Український ветеранський фонд (УВФ) проводить онлайн-опитування ветеранів та ветеранок, а також чинних військовослужбовців ЗСУ щодо їхніх актуальних потреб та бачення можливостей для кар’єрного і професійного зростання. Мета опитування – дослідження потреб ветеранів та ветеранок у сфері зайнятості.
Анкетування передбачає такі напрямки:
– які варіанти професійного розвитку Ви б хотіли обрати у цивільному житті;
– з якими викликами та перешкодами можете при цьому зіткнутися;
– наскільки ефективні, на Вашу думку, державні інституції, які мають сприяти професійному та кар’єрному розвитку ветеранів у цивільному житті, та що потрібно поліпшити у роботі таких інституцій.
Щоб долучитися до опитування, необхідно перейти за ПОСИЛАННЯМ і надати відповіді на запитання в анкеті. Опитування повністю анонімне.
В Україні, як і в багатьох інших країнах, ветерани залишаються однією з найбільш вразливих груп. Їхні історії та потреби часто ігноруються, а в суспільстві простежується тенденція замовчування теми інвалідності, пов’язаної з війною. Це не лише позбавляє ветеранів належної уваги та підтримки, але й веде до їхньої соціальної ізоляції.
Ці ж висновки підтверджуються соціологічним дослідженням, про сприйняття людей з інвалідністю, яке провела група “Рейтинг” в рамках проекту “Центр експертизи у сфері прав людей з інвалідністю”. Зокрема у дослідженні йдеться, що хоча 90% згодні з тим, що люди з інвалідністю можуть вести активне життя, як і люди без інвалідності, схоже, що відповіді давалися з урахуванням соціальної бажаності, намаганням представити себе з найкращого боку.
Хоча респонденти стверджують, що відчувають комфорт і підтримують інтеграцію людей з інвалідністю, показники соціальної стигматизації відображають іншу реальність, що свідчить про невідповідність декларованої позиції та реального ставлення суспільства, яке не завжди готове приймати ветеранів, в тому числі осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Такі щоденні прояви ігнорування та дискримінації, як скасування замовлень таксі, коли водій дізнається про пасажира на кріслі колісному, небажання адаптувати житлові комплекси, а також рекомендації уникати реальності про інвалідність в загальному інформаційному просторі, свідчать про глибокі соціальні бар’єри. Ці випадки є не лише безпосередніми проявами дискримінації, але й відображають загальну тенденцію у суспільстві ігнорувати проблеми, потреби та права людини, зокрема, ветеранів та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Розв’язання цих проблем вимагає змін не лише у законодавстві та державній політиці, але й переосмислення громадянами своїх стереотипів та упереджень, щоб побудувати справді інклюзивне суспільство.
Сучасне українське суспільство, заглиблене в питання власного добробуту, часто забуває про тих, хто пожертвував своїм здоров’ям заради свободи та безпеки країни. Загалом – 23% сподіваються, що у наступний рік їхнє особисте економічне становище покращиться, 41% вважають, що воно не зміниться, 21% – мають песимістичні погляди щодо цього.
Позитивніші оцінки стану власного економічного становища спостерігаються серед мешканців Заходу і Центру, молодших респондентів, тих, хто працює, та особливо тих, хто знайшов нову роботу. Майже такі ж тенденції й щодо оцінки майбутнього. Цікаво, що відносно вище майбутнє економіки України оцінюють мешканці Півдня.
Держава, звісно, виконує важливу роль у наданні підтримки та ресурсів для реабілітації ветеранів. Проте виховання громадянської свідомості та формування моральних цінностей є завданням, яке не може бути повністю покладене на плечі держави. Суспільство має самостійно розвивати емпатію та відповідальність перед тими, хто захищав, захищає і зазнав чи не найбільших втрат у війні.
Українські медіа та громадські організації відіграють ключову роль у зміні ставлення до осіб з інвалідністю, до ветеранів війни в цілому. Важливо не лише підкреслювати їхній героїзм, але й розповідати про реальні проблеми, з якими вони зіштовхуються кожного дня. Історії про успішну соціальну адаптацію, психологічну підтримку, і про те, як суспільство допомагає їм знову відчути себе повноцінними членами громади – є основоположними для подальших якісних змін.
Нещодавнє опитування показало зміну в сприйнятті суспільної згуртованості в Україні. За даними опитування, у 2022 році показник згуртованості нації становив 87%, натомість уже до грудня 2023 року він знизився до 64%. Це свідчить про зміну суспільних настроїв та потенційну втрату єдності в обличчі спільних викликів.
В цьому контексті, ініціативи на місцевому рівні, такі як створення спеціалізованих центрів допомоги, організація заходів для підвищення обізнаності громадськості, та надання можливостей для самореалізації ветеранів, можуть мати значний вплив.
Ключ до розв’язання цієї проблеми лежить не лише в руках держави, але й кожного громадянина. Сприйняття осіб з інвалідністю внаслідок війни як повноцінних членів суспільства, готовність сприймати їхні нові фізичні стани та визнавати їхній внесок у захисті країни – це те, що може змінити ситуацію.
Ветерани та особи з інвалідністю внаслідок війни – це не лише учасники бойових дій, але й люди, які мають право на повагу, розуміння та гідне місце в суспільстві. Вони заслуговують на те, щоб їхній внесок в незалежність не був забутий, а їхній голос – почутий.
Враховуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що ставлення суспільства до ветеранів має значний вплив на загальний стан країни, особливо у часи, коли вона переживає війну. Це сприйняття безпосередньо впливає на політику країни, адже саме суспільство формує та впливає на державні рішення.
Ігнорування суспільством проблем ветеранів, в тому числі осіб з інвалідністю внаслідок війни, не лише поглиблює соціальну проблематику, але й може мати непередбачувані наслідки для майбутнього захисту країни. Ігнорування історії, зокрема минулих помилок, відкриває шлях до їхнього повторення. Саме тому важливо, щоб суспільство активно усвідомлювало та вирішувало ці виклики, аби зберегти міцність та цілісність нації.
Забувати про тих, хто віддав найцінніше заради країни та свободи, означає повторювати помилки минулого. Не можна допустити, щоб фраза “В СРСР інвалідів немає” стала символом нашого часу. Це крихка доріжка, яка може призвести до непоправних наслідків для суспільства в цілому.
Руслана Величко-Трифонюк, в. о. виконавчої директорки Українського ветеранського фонду.
Понад 10.200 співробітників Укрзалізниці воюють у лавах Сил оборони України. З них 1.000 ветеранів повернулися додому, і ця цифра постійно зростає. У 2023 році в “Укрзалізниці” для працівників, які повертаються з війни, започаткували програму “Інклюзивна залізниця: Працевлаштування”. “Наша найголовніша місія під час війни — підтримувати мобілізованих залізничників та бути з ними постійно на звʼязку. Також створити всі умови для поновлення тих, хто повертається з війни, а всім мобілізованим — впевненість, що вони потрібні та їх чекають на роботі. У цьому процесі ключове — виявити проблемні точки на шляху адаптації та знайти інструменти для їх вирішення. Це стосується особливо тих ветеранів, які набули інвалідність. Ми робимо все, щоб вони повернулися на робоче місце й реалізувалися, і ми разом з ними ставали ще сильнішими”, — розповівголова правління АТ “Укрзалізниця” Євген Лященко.
Програма спрямована на повернення демобілізованих залізничників та залізничниць до роботи й надання їм підтримки на кожному етапі адаптації. Ініціатива вже допомогла понад 800 ветеранам успішно повернутися до професійної діяльності.
Однією з ключових складових програми адаптації є створення Центру адвокації, який забезпечує підтримку та захист інтересів ветеранів. Спеціалісти Центру, спілкуючись із ветеранами, супроводжують їх на всіх етапах повернення до роботи (від підтримки під час реабілітації до підготовки робочого місця або зміни посади).
Програма також включає:
комунікацію з військовими, які ще знаходяться на службі, допомогу в разі отримання поранення;
надання медичних, психологічних, юридичних консультацій ще до початку поновлення на роботі;
формування алгоритму визначення посади та функціоналу, які найкраще відповідають потребам ветерана;
надання фінансової допомоги та пільг, зокрема збереження середнього заробітку;
консультації керівників та колег ветерана, проведення для них соціально-психологічних тренінгів задля якісної комунікації, побудови взаємин та сприяння успішній реабілітації працівника;
психологічна підтримка для подолання емоційних труднощів, яка доступна ветеранам за необхідності.
У межах програми діє “Мобільна психологічна допомога”. Працівники мобільних бригад надають першу психологічну допомогу ветеранам. За необхідності можуть надавати направлення до вузькопрофільних відділень.
На майбутнє в Укрзалізниці планують створення мультидисциплінарного реабілітаційного відділення для допомоги ветеранам-залізничникам, надалі – й іншим ветеранам України, які цього потребуватимуть.
Також в планах розвиток спільноти ветеранів Укрзалізниці, які брали безпосередню участь у бойових діях і вже пройшли шлях повернення до роботи. Їхній досвід допоможе більш ефективно реагувати на проблемні ситуації, з якими стикаються ветерани.
У місті Дніпро півтори сотні людей вийшли з плакатами з закликами повернути рідних з російського полону. Учасники акції з плакатами й прапорами вишикувалися вздовж проспекту Слобожанський на лівому березі міста. Цього разу акція була мовчазна і відбувалася без ходи. Усі емоції та заклики рідні розмістили на плакатах, які тримали в руках, інформує кореспондентка Суспільного.
“На акцію підтримки зібралися усі родичі військовополонених. Це не лише рідні військових Маріупольського гарнізону, а й з острова Зміїний, Бахмутського напрямку. У цьому унікальність нашої дніпровської групи — ми підтримуємо усіх полонених. З кожним разом нас стає все більше: починали ми десь з 60 людей, нині десь 120”, — розповіла співорганізаторка акції Наталія Коломенська.
У 25-річної Дар`ї у російському полоні перебуває брат. Жінка розповіла: чоловік з перших днів повномасштабного вторгнення мобілізувався до Збройних сил України. Служив розвідником на Донецькому напрямку, там і потрапив у полон.
“Вже 22 місяці він у полоні. Інформації мінімум. Знаємо, що він у місцях позбавлення волі. Коли відбувається обмін полоненими, то тоді від побратимів дізнаємося крихти інформації. Знаємо, що не доїдають, що їх там катують… Знаємо, що вони там в інформаційній бульбашці, їм нічого не відомо про їхніх рідних”, — говорить Дар`я.
У 25-річної Дар`ї у російському полоні перебуває брат. Фото: Суспільне Дніпро
“Наразі наші хлопці перебувають в полоні, ми боремся до останнього, поки не буде кожного звільнено. Рік тому ми побачили відеозвернення від мого брата, отримали лист. Він писав, що усі хлопці тримаються, хочуть додому й вірять, що всі вони будуть скоро вдома”, — сказала сестра військовополоненого Оксана Шрамко.
Сестра військовополоненого Оксана Шрамко. Фото: Суспільне Дніпро.
За даними спеціальної комісії при Міністерстві реінтеграції, в російському полоні перебуває 3,5 тисячі військових.
У Львові в 2024 році розпочнеться нова ініціатива підтримки військовослужбовців-учасників бойових дій та членів сімей загиблих військових. Програма спрямована на створення умов для занять спортом, оскільки це ефективний засіб підтримки фізичного і психологічного здоров’я, а також соціальної адаптації.
Половину абонемента оплачуватиме місто, а іншу – сам фітнес-клуб.
Управління спорту ЛМР повідомило, що програма передбачає відшкодування передбачатиме відшкодування визначеним категоріям витрат на оплату тренажерного залу та/або його аналога. 50% від загальної вартості буде компенсовано з міського бюджету, іншу половину покриватимуть клуби.
Керівниця відділу спорту військових Орися Демʼянюк зазначає : «На сьогодні ми вже налагодили співпрацю з найбільшими клубами міста, серед яких “Бронкс”, “Олімп”, “Три стихії”, “Спорт Лайф”, “Колізей”, “Адреналін”, “Леофіт”, “Ліга”. Ми запрошуємо і інші клуби нашого міста долучитися до програми, та разом творити добро».
Також ЛМР запрошує до співпраці інші клуби. Щоб долучитися до програми, потрібно заповнити кілька документів, доступних за посиланням, та надіслати на електронну адресу sport.lmr@gmail.com.
Військовим, які хочуть скористатися програмою від ЛМР, потрібно телефонувати за номером 032 297 58 74, де їм нададуть повний перелік клубів-учасників програми та проінструктують щодо необхідних документів.
У Кременчуцькій філії Полтавського обласного центру зайнятості презентували новий освітній проєкт. Німецьким партнером стала організація «Sequa». Вона опікується розвитком освіти та сприянням економіці у різних країнах світу. За грантові кошти ветерани та інваліди війни, ВПО зможуть опанувати ще одну професію.
Керівниця проєкту «Sequa» в Україні Анастасія Тульке вважає, що біженці дуже часто не можуть знайти на місцях свого перебування роботу за попередньою освітою, шукають нові види зайнятості. Особливо жінки від цього страждають. Ми хочемо нашим проектом відреагувати на цю ситуацію. Для того, щоб отримати перекваліфікацію, підвищення кваліфікації, отримати інші професії, щоб ці люди отримували кращі шанси на ринку праці України.
Проєкт «Sequa» триватиме півроку. За цей час на базі обраних училищ Полтавщини організують курси. Навчання триватиме від 8 до 16 тижнів, залежно від спеціальності. Це будуть технічні професії — зварювальники, швачки, автослюсарі, фахівці з монтування та обслуговування сонячних панелей. До травня 2024-го новій професії планують навчити до 140 жителів області.
У Рівненському обласному госпіталі ветеранів війни запрацював зал асистивних технологій. Це сприятиме ефективній реабілітації військових із складними черепно-мозковими та спінальними травмами. Про це інформує пресслужба Рівненської обласної державної адміністрації.
«На сьогодні з пацієнтами у новому залі працює мультидисциплінарна реабілітаційна команда. Зокрема лікарі фізичної та реабілітаційної медицини та фізичні й ерго терапевти. Вони навчають військових, які отримали важкі поранення, користуватись кріслами колісними та самообслуговуванню», – зазначив керівник медзакладу Андрій Бурачик.
Зал складається з кабінету асистивних технологій, зони для навчань, а також складу і першої в Україні майстерні візків.
«Тут ми тренуємось долати перешкоди, які існують у реальних умовах. На лікування я потрапив у лежачому стані, а наразі вже повноцінно пересуваюсь на кріслі. Хоча досі складно піддаються деякі сходинки та круті пандуси», – розповів військовослужбовець Роман, який наразі проходить реабілітацію.
Втілити цей проєкт вдалося за співфінансування ВООЗ та обласного бюджету.
На засіданні Міжвідомчої комісії при Мінветеранів, яка розглядає матеріали про надання статусу учасника бойових дій (УБД), прийнято 38 позитивних рішень для цивільних осіб – добровольців. Про це повідомила Міністр у справах ветеранів України Юлія Лапутіна.
Йдеться про українських Захисників і Захисниць – цивільних осіб, які в перший місяць повномасштабного російського вторгнення – з 24 лютого по 25 березня 2022 року – самостійно або у складі добровольчих формувань стали на захист України, проте не були оформлені до складу будь-яких військових формувань або правоохоронних органів.
Загалом на сьогоднішній день прийнято 118 рішень та відповідно вручені посвідчення УБД, які дають можливість користуватися соціальними гарантіями, розповів директор Департаменту соціальної роботи Мінветеранів Руслан Приходько.
При Мінветеранів працює Міжвідомча комісія, яка приймає документи для присвоєння таким особам відповідного статусу. Як отримати статус УБД після 24 лютого 2022 року: хто має право, куди звертатися, перелік документів – дивіться за посиланням.
Майстерню гончарного ремесла у селі Хотів на Київщині заснував ветеран Володимир Довган та його дружина Оксана. У магії гончарства Володимир вже понад 30 років і, як ніхто інший знає, що глина здатна лікувати. І саме гончарство допомогло Володимиру після демобілізації й тепер допомагає іншим ветеранам та ветеранкам.
Подружжя стало переможцями конкурсної програми #Варто 2.0 від Українського ветеранського фонду та отримало кошти на розбудову своєї унікальної гончарні. Нещодавно артрезиденція відчинила свої двері.
Роботи ще багато – попереду ремонт. Проте потрібно жити тут і зараз. Потрібно радіти кожному дню та кожній можливості. Ось і ми радіємо, що вже маємо стіни, дах, вікна нашої оновленої майстерні та непереборне бажання рухатись вперед.
Вже маємо місце, де зустрічати гостей та влаштовувати майстер-класи. Колядники по-справжньому заколядували наш простір на процвітання та добру долю, прийшли наші добрі друзі й разом ми відзначили цей день. А далі – працюймо та розвиваймося!”, – повідомила у розмові з кореспондентом УВФ Оксана Довган.
Попереду в артрезиденції подружжя Довганів безліч заходів, зустрічей, проєктів, вишуканих горняток, тарілок, наповнених силою давнього українського ремесла.
У звʼязку з прийняттям Верховною Радою закону України від 08.12.2023 № 3505-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення будівництва та експлуатації Національного військового меморіального кладовища” через місяць, 9 грудня 2024 року, на засіданні Уряду було визнано постанову Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 № 348 “Про утворення Організаційного комітету з питань створення і забезпечення функціонування Національного військового меморіального кладовища” такою, що втратила чинність.
Закон України від 08.12.2023 №3505-IX надає можливість перепоховання на Національному військовому меморіальному кладовищі Героїв України, які, починаючи з 2014 року, нагороджені орденом “Золота Зірка”; перепоховання видатних борців за незалежність України у 20 столітті за рішенням та у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, перепоховання осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та поховані на тимчасово окупованих територіях; а також осіб, урна з прахом яких похована в колумбарії інших кладовищ.
У зв’язку з цим на сайті Мінветеранів повідомили, що триває громадське обговорення проєкту постанови Кабінету Міністрів України “Про утворення Координаційної ради з питань створення та функціонування Національного військового меморіального кладовища”.
Утворення Координаційної ради з питань створення та функціонування Національного військового меморіального кладовища, як консультативно-дорадчого органу Кабінету Міністрів України, передбачено під головуванням Міністра у справах ветеранів України.
Основним завданням діяльності Координаційної ради буде забезпечення координації дій органів виконавчої влади з питань створення та функціонування Національного військового меморіального кладовища.
