Барс-8ММК” – мобільний мінометний комплекс на базі броньованого автомобілю “Барс-8”. Вперше “Барс-8ММК” продемонстрували під час міжнародної виставки “Зброя та безпека 2017”. Комплекс озброєний 120-ти міліметровим мінометом UKR-MMС. Екіпаж машини складається з трьох осіб. Боєкомплект комплексу налічує 60 мін. Час необхідний для переходу з похідного положення до готовності здійснити перший постріл займає 35 секунд, з “бойового положення” у “похідне” – близько 25 секунд.
На даному етапі “UKR-MMС” представляє з себе автоматизований мобільний мінометний комплекс, який втілив в собі найбільш ефективні рішення у відповідь на потреби військових з урахуванням сучасних конфліктів. До особливостей сучасного полю бою відносяться відсутність суцільних ліній фронту, підвищення ролі тактичних підрозділів на полі бою, необхідність боротьби з виявленими цілями в обмежений час. Тому комплекс повинен мати можливості вразити ціль, з високою точністю і в мінімальний час, швидко згорнутися і висунутися на нову позицію для виконання наступного завдання.
Розвиток ветеранського бізнесу підтримує Мінветеранів і готове розвивати цей напрямок на державному рівні.
Про це під час чергового засідання Громадської ради розповіла очільник Мінветеранів Оксана Коляда. “Ми запросили хорватських колег, зокрема Міністра у справах ветеранів Хорватії, країни в якій ветеранський бізнес підтримується на державному рівні. Ми домовились з нашим Послом в Хорватії активно залучати іноземних колег, закликати їх ділитись досвідом, співпрацювати із нашими ветеранами. Крім того до організації Форуму вже долучилась низка міжнародних організацій”, – сказала О.Коляда.
Перший заступник Міністра Антон Колумбет зазначив, що “Форум” може стати лише майданчиком об‘єднання та комунікації ветеранів, потенційних бізнес-партнерів, представників профільних асоціацій та об‘єднань зі сфери бізнесу та економіки. Разом з тим, на його думку, варто створити самостійну “Асоціацію ветеранів-бізнесменів”.
22 січня 2020 року Укрпошта ввела в обіг марку й конверт на честь захисників Донецького аеропорту – “Вони вистояли! Не витримав бетон”. Марка розроблена на честь вшанування українських воїнів – захисників Донецького аеропорту, оборона якого тривала 242 дні: з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року.
Укрпошта почала випуск марок, присвячених українській армії з 2014 року. В цьому році введена в обіг марка присвячена “Кіборгам”- захисникам Донецького аеропорту (ДАП). Урочисте спецпогашення поштової марки відбулося за участю “кіборгів” в Києві о 14-00 у Національному музеї історії України в Другій світовій війні.
Тираж поштової марки – 130 000 примірників, вартість – 9 грн. Разом з поштовою маркою випущено конверт “Перший день” та виготовлено штемпель спецпогашення.
Андрій Бадарак пішов захищати Україну, у складі 54-ого розвідувального батальйону. Виконував бойові завдання зокрема влітку 2015-ого в районі селищ Золоте, Катеринівка, Зайцеве, Широкине. Під час чергового завдання в 2016-ому році група, в складі якої був і Андрій, підірвалась на розтяжці. Андрій отримав численні поранення. Опритомнівши у лікарні, зрозумів, що не відчуває ніг. Тяжкий період лікування, реабілітації, інвалідний візок та вирок лікарів, що це до кінця життя.
Але справжній боєць не здався, більш того, не відмовився від мрії – станцювати танок на весіллі доньки.
Влітку минулого року Андрій потрапив на відбірковий етап «Ігор Нескорених» і потім опинився у складі Національної команди Invictus Games: Team Ukraine. Весь цей час чоловік активно займався спортом, відновленням свого здоров’я, тренувався попри всі складнощі. І він зміг! Він встав з інвалідного візка і зміг зробити свої перші кроки після поранення!
«Я пишаюсь Андрієм! На його прикладі я бачу, які сильні, мужні і дійсно нескорені наші ветерани. Я бачу в дії, приклад якісної реабілітації, коли фізичні вправи поєднані із потужною мотивацією, психологічною підтримкою, дають результат. Я не сумніваюсь, що Андрій продовжить своє відновлення та зможе досягти своїх мрій і повноцінно стати на ноги. А ще стане тим чудовим прикладом нескореності для решти наших бійців, які отримали травми й поранення», – розповіла Міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Оксана Коляда.
Вона також зауважила, що «Ігри Нескорених» це не лише шлях до фізичного відновлення ветеранів, але в першу чергу це потужний проект з їхньої психосоціальної адаптації.
Сьогодні близько 12 години, в ресторані MOCCO, нардеп Кива зустрічався з представниками кримінального світу Дніпра, зокрема, з місцевим авторитетом Бельмондо. Але раптом нардеп почав провокувати одного з відвідувачів закладу, підійшов до нього та спробував вдарити головою, а у відповідь отримав удар по обличчю. Відвідувачем виявився патріот та ветеран АТО Михайло Майнман. Після конфлікту охорона Киви напала на ветерана, в той час як нардеп повернувся за стіл та продовжив зустріч.
Команда TABOR Production шукає ветеранів та ветеранок на роль у художньому фільмі “СПАС” Максима Наконечного, який розповідає історію аеророзвідниці,що повертається з полону.
Акторський досвід зовсім не обов’язковий.
Кастинг проходитиме протягом двох днів: 24 січня 19:00 – 21:00 25 січня 11:00 – 15:00
Район проведення операції Об’єднаних сил відвідала іноземна делегація на чолі з діючим головою ОБСЄ, прем’єр-міністром, міністром європейських та закордонних справ Республіки Албанія Еді Рамою. Головною метою візиту було ознайомлення з актуальною інформацією щодо розвитку безпекової ситуації та дій російських окупаційних військ.
Також Е.Рама вивчив стан справ виконання Україною Мінських домовленостей щодо розведення сил та засобів на визначених ділянках. Він зазначив, що ситуація на Донбасі є складною, особливо для тих, хто проживає вздовж лінії розмежування. Він також заявив, що ОБСЄ буде приділяти максимум уваги для того, щоб змінити ситуацію і досягти стійкого перемир’я.
Командування Об’єднаних сил звернуло увагу Е.Рами на необхідність запровадження моніторингу спостерігачів ОБСЄ у вечірній та нічний час, адже саме у темну пору доби “противник” найбільше порушує “режим
День соборності — свято, яке в Україні відзначають щороку 22 січня в день проголошення “Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки”, що відбулося 22 січня 1919 року в Києві.
Офіційно в Україні “День соборності” почали відзначати з 1999 року.
Свято встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…» згідно з Указом Президента України Л.Кучми «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99.
Цього дня прийнято також згадувати іншу подію, яка відбулась рівно на рік раніше 22 січня 1918 р. — прийняття IV Універсалу Української Центральної Ради, яким проголошувалася повна незалежність Української Народної Республіки.
Деякий час, з 30 грудня 2011 року, указом на той час Президента України Віктора Януковича “День соборності” на офіційному рівні було скасовано і натомість встановлено “День Соборності та Свободи України”. Однак 13 листопада 2014 року указом Президента України Петра Порошенка свято було відновлено.
Це свято нагадує нам, що Україна не розділена на “регіони”, що немає окремої Східної чи Західної України, а у нас єдина держава і ми – єдиний народ! Тож прийміть найкращі привітання з нагоди найвеличнішого свята українського народу – Дня Соборності України!
22 січня 1919 року в Києві Директорія УНР видала універсал про затвердження злуки Наддніпрянської Української Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
На Софіївському майдані було урочисто проголошено про возз‘єднання УНР і ЗУНР в єдину соборну Україну. В місті відбулись урочистості з цієї нагоди.
Так за спогадами молодого учасника бою під Крутами Левка Лукасевича проходили події того дня: “Стоїть морозний день, дерева вкриті інієм. З самого ранку місто має святковий вигляд. Скрізь національні прапори і транспаранти.На балконах будинків розвішано килими й полотна з яскравими українськими малюнками…Тут на балконах портрети і погруддя Тараса Шевченка, прибрані національними стрічками, і також прапори. На Тріумфальній арці при вході з Володимирської вулиці старовинні герби Східної України і Галичини. По всьому майдані на стовпах герби чи не всіх українських губерній і плакати.
Об одинадцятій ранку під звуки музики почали йти сюди українські піхотні частини, артилерія та самострільні команди, котрі стали шпалерами з усіх чотирьох боків площі. За військами рушили люди, зібралася велика кількість народу, заповнила всю площу й сусідні вулиці.Чимало з присутніх забралися на дерева щоб звідти краще побачити дійство.
У тиші що запала на якусь хвилину, здалеку почулися поклики “Слава!” на честь членів Директорії… Військовий оркестр грає Національний гімн. Настає найурочистіший момент свята. Акт соборності розпочав своїм привітанням представник Української Національної Ради, голова Галицької делегації Лев Бачинський, а Лонгин Цегельский зачитав заяву Національної Ради і Державного Секретаріату про волю ЗУНР об‘єднатися в одну Українську соборну державу.Цю заяву всі учасники сприйняли довготривалими оплесками.
Промовляв голова Директорії Володимир Винниченко, а професор Федір Швець виголосив текст Універсалу Соборності.Після цього архієпископ Агапіт відслужив з духовенством молебень у намірах українського народу й Української держави.Відбувся військовий парад галицького легіону Січових Стрільців, якими командував полковник Євген Коновалець.”
Важко протягнути повноцінно весь ланцюг подій, які передували возз‘єднанню УНР і ЗУНР, занадто насиченими вони були.Не перелічуючи загальновідомі історичні факти національно-визвольних змагань, починаючи з 1917 року, ми почнемо з 11 листопада 1918-го, коли Німецька імперія(після підписання Берестейського мирного договору з РФРР, Німеччина та Австро-Угорщина, як країни гаранти, забов‘язались допомагати УНР у боротьбі зі збройною експансією останніх з точки зору двухсторонньої зацікавленності та експортування продовольства з України в страждаючи від голоду, спричиненго блокадою Антанти, Німеччину та Австро-Угорщину.У другій половині травня 1918-го німецькі підрозділи вийшли на ті кордони України, які були визначені текстом Третього Універсалу Української Центральної Ради від 20 (7 за старим стилем) листопада 1917 року.) заключила перемир‘я з країнами Антанти недалеко від французького містечка Комп‘єнь. З наростаючими революційними подіями всередині імперії, внаслідок яких Німецькі(з нею і Австро-Угорські) підрозділи поступово залишали не менш революційно киплячу територію України, це й стало чудовою нагодою для безперешкодного більшовицького наступу.
16 листопада почалось збройне повстання проти Гетьмана П. Скоропадського залишеного німецькою владою напризволяще.Виступ Січових Стрільців в Білій Церкві.Фактично з цього дня Директорія УНР почала своє просування до Києва.
19 листопада. Чернігівщина (нині Сумська область) Радянські війська оволоділи Ямполем та хутором Михайлівським стискуючи кільце навколо Глухова.
26-28(13-15) листопада в Одесу прибули англійські, французькі та італійські кораблі Антанти з союзними військами, очолені адміралом Баллардом.
На тлі світової війни та мирних угод більшовиків з країнами Четвертного союзу, інтереси Антанти розповсюджувались на території колишньої Російської імперії в тому числі і Україну.
З південного-сходу рухались білогвардійські сили.27(14) листопада Слов‘яносербський та частина Бахмутського повітів були зайняті добровольцями, так званою “Білою армією”.
14 (1) грудня П.Скоропадський зрікся від влади.Після зречення рада міністрів Української Держави зняла з себе повноваження та передала владу Директорії.
20 (7) грудня українські радянські і російські частини Окремої групи військ Курського напрямку, командування якими здійснював В. Антонов-Овсієнко, перейшли у наступ на Чернігівщіні і Харківщіні.
28 (15) грудня радянські війська оволоділи Катеринославом (нині місто Дніпро) та вже 2 січня українські частини ( полк Січових стрільців отамана Р.Самокиша та Верхньодніпровський загін отамана М.Сакви) вибили з міста більшовиків та махновців.
3 січня до Харкова вступили війська Червоної армії. Цього ж дня у місті Станіславові (сучасний Івано-Франківськ) затверджено “предвступний договір” від 1 грудня 1918 року й одностайно прийнято “Ухвалу про злуку Західно-Української Народної Республіки з Українською Народною Республікою.Акт злуки формувався в важких революційно-бойових умовах.
12 січня до Чернігова вступили частини Червоної армії.
16 січня вступ до Миколаєва військ Антанти.
19 січня вступ до Полтави частин Червоної армії.Українські війська відступили до Кременчука.Наступного дня в Києві у зв‘язку з наступом Червоної армії було оголошено військовий стан на всій території УНР а у Чернігівській та Полтавській губерніях — стан облоги.
Але не тільки більшовики становили реальну загрозу для нової української влади. В Хусті Всенародні збори угорських українців за участю 420 делегатів 21 січня ухвалили рішення про возз‘єднання Закарпаття з Соборною Україною. Раніше за згодою Антанти, а саме 12 січня 1919 року чехословацькі військові частини зайняли Ужгород далі територію краю на захід від річки Уж. Східні регіони Закарпаття почали окуповувати румунські війська. За Сен-Женменським мирним договором 1919 року Закарпаття під назвою Підкарпатська Русь увійшло до складу Чехословачини.
12 жовтня 1918 року цісар Карл(останній імператор Австро-Угорщини) запросив до себе провідників парламентських клубів, щоб обговорити ситуацію яка склалася в країні.Чехи були категоричні в утворенні самостійної Чехословацької держави. Поляки проголосили про свій вихід з імперії й прилучення до єдиної Польщі. Німці закликали чекати рішеннь майбутньої мирної конференції. Австро-Угорщина розвалювалася. 19 жовтня у Львові зібрався з‘їзд мужів довіри(500 осіб).З цього числа можна почати відрахунок від створення Західно-Української Народної республіки. Після невдалих переговорів з цісарським намісником у Львові К. фон Гуйном 31 жовтня, делегації Української Національної Ради (законодавчий орган ЗУНР), Центральний Військовий комітет не знайшов ніякої іншої альтернативи, крім тої, щоб захопити місто силою.
“Заснувши 31 жовтня 1918 року під австрійською державною владою, виконуваною поляками, населеннє Львова прокинулося 1 падолиста під владою Української Національної Ради. Як символ сеї влади маяв на вежі ратуша український синьо-жовтий прапор”.-Писав про захоплення влади у місті член Української Національної Ради, дипломат Михайло Лозинський.
11 листопада поляки захоплюють Перемишль, після цієї події можна відраховувати початок українсько-польської війни 1918-1919 рр. Керівники ЗУНР шукали союзників у боротьбі за незалежність.На цей заклик звичайно відгукнулась Українська Народна Республіка. Після захоплення Львова поляками 22 листопада підкріплення надіслані з боку Директорії УНР були зовсім не зайвими.Так потроху скаладався тернистий шлях до об‘єднання одного давно розділеного народу в єдину силу.
Історія повторюється і для недопущення минулих помилок іноді треба заглядати в старі пожовтілі сторінки, для відповіді на cкладні запитання. З багатьох причин боротьба за незалежність того часу зазнала поразки, але нині в наших руках, в руках всіх українців які творять живу історію сьогодення, сконцентрувалися сили та протікають найбільш благонадійні умови облаштування свого добробуту та процвітання наступних поколіннь, а також підтримання пам’яті… Лише це не складне слово може забезпечити недопущення національних катастроф у майбутньому.
Наша єдність – то основна муза нашої сили, шлях до неї був дуже тернистим…
«Увечері 26 січня 2020 року українська сторона … зафіксувала дії збройних формувань Російської Федерації щодо імітації порушення розведення сил та засобів у межах ділянки розведення № 3 Петрівське. Озброєні члени збройних формувань Російської Федерації, використовуючи рельєф місцевості та високу рослинність, зайшли на ділянку розведення на місця позицій підрозділів Об’єднаних сил, які були вивільнені при розведенні, та відкрили показовий вогонь трасуючими кулями у бік збройних формувань Російської Федерації.
Все відбувалось на відстані 250 метрів від відеокамери спостереження ОБСЄ, яка, на думку представників збройних формувань Російської Федерації, має надати безапеляційні докази факту порушення розведення сил та засобів з боку Збройних Сил України.
Метою таких дій може бути загострення ситуації на ділянці розведення, яка у подальшому може призвести до повернення військ на позиції до розведення або зайняття нових вигідних рубежів збройними формуваннями Російської Федерації у зазначеному районі.
Українська сторона … звертає увагу окупаційної адміністрації Російської Федерації на необхідність дотримання існуючих домовленостей та неприпустимість подібних дій.»
28 січня збройні формування Російської Федерації 12 разів порушили режим припинення вогню. У результаті підриву на невстановленому вибуховому пристрої два військовослужбовця Об’єднаних сил отримали бойові поранення.
“Упродовж 29 січня збройні формування Російської Федерації шість разів порушили режим припинення вогню. Противник обстрілював наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 мм та 82 мм, а також гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї. Внаслідок ворожих обстрілів втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил немає”, — йдеться у повідомленні прес-центр штабу ООС
