Історія соціальної психіатрії знає різні приклади, так званих, ветеранських синдромів: в’єтнамського, афганського, тощо. Війна є сильним потрясінням для людини, бо вона потрапляє у ненормальні для психіки умови. Було підраховано, що кількість тих, хто гине в перші 10 років по закінченні війни, перевищує кількість загиблих впродовж бойових дій. Дослідження показали, що страшнішими за суто фізичні ураження є відстрочені наслідки війни, що впливають не тільки на психічне здоров’я військовослужбовців. Підлягають деформації також психологічна врівноваженість та світогляд військових, як і їхнє подальше життя.

Як у будь-якій війні, маємо дві категорії постраждалих: військові та цивільне населення.

Серед учасників бойових дій можна виділити групу військових, для яких виконання бойових завдань є, власне, професійною діяльністю. Їхній рівень стресостійкості вищий за середній.

Наступна група – мобілізовані резервісти, які здебільшого примусово вдягнули форму та взяли зброю. Серед українських військових на Донбасі вони є найвразливішою категорією щодо стресових ситуацій. Вже до початку участі в бойових діях ця категорія військових перебувала в стані сильного стресу.

Цивільне населення, поділяються на дві групи: вимушені переселенці та родини учасників АТО. Стрес-факторами для першої групи є зміна звичного способу життя, відсутність впевненості у завтрашньому дні, матеріальні негаразди, «ворожість» оточення.

Для другої групи стрес-фактор – переживання за долю своїх близьких, втрата чи постійний страх  втрати родича.

Військові ветерани – це доволі незахищена в плані стресостійкості група, вони, за статистикою, частіше гинуть у ДТП, стають членами кримінальних угруповань, вживають алкоголь та наркотики.

 

ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ СТРЕСУ

 

Засоби масової інформації з одного боку героїзують учасників АТО, постійно присутні гострі репортажі, з другої сторони спостерігаємо наступне: цілком мирне існування решти суспільства, що переймається лише власними проблемами, постійні спроби політиків піаритися за рахунок війни та огидна бюрократія, що намагається ще й заробити на ній. Такі дві різні сторони ситуації призводить до посилення нерозуміння, злості, розпачу, відчуття несправедливості  в душах постраждалих: «Як же так, ми воюємо за країну, за нашу землю. Гинемо самі, втрачаємо, найрідніших, а владі й іншим людям плювати на усе це».

Стрес є причиною чи не 90% всіх захворювань. Він послаблює імунітет, порушує роботу всіх систем організму. Стрес  «спалює» тіло зсередини. Все це дуже погано впливає на психологічний та фізичний стан людини. У стані стресу також виникають тривожність, депресія, неврози, емоційна нестійкість.

Симптоми стресу:

 – сильна стомлюваність, неуважність;

 – дратівливість, агресія;

 – тривожність, зайве занепокоєння;

– безпричинні страхи;

– розлади пам’яті;

 – регулярні фізичні недуги;

– складнощі в стосунках у сім’ї або з близькими, проведення менше часу з ними;

– відсутність бажання повертатися/влаштовуватися на роботу або неефективність на роботі;

– відчуття відчуженості, малозначущості у суспільстві. 

Але попередити «зрив» можна. Суспільна підтримка є важливим фактором збереження психологічної стійкості людини в стресових ситуаціях. Багато фахівців відзначають, що сім’я, друзі, колеги, група однодумців також може бути одним з найважливіших чинників стресостійкості людини. Ще один ресурс для підвищення стресостійкості – психологічна компетентність людини, рівень його психологічної освіченості і культури.

Що варто робити аби опанувати стрес?

– достатньо відпочивайте;

– якомога регулярніше їжте та пийте воду;

– спілкуйтеся та проводьте час із родиною та друзями;

– обговорюйте проблеми із тим, кому довіряєте;

– займайтеся тим, що допомагає вам розслабитись (гуляйте, співайте, моліться, грайте з дітьми);

 – робіть фізичні вправи;

 – визначте безпечні способи, як допомагати іншим під час кризи, а також беріть участь у діяльності громади.

Чого НЕ варто робити, аби опанувати стрес?

 – не вживайте алкоголь або інші психоактивні речовини і не куріть;

 – не спіть увесь день;

– не працюйте без відпочинку і не розслабляючись;

– не відсторонюйтеся від друзів та близьких;

– не нехтуйте елементарною особистою гігієною;

– не скоюйте насильство.

 

І ЩЕ ДЕКІЛЬКА КОРИСНИХ ПРАКТИЧНИХ ПОРАД, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ВАМ ПОЧУВАТИСЯ КРАЩЕ:

 

– Не соромтеся плакати! Наш організм однаково реагує на фізичний і душевний біль – сльозами. Емоційний виплеск зменшує вплив психотравмуючих факторів, зменшує ймовірність нервових розладів. Дозвольте собі забути про гендерні стереотипи ( «чоловіки не плачуть», «чоловіки повинні бути сильними»).

 

 – Спробуйте виробити корисні звички. Починайте свій ранок з ложки меду, розведеної у склянці теплої води, або води з лимоном, а також намагайтеся вживати «сонячні продукти» а саме овочі та фрукти. Щовечора робіть вправи для розслаблення м’язів плечового поясу, розминайте м’язи плечей, шиї, розтирайте руки, ноги.

 

 – Заспокоювальне дихання. Не забувайте відпрацьовувати кілька разів на день заспокоювальне дихання: вдихаємо носом, видихаємо ротом, видих має бути довший за вдих.

 

 – Обмежуйте кількість інформації, що ви отримуєте та сприймаєте. Звертайте увагу лише на якісно важливі матеріали, слухаючи чи читаючи щоденні новини фокусуйтеся на позитивних сюжетах, не концентруйтеся на негативі.

 

– Більше контактуйте із тваринами, адже таке «спілкування» дуже позитивно впливає на внутрішній стан людини, полегшує напруження. До найвідоміших терапій можна віднести іпотерапію (коні) та каністерапію (собаки).

 

Якщо ви не відчуваєте покращення свого емоційного стану, обов‘язково звертайтеся за консультацією до психолога.

І пам’ятайте, сильна людина не соромиться звернутися за допомогою. Дуже часто вирішення складної задачі досягають саме ті, хто вчасно звернувся по допомогу.

 

Марія Сімоніченко, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС

 

Сьогодні, 23 травня, ­День морської піхоти України.

Відзначати почали у 2014 році і спочатку цей день святкували 16 листопада. В 2018 році дату перенесли на 23 травня, бо саме в цей день, 102 роки тому, розпочалося формування першої бригади морської піхоти Української Держави.

23 травня 1918 року гетьман Павло Скоропадський видав указ України по Морському відомству «Про початок формування бригади морської піхоти у складі трьох полків для несення служби». Вже третій рік поспіль цього травневого дня Україна відзначає силу та мужність українських морських піхотинців, шанує тих, хто поклав своє життя в боротьбі за свободу та цілісність нашої країни.

 

Слава морській піхоті!

Слава Україні!

З ДЕНЕМ МОРСЬКОЇ ПІХОТИ УКРАЇНИ

 

“НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС” вітає всіх причетних із професійним святом!

 

День Героїв або Свято Героїв — щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків — борців за волю України, передусім лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, гайдамаків, опришків, січових стрільців, вояків Армії УНР, ОУН-УПА, а також героїв Небесної сотні та сучасної російсько-української війни. Станом на 2019 рік не є офіційним державним святом, але щоразу більше відзначається органами місцевої влади.

День Героїв — це день пам’яті всіх українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України, це свято величі духу українських вояків — борців за волю України та є символом незборимості української нації.

В сучасному вигляді відзначається 23 травня, але святкові та пам’ятні заходи проходять весь тиждень, на який припадає свято. Для зручності та якомога більшої участі, масові заходи, почасти, відбуваються в п’ятницю, суботу та неділю, що настає після свята. Львівська обласна рада прийняла рішення про святкування в четверту неділю травня

У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив щороку 23 травня святкувати День Героїв. Свято було приурочене до сумного дня 23 травня 1938 року, коли в Роттердамі було вбито Євгена Коновальця. Було також обумовлено, що саме у травні пішли з життя «кращі сини України XX століття»: Микола Міхновський, Симон Петлюра та Євген Коновалець.

До здобуття Україною незалежності свято святкувалося підпільно, з проголошенням незалежності у 1992 році почало набувати розголосу.

Від 2014 року свято потроху починає визнаватися державними та самоврядними органами, проходять культурно-масові заходи, організовані владою. Після початку новітньої російської агресії в цей день вшановують пам’ять про загиблих в ній захисників України.

Сьогодні День Героїв широко святкується передовсім у Галичині, де до нього приурочуються офіційні урочистості, але останніми роками відбулось значне поширення святкування в центральні та східні регіони України.

Національно-патріотичні організації домагаються встановлення Дня Героїв офіційним державним святом.

Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк на засіданні Постійної ради Організації з безпеки і співробітництва в Європі зробив заяву щодо призову жителів Криму до російської армії. Дипломат заявив, що призов жителів анексованого Криму є кричущим порушенням зобов’язань держави-окупанта.

Про це повідомляє пресслужба Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні.

За словами Євгенія Цимбалюка, цього року Російська Федерація має намір призвати до лав своєї армії майже 3,3 тисячі жителів тимчасово окупованого Криму. Загалом із 2015 року до лав російської армії було призвано щонайменше 18 тисяч кримчан. Ті, хто заперечував та заявляв про небажання служити в російській армії, стали жертвами кримінального переслідування.

«Це було і досі є кричущим порушенням зобов’язань Росії як окупаційної держави. Женевські конвенції від 12 серпня 1949 року дуже чітко забороняють окупаційній державі примушувати жителів окупованих територій до служби в її збройних або  своїх допоміжних силах, у тому числі шляхом тиску чи пропаганди, спрямованої на забезпечення добровільного призову», – наголосив Євгеній Цимбалюк.

Постійний представник України також зазначив, що більшість цьогорічних призовників служитимуть за межами тимчасово окупованого Криму, зокрема в Південному військовому окрузі РФ, чиї військові частини безпосередньо беруть участь у бойових діях проти українських військових на Донбасі.

«Росія окупувала дві частини території України та відправляє українців з однієї з цих частин боротися з українцями на іншу. Важко уявити собі більш цинічний спосіб використання окупації для реалізації сумнівних політичних цілей. Ми разом із усією цивілізованою міжнародною спільнотою рішуче засуджуємо практику Росії змушувати кримських жителів служити в її збройних силах», – наголосив Євгеній Цимбалюк.

«Заява щодо незаконного призову в Криму, здійснюваного Росією в порушення норм міжнародного права», виголошена Постійним представником України при міжнародних організаціях у Відні Євгенієм Цимбалюком на 1268-му засіданні Постійної ради ОБСЄ 21 травня 2020 року.

За даними Центру громадського здоров’я, станом на дев’яту годину ранку 22 травня в Україні на COVID-19 захворіли 20148 людини, з них: летальних випадків – 588, одужало 6585 пацієнтів (за минулу добу). Загалом захворіли 1434 дитини та 3907 медиків.

За минулу добу кількість тих, хто захворіли, продовжує перевищувати кількість тих, хто вилікувався: захворіло 442 людини, одужало – 358, померло – 9.

 

Станом на 22 травня у результаті тестування військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України на COVID-19 зафіксовано 37 позитивних ПЛР-тестів.

Повідомляється, що із загальної кількості одужало 13, ще 24 особи продовжують лікуватися — 5 стаціонарно, 19 — амбулаторно.

“Минулої доби за результатом проведених тестів підтверджено 2 нові випадки захворювання у Києві та 1 у Чернівецькій області”, — йдеться у повідомленні пресслужби Держприкордонслужби.

У Південній Кореї в нічних клубах заразились 95 людей. Вказано, що перші випадки зараження у нічних клубах почали з’являтись орієнтовно 9 травня. Тоді влада зібрала дані кредитних карток та номери телефонів, щоб відстежувати хворих.

Всього у Південній Кореї зафіксовано 11 тис. 142 випадки хвороби. Померло 264 людини, – повідомляє CNN.