Війна в Україні розвіяла багато російських міфів про російську зброю класу “аналоговнєт”, зокрема про ракету Х-31, яка використовувалась під час “ракетного тероризму” Росією проти України. Виявилося, що суперова тактична керована ракета середньої дальності класу «повітря-земля» Х-31 видає трохи більше половини від заявлених можливостей.
Російські військові заявляли, що ракета Х-31 має широкий спектр застосування – протикорабельного типу, протирадіолокаційного, і тому подібне. Завдяки комбінованиму прямоточниму повітряно-реактивниму двигу вона розвиває швидкість до двух “махів”, при цьому має ще й високу маневреность. Х-31 з легкістю має долати ППО противника та забезпечує підвищену ймовірність ураження РЛС та морських цілей.
Саме це можна дізнатися із стандартного опису старої радянської ракети Х-31, яку після розвалу СРСР перебрала на озброєння Росія, всіляко намагаючись “підвищити її характеристики”.
Але ще за часів СРСР ракета Х-31 була досить примхливим та ненадійним виробом. Через велику кількість дефектів, які не відповідали вимогам документації та проекту в цілому, ракета проходила випробування з 1980 по 1989. Прийняття її на озброєння здійснювалося вже поспіхом, в умовах краху СРСР. Радянському керівництву для підтримання “престижу” терміново потрібна була нова ракета і тоді не мало значення в якому вона стані.
Саме в “сирому” та недоопрацьованому вигляді її в 1989 році прийняли на озброєння, для заміни існуючої Х-27ПС
Але, раптом, ракети Х-31 стали успішно продаватися за межами Росії. Їх експортували до Китаю, Алжиру, Індії, В’єтнаму, Венесуели та Сирії. Експортні продажі цієї ракети в 90-ті роки 20 століття були зумовлені тим, що ніхто точно не знав, які її реальні характеристики в умовах повномасштабної війни, а не під час навчань чи демонстраційних пусків. І саме війна в Україні розкрила всі недоліки Х-31, як і іншої російсько-радянської зброї.
Так, з’ясувалося, що, як і багато іншого російського ракетного озброєння, у Х-31 критично падає точність в залежності від збільшення дальності ураження об’єкта. А саме: на максимальній дальності ураження цілі в 250 км, для модифікації Х-31ПД точність ураження без стороннього впливу складає 60% від заявленої (і навіть менше).
Аналогічне відхилення фіксувалося у ракет Х-22, у яких відхилення від цілі могло становити 300-500 метрів (і більше), в залежності від дальності до об’єкта ураження.
З огляду на те, що Х-31 від початку вторгнення в Україну не застосовувалися на максимальних відстанях, цей дефект сппочатку був малопомітний. Але після того, як їх почали застосовувати проти житлової інфраструктури Одещини, що зумовлювало збільшення дальності ураження до максимальних дистанцій, неточність ракети почала дуже чітко проявлятися.
Також ракета показала властиву всім ракетам періоду СРСР хронічну хворобу – досить ненадійну паливну систему. В залежності від збільшення дистанції, яку ракеті слід подолати, пропорційн збільшувалась і можливість відмови паливної системи. Зокрема, фіксувалися випадки падіння Х-31 у Чорне море саме через відмову паливної системи.
Фактично ракета Х-31 стала ще одним типом російсько-радянської зброї, яку десятиліттями закуповували інші армії, навіть не здогадуючись наскільки вона не відповідає заявленим ТТХ і наскільки на неї неможливо покладатися для виконання оперативних завдань.
Ганьба рашистів в Україні – найкраща антиреклама російської зброї.
Василина Нещеретна, НОВА: новини ветеранів АТО/ООС.
