Єдиний кандидат в прем’єри від проросійського опозиційного “Руху за порятунок Батьківщини” Вазген Манукян закликав протестуючих оточити будівлю Національних Зборів Вірменії. Як повідомляють Новини Вірменії, мітингувальники оточили будівлю парламенту, почалася бійка з поліцією. Манукян заявив, що “парламент буде працювати тільки тоді, коли прийде прийняти гідне рішення для нашого народу і держави”.
Нагадаємо, що політична криза в Вірменії загострилась після того, як 25 лютого глава Генштабу збройних сил республіки Оніко Гаспарян і вищий командний склад закликали до відставки прем’єр-міністра країни Нікола Пашиняна. Прем’єр розцінив цю заяву як спробу військового перевороту і двічі надсилав президентові країни Армену Саркісяну клопотання про звільнення глави Генштабу. Загострився конфлікт цього разу через заява Пашиняна про застосування неякісних російських ракет в ході конфлікту з Азербайджаном в Нагірному Карабасі. Прем’єр-міністр заявив, що ракети комплексів “Іскандер” “не вибухнули або вибухнули лише на 10%”. У свою чергу заступник глави Генштабу Тіран Хачатрян назвав заяву Пашиняна несерйозною, після чого був звільнений за посади.
Звільнення Хачатряна викликало хвилю обурення серед військових, в Генштабі зажадали відставки уряду і Пашиняна. Після того як Генштаб випустив відповідну заяву, Пашинян звільнив і безпосереднього його керівника Оніка Гаспаряна, назвавши вимогу військових про свою відставку спробою військового перевороту. Президент Вірменії Армен Саркісян відмовився підписувати указ про відставку начальника Генерального штабу Збройних сил країни, генерал-полковника Оніка Гаспаряна. 1 березня президент республіки отримав повторну пропозицію прем’єр-міністра Нікола Пашиняна про звільнення начальника Генерального штабу. 2 березня Саркісян повторно відмовився підписувати указ про звільнення глави Генштабу.
Але головна причина політичної кризи у Вірменії полягає в тому, що Кремлю не сподобалася, що в квітні 2018 року в результаті “оксамитової революції” в Вірменії, прем’єр-міністром став опозиційний прозахідний лідер Нікол Пашинян. Через це Москва фактично відмовилася підтримувати свого союзника під час Другої Карабахської війни, до того ж поставивши Вірменії неякісне озброєння. Поразку в Карабахській війні Кремль намагається використати для звинувачення через свої “агентів впливу” у Вірменії саме Ніколи Пашиняна і усунення його від влади.
Нагадуємо: