У разі порушення прав людини та прав громадянина, кожен може звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Це особа, яка здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав та свобод людини й громадянина в Україні. Наразі з 2022 року Уповноваженим ВР України з прав людини є Дмитро Лубінець.
Рівень безробіття серед українських ветеранів зріс до 30,95%. Про це свідчать результати опитування «Актуальні потреби та бачення можливостей для кар’єрного та професійного зростання ветеранів в Україні», представленого Українським ветеранським фондом.
Для порівняння, у 2023 році 28% ветеранів заявляли, що не мають роботи. За даними УВФ, протягом року рівень безробіття серед захисників зріс майже на 3%.
Зазначається, що ветерани намагаються інтегруватися в різні сфери зайнятості, серед яких переважають власна справа (8,31%), державна служба (7,45%), сфера послуг (5,44%), ІТ (4,3%), та громадський сектор (4,3%).
Проте наразі пошук роботи для ветеранів супроводжується низкою проблем, серед яких стереотипи з боку роботодавців та обмежені можливості для перекваліфікації.
“Найбільшу перешкоду в майбутньому працевлаштуванні ветерани вбачають не в рівні заробітної плати. Їх турбують проблеми з фізичним здоров’ям (63,61%), нерозуміння з боку суспільства (63,32%) та психологічні труднощі (50,57%)”, — каже Руслана Величко-Трифонюк, виконуюча обов’язки виконавчої директорки Українського ветеранського фонду.
50,1% ветеранів бажають зайнятися власною справою, що вказує на потребу в підтримці підприємницьких ініціатив.
“Для кар’єрного і професійного зростання ветеранів в Україні є потреба комплексного підходу, який охоплює навчання, робоче середовище та підтримку ветеранів у психологічному плані”, — каже Дмитро Мартиненко, ветеран, чинний військовий, підприємець, переможець конкурсу проєктів «ВАРТО 2.0».
Як зазначити в Українському ветеранському фонді, опитування проведено в період з 15 по 25 січня 2024 року, серед ветеранів та чинних військових, щодо їхніх актуальних потреб та бачення можливостей для кар’єрного і професійного зростання в Україні. В опитуванні взяли участь 1043 респонденти. Результати опитування не є репрезентативним, проте вони відображають актуальні настрої та певні тенденції серед цільової аудиторії.
Проблеми ветеранів війни під час реабілітації через спорт, доступність спортивних закладів для ветеранів, необхідність реабілітаціі не лише ветеранів, а й членів їхніх родин – ці та інші питання обговорювали учасники Регіонального спортивного форуму ветеранів у Полтаві, організованого Полтавською обласною організацією партії «Слуга Народу».
Народний депутат від «Слуги Народу», почесний президент Федерації стронгмену України Василь Вірастюк наголосив, що з кожним наступним спортивним заходом все більше ветеранів хочуть долучитися до змагань.
«Якщо минулого року ми бачили в основному людей з легкими пораненнями, то на відкритті другого сезону в Дніпрі було більше ветеранів з ампутаціями, з подвійними ампутаціями. І це те, задля чого ми й почали наші заходи. Наша мета – залучити якомога більше ветеранів до заняття фізкультурою та спортом. На нашу думку, це найкращий засіб реабілітації та соціалізації», – сказав Василь Вірастюк.
Перший заступник голови Полтавської обласної ради Олександр Лемешко наголосив, що в умовах війни напрямок реабілітації ветеранів є пріоритетним для влади Полтавської області.
Центрі ветеранського розвитку був відкритий за сприяння Мінветеранів на базі Національного університету “Львівська політехніка”. Підтримати, допомогти, а також забезпечити професійну реінтеграцію ветеранів та їхніх родин – таке головне завдання Центру, інформує пресслужба Мінветеранів.
У закладі за спеціально розробленими освітніми програмами можна здобути новий фах, підвищити рівень своїх професійних навичок, а також втілити у життя свої підприємницькі ініціативи. Крім того, можна отримати психологічну та правову підтримку в межах переходу від військової служби до цивільного життя. Зокрема, тут працюють юристи, які самі є ветеранами війни. Відтак, у них уже є досвід вирішення різних проблем.
Центр ветеранського розвитку при “Львівській політехниці” обладнано сучасною офісною та комп’ютерною технікою, він відповідає вимогам інклюзії та безбар’єрного простору. Сюди можуть звертатися ветерани війни, члени їхніх сімей, а також родини загиблих Захисників і Захисниць.
Детальніша інформація про можливості Центру ветеранського розвитку – за контактами:
ГО «Центр зайнятості Вільних людей» оголошує набір компаній та організацій Київської області для участі в проєкті «Навігація повернення ветеранів: професійні рішення для компаній». Про це повідомили на каналі Боярської МТГ.
У межах проєкту компанії не лише навчаться комунікувати та працювати зі своїми мобілізованими працівниками, але й розумітимуть як наймати працівників ветеранів, отримають інструменти та дієві поради, які сприятимуть поверненню та реадаптації ветеранів на роботу.
ГО запрошує HR-ів, працівників відділів кадрів та керівників підрозділів, в яких працюють ветерани, взяти участь у першому етапі проєкту — базовій навчально-консультаційній програмі.
Вона складатиметься з 2 тренінгів:
«Особливості комунікації та ефективної взаємодії з ветеранами»,
«Як розробити дієву програму реінтеграції ветеранів у компанію: підходи, принципи, інструменти».
Курс для співробітників “Герої поруч” розробила та запровадила група Метінвест спільно з Академією ДТЕК. У межах першої хвилі програма охопить 1200 керівників підприємств компанії у регіонах присутності. Про це повідомили у пресслужбі компанії.
За даними пресслужби, наразі майже 400 співробітників після демобілізації повернулися до роботи, і компанія вважає за свій обов’язок допомогти їм на шляху повернення до цивільного суспільства.
Це перша подібна за змістом і наповненням навчальна програма в Україні. У розробці курсу “Герої поруч” брали участь понад 20 експертів: керівників Метінвесту, спеціалістів у галузі психології та управління персоналом, військових психологів. Крім того, долучилися і самі ветерани. Вони поділилися своїм досвідом та дали слушні поради.
Під час розробки курсу були використані напрацювання найкращих іноземних корпоративних програм, направлених на підтримку ветеранів. Курс «Герої поруч» передбачає різні формати навчання: електронні тренажери, інфографіку, відеоуроки тощо.
Зараз програму проходять 1200 керівників. Навчання охопить керівників усіх рівнів і відбуватиметься у кілька етапів. Незабаром буде розроблено адаптовану версію програми для всіх співробітників Метінвесту з тим, щоб всі колективи підприємств отримали відповідні знання.
“В компанії створюється ціла екосистема інтеграції ветеранів до мирного життя. Приділяється увага здоров’ю та психоемоційному стану демобілізованих працівників. Водночас ми розуміємо, наскільки важливою в цьому процесі є роль команди – колег, які щодня оточуватимуть ветеранів на робочому місці. Тож навчальний курс «Герої поруч» дасть співробітникам більш глибоке розуміння, з якими труднощами та потребами стикаються наші захисники, і як правильно їм допомогти, — сказала Тетяна Петрук, директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом Групи Метінвест.
Комунальний заклад “Дім Воїна”, Івано-Франківської міської ради, знайшов можливість, щоб військові та ветерани війни відвідували заняття з плавання в басейні Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.
Про це розповіло видання “Вікна” з посиланням на Департамент молодіжної політики та спорту.
Заняття планується розпочинати щочетверга о 10:00 за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15 (Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, спорткомплекс імені А.П. Гемби).
Для відвідування басейну необхідні:
довідка від сімейного лікаря для відвідування басейну;
фотографія 3×4 для оформлення перепустки.
Потрібно також підготувати: купальний костюм; гумові тапочки; шапочку та окуляри для плавання; рушник і гель для душу.
Охочим відвідувати басейн необхідно зареєструватися заформою.
В місті Дніпро, 10 лютого 2024 року, відбулися змагання серед ветеранів війни та військовослужбовців «Сильні України». Учасники змагалися у чотирьох адаптивних дисциплінах: веслування на тренажері, жим лежачи, аеробайк та ривок гирі, інформує РУДАНА.
Змагання «Сильні України» організувала Федерація стронгмену України (ФСУ) за підтримки Дніпропетровської обласної військової адміністрації, членів парті «Слуга Народу», а також меценатів. Головним суддею змагань був нардеп-Слуга_Народу, почесний президент ФСУ, чемпіон світу зі стронгмену Василь Вірастюк.
У ветеранських змаганнях помірялися силами 130 учасників. Військові змагалися у чотирьох видах спорту: жим на рази 60/30 кг за 1 хв, айрбайк 30 ккал на час, веслування на тренажері 100 сек та «ривок гирі» 16/24 кг за 2 хвилини.
Захід у Дніпрі відкрив другий сезон «Сильних України». Організатори обіцяють, що цього року подібні змагання пройдуть в Одесі, Тернополі, Хмельницькому, Кропивницькому.
Перший сезон «Сильні України» пройшов у 2023 році в Полтаві, Житомирі, Ужгороді та Рівному.
На форумі «Психосоціальні послуги: об’єднання та розвиток», начальник Львівської ОВА Максим Козицький наголосив на необхідності систематизації роботи профільних міністерств щодо підтримки військових, ветеранів та їхніх сімей.Також він підкреслив ,що не треба не надіятися лише на волонтерські та благодійні ініціативи.
«Дуже багато ініціатив щодо психосоціальної підтримки стартувало з сімей, громад, від волонтерів, які далі підтримувалися ОВА. Але дуже нам за ці два роки не вистачало державної політики у соціальній та ветеранській сферах… Ініціативи – це звичайно добре: ми розвинули центри координаційної підтримки, які підхопили благодійники, волонтери, міжнародні партнери, церкви, а далі міністерство – і ця робота почала масштабуватися на всю Україну. Тепер ми маємо скоординовану діяльність роботи центрів. Тепер маємо зрозуміти, що таке ТЦК та СП та до чого тут соціальна підтримка, коли в основному мова йде лише про мобілізацію. Ми готові стати пілотною областю, щоб при центрах комплектування нарешті запрацювала соціальна послуга. Давайте подумаємо, яка система в нас уже існує – ТЦК та СП, Центри зайнятості, ЦНАПи тощо, і нарешті зрозуміємо, чи ветеранська політика є частиною соціальної, чи, може, окремою», – зазначив Козицький.
В свою чергу Оксана Коляда, модератор панелі «Психосоціальна послуга – потреби, пропозиції, рішення на національному рівні», координатор Коаліції ветеранських просторів, відповіла: «Коли розробляли ветеранську політику, то чітко розуміли, що ветерани – це громадяни України, які зазвичай мають різні статуси: часто ВПО, військовополонених чи осіб зі складними життєвими обставинами, але політика щодо них може стати драйвером у процесах для інших українців, які постраждали внаслідок війни».
Разом з тим, координатор відмітила ,що ветеранська політика точно не може бути лише частиною соціальної політики, бо тут також іде мова про національну безпеку, людський капітал і формування нашої модерної нації, бо ми стали «нацією захисників», як для себе, так і для світу.
Міський Голова Львова Андрій Садовий наголосив на тому, що Львів ніколи не чекав вказівок від держави, а навпаки стимулював до прийняття рішень на урядовому рівні, самостійно заручаючись підтримкою міжнародних партнерів.
«Українці мають всередині те, що змушує рухатися і робити роботу. Бо згадуючи лютий 2022 року, коли була атака, і люди приїздили до Львова, не було вказівок з Києва чи міністерств, а була велика самоорганізація людей, і це шокувало багатьох іноземців. Модульні містечка, гуманітарні склади, перші поранені, лікування і протезування, реабілітаційні зали і ментальні центри, відновлення зруйнованих росіянами будинків, житло для поранених, залучення багатьох міжнародних ініціатив і мережа незламних міст – це все у Львові, і ми не зупиняємося, ми продовжуємо робити свою роботу. Сьогодні не буде великих команд і вказівок – ми повинні самі працювати в кожній громаді».
Підводячи підсумки, віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук підкреслила,що історично так сталося, ще до повномасштабної війни, що Львівщина, як прикордонна область з ЄС, має дуже хороший потенціал до співпраці з міжнародними організаціями, урядами, місцевим самоврядуванням за кордоном. Тому тут так швидко знайшли канали комунікації зі світом і стали робити те все, що мала б робити держава.
«З однієї сторони, я хочу подякувати Максиму Козицькому за конструктивну критику уряду, бо, в першу чергу, дійсно, люди мають розуміти, якою є політика щодо соціальної та ветеранської сфер. З іншої сторони, щодо слів Андрія Садового, підтримую, що громади мають у цій ситуації брати владу в руки і підтримувати, допомагати, відбудовувати, бо це наша земля і наші люди», – сказала Верещук.
Основна мета форуму у Львові «Психосоціальні послуги: об’єднання та розвиток» була об’єднати партнерів, надавачів психосоціальних послуг, та проговорити проблеми, які виникають при наданні послуг у координаційних центрах, у громадах, поділитися опрацьованими рішеннями та підходами. На заході зібрались майже 300 учасників, серед яких надавачі психосоціальних послуг комунального, приватного сектору та міжнародних партнерів, а також очільники національного та обласного рівня.
У Кривому Розі провідні фахівці з охорони праці та промислової безпеки, керівники дирекцій з персоналу, начальники структурних підрозділів криворізьких підприємств Метінвесту, металургійного комбінату Арселор_Міттал Кривий Ріг та Полтавського ГЗК Ferrexpo, обговорили питання по реінтеграції ветеранів війни з фокусом на безпеку праці. Організатором заходу виступив Інгулецький гірничо-збагачувальний комбіна, повідомило видання РУДАНА.
Понад 3 тисячі працівників криворізьких ГЗК Метінвесту вступили до лав Збройних сил України від початку повномасштабної війни. Поступово демобілізовані з війська ветерани і ветеранки повертаються на свої підприємства. Проте надзвичайно стресові умови, в яких вони перебували, вплинули на їхнє ментальне здоров’я та сприйняття питань безпеки. Нині завданням кожного відповідального роботодавця є створення належних умов для адаптації і соціалізації всіх, хто нині захищає країну, а вже завтра повернеться на виробництво.
Учасники поділилися досвідом та наробками, як вже сьогодні допомогти людям, які повертаються на виробництво, внутрішньо стабілізуватися і реалізуватися у цивільному житті. Визначали зони відповідальності служб з персоналу, охорони праці, медпрацівників, які мають супроводжувати ветерана від військової частини до повної адаптації його на промисловому підприємстві.
Під час спільної роботи учасники також ознайомились з досвідом організації менеджменту ментального здоров’я в іноземних компаніях. Обговорили роботу з ментальними ризиками та програми навчань основам психології на підприємствах. Кращі практики в роботі з ветеранами планують систематизувати і застосовувати в колективах.
