Цьогоріч в Україні проходять перші вибори до Ради ветеранів — важливий крок для формування органу, який має представляти інтереси тих, хто захищав нашу країну на фронті. Цей процес став новим етапом у розвитку ветеранського руху, спрямованим на забезпечення гідного представництва ветеранів у прийнятті ключових рішень.

Проте, як і в будь-яких нових ініціативах, виникали певні труднощі на різних етапах, які відображають реалії сучасної ситуації.

За словами кандидата до Ради ветеранів Миколи Микуляка, який посів друге місце на виборах, сам процес голосування відбувся спокійно та без порушень. За його словами, реєстрація, голосування та підрахунок голосів проходили під контролем спостерігачів руху «Чесно», а жодних проблем чи конфліктних ситуацій зафіксовано не було.

Микуляк також наголосив, що незалежно від результатів виборів продовжить працювати у ветеранському напрямку. Зокрема, йдеться про соціальний проєкт «Ветеранська рибалка», який уже кілька років реалізовується у Тернополі та об’єднує ветеранів, ветеранок і людей з інвалідністю внаслідок війни:

«Щодо співпраці з переможцем виборів до Ради ветеранів — ми дружимо, відповідно, співпраця між нами була, є і буде. Ми не були противниками чи ворогами, які дивляться в різні боки та працюють по-різному. І я, і він працюємо в одному напрямку. Можливо, дещо відрізняються види діяльності, але основна робота спрямована на підтримку ветеранів, ветеранок та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Тому робота триває, нічого не змінюється», – коментує ветеран з Тернополя.

У Харкові вибори до Ради ветеранів затримались через проблеми з реєстрацією кандидатів через неналежність документів. Однак після вирішення цих питань вибори відбулись. Переможець Дмитро Олійник наголосив, що Рада ветеранів є консультативно-дорадчим органом, тому її головне завдання — доносити позицію ветеранської спільноти до Міністерства у справах ветеранів та відстоювати її інтереси:

«Моє бачення полягає у підсиленні ветеранської спільноти Харківщини, щоб кожен ветеран знав: є структура, яка є багатовекторною, здатною в будь-який момент відреагувати та підтримати», – коментує Олійник.

Серед ключових проблем, які потребують уваги, Олійник назвав питання здоров’я ветеранів, реабілітації, забезпечення житлом, а також захисту соціальних прав і свобод. За його словами, підтримка ветеранів має бути комплексною — від лікування та забезпечення ліками до допомоги з компенсаціями та оформленням статусів.

Ветеран Костянтин Руденко, який посів друге місце на виборах до Ради ветеранів у Харкові, позитивно оцінив атмосферу під час голосування та наголосив на важливості єдності всередині ветеранської спільноти:

«Мені дуже сподобалася сьогоднішня атмосфера в залі. Ветерани піднімали важливі питання, говорили про об’єднання — і це дуже добре. Адже сенс не в тому, щоб переміг Костянтин, Сергій чи Дмитро. Сенс у тому, щоб ветеранів Харкова та Харківщини представляла достойна людина, яка має підтримку всієї ветеранської спільноти», – наголосив ветеран.

Спостереження за виборами до Ради ветеранів здійснював рух ЧЕСНО, який оцінював прозорість процесу та дотримання процедур. Рух фіксував як позитивні аспекти, так і потенційні порушення, що дозволяє зробити висновки щодо ефективності організації виборів:

«У багатьох регіонах, які ми вже відвідали, а Харківщина стала дев’ятим таким регіоном, проблеми виникали переважно не під час самого голосування, а на етапі підготовки документів та формування списків. Наприклад, у різних областях використовуються різні форми голосування: десь голосують бюлетенями, а десь – підняттям рук. У таких випадках майже неможливо повноцінно проконтролювати процес», – розповіла представниця від руху «Чесно» Вікторія Олійник.

Учасник виборів на Рівненщині Юрій Плоский розповів, що безпосередньо сам процес голосування відбувся організовано та відповідно до алгоритму, визначеного Міністерством у справах ветеранів. Водночас, на його думку, очний формат голосування в умовах, коли значна частина ветеранів перебуває у районах виконання бойових завдань, суттєво обмежив можливість участі у виборах для великої кількості людей.

До того ж у Рівному вибори до Ради ветеранів ускладнились інцидентом, коли одну з виборчих скриньок залили зеленкою:

«Я також розумію невдоволення представників Третьої штурмової бригади, які висловлювали протест через обмеження процедури реєстрації. Їхні побратими змогли приїхати лише у день голосування, однак зареєструватися вже не могли, адже кінцеві строки були визначені заздалегідь. Щодо інциденту із зеленою фарбою біля виборчої скриньки – це створило певні незручності, однак не вплинуло на сам підрахунок голосів і не завадило встановити результати виборів», – прокоментував ветеран.

У Полтаві ми поспілкувалися з обома учасниками виборів. Один з них зазначив, що голосування було конкурентним, але підкреслив необхідність чіткішої організації та доступності для всіх ветеранів.

Переможець виборів до Ради ветеранів у Полтаві Артем Ліфрідов розповів, що спочатку не планував брати участь у виборах, однак після розмов із побратимами все ж погодився висунути свою кандидатуру.

Також він наголосив, що головною мотивацією для нього є бажання змінювати систему та формувати нову ветеранську політику на принципах відповідальності й відкритості:

«Моя внутрішня мотивація полягає у тому, щоб не стати частиною старої системи, а навпаки — принести зміни. Я переконаний, що нове покоління ветеранів, яке приходить у державні структури, місцеве самоврядування чи політику, має залишатися принциповим і не втрачати власних цінностей», – розповів ветеран.

Окремо він розповів про свій досвід роботи у ветеранському центрі Полтавської міської ради, який створювався фактично з нуля. Саме цей досвід, за його словами, дозволив йому глибше зрозуміти проблеми ветеранів та механізми їх вирішення.

Ліфрідов також зазначив, що проблематика ветеранів у різних регіонах України є дуже схожою, тому Рада ветеранів має не лише озвучувати проблеми, а й брати участь у підготовці змін до законодавства та державної політики у сфері ветеранських питань.

Кандидат до Ради ветеранів у Полтаві Андрій Баранов, який посів друге місце на виборах, заявив, що сам виборчий процес продемонстрував важливу проблему – ризик роз’єднання ветеранської спільноти через поділ за принципом «свій – чужий». За його словами, на результат виборів значною мірою вплинули обмеження, закладені у порядку проведення голосування, затвердженому Міністерством у справах ветеранів:

«Воїни-інтернаціоналісти, учасники миротворчих місій, ліквідатори аварії на ЧАЕС та інші категорії ветеранів фактично були усунуті від участі. Більше того, частину людей, яких спочатку зареєстрували як учасників зборів, після додаткової перевірки виключили зі списків. Це викликало значне обурення серед ветеранів, які відчули себе дискримінованими та обмеженими у правах. Проблема значно ширша, адже багато ветеранів, зокрема афганців, які брали участь у російсько-українській війні, змушені проходити додаткові бюрократичні процедури для підтвердження свого статусу. Це, на мою думку, є несправедливим», – описав ситуацію Андрій Баранов.

Наразі, з огляду на те, що вибори у Києві ще тривають, нова рада ветеранів не може почати свою роботу. Важливо розуміти, що затримки в столиці мають значення для завершення процесу по всій країні.

Водночас варто звернути увагу й на те, що ветерани з різних регіонів неодноразово вказували на недосконалість самої системи виборів. На практиці участь багатьох ветеранів була суттєво обмежена через надмірні бюрократичні процедури та організаційні бар’єри, що викликає певні зауваження до підходів Міністерства у справах ветеранів.

З огляду на це лишається відкритим питанням, коли нова Рада ветеранів зможе розпочати виконання своїх обов’язків. Оскільки Рада є консультативно-дорадчим органом, оцінка її ефективності в значній мірі залежатиме від того, як вона зможе взаємодіяти з органами влади та вносити пропозиції щодо вдосконалення ветеранської політики. Продовжуємо спостерігати за розвитком подій.