Сторінка 1521 – Новини ветеранів зі всієї України

Операція об’єднаних сил: зведення станом на 07:00 19 лютого 2020 року

18 лютого збройні формування Російської Федерації 22 рази порушили режим припинення вогню. Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями артилерійських систем калібру 152 мм та 122 мм, мінометів калібру 120 мм та 82 мм, озброєння танку, а також з озброєння БМП, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї.

У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” противник здійснив три обстріли по нашим позиціям, а саме:

поруч з населеним пунктом Березове – з великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї;

неподалік Широкиного – з ручних протитанкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї;

поблизу населеного пункту Пищевик – з міномету калібру 82 мм противник випустив 3 міни, а також вів вогонь з ручних протитанкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї.

Дев’ятнадцять обстрілів було зафіксовано у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання ” Північ”, а саме:

шість разів поблизу населеного пункту Кримське – зі 120-мм мінометів ворог випустив 61 міну, ще 10 мін з міномету калібру 82 мм, а також вів вогонь з озброєння БМП та станкового протитанкового гранатомету;

чотири рази поруч з Новотошківським – з артилерійських систем калібру 152 мм – 45 снарядів, 122-мм артилерії – 15 снарядів, мінометів калібру 120 мм – 17 мін, а також 56 пострілів з озброєння танку;

два рази в районі населеного пункту Оріхове – зі ствольної артилерії калібру 152 мм – 22 снаряди, 122-мм артилерії – 28 снарядів, мінометів калібру 120 мм – 61 міна, 82-мм мінометів – 30 мін, а також противник вів вогонь з гранатометів різних систем;

двічі поблизу населеного пункту Хутір Вільний – з артилерійських систем калібру 122 мм – 4 снаряди, 120-мм мінометів – 23 міни, 82-мм мінометів – 25 мін, а також вів вогонь з автоматичних станкових гранатометів та великокаліберних кулеметів;

два рази неподалік Золотого-4 – з мінометів калібру 120 мм ворог випустив 3 міни, а також вів вогонь з гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів;

поблизу Попасної – зі ствольної артилерії калібру 122 мм – 16 снарядів та мінометів калібру 82 мм – 18 мін;

в районі Луганського – з 82-мм міномету – 2 міни;

поруч з Новолуганським – з міномету калібру 82 мм – 2 міни, а також противник вів вогонь з гранатометів різних систем та стрілецької зброї.

Окрім цього, поблизу населеного пункту Оріхове ворог здійснив спробу штурму наших спостережних постів. У результаті бойового зіткнення українські захисники черговими вогневими засобами подавили ворожий вогонь та зупинили диверсійно-розвідувальну групу противника. Позиції українських захисників не втрачені.

Слід зазначити, що на усі ворожі обстріли підрозділи Об’єднаних сил давали адекватну вогневу відповідь та контролювали ситуацію. В подальшому противник запросив режим тиші.

Вчора, 18 лютого, внаслідок ворожих обстрілів один військовослужбовець Об’єднаних загинув, чотири захисника отримали поранення та ще двоє – бойове ураження.

За даними розвідки, у результаті бойового зіткнення зі сторони противника 4 чоловіка було знищено та ще 6 отримали важкі поранення.

З початком цієї доби російські окупаційні війська по захисникам Лебединського випустили 15 мін з мінометів калібру 82 мм, а також вели вогонь з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї.

За поточну добу втрат немає.

 

Сингапур стане ще однією країною з авіанесучим флотом

Сингапурська компанія ST Engineering Marine розробила та представила проект вертольотоносця (універсального десантного корабля) Endurance 170. Про це повідомляє Jane`s.

Проект корабля Endurance 170 призначений для розміщення морського десанту, засобів доставки, а також гелікоптерів чи літаків короткого зльоту та посадки на своїй палубі.

Оглядачі звернули увагу, що Endurance 170 є продовженням розвитку проекту універсального десантного корабля Endurance 160 представленому у 2014 році.

Короткі технічні характеристики проекту Endurance 170:

Водотоннажність: 19 000 тонн

Довжина: 170 метрів

Ширина: 30,8 метри

Осадка: 6,6 метри

Максимальна швидкість: 20 вузлів

Дальність плавання: 7000 миль при швидкості 15 вузлів

На виставці Singapore Airshow 2020 представник компанії розказав, що проект розроблений в рамках потенційного іноземного замовника, якого не називають.

Він також додав, що не варто прив’язувати Endurance 170 до сингапурської програми JMSS (Joint Multi Mission Ship), яка покликана замінити чотири кораблі класу Endurance наявні на озброєнні універсальні десантні кораблі ВМС Сингапуру.

Раніше стало відомо, що Сингапур збирається придбати багатоцільові літаки 5-го покоління з коротким зльотом та вертикальною посадкою F-35B.

Оскільки вертольотоносці можуть використовуватися у якості легких авіаносців, то розглядається варіант, що найближчим часом за програмою JMSS, Сингапур стане ще однією країною з авіанесучим флотом.

Міноборони хоче «закрити» чергу на житло для військовослужбовців

Зараз у черзі на отримання житла перебуває близько 48 тисяч військовослужбовців, їх перевірять і всіх, хто має законні підстави, забезпечать житлом, заявив в інтерв’ю заступник міністра оборони України Олексій Марценюк.

«Ми зафіксували цих 48 тисяч військовослужбовців, ми розраховували, скільки і яких нам треба ресурсів, скільки треба часу, щоб у найближчому майбутньому закрити це питання. Це буде бюджетне фінансування, надлишкове майно, інвестиційні механізми й так далі, щоб розрахувати, чи зможемо ми за п’ять років – це наша амбітна мета – розв’язати питання квартирної черги», – сказав Марценюк.

Заступник міністра оборони уточнив, що житло отримають ті, хто справді його потребує, і що зараз проходить перевірка черги на житло і переведення всіх даних в електронний вигляд.

«Ми вже почали це перевіряти. Ми «діджиталізуємо» нашу чергу. У нас працює команда, яка цим займається. По суті, ми «електронізуємо» квартирні справи, ми робимо сам процес постановки на квартирний облік чи переміщення по гарнізонах більш ефективним, щоб квартирна справа людини один раз була занесена в базу, і вона в електронному вигляді централізовано була доступна з будь-якого гарнізону. Все повинно відбуватися в автоматичному режимі», – розповів Марценюк.

Разом із тим, він наголосив, що «черга на житло є радянським застарілим елементом», тому Міністерство оборони України розпочинає запроваджувати нову систему забезпечення військовослужбовців житлом.

«Конкретно ми говоримо про депозитно-монетарну програму. Це означає, що військовослужбовцю будуть нараховуватися конкретні гроші, які потім можна буде використати на купівлю житла чи заставу для іпотеки. Можливо, військовослужбовець захоче купити щось більше, ніж держава могла б йому дати. Можливо, йому в спадок залишать нерухомість і в нього буде житло, а ці гроші він захоче використати на щось інше. Ми хочемо рухатися в бік більш гнучкого забезпечення військовослужбовців», – пояснив він.

 

За матеріалами Міноборони України

 

Вечірній брифінг пресслужби операції Об’єднаних сил 18.02.2020

Зранку 18 лютого збройні формування Російської Федерації атакували позиції підрозділів Об’єднаних сил поблизу населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське, Хутір Вільний. Внаслідок ворожих обстрілів один військовослужбовець  загинув, три захисника отримали поранення та ще двоє – бойове ураження.

У зв’язку з поширенням в інформаційному просторі великої кількості неповністю достовірних повідомлень щодо спроби противника прориву лінії розмежування та атаки на позицію українських захисників, пресслужба операції Об’єднаних сил просить засоби масової інформації користуватися лише перевіреною та офіційною інформацією, яка надходить від Командування операції Об’єднаних сил.

Отже, вечірній брифінг пресслужби операції Об’єднаних сил 18.02.2020

Упродовж поточної доби збройні формування Російської Федерації 18 разів порушили режим припинення вогню. Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями артилерійських систем калібру 152 мм та 122 мм, мінометів калібру 120 мм та 82 мм, озброєння танку, а також з озброєння БМП, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” противник здійснив один обстріл по захисникам Березового, застосувавши великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю.

Сімнадцять обстрілів було зафіксовано у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання ” Північ”, а саме:

  • шість разів поблизу населеного пункту Кримське – зі 120-мм мінометів ворог випустив 61 міну, ще 10 мін з міномету калібру 82 мм, а також вів вогонь з озброєння БМП та станкового протитанкового гранатомету;
  • чотири рази поруч з Новотошківським – з артилерійських систем калібру 152 мм – 45 снарядів, 122-мм артилерії – 15 снарядів, мінометів калібру 120 мм – 17 мін, а також 56 пострілів з озброєння танку;
  • в районі населеного пункту Оріхове – зі ствольної артилерії калібру 152 мм – 22 снаряди, 122-мм артилерії – 28 снарядів, мінометів калібру 120 мм – 45 мін, 82-мм мінометів – 30 мін, а також противник вів вогонь з гранатометів різних систем;
  • двічі поблизу населеного пункту Хутір Вільний – з артилерійських систем калібру 122 мм – 4 снаряди, 120-мм мінометів – 23 міни, 82-мм мінометів – 25 мін, а також вів вогонь з автоматичних станкових гранатометів та великокаліберних кулеметів;
  • два рази поруч Золотого-4 – з мінометів калібру 120 мм ворог випустив 3 міни, а також вів вогонь з гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів;
  • неподалік Попасної – зі ствольної артилерії калібру 122 мм – 16 снарядів та мінометів калібру 82 мм – 18 мін;
  • в районі Луганського – з 82-мм мінометів – 2 міни.

Окрім цього, поблизу населеного пункту Оріхове ворог здійснив спробу штурму наших спостережних постів. У результаті бойового зіткнення українські захисники черговими вогневими засобами подавили ворожий вогонь та зупинили диверсійно-розвідувальну групу противника. Позиції українських захисників не втрачені.

Слід зазначити, що на усі ворожі обстріли підрозділи Об’єднаних сил давали адекватну вогневу відповідь та контролювали ситуацію. В подальшому противник запросив режим тиші.

18 лютого, внаслідок ворожих обстрілів один військовослужбовець Об’єднаних загинув, три захисника отримали поранення та ще двоє – бойове ураження.

За даними розвідки, у результаті бойового зіткнення зі сторони противника 4 чоловіка знищено та ще 6 отримали важкі поранення.

18 лютого 2020 року на ділянках розведення №1, №2 та №3 обстановка стабільна. Тривають заходи щодо дотримання режиму ТИША.

СБУ ліквідувала потужну мережу «ботів», яка працювали на Росію

Правоохоронці блокували в різних областях України діяльність мережі ботоферм, які працювали через російські онлайн-сервіси. Прес-служба СБУ повідомляє, що зловмисники просували фейкові акаунти і спільноти для проведення незаконних операцій в мережі. Всього було зарегстріровано більше 8.000 активних акаунтів, з яких в популярних соцмережах поширювалася недостовірна інформація про ситуацію в Україні, роздмухувалися протестні настрої, здійснювалося залякували населення, розсилалися повідомлення про мінування важливих об’єктів і проводилися інформаційні атаки на акаунти українських держслужбовців. Також через цю мережу був організований продаж вогнепальної зброї, вибухових пристроїв та наркотичних речовин.

Акаунти реєструвалися через російські онлайн-сервіси, які надають послуги віртуальних мобільних номерів. Зловмисники нелегально переправляли і телефонний трафік створених на окупованому Донбасі «операторів» «Фенікс» і «ЛугаКий».

Співробітники СБУ провели обшуки в Києві, Харкові, Дніпрі, Дубно, Ірпені, вилучили комп’ютерну техніку та спеціальне обладнання (GSM-модеми, шлюзи), а також понад 22 тисяч SIM-карт операторів стільникового мобільного зв’язку України. Вилучено чорнові записи про реєстрацію користувачів соцмереж, які займалися провокаціями.

Операцію провели силами Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки, Управління СБУ у Львівській області та Прокуратури Львівської області.

 

За матеріалами Служби безпеки України

Хорватський досвід для України

Ця драма, що розігралася в Хорватії понад 25 років тому, має очевидну подібність із подіями, які сталися в Україні у 2014 році. З тією лише різницею, що на місці хорватів опинилися українці, на місці Югославії – Росія, а замість РСК ми вимовляємо сьогодні абревіатуру ОРДЛО (Окремі райони Донецької та Луганської областей). Тому немає нічого дивного в тому, що Україні рекомендують керуватися досвідом Хорватії, а маріонетковим російським республікам в Донбасі пророкують долю покійної Сербської Країни.

Трохи історії.

У 1990 році стало зрозумілим, що Хорватія не збирається залишатися в складі Югославії. Тому проживаютчі в Хорватії серби, бачачи, до чого все йде, в поспіху проголосили в місцях свого компактного проживання автономію під назвою Сербська Автономна Область Країна (РСК). З кінця 1990 року між ними та хорватами стали відбуватися збройні сутички, інтенсивність яких стрімко наростала.

25 червня 1991 року влада Хорватії ухвалила декларацію про незалежність, після чого почалася повномасштабна війна з силами Югославської Народної Армії, військові частини якої знаходилися по всій території Хорватії, а також з довробольчими загонами місцевих сербів.

На початку 1990-х РСК контролювала близько 30% хорватської території, а лінія фронту пролягала всього в 50 кілометрах від Загреба, який піддавався артобстрілам.

Протягом 1992-1994 рр Хорватія поступово міцніла, посилювала армію і “віджимала” у сербів окремі райони, підконтрольні РСК, незважаючи на присутність миротворців. А в 1995 році провела дві успішні операції під назвами “Блискавка” і “Буря”, в ході яких за кілька днів розгромила загниваючі сербські парамілітарні формування і повністю зачистила Західну Славонію і Кнінську Країну.

Після цього світова спільнота наполягла, щоб хорвати перестали воювати і домовилися з останнім сербським ексклавом – Східною Славонією – щодо мирної інтеграції її до складу Хорватії.

У листопаді 1995 в Ердуті було підписано мирну угоду, яка передбачала інтеграцію у Хорватії територій Східної Славонії, що залишилися під сербським контролем протягом двох років.

Інтеграцію почали з роззброєння. 15 січня 1996 року була створена нова місія ООН під назвою «Перехідна Адміністрація Організації Об’єднаних Націй для Східної Славонії, Баранї та Західного Срему», яка взяла контроль над сербськими казармами і стежила за роззброєнням парамілітарних формувань. У тому ж році, у Східній Славонії з’явилася нова поліція, яка спочатку не мала символіки Хорватії, а мала лише нашивки з символікою ООН. Патрулі, як правило, складалися із сербів, хорватів і іноземних громадян. Таким чином мешканців залишку РСК поступово привчали до нових порядків.

Кордон Східної Славонії з Югославією, який проходив по Дунаю, контролювали міжнародні миротворці. Тому Сербія не могла посилати в Хорватію зброю і своїх бойовиків.

Мирна інтеграція Східної Славонії в цілому проходила на умовах Хорватії, яка диктувала їх з позиції сильного. Саме з цієї причини сербські парамілітарні формування майже не саботували роззброєння і добровільно здавали наявні арсенали, задовольняючись обіцянками амністії, або просто йшли в Боснію або Сербію, розуміючи, що опір даремний. І в кінцевому підсумку повністю інтегрували Східну Славонию, не залишивши навіть натяку на “особливий статус” цієї території.

Вибори, що відбулися в квітні 1997 року, стали важливим етапом мирного процесу, однак вони були проведені вже після того, як в Східну Славонию була введена хорватська поліція, підконтрольна Загребу, а парамілітарні формування сербів були повністю роззброєні. Проходили вибори, зрозуміло, за законами Хорватії, а участь у них могли лише ті виборці, які мали хорватські документи. Оскільки території, підконтрольні РСК, були відторгнуті у хорватів ще до утворення незалежної хорватської держави, їх населення не мало хорватських паспортів, і користувалося паспортами Югославії. Отримання нових документів стало фактично іспитом на лояльність. Адже щоб проголосувати на місцевих виборах серби повинні були стати громадянами Хорватії, тобто визнати сам факт її існування.

Статус громадян давав не тільки право голосувати, але й право отримувати хорватську пенсію та іншу соціальну допомогу.

Після виборів, коли територія повністю влилася в правове поле Хорватії і перейшла на хорватську валюту, туди стало масово повертатися хорватське населення. Паралельно повним ходом йшло відновлення зруйнованих будинків і інфраструктури, на яке європейські країни виділяли мільярди євро. Таким чином повернення до складу Хорватії було нерозривно пов’язано з поліпшенням рівня життя сербського населення і не викликало сплеску негативних настроїв.

Сербське населення від самого початку активно залучалося до служби в місцевій поліції. У тому числі запрошувалися в поліцію і ті, хто раніше носив зброю і співпрацював зі структурами РСК, але не скоїв вбивств та інших тяжких злочинів. Поліцейські проходили навчання в спеціальних школах, по закінченню якого повинні були присягнути на вірність Хорватії і носити хорватську символіку на формі. Далеко не всім, звичайно, було до вподоби таке нововведення. Часто серби не могли спрацюватися з хорватами, звільнялися і їхали до Сербії, але в цілому інтеграція проходила хоч і важко, але успішно.

З 2013 року Хорватія є членом ЄС, тому порушення прав людини та переслідування національних меншин у цій країні більше не можливе. Рівень життя населення поступово зростає, що зводить до мінімуму вплив різного роду радикалів і маргіналів. Та й сусідня Сербія вже не та, що була на початку 1990-х. Тепер ця держава поступається Хорватії за рівнем економічного розвитку, і також прагне інтегруватися в Євросоюз.

Чи можна застосувати Хорватський досвід в Україні?

Швидше ні, ніж так.

Хорватії вдалося домогтися успіху з ряду причин, і ті умови, які сприяли там перемоги над сепаратизмом, в Україні, на жаль, не досягнуто. Давайте зупинимося на цьому детальніше:

  1. Хорватія використовувала перемир’я, підписане у 1992 році, в якості необхідного перепочинку перед вирішальним ривком 1995 року, і використала виграний час на власне посилення. Весь цей час в країні проводилися необхідні реформи, а всі сили держави були кинуті на створення потужної, боєздатної армії. Поки сербські парамілітарні формування займалися мародерством і розкладалися, Хорватія створила збройні сили, проти яких у сербів не було шансів встояти. Думається, немає сенсу пояснювати, що Україна провела два останніх роки з куди меншою користю для економіки. І поки в тилу повсюдно панують корупція і безлад, про повторення хорватського сценарію мріяти рано.
  2. Хорватія диктувала свої умови мирної інтеграції сепаратистам з позиції сили, Україна підписала мінські угоди, перебуваючи в позиції слабкого, коли її армія відступала під натиском ворога. Тому мінські угоди містять ряд невигідних для України умов, на які хорватська сторона ніколи б не пішла.
  3. Східна Славонія – єдиний сербський район, який був інтегрований до складу Хорватії мирно – погодилася на хорватські умови миру після того, як Загреб продемонстрував силу і довів, що здатний зачистити сербів з допомогою силової операції. Мирній інтеграції передував розгром сербів у Кнінській країні і Західній Славонії. Тому “мирна інтеграція” залишків Республіки Сербська Країна за фактом була капітуляцією сепаратистів. Просто слово “капітуляція” вирішили не озвучувати, щоб не дратувати і не ображати тих, хто програв. Як відомо, українцям пропонується абсолютно інший сценарій, який передбачає збереження в ОРДЛО нинішніх порядків і надання їй широкої автономії, а не повернення до українського законодавства.
  4. Хорватія віддала лідерів сепаратистів під суд у Гаазі. Президенти РСК Мілан Бабіч і Мілан Мартіч були засуджені на 13 років (у 2006 році покінчив із собою у в’язниці) і 35 років ув’язнення відповідно. Україні ж пропонується змінити заради сепаратистів Конституцію і легалізувати лідерів ДНР і ЛНР. Про їх екстрадицію до Гааги мова поки не йде. Крім того, ті лідери сепаратистів, які вже відійшли від справ, переховуються в Росії, яка не збирається видавати їх міжнародному трибуналу.
  5. Вибори в мирно інтегрованій Східній Славонії в 1997 році пройшли по хорватським законам тільки після роззброєння парамілітарних формувань, при цьому Загреб сам визначав, які сили можуть брати в них участь. До участі у виборах також були допущені хорватські біженці і переселенці, які могли голосувати в інших містах, а ось сербам необхідно було отримати хорватське громадянство, щоб голосувати. В Україні ж поки що взагалі ніхто не уявляє собі, як проводити вибори в ОРДЛО. Але роззброюватися парамілітарні формування ДНР і ЛНР відмовляються, а лідер ДНР Захарченко вже заявив, що не допустить до місцевих виборів українські партії.
  6. Жителі ОРДЛО вже мають українські паспорти і отже, мають право на українські соцвиплати і пенсії, за якими їздять кожен місяць на підконтрольну Києву територію. Таким чином фінансовий стимул для повернення прихильників Новоросії в Україну відсутній. Жителі Донбасу часто отримують дві пенсії від України і від Росії, і живуть за принципом “Нас і тут непогано годують”. Україна добровільно погодилася утримувати за свій рахунок тил супротивника, тому не може розраховувати на той результат, якого змогли досягти хорвати.
  7. Через корупцію, низький рівень життя та відсутність реформ в Україні, жителі ОРДЛО не мають особливого бажання повернутися в Україну. У той же час розрив між рівнем життя в Хорватії і РСК стрімко збільшувався, невизнані території не отримували істотної фінансової підтримки ззовні і занурювалися в хаос і безпросвітність, через що багато сербів були згідні хоч на якийсь порядок.
  8. В Україні основоположним є російський фактор. В ОРДЛО є маріонетковими структури РФ, за спинами яких стоїть найпотужніша військова держава. За сербськими сепаратистами в Хорватії стояла лише маленька, ослаблена санкціями і бездарною політикою Мілошевича Югославія, яка розпадалася і здригалася від внутрішніх конфліктів.

Таким чином, для того, щоб повторити позитивний досвід хорватів, українцям для початку необхідно засвоїти, що головною умовою їх перемоги були не стільки армія озброєння, скільки політична воля, об’єднання всієї нації навколо однієї спільної мети і колосальне бажання перемогти. На перемогу в Хорватії працювали як військові, так і політики. І ця перемога кувалася не тільки на фронтах, але і в кабінетах міністрів, які змогли побудувати успішну економіку і зміцнити тил.

Україні ж про подібну консолідацію поки що залишається лише мріяти. Занадто глибока структурна криза, що охопила державу. І очевидно, що до вирішення внутрішніх проблем, говорити про перемогу на фронтах вкрай передчасно. Тому альтернатива, яка є зараз, невелика – погоджуватися на невигідні умови Мінська, або потихеньку саботувати їх, підводити ситуацію до замороження конфлікту.

 

За матеріалами  Військовий навігатор України

Продовжуються обстріли позицій Об’єднаних сил

Упродовж 17 лютого 2020 року проросійські збройні формування  7 разів порушили режим припинення вогню. Наші позиції обстріляли з мінометів калібру 120 мм та 82 мм, гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів поруч з населеним пунктом Гнутове, поблизу Пісків, у районі Водяного, поруч з Березовим. Противник двічі обстріляв захисників Оріхового.

17 лютого, внаслідок ворожих обстрілів втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил немає.

За рішенням Командувача об’єднаних сил 18 лютого буде тимчасово припинено здійснення пропускних операцій на контрольному пункті КПВВ «Мар’їнка». Там будуть проводитись заходи по оновленню системи електричних мереж. «Командування об’єднаних сил акцентує увагу громадян на врахуванні цієї інформації при плануванні своїх поїздок.», – йдеться у повідомленні.

Соціальний проєкт «Незламна краса»

У Києві розпочав діяти проєкт «Незламна краса», долучитися до якого можуть як жінки-військовослужбовці, так і ветеранки та волонтерки.  Відтепер дівчата, чиє життя пов’язане із захистом України, можуть безкоштовно отримати базові знання з догляду за шкірою та дізнатися різні секрети та лайф-хаки щодо макіяжу під час майстер-класів від професійних візажистів.

– Ідея запровадити подібний соціальний проєкт виникла  у мене під час листування з  подругою, яка на той момент служила в районі проведення АТО, – розповів читачам АрміяInform засновник проєкту Іван Гонзик, який, до речі, сам є учасником бойових дій. – Вона жартома запрошувала мене на передову проводити майстер-класи, коли дізналася, що я після повернення до мирного життя став візажистом. На жаль, подруга загинула. І тоді я пригадав її жартівливе запрошення і вирішив підтримати жінок-військовослужбовців, тим більше, що наразі в Україні подібного проєкту немає. А кожна жінка, не зважаючи на те, в яких умовах вона перебуває, хоче бути привабливою.

Курс складається із трьох занять, які проводять Іван Гонзик, візажистка Тетяна Тарнай, коуч із догляду за шкірою Олена Кошовченко та Марина Дороган, завдяки якій проєкт має приміщення для занять та косметику. Потрапити на майстер-класи дуже легко: достатньо лише звернутися до організаторів на сторінці проєкту в фейсбуці «Незламна краса». Заняття починаються, коли збирається група з 6-8 жінок.

Як розповів Іван, вони провели вже два заняття. Враження – лише позитивні.

– Я навіть не очікував настільки позитивних і яскравих емоцій. Зрозумів, що ідея правильна і варто її всіляко розвивати. І головне навіть не те, що жінки вчаться правильно доглядати за собою. На наших заняттях вони мають нагоду приділити собі увагу, поспілкуватися та відволіктися від повсякденних проблем.

 

За матеріалами АрміяInform.

Волонтери передали українським військовим 16 квадрокоптерів

На початку лютого представники Південно-Української АЕС відвідали район проведення операції Об’єднаних сил (ООС), де й вручили військовим квадрокоптери, придбані благодійним коштом.

Южноукраїнські волонтери не вперше надають нашим воїнам технічну допомогу. Торік у травні вони передавали на передову 19 квадрокоптерів. Волонтери весь час тримали зв’язок з військовими для консультацій, аби серед асортименту літальних безпілотних апаратів, які є на українському ринку, обрати найкращі. Окрім того, квадрокоптери, які вони придбали, укомплектовані запасними частинами: елементами живлення, підвісками й відеокамерами.

На придбання 16-ти квадрокоптерів було витрачено 280 тис. грн. Благодійні внески робили працівники АТГ Південно-Української АЕС, фермери з сусідньої Семенівки та небайдужі люди.

14 квадрокоптерів передали нашим воякам неподалік села Піски Донецької області. За іншими двома розвідники танкової Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка приїхали особисто на Південно-Українську АЕС.

За словами військового цього підрозділу з позивним «Їжак», застосування квадрокоптерів часто рятує життя військових.

— Ця техніка виконує такі завдання, які часом бувають смертельно небезпечними для людини. Це виявлення диверсійних груп, мінних полів, запобігання нападам противника. З допомогою квадрокоптера можна не лише побачити, а й зняти мінні загородження, знешкодити вибуховий пристрій. Військових нині всім потрібним забезпечує держава, а от безпілотних літальних апаратів, на жаль, в окремих підрозділах поки що бракує. Ми вдячні южноукраїнським волонтерам за таку технічну допомогу, — додав «Їжак».

 

За матеріалами АрміяInform

 

«Мій досвід — моя перевага»

Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України запускає нову інформаційну кампанію «Мій досвід — моя перевага». Це розповідь про те, як ветерани свій досвід, здобутий на полі бою, використовують у цивільному житті. «Побувати на війні — важкий і часто травматичний досвід. Однак помилково вважати, що людина, яка пройшла поле бою, тільки щось втрачає. Людина також здобуває досвід, який часто допомагає переосмислити життя, ставлення до людей, до професійних цілей, дає поштовх до розвитку. Проєкт «Мій досвід — моя перевага» саме про це. В ньому ми пропонуємо поглянути на життєвий шлях окремих ветеранів і його трансформацію під впливом бойового досвіду», — йдеться в повідомленні.

Ключовий елемент проєкту — 30-секундне відео, героями якого стали п’ять ветеранів: Андрій Мельник, Віктор Шинкарук, Денис Дьомін, Євген Михайлюк і Майя Москвич. У відео кожен з них розповідає про риси характеру, які виховав або розвив у собі під час перебування на полі бою, й демонструє, яке застосування ці риси знайшли вже в цивільному, післявоєнному житті героя.

Як зазначають у Мінветеранів, незабаром відео можна буде побачити на центральних телеканалах і в мережі, а в ефірі радіо — почути короткі історії про інші позитивні риси, сформовані бойовим досвідом.

У відомстві сподіваються, що цей проєкт дасть змогу посилити діалог між суспільством і ветеранами, нагадати соціуму та довести, що участь у бойових діях здатна спричинити не лише травми, а й надати певний життєвий досвід, який може бути неоціненним у цивільному бутті.

Кампанія «Мій досвід — моя перевага» розроблена Центром стратегічних комунікацій StratCom Ukraine за підтримки Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України у рамках проєкту з реінтеграції ветеранів, що впроваджує міжнародна організація з міграції за фінансування Європейського Союзу.