У Житомирі вже кілька років працює Житомирський дім ветерана — один із перших ветеранських просторів в Україні, створений для адаптації та реінтеграції військових після повернення з фронту. Тут ветерани та їхні родини можуть безкоштовно отримати психологічну, юридичну та соціальну допомогу, пройти спортивну реабілітацію, долучитися до арттерапії або просто побути в безпечному середовищі.
Про роботу простору в ефірі Армія FM розповіла керівниця Дому ветерана та волонтерка Юлія Толмачова.
За її словами, простір став одним із перших подібних проєктів в Україні. Ідею створення ветеранського центру започаткувала Оксана Коляда. Основна мета Дому ветерана така сама, як і в інших подібних просторів — допомогти військовим адаптуватися до мирного життя після фронту.
Окрім психологічної підтримки, у просторі діє спортивна реабілітація. Ветерани можуть відвідувати басейн, тренування з настільного тенісу та заняття на човнах «Дракони». Це великі спортивні човни, де одночасно гребуть до 20 людей. У центрі кажуть: навіть ветерани з ампутаціями активно беруть участь у тренуваннях та спортивних змаганнях.
Ще один важливий напрямок — арттерапія. Заняття з малювання проходять уже чотири роки. Частину картин, створених ветеранами, відправляють до США на благодійні артшоу.
За словами Юлії Толмачової, лише під час одного такого заходу вдалося зібрати 33 тисячі доларів.
“У нас була ціль купити велику машину-холодильник для вивезення тіл загиблих героїв. Ми її купили. І ще придбали вісім зарядних станцій. Усі ці 33 тисячі пішли дуже вчасно й дуже добре. Це також постійно мотивує хлопців”, — поділилась Юлія.
У Домі ветерана також проводять глинотерапію, заняття з англійської мови та навчання керуванню FPV-дронами. Навчання проходять як ветерани, так і цивільні.
Окремо працює мобільна група фахівців, яка виїжджає по громадах області. Спеціалісти надають юридичні та психологічні консультації ветеранам, чинним військовим, сім’ям загиблих і зниклих безвісти. У просторі діють дві психологічні групи підтримки — для родин загиблих військових та сімей зниклих безвісти. Юлія Толмачова розповіла, що інколи людям потрібна не лише консультація, а просто місце, де можна побути в тиші та безпеці.
Також Дім ветерана активно працює з дітьми. Для родин загиблих і зниклих безвісти щороку організовують святкові заходи та допомагають виконувати дитячі мрії завдяки підтримці місцевого бізнесу.
Окремий напрямок роботи — військово-патріотичне виховання молоді. Представники простору проводять тренінги з тактичної медицини, патріотичні квести та знайомлять школярів із базовими навичками безпеки.
У Домі ветерана наголошують: такі простори мають з’являтися у кожній громаді, адже ветерани після повернення з війни потребують не лише лікування, а й підтримки суспільства та відчуття, що вони потрібні людям.
Житомирський дім ветерана працює безкоштовно для ветеранів та їхніх родин за адресою: Чуднівське шосе, 1. За додатковою інформацією можна звернутися в соцмережі — сторінка у Facebook «Громадська спілка Дім ветерана».
У Харкові та Харківській області стартує проєкт «ОПОРА 2.0: Освітня Підтримка, Орієнтація Розвитку та Адаптація в Харківській області» – комплексна програма освітньо-психологічної підтримки для дітей і підлітків, які постраждали внаслідок війни. Ця ініціатива реалізується у межах проєкту «Захист та психічне здоров’я дітей вразливих категорій в Україні» СОС Дитячі Містечка Україна за фінансування Норвезької Агенції Співробітництва у Цілях Розвитку (NORAD).
Програму реалізовуватиме громадська організація «Зрощуй суспільство» протягом 6 місяців. У межах проєкту передбачено проведення 792 інтегрованих занять, спрямованих на освітню підтримку, психоемоційне відновлення, соціалізацію та адаптацію дітей віком від 5 до 18 років у місті Харкові та громадах Харківської області.
Харківська область залишається одним із регіонів, де діти щодня відчувають наслідки повномасштабної війни: вимушені переїзди, тривале дистанційне навчання, обстріли, втрату звичного середовища, розрив соціальних зв’язків і постійний стрес. У таких умовах діти часто стикаються не лише з освітніми втратами, а й із труднощами у спілкуванні, адаптації до нових колективів, зниженням мотивації до навчання та потребою в емоційній підтримці.
Саме тому проєкт «ОПОРА 2.0» спрямований на дітей і підлітків, для яких безпечне середовище, підтримка дорослих, спілкування з однолітками та регулярні заняття можуть стати важливою опорою у відновленні, навчанні й соціалізації.
Основна мета «ОПОРИ 2.0» – створити для дітей безпечний простір, де вони зможуть надолужити освітні втрати, отримати психологічну підтримку, розвивати навички спілкування, саморегуляції, командної взаємодії та поступово повертатися до стабільного навчального й соціального ритму.
Проєкт реалізовуватиметься у змішаному форматі: на двох стаціонарних локаціях у Харкові та у форматі виїзних заходів у громадах області. Зокрема, активності відбуватимуться у Роганській, Дергачівській, Пісочинській та Шевченківській територіальних громадах.
Особлива увага в межах проєкту приділятиметься дітям із вразливих категорій: внутрішньо
переміщеним дітям, дітям із сімей у складних життєвих обставинах, дітям, які втратили одного або обох піклувальників унаслідок війни, сім’ям із дітьми з інвалідністю, прийомним, опікунським родинам, дитячим будинкам сімейного типу, а також родинам, які постраждали від втрати житла, роботи чи пережили фізичні або психологічні травми.
«Для дітей Харківщини війна стала не лише загрозою безпеці, а й серйозним викликом для навчання, розвитку та соціалізації. “ОПОРА 2.0” – це про системну підтримку: не разову подію, а тривалий шлях поруч із дитиною. Ми хочемо, щоб діти знову відчували себе в безпеці, могли навчатися, спілкуватися, відкриватися іншим і бачити майбутнє», – зазначає керівник проєкту та голова ГО «Зрощуй суспільство» Микита Стрижко.
У межах програми для дітей проводитимуть освітні, психологічні, творчі, ігрові та соціалізаційні активності. Серед них – заняття з української та англійської мов, математики, фізики, підготовка до школи та НМТ, активності з подолання освітніх втрат, арттерапевтичні й казкотерапевтичні зустрічі, психологічні ігрові майстерні, тренінги зі стресостійкості, групи підтримки, творчі майстер-класи, ігротеки, командні ігри, квести та профорієнтаційні зустрічі.
Проєкт є продовженням попередньої ініціативи «ОПОРА», яку ГО «Зрощуй суспільство» реалізовувала в Харкові у 2024-2025 роках. Тоді команда організувала понад 580 освітніх, творчих і психологічних занять для дітей, які постраждали від війни. Досвід попередньої програми підтвердив високий запит з боку дітей і батьків на безпечні простори, де навчання поєднується з психологічною підтримкою, довірливою атмосферою та спілкуванням з однолітками.
«Ми побачили, що діти дуже швидко відгукуються на середовище, де їх не оцінюють, а підтримують. На перших зустрічах багато хто поводиться обережно: діти можуть мовчати, соромитися знайомитися або сумніватися у власних силах. Але поступово з’являються усмішки, ініціатива, бажання говорити, творити й взаємодіяти з однолітками. Саме заради цих змін ми продовжуємо і масштабуємо нашу роботу», – додають організатори проєкту.
Окрім занять для дітей, «ОПОРА 2.0» передбачає дооблаштування безпечних просторів для роботи з дітьми, системний моніторинг результатів, збір зворотного зв’язку від учасників і батьків, а також підготовку гайд-буку з методиками, сценаріями занять та рекомендаціями для подальшого використання в інших громадах України.
У Києві відкрився Brave Center — безкоштовний мультифункціональний простір для ветеранів, військових, сімей загиблих захисників та військовополонених. Центр працює на базі UNIT.City. Тепер в одному місці можна отримати одразу декілька напрямів підтримки.
Для відвідувачів доступні коворкінг, освітній лекторій, кабінет психологічної підтримки, дитяча кімната та навіть студія запису подкастів “Погляд ветерана”.
Проєкт створили за ініціативи громадської діячки та CEO OMD в Україні Оксани Бєляєвої, ветерана та полковника Ігоря Шепетіна, а також інноваційного парку UNIT.City.
Ідея Brave Center полягає в тому, щоб створити для ветеранів і військових постійну точку доступу до освіти, підприємництва, професійного розвитку та соціальних ініціатив. У центрі ветерани можуть навчатися, працювати над власними проєктами або долучатися до вже існуючих ініціатив. Простір також відкритий для співпраці з бізнесом, громадськими організаціями, міжнародними партнерами та державними установами.
Окрему увагу в Brave Center приділятимуть освіті. Тут регулярно проводитимуть лекції, воркшопи та навчальні програми за участі експертів із різних сфер. Усі послуги у Brave Center надають безкоштовно.
«Для ветеранів критично важливо мати доступ до середовища, де є не лише підтримка, а й реальні можливості: навчатися, працювати, запускати власні ініціативи. Brave Center створює таку точку входу: зрозумілу, доступну і системну», — говорить співзасновник Ігор Шепетін, ветеран, полковник, заступник голови фонду Державного майна України, засновник ГО «Ветерани Добровольці».
Всіх ветерани, військові, члени сімей загиблих та військовополонених можуть відвідувати Brave Center без попереднього запису.
Питання пільгового розмитнення авто для ветеранів не втрачає своєї гостроти. Адже значна кількість захисників, які з 2022 року боронять Україну, обурена: держава не надала їм тієї можливості, яку масово реалізувало цивільне населення у перші місяці повномасштабного вторгнення. Поки одні оформлювали автівки, інші перебували в самому пеклі війни, і сьогодні вони цілком справедливо наполягають на відновленні справедливості. Це не просто прохання про преференції – це вимога вирішення питання в законодавчому полі, яке вже декілька років перебуває у стані «заморозки».
З березня 2026 року діє ініціативна група, створена ГО «Спілка ветеранів СОУ», до якої долучилися активні ветерани, юристи-правозахисники, громадські діячі та представники ОТГ. На початок травня, в результаті тривалих консультацій (до яких приєдналися і слухачі освітнього проєкту «Ветерани – лідери суспільної думки»), захисники нашої держави досягли згоди щодо конфігурації цього процесу. Мета – врахувати і інтереси держави щодо наповнення бюджету, і інтереси тих, хто потребує мобільності для виживання. Це історія про реабілітацію, незалежність та реальне, а не декларативне ставлення суспільства до своїх героїв.
Тетяна Медведчук: Право на мобільність
Районна депутатка Долинської ОТГ Івано-Франківського району, активістка та волонтерка Тетяна Медведчук переконана, що реалізація законопроєкту є критично важливим кроком. Вона зауважує, що у багатьох сільських населених пунктах та старостинських округах транспортне сполучення є обмеженим – громадський транспорт курсує лише кілька разів на день. Для ветерана, особливо людини, яка пересувається на кріслі колісному, це створює значні труднощі, адже інколи навіть дістатися від будинку до автобусної зупинки стає серйозним викликом. У таких умовах ветеран без власного авто часто стає заручником обставин.
«Тема пільгового розмитнення серед ветеранів звучить досить часто. Особливо тепер, коли багато захисників повертаються до цивільного життя та потребують транспорту для лікування, реабілітації чи мобільності. Це не про розкіш. Сьогодні у Верховній Раді вже зареєстровані законодавчі ініціативи, що свідчить про актуальність питання. Для більшості ветеранів автомобіль – це необхідність. Часто люди повертаються після поранень, мають проблеми зі здоров’ям. На таксі постійно далеко не заїдеш, а допомога від знайомих не завжди є можливою».
Тетяна наголошує: у 2022 році ті, хто найбільше заслуговував на підтримку, фізично не могли займатися оформленням авто через службу на фронті. Тепер відсутність механізмів підтримки лише посилює відчуття віддаленості від мирного життя. «Можливість самостійно відвезти дитину до школи чи вирішити побутові питання – це частина повернення до нормальності», – додає вона.
Михайло Костик: Гідність і повага
Для заступника голови ГО «Меджибізька спілка учасників бойових дій» Михайла Костика ситуація з розмитненням є лакмусовим папірцем того, як держава насправді чує своїх захисників. Він зазначає, що переважна більшість – близько 90% учасників бойових дій – не встигли скористатися пільгою у 2022 році, оскільки в той час перебували в зоні найзапекліших бойових зіткнень.
«Питання стало ще гострішим сьогодні, коли багато хлопців звільнилися за станом здоров’я чи по інвалідності. Це очевидна реальність: ми часто змушені вирішувати свої проблеми самостійно або гуртом, об’єднуючись у ветеранські спільноти. Тема розмитнення – ключова, але після початкових обіцянок настала тиша. Окрім самих ветеранів, цю тему майже ніхто не підіймає. Але ми не повинні ходити з «простягнутою рукою» і щось просити. Ветеранська спільнота – це велика бойова сім’я. Ми горді, ми освічені, ми довели свою ефективність на полі бою. Тому ми хочемо бачити таку ж ефективність і чесність держави у вирішенні наших запитів. Для нас принципово, щоб нас сприймали як рівних партнерів у діалозі, а не як пільговиків», – наголошує Михайло.
Михайло закликає до конструктивного діалогу вже зараз, не чекаючи завершення війни, адже потреби ветеранів існують «тут і тепер».
Іван Казачук: Соціальний запит мільйонів
Адвокат та ветеран Іван Казачук, один із ключових ініціаторів розробки законопроєктів №15194 та №15195, оперує мовою цифр та фактів. Він наголошує, що сьогодні це питання вже не є локальним – воно набуло загальнонаціонального масштабу, адже прямо чи опосередковано стосується кожної п’ятої української родини.
«Час іде, і кількість тих, хто потребує справедливості, лише зростає. Сьогодні в строю перебуває близько 1 мільйона осіб, а кількість ветеранів уже перевищила 2 мільйони. Разом із членами їхніх родин – це понад 7 мільйонів громадян України. Це величезна частина суспільства, чий запит ігнорувати більше неможливо. Наші законопроєкти мають на меті не просто дати пільгу, а виправити недосконалий механізм. Нинішня система «гуманітарки» часто змушує військових купувати авто за власні кошти, але оформлювати їх через складні схеми. Ми пропонуємо прозорий шлях», – пояснює Іван.
Юрист зазначає, що за кожною цифрою стоїть конкретна доля. Для ветерана з ампутацією чи важким пораненням автомобіль – це не про комфорт, а про можливість повернутися до роботи та знову стати активним учасником економіки.
«Ми відчуваємо серйозний спротив з боку автоімпортерів та їхніх лобістів, які бояться втратити прибутки від продажу дорогих авто в салонах. Але ми шукаємо баланс між наповненням бюджету та правом ветерана на мобільність. Запобіжники, які ми заклали в законопроєкт, мінімізують ризики зловживань. Коли ветерани говорять одним голосом – їх значно важче ігнорувати. Шанси на ухвалення є високими, але суспільний тиск зупиняти не можна», – переконаний правозахисник.
Василь Радковський: Готове рішення
Василь Радковський – ветеран 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, який виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках Донеччини та Сумщини. Після важкого поранення та звільнення зі служби через інвалідність, він не залишився осторонь проблем побратимів, а став автором петиції пільгового розмитнення, яка зараз активно обговорюється у ветеранських колах.
«Я почав з того, що проаналізував старі петиції. Більшість із них легко відхиляли, бо вони не мали економічного обґрунтування. Тому ми розробили системну модель, яка враховує інтереси і ветеранів, і держави. Це не про хаотичне ввезення будь-чого. Наша пропозиція має чіткі фільтри: параметри авто за віком та екостандартом, об’ємом двигуна, а головне – суворе обмеження: одне авто на 5 років і без права продажу та переоформлення протягом 3-х років. Реєстрація – виключно на ветерана», – деталізує Василь.
Для Радковського це питання глибоко особисте. Він на власному досвіді знає, як важко пересуватися між реабілітаційними центрами, коли ти маєш травми або протези.
«Коли починаються нескінченні поїздки по лікарнях, автомобіль стає базовою потребою для виживання. Реабілітаційні центри рідко знаходяться поруч із домом, а громадський транспорт для людини з важкими пораненнями – це часто просто недосяжний варіант. Це вже давно не лише про «залізо», це про ставлення держави. Люди дивляться, як країна поводиться зі своїми захисниками сьогодні, і це впливає на довіру до служби загалом. Потрібна політична воля, щоб перестати сприймати це як «пільгу», а побачити в цьому необхідний елемент реінтеграції ветерана в суспільство», – підсумовує автор моделі.
Олексій Цапенко: Авто як «ноги»
Голос Олексія Цапенка звучить як найсильніший аргумент у цій дискусії. Ветеран АТО, він отримав важкі поранення під час бою на Сході у 2014 році, всього за сім кілометрів від кордону з Росією. Олексій має першу групу інвалідності – через травму хребта він не може ходити без сторонньої допомоги. Стара автівка була його єдиним зв’язком зі світом.
«Я без допомоги ходити не вмію. Для мене єдиний спосіб пересування – мій автотранспорт, моя машина. Зараз вона зламана, і я, можна сказати, лишився в чотирьох стінах. А сидіти в них не дуже хочеться. У зв’язку з новим законопроєктом у мене питання: коли подумають не тільки за діючих військових, а за ветеранів-інвалідів, для яких авто – це єдиний спосіб руху? Чому для нас немає нульового розмитнення? Я зробити свій автомобіль не можу, але за якісь 2000 доларів міг би його продати і хоча б якусь машину для пересування собі пригнати. Це моє спасіння».
Для Олексія власне авто – це не розкіш, а можливість просто вийти з дому, дихати свіжим повітрям та залишатися людиною, яка має право на рух.
ВЕТЕРАНИ, ЧАС ДІЯТИ!
Як бачимо, ця проблема вже давно вийшла за межі технічних питань. Це питання честі. Ініціативна група вже склала своє бачення змін до законодавства, але очікує на пропозиції, на відгуки побратимів. Тепер слово за суспільством: за ветеранами, волонтерами та небайдужими громадянами.
Костянтин Руденко, голова ГО «Спілка ветеранів СОУ» у Шевченківському районі м. Харкова, член ініціативної групи озвучив запрошення до побратимів об’єднатися в цьому русі:
«Запрошуємо ветеранів та ветеранські організації долучитися до роботи нашої ініціативної групи! Давайте разом доопрацюємо та вдосконалимо спільне бачення в даній сфері: пільгового розмитнення авто для ветеранів. В ініціативній групі вже працюють досвідчені юристи та адвокати, незабаром в планах – обговорення наших пропозицій з депутатами Верховної Ради та представниками міністерств. Коли ми говоримо одним голосом – нас неможливо ігнорувати!»
Наші контакти (ГО «Спілка ветеранів Сил Оборони України»):
Ветерани, що увійдуть до складу консультативної ради, зможуть впливати на формування ветеранської політики в області. Зокрема, вони матимуть можливість пропонувати органам місцевої влади власні ідеї щодо покращення процесів, які досі залишаються неврегульованими.
Крім цього, в області планують створити тимчасову контрольну депутатську комісію. Вона аналізуватиме, як у регіоні виконується ветеранська політика та наскільки ефективно реалізуються права ветеранів і родин загиблих військових. До роботи комісії також можуть залучати ветеранів як консультантів.
Питання створення нових механізмів підтримки ветеранів обговорили під час наради за участю депутатів та представників ветеранської спільноти. Зустріч провів заступник голови обласної ради Сергій Лісовий.
“Представники ветеранських організацій чітко озвучили свою позицію – вони хочуть впливати на стратегічні рішення, що стосуються ветеранської політики в регіоні. Ми їхнє бажання підтримуємо, тому пропонуємо кілька інструментів”, – говорить Лісовий.
Також у Черкаській обласній раді підготували проєкт звернення до Верховної Ради та Кабінету Міністрів України щодо реалізації права ветеранів і родин загиблих захисників на першочергове отримання земельних ділянок.
Під час зустрічі учасники обговорили й інші проблеми, які турбують ветеранів. Серед них — медичне забезпечення, земельні питання, а також кредитування власного бізнесу.
В Івано-Франківську завершився масштабний ветеранський ярмарок до Дня міста. Протягом трьох днів на Вічевому майдані ветерани та ветеранки з різних міст України презентували власний бізнес, а відвідувачі активно купували їхню продукцію.
На ярмарку можна було знайти все — від шевронів і кераміки до м’яса з мангалу та крафтових виробів. Для багатьох учасників ці вихідні стали справжнім проривом: замовлення розписали на кілька тижнів уперед.
Співорганізатор заходу, директор комунального закладу Дім воїна та ветеран війни Микола Крошний зазначив, що головна мета ярмарку — показати людям, що ветерани після повернення з фронту можуть створювати успішний бізнес і розвивати власні справи.
«Ми до Дня міста вирішили показати нашим мешканцям, що ветерани, які повертаються додому можуть відкривати власні справи, можуть вести успішні бізнеси, можуть виготовляти свої власні продукції», – заявив він.
Серед учасників був ветеран-прикордонник із Маріуполя Андрій Гльоза. Після демобілізації через інвалідність він разом із дружиною почав виробництво шевронів та нашивок. За словами ветерана, спочатку подружжя придбало вишивальну машину завдяки гранту, хоча досвіду у цій сфері не мало. Згодом вони подали заявку до Українського ветеранськького фонду та отримали грант на 1,5 млн. грн для розвитку бізнесу. Сьогодні їхня майстерня виготовляє шеврони для військових бригад, патріотичні нашивки та вироби для цивільних. Замовлення надходять з різних регіонів України.
Однією з найпопулярніших локацій ярмарку став стенд ветеранського бізнесу «Димно». Його заснував колишній нацгвардієць Василь Рибчук разом із побратимом після реабілітації. Підприємці займаються доставкою м’яса з мангалу та страв по Івано-Франківську. Ветеран зазначає, що підтримка міста та увага до ветеранського бізнесу суттєво впливають на кількість замовлень. За його словами, після одного з візитів міського голови до їхньої локації та розіграшу бургера телефон із замовленнями не замовкав ще кілька днів.
Міський голова Руслан Марцінків закликав мешканців підтримувати ветеранський бізнес, наголосивши, що такі підприємці продовжують працювати для громади навіть після служби та поранень.
«Дякуємо захисникам за їхню працю. Вони втратили своє здоров’я і після служби далі продовжують працювати і виготовляють гарні, бачите, продукти, які не соромно сьогодні виставляти. І я прошу іванофранківців – підтримуйте такі заходи, підтримуйте ветеранський бізнес!», – говорить мер.
У Львові стартував набір на безкоштовну навчальну програму для ветеранів, ветеранок та їхніх рідних. Учасників навчатимуть фотографії, відеомонтажу та креативного підприємництва.
Програму організував Львівський культурний хаб «Фокус Вперед». Як повідомили у Львівській міській раді, учасники зможуть обрати один із двох напрямів навчання — фотографію або відеомонтаж. Окрім цього, для них проводитимуть заняття з креативного підприємництва.
Програма поєднуватиме теоретичні заняття з практикою. Під час навчання учасники створюватимуть власний контент та формуватимуть портфоліо, яке зможуть використовувати для подальшої роботи у креативній сфері.
Навчання триватиме з кінця травня до першої половини серпня. Заняття проходитимуть на базі Львівської національної академії мистецтв на вулиці Кубійовича, 35А та у Львівському культурному хабі на вулиці Князя Романа, 6.
Українська збірна ветеранів і ветеранок успішно виступила на Чемпіонаті Європи з богатирського багатоборства, який проходив у грузинському місті Цхалтубо.
Протягом кількох днів українські учасники змагалися зі спортсменами з різних країн Європи. За підсумками турніру збірна України виборола 43 медалі.
У скарбничці команди:
26 золотих медалей;
12 срібних;
5 бронзових.
Україну на чемпіонаті представляли 19 ветеранів і ветеранок. Учасники змагалися у дисциплінах богатирського багатоборства, де важливими є не лише фізична сила, а й витривалість, координація та психологічна стійкість. Такі турніри для ветеранів часто стають способом повернення до активного життя та можливістю знову відчути впевненість у власних силах.
Поїздка збірної стала можливою завдяки Міністерство у справах ветеранів України та Федерація найсильніших атлетів ветеранів України і перетягування канату у межах проєкту «Розвиток спорту ветеранів війни».
Проєкт реалізується відповідно до Стратегії ветеранської політики та Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, ініційованої Оленою Зеленською.
В Україні активно розвиваються театральні проєкти, у яких ветерани та чинні військовослужбовці вперше виходять на сцену як актори, драматурги та режисери. Для багатьох із них театр став не професією, а способом говорити про власний досвід війни, втрат, реабілітації та повернення до цивільного життя.
Один із найвідоміших таких проєктів — «Театр Ветеранів» у Києві. Його створили Сили територіальної оборони ЗСУ спільно з Театром Драматургів. Керує проєктом Ахтем Сеітаблаєв. Велику увагу глядачів привернула вистава «Енеїда» у постановці режисерки Ольги Семьошкіної. У ній ветерани не просто виконують ролі, а імпровізують і через класичний сюжет діляться власними історіями та переживаннями.
“Енеїда”
Окремі театральні проєкти за участю ветеранів останнім часом активно з’являються і у Львові. У Національному театрі ім. Марії Заньковецької показують п’єсу «Баланс» авторки Аліни Сарнацької. Це незвичний формат театру: тут немає традиційної сцени чи акторської гри. Глядачі слухають історію у навушниках. Основою вистави стала розповідь військовослужбовиці Олени Апчел про роботу бойових медиків та реальність війни без прикрас. У тексті йдеться про побут фронту, втрати, страх і прості речі, які набувають зовсім іншого значення під час війни. Режисером постановки став Ігор Білиць. Вистава проходить у просторі «Комарик» за лаштунками театру.
Олена Апчел
Ще один незвичний проєкт — «Львів 3000», також відомий як «Львівське метро 3000». Це футуристична театральна новела, написана ветераном Андрієм Григор’євим під час реабілітації у центрі Unbroken. Події вистави розгортаються у майбутньому, де герої подорожують львівським метро. Для Львова, де метро ніколи не існувало, це звучить майже як наукова фантастика з легким присмаком міської легенди. Саме ця ідея й стала основою постановки. Режисером вистави став Владислав Білоненко.
У Театрі ім. Леся Курбаса до репертуару увійшла вистава «Сам на сам». Її прем’єра відбулася у листопаді 2025 року. Постановку створили за участю ветеранів, які проходять реабілітацію в центрі Unbroken. В основі сюжету — реальна історія ветерана Михайла Фатєєва. Вистава розповідає про повернення людини з фронту до цивільного життя та про труднощі, з якими стикаються ветерани після війни. Режисером постановки став Олег Онещак. У виставі грають як професійні актори, так і ветерани. Також існує аудіоверсія постановки.
“Сам на сам”
Раніше “Новини ветеранів” писали про виставу “Директор ліфту” від «Театру Незламних».
Сьогодні такі театральні проєкти в Україні стають не лише мистецькими подіями, а й способом діалогу між військовими та цивільними. Через сцену ветерани розповідають історії, які складно передати звичайними новинами чи офіційними зведеннями.
Ветерани, ветеранки та члени їхніх родин тепер можуть отримати консультації та підтримку за номером 1528. Єдина ветеранська лінія працює по всій Україні.
Про запуск та роботу сервісу повідомили у Міністерстві у справах ветеранів України.
Лінію створили для того, щоб ветерани могли швидко отримати відповіді на найпоширеніші питання без необхідності шукати інформацію в різних установах чи на сайтах. За номером 1528 можна дізнатися про оформлення статусів та посвідчень, пільги й соціальні гарантії, житлові програми, можливості навчання та працевлаштування. Також консультанти надають інформацію щодо психосоціальної підтримки, юридичних та фінансових питань.
Лінія працює щодня з 08:00 до 20:00. Дзвінки для абонентів безкоштовні.
Окрім номера 1528, ветерани та їхні родини можуть звертатися на гарячу лінію Українського ветеранського фонду за номером 0 800 33 20 29. Там надають психологічну допомогу у кризових ситуаціях та юридичні консультації.
Також в Україні працюють фахівці із супроводу ветеранів та ветеранок. Їх можна знайти через сервіс «Ветеран PRO» у застосунку Дія або у профільних підрозділах громад. Такі спеціалісти допомагають із вирішенням побутових та організаційних питань — від оформлення документів до пошуку потрібних послуг.
Детальна інформація про програми підтримки ветеранів доступна на платформі «Ветеран PRO». \
Проєкт реалізується за підтримки Товариства Червоного Хреста України.
