В Україні іноземні військовослужбовці, які служать у силах оборони, вперше офіційно отримали посвідчення учасника бойових дій. Це стало знаковим етапом у формуванні сучасної ветеранської політики, яка визнає внесок кожного Захисника і гарантує підтримку тим, хто боронить державу, незалежно від громадянства.
Про це повідомляє Міністерство у справах ветеранів.
В українських силах оборони служать іноземці з різних країн, які свідомо вступили до підрозділів, не маючи українського громадянства. Надання їм статусу УБД фіксує їхній бойовий досвід і забезпечує доступ до передбачених законом гарантій.
Під час заходу в Києві Мінветеранів разом із партнерами презентувало «Правовий навігатор для іноземних військовослужбовців» — ресурс, що систематизує інформацію щодо порядку отримання статусів, соціальних гарантій і базових юридичних процедур. Інструмент доступний англійською, іспанською та португальською мовами. Участь у події взяв ветеран, заступник Міністра Руслан Приходько.
Під час презентації іноземним військовим вручили посвідчення УБД, що підтвердило практичне застосування рішень держави.
«Україна має забезпечити підтримку кожному, хто бере участь у її обороні», — зазначили у відомстві.
Після презентації відбулася дискусія щодо типових запитів іноземних військових: від оформлення документів і взаємодії з підрозділами до питань соціальної підтримки та адаптації під час служби.
Київська область очолила рейтинг регіонів, де бізнес найактивніше створює робочі місця для людей з інвалідністю та ветеранів, отримуючи від держави компенсації за їх облаштування. Програма демонструє стабільне зростання, хоча окремі роботодавці вже стикаються з браком коштів на підтримку інклюзії.
На Київщині працює щонайменше 590 підприємств з інклюзивними робочими місцями. Це робить регіон абсолютним лідером за кількістю роботодавців, які користуються державною програмою компенсацій.
До трійки також увійшли Черкащина (567 підприємств) та столиця (352 підприємства). У Києві на інклюзивних місцях працюють понад дві тисячі людей, однак частині таких робочих місць загрожує закриття через нестачу фінансування.
Сума компенсацій цьогоріч становить 80–120 тисяч гривень, залежно від групи інвалідності. У середньому виплата складає 78 тисяч гривень, зазначили у Державній службі зайнятості.
Від серпня 2023 року підприємці вже отримали понад 300 мільйонів гривень компенсацій. Це дозволило працевлаштувати більш ніж 4,1 тисячі людей з інвалідністю на понад 3,5 тисячах підприємств.
З наступного року програма розшириться — роботодавці зможуть компенсувати не лише витрати на техніку, а й інші види адаптації робочого місця.
Повномасштабне вторгнення суттєво змінило ринок праці: кількість людей з інвалідністю зросла щонайменше на 10%, але рівень працевлаштування залишається одним з найнижчих у Європі. Понад 30% кандидатів повідомляють про упередження на співбесідах. Схожа ситуація — серед ветеранів і людей старшого віку, які часто стикаються зі знеціненням власного досвіду.
Через це більш ніж половина військових прагнуть відкрити власну справу, щоб уникнути дискримінації, а значна частина людей з інвалідністю й досі не має достатнього доходу навіть для базових потреб.
Уряд ухвалив ключові рішення, які формують нову систему підтримки українських ветеранів — від створення Ветеранського кодексу до запуску медичних програм і відкриття державних ветеранських просторів. Це має забезпечити захисникам та їхнім родинам передбачувану, комплексну та доступну допомогу.
Уряд погодив створення Ветеранського кодексу — єдиного документа, що впорядковує всі норми щодо статусів, гарантій та соціальних прав ветеранів. Свириденко зазначила, що кодекс систематизує категорії захисників, серед яких ветерани воєн XX століття, родини загиблих, іноземці, які стали на захист України, постраждалі учасники Революції Гідності та працівники підприємств, що брали участь в оборонних заходах без статусу військовослужбовців.
Документ має забезпечити комплексну підтримку: освіту, працевлаштування, реабілітацію та розвиток сервісів для родин. Він вносить зміни більш ніж у два десятки нормативно-правових актів і буде переданий до парламенту найближчим часом.
«Мета всіх рішень — допомогти ветеранам реінтегруватися в цивільне життя і відчувати постійну дієву підтримку держави», — наголосила прем’єрка.
Уже з початку січня стартує експериментальна програма корекції рубцевих змін шкіри після поранень та опіків. Проєкт триватиме до 31 грудня 2026 року, а механізм реалізації визначить Міністерство у справах ветеранів. Це стане одним з елементів медичної реабілітації, орієнтованої на наслідки бойових травм.
Ще одним рішенням стало створення державних ветеранських просторів, де захисники та їхні родини зможуть отримувати основні послуги в одному місці. Перші центри відкриють у Кривому Розі, Луцьку та Івано-Франківську на початку наступного року. Загалом уряд планує створити 153 такі простори.
На забезпечення житлом уряд спрямував 1,7 млрд грн, що дозволить надати компенсації на житло 715 сім’ям ветеранів. Упродовж року житло вже отримали 1 587 родин, і новий розподіл коштів продовжує цю підтримку.
Комплекс ухвалених рішень формує нову модель державної ветеранської політики, що має зробити допомогу системною, доступною та зрозумілою для кожного ветерана та їхніх родин.
Українські ветерани ГУР МО України та бійці підрозділу KRAKEN, зокрема Ігор Заблуда та Артем Малиш, взяли участь у забігу Spartan Trifecta Weekend, що проходив на острові Тенеріфе. В межах нового проєкту Limitless вони подолали дистанцію Spartan Beast довжиною 21 км з 30 перешкодами та 700 метрами набору висоти.
Попри ампутації кінцівок, ветерани показали неймовірну витривалість і самовіддачу, завершивши забіг за 4 години 42 хвилини. Їхній виступ мав також благодійну мету — зібрати кошти на протез для побратима.
«Limitless підтримує ветеранів, які продовжують жити на повну та щодня показують, що людські можливості — значно ширші, ніж здається. Та не мають жодних меж», — переконані благодійники.
На Львівщині стартує інноваційна освітня програма «GRAFIX». Це поєднання навчання графічному дизайну та арттерапевтичних практик для ветеранів та представників вразливих груп. Програма є безоплатною до кінця травня 2026 року та спрямована на психосоціальну підтримку, професійне становлення та створення нових економічних можливостей. Учасники опановуватимуть цифрове малювання, основи ілюстрації та матимуть доступ до спеціально розроблених реабілітаційних технік. «GRAFIX» формує креативну екосистему громади та забезпечує довгостроковий позитивний вплив.
МОТИВАЦІЯ ТА ВІДБІР УЧАСНИКІВ
Участь у програмі «GRAFIX» передбачає попередній відбір, що ґрунтується на мотивації кандидатів та їхній готовності до навчання. Перевага надається ветеранам та представникам вразливих груп, які прагнуть здобути нові професійні навички, відновити психоемоційний стан та інтегруватися в активне суспільне життя.
Під час відбору враховуються: / для участі необхідно написати нам на е-mail: info_grafix@ukr.net / в темі листа: участь в освітній програмі «GRAFIX».
МИ ОЧІКУЄМО ЛИСТИ ВІД ВАС
Короткий мотиваційний опис причин участі;
Зацікавленість у сфері графічного дизайну чи ілюстрації;
Готовність проходити навчання протягом усього курсу;
Бажання застосовувати отримані знання для особистого розвитку та користі громади.
Програма створена для тих, хто шукає новий старт, прагне опанувати сучасну фахову компетенцію та хоче стати частиною креативної екосистеми громади.
Формат: малі групи, навчання з професійними художниками, поєднання цифрових навичок та арт-терапії.
Тривалість навчального курсу: 1 місяць.
Періодичність: 4 рази на місяць.
Локація: м. Львів, м. Дрогобич, м. Стрий, м. Шептицький.
В Українському католицькому університеті завершилася сертифікатна програма «Підприємництво для ветеранів та ветеранок». Це комплексна освітня ініціатива, яка поєднала онлайн-навчання, менторський супровід і практичний інтенсив для ветеранів, які розвивають власні бізнеси. Після програми троє учасників отримали гранти на розвиток своїх проєктів.
Підприємництво для ветеранів
Програма тривала з 6 жовтня по 21 листопада. Її організували Український католицький університет, Universe Group та благодійний фонд Genesis for Ukraine.
Під час першого етапу навчання відбувалося онлайн. Учасники вивчали фінанси, маркетинг, управління, бізнес-стратегію та комунікації під керівництвом викладачів Українського католицького університету та експертів Universe Group. Ветерани розбирали реальні бізнес-кейси, працювали над власними ідеями, отримували консультації від менторів і топменеджерів, а також мали доступ до спеціальних курсів.
18-21 листопада відбувся практикум у Львові, в УКУ. Протягом чотирьох днів учасники презентували свої бізнес-проєкти, відпрацьовували бізнес-плани з менторами, тестували ідеї та готували фінальні презентації своїх бізнесів перед журі. За результатами конкурсу, троє учасників отримали гранти на розвиток своїх бізнесів – один на $30 000, два – на $10 000.
Підприємництво для ветеранів
«Це вже не перша наша програма для ветеранів. Усі учасники дуже мотивовані, їм все цікаво. Вони багато спілкувалися між собою, активно ділилися досвідом, – розповідає керівниця Школи цілісного розвитку УКУ Роксоляна Вороновська. – Нам потрібно більше успішних бізнесів у країні, а ветерани зі своїм досвідом, мотивацією точно створять багато цінного на ринку. Важливо й те, що вони часто залучають до своїх проєктів інших ветеранів, і таким чином сприяють реінтеграції та взаємній підтримці».
Організатори отримали понад 700 заявок від ветеранів і ветеранських команд. За результатами відбору, 39 учасників пройшли онлайн-навчання, а 14 із них запросили на фінальний етап в УКУ.
«Ми були приємно вражені кількістю заявок і тим, як активно розвиваються ветеранські бізнеси. Уже в перший день отримали більше реєстрацій, ніж очікували. Це чітко показало, наскільки великим є запит на підтримку та навчальні можливості для ветеранів і ветеранок. Нашим захисникам потрібні інструменти для впевненої реінтеграції, і саме такі освітні програми допомагають їм рухатися вперед», — ділиться керівниця напряму корпоративної соціальної відповідальності компанії Genesis та очільниця БФ Genesis for Ukraine Анастасія Кладова.
Крім навчання, учасники отримали можливість долучитися до ветеранської бізнес-спільноти, налагодити партнерства, познайомитися з інвесторами та експертами.
Підприємництво для ветеранів
«Я впевнений, що головна цінність цієї ініціативи у спільноті, що формується довкола. Тут підприємці можуть перевірити свої ідеї та отримати зворотний звʼязок. Їхня рішучість створювати нові робочі місця та розвивати бізнеси надихає. Вірю, що ветеранське підприємництво має великий потенціал, щоб стати одним із рушіїв нової української економіки», — наголошує Ярослав Морозов,засновник та CEO Universe Group.
Столична влада розширює команду фахівців і робить акцент на працевлаштуванні ветеранів та внутрішньо переміщених осіб. У КМДА наголошують, що місту потрібні мотивовані люди, готові працювати для громади в умовах війни.
Апарат Київської міської державної адміністрації продовжує добір фахівців для роботи в структурних підрозділах міської влади. Під час розгляду кандидатур особливу увагу приділяють ветеранам і ветеранкам, а також внутрішньо переміщеним особам, які втратили роботу через війну або були змушені переїхати.
У КМДА підкреслюють: місто зацікавлене в людях, які хочуть служити громаді та мають мотивацію зміцнювати роботу столичної влади в умовах воєнного стану.
«Сьогодні, коли столиця живе й працює під постійним тиском війни, ми намагаємося залучати фахівців, які готові брати на себе відповідальність і посилювати роботу міських служб. Особливу увагу приділяємо ветеранам та ветеранкам — їхній досвід, витримка та розуміння викликів є надзвичайно важливими для нашої команди. Багато з них вже працюють на різних посадах в структурах КМДА. Ми хочемо, щоб Київ ставав містом можливостей для тих, хто пройшов службу та повернувся до цивільного життя, і створюємо для цього сприятливі умови», — зазначив керівник апарату КМДА Дмитро Загуменний.
Кандидатам і кандидаткам пропонують ознайомитися з актуальними вакансіями та умовами участі у відборі на Офіційному порталі Києва в розділі «Добір кадрів під час воєнного стану». Зокрема, перелік вакансій і детальна інформація доступні за посиланням.
У КМДА наголошують, що місту потрібні вмотивовані спеціалісти, які готові працювати в складних умовах, координувати діяльність служб, підтримувати сталі міські сервіси та долучатися до реалізації програм, спрямованих на безпеку життєдіяльності, протидії корупції, цифровізації та доступу до публічної інформації.
Добір та призначення на посади державної служби в апараті здійснюється відповідно до особливостей, передбачених законодавством на період воєнного стану.
Міністерство оборони України роз’яснює щодо умов та порядку надання військовослужбовцям відпустки, визначеної Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» строком до двох тижнів на рік (до трьох тижнів на рік для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною).
Загальні положення та правове регулювання
Право на такий вид відпустки є гарантією, визначеною законодавством України. Додаткова відпустка, визначена Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» тривалістю до двох тижнів на рік (до трьох тижнів на рік для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) зі збереженням грошового забезпечення гарантується абзацом першим пункту 18 статті 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист прав військовослужбовців та членів їх сімей».
Тривалість додаткової відпустки становить 14 календарних днів на рік (21 календарний день для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) та надається зі збереженням грошового забезпечення.
Особливості надання під час дії воєнного стану
В умовах правового режиму воєнного стану, з урахуванням обмежень, встановлених законодавством, надання додаткової відпустки, визначеної Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» для військовослужбовців має низку особливостей.
Рішення про її надання ухвалюється командиром військової частини. Командир приймає це рішення на підставі рапорту військовослужбовця, обов’язково враховуючи при цьому необхідність виконання бойових завдань, оперативну обстановку, а також недопущення одночасної відсутності не більше 30% загальної чисельності військовослужбовців відповідного підрозділу.
Ця відпустка надається протягом календарного року з моменту набуття військовослужбовцем на неї права, незалежно від тривалості фактично відслуженого часу в поточному році. Вона є додатковою відпусткою і надається понад щорічну основну відпустку.
Відпустка надається одним періодом тривалістю 14 календарних днів (21 календарний день для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) і не підлягає поділу на частини. Крім того, до такої відпустки можуть бути додані 1 або 2 календарні дні (але не більше двох діб в один кінець) необхідні для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та у зворотному напрямку.
Компенсація невикористаних днів
Додаткова відпустка, визначена Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має накопичувальний характер. Це означає, що невикористані дні додаткової відпустки не «згорають» після закінчення календарного року. Тому при звільненні з військової служби військовослужбовцю виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні цієї відпустки за всі попередні роки служби, незалежно від підстав звільнення (крім звільнення за службовою невідповідністю, у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, або у зв’язку з систематичним невиконанням умов контракту).
Важливо: Право на додаткову відпустку, визначену Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зберігається незалежно від місця роботи чи служби. Після звільнення з військової служби та працевлаштування на цивільній посаді, військовослужбовець продовжує мати право на таку відпустку за основним місцем роботи або за сумісництвом.
У Львові ветерани тепер зможуть безкоштовно паркуватися протягом 100 годин щомісяця. Відповідне рішення ухвалили на сесії міської ради у вівторок, 25 листопада. Про це повідомив міський голова Андрій Садовий.
За словами мера, перед ухваленням рішення у місті проводили зустрічі з ветеранами та консультувалися щодо запровадження відповідних пільг.
«Ми довго радилися із ветеранськими спільнотами. Їхня позиція була дуже чітка: пільга має бути реальною, простою і такою, що працює без збоїв. Головне – зручний механізм, а не гучні обіцянки», – повідомив Андрій Садовий.
У міськраді зазначають, що кошти з паркування і штрафи за порушення правил паркування спрямовують на підтримку військових. Кількість ветеранів у Львівській громаді переважає у 12 разів більше ніж місць для паркування, тому пільги повинні регулюватися, щоб система не зупинилася.
Згодом виконавчий комітет оприлюднить механізм отримання відповідних документів без черг та зайвих довідок. https://zaxid.net/news/
Уже шість років працює «Veterans HUB ODESA» — простір, що став опорою для тих, хто повертається до мирного життя після військової служби. Хаб створили в 2019 році, коли серед ветеранів Одеси гостро відчувалася потреба в місці, де вони могли б отримати психологічну та юридичну допомогу, знайти однодумців і відповіді на свої запити. Попри повномасштабну війну та відсутність підтримки з боку місцевої влади, організація не лише вистояла, а й розширилася.
«Старт був непростим: ми шукали приміщення, ресурси, команду. Але нам вдалося – перший грант від Посольства Великої Британії дав старт розвитку, і з того часу ми не зупинялись. Зараз, у 2025 році, Хаб має велику команду. Попри повномасштабну війну, ми не лише зберегли роботу, а й виросли. Частина нашої команди пішла на фронт, я теж мобілізувався, але завчасно передав повноваження, і організація продовжила працювати безперервно. За шість років ми реалізували 14 проєктів міжнародної технічної допомоги. Нас підтримували Державний департамент США, USAID, посольства Великої Британії та Швейцарії, організації IREX, Chemonics, German Marshall Fund, “Відродження”, “Східна Європа” та інші. І водночас ми майже не маємо підтримки від місцевої влади – ні приміщень, ні фінансування. Це важко, але саме незалежність дозволяє нам зберігати суб’єктність ветеранського руху», — розповів голова правління Хабу Олександр Голопотелюк.
Сьогодні Хаб реалізує програми з реабілітації, підтримки родин загиблих та зниклих безвісти, займається військово-патріотичним вихованням, а також допомагає ветеранам знайти роботу або створити власний бізнес.
Команда продовжує працювати завдяки міжнародним партнерам та донорським проєктам, без залежності від будь-яких політичних чи бізнесових структур. Саме незалежність, за словами керівництва, дозволяє зберігати суб’єктність ветеранського руху в регіоні.
Серед найбільш чутливих напрямків роботи «Veterans HUB ODESA» — супровід родин, які опинилися в найважчій невизначеності: коли військовий зник безвісти, потрапив у полон або загинув. Тут сім’ям пояснюють, куди звертатися, як правильно формувати запити, що може пришвидшити пошук і які державні структури відповідають за кожен із цих етапів. Олег Літвиненко прийшов до Хабу після того, як у 2022 році зник безвісти його 23-річний син Микита, що воював під Тошківкою на Луганщині. Протягом двох з половиною років велися пошуки хлопця, проте згодом виявилося, що він загинув. Пройшовши весь шлях пошуку, чоловік створив алгоритм дій для інших родин, що опинилися в такому ж становищі. Сьогодні Олег — кейс-менеджер напрямку, він щоденно приймає все нові й нові звернення:
«До мене звертаються телефоном, приходять особисто, лишають заявки онлайн. Це люди не лише з Одеси чи області — звернення надходять з усієї України й навіть з-за кордону. Коли я почав пошуки, не існувало жодного чіткого алгоритму дій для родин. Ми його фактично створили з нуля. Узгодили з представництвом Уповноваженого з питань зниклих безвісти, з ТЦК, військовими частинами, Координаційним штабом. Тепер цим алгоритмом користуються родини по всій Україні, і він реально працює. Звернень дуже багато — у середньому 30–50 на місяць. Майже щодня з’являються нові», — комент Олег Літвиненко.
Відновлення після служби — це не лише про лікування поранень, а й про щоденну роботу з тілом, яке тривалий час перебувало під надмірним навантаженням. У «Veterans HUB ODESA» військовим та родинам загиблих надається безкоштовний масаж, який Хаб реалізує спільно з благодійним фондом місцевого підприємця Олександра Казаренка та «R Clinic».
У межах однієї з ініціатив Хабу презентували серію інтерв’ю з військовослужбовцями, які до війни були науковцями. Це спільний проєкт із Чорноморським жіночим клубом та німецькими партнерами:
«Наш захід — це презентація невеликого фільму, створеного з інтерв’ю військовослужбовців, які до війни були науковцями, а потім добровільно стали на захист України. Таких історій у нас багато, але ми зробили першу коротку добірку, щоб показати українській та європейській аудиторії, наскільки сильними й гідними є українські вчені, які свідомо поставили служіння країні вище за власну наукову кар’єру. Ми хочемо показати, наскільки різноманітною є українська армія, і продовжити роботу над тим, щоб ці історії знали і в Україні, і в Європі. Це важливо — показувати, яких неймовірних людей має наша країна», — розповіла організаторка заходу та представниця ГО «Чорноморський жіночий клуб» Лілія Гричулевич.
За словами Олександра Голопотелюка, після завершення війни ветеранська спільнота в Україні може сягнути 5–6 мільйонів осіб — це не лише ті, хто носив зброю, а й їхні родини. За таких масштабів запити на підтримку та наявність просторів, подібних до «Veterans HUB ODESA», мають бути не винятком, а нормою в кожному місті й кожному регіоні:
«Сьогодні існує ризик, що ветеранські організації намагатимуться використати політичні сили або бізнесові групи. Ми категорично цьому протидіємо, тому що ветерани – це суб’єкти, а не інструменти. Один із наших головних напрямків – розвиток незалежного ветеранського середовища. Ми переконані: саме ветерани після перемоги стануть рушійною силою змін у країні — у питаннях боротьби з корупцією, розвитку громад, економіки та інфраструктури», — підкреслює ветеран.
«Veterans HUB ODESA» показує, якою може бути сучасна ветеранська інфраструктура – доступною, професійною та побудованою на довірі. Хаб поєднує різні напрямки підтримки та залишається чи не єдиною ветеранською організацією в Україні, що веде повністю відкриті публічні звіти, демонструючи прозорість у своїй роботі.
