Сторінка 17 – Новини ветеранів зі всієї України

Інноваційні методи покращення психічного здоров’я ветеранів

Війна залишає не лише шрами, а й невидимі травми, які порушують сон, забирають радість, а часом й бажання жити. Після звільнення зі служби у багатьох ветеранів діагностують тривожні та депресивні розлади, порушення адаптації, розлади поведінки, посттравматичні стресові розлади (ПТСР). Традиційні методи лікування психічних розладів не завжди допомагають, тому українські лікарі впроваджують інноваційні методи терапії для покращення ментального здоров’я ветеранів.

Кетамін-асистована терапія

Кетамін – це антисептичний та анестезуючий засіб, який використовують в медицині для наркозу. У невеликих дозах кетамін має позитивний вплив на мозок і покращує здатність нейронів створювати нові зв’язки. Наукові дослідження показали ефективність застосування кетаміну для лікування резистентної депресії.

У Центрі психічного здоровʼя та реабілітації ветеранів «Лісова поляна» при Міністерстві охорони здоровʼя України використовують кетамін в психологічно-асистованій терапії. Психіатр «Лісової поляни» В’ячеслав Заїка пояснює принцип дії кетаміну:

«Я не хочу асоціювати кетамін з наркотичною речовиною, тому що він має низьку наркогенність. Його можна назвати психотропною речовиною. Він дозволяє сприймати речі, емоції, відчуття в такому вигляді, що вони змінюють свій контекст. Кетамін діє і на психічну, і на фізичну сфери людини. І в цьому його унікальність. Його вплив на фізичну сферу, в першу чергу, у підвищенні нейропластичності мозку, покращення нейрофізіологічних характеристик нервової системи. Це вкрай важливо в плані лікування комоційних травм і контузій. Це досить перспективно з точки зору неврології. І другий аспект: вплив на психічну сферу проявляється таким чином, що за рахунок своїх психоделічних ефектів він мобілізує психічну сферу, покращує опрацювання травматичних досвідів, покращує взагалі психотерапевтичне навчання», – говорить лікар.

Завдяки своїм властивостям кетамін з великою ефективністю працює при депресивних, тривожних розладах, зменшує суїцидальні думки і поведінку, а також гарно працює зі стрес-асоційованими розладами (ПТСР, розладами адаптації).

Заступниця директора з психологічного напряму ДЗ «Лісова Поляна» Леся Бондаренко розповідає, що кетамін використовується в контрольованих умовах за протоколом, який затверджений в закладі, і не несе ніякої шкоди. Кетамін настільки безпечний, що він для наркозу може застосовуватись навіть для немовлят. В анестезії доза кетаміну значно більше, ніж коли ми використовуємо в психологічно-асистований терапії. Але кетамін підходить не всім. Основними протипоказаннями для кетамін-асистованої терапії є гострі психічні захворювання, епілепсія, інфаркт, інсульт. Перед початком терапії ветерани проходять ретельний огляд у лікаря-психіатра, який може призначити кетамін або інші засоби лікування. Якщо пацієнту призначається кетамін, то під час лікування він постійно знаходиться під наглядом психіатра і психолога, які контролюють його стан.

Леся Бондаренко зазначає, що кетамін не є чарівною пігулкою, яка миттєво полегшує стан, але він діє швидше, ніж традиційні засоби лікування депресії (антидепресанти).

«Я просто такий метафоричний приклад приведу. Якщо ми кидаємо камінчик у воду, у нас зазвичай з’являються кола на воді. Ці кола – це такі емоційні прояви нашого стану. Але причина цього стану – цей камінчик, який лежить десь на глибині. І психотерапевт поступово в психотерапії доходить до цього камінчика. І вже коли ми познайомились з цим камінчиком, ці кола у нас вирівнюються. А кетамін дає досить швидкий доступ до цього камінчика», – психологиня пояснює, як працює кетамін.

Кетамін може покращити сон, підняти рівень енергії та знизити тривожність. Також є позитивна динаміка у людей з ПТСР. Вільгельм Вітюк, ветеран російсько-української війни, ділиться своїм досвідом після кетамін-асистованої терапії:

«Відчуваю більше усвідомлення і подальшого розвитку свого життя. На багато речей дивишся по-іншому. Ті питання, які тебе бентежили і ти не знав на них відповідь, взагалі, що робити з цим, то воно більше прояснюється в кращу сторону. Воно саме по собі не вирішує питання, але усвідомлення цього питання і відповіді на нього вже присутні. Із позитивного – повернулася муза, повернувся писати вірші. Коли з’являються час, можливість і бажання на поезію, то це гарний знак. Це найвищий розвиток мозку – писати щось з голови», – говорить ветеран.

Олена Герасим’юк, парамедикиня добровольчого батальйону «Госпітальєри», розповідає, що завдяки кетаміну їй вдалося повернути барви у своє життя.

«Не скажу, що це легка прогулянка. І не скажу, що це про відпочинок. Це дійсно про перепрацювання свого досвіду, своєї реальності на іншому рівні. І до цього треба бути готовим. Якими би тяжкими не були ці досвіди, якими би багатогранними не були ці сесії, я можу сказати одне: у фіналі вони давали відчуття полегшення. Більше того, вони давали відчуття фізичної основи», – жінка пояснює про свій досвід кетамін-асистованої терапії.

Ксенонотерапія

Ксенон (Xe) – благородний газ, що в низьких концентраціях входить до складу земної атмосфери. Завдяки своїм фізико-хімічним властивостям цей елемент застосовується в промисловому освітленні, лазерній техніці, а також як високоефективний компонент ракетного палива. У медичній практиці ксенон використовується як сучасний інгаляційний анестетик. Порівняно з традиційними загальними анестетиками, він має мінімальний рівень токсичності та характеризується низькою частотою системних побічних ефектів.

Терапевтична цінність ксенону полягає в його комплексному впливі на центральну та периферичну нервові системи. Важливою перевагою препарату є повна відсутність ризику формування фізичної чи психічної залежності. Особливу перспективність ксенон демонструє як потужний нейропротектор, що дозволяє застосовувати його в комплексній терапії черепно-мозкових травм, мігрені, а також резистентних хронічних і нейропатичних больових синдромів. Крім того, його властивості затребувані в психіатрії для лікування тривожно-депресивних розладів та абстинентних станів.

Медичний центр «Ксеніум» спеціалізується на лікуванні захворювань ЦНС, опорно-рухового апарату, хімічних залежностей за допомогою медичного ксенону. Центр є клінічною базою Кафедри медицини невідкладних станів Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика і використовує лише доказові методи лікування.

Клінічні спостереження показали ефективність терапії медичним ксеноном для зменшення фантомних болей, мігреней, проявів ПТСР і депресії. Інгаляції з ксеноно-кисневою сумішшю можуть застосовуватися також з метою підвищення працездатності, відновлення сил і зняття нервової напруги.

Директорка медичного центру «Ксеніум» Олена Мар’янчик говорить, що пацієнти медцентру відмічали після терапії медичним ксеноном покращення сну, концентрації уваги і збільшення рівня енергії.

«У нас був один пацієнт, він дуже красиво описав дію ксенона. Ніби це схоже на те, коли приходиш в якусь кімнату, де багато документів, відкривається вікно і все починає літати. І він каже, що після ксенону у нього таке відчуття, що всі ці папірці лягли туди, куди треба», – Олена ділиться враженнями ветерана після терапії.

За словами директорки, ксенон в медичному центрі – не монотерапія, це інструмент для комплексної терапії, але дуже потужний інструмент. В центрі працюють терапевти, психотерапевти, психіатри, неврологи; лише після консультації з лікарем може бути призначена ксенонотерапія. Існує ряд протипоказань для використання киснево-ксенонової суміші. Інгаляції не рекомендуються при загостренні вірусних, психічних хвороб, при астмі та інших гострих станах.

Як зазначає Олена, на практиці роботи клініки фіксується високий відсоток зниження інтенсивності фантомних болей у ветеранів. Крім того, застосування терапії ксеноном дозволяє суттєво знизити дозування або повністю скасувати прийом сильнодіючих знеболювальних та психотропних препаратів, запобігаючи розвитку медикаментозної залежності.

Офіцер запасу державної прикордонної служби під час захисту Маріуполя був важкопоранений, йому ампутували руку. Після повернення з полону, реабілітації та протезування фантомні болі не проходили, а стандартні методи лікування не діяли.

«Пройшов курс лікування в клініці «Ксеніум», 10 процедур. У результаті цих процедур біль зник. Використовував прегабалін 1500 одиниць, дуже велику дозу. Після процедур прегабалін знизив до нуля. Зараз прегабалін використовую в дуже рідких випадках. Порівнюючи з тим, що було, біль майже не відчувається», – розповідає ветеран про свої результати після ксенонотерапії.

Про зникнення фантомних болей говорять й інші пацієнти клініки «Ксеніум».

«Після невдалого наступу я втратив праву стопу. Це була травматична ампутація стопи, культя боліла, були фантомні болі, вони заважали спати і взагалі жити. Одразу після першого сеансу у мене різко відновився сон. Травми, наркози, ЧМТ, контузії – все воно в комплексі дало те, що сну не було. Ця проблема тривала два роки після травми і вона пройшла вже після першого сеансу в центрі. Я прокинувся відпочивший, такого давно не було. Це відчувалось одразу. Згодом я з дивом помітив, що пропали фантомні й звичайні болі. Після курсу фантомні болі не повернулися», – ділиться своїм досвідом ветеран Олег. Чоловік також зазначає, що після лікування ксеноном у нього покращилися концентрація уваги і пам’ять, він зміг знову сісти за кермо та повернутися до роботи. 

Медичний ксенон дозволений Міністерством охорони здоров’я; методичні рекомендації затверджені вченою Радою НУОЗ України, як метод для лікування неврологічних та психічних захворювань. Але ксенон дуже рідко використовують для терапії ПТСР або депресії через його високу вартість. Препарат не входить до переліку ліків, які надає держава для лікування ветеранів, тому ксенонотерапія для багатьох учасників бойових дій залишається недоступною.

До інноваційних методів лікування ментальних порушень також відносяться медичний канабіс і псилоцибін, але на даний момент немає наукових досліджень, які б підтверджували ефективність цих речовин. Окрім того, психотропні препарати можуть викликати залежність, а передозування призводити до негативних наслідків для здоров’я. Ветеранам рекомендується звертатися для вирішення ментальних проблем лише в заклади, сертифіковані та рекомендовані Міністерством охорони здоров’я.

Мозок – найбільш недосліджений людський орган. Наслідки контузій та ПТСР можуть проявлятися через кілька років після травмуючої події. На сьогоднішній день не існує чарівної пігулки та суперінноваційного засобу для миттєвого вирішення проблем з психікою. Багатьом можуть знадобитися місяці, а то й роки психотерапії. Головне – звертатися до надійних спеціалістів, щоб не нашкодити собі і не погіршити власний стан.  

Ольга Куршевська

Проєкт здійснюється за підтримки National Endowment for Democracy (NED)

На Черкащині ветерани вимагають діалогу з місцевою владою

Ветеранська спільнота Шполянської громади Черкаської області звернулася до державних органів, міжнародних представництв та медіа із заявою про конфлікт із місцевою владою. У зверненні ветерани стверджують, що протягом 2023–2026 років стикаються з відмовами у вирішенні питань, пов’язаних із пільгами, земельними ділянками, допомогою на лікування та підтримкою ветеранського руху.

Документ підписаний від імені ГО СВРУВ «Холодноярські вовки».

За словами авторів звернення, ветерани неодноразово зверталися до Шполянської міської ради щодо ремонту кімнати для ветеранської спілки, допомоги ветеранам та їхнім родинам, а також дружинам загиблих військовослужбовців, та інших питань. Автори заявляють, що у відповідь на звернення окремі представники місцевої влади та депутати нібито дозволяли собі образливі висловлювання на адресу ветеранів.

У зверненні описується конфлікт навколо земельних ділянок у Шполянській громаді. Ветерани стверджують, що значна частина земель передається агропромисловому холдингу LNZ Group, і пов’язують ситуацію з його власником Дмитром Кравченком та депутатом Черкаської обласної ради від ВО «Черкащани» Анатолієм Ткаченком.

Окремий блок стосується земель, які, за твердженням ветеранів, належали померлим мешканцям громад. Автори звернення повідомляють про можливе підроблення документів. Водночас у самому зверненні ветерани висловлюють припущення про подібні випадки також у Смілянській, Лип’янській та Матусівській громадах.

У документі йдеться не лише про земельні питання. Ветерани заявляють про проблеми з недобудованим укриттям у Шполі, заборами води з місцевих водойм і кар’єрів, можливим незаконним бурінням свердловин та розорюванням прибережних захисних смуг. Також автори звернення говорять про продаж комунального нерухомого майна через аукціони та можливе незаконне видалення зелених насаджень у місті.

Ще одне питання стосується створення Консультативної ради при виконавчому комітеті Шполянської міської ради. За словами ветеранів, вони звернулися з ініціативою щодо створення такої ради, однак, як зазначено у зверненні, їх не повідомили про розгляд питання, а склад ради сформували без участі ініціаторів. Автори документа вважають, що таким чином було проігноровано початкову ініціативу бойових ветеранів.

У зверненні ветерани просять державні органи та міжнародних партнерів звернути увагу на ситуацію у Шполянській громаді та сприяти діалогу між ветеранською спільнотою і місцевою та обласною владою. Документ адресований, зокрема, Президенту України, Офісу Президента, Міністерству у справах ветеранів, профільним комітетам Верховної Ради, Уповноваженому Верховної Ради з прав людини, Черкаській обласній та Шполянській міській радам, а також представництвам ЄС, ООН, Ради Європи та посольствам низки країн.

Автори звернення також згадують загибель ветерана Сергія Русінова та чотирьох поліцейських у селі Нехвороща Черкаської області 27 січня 2026 року. Вони наголошують, що конфлікти між ветеранами та представниками влади необхідно вирішувати шляхом діалогу і не допускати їх подальшого загострення. У документі ветерани закликають державні органи відреагувати на викладені ними факти та допомогти забезпечити реалізацію прав ветеранської спільноти.

Ветерани можуть провести 10 днів у спортивному таборі в Карпатах

На Львівщині відкрили реєстрацію на п’ятий реабілітаційно-спортивний табір «Ліга Нескорених». Участь у ньому зможуть взяти 20 поранених ветеранів та військовослужбовців. Табір проходитиме з 1 по 10 жовтня 2026 року на базі Західного реабілітаційно-спортивного центру НКСІУ в селі Яворів Боринської територіальної громади.

Учасники тренуватимуться з п’яти адаптивних видів спорту:

  • велоспорту;
  • плавання;
  • стрільби з лука;
  • настільного тенісу;
  • кросфіту.

До участі запрошують ветеранів та військовослужбовців, які отримали поранення або ураження під час проходження служби. Як зазначив директор департаменту спорту, молоді та туризму Львівської ОДА Роман Хім’як, табір має стати простором для відновлення через спорт та спілкування з побратимами.

Організаційні витрати повністю покриває Львівська ОДА. Для учасників також передбачили трансфер зі Львова.

Реєстрація обов’язкова та триватиме до 22 вересня 2026 року.

Зареєструватися на участь у таборі.

В Одесі ветерани вийшли на акцію через скандал з аспірантурою: вимагають перевірити можливі «фіктивні» навчання

Біля Національного університету «Одеська політехніка» 5 вересня відбулися акції за участю студентів, викладачів та ветеранів. Учасники вимагають перевірити можливе використання аспірантури для отримання відстрочки від мобілізації. Протестувальники наголошують, що право на освіту має залишатися правом, а не використовуватися як спосіб уникнення військової служби.

Учасники акції, зокрема ветерани, виступають проти ситуацій, коли аспірантура може використовуватися для отримання відстрочки без реального навчання. Вони передали адміністрації університету офіційне звернення з вимогою перевірити інформацію про можливі порушення. Протестувальники заявляють, що готові продовжувати акції, якщо не отримають відповідної реакції.

За словами учасників протесту, проблема може стосуватися не лише Одеської політехніки. Якщо порушення підтвердяться, вони закликають перевірити й інші заклади вищої освіти.

Денна форма навчання в аспірантурі дає право на відстрочку від мобілізації. Саме тому питання використання аспірантури для ухилення від військової служби стало предметом уваги протестувальників. Для ветеранів це питання має особливе значення, оскільки вони виступають проти ситуації, коли одні громадяни продовжують виконувати військовий обов’язок, тоді як інші можуть отримувати відстрочку шляхом формального навчання.

Водночас остаточно встановити, чи йдеться про законне навчання або можливі схеми з відстрочками, можуть лише уповноважені державні органи.

Історія з Одеською політехнікою розгортається на фоні попередніх перевірок університету. У 2025 році Державна служба якості освіти проводила позапланові інспекції закладу та його автошляхового коледжу. Тоді перевіряли, зокрема, фінансову діяльність і дотримання вимог пожежної безпеки.

Учасники нинішніх акцій заявляють, що у разі відсутності реакції протести можуть продовжитися та поширитися на інші українські виші.

«Там я знав, навіщо прокидатися»: чому після фронту ветеранам важко звикнути до мирного життя

Повернення з фронту не завжди означає, що людина одразу повернулася до звичайного життя. Військовий може фізично бути вдома, але подумки продовжувати жити там, де залишилися бойові події. Спогади можуть раптово повертатися через звук, запах, розмову, певну дату або навіть пору року. Те, що для інших є звичайною ситуацією, для ветерана може стати нагадуванням про пережите.

Через це іноді виникає дивне відчуття: ніби власний дім більше не відчувається домом.

Когнітивна іммобільність — це стан психологічного «застрягання», коли людина залишається ментально прив’язаною до певного місця, періоду або пережитого досвіду.

Для військового таким місцем може бути фронт. Парадокс у тому, що бойове середовище було небезпечним, але після повернення саме мирне життя може здаватися складнішим. На війні були чіткі завдання, правила та постійна концентрація на тому, щоб вижити.

Вдома все інакше. Тут потрібно знову звикати до сімейного життя, роботи, побуту, планувати майбутнє та будувати нові цілі.

Тому бажання повернутися до побратимів чи звичного військового середовища не обов’язково означає, що людина сумує за небезпекою. Іноді таким чином вона намагається повернути відчуття контролю, сенсу та зрозумілості, яке мала на фронті.

Умовно цей процес можна розділити на кілька етапів.

1. Людина помічає, що минуле нікуди не зникло. Спогади про війну повертаються, а звичайні звуки, запахи чи ситуації викликають сильні емоції. Мирне життя може здаватися чужим, а колишні речі — нецікавими. Ветерану при цьому може бути складно пояснити близьким, чому після повернення додому він не відчуває очікуваного полегшення.

2. З’являється бажання повернути втрачене. Людина може постійно прокручувати в голові події минулого, уникати теперішнього або навіть романтизувати час на війні. Це може супроводжуватися тривогою, гнівом, відчаєм, проблемами зі сном та іншими психологічними труднощами.

3. Поступово з’являється нове відчуття життя. Наступний крок — перестати намагатися повернути минуле та почати будувати життя в теперішньому. Це не означає забути війну чи зробити вигляд, що нічого не сталося. Йдеться про те, щоб пережитий досвід став частиною власної історії, але не визначав кожен день. Людина поступово повертається до своїх цінностей, знаходить нові цілі та знову починає думати про майбутнє.

Після бойового досвіду можуть виникати різні психологічні реакції, зокрема посттравматичний стресовий розлад — ПТСР. Причому деякі прояви можуть з’явитися не одразу після повернення, а через місяці чи навіть роки. На відміну від фізичного поранення, психологічну травму часто не видно. Людина може зовні виглядати цілком нормально, хоча всередині продовжувати переживати наслідки війни.

Саме тому фрази на кшталт «ти вже вдома, забудь про це» або «просто повертайся до нормального життя» не допомагають.

Повернення після фронту — це не один день, коли людина переступає поріг власного будинку. Для когось цей процес може тривати значно довше.

Важливими є безпека, підтримка близьких та доступ до професійної психологічної допомоги. Головне — не вимагати від ветерана забути пережите. Завдання полягає в іншому: навчитися жити далі з власним досвідом так, щоб війна не визначала все життя людини.

Іноді фізично повернутися додому можна за один день. А от відчути, що ти справді знову вдома, може знадобитися набагато більше часу.

У Києві ветерани провели кулачні бої на баржі посеред Дніпра

У Києві відбувся шостий турнір ветеранської ліги кулачних боїв M13 FIGHTS. Цього разу змагання провели просто неба на баржі, пришвартованій біля Річкового вокзалу на Дніпрі. Для учасників на баржі облаштували ринг і подіум. Бійців доставляли до місця проведення човнами. Загалом у програмі турніру було 10 поєдинків.

Про це розповідає РБК Україна.

Змагання відкрили бійці у лицарських обладунках. Після цього глядачі побачили бої у різних дисциплінах. Більшість поєдинків завершилися достроково вже у першому раунді.

Головною подією вечора став титульний бій у ваговій категорії до 77 кг. За чемпіонський пояс зійшлися Владислав «Лавруха» Лавриненко, боєць 1-го корпусу НГУ «Азов», та Владислав Кравчук, представник спецпідрозділу «Тритон» ГУР МО України. Лавриненко має спортивну базу в ММА. Кравчук є чемпіоном України з кікбоксингу.

Поєдинок тривав усі три раунди. У третьому раунді Кравчук отримав нокдаун і відмовився продовжувати бій. У результаті Владислав «Лавруха» Лавриненко захистив чемпіонський титул та отримав головний трофей турніру — золотий автомат АК-47.

Після перемоги боєць присвятив її побратимам, які перебувають у російському полоні.

«Я буду боротися, допоки останній побратим не вийде з російського полону», — сказав Лавриненко після бою.

Ветерани в Україні часто влаштовуються на роботу нижче своєї кваліфікації: у Мінветеранів пояснили причину

Після демобілізації ветерани часто погоджуються на роботу, яка не відповідає їхньому досвіду та навичкам. Однією з причин є те, що військовий досвід складно перевести у зрозумілі для цивільного роботодавця професійні компетенції.

Про це розповіла заступниця міністра у справах ветеранів Юлія Кіріллова у програмі «По живому».

За даними Українського ветеранського фонду, рівень безробіття серед ветеранів становить близько 31%. Однією з головних причин люди називають невідповідний рівень зарплати. Після служби ветеран, який на передовій отримував 100 тисяч гривень і більше, може не знаходити на цивільному ринку роботи з аналогічною оплатою. Через це люди нерідко погоджуються на посади, які значно нижчі за їхній реальний рівень кваліфікації.

Військовий досвід не завжди враховують

Юлія Кіріллова розповіла, що на початку роботи програми спілкувалася з представниками банківського сектору. Вона запитала, на які посади вони беруть ветеранів, які під час служби були снайперами чи артилеристами. За її словами, відповідь була — охоронці.

У Мінветеранів вважають, що проблема полягає у відсутності розуміння, як саме військові навички можна застосувати в цивільній роботі.

Наприклад, снайпер або артилерист має досвід роботи зі складними математичними розрахунками, ухвалення рішень та роботи під тиском. Після відповідного перенавчання такі навички можуть бути корисними у фінансовій аналітиці.

Так само військовий досвід командирів може відповідати цивільним управлінським компетенціям. Зокрема, командир танкового взводу відповідав за особовий склад, техніку та майно значної вартості. Однак цей досвід не завжди відображається у цивільному резюме.

Військовий досвід хочуть «перекласти» на цивільні професії

Щоб допомогти ветеранам краще представляти свої навички на ринку праці, Мінветеранів разом із Федерацією роботодавців зіставили 1000 військово-облікових спеціальностей із цивільним класифікатором професій та професійними стандартами.

Це дослідження стало основою для платформи «Кар’єра ветерана». Вона допомагає не лише шукати вакансії, а й визначати цивільні професії, які відповідають військовому досвіду людини.

У Мінветеранів наголошують, що мета не в тому, щоб штучно встановлювати ветеранам вищі зарплати.

«Заробітна плата має бути рівною для всіх», — зазначила Юлія Кіріллова.

За її словами, йдеться про те, щоб роботодавці та самі ветерани краще розуміли цінність навичок, знань і досвіду, отриманих під час військової служби. Саме їхнє визнання може допомогти ветеранам претендувати на роботу та зарплату, які відповідають їхній реальній кваліфікації.

У Чернівцях чоловіка оштрафували на 1700 гривень за побиття ветерана

У Чернівцях суд оштрафував на 1700 гривень чоловіка, який побив ветерана 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» Вадима Русу. Під час судового засідання обвинувачений повністю визнав свою провину.

Про це йдеться у вироку Шевченківського районного суду Чернівців.

У Вадима Русу медики зафіксували синці, рани голови, травму коліна та крововиливи на губі. Судово-медична експертиза встановила, що потерпілий отримав легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Інцидент стався близько 23:30 9 серпня біля Соборної площі у Чернівцях. Як зазначено у вироку, під час раптового конфлікту чоловік близько чотирьох разів ударив Вадима Русу кулаками в обличчя. Менш ніж через десять хвилин між чоловіками знову виникла словесна перепалка. Після цього нападник близько десяти разів ударив ветерана в голову та обличчя.

Вадим Русу розповів, що чоловік підійшов до нього без пояснення причин і почав бити. За словами ветерана, після ударів він упав і вдарився головою об землю. Люди, які стали свідками інциденту, викликали поліцію.

Після побиття військовий поїхав додому, однак згодом його стан погіршився, тому він звернувся по медичну допомогу.

У суді чоловік, який побив ветерана, беззаперечно визнав свою провину. Суд врахував його щире каяття, сприяння розслідуванню та відсутність попередніх судимостей як пом’якшувальні обставини.

У результаті суд призначив йому штраф у розмірі 1700 гривень.

У Києві відбувся круглий стіл щодо розмитнення авто для ветеранів

4 вересня 2026 року в Укрінформі відбувся круглий стіл «Авто без податків: чи отримають військові та ветерани розмитнення 0%?». Учасники обговорили законопроєкти №15194 та №15195, які стосуються можливого спрощення розмитнення автомобілів для військових і ветеранів. Ініціатором цих законопроєктів виступив народний депутат України Мар’ян Заблоцький.

Організатором круглого столу виступила Національна асоціація лобістів України. Координаторкою ініціативи є адвокатка Жанна Грушко. До обговорення долучилися ветерани, керівники ветеранських спілок і громадських організацій, а також представники медіа.

Зустріч відкрив голова правління Національної асоціації лобістів України Олексій Шевчук.

“Сьогодні ми ініціювали це зібрання, адже ми бачаимо, що 60% депутатів нецікавий цей законопроєкт. Я розумію, що він їм нецікавий з економічної точки зору. Але він цікавий для вас, він потрібний для ефективної соціалізації ветеранів та нормального рівня підтримки зі сторони держави”, — зазначив він.

Основною темою зустрічі стало питання, чи зможуть військові та ветерани отримувати автомобілі з нульовим розмитненням, якщо відповідні законодавчі ініціативи будуть підтримані. Йдеться саме про законопроєкти №15194 та №15195, зареєстровані народним депутатом Мар’яном Заблоцьким.

Заступник Міністра у справах ветеранів Руслан Приходько висвітлив позицію Мінветеранів щодо вже існуючих законопроєктів про нульове розмитнення. Зокрема, він зазначив, що будь-яке рішення, яке приймається на рівнідержави, має бути максимально відповідальним:

“І такі рішення мають мати відповідні фінансово-економічні обґрунтування, розуміння джерел покриття видатків. В іншому випадку це буде просто хайпова тема для Фейсбуку та інших соціальних мереж.

Не менш важливим також є і розуміння тих зобов’язань, які Україна має перед європейськими партнерами. На сьогодні ми достатньо сильно залежні від підтримки ЄС та інших міжнародних партнерів, перед якими ми маємо ряд певних зобов’язань”, — додає Руслан Приходько.

Також заступник Міністра у справах ветеранів наголосив, що до всіх законодавчих процесів буде долучена Рада ветеранів.

Участь у заході також взяв ветеран та адвокат Іван Казачук, який зазначив, що станои на сьогодні існує питання правової невизначенності із розмитненими авто:

“Законодавство про гуманітрану допомогу трактує це питання таким чином, що доля даних транспортних засобів буде вирішення по закінченню воєнного стану, але ж нікому невідомо, коли закінчиться війна. Роки йдуть, ці транспортні засоби заповнюють тилові міста. І це питання потрібно вирішувати вже зараз, не затягуючи”.

В обговоренні також прийняв участь представник ГО “Спілка Сил Оборони України”, що була одним із ініціаторів цієї законодавчої ініціативи, начальник штабу Влад Якименко. Він наголосив на необхідності передбачити в законопроєкті можливість компенсації втрат бюджетних надходжень за рахунок додаткового оподаткування власників преміумавтомобілів, яких нині в Україні вже навіть більше, ніж у довоєнний період.

Окремо розглядалося питання доцільності створення одного комплексного законопроєкту з урахуванням правок та зауважень, що прозвучали на круглому столі. Учасники круглого стола представили свої напрацювання, щодо типу транспортного засобу, його стандартів, а також умов, яким має відповідати особа, що претендує на пільгове ввезення.

Учасники круглого столу дійшли згоди в питанні щодо необхідності створення робочої групи при Комітеті Верховної Ради з фінансової та митної політики. В склад цієї групи мають увіти як представники відповідних міністерств та комітетів Верховної Ради, так і представники ветеранських об’єднань.

Буковинські ветерани можуть безкоштовно навчитися водіння для роботи: як отримати послугу

Ветерани війни та члени їхніх сімей у Чернівецькій області можуть безкоштовно пройти навчання водінню, якщо водійські навички потрібні їм для працевлаштування. У 2024–2026 роках цією можливістю скористалися 189 людей.

Про це йдеться у відповіді Управління з питань ветеранської політики Чернівецької ОВА на інформаційний запит Суспільного.

У 2024 році водінню безкоштовно навчалися 78 ветеранів та членів їхніх сімей. У 2025 році — ще 72 людини. У 2026 році послугою скористалися 39 людей. Частина з них ще продовжує навчання або має укладені договори на його проходження.

За програмою можна отримати посвідчення водія категорій B, BE, C, CE та C1. Такі категорії дозволяють, зокрема, працювати водіями вантажівок, навантажувачів, а також у сфері перевезень і логістики.

У Чернівецькій області ветеранів та членів їхніх сімей навчають у восьми закладах:

  • Чернівецькій обласній автомобільній школі «Всеукраїнська спілка автомобілістів» у Чернівцях;
  • Чернівецькому навчально-курсовому центрі у Чернівцях;
  • Чернівецькому регіональному навчально-консультативному центрі кадрів агропромислового комплексу у Чернівцях;
  • Новоселицькій автомобільній школі Товариства сприяння обороні України у Новоселиці;
  • Кельменецькій автомобільній школі Товариства сприяння обороні України у Кельменцях;
  • Сокирянській автомобільній школі Товариства сприяння обороні України у Сокирянах;
  • Берегометському політехнічному технікумі Товариства сприяння обороні України;
  • приватній автошколі Павла Шутака у селі Банилів Вижницького району.

У 2024–2025 роках на навчання ветеранів та членів їхніх сімей витратили майже 2 мільйони гривень. На 2026 рік на цю програму передбачили понад 1,7 мільйона гривень.

Щоб скористатися послугою, потрібно звернутися до структурного підрозділу з питань ветеранської політики за задекларованим або зареєстрованим місцем проживання. Внутрішньо переміщені люди можуть звернутися за фактичним місцем проживання.

Заяву можна подати у паперовій або електронній формі. До заяви потрібно додати:

  • копію паспорта громадянина України;
  • копію реєстраційного номера облікової картки платника податків;
  • копію документа, що підтверджує відповідний статус;
  • членам сімей — копію свідоцтва про шлюб або свідоцтва про народження дитини, залежно від категорії;
  • людям з інвалідністю — копію індивідуальної програми реабілітації.

Для навчання водінню також необхідна медична довідка про придатність до керування транспортними засобами.

Можливість безкоштовно навчатися, перенавчатися та підвищувати кваліфікацію для ветеранів війни та членів їхніх сімей передбачена урядовою постановою, яку Кабінет Міністрів України затвердив у березні 2024 року. До переліку послуг входить, зокрема, підготовка та перепідготовка водіїв.