Двом фронтовикам, – Руслану Агібалову та Артему Олексієнку, «Спілка ветеранів АТО» запропонували пройти безкоштовну реабілітацію в Литві. Про те, як Литва допомагає українцям у біді – читайте в нашому матеріалі.
Оздоровлення у середньому санаторії популярного литовського курорта Друскінінкай обійдеться вам у 2500-5000 грн. на день. Але якщо ви проходите службу у військових силах Литовської республіки, вас лікуватимуть безкоштовно у Друскінінкайському військово-реабілітаційному центрі.
Проте віднедавно двері центру відкрилися не тільки для литовців. У 2014 році туди привезли українських бійців, які тільки-но вийшли з Ілловайського котла. Литовська влада виділяла кошти, які б могли вилікувати їх тіло – але не душу.
Тоді у справу втрутився енергійний тренер Союзу стрільців Литви Рамунас Шерпатаускас. Він вирішив за власні кошти організувати українським бійцям культурний відпочинок. Ініціатива Рамунаса сподобалася високопосадовцям, тож вони вирішили підтримати її фінансово, передбачивши відповідні витрати у держбюджеті.
Віднедавна у центрі існує навіть невеличка бібліотека з українською літературою для наших бійців. Її зібрали і передали литовським друзям українські дипломати.
Руслан і козацький ген
Одним з тих, хто пройшов реабілітацію у центрі був учасник АТО Руслан Агібалов. Віг у 2014 зголосився піти на війну добровольцем. Після недовгої підготовки, чоловіка призначили сапером у 17 окрему танкову бригаді, разом з якою Руслан і пройшов більшу частину бойового шляху.
Ми зустрічаємося з Русланом під час його обідньої перерви. Чоловік щось жваво обговорює з товаришем, який теж пройшов кілька кіл пекла на Донбасі. На питання про війну він відповідає дещо неоохоче – каже, що бив ворога на передовій під Донецьком. Коротко і сухо, майже рапортуючи, розказує про поранення:
«Маю певні порушення опорно рухового апарату, що призвели до хвороби… От маю другу групу інвалідності. Це мені один раз прилетіло від сепарів, потрапив у госпіталь… Другий раз вдарило вибуховою хвилею під час розмінування… солдат, який був попереду загинув…».
Після закінчення служби чоловік приєднався до «Спілки ветеранів АТО». Незабаром йому подзвонили зі спілки і запропонували безкоштовне лікування Друскінінкайському військово-реабілітаційному центрі.
Руслан швидко підписав всі необхідні папери. Прилетівши в Литву він разом з побратимами зустрівся з українськими дипломатами, які і супроводили ветеранів до реабілітаційного центру. Згадує, що для кожного бійця підібрали свій індивідуальний курс лікування. Проте є ще один момент, відмічає Руслан:
«Мені найбільше сподобалося, що там ти не відчуваєш себе «хворим». Вільний вхід і вихід, ти спілкуєшся з товаришами, друга половина дня – культурна програма».
Згадує він і про вірного латиського волонтера – Рамунаса Шерпатаускаса:
«У Рамунаса вихідних немає. Зідзвонилися, він питає: «Чого хочете?». Ми кажемо – «Місто подивитися». Він приїхав, сіли в мікроавтобус і він нам показує історичний центр. Приїздили до нас українці, які у 91-ому відмовилися виконувати злочинні накази радянських офіцерів і генералів. Тоді військові сили СРСР хотіли змусити Литву залишитися в Радянському союзі. Ми були у місцевому парламенті, зустрічалися з міністрами, були на екскурсії в їх Парламенті»
Руслан згадує чисельні зустрічі з латишськими військовими. Вони теж відчувають загрозу з боку Росії, і хотіли, аби українські ветерани поділилися з ними досвідом – пояснює чоловік. Руслан говорить:
«Вони все дивувалися – як ми вистояли… А як мені їм це пояснити, коли я на фронт потрапив у спортивних штанях і футболці, автомат мені дали старенький і ПМ (пістолет Макарова – прим. Ред.). А коли приїхав до частини, мене ще попросили той ПМ сховати, аби не загубив, бо користі з нього – ніякої… А танк, який в нас був і не заводився, але стріляв, а був інший, який не стріляв і заводився… от один танк тягнув інший на позиції».
– Козацький ген, який розбудив Путін – от наш секрет, – пояснює товариш Руслана і вони вдвох загадково посміхаються.
Артем та карпатський клімат у Литві
Чи насправді все так добре? Щоб підтвердити це, ми списалися з Артемом Олексієнком, військовослужбовцем 56 окремої мотопіхотної бригади, який теж проходив реабілітацію у Друскінінкаї. Щоправда вже у 2017. Чоловік розказує:
«Я маю мінно-вибухову травму та перелам хребта. Мені запропонували в «Спілці ветеранів АТО» поїхати на реабілітацію до Литви і я зголосився. Розташований реабілітаційний центр в місті Друскінінкай.»
На питання про те, як йому реабілітація, ветеран згадує передусім надзвичайний клімат і цікаву культурну програму:
«Там дуже гарна природа та чисте повітря і велетенські сосни. За кліматом це щось дуже близьке до наших Карпат. Культурна програма дуже потужна ми обїхали майже всю Литву вздовж і поперек були в парламенті, музеях, замках та інших цікавих місцях».
З лікарів йому найбільше сподобався місцевий психолог. «Цікавий підхід до лікування» – резюмує Артем.
Розповідь про лікування чоловік завершує фразою, яка чудово підбиває підсумки цього матеріалу:
«Передаю вітання нашим литовськім братам та велике дякую всім хто допомагає нам в цей складний час!»
Андрій Несміян, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС