Що обрати: кредит на житло для учасників бойових дій чи відшкодування частини вартості придбаного житла? Головне про пільгові державні програми для АТОвців.
Без пільг кредит на житло обійдеться дорого
Ставки по іпотечному кредитуванню в комерційних банках в останній час знизилися до 14,9-16%. Прогнозують, що до кінця роки вони можуть впасти до 10%. Проте, навіть за таких умов, отримання кредиту на придбання житла на загальних засадах для учасників бойових дій залишається майже неможливим, адже обслуговувати кредит вартістю у півмільона чи мільйон гривень можуть лише ті, хто заробляє дуже високі офіційні зарплати. Тому більшості учасникам АТО (ООС) залишається сподіватися лише на пільгові державні програми щодо забезпечення житлом.
До речі, отримати будь-який кредит діючим військовослужбовцям наразі майже неможливо.
Про це розповідає портал НОВА у статті «Пільга для військових, яка поступово «вмирає»
Варто зазначити, що Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» серед пільг, які надаються учасникам бойових дій, згадує «першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов». Ця норма мало чим допомагає ветеранам через те, що пільгових категорій громадян, які мають право на першочергове забезпечення житлом, в Україні дуже багато, і ця черга пільговиків в багатьох містах тягнеться ще з радянських часів. А от для учасників бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво, закон встановлює конкретний термін – два роки з дати взяття на квартирний облік, протягом яких їм мають надати житло. Питання лише в тому, що і цей термін не всюди витримується через відсутність квартир, що надходять для розподілу.
Ще однією перепоною для таких пільговиків є необхідність дотримання вимог Житлового кодексу при постановці на квартирний облік. При наявності власного житла, навіть якщо воно вас не задовольняє, це зробити вкрай складно. Отже, для багатьох ветеранів поліпшення житлових умов можливе лише через пільгове кредитування, або шляхом часткового відшкодування вартості житла. У чому переваги цих державних програм і хто має право ними скористатися?
Пільговий кредит на житло для учасників бойових дій
Наприкінці минулого року Урядом було затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання пільгового довгострокового державного кредиту внутрішньо переміщеним особам, учасникам проведення антитерористичної операції (АТО) та учасникам проведення операції Об’єднаних сил (ООС) на придбання житла. Ним встановлений строк кредитування – до 20 років і неймовірно низька відсоткова ставка – усього 3% річних. Кредит надається для купівлі квартири чи житлового будинку на первинному або вторинному ринку. При цьому одержувачі кредиту житлові об’єкти можуть обирати самостійно. Серед обмежень – необхідність сплати позичальником у день укладення кредитного договору власного внеску в розмірі не менше 6% від вартості житла, а також по строкам кредитування, що пов’язані з віком позичальника – кредит надається на термін не більше, ніж до досягнення позичальником 60-річного віку.
Тоді ж уряд виділив для кредитування по цій програмі для учасників АТО (ООС) 100 млн грн та ще стільки ж для внутрішньо переміщених осіб. Займатися реєстрацією кандидатів на отримання пільгового державного кредиту доручили Державному фонду сприяння молодіжному житловому будівництву (Держмолодьжитло). Заяви про намір його отримати учасники бойових дій мали подавати з 3 по 5 грудня. Зареєструватися за ці три дні в якості кандидатів на отримання кредиту встигли тисячі АТОвців. А от грошей, за офіційними даними, вистачило лише для 198 ветеранів війни та ВПО. Виділені кошти скінчилися, а коли надійдуть додаткові – невідомо. Для прикладу: в Полтавській області заяви на пільгове кредитування для придбання житла встигли подати 150 АТОвців. До кінця року кредитні кошти в сумі від 326 до 872 тис. грн. (в залежності від складу сімї) отримали перші шестеро. Ще двоє відмовились, дізнавшись про умови кредитування. У реєстру кандидатів залишилося 142 ветерана. Схожа ситуація і в інших регіонах.
А нещодавно на сайтах регіональних управлінь Держмолодьжитла з’явилась інформація про те, що через відсутність в держбюджеті на 2020 рік коштів на программу по наданню пільгового довгострокового державного кредиту учасникам проведення АТО (ООС) на придбання житла реєстрація заяв на участь у цій програмі тимчасово призупинена. Для тих оптимістів, що не втрачають надію, більш детальну інформацію про умови та порядок надання таких кредитів можна подивитися на сайтах регіональних представництв Держмолодьжитло, вебадреси яких можна знайти за посиланням державний фонд сприяння молодiжному житловому будiвництву
«Доступне житло» – програма для тих у кого є кошти хоча б на півквартири
Трохи краща ситуація з реалізацією другої державної програми – «Доступне житло». За офіційними даними Держмолодьжитло, минулого року цією програмою скористалися 989 пільговиків. Програма не передбачає кредитування, а її назва трохи не відповідає суті через те, що умови участі в ній більш жорсткі, хоча й вигідніші. Державна допомога учасникам цієї програми надається у вигляді часткової компенсації вартості придбаного житла. Цю компенсацію, на відміну від кредиту, повертати не потрібно. Тобто, це такий собі «подарунок» від держави. Умови для учасників АТО (ООС): за половину вартості квартири платить держава, а за другу – сам ветеран (50/50). Для громадян, які не мають пільгового статусу розподіл інший – 30% на 70%. Що важливо – члени родини АТОвця, на яких розраховується ця допомога, проходять за формулою 30/70.
Реєстрація на цю програму наразі відкрита і є достаньо простою. Все можна зробити онлайн – без відвідування державних установ. Достатньо зайти на сайт регіонального представництва Держмолодьжитла, де є докладні та зрозумілі пояснення, як це зробити, усі бланки та зразки їх заповнення. Принаймні, автор цієї статті на оформлення та подання необхідних документів витратив трохи більше години. Вже наступного дня моє прізвище було у реєстрі під №620 Полтавського РУ Держмолодьжитла. Чи є шанси отримати цю допомогу? У обласному реєстрі, який ведеться з 2017 року, за цей час її отримали 80 пільговиків. Отже не все так погано! Що важливо – інші документи, перелік яких є на сайті (а їх багато), необхідно подавати лише тоді, коли підійде черга на отримання державної допомоги.
Програмою «Доступне житло» можуть скористатися три категорії АТОвців, які:
– перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов (у «квартирній черзі»);
– протягом останніх 3-х років не мали житлової площі у власності, без врахування тієї, що залишилася на тимчасово окупованій території (перебувати у «квартирній черзі» не обов’язково!);
– мають у власності житлову площу не більшу 13,65 кв.м. на одного члена сім’ї.
Для того щоб претендувати на отримання державної допомоги за програмою «Доступне житло» достатньо однієї з цих умов. Щоправда при цьому середньомісячний грошовий дохід пільговика разом з доходами членів його родини не має перевищувати 3-х кратного розміру середньомісячної заробітної плати у відповідному регіоні (інформація є на сайті Держстату). Для Полтавської області це 30 тисяч 51 грн (3 х 10017 грн).
Яка сума робить житло «доступним»?
Згідно даних реєстру, розмір державної допомоги на придбання житла в останні три роки коливався від 173 до 546 тис. грн. Конкретна сума визначається виходячи із вартості квартири, площа якої не може перевищувати 21 кв.м. на кожного члена сім’ї + 10,5 кв.м на сім’ю. Тобто, якщо площа житлового приміщення більша, то за зайві квадратні метри пільговик доплачує самостійно. Для розрахунку суми цієї допомоги ще використовується поняття «граничної вартості», яка обраховується шляхом множення показника опосередкової вартості 1 кв.м. спорудженого житла для відповідного регіону, встановленого Мінрегіоном, на коефіцієнт, що залежить від категорії населеного пункту. Для Києва це 1.75 , для обласних центрів, населених пунктів, що розташовані на відстані до 15 км від них, та міст з населенням понад 300 тис. осіб – 1.5 , для міст з населенням від 100 до 300 тис. осіб – 1.25, а для інших населених пунктів – 1,0. Щодо опосередкованої вартості 1 кв.м., то станом на 01.10.2019 р. вона визначена для Харківської області – 13214 грн, Полтавської – 11179 грн, Сумської – 11794 грн.
Квартиру (будинок) для придбання учасник програми обирає самостійно. Але для різновідності цієї програми, допомога по якій надається не з державного, а з місцевих бюджетів, обирати житло можна тільки у тих забудовників, які є учасниками цієї програми. Їх перелік є на сайтах регіональних управлінь Держмолодьжитла. Додатковою умовою таких місцевих програм є обов’язковість перебування пільговика на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов (у «квартирній черзі»). А їх перевагою є те, що такі програми зазвичай фінансуються краще, ніж ті, що з державного бюджету.
Отже вибір є. А от чи вдасться їм скористатися залежить від наполегливості пільговика, його вдачі та головного – бюджетного фінансування відповідних програм.
Приблизний розрахунок державної допомоги по програмі «Доступне житло» для родини АТОвця, яка складається з 3-х осіб і проживає у Харківсьскій області:
Максимальний розмір жилої площі при придбанні якої пільговик має право на державну допомогу за програмою «Доступне житло» – 73,5 кв.м. (10,5 + 3 х 21).
Максимальна вартість 1 кв.м., яка повністю враховується при виначенні допомоги, для Харківської області – 23124 грн (1,75 х 13214 грн).
Сума допомоги на прикладі купівлі квартири загальною площею 60 кв.м. за умови вартості 1 кв.м. – 20 тис. грн. (усі параметри знаходяться в межах встановлених обмежень). Загальна вартість такої квартири – 1,2 млн. грн. Сумма державної допомоги має складати 440 тис. грн. (допомога для 1/3 квартири на пільговика – 50%, для 2/3 квартири на членів його сімї – 30%).
На питання редакції щодо фінансування та перспектив реалізації програми пільгового кредитування та програми «Доступне житло» для придбання житла АТОвцями у 2020 році відповіла екс-міністр по справам ветеранів Оксана Коляда:
«Варто розуміти, що программа по пільговому кредитуванню ветеранів для придбання житла, як і програма «Доступне житло», фінансувалися з бюджету Міністерства регіонального розвитку. Програми готувалася спільно з нашим міністерством, але Держмолодьжитло – це їхня державна фінансово-кредитна установа і всі кредити видавалися через цю установу.
І хоча в бюджеті на 2020 рік не було закладено коштів на реалізацію цих програм, але прем’єр-міністром Гончаруком було задекларовано, що кошти на це обов’язково будуть знайдені. На моє переконання у таких програм велике майбутнє у справі реалізації ветеранами свого права на отримання житла. Адже це абсолютно доступна річ. За її умовами виплачувати по кредиту потрібно близько 3 тисяч грн. на місяць – це цілком нормальна сума, яку може дозволити собі звичайна родина. Я думаю, що новий прем’єр-міністр Денис Шмигаль, який до речі очолював Мінрегіонрозвитку, чудово розуміє важливість фінансування цих програм і кошти будуть знайдені. Щодо конкретних сум і строків, то наразі це спрогнозувати неможливо. Але фінансування буде. Адже на сьогодні понад 20 тисяч ветеренаів перебуває на обліку як такі, що потребують покращення житлових умов. За теперішніми темпами їх забезпечення житлом на це буде потрібно 80 років! А програми пільгового кредитування та «Доступне житло» націлені саме на те, щоб пришвидшити вирішення цієї проблеми. І не зважаючи на економічну кризу та величезні видатки на протидію епідемії, питання щодо реалізації цих програм залишається на порядку денному і держава знайде кошти на їх фінансування»
Віктор Крук