100 років тому народився найрезультативніший український льотчик-винищувач Іван Кожедуб (Відео)

8 червня 1920 року, в селі Ображіївка (нині Шосткинського району Сумської області) народився Іван Микитович Кожедуб – найрезультативніший льотчик-винищувач в авіації союзників часів Другої світової війни, тричі Герой Радянського Союзу, маршал авіації.

 

Закінчивши в рідному селі семирічну школу, Іван Кожедуб вступив у 1934 році до школи робітничої молоді в Шостці. Восени 1936 року розпочав навчання в Шосткинському хіміко-технологічному технікумі й одночасно в місцевому аероклубі. На початку 1940 року потрапив на службу до лав Червоної Армії і восени того ж року закінчив Чугуївську військову авіаційну школу льотчиків.  Далі продовжив у ній службу інструктором.

 

Після початку війни разом з авіашколою був евакуйований до Казахської РСР у місто Чимкент. 23 лютого 1942 року Іван Кожедубу було присвоєно звання старшого сержанта. Після численних рапортів (15) із проханням відправити на фронт − його бажання було задоволено.

У  листопаді 1942 року Кожедуба направили в 240-й винищувальний авіаційний полк 302-ї винищувальної авіаційної дивізії (з 02.07.1944 мала назву – 14-та гвардійська винищувальна авіаційна дивізія), що формується в Іваново. У березні 1943 року в складі дивізії прибув на Воронезький фронт.

Свій перший бойовий виліт зробив 26 березня 1943 року, але невдало: його винищувач Ла-5 зазнав пошкодження в бою, а під час повернення ще й був обстріляний радянською зенітною артилерією. Із великими труднощами Кожедуб довів літак до аеродрому і зробив посадку. Місяць літав на старих машинах, поки не отримав новий Ла-5.

Учасник Курської битви, битви за Дніпро, Нижньодніпровської, Корсунь-Шевченківської та Умансько-Ботошанської наступальних операцій, повітряних боїв на ближніх підступах до Румунії в травні-червні 1944 року, Білоруської, Прибалтійської, Вісло-Одерської, Східно-Померанської, Берлінської наступальних операцій.

На початку літа 1943 року Івану Микитовичу присвоєно звання молодшого лейтенанта. Його призначили на посаду заступника командира ескадрильї. Незабаром після цього, 6 липня 1943 року на Курській дузі, під час сорокового бойового вильоту, він відкрив рахунок збитих німецьких літаків – збив свій перший німецький літак-бомбардувальник Юнкерс Ю-87. А вже наступного дня збив другий, а 9 липня збив відразу 2 винищувачі Bf-109. Перше звання Героя Радянського Союзу було присвоєно старшому лейтенанту І.Кожедубу було присвоєно 04 лютого 1944 року за 146 бойових вильотів і 20 збитих ворожих літаків.

 

З травня 1944 роки Іван Микитович воював на літаку Ла-5ФН (бортовий № 14), побудованому на кошти колгоспника-бджоляра Сталінградської області В.В.Конєва. У серпні 1944 року, отримавши звання капітана, був призначений заступником командира 176-го гвардійського полку і став воювати на новому радянському винищувачі Ла-7.

Вдруге звання Героя Радянського Союзу був удостоєний 19 серпня 1944 року за 256 бойових вильотів і 48 збитих літаків противника.

 

До кінця війни гвардії майор І. Кожедуб літав на Ла-7, здійснив 330 бойових вильотів, взяв участь в 120 повітряних боях. Серед збитих ворожих літаків був один реактивний німецький винищувач Me-262 (на фото).

 

Останній бій провів 17 квітня 1945 року в небі над Берліном, у якому збив два FW-190.

Третю медаль «Золота Зірка» отримав 18 серпня 1945 року. В СРСР, крім нього, тричі цієї нагороди удостоїлися лише О.І.Покришкін і С.М.Будьонний, а чотири рази – Г.К. Жуков і Л.І.Брежнєв.

За всю війну кілька разів був підбитий, але жодного разу не був збитий.

Вважається найкращим асом авіації союзників по антигітлерівській коаліції.

Так, кращий британський ас Мармедюк Петтл мав 50 повітряних перемог, американець Річард Бонг – 40, француз П’єр Клостерманн – 33, канадець Джордж Бьорлінг – 31, поляк Станіслав Скальський – 18.

 

Після завершення Другої світової війни працював на відповідальних посадах у військово-повітряних силах СРСР. Під час війни на Корейському півострові (1950 – 1953р.р.) командував авіадивізією, що воювала на боці Північної Кореї. Командування заборонило Кожедубу здійснювати бойові вильоти. На посаді командира дивізії він перебував до 14 лютого 1955 року.

У 1956 році Іван Кожедуб закінчив Військову академію Генерального штабу.

Із 1964 року – 1-й заступник командуючого авіацією Московського військового округу, з 1971 року працював у центральному апараті військово-повітряних сил у групі генеральних інспекторів міністерства оборони СРСР.

У 1985 році йому присвоїли звання  маршал авіації.

Помер 8 серпня 1991 року. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі.

 

Читайте також:

Останні записи

Зараз читають: