Сторінка 16 – Новини ветеранів зі всієї України

«Право має існувати»: в Україні пропонують дозволити ветеранам короткоствольну зброю

В Україні ветеранам війни можуть надати законне право на придбання, володіння та приховане носіння короткоствольної вогнепальної зброї для самооборони. Таку пропозицію висунув військовий юрист, голова ГО «Український центр законодавчих ініціатив та правового захисту» Микола Груздов.

За його словами, таке право має діяти не автоматично за посвідченням ветерана, а за умови проходження визначених законом перевірок. Серед запропонованих умов — перевірка досвіду поводження зі зброєю, знання правил її використання, за потреби — додаткове навчання, реєстрація зброї та відповідальність за її зберігання, носіння і застосування.

Чому ветеранам пропонують надати таке право

Один із головних аргументів Груздова — під час служби держава вже довіряла військовим бойову зброю. Військовослужбовці можуть роками користуватися автоматами, кулеметами, гранатометами та іншими видами озброєння, виконувати бойові завдання й відповідати за його збереження.

На думку юриста, після звільнення держава має враховувати цей досвід під час вирішення питання про дозвіл на короткоствольну зброю.

“Держава сама вже визнала цю людину достатньо відповідальною, щоб довірити їй бойову зброю. Це для мене один із головних аргументів”, — говорить Микола Груздов.

Водночас рішення, за його пропозицією, має прийматися щодо конкретної людини, а не автоматично для всіх ветеранів.

Ще один аргумент — можливість самооборони. Груздов зазначає, що поліція не може перебувати поруч із кожною людиною цілодобово, тому в разі нападу між його початком і приїздом правоохоронців людина може залишатися без допомоги.

Який контроль пропонують

Автор ідеї наголошує, що йдеться не про вільний обіг зброї. Навпаки, він пропонує посилений державний контроль. Зброя має бути зареєстрована, її власник — встановлений, а правила зберігання, носіння та застосування — чітко визначені законом.

За порушення цих правил, зокрема незаконне застосування зброї, її передачу іншій людині чи носіння у стані сп’яніння, пропонується позбавляти права на зброю та передбачати відповідальність.

“Втратив зброю, передав іншій людині, носив п’яним, застосував незаконно — автоматичне позбавлення права на цю зброю, носіння і зберігання. Тобто ця позиція прямо протилежна збройному свавіллю. Не менше державного контролю, а більше. Але для тих, хто виконав і виконує усі вимоги, — реальне право, а не вічні обмеження з огляду на страх і побоювання, що ця людина може комусь нашкодити. Це ілюзія безпеки”, — аргументує він.

Також Груздов вважає необхідними перевірки, зокрема психіатричні, а за наявності законних підстав дозвіл має бути можливість не надати або анулювати.

Що кажуть противники

Один із головних аргументів проти — можливі психологічні проблеми у ветеранів після бойового досвіду. Груздов вважає, що в такому разі дозвіл не повинен отримувати конкретний ветеран, якщо його стан за визначеними медичними критеріями може становити небезпеку. Водночас, на його думку, неправильно поширювати таке припущення на всіх ветеранів.

Ще один аргумент — ризик використання зброї під час конфліктів. Автор пропозиції вважає, що за залякування, помсту або використання зброї для з’ясування стосунків має наставати кримінальна відповідальність і втрата права на зброю.

Водночас він наполягає: право на зброю не означає право на насильство. Зброя, за його концепцією, має бути засобом самооборони лише у випадках реальної небезпеки.

“Звісно, що я, як і будь яка адекватна людина, проти того, щоб ствол ставав аргументом у сварці. Зброя повинна залишатися засобом самооборони останньої надії для захисту від реальної небезпеки, а не способом показати, хто тут головний. І за порушення цієї межі повинна наставати дуже серйозна відповідальність аж до втрати права на зброю та жорстких санкцій”, — наголошує експерт.

Наразі це позиція та пропозиція Миколи Груздова, а не чинна норма українського законодавства.

«Не виконав план по ухилянтам — ідеш на фронт»: для поліцейських пропонують нові умови відстрочки

В Україні пропонують пов’язати право поліцейських на відстрочку від мобілізації з результатами роботи з пошуку громадян, які ухиляються від мобілізаційних процедур. Таку ідею озвучив ветеран та екскомандир взводу батальйону «Айдар» Євген Дикий в етері ток-шоу «Новий відлік».

За його словами, для правоохоронців можна встановити конкретні показники щодо виявлення, розшуку та затримання військовозобов’язаних, які ухиляються від проходження мобілізаційних процедур.

Фактично йдеться про те, щоб право на відстрочку для поліцейського залежало від виконання таких показників. Якщо працівники не демонструватимуть необхідної результативності, їх можуть позбавляти відповідної відстрочки та направляти на військову службу.

Дикий пояснив свою позицію тим, що виступає не за максимально «справедливу», а за результативну модель мобілізації.

Він також навів результати дослідження щодо того, на кого громадяни покладають основну відповідальність за мобілізацію. 44% опитаних назвали президента України та Верховного головнокомандувача Володимира Зеленського, 32% — Кабінет міністрів, зокрема Міністерство оборони, а 8% — Верховну Раду.

Ще 14% респондентів не визначилися з відповіддю, 1% обрали інші варіанти, а ще 1% вважають, що відповідальність одночасно несуть усі перелічені державні структури.

За словами Дикого, ці результати відображають передусім сприйняття громадянами того, хто впливає на мобілізаційні процеси в умовах воєнного стану, а не буквальне визначення відповідальності за законом.

Наразі йдеться саме про пропозицію Євгена Дикого, а не про ухвалені зміни до законодавства.

У Кам’янці-Подільському мобілізували ветерана-науковця під час оформлення відстрочки

У Кам’янці-Подільському кандидата історичних наук та ветерана направили до військової частини під час розгляду документів на продовження відстрочки. Про випадок повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Ймовірно, йдеться про керівника Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції Науково-дослідного центру «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України Павла Нечитайла. Про це виданню «Є ye.ua» стало відомо з власних джерел.

За словами Лубінця, чоловік раніше служив у ЗСУ як стрілець і має статус ветерана. Після служби він повернувся до наукової та археологічної роботи.

28 липня 2026 року науковець звернувся до ЦНАПу в Кам’янці-Подільському та подав документи на продовження відстрочки як науковий працівник із науковим ступенем. Він отримав підтвердження про прийняття документів. Відповідь мали надати протягом 15 днів. Однак 8 серпня чоловіка доставили до Кам’янець-Подільського районного ТЦК та СП.

Як розповіла дружина науковця, він повідомив працівникам ТЦК та СП про подану заяву на відстрочку та показав опис документів, прийнятих у ЦНАПі. За її словами, цей документ у нього забрали.

Попри те, що рішення щодо відстрочки ще не було прийняте, чоловіка направили на військово-лікарську комісію, а згодом — до військової частини. Наразі він перебуває там.

Дмитро Лубінець заявив, що ситуація потребує перевірки. Він повідомив, що направив до Офісу генерального прокурора повідомлення про можливе кримінальне правопорушення, а також звернувся до Військової служби правопорядку ЗСУ.

Омбудсмен наголосив, що мобілізація потрібна, проте це має відбуватися відповідно до закону та встановлених процедур.

Ветеранський петанк: гра для всіх і підтримка кожного

15-16 серпня у м. Одеса пройшли Всеукраїнські ветеранські змагання «Кубок України з петанку серед ветеранів війни Південного регіону» Всеукраїнської Ветеранської Ліги Петанку. Перехідний «КУБОК ЧЕМПІОНІВ ВВЛП 2026» вперше виборола команда «Сталеві лицарі» з м. Луцьк.

Вперше змагання такого рівня серед ветеранів відбулися на Півдні України — на новозбудованому у Преображенському парку Одеси спортивному інклюзивному майданчику. Протягом двох днів за першість змагалися 32 команди ветеранів, ветеранок і родин Героїв — 96 учасників з різних куточків України: Києва, Львову, Дніпра, Тернополя, Луцька, Одеси, Вознесенська, Ковеля, Кривого Рогу, Нововолинська, Ірпіня, Кам’янського, Калинівки, Хмільника Брусиліва та інших міст.

Призери турніру:

  • 1 місце команда — «Сталеві лицарі» м. Луцьк. Капітан Олександр Мурашов
  • 1 місце команда — «Наша грає UNBROKEN» м.Львів. Капітан Володимир Качан
  • 1 місце команда — «Нескорені» м. Кривий Ріг. Капітан – Геннадій Ніколенко
  • 1 місце команда — «Хрещені боєм» м.Вознесенськ. Капітан Микола Паладій

Турнір в Одесі став третім етапом боротьби за перехідний Кубок Чемпіонів ВВЛП у 2026 році: зимовий етап в Тернополі виграв ветеранський СК «Сталевий Легіон» з Ковеля, весняний етап в Кривому Розі виграв ветеранський СК «Нескорені» з Кривого Рогу.

Осінній і фінішний етап Кубку Чемпіонів ВВЛВ відбудеться вже 19-20 вересня у Львові.

«Петанк все більше захоплює ветеранів і ветеранок як спорт без фізичних та вікових обмежень, що обʼєднує та відновлює. Також, це потужна фізична і психологічна реабілітація. За 2 роки, в рамках проєкту «Петанк для ветеранів вже проведено 4 Всеукраїнських і 11 міжрегіональних ветеранських турніри, створено понад 80 ветеранських команд в 13 регіонах України, проведено понад 90 майстер-класів з петанку, побудовано 5 інклюзивних спортивних майданчиків в Ковелі, Полтаві, Києві, Камʼянському, Одесі. Створено ВВЛП- Всеукраїнську ветеранську лігу петанку. Петанк офіційно визнано державною як ветеранський спорт. Це стало можливим перш за все завдяки реальному захопленню цим спортом наших ветеранів та ветеранок, а також завдяки партнерству нашої організації ГО «УАЗЗ «Марлог-Кадуцей» з американським фондом «Nova Ukraine», Федерацією петанку Украіни, Міністерством у справах ветеранів, ветеранським ГО та органам місцевого самоврядування в різних куточках України», — говорить керівниця проєкту «Петанк для ветеранів» Наталія Попова.

Демобілізація без втрати фронту: ветеран запропонував для України модель ротаційної мобілізації

В Україні потрібно шукати спосіб замінити військових, які служать із 2022 року, але водночас не послабити оборону. Ветеран і адвокат Олег Поліщук пропонує для цього модель ротаційної мобілізації — систему, у якій служба, відновлення, резерв і повторне залучення мають бути частинами одного кадрового циклу.

На його думку, Україна зараз опинилася між двома ризикованими сценаріями. Перший — продовжувати використовувати одних і тих самих військових без визначеного строку служби. Другий — провести масову демобілізацію без підготовленої заміни. Обидва варіанти можуть створити проблеми для оборони. Тому, за запропонованою моделлю, звільнення військових має відбуватися після підготовки людей, які зможуть їх замінити.

Чому просто встановити строк служби недостатньо

Окремий закон про демобілізацію не вирішить проблему, якщо одночасно не буде підготовленого поповнення. Досвідчені військові займають посади, які потребують спеціальної підготовки: від сержантів і бойових медиків до операторів безпілотних систем, механіків, зв’язківців та командирів.

Підготовка такої заміни потребує часу. Тому, за концепцією Поліщука, вихід військового з активної служби потрібно планувати ще до того, як настане дата його звільнення.

“Якщо одночасно звільнити значну кількість досвідчених військових без підготовленого поповнення, підрозділи можуть втратити сержантів, бойових медиків, операторів безпілотних систем, механіків, зв’язківців, командирів і фахівців, яких неможливо підготувати за кілька тижнів”.

Автор пропонує будувати систему за принципом:

  • потреба підрозділу;
  • відбір;
  • підготовка;
  • активна служба;
  • підготовка заміни;
  • передавання досвіду;
  • відновлення;
  • резерв.

При цьому конкретна тривалість служби, на його думку, не може бути однаковою для всіх. Вона має залежати від спеціальності та інтенсивності навантаження.

“Цивільний бачить перед собою не визначений період виконання обов’язку, а відкритий строк без зрозумілого завершення. Чим довше держава не може пояснити людині весь цикл служби, тим сильнішим стає бажання уникнути входу в систему. Безстрокова служба виснажує тих, хто воює, і водночас відштовхує тих, хто повинен прийти їм на заміну”, — пояснює Олег Поліщук.

Рахувати потрібно не лише роки служби

Одна з ключових пропозицій — запровадити систему накопиченого службового навантаження.

До уваги мають брати не тільки загальну тривалість служби, а й участь у бойових діях, службу в районах високої небезпеки, поранення, контузії, повернення після лікування, невикористані відпустки та тривалі періоди без повноцінного відновлення.

Для цього автор пропонує створити захищений цифровий облік. У ньому мають фіксуватися дані про службу, бойову участь, лікування, поранення, висновки ВЛК, відпустки та періоди відновлення. Військовослужбовець, за цією моделлю, повинен мати можливість бачити враховані періоди служби, підстави для визначення його черговості та рішення про перенесення ротації. Також має бути можливість виправити помилкові дані або оскаржити рішення.

Якщо військового «немає ким замінити»

Окрема проблема — ситуація, коли конкретний військовослужбовець є критично важливим для підрозділу. Поліщук пропонує не використовувати аргумент «його немає ким замінити» як причину для безстрокового продовження служби. Натомість це має запускати процес підготовки заміни.

Він передбачає кілька етапів: визначення дублера, його підготовку, спільну роботу з досвідченим військовим, встановлення строку передавання функцій і підтвердження готовності заміни.

“Мобілізація повинна починатися не з питання “скільки людей забрати”, а з питання “які спроможності потрібні війську”. Спочатку мають визначатися вакантні посади, спеціальності, вимоги до здоров’я та фізичної спроможності, необхідна тривалість навчання і конкретні підрозділи. Після цього потрібно відбирати й готувати людей під сформоване кадрове замовлення. Повістка створює мобілізованого. Відбір, підготовка і правильний розподіл створюють військовослужбовця, здатного замінити іншу людину”, — пояснює він.

Перенесення ротації через оперативну необхідність при цьому має бути письмовим, обмеженим у часі, погодженим вищим кадровим органом і таким, що його можна оскаржити.

Що робити після звільнення

Ротаційна модель передбачає не просто повернення людини до цивільного життя, а окремий період відновлення. До нього можуть входити медичне обстеження та реабілітація, психологічна допомога за згодою військового, підтримка у поверненні до роботи або навчання, допомога родині та гарантований період без повторного залучення.

Після відновлення досвідчені військові можуть залишатися частиною оборонної системи як інструктори, фахівці навчальних центрів, планувальники, оператори складних систем або основа підготовленого резерву.

Автор окремо наголошує на важливості використання бойового досвіду військових, які служили у 2022–2026 роках, для підготовки наступних поколінь військовослужбовців.

У Верховній Раді вже є законодавчі ініціативи

13 травня 2026 року у Верховній Раді зареєстрували пакет із 15 законопроєктів №15231–15245 народного депутата Максима Заремського. Документи стосуються військової служби, мобілізації, демобілізації, ротації, резерву, бронювання, виплат і реінтеграції.

Водночас це ініціатива одного депутата, а не узгоджена модель уряду, Міноборони, Генштабу чи парламентського комітету.

Серед ключових пропозицій:

  • №15233 — звільнення після 24 місяців безперервної служби за умови щонайменше трьох місяців участі в бойових діях.
  • №15234 — запровадження циклів служби, які сумарно можуть тривати до 48 місяців.
  • №15235 — гарантовані цикли служби, відновлення та ротації.
  • №15242 — обмеження безперервного перебування в районах бойових дій до 90 днів і визначений період до повторного направлення.
  • Інші законопроєкти — мотивація, соціальні гарантії, бронювання, грошове забезпечення та післявоєнна адаптація.
  • №15243 — розширення залучення громадян до підготовленого резерву.

Між окремими ініціативами є різниця навіть у підходах до строків служби: один проєкт говорить про 24 місяці безперервної служби, інший допускає цикли до 48 місяців.

Тому наразі йдеться не про готову державну модель, а про набір законодавчих пропозицій, які ще мають перевірити, прорахувати та узгодити.

З чого може початися перехід

Першим кроком Поліщук пропонує провести закритий кадровий аудит. Він має показати, скільки військових служать із 2022 року, на яких посадах вони перебувають, яке мають накопичене навантаження, скільки замін потрібно підготувати та яких спеціальностей бракує. Після цього можна формувати першу ротаційну чергу і паралельно готувати людей для заміни. Пріоритет, за запропонованою моделлю, мають отримати ті, хто має найбільшу тривалість служби та найвище накопичене навантаження.

При цьому така система потребуватиме додаткових ресурсів — навчальних потужностей, людей для резерву, коштів на реабілітацію та період, коли досвідчений військовий і його заміна можуть одночасно перебувати у системі. За задумом автора, ротаційна мобілізація має не скоротити українське військо, а створити систему, у якій люди можуть проходити активну службу, відновлюватися, переходити до резерву і за необхідності повертатися до оборони.

“Україні потрібно не зменшити армію, а збільшити кількість людей, здатних послідовно проходити через службу, відновлення та резерв. Неякісна мобілізація блокує ротацію. Відсутність ротації погіршує мобілізацію. Безстрокова служба виснажує досвідчених військових і водночас переконує цивільних триматися від системи якомога далі. Це замкнене коло потрібно розірвати”, — підсумовує автор.

Ветеранів запрошують на богатирські збори

Українських захисників і захисниць запрошують на навчально-тренувальні збори з богатирського багатоборства. Триденний спортивний інтенсив відбудеться 26–28 серпня у Вишневому на Київщині.

Участь у зборах можуть взяти як початківці, так і ветерани з досвідом у силових видах спорту.

Протягом трьох днів учасники працюватимуть над спортивними навичками та готуватимуться до майбутніх змагань.

У програмі:

  • базові методики богатирського багатоборства;
  • планування тренувань;
  • техніка виконання силових вправ;
  • спортивне харчування;
  • відновлення до, під час та після фізичних навантажень.

Фахівці також розберуть раціон спортивного харчування, який допомагає організму відновлюватися після інтенсивних тренувань.

Організатори зазначають, що спортивні збори мають сприяти фізичній реабілітації та соціальній адаптації ветеранів. Учасники зможуть тренуватися разом, спілкуватися та знаходити однодумців.

Участь у вишколі можуть взяти ветерани, які мають посвідчення учасника бойових дій (УБД).

Захід організовують Міністерство у справах ветеранів України та Федерація найсильніших атлетів України та перетягування канату за підтримки генерального партнера «Генерал Черешня FPV».

Проєкт реалізують у межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору.

Щоб потрапити на збори, необхідно заповнити спеціальну форму до 19 серпня включно.

Дзонив на 5 номерів та не дочекався допомоги: ветеран розкритикував роботу кризових ліній

Військовослужбовець Тарас Василенко з позивним Кобзар розповів про спробу отримати психологічну допомогу під час гострої кризи. За його словами, він зателефонував на п’ять кризових ліній, але не зміг вчасно отримати допомогу.

Про свій досвід військовий написав у Facebook 13 серпня.

Спочатку він зателефонував за номером 0 800 100 102, який МОЗ вказує як лінію Національної психологічної асоціації. Та номер виявився недоступним. Водночас на актуальній сторінці МОЗ цей номер досі зазначений серед телефонів психологічної допомоги. Далі військовий намагався додзвонитися на 5522 — лінію психологічної підтримки військових та їхніх близьких. За словами Василенка, після семи хвилин очікування з’єднання не відбулося. Ще одна спроба була за номером 0 800 33 20 29 — гарячою лінією Українського ветеранського фонду. Військовий повідомив, що чекав відповіді близько п’яти-семи хвилин, але ніхто не відповів. Також він зателефонував на короткий номер 7333 — Lifeline Ukraine. Проте замість розмови він почув повідомлення про те, що абонент не в мережі.

Цей випадок підтверджує актуальна інформація на сайті самої Lifeline Ukraine: наразі роботу гарячої лінії призупинено, а короткий номер 7333 і чати тимчасово не приймають звернення. Водночас на сайті досі описано 7333 як лінію кризової підтримки, що раніше працювала цілодобово.

«Людина в гострому кризовому стані може не мати ваших клятих семи хвилин. Не тому, що вона дуже зайнята — вона вже насилу змусила себе набрати цей номер», — написав Тарас Василенко.

Василенко наголосив, що між екстреними службами та моментом, коли людина відчуває, що втрачає контроль, має бути доступна кризова психологічна допомога. За його словами, швидка допомога може оцінити стан людини та запропонувати госпіталізацію, однак не повинна замінювати психологічну кризову службу.

«Коли людина нарешті переступає через сором… бере телефон і набирає номер, який їй стотищраз рекламували як допомогу, вона має почути людину», — зазначив військовий.

Він закликав відповідальних за роботу гарячих ліній регулярно перевіряти їхню доступність, зокрема ввечері, вночі та у вихідні, а також контролювати час очікування.

Тарас Василенко — запорізький медійник, музикант і поет. Із травня 2024 року він служить у ЗСУ. Військовий брав участь у Курській операції як мінометник та разом із побратимами виходив з оточення. Під час служби отримав поранення, контузії та ПТСР, після чого проходив лікування. Нині Василенко займається військовою роботою, пов’язаною з його основним фахом — журналістикою.

Гори кличуть: ветеранів запрошують на безкоштовні велозаїзди на Прикарпатті

У Бориславі на базі гірськолижного комплексу «Буковиця» проходять тренування з адаптивного велоспорту для військовослужбовців та ветеранів, які отримали травми або поранення під час бойових дій. Програма має назву «Вершини мужності: адаптивні види спорту на базі гірськолижного комплексу “Буковиця”».

Заняття проходять три рази на тиждень. Учасники тренуються на маршрутах Прикарпаття під супроводом сертифікованих інструкторів. До команди тренерів входять двоє ветеранів. Вони мають власний досвід служби та відновлення після поранень.

Для учасників безкоштовно надають спеціалізовані велосипеди та захисне спорядження.

Програма розрахована на людей із різними типами травм. Формат занять підбирають з урахуванням фізичних можливостей учасників.

Організатори розглядають адаптивний велоспорт не лише як фізичні тренування. Програма також передбачає індивідуальний супровід інструкторів та інформаційну підтримку з питань відновлення, професійного розвитку й повернення до активного життя.

Учасники можуть регулярно тренуватися, спілкуватися з іншими військовими та ветеранами й поступово повертатися до фізичної активності.

Долучитися до програми можуть військовослужбовці та ветерани, які отримали травми чи поранення під час бойових дій.

Зареєструватися на тренування можна за посиланням: https://surl.li/llpxco

Також можна зателефонувати за номером 098 265 90 51.

Участь у тренуваннях, спеціалізовані велосипеди та захисне спорядження — безкоштовні.

Ветерани можуть безкоштовно пройти навчання в автошколі: хто має право і як скористатися програмою

Ветерани війни та члени їхніх сімей в Україні можуть безкоштовно навчатися в автошколах. Вартість теоретичної та практичної підготовки компенсують із державного бюджету в межах програми професійної адаптації.

Про це повідомляє Головний сервісний центр МВС.

Можливість запровадили змінами до постанови Кабінету Міністрів України №432 від 21 червня 2017 року. Скористатися програмою можна з 5 грудня 2025 року. Навчатися можна як у звичайних акредитованих автошколах, так і в закладах, які працюють у межах проєкту «Безбар’єрні автошколи».

Програма поширюється на кілька категорій громадян. Безкоштовне навчання можуть отримати:

  • ветерани війни, які звільняються або вже звільнилися з військової служби;
  • люди, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та члени їхніх сімей;
  • члени сімей загиблих або померлих ветеранів війни;
  • члени сімей загиблих або померлих Захисників і Захисниць України;
  • постраждалі учасники Революції Гідності;
  • військовослужбовці, резервісти, військовозобов’язані та добровольці Сил територіальної оборони, які безпосередньо брали участь у заходах із забезпечення оборони України;
  • члени сімей військовослужбовців та інших осіб, які належать до останньої категорії.

Йдеться, зокрема, про представників ЗСУ, Національної гвардії, СБУ, Держприкордонслужби, ДСНС, поліції, Держспецзв’язку, Управління державної охорони та інших військових формувань і структур. Для військовослужбовців, резервістів, військовозобов’язаних і добровольців програма діє на період воєнного стану та ще три місяці після його припинення або скасування.

В Україні працюють сім «Безбар’єрних автошкіл». Їх створили на базі закладів вищої освіти системи МВС.

Такі автошколи працюють на базі:

  • Національної академії внутрішніх справ у Київській області;
  • Львівського державного університету внутрішніх справ;
  • Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ;
  • Маріупольського центру первинної професійної підготовки «Академія поліції» Донецького державного університету внутрішніх справ у Кропивницькому;
  • Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони;
  • Харківського національного університету внутрішніх справ у Кам’янці-Подільському;
  • Одеського державного університету внутрішніх справ.

Навчання людей з інвалідністю також проводять автошколи в Ужгороді, Миколаєві, Житомирі, Рівному, Луцьку, Ковелі та Харкові. На Рівненщині підготовку проводить Рівненське ЦПТО ДСЗ за адресою: вул. Пирогова, 8.

У «Безбар’єрних автошколах» передбачені спеціальні умови для людей з інвалідністю, зокрема для тих, хто має порушення опорно-рухового апарату.

Для участі в програмі потрібно звернутися до органу соціального захисту населення. Подати заяву можна за зареєстрованим місцем проживання або перебування чи за місцем фактичного проживання.

Заяву приймають у паперовій або електронній формі.

До неї потрібно додати документи, які підтверджують особу та право на участь у програмі. Зокрема:

  • паспорт громадянина України;
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків;
  • посвідчення або інший документ, що підтверджує відповідний статус;
  • документ про безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України — для відповідної категорії;
  • індивідуальну програму реабілітації — для людей з інвалідністю внаслідок війни;
  • документи, що підтверджують родинні зв’язки, — для членів сімей;
  • медичну довідку про придатність до керування транспортним засобом.

Після звернення орган соцзахисту укладає тристоронній договір про професійну адаптацію між ветераном або членом його сім’ї та обраною автошколою.

Програма передбачає оплату теоретичної та практичної підготовки відповідно до чинних вимог.

Після завершення навчання людина отримує свідоцтво про проходження теоретичної та/або практичної підготовки.

Іспити складають у сервісному центрі МВС. Для людей, які цього потребують, можуть використовувати спеціально обладнаний автомобіль, зокрема з ручним керуванням. Якщо іспити складено успішно, посвідчення водія друкують та видають у тому самому сервісному центрі МВС.

Ветерани з Вінниччини готуються до Кубка України з петанку

У Калинівці на Вінниччині ветерани війни тренуються з петанку. Команда «Легіон калина» готується представляти область на Кубку України з петанку серед ветеранів війни Південного регіону. Всеукраїнські змагання відбудуться в Одесі 15 та 16 серпня.

Про це повідомляє Суспільне Вінниця.

Петанк об’єднав ветеранів із різними пораненнями. Тренування проходять на міському стадіоні в Калинівці. Як розповіла директорка міського терцентру надання соціальних послуг Наталія Бачинська, цей вид спорту обрали як один із напрямів фізичної та психологічної реабілітації ветеранів.

Петанк — традиційна французька гра на точність. Учасники кидають металеві кулі, намагаючись розмістити їх якомога ближче до маленької дерев’яної кулі. Саме доступність гри стала однією з причин, чому петанк підійшов ветеранам із різними фізичними можливостями.

На всеукраїнських змаганнях Вінниччину представлятимуть троє ветеранів. Серед них — 42-річний Микола Михайлюк. Через пошкодження нервів на нозі він не відчуває стопу. У петанк чоловік почав грати під час тренувань команди.

«Гра непогана, треба звикнути і навчитися. Перші враження незвичайні, перший раз — незвично, але зараз граємо, тренуємося, будемо їхати на змагання», — сказав Микола Михайлюк.

Ще один учасник команди — Андрій Бланар. Він втратив ліву ногу внаслідок поранення, яке отримав на Покровському напрямку. Петанк почав опановувати лише кілька тижнів тому. Спочатку чоловік не був упевнений, що йому сподобається новий спорт.

«До нас приїхав у Калинівку новий вид спорту — петанк. Дивився по інтернету, думав, що не зайде. Спробував — сподобалось. З хлопцями граємо, дуже класно», — розповів Андрій Бланар.

У міському терцентрі постійно шукають нові способи реабілітації та соціальної адаптації ветеранів. З петанком працівники центру познайомилися під час навчання. Пізніше команда з Тернополя приїхала до Калинівки, подарувала ветеранам набір для гри та провела майстер-клас. Новий спорт зацікавив ветеранів, адже грати в нього можуть люди з різними фізичними можливостями.

Тепер команда «Легіон калина» готується до першого для себе всеукраїнського випробування. Кубок України з петанку серед ветеранів війни Південного регіону відбудеться в Одесі 15 та 16 серпня.