Державна служба зайнятості надає різні види послуг, які є частинами комплексної програми підтримки ветеранів і ветеранок після повернення з фронту. Ці послуги оступні як у центрах зайнятості, так і онлайн — на порталі відомства. Нижче — ключові можливості, про які розповіли на сайті відомства.
Гранти на бізнес
Ветерани та ветеранки, а також їхні родини можуть отримати кошти на бізнес — до 1 мільйона гривень на відкриття або масштабування власної справи.
Основні умови участі:
• статус ФОП щонайменше 12 місяців;
• створення робочих місць, їхня кількість залежить від розміру фінансування;
Цей комплекс послуг передбачає профорієнтацію, підбір вакансій, допомогу в підготовці резюме та проходженні співбесід. Роботодавцям, які працевлаштовують ветеранів і ветеранок, надаватимуть фінансові стимули — зокрема, часткову компенсацію зарплат.
Інфокампанія «Можливості для ветеранів та ветеранок» реалізовується в межах партнерства Мінветеранів та Програми реінтеграції ветеранів, яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США.
27 листопада у приміщенні центру протезування MCOP Україна у Києві пройде щомісячна група підтримки для ветеранів, які втратили кінцівки та адаптуються до життя з протезом або готуються до протезування.
Тема зустрічі: Пільги, програми підтримки для ветеранів, страхування та фінансове планування майбутнього.
Зустріч присвячена темам, які є важливими для ветеранів, особливо тих, хто проходить реабілітацію та відновлення після ампутації чи інших бойових травм.
актуальні пільги для ветеранів у 2025 році
компенсації в автострахуванні та транспортні пільги
як подолати бюрократію та не втратити свої права
пенсійні та довгострокові програми
джерела достовірної інформації та як їх перевіряти
фінансове планування для ветеранів
управління особистими фінансами.
Запрошена експертка: Наталія Буніна-Кравченко — фахівчиня з корпоративного та індивідуального страхування, фінансовий консультант з 18+ роками досвіду. Зустріч модеруватиме фізична терапевтка MCOP Україна — Вероніка Кравченко.
Учасники дізнаються, що допомагає впевнено планувати життя після травми та захищати свої права, які практичні інструменти працюють у реаліях 2025 року — від протезування до пенсійного планування й подолання бюрократії. А також — отримають гарну нагоду спілкування в колі людей зі спільним досвідом після ампутації.
Попередня реєстрація на групу підтримки за тел. +38 067 334 33 13 (Владислав). Участь — безоплатна.
Де: Medical Center Orthotics & Prosthetics Україна, Київ, вул. Казимира Малевича, 86Д.
Коли: 27 листопада о 15:00.
Інформаційну підтримку забезпечує спеціальний медіапартнер Live Media HUB (Новини.LIVE, ТиКиїв та Ukraine Breaking news), щоб якомога більше людей змогли долучитися та отримати користь від зустрічі.
У Петриківській громаді, що на Дніпропетровщині, влада вирішила облаштувати Алею Героїв. Правда ж, добре, що загиблих захисників тут так поважають?! Але знаходитися алея має не в людному місці, паркові чи сквері, а на старому кладовищі. Там, де поховані діди-прадіди місцевих мешканців – ветерани Другої світової та жертви Голодомору.
Рік тому, в листопаді 2024-го, місцева влада організувала й провела громадські слухання. На них запросили родичів загиблих воїнів, щоб повідомити їм про свої наміри – облаштувати Алею Героїв та увіковічнити пам’ять про загиблих земляків.
– Ми запросили представників родин тридцяти загиблих, – коментує ситуацію в громаді заступник селищного голови Андрій Столбченко на вишуканій російській мові. – І всі вони дали «свойо согласіє».
Чому Андрій Анатолійович, перебуваючи на посаді, не володіє українською – велике питання до тих, хто його на цій посаді затверджував. Тут, очевидно, маємо порушення відразу кількох законів – про мову та місцеве самоврядування. І в цих законах чітко регламентується, що службовець повинен вільно володіти, розмовляти й вести ділову документацію державною мовою, якою в Україні є українська. Однак схоже, що чиновник такими дріб’язковими речами не дуже переймається…
НА СЛУХАННЯХ НІКОГО НЕ СЛУХАЛИ
Саму процедуру громадських слухань також провели з порушенням законних норм: ні офіційної фіксації, ні особистих підписів учасників.
– Ми ні сном, ні духом не знали, що Алея планується на місці старого кладовища, – обурюється Людмила Садовнікова, чоловік якої загинув у 2022 році на Херсонщині. – Людям просто не сказали правду!
А тим часом петриківським чиновникам непереливки. Добігає кінця 2025 рік, а майже 16 мільйонів, заплановані в місцевому бюджеті на Алею Героїв, досі не використані.
І це не перший такий проєкт. Два роки тому подібна доля спіткала Музей історії та культури. Кошти на його будівництво були виділені, але окрім високого паркану, що мав би закривати від людських очей майбутню споруду, так нічого побудувати не спромоглися. Гроші безслідно зникли й про історію петриківського розпису, яким славиться селище в усій Україні, розповідати нікому й показувати нічого!
А в цьому музеї можна було б популяризувати відомості про загиблих земляків, а їхні фото, нагороди, особисті речі стали б експонатами. Натомість пустка, паркан, зарослий амброзією майданчик! І вітер…
ЄДИНИЙ ПРЕТЕНДЕНТ ЗАВЖДИ ПЕРЕМАГАЄ
На початку листопада поточного року місцева влада почала імітувати бурхливу діяльність навколо спорудження Алеї Героїв.
Цікаво, що тендер на будівництво виграло ТОВ «Автомагістраль 2016». Виграти було нескладно, бо організація виявилася єдиною, що брала участь у розіграші тендера. А ось до репутації товариства з обмеженою відповідальністю місцевій владі слід було б поставитися обережніше. За час існування організації, а це неповні десять років, у зв’язку з її діяльністю правоохоронцями було відкрито 53 кримінальних провадження! Але влада не дуже переймалася минулим підрядника й «Автомагістраль 2016» спішно загнало свою техніку на об’єкт.
Поодинокі могили, хрести з написами похованих під ними, опинилися під колесами грейдерів і бульдозерів. До деяких могил і досі приходять родичі із квітами. Вони слізно просили не вчиняти наругу над померлими, та їх ніхто не чув. Як, власне, й рідних загиблих героїв, котрі вимагали не будувати Алею Героїв на людських кістках.
– Якихось ще сімдесят сантиметрів вглиб і в ківшах бульдозерів опиняться кістки й черепи, – не приховує свого обурення Анатолій Лисенко. Він є дядьком загиблого воїна Костянтина Тезика, який у перші дні війни пішов добровольцем на фронт, а в жовтні 2023 року загинув біля села Кліщіївка на Донецькому напрямку.
ЩОБ НЕ ПСУВАЛИ СВЯТКОВУ АТМОСФЕРУ!
Щодо обурення з боку членів родин загиблих той же Андрій Столбченко запевняє, що в територіальній громаді все добре й лише п’ятеро «случайних людєй хотят популярності». «Случайною» виявилася мати загиблого Станіслава Пищади – Земфіра Мамедова. Вона довгий час шукала сина серед безвісти зниклих, сподіваючись на диво. Але дива не сталося, й тіло Станіслава ідентифікували за експертизою ДНК.
– Я відчула, як небо впало на землю, – говорить Мамедова. – Це сталося в ту хвилину, коли я, вбита горем, зрозуміла: моєї дитини більше немає серед живих. Орден «За мужність» третього ступеня я отримала в Києві, з рук командира мого сина… А вдома, замість співчуття й поваги, дістала ляпаса від місцевої влади, яка просто хотіла пропіаритись на заході вручення. Другу нагороду, заслужену моїм сином, я принципово не хочу отримувати з рук тих, у кого вони, як на мене, не зовсім чисті…
Так сталося, що перших мобілізованих на початку повномасштабного вторгнення проводжали всією громадою від місцевого клубу. Тож, на думку родичів, кращого місця для Алеї Героїв годі й шукати. Іншої думки дотримується Наталія Коваленко, голова Петриківської громади. Вона вважає, що портрети загиблих не будуть сприяти атмосфері сільських святкувань, які зазвичай відбуваються біля клубу. На переконання голови, вони навіть псуватимуть святкові заходи!
Не знайшлося місця для Алеї Героїв і в так званій парковій зоні, в центрі села, поряд зі стелою козацькому гетьману Петру Калнишевському.
– Це було б дуже знаково й почесно, – вважає Анатолій Лисенко. – Гетьман усе життя боровся за свободу України й наші хлопці, ціною власного життя, виборюють цю свободу в боротьбі з окупантом!
ГОЛОС НАРОДУ
Як тут не дивуватися ставленню до загиблих земляків керівництва петриківської громади. Ошатні алеї, на яких поховані загиблі захисники, прикрашають міста й селища, сквери, площі перед адмінбудівлями. І лише в Петриківці Алею Героїв хочуть винести за межі селища, облаштувати вздовж швидкісної траси, де відсутні пішохідні доріжки й дістатися до могил достатньо проблемно.
Зрозумівши, що діалогу з керівництвом громади досягти неможливо, люди вдалися до крайніх заходів. Долучилися громадські організації. Приміром, Алла Кислова, голова ГО «Незламні. Петриківка», організувала акцію протесту проти свавілля місцевої влади. Заходу надали максимального розголосу, запросивши на нього ще одну громадську організацію «Національний контроль» із Кам’янського, що забезпечила ще й юридичний супровід.
– Зараз небайдужі мешканці Петриківки, – наголошує Алла Кислова, – вимагають відмінити попереднє рішення про будівництво Алеї Героїв на місці колишніх поховань, скликати повторні громадські слухання за участі родин загиблих. Ініціативна група підготувала звернення до Обласної адміністрації. Принагідно слід додати, що, завдяки розголосу, небаченим актом вандалізму вже зацікавився Інститут Голодомору,
Як складеться ситуація з ушануванням загиблих героїв в окремо взятому селищі, покаже час. Ну а ми, будемо інформувати громадськість про те, що робиться в Петриківці та що не робиться.
Хоча й мало б робитися!
Лариса ШАРА
Проєкт здійснюється за підтримки National Endowment for Democracy (NED)
Днями у Києві презентували результати пілотної програми, що допомагає ветеранам і ветеранкам здобути нові професії в логістичній та транспортній сферах. Проєкт стартував у липні 2025 року. Учасники безоплатно навчалися за спеціальностями, які нині критично затребувані на ринку праці: водій вантажівки категорії «СЕ», логіст, водій навантажувача, а також проходили навчання для отримання сертифіката професійної компетентності водія (Код 95). Спочатку організатори планували підготувати 90 людей, проте завдяки високому попиту кількість збільшили. І таким чином вже 114 ветеранів та ветеранок успішно завершили навчання.
Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій.
Програму реалізували в Києві, на Дніпропетровщині та Львівщині — саме там зафіксували найбільший інтерес та найбільше поданих анкет. Загалом організатори отримали близько 350 заявок.
Учасники пройшли не лише професійну підготовку, а й кар’єрні консультації у співпраці з Lobby X, відвідували ярмарки вакансій, знайомилися з потенційними роботодавцями та брали участь в екскурсіях на підприємства.
Результати навчання:
логісти — 50
водії вантажівок (СЕ) — 29
професійна компетентність водія (Код 95) — 20
водії навантажувачів — 15
Частина випускників уже працює.
Під час презентації виступили заступник міністра розвитку громад та територій Сергій Деркач і директорка проєктів IREX Юлія Ткачук. Вони наголосили, що транспорт і логістика переживають гострий кадровий дефіцит, а подібні програми одночасно підтримують ветеранів і зміцнюють критично важливі галузі економіки. Також підкреслили важливість адаптації ветеранів у колективах: за даними IREX, 64% ветеранів не повертаються на попереднє місце роботи після служби.
Під час панельної дискусії учасники обговорили потреби ринку праці, бар’єри під час працевлаштування, інструменти адаптації та можливості розвитку кар’єри у логістичній сфері. Пілот довів, що системна підготовка та супровід допомагають ветеранам отримувати стабільну роботу та впевнено інтегруватися у цивільне життя.
Проєкт «Залучення ветеранів та ветеранок до професій у сфері логістики» реалізує ГО «Фундація інституційного розвитку» у партнерстві з Міністерством розвитку громад та територій за сприяння Програми реінтеграції ветеранів від IREX за підтримки Державного департаменту США.
Мобільний донорський хаб «Теплокровні», створений за ініціативи ПУМБ і Mastercard за підтримки громадських організацій Агенти крові та ДонорUA, продовжує популяризувати культуру донорства в Україні. 20-23 листопада в Києві відвідувачі не лише здавали кров, а й досліджували інтерактивну виставку про кров та донорство. За чотири дні хаб прийняв чимало гостей, з яких 136 стали донорами та здали 61,2 л крові – це потенційно 408 врятованих життів.
Як пройшли «Теплі вихідні»?
З 20 по 23 листопада хаб «Теплокровні» приймав гостей на «Теплих вихідних» біля кондитерської Honey у Києві. На першому поверсі 13-метрового автобуса відкрився інтерактивний простір, що розповідав про значення крові для порятунку життів.
Відвідувачі виставки взяли участь у «зігріваючих» активностях: проходили квест, дізнавалися цікаві факти про кров (зокрема, що вона містить у своєму складі золото та щодоби долає шлях майже 19 тисяч кілометрів у тілі людини), слухали історії донорів і реципієнтів. Гості також з’ясовували, з яких компонентів складається кров, тримаючи в руках збільшені зображення еритроцитів, тромбоцитів та інших елементів, які зазвичай можна роздивитися лише під мікроскопом.
Інтерактивна виставка в хабі «Теплокровні» має важливу освітню мету: кожен відвідувач не тільки зрозуміє цінність крові, а й дізнається, чи може стати донором.
На другому поверсі три дні працювала комфортна зона здавання крові, де кожен донор отримував теплий прийом і підтримку. Роботу зони забезпечили професійні медичні бригади Центру крові ЗСУ та Чернігівського обласного центру крові у співпраці з ГО Агенти крові і ДонорUA. За ці дні було зібрано 61,2 літра крові. А це означає — 408 потенційно врятованих життів наших захисників, захисниць і всіх, хто цього найбільше потребує. Завдяки проєкту «Моя група крові» 70 українців змогли дізнатися свою групу за методом EldonCard (Данія).
Серед гостей заходу були блогери Раміл Насіров, Наті Гресько, Маша Себова, а також Анатолій Анатоліч і Аміл Насіров, які не лише відвідали виставку, а й здали кров. На всіх донорів чекало також солодке частування від кондитерської Honey.
Наступна зупинка – на Подолі
Донорський хаб зробить наступну зупинку 29-30 листопада біля кав’ярні O’CAKE (вул. Петра Сагайдачного, 18). Виставка працюватиме з 09:00 до 18:00, а долучитисядо донації крові можна буде 29 листопада з 09:00 до 14:00.
ПУМБ спільно з Mastercard запустили реальні інструменти підтримки донорів крові – програму вдячності в застосунку ПУМБ.
Власники карток Mastercard® від ПУМБ, які здають кров через громадські організації ДонорUA та Агенти крові, отримують підвищені кешбеки від партнерів. На сьогодні до ініціативи приєдналися соціально відповідальні бізнеси: «Подорожник», «Фокстрот», WOG, «Оксфорд Медікал», «Будинок Іграшок», Terra Incognita та E-ZOO.
«Теплі вихідні» підтвердили: кожна людина може поділитися своєю підтримкою, теплом та кров’ю, ставши донором або поширюючи інформацію про донорські ініціативи.
Вливайтесь і ставайте частиною спільноти, яка допомагає рятувати життя!
*Проєкт створений за ініціативи ПУМБ і Mastercard спільно з Adsapience.
Київ Мілітарі Хаб оголосив про набір на теоретичні заняття з вітрильництва для ветеранів. До кінця року учасники пройдуть чотири лекції, а навесні стартує практична частина на адаптивних човнах класу 2.4mR на базі Київського міського крейсерського яхт-клубу.
Лекції проходитимуть раз на тиждень, тривалість кожної — дві години. На заняттях працюватиме психолог від МОМ, який забезпечуватиме підтримку учасників.
Зазначається, що курс спортивний та не передбачає отримання ліцензії на керування човном.
Система підтримки ветеранів в Україні продовжує трансформуватися від радянської моделі “пільг” до сучасної системи “можливостей та гідності”. Окрім базових гарантій, передбачених Законом № 3551-XII, держава активно впроваджує цифрові сервіси, грантові програми для бізнесу та нові підходи до реабілітації.
Цей матеріал — ваша дорожня карта у світі державних гарантій: від комунальних знижок до фінансування власної справи.
1. Хто має право на державну підтримку?
Законодавство чітко визначає коло осіб, на яких поширюються соціальні гарантії. Станом на 2026 рік це:
Учасники бойових дій (УБД): особи, які брали безпосередню участь у захисті Батьківщини.
Особи з інвалідністю внаслідок війни (ОІВ): статус надається, якщо поранення, контузія або захворювання, пов’язані із захистом Батьківщини, призвели до інвалідності.
Учасники війни: особи, які залучалися до забезпечення оборони, але не брали безпосередньої участі в боях.
Постраждалі учасники Революції Гідності.
Члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України: батьки, подружжя та діти.
Важливо: Ключем до отримання будь-якої послуги є наявність відповідного посвідчення (паперового або цифрового в “Дії”) та реєстрація в Єдиному державному реєстрі пільговиків.
2. Пенсії та виплати
Фінансове забезпечення ветеранів прив’язане до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У 2026 році ці показники було індексовано.
2.1. Щомісячні надбавки до пенсій
Незалежно від виду пенсії, ветерани отримують доплату:
Учасники бойових дій: 25% прожиткового мінімуму.
Особи з інвалідністю внаслідок війни:
I група — 50%;
II група — 40%;
III група — 30%.
Члени сімей загиблих: 25% прожиткового мінімуму.
2.2. Виплати до Дня Незалежності
Разова грошова допомога, яка раніше виплачувалася у травні, тепер стабільно виплачується до 24 серпня. Розмір виплат визначається окремою постановою Кабміну щорічно і диференціюється залежно від статусу та групи інвалідності.
2.3. Лікарняні без стажу
Для ветеранів діє норма: допомога по тимчасовій непрацездатності (лікарняні) виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від того, скільки років страхового стажу ви маєте.
3. Житло: комунальні послуги та придбання квартири
Це один із найбільш фінансово відчутних блоків підтримки.
3.1. Знижки на комуналку
Знижка діє на квартплату, газ, світло, воду та вивіз сміття. Також надається знижка на тверде паливо для приватних будинків.
Категорія
Розмір знижки
Примітка
Особи з інвалідністю (війна)
100%
Повне звільнення від оплати в межах норм
Учасники бойових дій
75%
В межах соціальних норм споживання
Члени сімей загиблих
50%
В межах соціальних норм споживання
Нюанс: Пільга надається на 21 кв. м площі на кожну особу, яка постійно проживає у житлі та має право на знижку, плюс 10,5 кв. м на сім’ю.
3.2. Програма «єОселя» для ветеранів
У 2026 році продовжує діяти пільгова іпотека.
Умови: Ветерани та члени їхніх сімей можуть взяти кредит на житло під 7% річних у гривні.
Перший внесок: від 20%.
Термін: до 20 років.
Особливість: Можна купувати житло не тільки на первинному ринку, а й на вторинному (якщо будинку не більше певної кількості років).
3.3. Грошова компенсація за житло
Для осіб з інвалідністю I-II групи внаслідок війни та сімей загиблих діє механізм виплати грошової компенсації на придбання житла (регулюється постановами КМУ № 719, № 280 тощо). Черга формується органами соцзахисту, а кошти зараховуються на спеціальний рахунок.
4. Реабілітація та медицина
Система медичного забезпечення зазнала найбільших змін, фокусуючись на доказовій реабілітації.
4.1. Безоплатні послуги
Ліки: За рецептом лікаря ветерани отримують необхідні медикаменти безкоштовно (перелік регулюється Нацпереліком).
Лікування: Пріоритетне обслуговування у шпиталях та цивільних лікарнях, законтрактованих НСЗУ.
Обстеження: Щорічний медичний огляд із залученням вузьких спеціалістів.
4.2. Сучасне протезування
Держава покриває витрати на високофункціональні протези (включно з біонічними для рук) та ортези.
Важливо: Для отримання якісного протеза не потрібно збирати кошти чи чекати на благодійників. Граничні ціни, які покриває держава, у 2025 році дозволяють ставити сучасні комплектуючи провідних світових виробників.
4.3. Психологічна підтримка
Діє мережа Центрів життєстійкості та реабілітаційних центрів, де ветерани та їхні родини можуть отримати безоплатну психологічну допомогу. Послуга включає як індивідуальні консультації, так і терапію для пар.
5. Освіта та кар’єра: як знайти себе у цивільному житті
Держава інвестує у професійний розвиток ветеранів.
5.1. Гранти на власний бізнес (єРобота)
Програма «Грант для ветеранів та членів їхніх сімей» дозволяє отримати фінансування на старт або розвиток бізнесу:
до 250 тис. грн — за умови створення одного робочого місця.
до 500 тис. грн — за умови створення двох робочих місць.
до 1 млн грн — (за певних умов співфінансування) для учасників бойових дій.
5.2. Ваучери на навчання
Центри зайнятості надають ветеранам ваучери на перепідготовку. Ви можете безоплатно опанувати нову професію (IT, агросектор, логістика, будівництво тощо) або здобути наступний рівень освіти. Сума ваучера у 2026 році покриває вартість навчання у більшості ВНЗ.
5.3. Пільги при вступі
Учасники бойових дій та їхні діти мають право на:
Переведення на бюджетну форму навчання.
Соціальні стипендії.
Безкоштовне проживання у гуртожитках.
6. Інститут помічника ветерана
Восени 2026 року у більшості громад повноцінно запрацював інститут Помічника ветерана.
Це не класичний соціальний працівник, а фахівець (часто сам ветеран або член родини), який працює за принципом “рівний-рівному”.
Чим допоможе помічник:
Супровід при оформленні документів.
Навігація по медичних послугах та ВЛК/МСЕК.
Допомога з працевлаштуванням та пошуком освітніх курсів.
Представництво інтересів у місцевих органах влади.
7. Цифровізація: «Дія» та Електронний кабінет
Забудьте про паперову тяганину. Більшість сервісів переведено в онлайн.
Посвідчення ветерана в смартфоні: Електронне посвідчення ветерана у застосунку «Дія» має таку ж юридичну силу, як і паперова книжечка.
Кабінет на вебпорталі ПФУ: Тут можна подати заяву на житлову субсидію, пільгу на комуналку та перевірити нарахування пенсії без візиту до фонду.
е-Ветеран: Інформаційний портал Мінветеранів, де зібрана база знань та доступні електронні сервіси.
Покроковий алгоритм: як ветеранам оформити пільги
Якщо ви тільки отримали статус, ось ваші перші кроки:
Оцифруйте статус: Перевірте відображення посвідчення в «Дії».
Реєстр пільговиків: Зверніться до Пенсійного фонду (особисто або через вебпортал) із заявою про внесення вас до Єдиного державного реєстру осіб, які мають право на пільги.
Комунальні пільги: Подайте окрему спрощену заяву до ПФУ про призначення пільги на ЖКП. Фонд сам збере інформацію про ваші тарифи від постачальників послуг.
Банк: Переконайтеся, що у ПФУ є актуальні реквізити вашої банківської картки для виплат монетизованих пільг.
Корисні посилання та контакти
Урядова “гаряча лінія” для ветеранів: 15-45 (оберіть відповідне меню).
Матеріал підготовлено з урахуванням нормативно-правової бази станом на листопад 2025 року. Пам’ятайте: пільги — це не подарунок, це мінімальна подяка держави за ваш захист.
Після служби ветерани та ветеранки повертаються у свої громади — і саме тут можуть отримати значну частину потрібних послуг. Універсального маршруту, який би підійшов кожному не існує, бо крім обов’язкових етапів є індивідуальні запити та потреби.
Хтось хоче отримати виплати та, наприклад, займатися бізнесом , а хтось — привести всі документи до ладу та здобувати нову освіту. Тому у громадах країни є надавачі послуг, які можуть бути корисними ветеранам та ветеранкам.
Перші кроки маршруту можна зробити просто з телефону — у розділі Ветеран PRO у «Дії». Там знайти свого фахівця із супроводу, з яким можна спланувати маршрут під ваші запити. А далі, якщо потрібно, ЦНАПи, місцеві лікарні, відділи та структурні підрозділи ветеранської політики, відділи соціального захисту тощо. Які послуги отримати там та які основні алгоритми звернень — у відео про маршрут ветеранів та ветеранок у громадах:
Інфокампанія “Можливості для ветеранів та ветеранок” реалізовується в межах партнерства Мінветеранів та Програми реінтеграції ветеранів, яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США.
Ветерани Збройних сил України, які пройшли війну, навчатимуть німецьких офіцерів. Про це заявив інспектор сухопутних військ ФРН, генерал-лейтенант Крістіан Фройдінґ у інтерв’ю виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung.
За словами Фройдінґа, досвід, отриманий українськими військовими в реальних бойових умовах, є унікальним і не може бути відтворений у навчальних центрах. Саме тому Бундесвер хоче інтегрувати український бойовий досвід у систему підготовки своїх офіцерів та унтерофіцерів.
«Ми ніколи не зможемо відтворити реальний бойовий досвід. Тому для мене важливо значно більше враховувати досвід українців у нашому навчанні. Я домовився зі своїм українським колегою, що ми хочемо запросити ветеранів до Німеччини», – сказав Фройдінґ.
Він додав, що українські військовослужбовці зможуть виступати у військових училищах, розповідати про ведення оборонної війни проти російської агресії та долучатися до практичної підготовки німецьких військових.
Фройдінґ також закликав не робити прямих аналогій між війною в Україні та потенційним конфліктом між РФ і НАТО:
«Можливості НАТО – діяти на суші, у повітрі, на морі та в кіберпросторі – зовсім інші, ніж можливості українців, хоча вони й воюють із вражаючою хоробрістю. Війна в Україні – не калька для конфлікту між Росією та НАТО», – наголосив він.
Микола Заріцький — ветеран, який пройшов шлях від фронту до спортивних арен. Після поранення на Херсонщині він не зупинився й повернувся у спорт, щоб віднайти сили та нову мету. Розповідає, з дитинства займався легкою атлетикою. Спорт завжди був поруч — навіть на фронті він знаходив можливість тренуватись. «Я брав участь в чемпіонаті України з легкої атлетики, шість разів ставав чемпіоном України. Коли студентські роки і юнацтво закінчилися, почалося доросле життя, спорт відійшов на другий план, але завжди був присутній в моєму житті. У мене навіть на передовій були свої якісь мінімальні набори — резинка, гантелі, гирі. Після поранення одразу став до реабілітації. Звісно щось адаптовував під себе, підлаштовувався, десь цікавився, десь з лікарями, з реабілітологами працював, і знаєте, так реабілітація перейшла в більш такий вже спорт», — розповідає Микола Заріцький, ветеран, учасник Ігор Нескорених.
Микола Заріцький розповідає, після поранення було важко адаптуватись до цивільного життя. І на цьому шляху також допоміг спорт. У 2023 ветеран представляв Україну на Іграх Нескорених. Виступав Микола Заріцький у легкій атлетиці, греблі на тренажерах, баскетболі та волейболі. Привіз чотири медалі — по дві срібні та золоті.
«Після змагань повернувся і потроху почав розвивати адаптивний спорт у себе в Сумській області. В нас адаптивний спорт – це більш така своя ком’юніті, своя «двіжуха», де ветерани спілкуються, дізнаються про якісь програми, проєкти, як рухатися, жити далі. Діляться власними прикладами взаємодії, реінтегруються і адаптовуються у цивільне життя», — розповідає Микола Заріцький, ветеран, учасник Ігор Нескорених.
Зараз Микола Заріцький продовжує тренування, очолює Ветеранський простір Сумщини, допомагаючи побратимам і посестрам відновлюватися й знаходити нові сенси.
«Просто треба брати та робити, не сидіти на місці, йти в зал, шукати своє безпечне середовище. Якщо вдається знайти якесь ветеранське спортивне ком’юніті, це, я думаю, саме той рушійний механізм, який допоможе надалі реінтегруватись і соціалізуватись», — радить ветеранам та ветеранкам Микола Заріцький, ветеран, учасник Ігор Нескорених.
Про це повідомляє інфокампанія «Можливості для ветеранів та ветеранок», що реалізується в межах партнерства Мінветеранів та Програми реінтеграції ветеранів IREX за підтримки Державного департаменту США.
