Генеральний секретар Організації Північноатлантичного договору Єнс Столтенберг зазначає, що підхід НАТО до відносин з Росією залишається незмінним і поєднує стратегію стримування та оборони з політикою діалогу.

Як передає Цензор.НЕТ із посиланням на УНІАН, про це Столтенберг сказав під час онлайн-дискусії щодо зміцнення Альянсу після подолання пандемії COVID-19.

Він заявив, що хоча воєнна діяльність Росії й надалі не послаблюється, відносини НАТО з Росією ґрунтуються на двоєдиному підході – на підтриманні стримування і оборони та збереженні можливості для діалогу.

“Ми бачили більш напористу Росію, ми бачили Росію, яка готова застосувати воєнну силу проти сусідів у Грузії і Україні, яка виділяє значні інвестиції у нові сучасні можливості, зокрема у нові ядерні можливості. Вони зараз розміщують нові ракетні системи, які називаються SSC-8 (нова ракетна система “Новатор 9М729″), що можуть досягти європейських міст і зменшити граничні межі ймовірного застосування ядерної зброї у збройному конфлікті”, – заявив Столтенберг і нагадав, що через дії Росії припинено договір про заборону ракет середньої та малої дальності.

Також він додав, що Росія значно модернізує свої ядерні арсенали і коригує свої воєнні доктрини. “Ми відповіли на це не шляхом віддзеркалення дій Росії, але завдяки забезпеченню надійного стримування і оборони, оскільки найкращий спосіб запобігти конфлікту – це усунути будь-які моменти для сумнівів і прорахунків щодо готовності і прагнення НАТО захистити усіх союзників, і поки ми забезпечуватимемо таке стримування, не буде конфлікту, не буде нападу”, – наголосив Столтенберг.

При цьому він заявив, що Росія залишається сусідом Альянсу і нікуди не зникне, тому в НАТО виступають за діалог з Росією і за встановлення кращих відносин. “Ми рішуче віримо у контроль над озброєннями. Нова гонка озброєнь буде небезпечною і дуже дорогою”, – сказав генсек НАТО.

 

Впродовж 8 червня окупаційні гібридні збройні формування Російської Федерації 11 разів порушили режим припинення вогню. Під час обстрілу один військовослужбовець Об’єднаних сил отримав поранення.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід”:

– неподалік Новотроїцького окупанти здійснили обстріл наших позицій із 82 мм мінометів та станкових протитанкових гранатометів;

– біля Мар’їнки теж ворог задіяв гранатомети;

– захисників Водяного російські найманці обстріляли з автоматичних станкових гранатометів та великокаліберних кулеметів;

– по оборонцям Богданівки вогонь вівся з великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї.

В районі відповідальності ОТУ “Північ”:

– російські окупанти двічі відкривали вогонь по опорних пунктах ЗСУ поблизу Оріхового. Обстріли вели із 120 мм мінометів, гранатометів різних систем та стрілецької зброї.

Наші позиції неподалік Новолуганського противник двічі обстріляв з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

По околицях Новоолександрівки вогонь вівся із ручних протитанкових гранатометів. 

Захисників н.п. Хутір Вільний та Травневе ворог обстрілював з гранатометів різних систем і стрілецької зброї.

Наші воїни змушені були дати російським гібридним окупаційним силам відсіч. За даними розвідки троє окупантів отримали «квиток 200» на «концерт Кобзона».

Від початку поточної доби російські найманці вже 4 рази порушили режим припинення вогню.

По наших опорних пунктах неподалік Оріхового вели вогонь із 120 мм мінометів та гранатометів різних систем. З гранатомети різних систем наших захисників обстріляли поблизу Новолуганського і Шумів (р.в. ОТУ “Північ”)

Зі станкових протитанкових гранатометів позиції ЗСУ були обстріляні на підступах до Мар’їнки. (р.в. ОТУ “Схід”)

За поточну добу втрат серед наших захисників немає.

 

СММ ОБСЄ зафіксувала автоколону вантажівок, що заїжджали в Україну та виїжджали з України на території ОРЛО біля кордону з РФ у місці, де немає контрольно-пропускних пунктів.

“У період між 20:40 4 червня та 00:24 5 червня БПЛА СММ дальнього радіуса дії зафіксував автоколону вантажівок, що заїжджали до України, та ще одну автоколону вантажівок, які виїжджали з України, ґрунтовою дорогою неподалік н. п. Черемшине (непідконтрольний урядові, 59 км на південний схід від Луганська) біля кордону з Російською Федерацією в місці, де немає контрольно-пропускних пунктів”, – йдеться у звіті СММ ОБСЄ від 6 червня

– 4 червня о 20:40 БПЛА СММ виявив принаймні 12, ймовірно, вантажівок військового типу та супровідну універсальну легку машину, що стояли автоколоною на ґрунтовій дорозі розвернуті на схід, а також 5 осіб, які ходили між вантажівками, приблизно за 3,5 км на схід від Черемшиного, орієнтовно за 120 м на захід від кордону з РФ, де немає системи пропуску через кордон.

– О 20:51 у лісосмузі приблизно за 1,4 км на захід від нерухомої автоколони БПЛА зафіксував 3, ймовірно, транспортні засоби військового типу та ще один транспортний засіб, які під’їжджали до нерухомої автоколони ґрунтовою дорогою з західного напрямку. Після того як ці машини приєдналися до згаданих вище транспортних засобів, автоколона вже налічувала принаймні 16 транспортних засобів і супровідний автомобіль.

– У період із 20:52 до 21:22 дві вантажівки військового типу відокремилися від автоколони, вирушивши у східному напрямку, і виїхали з України, а решта принаймні 14 вантажівок військового типу, машин та супровідний автомобіль залишилися на місці.

– У період між 21:26 та 21:58 БПЛА зафіксував, як в Україну в’їхали дві універсальні легкі машини і наблизилися до автоколони з як мінімум 14 вантажівок, машин та супровідного автомобіля: одна зупинилася біля автоколони, а друга рушила на захід вказаною вище ґрунтовою дорогою приблизно на 2 км на схід від Черемшиного.

– Близько 22:10 БПЛА зафіксував другу автоколону з 5 вантажівок військового типу, які в’їхали в Україну, проїхали повз першу нерухому автоколону та рушили в західному напрямку. Тимчасом нерухома автоколона вирушила у східному напрямку і виїхала з України.

– О 22:55 БПЛА зафіксував, як до другої автоколони із 5 вантажівок військового типу, які в’їхали в Україну, приєдналися згадані вище 3 транспортні засоби військового типу, що стояли в лісосмузі, та ще 2 вантажівки військового типу, які приїхали зі східного напрямку.

– Друга автоколона, що налічувала 10 транспортних засобів, вирушила ґрунтовими дорогами в західному напрямку через Черемшине та н. п. Нижньодеревечка (непідконтрольний урядові, 52 км на південний схід від Луганська), а потім, за спостереженнями БПЛА, рушила до об’єкту в непідконтрольному урядові Луганську, куди вона приїхала о 00:24 5 червня.

Зазначається, що СММ раніше фіксувала у цьому районі автоколони вантажівок вночі в жовтні 2019 року.

 

Українська правда

8 червня 1920 року, в селі Ображіївка (нині Шосткинського району Сумської області) народився Іван Микитович Кожедуб – найрезультативніший льотчик-винищувач в авіації союзників часів Другої світової війни, тричі Герой Радянського Союзу, маршал авіації.

 

Закінчивши в рідному селі семирічну школу, Іван Кожедуб вступив у 1934 році до школи робітничої молоді в Шостці. Восени 1936 року розпочав навчання в Шосткинському хіміко-технологічному технікумі й одночасно в місцевому аероклубі. На початку 1940 року потрапив на службу до лав Червоної Армії і восени того ж року закінчив Чугуївську військову авіаційну школу льотчиків.  Далі продовжив у ній службу інструктором.

 

Після початку війни разом з авіашколою був евакуйований до Казахської РСР у місто Чимкент. 23 лютого 1942 року Іван Кожедубу було присвоєно звання старшого сержанта. Після численних рапортів (15) із проханням відправити на фронт − його бажання було задоволено.

У  листопаді 1942 року Кожедуба направили в 240-й винищувальний авіаційний полк 302-ї винищувальної авіаційної дивізії (з 02.07.1944 мала назву – 14-та гвардійська винищувальна авіаційна дивізія), що формується в Іваново. У березні 1943 року в складі дивізії прибув на Воронезький фронт.

Свій перший бойовий виліт зробив 26 березня 1943 року, але невдало: його винищувач Ла-5 зазнав пошкодження в бою, а під час повернення ще й був обстріляний радянською зенітною артилерією. Із великими труднощами Кожедуб довів літак до аеродрому і зробив посадку. Місяць літав на старих машинах, поки не отримав новий Ла-5.

Учасник Курської битви, битви за Дніпро, Нижньодніпровської, Корсунь-Шевченківської та Умансько-Ботошанської наступальних операцій, повітряних боїв на ближніх підступах до Румунії в травні-червні 1944 року, Білоруської, Прибалтійської, Вісло-Одерської, Східно-Померанської, Берлінської наступальних операцій.

На початку літа 1943 року Івану Микитовичу присвоєно звання молодшого лейтенанта. Його призначили на посаду заступника командира ескадрильї. Незабаром після цього, 6 липня 1943 року на Курській дузі, під час сорокового бойового вильоту, він відкрив рахунок збитих німецьких літаків – збив свій перший німецький літак-бомбардувальник Юнкерс Ю-87. А вже наступного дня збив другий, а 9 липня збив відразу 2 винищувачі Bf-109. Перше звання Героя Радянського Союзу було присвоєно старшому лейтенанту І.Кожедубу було присвоєно 04 лютого 1944 року за 146 бойових вильотів і 20 збитих ворожих літаків.

 

З травня 1944 роки Іван Микитович воював на літаку Ла-5ФН (бортовий № 14), побудованому на кошти колгоспника-бджоляра Сталінградської області В.В.Конєва. У серпні 1944 року, отримавши звання капітана, був призначений заступником командира 176-го гвардійського полку і став воювати на новому радянському винищувачі Ла-7.

Вдруге звання Героя Радянського Союзу був удостоєний 19 серпня 1944 року за 256 бойових вильотів і 48 збитих літаків противника.

 

До кінця війни гвардії майор І. Кожедуб літав на Ла-7, здійснив 330 бойових вильотів, взяв участь в 120 повітряних боях. Серед збитих ворожих літаків був один реактивний німецький винищувач Me-262 (на фото).

 

Останній бій провів 17 квітня 1945 року в небі над Берліном, у якому збив два FW-190.

Третю медаль «Золота Зірка» отримав 18 серпня 1945 року. В СРСР, крім нього, тричі цієї нагороди удостоїлися лише О.І.Покришкін і С.М.Будьонний, а чотири рази – Г.К. Жуков і Л.І.Брежнєв.

За всю війну кілька разів був підбитий, але жодного разу не був збитий.

Вважається найкращим асом авіації союзників по антигітлерівській коаліції.

Так, кращий британський ас Мармедюк Петтл мав 50 повітряних перемог, американець Річард Бонг – 40, француз П’єр Клостерманн – 33, канадець Джордж Бьорлінг – 31, поляк Станіслав Скальський – 18.

 

Після завершення Другої світової війни працював на відповідальних посадах у військово-повітряних силах СРСР. Під час війни на Корейському півострові (1950 – 1953р.р.) командував авіадивізією, що воювала на боці Північної Кореї. Командування заборонило Кожедубу здійснювати бойові вильоти. На посаді командира дивізії він перебував до 14 лютого 1955 року.

У 1956 році Іван Кожедуб закінчив Військову академію Генерального штабу.

Із 1964 року – 1-й заступник командуючого авіацією Московського військового округу, з 1971 року працював у центральному апараті військово-повітряних сил у групі генеральних інспекторів міністерства оборони СРСР.

У 1985 році йому присвоїли звання  маршал авіації.

Помер 8 серпня 1991 року. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі.

 

Залишки хафтарівської ЛНА розпочали «дуже швидкий відступ», який розпочали бойовики незаконних озброєних формувань. Він обмежується лише швидкістю руху авто, на яких вони «відступають». За два дні Армія Хафтара подолала по пустелі близько 450 км.

 

Надвечір 05 червня урядова армія взяла під контроль місто Бані Валід після втечі хафтарівців, а з ранку розпочала подальший наступ у двох напрямках. Перший – на Аль-Вашка і в напрямку Сірта, що на узбережжі Середземного моря, другий  – дорогою з Абу-Курейн в напрямку н.п. Ваддан, де розміщена авіаційна база Аль-Джафра.

 

До трофеїв з міста Бані Валід додалися трофеї і в Сірта. Загалом, захоплено танків: Т-62 – 14, Т-72 – 2, ще гаубиці, інша бронетехніка, РСЗВ Град на інше. Два Т-62МВ виявилися повністю боєздатними.

В місті Тархуна, в ангарі знайдений ЗРПК «Панцир-С1» на шасі MAN SX45, що був поцілений Bayraktar, 20 травня.

Ще серед захопленого озброєння, сили УНЄ знаходять і доволі цікаві знахідки, як-то ручну протибезпілотну рушницю DHI D-1000JHV2 від HANVYADG. Ця штука, що працює на 5 частотах, може збивати дрони на відстані до 2000 метрів.

 

Але не лише військові трофеї залишаються після втечі бойовиків. З’являються і докази військових злочинів хафтарівських найманців. В місцевій лікарні міста Тархуна, в морзі, виявлені тіла 106 людей, включно з жінками та дітьми. Первинним оглядом встановлено, що більшість з них мають ознаки тортур та насильницької смерті. Деякі були просто закатовані.

На іншому напрямку у бік Аль-Джуфра, все відбувається за схожим сценарієм. Лише за винятком, що першими драпати розпочали вагнерівці. Їх колона вже підтягнулася подалі на схід. А за ними потягнулися і інші найманці. Очікємо інформації про евакуацію з бази бойових літаків як МіГ-21 ЛНА, та і МіГ-29 разом зі СУ-24, які були  нещодавно переданих Хафтару.

120 та 128 бригади які відходять до Бенгазі, і готуються до оборони вже у хафтарівському лігві.

Прес-секретар лівійської армії заявив, що «…не ми розпочали цю війну, але саме ми визначаємо час та місце її закінчення». Події розвиваються блискавично. Тріполітанія майже повністю під контролем уряду, прийшов час звільнення південного регіону Лівії – Феззан.

 

6 червня Підрозділи 128-ої піхотної бригади відступивши з Аль-Джуфра не попрямували до Бенгазі, а зробивши круг пустелею вийшли до Сірта, з’єдналися з залишками 604 батальйону ЛНА і вдарили по передовим загонам лівійської армії, які сходу увійшли в місто.

 

Велику роль у цьому зіграли китайські ударні БПЛА Wing Loong ІІ, які завдали ударів по колонах лівійської армії. Несподіваний удар змусив підрозділи урядових сил відійти. Здивування тривало недовго. Армійці швидко отямилися, збили два Wing Loong, перегрупувалися і знов пішли вперед.

Хафтарівці у втраті дронів звинувачують турецький фрегат, що підійшов ближче до Сірта.

До того ж у небо піднялися Bayraktar, які розпочалося «полювання». Нічні бої відбувалися з перемінним успіхом, але ініціатива знов повернулася до лівійської армії. На зараз лівійська армія продовжує наносити повітряні та артилерійські удари по хафтарівцям, що залишаються в місті. Лінія зіткнення проходить по рубіжу Ваді Баї та КПП50 у західному передмісті Сірта.

Військові злочини русні в Лівії доповнюються спаленням мечеті. Мечеть Ніффаті в районі Айн-Зара на півдні Тріполі, була спалена вагнерівцями після їх відступу з міста.

 

По собі вони залишили антиісламські графіті, та інші продукти життєдіяльності

 

І найголовніше: національна нафтова корпорація оголосила про поновлення видобутку на родовищах «Еш-Шерара» та «Аль-Філь», що на півдні країни, хоча технічно вони досі ще перебувають під контролем прохафтарівськтх груп.

 

7 червня у Балтійському морі стартували міжнародні військові навчання, у яких беруть участь 17 країн НАТО та 2 союзника Альянсу. Про це повідомляється на сайті Альянсу.

 

Baltops – це щорічні міжнародні навчання, які почали регулярно проводити з 1972 року. Їхня мета – підвищити гнучкість країн-учасниць під час проведення спільних наземних, повітряних і морських операцій у регіоні Балтійського моря.

 

У  маневрах Baltops беруть участь 17 країн НАТО – Естонія, Канада, Данія, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Іспанія, Туреччина, Велика Британія і США, а також Швеція і Фінляндія, які співпрацюють з Атлантичним альянсом.

На великих вчення Baltops 2020, які триватимуть до 16 червня, від Військово-морських сил Естонії братимуть участь водолази ВМС, тральщик Sakala, а також штабний корабель Wambola. Всього у навчаннях братимуть участь 3000 осіб з 19 країн, будуть представлені 29 суден і 29 авіазасобів, – йдеться в повідомленні.

Для забезпечення безпеки і здоров’я учасників навчання будуть проводитися виключно на морі. Такий захід дозволить підрозділам розширити оперативне міждержавне співробітництво, забезпечивши при цьому здоров’я і готовність екіпажів для дій з підтримки постійної безпеки в регіоні.

 

МОЗ повідомляє, що станом на 7 червня в Україні 26999 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 788 летальних, 12054 пацієнти одужало.

За минулу добу зафіксовано 485 нових випадків захворювання, 242 пацієнта одужали, 11 осіб померло.

 

Лише за минулу добу зафіксували майже півтисячі нових випадків зараження.

 

У МОЗ причину різкого сплеску коронавірусу в Україні вбачають у ігноруванні правил карантину громадянами, особливо, під час користування громадським транспортом. Про це повідомили у прес-службі Міністерства охорони здоров’я України.

“В Україні протягом кількох останніх днів фіксується збільшення кількості захворювань. Така ситуація склалася через часті випадки ігнорування громадянами рекомендацій щодо дотримання карантинних заходів, зокрема й під час користування громадським транспортом”, – йдеться у повідомленні.

Київ та чотири області не готові для переходу на другий етап карантину, що передбачає послаблення протиепідемічних заходів. Про це свідчать результати аналізу епідемічної ситуації у областях, що оприлюднені на сайті Міністерства охорони здоров’я.

Згідно з даними МОЗ, на сьогодні рівень інцидентності не дає змоги послабити протиепідемічні заходи у столиці, а також у Волинській, Львівській, Рівненській та Чернівецькій областях.

В Україні з початку пандемії коронавірусом інфікувалися 5,5 тисяч медичних працівників та 1932 дитини.

Всього у світі 7 007 948 осіб інфіковано. Змогли подолати хворобу – 3 140 718 людей.

Кількість померлих складає 402 699 осіб. Найбільше у світі смертей зафіксовано в США — 110513 осіб, Великій Британії — 40625, Бразилії — 36455, Італії — 33899, Франції — 29158 та Іспанії — 27136. У Китаї померло під час епідемії 4638 осіб і вже більше місяця не зафіксовано жодного летального випадку.

Про це повідомляє Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Бразилія закрила дані по захворюваності коронавірусом. Критики називають це рішення спробою приховати справжню кількість жертв в країні.

Як повідомляє Deutsche Welle, Міністерство охорони здоров’я Бразилії 5 червня закрило доступ до сайту, на якому відомство публікувало щоденні, щотижневі та щомісячні дані про зараження і смертності в бразильських штатах. Наступного дня міністерство відновило доступ до цього сайту, але даних про загальну кількість заражень в штатах й загалом в країні вже не було. Тепер на сайті показують лише дані за попередні 24 години.

За останню добу уряд Бразилії повідомив про 27 тисяч 75 нових випадків інфікування коронавірусом та 904 смертельні випадки. З їх урахуванням всього в країні офіційно зареєстрували 672 тисячі 846 заражень COVID-19 і 35 тисяч 930 жертв, свідчать дані Університету Джонса Хопкінса. Бразилія посідає друге місце у світі після США за кількістю інфікованих й третє місце після США та Великобританії за кількістю померлих від коронавірусу.

Німеччина не буде евакуювати громадян, які заразилися коронавірусом у відпустці

Про це заявив міністр закордонних справ Німеччини Хайко Мас в інтерв’ю газеті Bild am Sonntag, повідомляє DW.

У Новій Зеландії не залишилося жодного відомого активного випадку захворювання COVID-19. Про це заявили в Міністерстві охорони здоров’я країни, передає УНН з посиланням на DW.

Як наголошується в заяві, у жінки з Окленда, яка вважалася останнім пацієнтом з активним протіканням захворювання, вже 48 годин не фіксуються симптоми хвороби.

На думку медиків, вона повністю вилікувалася.

На Павлоградському хімічному заводі зберігаються залишки радянських міжконтинентальних балістичних ракет СС-24. Майже чотири десятки велетенських циліндрів, у кожному – по п’ятдесят тонн паливної суміші. Соцмережі періодично лякають павлоградців цими ракетами, мовляв, через них екологія міста під постійною загрозою. Але перше, що можна побачити на території заводу – це дикі тварини. І їм тут добре. 

 

“Бізони тут не для розваги. Вони – частина екологічного моніторингу. За допомогою цих тварин відслідкують рівень забруднення та чистоти хімічного заводу”, – розповідає спеціальний кореспондент “ТСН.Тиждень” Андрій Цаплієнко. Виявляється, старі СС-24 – це не токсичний непотріб, а наш стратегічний ресурс. Павлоградський хімзавод – єдине місце у світі, де зі старого ракетного палива створюють нове, для нових українських ракет. І не тільки паливо. Бойова речовина української ракети “Нептун” – теж перероблена зі старих ракет. Тож, ці металеві контейнери – єдине джерело палива та бойових частин для всієї вітчизняної ракетної програми. Не буде цього ресурсу – ми залишимося і без “Нептуна”, і без боєприпасів, “Вільхи”, “Тайфуна”, без усього”, – переконаний генеральний директор ДП НВО “Павлоградський хімічний завод” Леонід Шиман.

 

“Вільха-М” – ракета залпового вогню, перетворена на високоточну зброю. “Тайфун” – новий ракетний снаряд на заміну застарілим “Градам”. “Грім-2” – аналог російських “Іскандерів” – летить на 280-т кілометрів, змінюючи швидкість та траєкторію. Без палива, яке виробляють тут, ці проекти можна закривати.

Але високоточного удару ракетна програма зазнала від тих, хто мав би її захистити – від українських нардепів.

Восени 2019-го року парламент, ухваливши держбюджет, несподівано урізав фінансування переробки СС-24. Ці міжконтинентальні ядерні ракети базувалися в Україні та витягнуті із 46-ти пускових шахт. Грошей перестало вистачати навіть на зберігання “Скальпелів” – саме так їх називали в НАТО. Про переробку, а, значить, про виробництво стратегічного палива, можна було забути. Росіяни готувалися відкорковувати шампанське – вся українська ракетна програма опинилася на межі провалу.  

“Не знаю, чи могла Росія вплинути, але їм це дуже вигідно. Думаю, вони дуже раділи, оскільки, чим ми слабші у військових силах та озброєнні, тим легше з нами розмовляти. Не тільки на Донбасі, не тільки у Мінську, але й у світі”, – каже Леонід Шиман.

 

Коли “ТСН.Тиждень” їхав до Павлограда, ще не було відомо, що програму вдалося врятувати. Уряд терміново відшукав спосіб фінансування – понад сто тридцять мільйонів гривень. Паливо для ракетної програми – буде.

На підприємстві кажуть: наразі Україна здатна створити ракету – увага! – середньої дальності. Так, так. Таку саме, якою з агітаційних плакатів Радянський Союз лякав Сполучені Штати в часи холодної війни. На «Павлоградському хімічному заводі» переконані, що для цього достатньо 12-14 місяців. Якщо, звісно, Києву вистачить політичної сміливості піти на такий крок, Україна, за потреби, буде спроможна дістати військові цілі за 5000 кілометрів від кордонів. Навіть за Уральським хребтом. Непоганий ресурс для стримування оскаженілого противника. І спроби Москви зупинити цей раптовий поворот лише підтверджують правильність такої української стратегії.

“Зброя малої та середньої дальності – це більше зброя стратегічного політичного впливу. Це озброєння може ніколи й не використовуватись, але його наявність дозволяє більш вільно нашим політичним лідерам ухвалювати рішення, обговорювати якісь питання на самітах з іншими країнами. Україна не буде сидіти на задвірках, а сидітиме разом з лідерами”, – вважає технічний директор ДП НВО “Павлоградський хімічний завод” Євген Устименко.

Інакше кажучи, переконати окупанта припинити вогонь легше добрим словом і високоточною ракетою, аніж просто добрим словом. Такий шлях до миру, як свідчить світовий досвід, набагато коротший.