М’янма розташована на південному сході Азії. Її населення складає біліше 54 млн осіб. Столиця країни місто Найп’їдо, яке побудували спеціально для цього у 2005 р. На заході вона межує з Бангладешем та Індією, з північного сходу її охоплює КНР, а зі сходу Лаос та Таїланд. М’янма має вихід до Бенгальської затоки та Андаманського моря.
Згідно з конституцією М’янма унітарна країна, більшість населення якої сповідує буддизм. Є також невелика частина християн і мусульман-рохінджа. Останні втягнуті в міжрелігійний конфлікт з буддистами. Часто буває, що саме релігійне питання стає основною передумовою політичних криз і нестабільностей. Але в цей раз все інакше.
:max_bytes(150000):strip_icc():format(webp)/view-of-shwedagon-pagoda-in-yangon--myanmar-3fa39fd4fd124c8787b365d33b917bf8.jpg)
У роки Другої світової війни М’янма керувалась окупаційною владою Японії, яка захопила її до того в 1942 р. у британців. У цей час країна не мала своєї нинішньої назви, а загальновідома була як Бірма. Більшість населення країни складають бірманці, тому і назва країни на той час була відповідною. Проте зараз її слід називати Республіка Союзу М’янма.
Після закінчення Другої світової війни, британці намагалися знов встановити свій контроль у цьому регіоні. Втім, на тлі загального розпаду Британської колоніальної системи, в 1948 р. країна виборола для себе незалежність. Попри звільнення від зовнішньої окупації, конфлікт всередині самої країни продовжився між новоствореними напівдержавним утворюванням. Почалась затяжна громадянська війна, яка офіційно тривала до 2012 р.
За цей період в М’янмі відбулись два військових перевороти, диктатура, проголошення шляху на побудову соціалізму, спроба створення сучасного громадянського суспільства та масові заворушення.
Військові, завдяки яким країну вдавалося утримувати в об’єднаному стані, вважали демократичні ініціативи такими, що можуть призвести до розпаду держави. Тому в 1962 р. відбувся військовий переворот і керівництво країною у свої руки вирішив взяти генерал У Не Він. Він очолював країну наступні 26 років та намагався впровадити у державі елементи соціалізму.
Але в 1988 р. країну охопили масові акції протесту, через неефективну економічну політику диктатора. Внаслідок масових заворушень військові погодилися на створення парламенту. В 1990 р. на виборах перемогли представники опозиційних сил Національної ліги за демократію, коли у парламент від військових потрапили лише 6 депутатів. Військові не змирилися з таким розкладом і встановили нову диктатуру. Лише у 2015 р. вдалося обрати парламент, який дійсно пройшов демократичну процедуру створення. Проте не так довго, як того б бажали представники Національної ліги, які знов отримали більшість на цих виборах. У листопаді 2020 р. на виборах знов перемогли представники демократів, країною почали ширитися чутки про можливий заколот військових.
Рано вранці армійський телеканал сповістив населення М’янми про те, що влада в ній знов перейшла до рук військових. Представники Національної ліги за демократію були заарештовані, по всій країни перестали працювати телефонні лінії та інтернет, було закрито авіаційне сполучення, а на вулиці міст вийшли військові та бронетехніка. Серед затриманих опинилася і лідер демократів, 75 – річна Аун Сан Су Чжі. Втім переворот пройшов безкровно, сутичок між військовими та цивільними вдалося уникнути.
Слід розповісти про обраного лідера країни, який, на відміну від попередніх не обіймає посаду прем’єр-міністра. Тепер ця посада в країні зветься Державний радник М’янми, а обіймає її Аун Сан Су Чжі.
Аун Сан Су Чжі є ветераном опозиційного до військових руху з 1988 р., коли повернулася в М’янму з Великобританії. Її неабияка популярність серед громадян пояснюється тим, що її батько Аун Сан в 1947 р. вів переговори з британцями та вважається одним з засновників незалежної Бірми. В тому ж році вона почала очолювати Національну лігу за демократію та виграла вибори у парламент 1990 року. Як вже було вище зазначено, військові тоді знов не змирилися з таким розвитком подій. Аун Сан Су Чжі відправили під домашній арешт, і навіть не дозволили особисто отримати в 1991 р. Нобелівську премію миру. За неї премію отримали її діти.
Військові також повідомили про те, що 24 міністри були усунені від займаних посад, зокрема міністра фінансів, охорони здоров’я, внутрішніх та закордонних справ. Було оголошено комендантська година з 20.00 до 06.00.
Свої дії військові пояснюють тим, що начебто вибори в парламент пройшли з фальсифікаціями та стверджували, що мають данні про 10 млн випадків шахрайства під час голосування. Проте національна виборча комісія за декілька днів до перевороту заявляла, що докази про фальсифікацію виборів відсутні. Військові стверджують, що беруть владу строком на один рік. Фактично очолювати країну буде генерал Мін Аун Хлайн.
“Прокидатися, для того, щоб дізнатися, що ваш світ повністю змінився за одну ніч, було не новим почуттям, а почуттям, як я думав, від якого ми відійшли назад.Те відчуття, до якого як я сподівався, ми не будемо змушені знову повернутися“, – наводить слова одного з місцевих мешканців телеканал BBC.
Пізніше США, Австралія, Великобританія, Індія, та навіть Китай засудили незаконне повалення влади в М’янмі. Водночас Таїланд, Камбоджа та В’єтнам назвали військовий переворот внутрішньою справою країни. Рада Безпеки ООН провела екстрене засідання у зв’язку з переворотом, де був запропонований проєкт резолюції, який закликає “відновлення демократії” в М’янмі, засуджуючи дії М’янми військових, і закликає до звільнення затриманих.
Окремо ситуацію прокоментували у російському закордонному відомстві. У Москві не засудили військовий переворот, проте бажають мирного урегулювання та сподіваються на відновлення політичного діалогу. Цікава позиція? Росія, є другим постачальником зброї у світі, тому для неї важливо щоб очолювана генералом Мін Аун Хлайн диктатура і надалі продовжувала купляти у неї зброю. Крім того, сам генерал за останні роки 6 разів відвідував Росію.
Можливо, підтримку зі сторони Росії заколотникам обіцяв Міністр оборони РФ Сергій Шойгу, коли зустрічався 22 січня цього року з майбутнім очільником перевороту. Тоді російське оборонне відомство повідомляло, що М’янма розглядає можливість закупити у Росії зенітно-ракетні комплекси “Панцир С1”, комплекси безпілотних летальних апартів “Орлан” та радіолокаційні станції. Також існує угода 2018 р., яка передбачає спрощений порядок заходу російських кораблів до м’янмських портів.
Росія вже встигла немало продати зброї до М’янми, коли країна була під владою військових. Починаючи з нульових років РФ поставляла до М’янми бойові літаки та вертольоти, зенітно-ракетні комплекси, танки та артилерійські системи. Країна закупила 36 літаків (МіГ-29 і Су-30СМЕ), ескадрилью навчально-бойових літаків Як-130, системи Протиповітряної оборони.
Нова військова влада навряд чи стане виконувати власну обіцянку не затримуватися більше одного року. Військові в країні мають великий досвід управління державою, а відсутність масових мітингів говорить про те, що населення давно вже звикло до такого ходу подій і не розглядає черговий переворот як щось нове.
Діденко Данила, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
Читайте також: