальні, групові та сімейні психологічні заняття не лише для пацієнтів, а й для їхніх родин.

«Наші пацієнти залишаються нашими пацієнтами пожиттєво. Навіть після виписки вони можуть звернутися по психологічну допомогу у будь-який момент», — зазначає заступниця директора з психічного здоров’я Ольга Пучина.

Ольга Пучина

Важливу роль у відновленні пацієнтів відіграє ерготерапія — напрям, який допомагає людям знову адаптуватися до повсякденного життя після ампутацій та важких травм. Тут пацієнтів навчають догляду за куксою, підготовці до протезування та роботі з чутливістю після операцій.

Одним із головних просторів центру є зал фізичної реабілітації, де пацієнти роблять свої перші кроки з протезами та поступово повертаються до активного життя.

«Найбільший запит — повернути людину до максимально повноцінного життя, яке вона мала до поранення», — говорить фізичний терапевт Євген Рудов.

Євген Рудов

За словами Івана Марчака, за час роботи центру в Дніпрі реабілітацію та протезування тут уже пройшли понад 200 пацієнтів, а фахівці виготовили більше 300 протезних виробів. Усі послуги для військових, цивільних та дітей, які постраждали внаслідок війни, надаються безкоштовно.

Після початку повномасштабної війни реабілітація стала одним із ключових напрямів, навколо якого об’єднуються медики, ветерани, громадські організації та волонтери. Одним із таких прикладів є Академія здоров’я ORTHOSPIN та проєкт «Братику, відпочинь!», який працює на Київщині та Чернігівщині.

Засновник та розробник Академії здоров’я ORTHOSPIN Віталій Боднар займається реабілітацією військових ще з часів АТО. До повномасштабного вторгнення він працював із ветеранами та військовими у Києві та Бердянську. Після окупації міста вирішив продовжити роботу у сфері реабілітації вже на Київщині.

Віталій Боднар

У 2024 році команда створила Академію здоров’я ORTHOSPIN — простір, де поєднують фізичну реабілітацію, роботу з опорно-руховим апаратом та відновлення ветеранів. Окремим напрямом став проєкт «Братику, відпочинь!», започаткований у 2024 році. Його основна ідея — створити для військових та ветеранів безпечний простір для короткотривалого відновлення, спілкування та психологічного розвантаження.

«Ми побачили, як можемо не просто працювати з людьми поодинці, а як можемо відновлювати їх разом, створюючи природні механізми якісної реабілітації», — розповідає Віталій Боднар.

Серед тих, хто регулярно бере участь у проєкті, — ветеран та колишній полонений Владіслав Дрездов. За його словами, для багатьох військових важливо не лише фізичне відновлення, а й можливість знову навчитися довіряти людям після пережитого досвіду війни та полону.

«Не всі ветерани одразу готові приймати допомогу. Але тут хлопці й дівчата бачать щире ставлення і поступово починають відкриватися», — говорить він.

Владіслав Дрездов

До розвитку ініціативи долучилися й самі ветерани. Голова ГО «Народне Благо» Олександр Вялих розповідає, що після власного досвіду відновлення разом із Віталієм Боднарем вони вирішили створити простір, де військові могли б проходити реабілітацію у довірливій атмосфері.

Олександр Вялих

Окрему увагу в проєкті приділяють освіті та професійній адаптації ветеранів. За словами доктора наук Ярослава Журавля, команда працює з кожним ветераном індивідуально, допомагаючи знайти нові можливості для навчання та професійного розвитку після служби.

«Кожен ветеран має свій досвід, свої навички й свої потреби. Тому важливо допомогти людині знайти себе в цивільному житті», — зазначає він.

Ярослав Журавель

Сьогодні реабілітація в Україні стала одним із ключових напрямів медичної та соціальної системи. Поряд із великими національними центрами по всій країні продовжують з’являтися нові ініціативи, які допомагають військовим і цивільним проходити фізичне та психологічне відновлення після війни. І саме від розвитку таких центрів та програм залежатиме, наскільки ефективно Україна зможе допомогти людям повернутися до повноцінного життя.

Ветеран з Одещини відновив бізнес після поранення та створив власний бренд продукції

Після майже трьох років військової служби, лікування та реабілітації ветеран з Одещини Володимир Сорокін повернувся до підприємництва. Після поранення на фронті він відновив власну справу та започаткував бренд, під яким реалізує горіхи, ягоди й лікарські рослини.

Про це повідомляє Veteran.com.ua.

До початку повномасштабного вторгнення Володимир Сорокін займався заготівлею горіхів і працював як підприємець у Подільську та сусідніх громадах. З початком великої війни чоловік долучився до територіальної оборони Одещини, а власну справу був змушений закрити.

«З першого ж дня я відправився в територіальну оборону Одещини. Звісно, я все покинув, навіть не просто прикрив усе, закрив повністю і припинив свою діяльність», – розповідає ветеран.

У лавах війська він прослужив майже три роки та виконував бойові завдання на різних напрямках. Службу завершив після поранення, отриманого на Покровському напрямку.

«У мене вийшло рівно 999 днів служби. Я не можу сказати, що я герой. Я звичайний піхотинець. Це звичайна справа чоловіча. Я вважаю, що зробив усе правильно», – говорить захисник.

Влітку 2024 року під час ротації група військових потрапила під удар. Володимир отримав поранення руки, ноги та голови. Після контузії він досі має проблеми зі слухом і зором, а також постійний шум у вухах.

Повернувшись додому після лікування та реабілітації, ветеран вирішив знову зайнятися підприємництвом, хоча через наслідки поранення вже не міг виконувати значну частину фізичної роботи.

«Я не знав, чи буду я взагалі починати це. Бо після поранення в мене обмежена діяльність, я вже не можу сам нічого робити. Але все ж таки вирішив розпочати все спочатку», – розповідає Володимир Сорокін.

Для відновлення справи чоловік повторно зареєстрував ФОП і розширив асортимент продукції. Окрім горіхів, тепер він займається заготівлею та продажем лікарських трав, ягід і коріння рослин. Сировину збирають місцеві жителі, а підготовкою продукції до реалізації займається родина ветерана.

За словами Володимира, важливу роль у розвитку справи відіграє підтримка близьких. Донька допомагає з просуванням продукції в інтернеті та соціальних мережах, а друзі й побратими долучаються до виконання фізичної роботи.

Для свого бізнесу ветеран обрав назву «Горіхомет». Водночас головною метою він називає не лише розвиток підприємництва, а й бажання підтримати інших ветеранів власним прикладом.

«Я хочу показати на собі, що можна відновлюватися, можна повертатися до життя, починати свої справи. І жити далі. Це буде мотивувати вас, і ви будете існувати далі. Нехай воно буде невеликою справою, але ви будете зайняті, і це сподобається і вам, і навколишньому вашому оточенню, вашим рідним», – говорить Володимир Сорокін.

У Запоріжжі відкрили безкоштовний басейн для дітей ветеранів

У Запоріжжі відновила роботу програма безкоштовного відвідування басейну «Radiant» для дітей ветеранів та чинних військовослужбовців.

Про це повідомили в міській раді.

Програма стартувала на початку літа і діятиме до початку осені. Дітям доступне не лише плавання. На території зони відпочинку також працюють додаткові активності — зокрема батути та надувні гірки.

За перші дні роботи програми нею вже скористалися близько десяти дітей.

“Війна триває, але ж діти виростають, і потрібно дати їм щось гарне у цей складний час. Адже їм важко все переживати, тому потрібно їх якось відволікти, розвантажити їхню психіку, дати позитивні емоції, щоб не тільки морок і сум був на душі у дітей”, – відзначив працівник басейну “Radiant” Данило Вороненко.

Басейн розташований у Хортицькому районі Запоріжжя. Безкоштовні відвідування передбачені двічі на тиждень — у понеділок і середу з 09:00 до 11:00. Щоб скористатися програмою, потрібно пройти попередню реєстрацію. Зробити це можна двома способами: залишити заявку у Viber-групі Департаменту з питань ветеранської політики або звернутися особисто до «Кімнати Ветерана», які працюють у кожному районі міста.

Програма реалізується другий рік поспіль. Її впроваджують Департамент з питань ветеранської політики міської ради спільно з адміністрацією спортивного комплексу.

“Ми захистили себе на війні і готові захищати себе тут”: ветерани Прикарпаття говорили з владою про наболіле

На Прикарпатті відбулася зустріч ветеранів з представниками місцевої та обласної влади, ТЦК і Нацполіції. Зустріч зініціювало об’єднання ветеранів «Покуття», щоб обговорити проблеми, які накопичилися, та знайти шляхи їх вирішення.

Зустріч відбулася у Заболотівському будинку культури. На неї запросили представників влади різних рівнів, ТЦК і Нацполіції. Окремо ветерани очікували на участь голови Івано-Франківської ОВА Світлани Онищук, однак вона не приїхала. Натомість делегацію очолив її заступник, полковник Володимир Бабанін. Ветеранів обурила відсутність онищук:

“Ми ні отримали від нех ніякої відповіді на попередні звернення. Іде повне нехтування, вона не хоче зустрічатися з ветеранами. Чому так? Я не знаю”, — розводить руками голова ГО Василь Дідушко.

Василь Дідушко

Серед учасників також були представники обласного департаменту охорони здоров’я, ветеранської політики, районної адміністрації та поліції.

Під час зустрічі ветерани підняли кілька ключових проблем. Зокрема — доступ до ліків, які реально потрібні за медичними показниками, а не лише тих, що входять у формальні державні програми. Також обговорювали, куди саме має звертатися ветеран або військовий для отримання безоплатних ліків у випадках, коли лікування не покривається програмами. Велику частину зустрічі присвятили питанням медицини та реабілітації ветеранів.

Ще одне питання — координація ветеранських організацій. Зокрема, чи може бути створена незалежна рада ветеранів при області, яка представлятиме інтереси всіх, а не окремих груп. Окремо ветерани порушили тему рівності між організаціями та доступу до співпраці з владою незалежно від політичної лояльності.

Також говорили про випадки конфліктів у ветеранському середовищі, зокрема розпалювання ворожнечі між ветеранами в окремих громадах. Учасники наголошували, що подібні ситуації потрібно вирішувати законним шляхом і з реакцією відповідальних органів. За словами учасників, у деяких громадах також виникають конфлікти між ветеранськими групами та місцевою владою. Ветерани заявляли, що іноді стикаються з образами або некоректними висловлюваннями, і наполягають на офіційній реакції на такі випадки.

“Є і ганебне ставлення до втеренаів, побиття ветеранів, обзивання ветеранів. Тому ми мусимо самі себе захищати, бо поки що немає надії ні на кого. З боку органів ми бачимо бездіяльність, і це треба виправляти. Ми себе захистила на війні і готові захищати себе тут”, — говорить заступник голови ГО Ігор Одинський.

Ігор Одинський

Зустріч тривала близько чотирьох годин. Одинський додав, що ветерани загалом задоволені розмовою. За його словами, частину питань вдалося узгодити, інші взяли в роботу. Він зазначив, що влада зафіксувала звернення і пообіцяла реагувати на них у подальшому.

Організація «Покуття» об’єднує понад 300 ветеранів, переважно з Коломийського району, а також із Косівського та Верховинського районів. За словами одного зі співзасновників Василя Дідушка, основна ідея спільноти — справедливість, чесність і підтримка ветеранів як на фронті, так і в цивільному житті.