Представники ветеранської спільноти Одеської області звернулися до голови Одеської обласної організації партії «Батьківщина», першого заступника голови Одеської облради Олега Радковського з проханням вирішити проблему несправедливого пенсійного забезпечення ветеранів війни.

Під час зустрічі, яка відбулася 15 червня 2025 року, делегація ветеранів, очолювана полковником у відставці, пенсіонером ЗСУ Вʼячеславом Ширіним, передала лист-звернення до лідера партії Юлії Тимошенко. У зверненні ветерани вимагали втручання та допомоги у розв’язанні проблеми невиконання Пенсійним фондом України судових рішень про перерахунок пенсій.

Пенсійні борги та системні порушення

Ветерани повідомили про системну проблему: незважаючи на перемоги у судах та чіткі рішення на їхню користь, держава не виконувала зобов’язання щодо перерахунку пенсій. Вони вказали на заборгованість по пенсіях, яка сягає від 150 до 500 тисяч гривень на кожного пенсіонера за останні п’ять років.

За словами учасників зустрічі, Пенсійний фонд України, посилаючись на Постанову Кабміну, застосовує занижені коефіцієнти до пенсій та роками затримує їх виплату. При цьому, зазначили ветерани, ці дії суперечать Конституції України, зокрема статті 124, що гарантує обов’язковість виконання судових рішень.

Вимагають створення слідчої комісії Верховної Ради

Зокрема, ветерани наголосили, що в Одеській області понад 6000 осіб опинилися в ситуації, коли держава не виконала свої зобов’язання перед тими, хто служив у її армії. У зв’язку з цим вони звернулися до Юлії Тимошенко з проханням ініціювати створення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для розслідування ситуації та зобов’язати уряд скасувати постанову, яка порушує права військових пенсіонерів.

Звернення підписали ветерани війни, військової служби України, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники бойових дій на території інших держав, ветерани сухопутних військ, підводники, ветерани прикордонної служби, військової авіації, флоту та надзвичайних ситуацій.

Ветерани та ветеранки Голованівська Кіровоградської області тепер зможуть отримати комплексну допомогу поруч із домом – у мобільному реабілітаційному модулі та на спеціалізованому відкритому майданчику. Простір відкрили за сприяння Голованівської селищної ради в межах соціальної франшизи, яку реалізує благодійний фонд “Майнді” за підтримки Visa та Ощадбанку, у партнерстві з Kernel.

Про це повідомляє Мінветеранів.

Модуль площею 72 кв. м повністю інклюзивний і оснащений сучасним обладнанням. У ньому працюватимуть мультидисциплінарні команди: кейс-менеджери, психологи, лікарі ФРМ, фізичні терапевти, логопеди та інші спеціалісти. Послуги доступні для всіх, хто постраждав внаслідок повномасштабної війни – зокрема ветеранів, ветеранок та їхніх родин. 

Серед послуг:

• постановка ходи на протезах і супровід протезування;
• ерготерапія та відновлення мовлення;
• психологічна допомога та юридичні консультації;
• підтримка у працевлаштуванні, навчанні та перекваліфікації.

Головна перевага – реабілітація поруч із домом. На цьому наголосила Міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова:

“Найважливіше – можливість отримати все необхідне тут і зараз – у своїй громаді, без очікування, бар’єрів і зайвих доріг. Саме такою має бути ветеранська політика – близькою, зрозумілою, доступною. Щоб кожен, хто потребує реабілітації – фізичної, психологічної чи соціальної – мав цю підтримку поруч. Адже реабілітація – не лише про відновлення тіла, а про повернення до життя, віру в себе, відчуття опори. Вдячна всім партнерам, які допомагають реалізовувати такі проєкти у громадах – це справжнє партнерство заради гідного життя наших ветеранів та ветеранок, їхніх родин і всіх, хто постраждав від війни”.

Поряд із модулем облаштовано відкритий реабілітаційний майданчик площею 70 кв. м із навісом. Його ключове завдання – допомогти пацієнтам відновити навички ходьби та покращити фізичний стан у комфортних умовах за будь-якої погоди.

На сьогодні реабілітаційні модулі соціальної франшизи за підтримки Visa та Ощадбанку вже працюють в Овручі (Житомирська область), Василькові (Київська область), Хотині (Чернівецька область) та Кропивницькому.

Ветерани, військовослужбовці та їхні близькі мають право на безоплатну психологічну допомогу. Усі послуги фінансуються державою.

Про це повідомляє Кабінет Міністрів України.

Хто має право на допомогу

• ветерани й ветеранки;
• особи, які звільняються або звільнені з військової служби, з-поміж ветеранів війни;
• особи з особливими заслугами перед Батьківщиною;
• члени сімей таких осіб: дружина/чоловік, діти (малолітні, неповнолітні, повнолітні), батьки;
• постраждалі учасники Революції Гідності;
• члени родин загиблих (померлих) ветеранів війни та захисників України;
• військовослужбовці та їхні сімʼї — під час воєнного стану та протягом 3 місяців після його завершення.

---

Формати надання допомоги

• Стаціонарно — у медичних закладах.
• Амбулаторно — без госпіталізації.
• Дистанційно — онлайн.

---

3 рівні допомоги

1. Соціально-психологічна підтримка та соціальні послуги.
2. Психологічна допомога (індивідуальна чи групова).
3. Комплексна медико-психологічна допомога (з медичним супроводом).

---

Як звернутися

Перший рівень

• Безпосередньо до надавача послуг.
• Через фахівця з супроводу ветеранів.
• У ЦНАП (Центр надання адмінпослуг).

Другий і третій рівні

• За направленням сімейного лікаря або лікуючого лікаря.
• Особисто — до організації, включеної до Реєстру суб’єктів надання психологічної допомоги ветеранам.

📌 Реєстр оновлюється та доступний на сайті Міністерства у справах ветеранів: https://mva.gov.ua

---

📞 Гаряча лінія психологічної підтримки в кризових ситуаціях

0 800 33 20 29
Безкоштовно. Цілодобово.

6 ветеранів війни та 6 п’єс про біль, війну, життя та жагу до перемоги. У Дніпрі проходить унікальний творчий захід «Фестиваль перших п’єс». Його організували для ветеранів, які на власні очі бачили жахи війни, і які готові розказати власні історії життя. П’єси ветеранів вже представили у Києві, Полтаві та Сумах. У Дніпрі фестиваль триватиме три дні, до 15 червня.

Про це повідомляє Дніпровська міськрада.

«Тематику для написання п’єс наші ветерани обирали самостійно. Ми нічого не нав’язували, пояснювали, що у нас немає жодної цензури, і вони можуть писати про все, що хочуть. Проте, оскільки авторами п’єс є ветерани, то у кожній все одно є тема війни. Нам важливо, аби людина була собою та ділилася власним унікальним досвідом. Ветерани війни — це люди, які мають, що розказати. І їхні історії неймовірні. Перед написанням п’єси режисери пройшли навчання у «Театрі ветеранів». Це освітня ініціатива задля реабілітації військових після повернення до цивільного життя чи поранень. Загалом написання п’єси є досить потужним засобом реабілітації, трансформації та повернення сенсів життя. Деякі п’єси вже показували у професійних театрах і впевнені, що їх буде ще більше. Ми отримуємо запити від театрів, яких зацікавили драматичні твори наших ветеранів», – каже драматург, співзасновник «Театру ветеранів» Максим Курочкін.

Свою п’єсу «Удар дракона» на фестивалі представив і військовослужбовець Геннадій. Працював над нею 3 місяці. Зізнається, що спочатку взагалі не знав і не розумів, що треба писати, а потім душа відкрилася і з’явилася п’єса.

«Я написав її майже рік тому, і завжди складно казати, про що моя п’єса. Частіше за все відповідаю: «Вона про те, що в мене немає ноги». З самого початку повномасштабної я пішов воювати, а у 2023 році отримав тяжке поранення. Через це мені ампутували ногу. Ось про це п’єса. А якщо брати глибокий сенс, то вона про родину, біль, а найголовніше – про мрії. Про ті мрії, які були та зникли через поранення, і про ті, які народжуються вже в нових реаліях. Адже життя «до» та життя «після» абсолютно різні. В мене багато історій, які можна написати. Тому у перервах між бойовими завданнями роблю собі записи, аби потім зібрати у повноцінний твір», – розповідає драматург, військовослужбовець Геннадій Удовенко.

Під час фестивалю учасники вшанували пам’ять акторів, які змінили театральні зали на окопи, війну та віддали своє життя за Україну.

Також на заході представникам «Театру ветеранів» вручили подяку міського голови Дніпра за сумлінну творчу діяльність, популяризацію театрального мистецтва та підтримку ветеранів.

У Вінницькій області завершився перший етап соціального проєкту «Гончарство в темряві», спрямованого на реабілітацію та соціальну адаптацію ветеранів, які втратили зір. П’ятеро учасників пройшли інтенсивне навчання гончарній справі та вже планують перетворити нову професію на власну справу.

За словами автора проєкту та директора Центру Романа Штогрина, кожен випускник отримав набір для старту власної майстерні: гончарний круг, 100 кг глини, поливи, глазурі та професійні інструменти. У планах — облаштувати робочі місця для кожного та сформувати кластер майстрів серед ветеранів.

«Навчання гончарству – це тільки частина запланованого. Наші фахівці допоможуть хлопцям вдома облаштувати гончарні майстерні, і цей промисел допоможе їм заробляти кошти, а відтак бути фінансово незалежними. Невдовзі почне навчання друга група наших  захисників. А надалі ми плануємо об’єднати всіх у кластер, щоб вони могли впевнено розвивати свою справу», — наголосив Роман Штогрин.

У межах програми ветерани також отримують базові навички просторової орієнтації, користування технікою, побутової адаптації. Наступна група розпочне навчання вже 23 червня.

Ініціатором проєкту виступила ГО «Центр соціального та інклюзивного партнерства» у партнерстві з Центром комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Поділля», на базі артпростору «ЕтноЧари».

15 червня на території ВДНГ у межах фестивалю Made in Ukraine відбулося особливе модне дефіле «Свобода у стилі». Його героями стали українські ветерани, волонтери, фізичні терапевти, молодь і цивільні, які долучилися до показу, аби підтримати ідею краси без стандартів та моди без обмежень.

Показ створено у співпраці українського бренду JULIYA KROS і Спортивно-реабілітаційного центру для ветеранів TYTANOVI. Учасники представили адаптивний та концептуальний одяг, який не приховує особливостей тіла, а, навпаки, підкреслює силу, стиль і гідність.

«Під живий музичний супровід від нашого гурту TYTANOVI, під звуки Стефанії, цей показ став маніфестом — про незалежність, красу без стандартів і модність без обмежень», — зазначили в TYTANOVI.

Проєкт об’єднав моду, реабілітацію і суспільну трансформацію, нагадуючи: свобода починається з прийняття себе й інших.

1 червня стартував масштабний піший марафон із Гааги до Києва, учасниками якого стали четверо нідерландських військових і четверо українських ветеранів. Після повернення з фронту вони продовжують боротьбу — цього разу за гідне життя побратимів у мирному житті.

Мета проєкту — зібрати 100 000 євро на медичну, психологічну та реабілітаційну допомогу українським ветеранам і їхнім родинам.

Марш організовано за ініціативи нідерландської громадської організації Netherlands for Ukraine Foundation у партнерстві з українською ГО «Доладу» та за підтримки Міністерства оборони Нідерландів.

Учасники вже подолали значну частину маршруту й продовжують рух у напрямку Києва. Під час подорожі вони зупиняються в містах та громадах, де спілкуються з місцевими жителями та діляться історіями служби. Слідкувати за учасниками можна на сторінці у Facebook.

Завершення маршу заплановане в столиці України. Організатори сподіваються, що ініціатива посилить увагу до потреб ветеранів і сприятиме їхній підтримці на державному та міжнародному рівнях.

В Україні цей шлях продовжать із 14 червня троє українських ветеранів:

• Юрій Цинтилевич — оборонець Луганського аеропорту, ветеран, професійний бігун, розвиває біговий клуб в Спілці поранених військових України «Міцні 300»;
• Олександр Мірошниченко — ветеран, марафонець, тренер з бігу, засновник бігового клубу в «Міцні 300»;
• Ігор Романюк — ветеран, координатор ветеранських програм громадської організації «Доладу».

Вони мають пройти ще 600 кілометрів за маршрутом Ягодин – Ковель – Луцьк – Рівне – Звягель – Житомир – Макарів – Київ.

Понад половина ветеранів і ветеранoк після звільнення з військової служби стикаються з труднощами при пошуку роботи. 57% опитаних зазначили наявність бар’єрів у цьому процесі. Такі результати показало дослідження, проведене Українським ветеранським фондом спільно з платформою robota.ua.

За словами міністерки у справах ветеранів Наталії Калмикової, ветерани мають не лише потужні «м’які» навички — командну роботу, лідерство, стійкість — а й «тверді»: управління людьми, ресурсами, логістикою, вміння приймати рішення в критичних ситуаціях. Крім того, багато хто має цивільну освіту та досвід роботи до служби. Тому бар’єри найчастіше виникають не через брак компетенцій, а через нерозуміння, як ці навички оцінювати та застосовувати.

Найчастіше ветерани стикаються з проблемами через невідповідність заробітної плати (37,3%), проблеми зі здоров’ям (36,3%), складний психоемоційний стан (25,5%) і дискримінацію (23,3%). Ці ж фактори стали причинами звільнення з першого місця роботи після повернення до цивільного життя.

Серед навичок, набутих під час служби, респонденти найчастіше називали швидку адаптацію (73%), надання першої медичної допомоги (67,4%), командну роботу (66,5%) та управління людьми (64,6%). Загалом переважають саме «м’які» навички, які, за даними опитування роботодавців, вважаються важливими для бізнесу. Серед них — здатність працювати в команді (54,2%), адаптивність (49%), критичне мислення, комунікаційні здібності.

Серед видів підтримки, яких найбільше потребують ветерани, опитані найчастіше вказували на перекваліфікацію (50%), квотування робочих місць (49,7%), зарахування військового досвіду як трудового (47,2%), додаткову освіту, психологічну підтримку та супровід у працевлаштуванні (кожен варіант близько 45%).

Роботодавці зазначають, що в їхніх компаніях уже діють програми перекваліфікації (32,9%), можливість працювати за гнучким графіком (22,6%) та програми психологічної підтримки (21,9%). Водночас 34,2% компаній не мають жодних програм для ветеранів або вважають їх неефективними.

Попри це, понад 40% опитаних роботодавців заявили, що надали б перевагу ветерану в разі однакового рівня кваліфікації з іншим кандидатом. Якщо ж кваліфікація нижча — вибір найчастіше схиляється на користь цивільного претендента.

Раніше повідомлялося, що завдяки державним програмам у 2024 році понад 100 тисяч українців змогли здобути нові професійні навички та підвищити свою конкурентоспроможність на ринку праці.

*Опитування охопило 322 ветеранів і ветеранoк та 155 роботодавців. Дані зібрані в березні–травні 2025 року методом онлайн-анкетування та напівструктурованих інтерв’ю.